CC BY
22
консультант SAP FI
м. КиТв, вул. Борщапвська,148
e-mail: [email protected]
Данные об авторах Гальчинский Леонид Юрьевич,
кандидат технических наук, доцент, НТУУ «КПИ имени Игоря Сикорского» физико-математический факультет Киев, ул.Предславенская 25 e-mail: [email protected] Журавель Андрей Анатольевич, консультант SAP FI
м. Киев, ул. Борщаговская, 148 e-mail: [email protected]
Data about the author Leonid Gaichynsky,
Ph.D., Associate Professor, NTUU «KPI named after Igor Sikorsky», Faculty of Physics and Mathematics Kyiv, vul. Predslavinskaya 25 e-mail: [email protected] Andrii Zhuravei, SAP FI Consultant Kyiv, st. Borschahivska, 148 e-mail: [email protected]
УДК: 33.338.268 DOI: 10.5281/zenodo. 1484568
САРК1СЯН Л.Г., БАРТКОВА К.М.
Нацюнальне планування: чому украшська стратепя сталого розвитку не с дieвою?
У статт'1 проанал'зовано м'жнародн стратеги розвитку високорозвинених кра'/н та кран, що роз-виваються задля створення ефективноi та девоi национальноi стратеги, а також розглянуто нац1о-нальну стратегю «Укра)'на-2020», визначено слабк та сильн'1 сторони нац1онального планування та шляхи оптим'зацн стратепй у майбутньому.
Ключовi слова: стратепя, м'жнародн стратеги, сталий розвиток, нацюнальне планування, на-цюнальна стратепя, стратегчне планування, проблематика стратегчного планування.
САРКИСЯН Л.Г, БАРТКОВА Е.Н.
Национальное планирование: почему украинская стратегия устойчивого развития не работает?
В статье проанализированы международные стратегии развитых стран и стран, которые развиваются с целью создания эффективной и действенной национальной стратегии, а также рассмотрена национальная стратегия «Украина-2020», обозначены слабые и сильные стороны национального планирования и пути оптимизации стратегий в будущем.
Ключевые слова: стратегия, международные стратегии, устойчивое развитие, национальное планирование, национальная стратегия, стратегическое планирование, проблематика стратегического планирования.
SARKISYAN L.G., BARTKOVA K.M.
National planning: why Ukrainian sustainable development strategy is not working?
The main idea of the article is to analyse economic strategies of well-developed and developing countries in order to create an effective and successful national strategy. The article considers national strategy «Ukraine-2020», points out strong and weak sides of national planning and suggests practical and sufficient solutions to contribute to future strategies.
Key words: Strategy, international strategies, sustainable development, national planning, national strategy, problems in strategical planning
106 Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (208)/2018
© САРК1СЯН Л.Г., БАРТКОВА КМ, 2018
Постановка проблеми. Стратепчне плану-вання - це вид практично! дiяльноcтi, спрямо-ваний на розробку плану дiй довго- або корот-кострокового перiоду задля досягнення певно! мети, стаб^зацм економiчного розвитку, розпо-дiлу ресурсiв та перерозподту доxодiв. Розробка такого роду плану е комплексною та вимагае ба-гато часу для опрацювання даних та визначення промiжниx та головних цтей [6].
Головним завданням статт е дослiдження успiшниx економiчниx стратепй, оскiльки це до-зволяе навчитися ефективно розробляти стра-тегiю розвитку кра!ни для пiдвищення добробуту громадян або ж, навпаки, дае можливють грома-дян уникнути помилок, яю допустили iншi кра!ни.
Анал1з досл1джень та публжащй. Аналiз економiчниx стратегiй розвинених кра!н свiту та-кож може вказати на важливi структуры змЫи всерединi кра!ни, якi ще не були згаданi в нацг ональнiй стратеги, проте е важливим компонентом успixу економiчного життя кра!ни.
Вагомий внесок в дослщження стратепчно-го планування внесли таю укра!нськ науковцi: А.Гриценко, Н.Далевська, О.Корыйчук, 1.Костюк, Ю.Макагон, Ю.Рибак, Н.Семкiв, В.Тарасевич, А.Фопенко, Ю.Шаповал та iншi.
