CC BY
22
УДК 81'26 UDC
DOI: 10.17223/18572685/65/14
Стереотишзащя тваринного свпу в русинських фразеолопзмах
В.В. Калько1, М.1. Калько2, О.О. Сел1ванова3
Черкаський нацiональний унiверситет iM. Богдана Хмельницького УкраТна, 18031, м. Черкаси, бул. Шевченка, 81 1 E-mail: mkalko@ukr.net
2 E-mail: mkalko57@gmail.com
3 E-mail: oselivanova@ukr.net
Авторське резюме
У статт здшснено аналiз стереотипного представлення o6pa3iB тваринного CBi-ту на матерiалi русинських фразеологiзмiв у проекци на психокогнiтивнi структури етносвщомосп. Установлено, що зооморфна метафоризацiя мае подвшну природу: спочатку тваринi приписують людськi характеристики, а потiм людину розглядають кр^зь призму ознак тварини. Здатшсть до метафорично! номшаци шдивща в фра-зеологiчнiй картинi свпу виявляють передовсiм назви свiйських тварин. Стереоти-пiзацiя тваринного свiту в русинськш фразеологи Грунтуеться на антропоморфной аналогiзацii: зоонiми використовують на позначення психоемоцшного, ф^зюлопч-ного станiв людини, ii характеристики. Досить продуктивно зоошми функцiонують у парадоксальних зворотах, яю вiддзеркалюють народний гумор, слугують креативни-ми чинниками створення дотепу. У семантиц зооморфних метафор домiнуе пейоративна емоцШно-оцшна ознака як один ¡з найбiльш потужних експресивних засобiв, спрямованих на пониження статусу адресата. Негативно-оцшна зооморфна ном^на-цiя пов'язана передовом ¡з тими рисами характеру, поведiнки, iнтелекту, фiзичних чи психолопчних особливостей, соцiального статусу людини, як уподiбнюють ii до тварини. Зоошми використовують для позначення вщношень простору, часу, мiри та кiлькостi. Фразеолопчна стереотипiзацiя тваринного свiту русинами пов'язана з на'|'вними вiруваннями, прикметами, мiфами. Зоонiми як стереотипи оцiнки функцю-нують у лайливих прокляттях або жарлвливих побажаннях рiзних негараздiв. Мов-не представлення зоонiмiв-стереотипiв засвiдчуе нерозривний зв'язок мiж мовою, культурою та етносом, вщтворюе характернi риси русинського менталитету.
Ключовi слова: фразеологiзм, зоошм, стереотип, оцiнка, метафора, порiвняння.
Стереотипизация животного мира в русинских фразеологизмах
В.В. Калько1, Н.И. Калько2, Е.А. Селиванова3
Черкасский национальный университет им. Богдана Хмельницкого Украина, 18031, г. Черкассы, бул. Шевченко, 81 1 E-mail: mkalko@ukr.net
2 E-mail: mkalko57@gmail.com
3 E-mail: oselivanova@ukr.net
Авторское резюме
В статье исследуется стереотипное представление образов животного мира на материале русинских фразеологизмов в проекции на психокогнитивные структуры этносознания. Установлено, что зооморфная метафоризация имеет двойственную природу: сначала животному приписывают человеческие характеристики, а потом человек рассматривается сквозь призму признаков животного. Фразеологизмы, содержащие названия домашних животных, продуктивно используют метафорические компоненты. Стереотипизация животного мира в русинской фразеологии основывается на антропоморфной аналогизации: зоонимы употребляются для обозначения психоэмоционального, физиологического состояний человека, его характеристики. Достаточно продуктивно зоонимы функционируют в парадоксальных оборотах, которые отражают народный юмор, служат креативными факторами создания шутки. В семантике зооморфных метафор доминирует пейоративный эмоционально-оценочный признак как одно из самых мощных экспрессивных средств, направленных на понижение статуса адресата. Негативно-оценочная зооморфная номинация связана прежде всего с теми чертами характера, поведения, интеллекта, физических или психологических особенностей, социального статуса человека, которые уподобляют его животному. Зоонимы используются для обозначения отношений пространства, времени, меры и количества. Фразеологическая стереотипизация животного мира русинами связана с наивными верованиями, приметами, мифами. Зоонимы как стереотипы оценки функционируют в проклятиях или шуточных пожеланиях различных проблем. Языковое представление зоонимов-стереотипов отражает неразрывную связь между языком, культурой и этносом, воспроизводит характерные черты русинского менталитета.
Ключевые слова: фразеологизм, зооним, стереотип, оценка, метафора, сравнение.
Stereotyped Zoonyms in Rusin Phraseology V.V. Kalko1, M.I. Kalko2, O.O. Selivanova3
Cherkasy Bohdan Khmelnytsky National University 81 Shevchenko Boulevard, Cherkassy, 18031, Ukraine 1 E-mail: mkalko@ukr.net
2 E-mail: mkalko57@gmail.com
3 E-mail: oselivanova@ukr.net
Abstract
The article regards stereotypes for presenting zoonyms in Rusin phraseology in the psycho-cognitive aspect of ethnic mentality. The zoonymic metaphors are considered to be double-natured: originally, the animal character epitomizes human features, and then, the human is seen through animalist characteristics. The ability to metaphorically nominate a human in the phraseological world concept is mostly revealed in the names of domestic animals. Stereotyped zoonyms in Rusin phraseology are based on the anthropomorphic analogy: zoonyms are used to analyze a person's psycho-emotional and physiological states and characteristics. Zoonyms are quite frequent in paradoxes in which folk humor can be easily traced: there they creatively trigger the instances of irony as a basis for generating some witticisms. Zoomorphic metaphors are semantically dominated by lowered emotive estimating features being the most powerful expressive means to lower the addressee's status. Negatively charged zoomorphic nomination is mainly connected with features of character, behavior, intellect, physique, social status, and psychology, which compare a person with a beast. Zoonyms are used to denote the relations of space, time, measure, and quantity. Stereotypically related phraseology units with zoonym components had been shaped in the Rusin culture through naïve beliefs, traditions and myths. As evaluating stereotypes, zoonyms are found in curses or biddings of grief, jokingly uttered. Presented in linguistically arranged texts, zoonymic stereotypes appear to reveal strong connections between language, culture and ethnic entity, as well as main features of Rusin mentality.
