CC BY
15
formation of paramyas, simultaneous there is expanding the terminological body of the investigated concept.
At the same time, the modern type of weapon development has led to the emergence of such new fixed lexical units as: biological weapons, weapons of mass destruction, chemical weapons, etc., which could be the subject of further scientific research.
Key words: concept, weapon, semantics, semantic parameters, prasemes.
УДК 811.131.1+811.161.2]'373.7
H. М. Лоскутова
I. A. Ангелинова
ФРАЗЕОЛОГ1ЗМИ З КОЛОРИСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ В 1ТАЛШСЬКШ ТА УКРАШСЬКШ МОВАХ
Статтю присвячено до^дженню семантичних особливостей фразеологiчних одиниць з колористичним компонентом в укратськт та талтськт мовах. З 'ясовано вплив нащонально-культурних особливостей етносу на своeрiднiсть семантики фразеологiзмiв з колористичним компонентом, виявлено гхш утверсальт риси та до^джено нацюнальну специфту у семантиц до^джуваних одиниць Встановлено, що у до^джуваних мовах найчастше зустрiчаються фразеологiзми з колоративом nero / чорний, bianco / бший та rosso / червоний.
Ключовi слова: фразеологiя, фразеологiчна одиниця, колiр, колористичний компонент, переклад, семантика.
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та н зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Фразеология посщае важливе мюце у кожнш MOBi, тому що вона вщдзеркалюе, насамперед, нащональш особливосп, уявлення про носпв мови, юторш народу, його побут i св^огляд. Це дае тдстави стверджувати, що фразеология е тсею наукою, яка наочно дозволяе здшснювати порiвняльний аналiз мiж мовами. За своею природою вона охоплюе ус яруси мови: лексику, семантику, синтаксис, морфолопю, просодш, орфоетю, прагматику i т.д. Фразеолопя презентуе лшгастам велику кшьюсть можливостей для порiвняння лштастичних систем двох i бшьше мов з метою виокремлення ушверсальних та унiкальних рис. Саме ствставляючи фразеологiчнi одиницi (далi - ФО), якi функцiонують у декiлькох мовах та спираючись на «гру контраспв», можна виявити як загальнi особливосп мовних явищ, так i специфiчнi, iдiоматичнi, такi, якi е характерними для певно'1 мови i як неможливо трансферувати в iншу. Дослщження внутрiшнiх значень компонентiв дае змогу здшснювати комплексний тдхщ до вивчення та аналiзу фразеологiзмiв.
Дана наукова розвщка присвячена дослiдженню семантичних особливостей ФО з колористичним компонентом в ггалшськш та украшськш мовах. Колiр е важливим елементом опису об'екпв: колiрне сприйняття об'ектiв матерiального миру е одним з головних аспектив тзнавально! дiяльностi людства. Сенсорне сприйняття кольору е складним явищем. Перцепщя кольору, його номiнацiя знаходяться на перетиш декiлькох галузей знань: це не лише фiзика, фiзiологiя чи психология, це також i мова та культура. Колiр мае велике культурне, символiчне значення та бере участь
у формуванш мовно'1 картини свiту, що знаходить свое вiдображення у фразеолопчнш системi мови. Враховуючи те, що у кожного народу-ноая е своя колористична символша, яка мае властивють змiнюватись вiд мови до мови, дослщження семантичних особливостей ФО з колористичним компонентом у двох неблизькоспорщених мовах ^талшськш та украшськш) нам видаеться актуальним.
Анал1з останн1х дослщжень та публ1кац1й. Проблема вивчення кольоропозначень з точки зору 1'хшх особливостей, титв, етимологи та функцiонування неодноразово привертали увагу дослщниюв. Так, в украшськш мовi предметом розвiдок були iдiостильовi характеристики кольоропозначення в аспект теорп прототипiв [4], аналiзувалася семантична структура лексичних одиниць на позначення кольору [5], дослщжувалася метафоричнiсть i символiчнiсть кольоропозначення як засiб збагачення образу у перекладi [2]. В ^алшськш мовi кольоронiмами займалися Б. Бк^а, Е. Graziani, R. АЛюшш.