До головниx завдань статтi вiдносяться ви-вчення мiжнародниx економiчниx стратегiй, ана-лiз та монiторинг виконання нацюнально! стра-
теги сталого розвитку УкраТни, визначення нeдолiкiв та шляxiв Тх подолання.
Виклад основного Marepiany. Та кий документ, як нацюнальна стратепя, можливо в пeвнiй Mipi назвати ункальним, оскiльки хоч i на сучас-ному eтапi спостeрirа8Tься пщвищення взаемо-залeжностi eкономiк свiту, всe ж кратна мае руватися особливостями природнix умов, клiмату, reоrрафiчноrо положeння й забeзпeчeнiстю тру-довими та природами рeсурсами з одного боку, та з Ышого розвитком наукового та тexнiчно-го потeнцiалу, рiвнeм диriталiзацiТ eкономiки та Ынова^йними можливостями. Також, нeобxiдно звeрнути уваrу на особливостi культури, мeнталi-тeту та цiнностeй насeлeння кратни. Biдповiдно, нe будe вiрним повнютю скопiювати стратeriю пeвноТ кратни, нав^ь якщо використовувати лишe вибра-н пункти, нe можливо з впeвнeнiсть очiкувати та-кий ж рeзультат як i в кра'У, яка Тх впровадила.
Eкономiчна стратeriя сталого розвитку «УкраТ-на - 2020» - цe докумeнт, що визначае напрям-ки та прiоритeти розвитку УкраТни до 2020 року. Для того, щоб УкраТна вiдповiдала eвропeйським стандартам життя й досягала високих макроeко-номiчниx показникiв, нeобxiдно зд^снювати рух упeрeд за такими вeкторами:
• вeктор розвитку;
• вeктор бeзпeки;
• вeктор вiдповiдальностi;
ri/ininiPHHS nnnfinpiui
неплатоспроможносп
in^nmuphHfl nn пипт<=!1\д
енергозабезпечення
Реестрацт власносп
Отримання кредиту
Рисунок 1. Змiна позицш основних компонентiв рейтингу ведення легкост 6iзнесу 20172018, побудовано на основi даних [10]
• вектор гордост [2].
Якщо бiльш детально розглядати CTpaTerira «УкраТна - 2020», можна з BneBHeiicTra сказати, що стратепя повнiстю охоплюе Bei проблeмнi ас-пекти соцiaльно-eкономiчного розвитку УкраТни. В дйсносд бiльшa частина рeформ нe виконана й на 50%, тому що, стрaтeгiя охоплюе мaсштaбнi попу-лiстичнi рeформи виконати якi нeможливо за 5 ро-кiв. Хоча в мжнародних рeйтингaх позиф УкраТни мають позитивну тeндeнцiю, вони всe щe залиша-ються низьким, подeкуди найнижчими в 6вропi.
Згiдно зi Стрaтeгieю, УкраТна мала посiсти 30 мiсцe у рeйтингу Свiтового банку «Doing business» (Рис.1), у 2018 УкраТна поста 76 мiсцe, що на 4 позицм' вищe ыж у попeрeдньому роцi [9]. По-точнe мiсцe в рeйтингу - найпрший рeзультaт в 6вропi (о^м Мaкeдонiï), щодо пострадянських краТн, то УкраТна також програе (38 позифя - у Бiлорусi, 36 - у Казахстана та 35 - у Росм).
Вщповщно до ^e^ глобальноТ конкурeн-тоспроможностi 2017-2018, опублкованого Всeсвiтнiм eкономiчним форумом, УкраТна посг дае 81 сходинку (з 137 краТн), попeрeдньо УкраТна займала 85 мiсцe у 2016-2017 (з 138 кра-Тн), а у 2015-2016 - 79 мгс^ (з 140 краТн) [9].
Щодо ВВП на душу нaсeлeння, за парт^том ку-пiвeльноí' спроможностi у 2017 р., за вeрсieю Свг тового банку, УкраТна займае 114 мiсцe зi 187. ВВП на душу нaсeлeння становить 8 656 дол. США, за стрaтeгieю ВВП на душу нaсeлeння мае становити 16 000 дол. США [10]. В тому ж списку дeщо вищi щaблi посiдaють: Грузiя - 10 644 дол.
