CC BY
4«ШУШМУМ-ШУГМаУ» #35(158), 2022 / PHILOLOGICAL SCIENCES
45
УДК 811.161.2'373
Кулкова Т. В.,
кандидат фiлологiчних наук, доцент, доцент кафедри ф1зичного виховання та здоров'я людини Обласного коледжу „Кременчуцька гуманiтарно-технологiчна академiя iMem А. С. Макаренка"
Полтавсько1 обласно'1 ради Чуб Я. О., учениця групи Л-11А Наукового лщею ,,Полiт" при Обласному коледжi „Кременчуцька гуманiтарно-технологiчна академiя
iменi А. С. Макаренка" Полтавсько'1 обласно'1 ради DOI: 10.24412/2520-6990-2022-35158-45-49 НАЦЮНАЛЬНО-СПЕЦИФШШ ОСОБЛИВОСТ1 УКРАШСЬКИХ ТА КРИМСЬКОТАТАРСЬКИХ 1Д1ОМ 13 КОМПОНЕНТАМИ ТВАРИННОГО СВ1ТУ
Kulikova Т.,
candidate of philological sciences, associate professor, Associate Professor of the Department of Physical Education and Human Health Regional College "Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy named after A.S. Makarenko"
of the Poltava Regional Council Chub Ya., student of group L-11A Lyceum of Political Science
at the Regional College "Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy named after A. S.
Makarenko " of the Poltava Regional Council
NATIONAL-SPECIFIC FEATURES OF UKRAINIAN AND CRIMEA-TATAR IDIOMS WITH
COMPONENTS
Анотацш.
Вибiр теми науково'1 статтi зумовлений потребою комплексного до^дження нацюнально-специф^ чних особливостей укратських та кримськотатарських iдiом i3 компонентами тваринного свiту.
Кожна мова як давня знакова система засвiдчуe нерозривну едтсть з етнокультурою. Внутршня форма фразем мотивуеться екстралiнгвiстичними факторами, що мають зв'язок (як прозорий, так i затемнений) i-з господарчою дiяльнiстю, умовами життя народу, з духовною культурою, i-з фольклором.
Мовна картина свiту е вербалiзацiею накопиченого досвiду певно'1 лтгвокультурног спшьноти. О. Се-лiванова визначае мовну картину свiту як представлення предметiв, явищ, фактiв, ситуацш дiйсностi, цттсних орiентирiв, життевих стратегш i сценарИв поведiнки в мовних знаках, категорiях, явищах мо-влення, що е семiотичним результатом концептуально'1 репрезентацИ дiйсностi в етносвiдомостi [6, с.365].
Фразеологiчнi одиницi в р1зних мовах можуть передавати одне й те саме метамовне явище, але не мiстити у собi спшьних фонових знань. Це свiдчить про те, що свiдомiсть народiв, яю розмовляють рiз-ними мовами, вiдбивае свiт по-своему. Нацюнальт фразеологгзми передають щось типове, характерне в культурi, побутi, традищях народу, вiдтворюють нацiональний колорит, нацюнальну ментальнiсть. У той же час в р1зних мовах фразеологгзми, що позначають певт життево важливi поняття, мають одне й те саме лексико-семантичне наповнення. Незважаючи на нацiональнi особливостi багатьох iдiом, у Их формуванш е й дещо утверсальне, загальномовне, зумовлене загальнолюдськими факторами.
У сучасному мовознавствi цтавим i водночас малодо^дженим е порiвняльно-зiставний аспект з'ясування впливу специфiчних еттчних ознак на етимологт й семантику фразеологiчних одиниць слов'янських i тюркських мов iндоевропейськоi сш'г. У цьому й полягае актуальнкть нашо'1 статтi.
Abstract.
The choice of the topic of the scientific article is due to the need for a comprehensive study of nationally specific features of Ukrainian and Crimean Tatar idioms with components of the animal world.
Each language, as an ancient symbolic system, testifies to an inseparable unity with ethnoculture. The internal form of the phrase is motivated by extralinguistic factors that have a connection (both transparent and obscured) with economic activity, living conditions of the people, with spiritual culture, with folklore.
The linguistic picture of the world is a verbalization of the accumulated experience of a certain linguistic and cultural community. O. Selivanova defines the linguistic picture of the world as the representation of objects, phenomena, facts, situations of reality, value orientations, life strategies and behavioral scenarios in language signs, categories, speech phenomena, which is a semiotic result of the conceptual representation of reality in ethnic consciousness [6, p.365 ].