Попри значну кiлькiсть робiт, присвячених використанню кольорового компонента у фразеологп, вивчення ФО з колористичним компонентом дос викликае пiдвищений iнтерес науковщв у зв'язку з лшгвокрашознавчою орiентацiею ще'1 науки.
Метою роботи е визначення впливу нащонально-культурних особливостей етносу на своерщшсть семантики ФО з колористичним компонентом в ^алшськш та украшськш мовах, виявлення ушверсальних рис та нащонально! специфiки у семантищ дослiджуваних ФО. Об'ектом досл1дження е ФО з колористичним компонентом, ввдбраш з фразеолопчних словникiв укра!нсько! та ^алшсько! мов. Предметом досл1дження виступають семантичнi особливостi ФО з колористичним компонентом в украшськш та ^алшськш мовах.
Джерелом емтричного матерiалу слугували фразеолопчш словники ^алшсько'1 та украшсько'1 мов. Методом сущльно'1 вибiрки було дiбрано та проаналiзовано 267 ФО в ггалшськш мовi та 294 ФО в украшськш мовь Дослщження грунтуеться на загальновживаних ФО вищезазначених мов, регiональнi та професiйнi ФО не було включено до вибiрки.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Фразеология - це невiд'емна частина будь-яко'1 мови i суспiльства в цшому. Вона не тiльки надае барвистосп та неповторно'1 гостроти, але i вiдбивае iсторiю побуту та культури краши. Поряд iз питомими фразеолопзмами в кожнiй мовi iснуе певна частина запозичених ФО, що е результатом культурно'1 взаемодп. Разом вони утворюють фразеологiчний фонд - поеднання нацiональних та iнтернацiональних фразеологiзмiв з переважанням перших.
Колiр е одним iз основних зорових вiдчуттiв i в водночас ефективним каналом комушкацп, складною знаковою системою. Доведеним фактом е вплив кольору на психо^зюлопчний стан людини. Колiр «фшсуе ушкальну iнформацiю про колорит навколишньо'1 природи, своерщшсть юторичного шляху народу, взаемодп рiзних етнiчних традицiй, особливостi художнього бачення св^у» [3, с. 131]. Як важливий компонент культури, вш набувае власно'1 системи асоцiацiй та стае втшенням певних морально-етичних цшностей, що знаходить свое вiдображення у мовнш картинi свiту кожно'1 нацп.
Незважаючи на переважання у кожнш мовi нацiональних ФО, якi вщбивають особливостi культури певного народу, тим не менш, у багатьох мовах юнують iнтернацiональнi ФО. Цi ФО, яю мають у своему складi подiбнi компоненти i мають щентичне значення, отримали назву фразеологiчних е^валешив. Пiд фразеологiчною еквiвалентнiстю розумiемо рiвнозначну образнiсть, предметно-логiчний, експресивно-емоцiйний i функцiональний змiст, а також структурно-граматичне оформлення [3, с. 50].
Повних фразеолопчних мiжмовних еквiвалентiв у дослщжуваних мовах небагато, це зумовлено вщдаленою спорiдненiстю ^а^йсь^' та укра'1нсько'1 мов, що проявляеться у вiдмiнностях граматичноï системи, лексичного складу, засобiв образносп та iсторично-культурного елементу порiвнюваних мов.
У процес аналiзу ФО з колористичним компонентом було з'ясовано, що в обох мовах найчаспше вживаються колоративи «чорний» i «бший» (див. табл. 1). При цьому в гталшськш мовi на першому мсщ опинилися кольороназви з чорним кольором (35 %), а в украшськш - з бшим кольором (29 %), що пояснюеться вщмшностями у лшгвокультурнш штерпретацп кольорiв внаслiдок збереження та передачi iсторично досвiду ^алшсь^' та украшсь^' культури.