Keywords: phraseology unit, zoonym, stereotype, evaluation, metaphor, simile.
Колективний досвщ народу, його свщомкть та позасвщоме, репре-зентоваш в культура зафксовано в мовЬ яка виконуе функцт нако-пичення, збер^ання, оброблення, трансляцп' шформацп' i врештЬрешт служить чинником культурно!' пам'ят етносу, його самозбереження та розвитку, протистояння руйывним силам. За В.М. Телiею, у мовi вщображено й фразеолопзовано саме т образы висловлення, ям
асоцтються з культурно-нацюнальними еталонами, стереотипами, мiфологемами, i Тхне вживання вiдтворюe характерний для тТ чи тieí лiнгвокультурноТ сптьноти менталiтет [29: 233].
Саме тому мовознавчi та етнолiнгвокультурологiчнi студiТ останшх десятилiть особливу увагу зосереджують на дослщженнях зв'язку мови й культури, описовi рiзних фрагментiв нацiонально-мовних картин свггу в Тхньому зв'язку з фольклором, обрядами, традищями, звичаями, побутом народу. У славктиц такий шдхщ останнiм часом отримав когнiтивну домшанту. Сприйняте й усвiдомлене етносом довктля, трансформоване в культурi, вiдтворено в знакових продуктах та в мовнш дiяльностi народу. Фразеологiя мови збер^ае й репродукуе етнiчну онтологiю, тому аналiз фразеологiчноТ концептуалiзацiТ свiту сприяе поглибленню знань про семантику, синтактику i прагматику мови загалом, Тхнш зв'язок iз культурою. В.М. Телiя пщкреслюе, що фразеологiзми «можуть виконувати роль еталошв, стереотипiв куль-турно-нацюнального свiтобачення або вказувати на Тхшй символьний характер i в цш iпостасi виступати як мовнi експоненти культурних знаыв» [29: 250].
Сучасна лшгвктика, за образним висловленням В.М. Моюенка, переживае «фразеолопчний бум», який розпочався наприкшщ 60-х рр. ХХ ст. [20: 104], орiентований передовам на вивчення взае-модiТ национального й унiверсального, загальнолюдського й етшчно специфiчного, мiжкультурного й внутршньокультурного у фразеологи. У зв'язку з цим ниш спостер^аемо активiзацiю дослщжень у царинi русинськоТ фразеосистеми мови на ™ iнших слов'янських мов. Зокрема М.О. Бредис, О.В. Ломакша, В.М. Моюенко на матери алi нумеративних одиниць довели, що русинськ фразеологiзми е прикладом культурномовного трансферу, осктьки в них простежено вплив рiзних мов з огляду на широке географiчне роздрiбнення ру-сишв в европейському просторi [6: 199]. Фразеологи й паремюлоги аналiзують русинськ стiйкi сполуки, передусiм порiвнюючи з укра-Тнською й росiйською мовами, виявляючи нацюнально специфiчне на ™ спiльного, що уможливлюе об'ективне й фунтовне вивчення пiзнавальних i цшшсних орiентирiв русинськоТ фразеологiТ й паремюлоги [18; 20; 21].
Проте, попри значну кшьюсть фунтовних наукових праць, аналiз процесiв метафоричноТ стереотитзаци в структурi фразеологiчних одиниць русинськоТ мови з урахуванням досягнень когштивноТ лшгви стики, що уможливлюе проекцт метафоричних процесiв на операцiТ мислення та iншi смислопороджувальнi механiзми, не був предметом спещальних дослiджень. З огляду на це, актуальшсть нашоТ статтi зумовлена потребою вивчення нацюнально-культурноТ маркованостi
русинських фразем iз зоонiмiчним компонентом, виявленоТ як на рiвнi ТхньоТ символки, пов'язаноТ з еталонами й стереотипами, так i на рiвнi стввщношення ТхньоТ семантики з особливостями соцюкультурного й iсторичного розвитку етносу, його духовноТ еволюцiТ. Саме русинськi фразеолопзми можуть стати одним iз потужних джерел осягнення культурноТ пам'ятi етносу, дадуть змогу осягнути особливосп його когштивно-тзнавальноТ дiяльностi, зрозумiти закономiрностi цш-нiсних установок i прiоритетiв. Метою статт е комплексний аналiз стереотипного представлення образiв тваринного свiту на матерiалi русинських фразеологiзмiв у проекцп на психокогнiтивнi структури етносвiдомостi.
Одними з показових у лшгвокультурному аспект фразеологiчних одиниць е словосполуки зi знаками тваринного свiту, що зпдно iз принципами антропометричностi фразеологiчного фонду мови та зооморфiзму процесiв метафоризацп використано на позначення iнших культурних ща^в, переважно антропного. Тваринний св^ був водночас близьким i загадковим для людини, вона збагачувала спектр найменувань власних ознак, дш, стаыв за рахунок знакових ресурсiв тваринного свггу з огляду на своТ уявлення, оцiнки, стереотипи цього свпу В.М. Мокiенко зауважуе, що «людина, вiдiрвавшись вiд тваринного св^у, добре усвiдомила свою незаперечну перевагу над ним. ...Варто, однак, якомусь представниковi роду людського вiддатися однш з розпуст, як людське суспшьство тут же з осудом повертае йому звання тварини. Причому найобразлив^ характеристики люди обирають iз назв домашшх тварин, якi покiрно й вщдано служили людинi тисячол^тя» [24: 93].