США (105 мюце), Бторусь - 18 616 дол. США (70 мюце), Румуыя - 23 991 дол. США (59 мюце), Польща - 29 251 дол. США (44 мюце), Литва -31 935 дол. США (40 мюце) Нмеччина - 50 206 дол. США (17 мюце) [8,9] (рис.2).
Водночас кра'1'на покращила свою позицш в рейтингу сприйняття корупцм', який розраховуе Transparency International, i пщнялася в 2017 р. на позицш вище i здобула 130 мiсце з 180 кра'1'н [4]. Вiдповiдно до Стратеги' УкраТна до 2020 року мае бути у 50 кращих краТ'н рейтингу.
Стратепя УкраТ'ни мае грамотнi формулювання, але великим питанням залишаеться ТТ' практична складова, наскiльки вона ефективна та чи будуть успiшними виконан реформи.
3 прикладiв стратегiчного планування Дани', Бразилп' та КНР випливае те, що не завжди реформи чи змЫа векторiв позитивно впливае на подальший розвиток кра'Тни, проте лише шляхом падЫь та злетiв можна вийти на правильний шлях розвитку.
Головною конкурентною перевагою КНР на свтовому ринку е дешева робоча сила, саме це змотивувало керiвникiв ТНК та Ыших компаый-гiгантiв перенести виробництво саме до Китаю, що в соты разiв збтьшило приплив прямих Ы-вестицiй до кра'Тни. Проте така ситуа^я значно покращила рiвень життя в кра'У, що призвело до збтьшення цiн та вартост працi, що змушуе Ыо-земн компанп' шукати iншi ринки дешевоТ' робо-чо'Т сили. Натомiсть, задля збтьшення та забез-печення зростання темтв ВВП, який мав певн
Украша 8656
Молдова 5006
Казахстан ^■ 24267 ^■ 23991 Туреччина 20437
1зраТль 33656
Литва ^■ 31935 Польща ^■ 29251
^■ 50206 США ^Ш 55805
О 10000 20000 30000 40000 50000
Рисунск 2. Псказники ВВП на душу населення,дсл. США*
*побyдовано на основi даних [8,9]
160000 140000 120000 100000 80000 60000 40000 20000 О
OHfMfO^'L/l^DNMCJlOHNrfl^'ûltûr^COOlOHfMffl'^tO^Û CTiCTicncnaicncriCTiCTicrioooooooooO'HiH'H'H'H'H'-i cncnoicricricricncnciicriooooooooooooooooo
HHHHHHHHHH(MrM(M(MrJN(MN(MN(\IMrMN(MrJ(M
Рисунок 3. Надходження прямих шоземних iнвестицiй в Китай 1990-2016 рр. (млн дол США), побудовано на o^obí даних [11]
тенденцп до спаду, уряд Китаю вир0ив нарощу-вати споживання всерединi краТни, тим самим стимулювати розвиток економiки - Уряду УкраТни також слщ попрацювати над вiдкритiстю вну-тр0нього ринку для iнвестицiй та спрощенню умов ведення бiзнесу [3].
Вщ спаду темпiв росту економiки Китаю по-страждала Бразилiя, оскiльки КНР була одним Í3 основних торпвельних партнерiв краТни. Ре-цесiя 2014-2016рр. в БразилГТ була зумовлена скороченням iнвестицiй та недовiрою iнвесторiв до полiтичноТ верхiвки, зниження цiн на сирови-ну на свiтових ринках, збтьшення безробiття та Ыфляцп в краТн Нацiональна валюта подешев-шала на 35%, у зв'язку з несприятливою полг тичною i економiчною ситуацi8ю та виникнен-ням внутр0ых протирiч. Сьогоднi краТна успiшно реалiзовуe полiтику багатовекторностi, й праг-не подолати залежнють вiд експорту в одну кра-Тну, диверсифiкуючи ТТ - що УкраТна також могла б взяти за приклад не чекаючи на черговий спад цЫи на сировину на свтовому ринку та рецесм нацюнальноТ економiки [1].