Таблиця 1
ФО з колористичним компонентом в ¡талшськш та украшськш мовах
№ Найменування кольору Мови дослщження
з/п 1талшська мова Украшська мова
1. Чорний 35 % (93 ФО) 24 % (72 ФО)
2. Бший 20 % (54 ФО) 29 % (84 ФО)
3. Червоний 15 % (39 ФО) 14 % (42 ФО)
4. Зелений 9 % (24ФО) 8 % (24 ФО)
5. Синш 9 % (24 ФО) 8 % (24 ФО)
6. Жовтий 4 % (12 ФО) 6 % (18 ФО)
7. Рожевий 4 % (12 ФО) 5 % (15 ФО)
8. Орий 3 % (9 ФО) 3 % (9 ФО)
Усього 100 % (267 ФО) 100 % (294 ФО)
Чорний колiр позначае вiдсутнiсть свiтлового потоку вщ об'екта У християнствi вважаеться, що всесв^ був чорним до того, як Бог створив свгг. Чорний тшр в народнiй уявi часто уособлюе щось зле, таемниче, лякаюче. Наприклад, чорна магiя, чорна юшка зазвичай виступають символами злого чаклунства.
В Талшськш мовi чорний колiр - колiр жалоби, який асощюеться зi смертю, з поглинанням, руйнуванням, сумом, стражданням у наступних ФО: m nero destino (букв. чорна доля) - зла доля; ir. pensieri neri (букв. чорш думки) - похмурi думки; m anima nera (букв. чорна душа) - негщник; iт. umorismo nero (букв. чорний гумор) -жорстою жарти; m portare il nero (букв. нести чорний) - носити траур.
Слщ зазначити, що бiльшоï образносп й конкретностi колоратив «чорний» в Талшськш мовi набувае у ФО, побудованих на порiвняннi: гт. nero come un carbonaio (букв. чорний , як шахтар) - брудний; гт. nero come il carbone (букв. темний, як вугшля) - темний, чорний, часто стосовно кольору очей, засмаги людини тощо; гт. nero come un cioccolatino (букв. чорний, як шоколад) - темний, чорний, стосовно засмаги людини; ¡т. nero come un corvo (букв. чорний, як ворона) - дуже темний; m nero come un paiolo (букв. чорний як котел) - дуже брудний; m nero come uno spazzacamino (букв. чорний, як димохщ) - чорний, але насамперед брудний, як димохщ, який завжди покритий сажею; гт. nero come la note (букв. чорний як шч) - чорний, темний, часпше про мюце, позбавлене будь-якого осв^лення.
На вщмшу вщ ^алшського символiзму, в украшськш мовi колоратив «чорний» переважно уособлюе скруту, злидш, тяжи часи. Наприклад, укр. тримати в чорному тш - обходитися з ким-небудь суворо, пригшчувати, знущатися; укр. чорна година -час крайньоï матерiальноï скрути, тяжю часи, злидш. Проте, як i в ггалшськш мов^ чорний тшр також може асощюватися з таемничими, злими силами. Так, вираз чорна
юшка пробела означае, що мiж людьми виникла незгода i вони посварились. Це пояснюеться тим, що чорна юшка (або ют) в народних вiруваннях вважаеться посланцем вщьми. Тут символша чорного кольору ототожнюеться зi злом, ворож1стю. Образ ФО створюеться метафорою, яка уподiбнюе сварку ситуацп фiзичного вторгнення мiж людьми вщьомських, злих сил, якi уособленi в образi чорно'1 кiшки.
Наведенi приклади свщчать, що кольороназви в складi ФО вiдображають синтез лопко-штуггивних форм i способiв пiзнання свiту.