Спостереження за рiзними тваринами, Тхньою поведiнкою, вза-емодiя з людиною створювали в етносвiдомостi певш стереотипи шляхом «алгоритмiзацiТ» у наТвнш картинi свiту ознак тварин та пов'язаних iз ними сценарiТв. М.Ф. Алефiренко називае таке стере-отипне проектування ритуалiзацiею як формуванням у межах того чи шшого етнокультурного угруповання стшких мовних структур, кожна з яких через наявшсть особливоТ внутрiшньоТ форми пов'я-зана iз дискурсивно стереотипною комунiкативно-прагматичною ситуацiею [1: 280]. В.А. Маслова визначае стереотип як явище мови й мовлення, стабшзацшний чинник, який дае змогу, з одного боку, збер^ати i трансформувати деякi домiнантнi складники культури, а з iншого - виявити себе серед «своТх» i водночас утзнати «свого» [23: 110]. На наш погляд, вщношення мiж мовними структурами, а також мiж прототипами й стереотипами, iмовiрнiше, е репрезентативним, тобто мова постае лише як знакова сфера часткового представлення ментальноТ категоризацп та стереотитзацп.
Стереотипи рiзних культур та етноав можуть бути тотожними або схожими, i це ускладнюе втзнання «свого». На нашу думку, стереотип можна квал^кувати як сталу, фксовану структуру свiдомостi, що уособлюе результат пiзнання дiйсностi певним угрупованням. У цш структурi свщомосп може бути наявною як фактуальна, так i аксюло-гiчна шформащя, що зумовлюе мотивацiю зокрема фразеолопчних одиниць. Якщо угруповання дорiвнюе етносу, то стереотип е етычним i цшком детермiнований онтологiею та культурою народу та може фксуватися в мовi та мовленнi, зокрема i в комушкативнш компетенций Стереотипи можуть корелювати з архетипами колективного позасвщомого, якщо останнi послугували тдфунтям формування сталоï структури свiдомостi, але не ототожнюватися з ними. Стереотип набувае статусу символу в процес збагачення ^eï структури свщомосп конвенцiйною образно-естетичною iнформацieю.
Перенесення стереотитв тваринного свiту на риси людсько'1 вдачi, поведiнку, дiï людини мае метафоричну природу, хоч деяк культурологи вважають, що першими елементами людсько' мови були метафори, а мова була замщенням ритуалiв: «Першi слова були священними iменами як сощальш iмперативи, а цi iмена були метафорами» [26: 52-53]. Там твердження можна проектувати на специфку формування стереотитв тваринного св^у. Вщзначаемо, що стереотитзащя ознак тварин i закртлення ïx за певним типом людей е подвшною, зворотною метафорою. Спочатку людськ риси приписували тваринам (собац - вiдданiсть, зайцю - боязливкть, ли-сицi - xитрiсть, бджолi - працьовитiсть, змiï - тдступшсть, обачнiсть, павичу - гордовитiсть, курц - нерозумнiсть, свинi - нахабство, бара-новi - упертiсть, дуркть, рибi - мовчазнiсть тощо), а далi цi фiксованi ознаки, можливо, пiдкрiпленi фольклором як символи, усталювали за певним видом тварин, знаки яких використовували на позначення людини на пщст^ стереотитв. Так, у зворотах зоонiмiчний компонент - метафоричний асощат позначуваноï структури знань, другий компонент е або метонiмiчним партоымом концепту 'людина', напр.: бараняча голов - 'дурна людина' [7: 40]: кунська голов - 'дурна людина' [7: 41]; курячий модзьок, модзьок 'з куркы - 'безпам'ятна людина' [7: 85]; заячой сердце [15: 257] - 'боязка, полохлива людина'; вовчой гарло - '1) п'яниця; 2) ненажерлива людина' [7: 38]; вовчiй зуб - 'зла людина' [7: 60], або предикатним компонентом диктуму, пор.: думати як стари кюнь - 'напружено думати' [7: 77]; реготати са як кунь -'сильно смiятися' [7: 75]; позерати як ворел - 'уважно дивитися' [7: 34]; позерати вовчiм воком - 'неприязно дивитися' [7: 33]; втечи як Шалайбовы бараны, тти як Панчаюв баран - 'безслщно зникнути' [7: 19].
На позначення людини в русинських фраземах використано родовi назви тварин, що не вщображеы у свщомосп у виглядi конкретних зорових образiв ^ як зазначае Дж. Лакофф, належать до найвищого базисного рiвня категоризацп [19: 176]. Саме на цьому рiвнi осяг-нення довкiлля людина продуктивно взаемодiе зi свiтом, ефективно обробляючи, збер^аючи й передаючи шформащю про пiзнаване. У русинських фразеолопчних одиницях представлено такi гiперонiми донорськоТ зони 'тварина', як-от: звiря: великой звiря - 'впливова людина' [7: 58]; рыба: добра рыбка, файна рыба, велика рыба - 'солщна, значна людина' [7: 112-113]: скотина: бити як скотину - 'дуже сильно бити' [7: 122]. Вибiр цих назв визначений семантикою супровщни-мв, що зумовлюе метафоричну мотивацт фразем. Уважаемо, що здебтьшого родовi назви тварин виконують функщю метафоричноТ аналогiзацiТ лише номшально й Тх можна квалiфiкувати як псевдо-мотиватори, якi надiленi мотивацшною значущiстю з огляду на Тхню дистрибуцiю у зворотах.