Phraseological units in different languages can convey the same metalanguage phenomenon, but not contain common background knowledge. This shows that the consciousness of peoples who speak different languages
46_PHILOLOGICAL SCIENCES / «ШУЩ(Щ]УМ-ШУГМ&У» 2022
reflects the world in its own way. National idioms convey something typical, characteristic in the culture, life, traditions of the people, reproduce the national color, national mentality. At the same time, in different languages, phraseological units denoting certain vital concepts have the same lexical-semantic content. Despite the national features ofmany idioms, there is something universal, universal in their formation, determined by universal human factors.
In modern linguistics, the comparative and comparative aspect of clarifying the influence of specific ethnic features on the etymology and semantics ofphraseological units of the Slavic and Turkic languages of the Indo-European family is interesting and at the same time understudied. This is the relevance of our article.
Ключовi слова: фразеологгзми, укратсью idioMU, етнолтгвктичний аспект, кримськотатарськ фраземи, тваринний ceim.
Key words: phraseological units, Ukrainian idioms, ethnolinguistic aspect, Crimean Tatar phrasemes, animal world.
Постановка проблеми. Мовна картина свиу е вербатзащею накопиченого досвщу певно! лшгво-культурно! спшьноти. Мова е одшею з основних оз-нак наци. Саме завдяки !й людина бере активну участь у безперервному процеа тзнання навколиш-нього свиу. Мова окремо! етнокультурно! сшльносп служить нацiонально-специфiчним ви-раженням нацюнально! мовно! картини свiту. Нащ-ональний елемент мовно! картини свiту е важливою ознакою, яка робить можливою вiдмiннiсть мовних картин свiту. Виршальний вплив на вiдмiннiсть на-цюнальних картин свiту справляе нацiональна мен-тальнiсть, яка притаманна певнiй етнокультурнш спiльностi [2, с. 121]. Поняття мовна картина свiту перетинаеться з поняттям нацiонально-мовна картина свиу, що дефiнуеться як ,,виражене етносом засобами певно! мови свiтовiдчуття i свиорозу-мiння, вербалiзована iнтерпретацiя мовним сощу-мом навколишнього свiту i себе самого в цьому свт" [1, с.29]. Таке розумiння нацюнально -мовно! картини свиу шдтверджуеться фразеолопею, яка у сталих одиницях будь-яко! лексично! системи од-ночасно передае денотативне i конотативне зна-чення. Фразеологiзми з огляду на !х культурно-на-цюнальш конотацi! слугують еталонами i стереотипами менталитету народу. Тому, як засввдчуе А. Свграфова, фразеологiя, особливо народно-по-бутова, мiстить такий кортеж позамовних чиннишв, як1 можна зрозумии завдяки знанню мiсцевих реа-лш, загальнолюдських уявлень, еталонiв, iсторi! та походження фразеологiчно!' одиницi [3, с.144 -145]. Нацiонально-специфiчнi фразеологiзми, як правило, мають внутрiшню мотивацiю, яка базу-еться на поняттях оточуючого середовища, тради-щях, побутi. Нацiональна своервдшсть яскраво про-являеться у фраземах, образи яких узятi з тварин-ного свiту. Самi поняття отримують у рiзних мовах вiдмiнну культурно-юторичну конотащю.
У сучасному мовознавствi цiкавим i водночас малодослiдженим е порiвняльно-зiставний аспект нацiонально-специфiчних особливостей укра!нсь-ких та кримськотатарських iдiом iз компонентами тваринного свiту, !х вплив на етшчш ознаки. У цьому й полягае актуальшсть CTaTTi.
AH^i3 досл1джень проблеми. Фразеологiзми вступають у системш зв'язки (полiсемiя, синонiмiя, антонiмiя, омонiмiя). Окремi питання системних вь дношень фразеологiзмiв укра!нсько! мови знайшли
свое обгрунтування в працях Н. Бабич, Л. Коваленко, А. Лагутшо!, А. Матаенко, Ф. Медведева, Л. Паламарчука, М. Сiрого, Л. Скрипник, В. Ужче-нка.