Щодо бiлого, то це найсвiтлiший з кольорiв. У римському обрядi як один з л^ургшних кольорiв бший колiр традицiйно сприймаеться як колiр чистоти, невинностi, а також радост та трiумфу. Наприклад, iт. bianco come il latte (букв. бший, як молоко) - дуже бший, св^лий, часто про колiр шюри людини.
В ^алшськш мовi колоратив «бший» (20 % ФО) (див. табл. 1) вживаеться на позначення вщсутносп чогось. Прикладом може слугувати ФО mangiare in bianco (букв. юти бшим) - так говорять про продукти i, перш за все, про 1'жу, яку споживають без приправ та соуав, або ФО risultato bianco (букв. бший рахунок), яка у футболi означае шчию, тобто матч з результатом 0-0.
В украшськш мовi було утворено 29 % ФО з колоративом «бший» (див. табл. 1). Як i в ^алшськш мов^ бший колiр в юторичнш пам'ят украшщв також позначае св^ло, непорочшсть та чистоту i виражае надзвичайно близьку спорщнешсть iз Божественною силою. У минулому вважалося, що вишит бшим кольором речi набувають св^ло'1' енергл, стають оберегами та вщновлюють сили. Однак, оцiнка кольору, яка передаеться у ФО, не завжди е однозначною, пов'язаною з суто позитивними чи суто негативними асощащями. Очевидною е невщповщшсть мiж позитивним асоцiативним полем бшого кольору й узагальнено-образним значенням деяких ФО, у складi яких е ця кольороназва, як наприклад, у сполученш з iменниками «день» або «свгг»: укр. бший свт - все навколишне; укр. на бтому свiтi - на земл^ серед людей; укр. серед быого дня - вдень, повсякчас. I навпаки, дiеслово «нудити» вносить у ФО негативне емоцшне забарвлення: укр. бтим свтом нудити -не знаходити собi мюця, не бачити сенсу життя, перебувати в апатичному, безвольному сташ.
Цшаво, що попри те що зазвичай бший колiр пов'язуеться з чистотою, радютю, свалом та спокоем, деякi украшськомовш ФО, у складi яких е колоратив «бший», сприймаються з негативним пщтекстом. Наприклад: укр. бша гарячка - гостре псиичне захворювання, що настае тсля довготривалого пияцтва i супроводжуеться маренням, галюцинащями хворого; укр. шити бшими нитками - робити що-небудь невмшо, невдало, незграбно. Таке ж негативне значення мае колоратив «бший» i в ^алшськш мовi: гг. andare in bianco (букв. ira у бiлий) - не досягти мети; не отримати те, що було заплановано. Це можна пояснити тим, що о^м позитивних властивостей, бший тшр (особливо у надмiрнiй кшькосп) у багатьох народiв асощюеться зi смертю, трауром, вiдчуженiстю, фальшем. Бiлий колiр перетворюеться у холодний колiр (звiдси асоцiацiя зi смертю) i набувае негативних конотацiй.
Слщ вiдзначити, що в обох дослщжуваних мовах колоративи «бiлий» та «чорний» функцiонують як антонiмiчнi в е^валентних ФО, пор.: iт. prendere bianco per nero, укр. прийняти чорне за бше - витлумачити що-небудь не так, як у дшсносп, а навпаки; m mettere nero su bianco, укр. чорним по бшому (написано) - ясно, виразно, зрозумшо.
Трете мюто у дослщжуваних мовах посщае червоний тшр: 15 % ФО в ^алшськш мовi та 14 % ФО в украшський мовi (див. табл. 1). Цей колiр вважаеться найбшьш уживаним в культура Традицшно вiн символiзуе красу, здоров'я, радiсть, добробут, любов. Це також тшр могутностi, пристрасп, навiть чогось потойбiчного (згадаймо
червош очi у вiдьом або русалок). А в украшський вишивцi червоний колiр позначаe життя, сiм'ю, любов, рщ.