Переносне значення великоТ кiлькостi русинських фразеологiзмiв сформоване на фунт порiвняння людини з рiзними як домашнiми, так i дикими тваринами, адже продуктивним принципом метафоричноТ переiнтерпретацiТ е зооморфiзм, тому що людина розглядае сценарп свого буття та дш за схожктю з iснуванням iнших живих ктот, якi оточують ТТ, е архетипами колективного позасвщомого, стереотипами та символами культури народу. Знаки суперконцепту 'тварина' стають постачальниками фразеологiзмiв метафоричноТ природи до концептосфери 'людина': веселый коцур - 'весела людина' [7: 72]; кунь божый - '1) наТвна, простодушна людина; 2) дурна людина' [7: 75]; полосный кунь - 'запальна людина' [7: 75]; капровой мача - 'нерозум-на дитина' [7: 82]; стрыковой быча; стрыкув бык - 'дурна людина' [7: 20]; выскакати на вовка - 'потрапити в складне становище' [7: 30]; стара лишка - 'хитра людина' [7: 78]; сл'та муха - 'пщслткуатий' [7: 87]; бла гуска - 'гарно вбрана дiвчина' [7: 44]. Процеси аналопзацп сценарпв двох концептв фунтуються на наТвних, часом штуТтивних уявленнях про тварин, стереотипах етносу щодо них та пов'язаних iз цим гештальтах.
Стереотипнi уявлення про тварин, не маючи референцшних пiдстав, можуть виникати шляхом складного асоцтвання зi сприйняттям дш тварин зоровими, слуховими, тактильними органами вщчуття. Так, сорока представляе стереотип балакучостi й асоцiюеться iз джерелом iнформацiТ на пiдставi слухових вiдчуттiв звукiв, що видае цей птах, пор.: сорока из-за свого языка гибне [27: 185] - 'надмiрна балакучкть шкодить людинГ; сорока нахвост'1 принесла [27: 185] - 'кому-небудь стало вщомо про щось (при небажаннi повiдомляти про джерело
шформацпу. Такий стереотип властивий багатьом мовам, пор.: укр. сорока на хвост'1 розносить; сорока на хвост'1 принесла; рос. сорока на хвосте принесла (разнесла); затвердила сорока Якова; трещать (стрекотать) как сорока; серб. брбтъати као сварка; чес. klevetit ako straka; пол. paplac (trajkotac) jaksroka; ггалшське gassa, gasseta -'сорока' як мотиватор значення 'джерело шформацп" в слова газета. Больовi вщчуття вщ укуав мухи, оси, собаки е тдфунтям для формування стереотипу поганого настрою, неприемностей, лиха пов'язаних з цими комахами: муха го укусила [27: 6] - 'що-небудь спричинило комусь поганий настрш, хтось дратуеться, нервуе; сердитий'; не кивай осы, бо тя покусавуть [27: 158]; не корися из псом, та тя не укусить [27: 56] - 'не зачтай злих людей, вони завдадуть неприемностей'.
Оцшка концеплв тваринного свггу також е стереотипною для ет-носу. Деяк зоошми, належачи до складу фразем, визначають 1хнш штегральний змкт лише на пiдставi стереотитв оцшки тварин. Так, у багатьох русинських фразеолопзмах i приЫв'ях досить продуктивно представленого негативний модус пса: пся зарва - 'дуже злий' [7: 58]; ненажертый пес - 'ненажерлива людин' [7: 100]; зишов гет на пси [25: 66]; на празник i пси ся злiтают [25: 105]; ни пес, ни баран, але i не Иван [25: 125]; пес пса не мине; пес псу брат [25: 134]; пес пса спознае [16: 128] - 'злий злого пщтримуе'; ани пес, ани выдра [25: 8]; з единака ни пес, ни собака [25: 65]; ани пес о нiй не завые [25: 8]; ани пес не брехне (забреше) за ким; ани пес фаталокхлiба не возьме вщ кого - 'незначний, непотрiбний' [7: 100]. Мабуть, стереотитзованим у фразеолопзмах залишилося лише вщчуття чужого собаки, що охо-роняе чийсь будинок, не пщпускаючи стороншх.