Eкономiчнi проблеми БразилГТ багато в чому перегукуються з проблемами УкраТни, проте головною вщмЫнютю е те, що в БразилГТ виокрем-лена значна доля середнього класу, яка мае сталi тенденцп до збтьшення ТТ кiлькостi.
Такi державнi програми, як Bolsa Familia - про-грама виплат ^мейноТ допомоги за умови вщвщ-ування школи i регулярних медичних оглядiв дг тей; субсидування креди^в на житло i пщвищення мУмальноТ зарплати дозволили з 2003 р. зни-зити бщнють майже на 24% в порiвняннi з 2017.
За останнi десять роюв 15 млн. бразильцiв змо-гли вибратися з бiдностi, а 13,5 млн. - з убогостк Нав^ь сьогоднi забезпеченi та багат люди гото-вi вiддавати невелику частину свок прибуткiв за-для добробуту кра!ни, вiдповiдно до введено! там регресивно! системи оподаткування[1].
З наведеного досвщу можливо було б запрова-дити диверсифiковану податкову ставку i в Укра-!ы, за раxунок податкiв на розкiш та з високиx доxодiв, можна було б на якусь частину наповни-ти бюджет кра!ни.
Ще одним кроком для подальшо! стабiльностi на внутрiшньому ринку було об'еднання бразиль-цями навколо так званого матерiального базису для консенсусу, тобто згоди вкладати прибутки держави в людей, що опинилися на «узбiччi». Ц вкладення призвели до швидкого зростання та формування споживацького класу [1].
Досвщ Дани засвщчуе, що можливо сконцен-трувати економiчне життя кра!ни навколо розвитку малиx пiдпри8мств та корпорацiй. Уряд встяко заоxочу8 та сприяе вщкриттю бiзнеса у Дани, так як вважае його основою розвитку. Са-ме кластерний розвиток економiки допомагае кра!н постiйно пiдвищувати конкурентоспро-можнють продукцп. Взагалi, ринок Дани вважа-еться одним iз найперспективнiшиx з точки зору попиту на висою теxнологií' та нововедення, тому ринок Ыновафй спрямовуе свою дiяльнiсть на потреби скандинавськиx кра!н [5].
Яскравим прикладом застосування Ынова^й е сiльське господарство в ДанГГ, яке xарактеризуeть-ся високим рiвнем розвитку, i незважаючи на те, що його частка у ВВП скоротилась за останн ро-
ки до 1%, воно майжБ повнiстю зaбeзпeчу8 потрe-би дeржaви i базуеться на високих тeхнологiях [7].
У скандинавсьюй клaстeрнiй модeлi вдало поед-нано eфeктивно працюючу мeрeжу Ыформа^й-них потоюв мiж унiвeрситeтaми, науково-дослщ-ними установами, пщприемствами та установами, що Грунтуеться на довiрi, з масштабною дeржaв-ною пiдтримкою. Клaстeрнa модeль eкономiчно-го розвитку рeaлiзу8ться в умовах привабливого нацюнального бiзнeс-сeрeдовищa в поеднаны зi стaбiльним eкономiчним зростанням i найвищи-ми у свт стандартами якостi життя [5].
Доцтьнють та успiшнiсть eкономiчних стрaтe-пй Дани, Бразилй та КНР доводить, що продумана стрaтeгiя - ключ до устху.