Cпiльною рисою обох мов e те, що у багатьох ФО як ^алшсь^' так i украшсь^' мов, червоний символiзye сором, гшв: ít. rosso come il fuoco (букв. червоний, як вогонь); ít. rosso come un gambero (букв. червоний, як креветка); ít. rosso come unpapavero (букв. червоний, як мак); ít. rosso come un peperone (букв. червоний, як перець); укр. чeрвоний як рак; укр. чeрвоний, як тдик.
У сучаснш украшськш мовi червоний колiр маe декшька значень. По-перше, вш використовyeться на позначення чогось основного, важливого: чeрвоний дeнь кaлeндaря - важливий чи святковий день; Чeрвонa книга - перелш рщкюних тварин, рослин, грибiв, яю знаходяться тд загрозою зникнення; nроxодити чeрвоною ниткою -бути основним, провщним у чому-небудь; нас^зь проймати що-небудь.
По-друге, було виявлено, що в деяких ФО образне значення червоного кольору може мати негативне конотативне значення, оскшьки вш асоцiюeться з жорстоюстю, люттю. ^приклад, укр. чeрвоний nieem - пожежа; укр. чeрвоного твня пускати -пщпалювати, знищувати пожежею; помститися; укр. аж чeрвонi вогт в очax - дуже, надто сердиться.
№ четвертому мсщ у дослщжуваних мовах опинилися синш та зелений кольори (по 9 % ФО та 8 % ФО в ^алшськш та украшськш мовi вщповщно) (див. табл. 1). Зелений колiр символiзye пробудження природи, вiчнy молодють, злагоду, мир i спокш. Це тшр молодосп, свiжостi й вiдроджyваноï природи, саме таке символiчне значення вш маe у змiстi ФО обох мов: ít. nel verde degli anni, verde età (букв. зелеш роки) - молодий вш, укр. молодий та зелений; ít. avere il pollice verde (букв. мати зелений палець) - бути вправним у вирощуванш рослин та квтв; укр. до зeлeниx втитв - дуже довго, тривалий перюд; укр. зeлeнa вулиця - безперешкодний шлях у досягненш.
Синш маe найбшьш широкий спектр асоцiацiй, бiльше, шж будь-який iнший колiр. Cинiй пов'язують з почуттям меланхолп, депресп, а також довiри, спокою, безпеки та авторитету. Tак, ít. avere una paura blu (букв. мати синш страх) - дуже злякатися; ít. auto blu (букв. сиш машини) - машини яю супроводжують пол^июв, державнi авто; ít. l'arma azzurra (букв. синя армiя) - ВВС Ггалп (авiацiя); укр. синя naнчоxa - суха, черства жшка, що втратила чарiвнiсть, цiлком вiддалася науковим штересам, книжкам; укр. бiдний, аж ситй - дуже бщний; укр. сиш мундири -жандарми, яю в дореволюцшнш Pосiï носили мундири синього кольору. Для наведених прикладiв характерна зовшшня мотивованiсть фразеологiчного значення.
Синш e символом небес, духовносп та безсмертя. У католицизм^ блакить -ознака надп та здоров'я, i e символом Дiви Марп, яку часто зображують, одягнену в сите. Iсторично цей колiр у багатьох крашах Свропи позначав доблесть i знатшсть. Tак, еквiвалентнi ФО ít. sangue blu, укр. блакитна (голуба) кров вживаються на позначення людини дворянського, аристократичного походження. В ^алшськш мовi ФО il principe azzurro (букв. блакитний принц) iменyють щеального хлопця, про якого, згщно з загальною думкою, мрie кожна дiвчина.