Можна впевнено констатувати, що фразеолопзми й паремГ| з опор-ним словом пес належать до найрозгалужешших у русинськш мовк За нашими пщрахунками, у «Фразеолопчному словнику леммвських говiрок Сxiдноï Словаччини» зафксовано 49 одиниць, а в збiрнику «Лемкы приповщают» - 127 при^вЧв, що свщчить про глибокий слщ, який залишила ця тварина в народнш свщомосп. О.М. Трубачов зауважуе, що собака майже у вах нaродiв був першою найдавшшою одомашненою твариною, вш «зблизився з людиною як паразит, що пощав вщходи бшя людських стоянок. Таким був початок вщносин людини й собаки. Але в шдоевропейщв збереглися також аж до по-яви писемних пам'яток, а в низщ випадмв до наших дшв ч™ слiди релiгiйноï ролi собаки як тварини, нaдiленоï високою шаною, недотор-кaнноï, що мае божественну силу» [30: 5]. Вщзначимо, що в «Русин-сько-росiйському словнику» I. Керчi не зaфiксовaно лексему собака, яку використовують як родову назву тварини в схщнослов'янських мовах, пор.: рос. собака, укр. собака, бторус. собака, а також як репо-
нальний номен представлений у дiалектах захщнослов'янських мов, напр.: польськ. sobaka, словен. sobaka 'пес', 'розпутна людина', словац. sobaka 'сварлива жшка'. Русини для називання ще'|' домашньо'' тварини використовують спiльнослов'янську назву пес, що була найдавжшим родовим позначенням i представлена в уах словянських мовах. Лексема пес етимолопчно пов'язана з лат. pecus 'худоба, свшська тварина', лат. specio дивлюся, спостерiгаю', ав. spasyeiti'вистежуе; сторож (худоби)' [14: 359]. О.М. Трубачов найбшьш фонетично й семантично ймовiрною вважае етимолопю, вiдповiдно до яко' слов'янське рьсъ 'собака' розвинулося з первкного позначення кольору i пов'язане з дшд. pisangah 'рудуватий, брунутнуватий' [30: 19]. Росшська i укра'н-ська лексема пес набула переносного, зневажливого, лайливого зна-чення 'погана, негiдна людина, що сво'ми вчинками, дiями викликае загальне обурення й осуд'. Хоча в словнику I. Керчi не зафксовано переносного вживання лексеми пес, але як фразеолопчний i па-ремiйний матерiал, так i вживання в художжх текстах дають змогу констатувати, що в русинськш мовi ця лексема теж функцiонуe на позначення зло', жорстоко', недоброзичливо' людини, пор.: стеклый пес - 'дуже злий' [7: 101]; встеклый пес [15: 58] - 'про несамовиту, злу людину, яка не стримуеться в гжвГ; де ся œoi пси кусаю, нех ся чужды не мiшают [25: 22]; Марiя (сердито): Псомъ себе чувствуете. Тогда маршъ вонъ. Собакам в дворе место [13: 442].
Метафоричне уподiбнення 'пес ^ людина', задтючи модусний компонент знань, у русинських при^в'ях може здшснюватися на фунт цшсного уподiбнення сценарп'в поведшки i слугуе для оцiнноï характеристики широкого спектра притаманних людиы негативних рис характеру: заздрош^в, жадiбностi, ненаситностi, злостi, агресив-ностi, бездушностi, пiдступностi: пес она не кт, i коз'1 не дае [25: 134]; трудно выдерти, як псови з пасти (зуб'1в) [25: 164]; зорвався, як пес з ланцуха [25: 69]; стеклый пес i на аду ся мече [25: 155]; взаемин мiж людьми: любит го, як пес палку;любит го, як пес дзяка; любит го, як пес кота [25: 93]. Водночас русинськ при^в'я вщображають нега-тивне ставлення до доброго, безтурботного життя, адже воно може мати негативы наслщки, напр.: ситий песз гаразду бсит ся [25: 151].
Значна частина русинських фразем функцшно Грунтована на порiв-няны як розчленованому поеднаны двох концептосфер, на вщмшу вщ метафори, що е |'хжм нерозчленованим сполученням. Не випадково O.I. Федоров виокремив «три типи образного представлення фра-зеолопчних значень: метафоричний, метонiмiчний та порiвняльний, через ям названо денотат i надано його конотативну характеристику в сигыфкатЬ» [31: 15]. Проблема розмежування метафори й порiвняння дотепер залишаеться суперечливою та дискусшною в
лшгвктищ переважно через наявшсть двох тлумачень цих термов: широкого, яке розглядае ц явища як загальну операцт свщомосп, тобто аналопзащю предметiв, концептiв, ситуацш, та вузького, що розмежовуе метафору i порiвняння як тропи, семантичн явища. Вибiр дослiдниками широкоТ дефшщм для одного термiна та вузькоТ для iншого зумовлюе твердження: «Метафора - це ыщо iнше, як порiв-няння, в якому розум пщ впливом тенденцiТ зближувати абстракты поняття та конкретний предмет сполучае Тх в одному словЬ> [3: 221]. Метафора й порiвняння мають схожу семантичну структуру, Тхшм пщфунтям е подiбнiсть позначуваного й позначеного, адже асоцiацiТ виникають на пщст^ спiльностi ознак, схожостi предметiв, явищ чи процеав. Фактично конструктивна схема метафори й порiвняння мiстить три елементи операцп зiставлення, але вщмшшсть мiж ними полягае в способi вираження змiсту. Порiвняння - прослший засiб репрезентацiТ образу, тому експлщитшше за метафору, яка вира-жае схожкть порiвнюваного iмплiцитно. Як зауважують дослщники (Н.Д. Арутюнова, М.Л. Ковшова, В.М. Моюенко та iн.), вилучення з порiвняльноТ конструкцiТ не лише компаративноТ зв'язки, а й ознаки порiвняння - основний прийом створення метафори. Скорочуючи компаративну зв'язку, метафора водночас i позбавляеться пщстави для порiвняння. Якщо в класичному випадку порiвняння тричленне: А подiбно до В за ознакою С, то метафора в нормi двочленна [2: 355]. Формальна експлщитшсть чи iмплiцитнiсть ознаки порiвняння, на думку М.Л. КовшовоТ, е, по сутi, виражешстю чи невираженiстю iдеТ подiбностi, що зумовлюе важливу змiстову вiдмiннiсть мiж метафорою та порiвнянням: вираженiсть щеТ подiбностi визначае схожiсть теми й образу, а невиражешсть - Тхню тотожнiсть [17: 54].
Уважаемо, що дошдження мотивацiйних процесiв у фразеосистемi мови проводить досить чiтку межу мiж асоцiативним (власне метафо-ричним) та порiвняльним типами. У семантиц зворотiв першого типу вже закладено концептуальну вбудованiсть двох концептосфер, другий тип мае вщсилання до донорськоТ концептосфери, яка, сполучаючись iз контекстом, постачае власний змiст реципiентнiй цариы. Хоч i тут мож-ливi маргiналiТ, якi виникають через невизначеысть межi фразеологiзму та статусу Ыв-супровщниюв, якi iнколи залучають укладачi словниюв чи мовцi до складу зворо^в: так ги рыба у вод'1 [27: 189]; жыти як рыба у вод'1 [7: 112]; гыне як рыба за водом [25: 34]; мы з тобом, як рыба з водом [25: 97]; як блудна вiвця [7: 28]; йтиякблуднаувца [7: 134] тощо.