Деяш проблеми фразеолопчно! науки чекають свого остаточного виршення. Питання класифжа-цii кодiв культури залишаеться вiдкритим та актуа-льним i сьогоднi. У працях О. Березович, Д. Гуд-кова, М. Ковшовой В. Красних, В. Маслово^ Л. Савченко, В. Тели, Л. Щербачук культурний код виступае як знакова реалiзацiя свщомосп.
Метою статтi е аналiз основних спшьних та вiдмiнних рис укранських i кримськотатарських фразеологiзмiв iз компонентом тваринного свиу.
Виклад основного матерiалу.
Властивостi кожноi' нацiональноi фразеосис-теми детермшуються внутрiшнiми лiнгвiстичними чинниками i взаемодiею мовних чинник1в iз середо-вищем, у нашому випадку - з особливостями тваринного свиу.
Господарюванню кримських татар, на ввдмшу ввд украшщв, було не властиве використання волiв. Можливо, це пояснюеться тим, що кримськ1 татари не придшяли велико! уваги землеробству, маеться на увазi вирощування зернових культур на великих площах. Вiл - ,,огюз ": - згадуеться лише в однш щ-омi на позначення неможливостi дi!, в якш нiби на-голошуеться перевага корови над волом: огюз буза-влагъында (коли вш розтелиться) - невiдомо коли, у невизначеному майбутньому, нжоли [8, с.178].
У кримськотатарськш мовi е фразема, яка шд-креслюе працьовитiсть не вола, а вюлюка - „эшек ": эшек дайын чалышмакъ (працювати як осел) - пра-цювати тяжко, без вiдпочинку, на всю силу [8, с.175]. ^м цього, у фраземах також вщобразилася природна тутсть та упертють вiслюкiв: эшек огълу эшек (син вiслюка вклюк) - тупа i вперта людина; дурень [5, с.80]; эки аякълы эшек (двоногий осел) -тупий, дурень, бовдур [5, с.44]. В украшщв же вю-люки використовувались значно рвдше, тому ФО iз компонентом осел зафжсована невелика к1льк1сть: бурiданiв осел - бути вкрай нерiшучим, вагатися у виборi одного з двох бажань, рiвноцiннихршень [7, с.73].
Зоофраземи можуть мати виразне експресивне забарвлення - негативне або позитивне. Так, напри-клад, в украшщв образ свиш мае чико виражену не-гативну ощнку. Це символ всеiдностi, зажерливо-
«ШУШМУМ-ШУГМаУ» #Ш15Ш, ЖШ / РШШШвГСЛЬ 8С1Е1ЧСЕ8
47
стi, дуростi. В. Кононенко пише, що свиня - нечиста тварина, на нш !здить диявол, а часом i перетво-рюеться в не!. Свиня уособлюе негативнi риси люд-сько! вдачi - неохайнiсть, непоряднiсть, невдяч-нють: пiдкласти свиню - виявити у ставленн до кого-небудь непорядний, низький вчинок, пiдлiсть; зробити неприемтсть; дiяти пiдступно проти кого-небудь [7, с. 122]; к свиням - виражае почуття невдоволення чи удаваного невдоволення [7, с.276]; кидати бiсер свиням - говорити що-небудь людям, як не можуть (або не бажають) зрозумти того, про що ш кажуть [7, с.262].
Головною священною книгою мусульман Кораном вживання свинини у побуп кримських татар заборонено. Через дотримання суворих правил кримсьш татари, звичайно, не тримали свиней у своему господарств^ а тому мали лише приблизне уявлення про цих тварин. Передуам, свиня - „до-муз" - стала компонентом обмежено! кшькосп кримськотатарських зоофразеологiзмiв на пiдставi свого зовнiшнього вигляду i негативно! оцшки со-цiомом: домуз киби (як свиня) - про дуже велику, мщну людину [8, с.180]; домуздан къыл (як зi свиш волосся) - дуже мало чого-небудь; нiякого проку [8, с.180]. Порiвняймо, укра!'нщ вживають зоошм свиня на позначення зажерливо!, непорядно!, нев-дячно! людини, а кримськ1 татари - велико!, фiзи-чно мiцно! людини. Пояснюемо це вiдомостями кримських татар пльки про зовнiшнiй вигляд цiе! тварини (велика, гладка, без шерсп).