Жовтий колiр в народнш yявi асоцiюeться з теплом та радощами, вш легкий у сприйнятп та зiгрiваючий. У православнiй цер^ жовтий (золотий) символiзye царський тшр. Це колiр золота i стиглого колоса, через яю вiн yособлюe сонячне свiтло. Проте у дослщжених ФО обох мов (4 % ФО в ^алшськш мовi та 6 % в украшськш мов^ (див. табл. 1) вш вистyпаe символом хворобливосп, заздрощiв та страху: ít. febbre gialla (букв. жовта лихоманка) - лихоманка; ít. diventare giallo
dipaura (букв. пожовтГти 3i страху) - перелякатися; укр. жовтра лихоманка; укр. заздр1сть з жовтими очима.
Орий - промiжний колiр мiж чорним i бiлим. Це нейтральний або ахроматичний тшр, що означав буквально, що це тшр «без кольору». В Сврот арий ттр нaйчaстiше асоцiюeться з нейтралГтетом, вiдповiднiстю, нудьгою, невизначенiстю, старiстю, байдужютю та скромнiстю. У давнину та середньовiччя незабарвлена вовна була ара, i таким чином у цей тшр найчаспше вдягалися селяни та бщш люди. Це був також колiр, який носили ченцi францисканського ордена, цистерщанського ордена та ордена Капуцишв як символ сво'1'х обГтниць смиренностi та бiдностi.
В обох мовах (4 % ФО в Гталшськш мовi та 3 % в украшськш мовГ) (див. табл. 1) арий виражае недостатню ясшсть, вказуючи не щось малопомiтне, але також може бути синошмом нудоти та спустошення: ît. esistenza grigia (букв. аре юнування) -нудне життя; укр. сгра свита - бщний селянин; укр. cipa миш - малопомГтна особа. Мiжнацiональним е вираз ît. eminenza grigia, укр. ciprn кардинал, який позначае впливову людину, що дiе негласно i зазвичай не обшмае формальних посад з такими повноваженнями. Цей вираз з'явився у XVII стштп за часи правлшня французького короля Людовика XIII i позначав не, як вважае бшьшють, кардинала Армана Жана дю Плеса де Ришелье, який був найближчим радником короля (i якого називали «червоним кардиналом»), а Франсуа Леклерка дю Трамбле. Цей монах-капуцин був близьким другом кардинала Ришелье i його довiреною особою: у багатьох випадках вш дiяв вщ iменi кардинала. Оскшьки вш носив рясу арого кольору (як уа представники Ордену капуцинiв), ця назва зрештою стала позначати секретного радника, особу, яка непомГтно впливае на публiчну людину.
Рожевий тшр (2 % ФО в Гталшськш мовi та 5 % в украшськш мовГ) (див. табл. 1) означае романтичшсть, доброту, мрiйливiсть. Часто вш уособлюе недосяжний iдеал, е символом чогось приемного, бажаного або нездшсненного: ît. vedere rosa (букв. бачити все у рожевому кольорГ) - дивитися на речi позитивно; укр. рожевi мри, укр. бачити в рожевому свтлi - iдеалiзувати що-небудь, не помiчати чшх-небудь хиб, вад; укр. рожевi окуляри - фальшиве сприймання дшсносп, коли хто-небудь, всупереч фактам, бачить тшьки позитивне.
В ггалшськш культурi вiн також пов'язаний з романтикою та коханням. Рожевий колiр також визначае романтичну лГтературу як жанр: ît. romanzo rosa (букв. рожевий роман); ît. letteratura rosa (букв. рожева лГтература) - лГтературний жанр, що складаеться з сентиментальних ромашв i коротких оповщань. Звщси походить журналiстський жанр, який зосереджуеться на скандальних новинах Гз життя знаменитостей: ît. cronaca rosa (букв. рожева хрошка). Цг приклади вщображують особливосп Гталшсько'1 культури, тому не мають украшських вщповщниюв.