Щодо рeкомeндaцiй та майбутнього нацю-нальноТ стрaтeгiï, на основi провeдeних дослг джeнь, можeмо зробити тaкi висновки:
• важливо рeaльно оцiнити рeсурсний потeн-цiaл краТни й рaцiонaльно використовувати йо-го, поступово змiнюючи статус краТни, що продае сировину або натвфабрикати;
• нeобхiдно пeрeорi8Hтувaти eкономiку краТни з сировинноТ на готову продукцш;
• кeрiвним органам нeобхiдно зосeрeдитися на пошуку нових пaртнeрiв за кордоном, можливо звeрнути увагу на ринки Азй, оскiльки нeaбиякий iнтeрeс до стьськогосподарськоТ продукцй вияв-ляе lндiя;
• поряд з пошуком нових ринкiв, нeобхiдно зо-сeрeдитися на якостi продукций яку виробляе УкраТна та завдяки розробкам клaстeрних утво-рeнь збiльшити потeнцiaл готовоТ продукцй та ïï конкурeнтоспроможнiсть
• нeобхiдно попрацювати над мiжнaродним iмiджeм краТни, покращити позицГ( в рeйтингу сприйняття корупцй, що б стаб^зувало iнвeсти-цiйний клiмaт, що б зробило нашу краТну бтьш привабливою для iнвeстицiй;
• нeобхiдно розробити законодавчу базу для створeння, розвитку та функцiонувaння клaстeр-них утворeнь;
•також, слiд наголосити на iмплeмeнтaцiï в УкраТн клaстeрноí' модeлi розвитку пiдпри8мств, що б значно пщвищило iнвeстицií' як в науку, так i оновило i модeрнiзувaло тeхнiчну базу й тeхно-логп виробництва на пiдпри8мствaх, краТна могла отримувати пос^йний дохiд вiд клaстeрних утво-рeнь, якi б давали робочi мiсця вeликiй кiлькостi людeй й що б змeншило вщсоток тУзацп eконо-
мiки, збiльшуючи дохщ до бюджeту та зaбeзпeчу-ючи пiдвищeння конкурeнтоспроможностi про-дукцГТ й внутр0нього í"í споживання;
Кaбiнeт Мiнiстрiв мае лiбeрaлiзувaти eкономiч-нi вщносини, рeгулювaти ринок пeвною мiрою, шляхом зaохочeння та субсидiювaння малих та сeрeднiх пiдпри8мств, вeдeнням «податкових ка-нiкул», особливо в пeршi роки функцюнування пiдпри8мств;
Пiдвищeнa частка в eкономiцi малого та сeрeд-нього бiзнeсу, дала б можливiсть видтитися сe-рeдньому класу - основi eкономiчних вiдносин, якi б для зaдоволeння своТх потрeб створювали попит ,стимулюючи вiдкриття нових пiдприeмств та створeнню робочих мiсць;
• бeзумовно, потрiбно зосeрeдитися на ство-рeннi здоровоТ конкурeнцií' всeрeдинi краТни, за-побiгaти монополiзaцiï ринку та нeзaконному привлaснeнню вeликих пiдпри8мств стрaтeгiч-ного знaчeння;
• враховуючи дeржaвний борг УкраТни (який на 1 Ычня 2018 становив 2,14 трлн грн), до на-цiонaльноí' стрaтeгií' також мае бути включe-ний пункт про скорочeння дeржaвного боргу та жорстку eкономiю бюджeтноí' програми, за прикладом Нiмeччини та Японп, якi повнiстю вiддa-ли св^ борг витрaчeний на вiдбудову пюля Дру-гоТ свiтовоí' вiйни, при чому Япоыя вiддaвaлa свiй борг шляхом пeрeдaчi високотeхнологiчноí' про-дукцй, вироблeноï в крaí'нi.
Список рeкомeндaцiй можна продовжувати, протe вищeзгaдaнi рeформи та рeкомeндaцiï ма-ють бути обов'язково включeннi в головну стра-тeгiю на довший пeрiод часу (10,20 чи 50 ро-юв), кожнi 5 рокiв ухвалювалася б нова промiжнa стрaтeгiя, яку розробив новий уряд й всeбiчно сприяв ïï виконанню.
Висновки
Отжe, основною проблeмою Стрaтeгií' сталого розвитку «УкраТна - 2020» е í"í популютичний ха-рaктeр, цiлi, якi вона ставить на мeтi досягти нe мають рeaльного пiдГрунтя (законодавчоТ бази, достатньоТ кiлькостi рeсурсiв) за нeможливiстю Тх виконання за 5 роюв. Дieвiсть та eфeктивнiсть стрaтeгií' нав^ь за оцiнкaми в мiжнaродних рeй-тингах можна визначити, як таку що нe е успiш-ною. Звичайно, мюця в мiжнaродних рeйтингaх мають позитивнi тeндeнцií' протe, рeзультaти за-лишають бажати кращого.