Нацiонально-специфiчною особливiстю кримськотатарських iдiом iз компонентами тваринного свiту е вживання концепту „деве" - верблюд. 1снуе гшотеза, що ранiше на етшчнш територi! кримських татар - Кримському пiвостровi мешкали верб-люди. Тому, можна припустити, що фраземи з компонентом „деве" е одними з найдавшших у кримсь-котатарськш мовi: деведен къулакъ (як вiд верблюда вуха) - ткчемно мало чого-небудь порiвняно з т-шим [5, с.57]; деве минареге чыкъкъанда (коли верблюд зал1зе на мiнарет) - невiдомо коли, у невизна-ченому майбутньому, нколи [5, с.58]; пиреден деве япмакъ (робити з блохи верблюда) - надавати чо-мусь незначному великого значення [5, с.41]. Фасуемо, що концепт „деве" використовуеться на поз-начення чогось великого, значного, впливового. В украшськш мов^ звичайно, такий компонент у ФО вщсутнш.
Компонент „к/'т" поширений в укра!нських фраземах. Майже ва так1 фразеологiчнi одиницi мають негативне забарвлення i вказують на шдсту-пнiсть, пожадливiсть, лiнь, затягування справи, обман. Уособлюють так1 психоемоцшш стани людини, як неспокш, тривога, знервованiсть: ще й ют не валявся - тчого не зроблено, не пiдготовлено [7, с.263]; тягти кота за хвкт - повшьно, нудно говорити, розповiдати про що-небудь [7, с.233]; знае юшка - про того, хто винний, усвiдомлюе свою про-вину перед ким-небудь [7, с.230]; на серцi коти шкребуть - досадувати, перебувати у стан внут-ршнього незадоволення, тривоги [7, с.38]; купу-вати кота в мшку - придбати що-небудь, не поба-чивши його [7, с.279] i впхнути кота в мiшку - не
показуючи, збутися кого-, чого-небудь [7, с.124]. Чорна шшка, за народними вiруваннями у слов'ян, е втшенням нечисто! сили. О.Селiванова зауважуе: „Фразеолопчна концептуалiзацiя тваринного свиу також ураховуе на!вш вiрування, прикмети етносу i використовуе концептуальш перетворення при ме-тафоричнш аналогiзацi! iнколи як вторинш. Процедура встановлення зв'язку вихщного образу та семантики звороту передбачае етнолопчш, культуро-лопчш розввдки, що визначають побутовi та арха!чш уявлення народу, його звича!, обряди, за-бобони" [6, с.165]. Звiдси - i фразема: пробела чорна кшка - про неприемну розмову, сварку мiж ким-небудь; мiж ким-небудь виникла незгода [7, с.164].
Специфiчним для укра!нсько! мови е вживання в щомах концепту „коза", „козел" або „цап". Дивно, але в кримськотатарськ1й мовi фраземи з цим концептом ввдсутш. В укра!нщв коза i козел мали обрядове значення. Коза була символом урожаю; на святках ходили з козлом або козою по хатах i ст-вали. Водночас, коза завжди непокорлива, привередлива, а козел (цап) - упертий, дурний, незграбний, ненажерливий, зввдси i негативне забарвлення фра-зеолопчних одиниць: як з козла молока - про кого, що-небудь не корисне в якому-небудь вiдношеннi [7, с.272]; прийде коза до воза - про того, кому до-ведеться звернутися з просьбою у якш-небудь справi до кого-небудь приниженого, ображеного ним [7, с.158]; н за цапову душу - цшком даремно, марно [7, с.82]; як сидорову козу (бити, драти, луп-цювати) - нещадно, не шкодуючи, жорстоко [7, с.281]; де козам роги правлять - дуже далеко, в суворих, необжитих краях [7, с. 161]; устигнути з козами на торг - не варто постшати кудись з чим-небудь [7, с.238].