Висновки. Отже, використання колГрно'1 лексики у ФО зумовлюеться особливостями образного свГтосприйняття. Смислова структура тшрно'1 лексики у фразеолопзмах ускладнюеться за рахунок поеднання образносп й узагальненого значення, що служить вираженням внутрГшнього свГту носпв мови, 1хнього менталГтету, багатовшово!' Гсторп народу. Поеднання нащональних та штернащональних ФО утворюе фразеолопчний фонд кожно'1 мови. АналГз вщповщного матерГалу показуе, що у фразеолопзмах використовуеться вщносно невеликий спектр кольорГв, за частотою вживання в обох мовах першГ мюця займають бший, чорний i червоний. В основГ семантично'1 опозицп мовного моделювання картин свГту крГзь призму «добре - погано» використовуються переважно бший i чорний кольори.
Перспективи подальших дослiджень вбачаемо у видшенш мiжмовних еквiвалентiв, вивченнi лiнгвостилiстичних особливостей перекладу ФО з колористичним компонентом в ^алшськш та украшськш мовах.
Список використано'1 лгтератури
1. Алефiренко М. Ф. Теоретичнi питання фразеологл / М. Ф. Алефiренко. -Харюв : Вища школа, видавництво при ХДУ, 1987. - 135 с. ; Alefirenko M. F. Teoretychni pytannia frazeolohii / M. F. Alefirenko. - Kharkiv : Vyshcha shkola, vydavnytstvo pry KhDU, 1987. - 135 s.
2. Лшькова Д. В. Метафоричнiсть i символiчнiсть кольоропозначення як засiб збагачення образу у перекладi (на матерiалi украшського перекладу «Сага про Форсайпв» Дж. Голсуорсi) / Д. В. Лшькова // Науковi записки [Нащонального унiверситету «Острозька академiя»]. Сер. : Фшолопчна. - 2010. - Вип. 16. - С. 162167 ; Linkova D. V. Metaforychnist i symvolichnist koloropoznachennia yak zasib zbahachennia obrazu u perekladi (na materiali ukrainskoho perekladu «Saha pro Forsaitiv» Dzh. Holsuorsi) / D. V. Linkova // Naukovi zapysky [Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia»]. Ser. : Filolohichna. - 2010. - Vyp. 16. - S. 162-167.
3. Науменко О. В. Етнокультурний концепт кольору як проблема перекладу / О. В. Науменко // Науковi записки [Ижинського державного ушверситету iм. Миколи Гоголя]. Сер. : Фшолопчш науки. - 2014. - Кн. 3. - С. 131-134. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzfn_2014_3_30 ; Naumenko O. V. Etnokulturnyi kontsept koloru yak problema perekladu / O. V. Naumenko // Naukovi zapysky [Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia]. Ser. : Filolohichni nauky. - 2014. - Kn. 3. - S. 131-134. -Rezhym dostupu : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzfn_2014_3_30
4. Парасш Н. Д. Iдiостильовi характеристики кольоропозначення в аспект теори прототитв / Н. Д. Парасш // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Сер. : Филология. Социальные коммуникации. -2011. - Т. 24 (63). - № 4, Ч. 2. - С. 336-342 ; Parasin N. D. Idiostylovi kharakterystyky koloropoznachennia v aspekti teorii prototypiv / N. D. Parasin // Uchenbie zapysky Tavrycheskoho natsyonalnoho unyversyteta ym. V. Y. Vernadskoho. Ser. : Fylolohyia. Sotsyalnbie kommunykatsyy. - 2011. - T. 24 (63). - № 4, Ch. 2. - S. 336-342.
5. Семашко Т. Ф. Семантична структура лексичних одиниць на позначення кольору в украшськш мовi / Т. Ф. Семашко // Гумаштарна осв^а в техшчних вищих навчальних закладах. - 2009. - Вип. 17. - С. 14-21 ; Semashko T. F. Semantychna struktura leksychnykh odynyts na poznachennia koloru v ukrainskii movi / T. F. Semashko // Humanitarna osvita v tekhnichnykh vyshchykh navchalnykh zakladakh. - 2009. - Vyp. 17. - S. 14-21.