УкраТн потрiбно зосeрeдитися на виконаннi про-мiжниx ц^й, якi визначалися б стратeri8ю розвитку, утвeрджeною дiючою владою на благо виконання головноТ стратerií, яка мае довгострокову пeрспeк-тиву та пeрeлiк показникiв, якi мають бути досягну-тими. Протe влада матимe можливють самостiйно визначати мeтоди й шляхи вир^ння проблeм, головною мeтою будe досяrнeння кiнцeвоí мeти.
На даному eтапi у Beрxовнiй Pадi вжe зарe-естровано проeкт майбутньот стратerií сталого розвитку У кратни до 2030 року, протe чи ухва-лять самe цю вeрсiю законопроeкту - покажe час. Визначним е тe, що ця стратeriя пeрeдбачаe план заxодiв на 10 роюв, що вжe будe вказува-ти прийдeшнiм урядам вeктор розвитку кратни в вщносно довrостроковiй пeрспeктивi.
Список використаних джерел
1. Бразилiя - новий глобальний лдер/ Ю.Лeмко // Часопис ЛьвiвськоТ полiтexнiки с. 122-127
2. Закон УкраТни «Про Стратeriю сталого розвитку «УкраТна - 2020"» вщ 12.01.2015 р. : Указ Г^зи-дeнта Укратни №5/2015 Eл.Peсурс - Peжим доступу: http://zakon3.nada.gov.ua/laws/show/5/2015
3. ЗмЫа eкономiчноТ модeлi Китаю: висновки для Укратни/ Ю.Шаповал// 1стсря народного господарства та eкономiчноТ думки Укратни. №492016. с 206-2020
4. 1ндекс корупци CPI-2017// Transparency International. [Eлeктронний рeсурс] - Peжим доступу: https://ti-ukraine. org/research/indeks-koruptsiyi-cpi-2017/
5. Кластeрна полггика краТн скандинавського рe-riону у формуванн та eфeктивному функцюнуван-н конкурeнтоспроможниx кластeрiв/ Ю.Рибак// Eкономiст. №9'2013 с 40-44
6. Мiжнароднi стратeriТ eкономiчноrо розвитку: Навч.посiбник/ Макогон Ю.В [та iн.].-К.: Освiта Укра-Тни,2009 - 420с
7. Особливостi eкономiчноrо розвитку Дани: / Н.Сeмкiв// Стратeriчнi орieнтири URL : http://libfor. com/index.php?newsid=1166
8. Офiцiйний сайт 6вростату.[Eл.рeсурс] - Peжим доступу: http://ec.europa.eu/eurostat
9. Офщйний сайт Свггового банку. [Ел.ресурс] - Режим доступу: http://www.worldbank.org/
10. УкраТна. Економмний огляд [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://pubdocs.worldbank. org/en/2 989 51507019475 876/Ukraine-Economic-Update-0ctober-2017-uk.pd
11. World investment report 1990-2016: Annex tables.^.ресурс] - Режим доступу: http://unctad. org/en/Pages/DIAE/World%20Investment%20 Report/Annex-Tables.aspx 08.05.2018
Даш про авторов Сарк'юян Лариса Геворпвна,
к.е.н., доцент кафедри мiжнародниx економiчниx вiдносин Донецького нацiонального уыверситету iме-нi Василя Стуса e-mail: [email protected] Барткова Катерина МиколаУвна, студентка 3 курсу,Донецький нацюнальний уывер-ситет iменi Василя Стуса e-mail: [email protected]
Данные об авторах Саркисян Лариса Геворговна,
к.э.н., доцент кафедры международных экономических отношений Донецкого национального университета имени Василия Стуса e-mail: [email protected] Барткова Екатерина Николаевна, студентка 3 курса, Донецкий национальный университет имени Василя Стуса e-mail: [email protected]
Data about the author
Larisa Sarkisyan,
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of the Department of International Economic Relations of the Vasyl Stus Donetsk National University e-mail: [email protected] Kateryna Bartkova
Student, Vasyl Stus Donetsk National University e-mail: [email protected]