Структурно бшьшкть порiвняльних фразеологiзмiв русинськоТ мови складаються з основи порiвняння, вираженоТ прикметником, дiеприкметником, iменником чи дiесловом, що зазвичай експлкують вщповщну ознаку, властивiсть, предмет чи дт людини, яку потрiбно
порiвняти, напр.: носатый як пуляк - 'довгоносий' [7: 110]; нус як ба-цанув дзьобок - 'довгоносий' [7: 93]; загойиться, ги на псови [27: 23]
- 'дуже швидко заживе, зарубцюеться' (про рану, виразку) та порiв-няльноТ частини, вираженоТ переважно iменником або поеднанням iменника з прикметником, що е ноаем певноТ ознаки, якостi чи вла-стивостi, перенесеноТ з тварини на людину, пор.: надути са як пуляк
- 'розсердитися' [7: 110]; спустити нус як пуляк - 'бути пригшченим, впадати в розпач' [7: 93]; худобный як церковна мыш - 'дуже бщний' [7: 83]. До структури порiвняльних фразеологiзмiв русинськоТ мови належить ще один формальний елемент, виражений здебтьшого операторами введення як, ги, кабы.
Порiвняльнi фразеолопзми, побудоваж за моделлю «озна-ка+як+об'ект» грунтуються на квал^ативнш ознацi, яку русинська етносвiдомiсть виокремлюе у твариы, що е ноаем вщповщноТ характеристики. Наприклад, iзольоване порiвняння яквош не дае чггко визначеного атрибута - «малий, дурний, злий, поганий». Звичайно в таких фразеолопчних одиницях провiдну роль виконуе основа по-рiвняння, яка е своерщним тлом, що визначае тему, сприяе розумшню семантики мовноТ одиницi, пор.: лiнивий як вош - «дуже лшивий» [7: 35]; надутый як вош - «дуже пихатий» [7: 35]; злый як вош; злый як польська вош - «дуже злий» [7: 35]; слабый як муха ввосени - «зовам безсилий» [7: 87]; шыковный як муха в колiмазi - «неспритний, без-порадний» [7: 87]. ОсобливоТ вагомосп набувае основа порiвняння, коли ключову характеристику передають декшька зоонiмiв, напр.: дурный, ги сомар [27: 10] - «дуже дурний»; глупый як гуска - «дуже дурний» [7: 44]; дурный як гача - «дуже дурний» [7: 38].
Чимало русинських порiвняльних фразеологiзмiв побудовано за моделлю «процес+як+об'ект». Народна фат^я сформувала фразе-олопчы звороти з високим ступенем експресивносп шляхом поед-нання дiеслiв, якi вносять до змкту сполучень значення, та зоонiмiв, що визначають емоцiйно-оцiнний змiст: 1) мовлення: рычати як св'1ня
- 'сильно кричати' [7: 119]; рычати як бык - 'дуже голосно кричати' [7: 20]; бесдуватижебы кебы пес бы не зз'ш - 'говорити дурницГ [7: 100]; гучати як пчолы у вулию - 'галасувати, гамiрно поводитися' [7: 111]; 2) руху: тiкати як /з краденыма юнми - 'дуже швидко втiкати' [7: 65]; пуйтияк Ф'/зеровы качата - 'безслщно пропасти' [7: 64]; ттияк краденi кон - 'довго не вертатися' [7: 65]; тти як Здорова коза - 'безслщно зникнути' [7: 68]; полет'1ти як на сто коньох - 'швидко втекти' [7: 75]; 3) зорового сприйняття: позератияквывiрка [7: 25]; позерати як лишка [7: 78]; позерати як мачка - 'уважно дивитися' [7: 82]; позерати як вовк 'з гвары - 'недоброзичливо дивитися' [7: 30]; позерати ся як вовк на козу - 'ласо дивитися' [7: 30]; 4) психоемоцшного стану:
смiяти са як юнь [7: 65]; реготати са як кобыла - 'сильно смiятися' [7: 67]; рымбати як корова - 'сильно плакати' [7: 71]; пишиться як кыдь би сидiв на сто коньох - 'дуже пихатий' [7: 65]; розкокошыти са як когут
- 'розсердитися' [7: 67]; розтягати са як когут на гною - 'надуватися, бундючитися' [7: 67]; 5) фiзiологiчноï дм: жертиякпаця - 'нaдмiрно 1сти' [7: 99]; сти як блыха - "|сти понад мiру' [7: 21]; сти як мача -'дуже мало 1сти' [7: 82]; пити як гуска воду - 'нaдмiрно пити' [7: 44]; 6) мислення: думати як мотилична вувца - 'дуже замислитися над чим-небудь' [7: 36]; 7) буття: грызти шяякгачата налуц - 'недружно жити, постшно сваритися' [7: 38].
Значна частина русинських сталих висловiв характеризуе умови кнування людини, споаб ïï життя й об'еднана, з одного боку, семантикою 'гарно, заможно жити': жытиякмлинарьовы куркы [7: 76]; жити як пес на хрущах [7: 100]; жыти як рыба у вод'г, жыти як рыба в добрiй калубаш [7: 112]; жыти як св'1ня в жыт'1 [7: 118]; жыти як св'1ня в рiпi [7: 119]; матися як хробак у сыр'1 [7: 119], а з шшого - aнтонiмiчним значенням 'дуже погано жити, бщувати': жыт'1 як пес у студнi; жыт'1 як псу на хвост'1 [7: 100]; жыти як рыба на суху [7: 112]. В основу aнaлогiзaцiï сценарий концеп^в 'людина' i 'тварина' покладеш нaïвнi уявлення етносу про стереотипи дш тварин. Порiвняльнi фраземи цього типу репрезентують не дшсний стан справ, а розумшня його людиною, часом викривлене чи антропоморфне.