Важко уявити подвiр'я селянина без птиц -курей, качок, гусей, шдишв. 1з сиво! давнини укра-!нський селянин розводив птах1в, чим ютотно по-повнював сво! харчовi запаси м'ясом та яйцями. Крiм цього птаство супроводжувало будш: стежачи за поведшкою птицi, хлiбороби дiзнавались про змiну погоди; у давш часи пiвня приносили в жертву напередодш жнив; яйця використовували в обрядах, магiчних д1ях тощо [4, с.315]. Не дивно, що птахи ставали стереотипами певних дш та рис характеру людини. Однак, варто тдкреслити, що ак-тивне використання домашньо! птицi було характе-рне i для укра!нського, i для кримськотатарського народу, але фраземи з концептом „птах" у кримсь-котатарськш мовi малочисленнi, серед яких конце-пти саме свiйських птах1в майже вiдсутнi. Цей компонент представлений пльки в прислiв'ях та прика-зках: Тавукъ къыдакъламай къозламаз (курка спочатку кудахкае, а попм яйця несе), папий голюне къарап чомар (качка трнае у тих мюцях, яш знае), эр хораз озь чеплюгинде къычырыр (кожен твень у своему смгт господарюе).
Для укра!нського етносу домашнi птахи вщг-равали важливу роль, але у фраземах часто носять негативний характер. Так, наприклад, курка сприй-маеться як нерозумна, жащбна, хвалькувата, жалю-
РН1ШШ01САЬ 8С1Е1ЧСЕ8 / «ШЦУШУУМ-ЛЭУШаИ» ЖШ
48
пдна iстота, тому метафорична гiперболiзацiя пев-них сценарiiв при перенесенш г! народного тлума-чення на стан людини породжуе значення негатив-них рис, скрутного становища: курячий мозок - ро-зумово обмежена людина [7, с.280]; кури загребуть
- потрапити у безпорадне становище, без^дно загинути [7,с.279]; бiгати як курка з яйцем - мету-шитися, постшати [7, С.54]; смiються кури - про що-небудь недоречне, безглузде [7, с.209]; хатка на курячш лапцi - про оселю дуже стару, майже роз-валену [7, с.241]; на курячш лапцi - про щось благе, дуже немщне [7, с.24]. Можливо, такий модусний показник зумовлений народними повiр'ями: курка вважалася нечистою твариною, Г! м'ясо навиъ не святили у церкш на Великдень, „через те, що вона лупиться з яйця: кажуть, що i чорт вилупився з яйця".
Протилежним було ставлення до пiвнiв. Без т-вня важко уявити господарство украГнського селянина: удосвiта будив уах до працi, його присут-нють на подвiр'i символiзувала спок1й, певний ритм селянського життя, навшвала господарям впевне-нiсть та психологiчну рiвновагу. До того ж пiвнiв поважали i навiть боялися, адже вш був символом бога вогню у слов'ян, його приносили в жертву перед жнивами. Часто концепт „пiвень" вживаеться для позначення свгганку: третi пiвнi - вживаеться для позначення свтанку [7, с.230]; до других пiвнiв
- дуже довго, до пгзнього часу, коли починають вдруге ствати пiвнi [7, с.173]. Або на позначення щдпалу: червоного пiвня пiдпускати - пiдпалю-вати, знищувати пожежею [7, с.252] i твня пус-тити - пiдпалити оселю з метою розплати, по-мсти [7, с. 118].
Поширеш в украГнських фраземах також i на-зви диких птахiв. Вони часто дають загальну характеристику людиш, вадам !! характеру: перелтний птах - людина, яка часто мтяе мiсце свого перебу-вання; людина, не сттка у сво'1'х уподобаннях [7, с. 114]; глуха тетеря - людина, яка не дочувае [7, с.139]; обстршяний птах - бувала людина [7, с.95]; як птиця - нi вiд кого не залежний, вшьний [7, с.280]; бша ворона - про людину, яка р1зко видшя-еться серед тших чим-небудь (зовнiшнiм виглядом, поведткою) [7, с.55]; старого горобця на половi не зловиш - бувалу людину з великим життевим дос-вiдом важко обдурити чим-небудь [7, с.215]. Однак майже завжди ва фразеолопзми з компонентами назв птахiв мають негативний вщтшок: гусей дра-жнити - навмисне викликати роздратування, злобу в кого-небудь; пускати плтки [7, с. 154]; як тдик - хмурячись (вiд гтву, сорому тощо) [7, с.273]; як сорока на тину - незручно, зовсiм невла-штовано [7, с.282]; чортова тетеря - зневажливе звертання до кого-небудь ледачого або такого, що нашкодив [7, с.257]; куди ворон i юсток не заносить - дуже далеко [7, с.277]; як сич (надутися) -образитися; розгнiватися [7, с.281].