6. Фразеолопчний словник украшсько'1' мови у 2-х кн. / за ред. Л. С. Паламарчук, В. М. Бшоножко та ш. - Кшв : Наукова думка, 1999. - Кн. 1. - 528 с. ; Frazeolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy u 2-kh kn. / za red. L. S. Palamarchuk, V. M. Bilonozhko ta in. -Kyiv : Naukova dumka, 1999. - Kn. 1. - 528 s.
7. Фразеолопчний словник украшсько'1' мови у 2-х кн. / за ред. Л. С. Паламарчук, В. М. Бшоножко та ш. - Кшв : Наукова думка, 1999. - Кн. 2. - 984 с. ; Frazeolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy u 2-kh kn. / za red. L. S. Palamarchuk, V. M. Bilonozhko ta in. -Kyiv : Naukova dumka, 1999. - Kn. 2. - 984 s.
8. Яворська Г. Мовш концепти кольору (до проблеми категоризацп) / Г. Яворська // Мовознавство. - 1999. - № 2-3. - С. 42-50 ; Yavorska H. Movni kontsepty koloru (do problemy katehoryzatsii) / H. Yavorska // Movoznavstvo. - 1999. - № 2-3. - S. 42-50.
9. Dizionario dei modi di dire [Electronic resource]. - Mode of access : http://dizionari.corriere.it/dizionario-modi-di-dire
10. Fresu R. Neologismi a colori. Per una semantica dei cromonimi nella lingua italiana / R. Fresu // Fresu R. Lingua italiana del Novecento : scritture private, nuovi linguaggi, gender / R. Fresu. - Roma : Nuova cultura, 2008. - P. 153-179.
11. Il dizionario della lingua italiana De Mauro [Electronic resource]. - Mode of access : https://dizionario.internazionale.it/
OraTra Hagrnm.na go pegaK^i 25.10.2018.
N. Loskutova
I. Anhelynova
PHRASEOLOGISMS WITH COLOR COMPONENT IN ITALIAN AND UKRAINIAN LANGUAGES
The article deals with phraseologisms with the color component of the Italian and Ukrainian languages. Phraseological units with a color component represent a large stratum of vocabulary. Phraseology reflects national peculiarities and notions of the native speakers. The influence of national-cultural features of the ethnos on the originality of the semantics of the Phraseological units with the color component was determined. Universal features were revealed and the national specificity in the semantics of the analyzed phraseological units was investigated.
Along with the national phraseologisms in each language there is a certain part of borrowed phraseology, which is the result of cultural interaction. Together, they form a phraseological fund - a combination of national and international phraseologisms with the predominance of the first.
Color is one of the main categories of culture, which reveals unique information about the surrounding nature, historical events and daily life of the people. Since color is a component of culture, it is surrounded by a system of associations, semantic meanings and interpretations. The interaction of different ethnic traditions, peculiarities of the artistic vision of the world are saved in Phraseological units.
The use of color vocabulary in Phraseological units is determined by the peculiarities offigurative world perception. The semantic structure of color vocabulary in phraseologisms is complicated by the combination of figurativeness and generalized meaning, which serves as an expression of the inner world of native speakers, their mentality, centuries-old history ofpeople.
It was found that the system of color associations and images of the Italian and Ukrainian languages is the accumulation of cultural information and is related to the material, social and spiritual culture of the linguistic community, testifies to its cultural and national experience and traditions.
Analysis of the relevant material shows that phraseological units use a relatively small spectrum of colors, with the frequency of use, the first places are white, black and red. On the basis of the semantic opposition, the linguistic modeling of world relation «good -bad» is expressed with the usage of white and black colors.
Based on the description of the symbolic meaning of colors in the Italian and Ukrainian languages, one can conclude that the diversity of color values is due to the history of the development of countries, religions and traditions. When teaching a foreign language, it is necessary to take into account the symbolic meaning of the colors in the language.
Key words: phraseological unit, color, color component, translation, semantics.