Асощативно-образний зв'язок стосунмв мiж людьми, що живуть у постшнш ворожнечЬ неприязн й чварах, як ют з собакою, характер-ний для багатьох шдоевропейських мов, пор.: рос. как кошка с собакой, укр. як юшка з собакою, чех. jako kocka a pes, словен. gledati se (biti, prepirati se) kotpes in macka, македон. се сложни како мачка и куче, молд. ка мыца кукынеле, болг. като куче и котка, польск.jakpiesz kotem, кп. сото elperro у elgato, франц. сотте chien et chat, рум. са cineli си pisika, нем. wie Hund und Katze. Анaлiзовaний образ властивий i русинськш фразеологи^ однак до складу стiйкоï сполуки належить непереосмис-лений дieслiвний компонент жыти, який полегшуе штерпретацт семантики звороту: жыти як пес з мачком - 'недружно жити' [7: 100]. Подiбну структуру й склад мають англшськ фразеолопзми, пор.: to live a cat-and-dog life (букв. 'жити життям кота й собаки'), to lead a cat-and-dog life (букв. 'вести життя кота й собаки') [33: 145].
В.М. Телiя, покликаючись на тезу В.М. Топорова: «Не ттьки людина -мiрило вах речей, a й рiч - мiрило вах людей», - вщзначае, що еталон
- це характеролопчна образна пщмша ознак людини чи предмета якоюсь реaлieю - персоною, натуральним об'ектом, рiччю, що стають у них домшантними знаками, з урахуванням побутово-культурного досвщу, властивосп як таксону культури [29: 242]. Дослщниця пщ-
креслюе, що маловивченими е процеси семантично' деривацп ^в-еталонiв на базi традицiйних порiвнянь типу: рос. глуп, как осел; нем, как рыба; неуклюж, как медведь i под. На нашу думку, бтьш цкавими i перспективними для доЫдження е таксони культури ситуацшно' (сценарно'О природи, що стають пщфунтям порiвнянь. Порiвняльнi фраземи фунтуються як на чуттевш сферi свiдомостi, що постачае знаки мiри й якостi, дiй та стаыв. У русинських фразеологiзмах порiв-няльного типу назви тварин передовам метафоричною позначають: 1) зовнiшнiсть людини: як карпатський медвiдь - 'дуже товстий' [7: 83]; як кыбы чорт на дикуй свiни зробив - 'бридкий, дуже потворний' [7: 144]; як обсыслана мачка - 'дуже мокрий' [7: 82]; як саляник - 'дуже товстий' [7: 118]; 2) психоемоцшш, фiзичнi стани людини: як св'1ня з рогами - 'дуже набридливий' [7: 119]; як вувца - 'тихий, спокшний (про людину)' [7: 36]; як блыха - 'дуже в'щливий' [7: 21]; як парадный кынь - 'дуже пихатий' [7: 65]; якзб'шена мачка - 'дуже злий' [7: 82]; як змокнута курка - 'змучений, безсилий' [7: 76]; якзмокнуте курятко -'дуже п'яний' [7: 76]; 3) споаб життя людини: як старому коцуров'1 на пiдскiнi - 'добре живеться' [7: 82]; 4) взаемини мiж людьми: як кыбы краснi быкы запряг - 'дружно жити' [7: 20]; як у вовчуй д'р'1 - 'недружно жити' [7: 50]; як два когуты на еднiм двор'1 - 'постшно сваритися' [7: 67]; 5) манеру мовлення: як кыбы козу драли - 'дуже голосно кричати' [7: 68].
Досить своерщним з погляду формування значення е русинський фразеолопзм як блудна вiвця. У росшськш та украшськш мовах фасуемо вщповщники заблудшая овца (овечка), як заблукана (заблудна, блудна, приблудна) вiвця, що слугують для позначення людини, яка збилася з правильного життевого шляху. Ц усталеш вислови мають бiблiйне походження: вони пов'язаы з текстом Eвангелiя, де назива-ють людину, яка може помилятися, проте Бог дбае про ïï навернення, пор.: «Як вам здаеться: коли мае який чоловк сто овець, а одна з них заблудить, то чи вш не покине 99 у горах i не пще шукати заблудло'? I коли пощастить вщшукати ïï, по правдi кажу вам, що радie за не' вш бтьше, ашж за 99 незаблудлих. Так волi нема Отця нашого, що на небЬ щоб загинув один iз цих малих» (Матв., 18:12-14). Натомкть русинська фразема як блудна вiвця мае значення 'ходити без мети, безпорадно' [7: 28]. З подiбним значенням сталий виЫв зафксовано в польськш мовЬ але iз супровщним дieслiвним компонентом chodzic jak biçdna owca - 'ходити задумано, несвщомо, без мети' [32: 40]. Отже, у русинськш етносвщомосп образ заблудло'1 вiвцi не набув негативно' оцшки, а слугуе для позначення ямсних характеристик руху людини. Вiвця в русинськш мовнш картинi свiту символiзуe простоту й не-виннiсть, зокрема в ставлены до всього недоброзичливого, уособлюе
покору, незлобивкть, непротивлення злу насиллям. Це корелюе з уыверсальним сприйняттям цieï тварини шшими етносами, адже вона е християнським символом 1суса Христа, який школи не вщповщав злом на зло, порiвняймо oani укрaïнськi та росiйськi сполуки: Ягня Боже, Агнець Божий, Агнец Божий, божья овечка. У текст Eвaнгелiя агнець - це ягня, бiблiйнa i християнська жертовна тварина, одне з алегоричних зображень Христа, символ чистоти, непорочноï жертви. Саме з цим ушверсальним символьним значенням, але з шшим компонентним складом фксуемо в русинськш мовi фрaзеологiзм едемськоеягня [15: 17] - 'помрна, несмтива, лaгiднa, сумирна людина', семантика якого сформована унаслщок метафоричного перенесення ознак боязко^ нерiшучоï, покiрноï тварина на людину.