Для фразем iз компонентом тваринного свиу кримськотатарсько! мови характерне вживання концепту „птах"" - „къуш" i лише поодиноко вжи-ваються конкретш назви птахiв - турна (журавель), гъаз (гуси), тавукъ (курка): агъзынен къуш
тутмакъ (ротом птаха вптмати) - зробити щось нездшснене, неможливе [5, с.114]; турнанынъ къонгъан ерини косьтермек (показати де журавель ночуе) - провчити жорстоко, покарати кого-не-будь [5, с.87]; коктеки турна (як журавель у неб0 -про щось недосяжне, до чого важко дктатись [8, с.180]. Варто зазначити, що гусак для кримських татар - поважний, гордовитий птах: агъасы гъазы (гъазылардан) (брат ¿з гусаюв) - людина, що обш-мае високу громадську посаду або займае службове становище, яка мае владу, великий вплив [5, с.24].
Щодо фразем, в яких наявш назви риб, земно-водних та безхребетних, то специфiчним для укра-Гнсько! мови е широке вживання концеппв „риба" та „рак": риб 'яча кров - про кого-небудь холодного, помiркованого, байдужого до яких-небудь справ, безбарвного, невиразного за якимись ознаками, ри-сами[7, с.181]; нi риба, т м'ясо - щось посередне, невиразне; тчим не видшяеться [7, с.86]; як риба в водi - дуже добре, вшьно, невимушено [7, с.281]; битися як риба об лiд - безрезультатно добива-тися чого-небудь (переважно кращих умов життя) [7, с.54]; знову зарибу грошi - наполягати на чому-небудь; настирливо домагатися чогось; повторювати те саме [7, с.233]; дешева рибка -про що-небудь дешеве, низько'1 якостi [7, с.164]; мов рак печений - про змучену, змартлу людину [7, с.299]; назад тшьки раки лазять - не вiдмовлятися вiд намiру [7, с.19]; пекти раюв - почервотти вiд чого-небудь (сорому, перегрiвання тощо) [7, с.112]; наче рак на мiлинi - в дуже скрутному становищi [7, с.45]; червоний як рак - багровий (вiд гнiву, сорому тощо) [7, с.252]. Слщ зауважити, що для кримськотатарсько! мови щоми з такими концептами не властивг Ми зафшсували лише один крим-ськотатарський фразеолопзм iз компонентом „риба": буланыкъ сувда балыкъ тутмакъ (ловити рибу в каламутнш вод^ - здобувати вигоду з чшх-небудь труднощiв, корисливо користуватися яким-то безладом [5, с.62].
В украГ'нськш мовi використовують зоофра-земи на позначення нетверезого стану: пiд мухою -натдпитку, в нетверезому станi [7, с.124]; джмелi гудуть в головi - бути в стан запаморочення; бути натдпитку, неврiвноваженим [7, с.164]. Фразема пiд мухою вважаеться запозиченою iз жаргону гра-вщв у карти, моделлю до яко! могла стати форма тд чаркою, а вислови пiд джмелем, джмелi гудуть в головi мали вторинну номшацш й утворилися за аналопею до семантики мухи як комахи. Щодо фразем муха вкусила - про того, хто в поганому настрой, гтваеться, нервуе; про незрозумшу, дивну, неврiвноважену поведтку кого-небудь [7, с.303]; 1'дять його мухи - виражае почуття образи, здиву-вання [7, с.254]; джмелi гудуть - бути неврiвнова-женим [7, с.164], то варто припустити, що щдгрун-тям для формування стереотипу поганого настрою, пов'язаного з цими комахами, е больовi ввдчуття вщ укуав мухи i джмеля, тобто стереотипне уявлення про цих тварин виникло шляхом складного асоцш-вання зi сприйняттям дш комах зоровими, слухо-вими, тактильними органами ввдчуття [6, с.150].
«ШУУШШШУМ-ШУГМаУ» #Ш15Ш, ЖШ / РШЬОШОГСАЬ 8С1Е1ЧСЕ8
49
Варто зазначити, що в кримськотатарськш мовi фраземи на позначення нетверезого стану ввд-сутнi. Коран забороняе вживання алкогольних на-по!в. Тому, вiдповiдно, такий стан не позначився у фразеолопчних одиницях кримськотатарсько! мови. Однак ми виявили стшку словосполуку номь нативного характеру на позначення горшки, яку кримсьш татари називали арслан сютю [8, с. 175] -левове молоко, можливо, на основi порiвняння стану нетверезо! людини iз розлюченим левом.
Отже, у фразеолопчних одиницях, образи яких взяп з тваринного свiту, може закршлюватися на-цiональна своерiднiсть. Однаковi поняття отриму-ють у кримськотатарськ1й та украг'нськш мовах рь зну культурно-юторичну конотацiю. Наприклад:
- про пошрну, лагвдну людину - кр.тат. къой агъзындан чёп алмаз (поюрна вiвця з рота i тркки не видасть)[8, с.174]; укр. поюрне телятко двi матки ссе [7, с.143];
- провчити, покарати - укр. показати де раки зимують [7, с.141]; кр.тат. турнанынъ къонгъан ерини косьтермек (показати де журавель ночуе) [5, с.87];
- перебшьшувати, надавати чомусь незнач-ному великого значення - укр. з мухи слона (бугая) робити [7, с.230]; пиреден деве япмакъ (робити з блохи верблюда) [5, с.41];
- дуже мало чогось - укр. як кт наплакав [7, с.274]; кр.тат. домуздан къыл (якзi свиш волосся) [8, с.180]; деведен къулакъ (як вiд верблюда вуха) [5, с.57];
- про сумлшну тяжку роботу людини - укр. як вш [7, с.268]; кр.тат. эшек дайын чалышмакъ (пра-цювати як осел) [8, с.175];
- дурна, розумово обмежена людина - укр. курячий мозок [7, с.280]; кр.тат. эки аякълы тувар (эшек, айван) (двонога тварина)[5, с.44];
- ледарювати, байдикувати - укр. собак га-няти [7, с.209]; кр.тат. копек суварып юрьмек [о бутюн кунь копек суварып юре] (цший день собак поливати)[5, с.20].
Висновки. Таким чином, спостертаемо, що фразеолопчш одинищ в рiзних мовах передають одне й те саме метамовне явище, але не мютять у
собi спшьних фонових знань. Ц приклади сввдчать про те, що свщомють народiв, як1 розмовляють рiз-ними мовами, вiдбивае свiт по-своему. Нацюнальт фразеологiзми передають щось типове, характерне в культур^ побутi, традицiях народу, ввдтворюють нацiональний колорит, нацiональну ментальнють. Аналiз нацiонально-культурних особливостей семантики украГнських та кримськотатарських зоо-фразем дае щдстави стверджувати, що в нацюналь-нiй фразеологii будь-якого етносу закодована шфо-рмацiя про своерщну мовну картину свiту.
Перспективи подальшого досл1дження вба-чаемо в аналiзi украГнських i кримськотатарських фразем на позначення характеристики людини (Г! психiчного та фiзичного стану, зовнiшнього ви-гляду тощо).
Список лiтератури
1. Голубовська I. О. Етнiчнi особливосп мовних картин свiту. К. : Логос, 2004. 282 с.
2. Дем'яненко Н.Б. Вщображення нацюнально! мовно! особистостi в польськ1й фразеологii. Культура народiв Причорномор 'я. 2009. № 5. С. 121 - 123.
3. Свграфова А.О. Мовна картина свиу в дзеркалi фразеологп (зютавний аспект). Культура народiв Причорномор 'я. 2009. № 5. С. 144 - 147.
4. Павлюк С. П. УкраГнське народознавство: Навчальний поабник / за ред. С. П. Павлюка, Г. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчiва. Львiв: Фенiкс, 1994. 608 с.
5. Росшсько-кримськотатарський учбовий фразеолопчний словник / уклад. : А. М. Емiрова. Сiмферополь : Доля, 2004. 176 с.
6. Селiванова О. О. Нариси з украГнсько! фразеологп (психо-когштивний та етнокультурний аспекти). К.; Черкаси: Брама, 2004. 276 с.
7. Удовиченко Г. М. Фразеолопчний словник украГнсько! мови: в 2 т. К. : Вища школа, 1984.
8. Усешов К. Кримськотатарська мова: Фонетика. Лексиколопя. Фразеолопя. Лексикографiя: Шдручник для студенпв вищих навчальних закладiв. Сiмферополь: КРП Видавництво ,,Кримнавчпеддержвидав», 2008. 208с.