Результатом спостережень людини за поведшкою тварин е порiв-няльш звороти фрaзеологiчного типу, змкт яких репрезентуе в концепт 'людина' здебiльшого слотовi позицiï рiвня якостi, що корелюють iз рiзними типами предикaтiв диктуму, позначених дieсловaми-су-провiдникaми: сидiти як квока на яйцях - 'довго, непорушно сидгги на одному мiсцi' [7: 64]; ганьбити шя, як кобыла кед санкы переверне
- 'зовам не соромитися' [7: 67]; хвалить са як лишка з хвостом -'дуже хвастливий' [7: 78]; пропасти як куца ласт'шка i краденi кон
- 'безслщно пропасти' [7: 77]; вхопитисяякпацкань (мыш) до пастки
- 'потрапити в скрутне становище' [7: 99]; стригти як мачка на мыш
- 'пщстер^ати' [7: 82]; жыты як голубы в еднм гнiздi - 'дружно жити' [7: 42]; пуйти як кыбы вовады кусали - 'дуже швидко втекти' [7: 29]; брати як баран на рогы - 'багато, нахабно' [7: 19]; крутити шя як ют г м'1ху - 'потрапити в складне становище' [7: 65].
Русинськ порiвняльнi фразеолопзми е передовам одним iз ша-блошв нацюнально-культурного свггорозумшня, надбанням груповоï свщомосп, оскшьки, як зауважуе В.М. Телiя, компаративш звороти слугують потужним засобом освоення емтрично пiзнaвaноï дшсносл, шструментом ïï оцiнювaння в образах-еталонах [29: 241]. Загально-вщомо, що в кожного етносу, о^м етaлонiв, спiльниx з iншими народами, наявне особливе уявлення про сумiрнiсть людини й тварини. I саме ф еталонш в традицшних порiвнянняx уявлення визначають стереотипне сприйняття, стають таксоном культури, оскшьки «повЬ домляють не про свiт, а про "окультурене" свiтобaчення» [29: 242]. Так, у бтьшосп слов'янських нaродiв еталоном лiнивостi е зоонiм собака, пор.: рос. ленивый как собака; укр. лiнивий (ледачий) як пес (собака); польск. leniwyjakpies; словен. lenivyako pes; чеськ. linyjako pes.Такий фразеолопзм зафксовано й в русинськш мовк лiнивый ги пес [27: 46]. Розкодуванню змкту цих стшких сполук сприяе вщсилання до ушверсального стереотипу собака (пес), що в пам'я^ мовфв зберiгae
узвичаеш асощацм злкть, агресивнiсть, недоброзичливiсть i слугуе поштовхом до залучення уяви, пробудження емоцiйноï царини свЬ домосп, у якiй i сприймаеться образ. Русини ж для позначення дуже лживо' людини мають самобутш фразеолопзми лiнивий як вовк [7: 30]; лiнивий як вош [7: 35].
О.В. Бондарко цтком справедливо зауважуе, що семантика ком-паративносп е синтезом категорп кiлькостi i якосп, оскiльки кван-титативний елемент мiри й ступеня нашаровуеться на квалггативне пщГрунтя, причому «результат взаeмодiï ознак - це саме ямсть» [5: 7]. Зоошми у складi русинських порiвняльних фразеологiзмiв слугу-ють потужним засобом посилення штенсивносп семантики, осктьки бiльшiсть таких стiйких сполук у своему значены мктить маркер дуже, який належить до семантичних примп^в. У такому разi точкою вщлку якостi й кiлькостi е норма як узвичаений, загальновизнаний порядок, стан речей. Так, у русинських порiвняльних фразеолопзмах зоошми позначають штенсившсть вияву: 1) зовшшшх ознак людини: высокий як верблюд - 'дуже високий' [7: 26]; тучный як паця - 'дуже товстий' [7: 99]; здоровый як бучок - 'здоровий, крткий' [7: 25]; красный як шмигуватый бучок - 'дуже красивий' [7: 25]; шкаредрний як машка-ра - 'дуже некрасивий' [7: 82]; 2) рис характеру особи: шыковный як овiрка - 'дуже спритний' [7: 94]; упертый як баран - 'дуже упертий' [7: 19]; гамiшный як лишка - 'дуже хитрий' [16: 474]; хытрый як лишка -'дуже хитрий' [7: 78]; облесный як мачка - 'дуже улесливий' [7: 82]; пышна як пава - 'дуже пихата (про жшку)' [7: 96]; 3) фiзiологiчних сташв шдивща: голодный як вовк - 'дуже голодний' [7: 30].
Взаемодт тварин i людини також використано як донорську кон-цептосферу на позначення сташв людини. Так, сфера сшьськогоспо-дарсько' дiяльностi iз застосуванням свшських тварин постачае до сфери дш людини фразеолопзми зi значенням примусу, пщкорення: ярьмо не для одного [27: 82] - 'люди позбавлеш самостшносп в дiях, у поведшцГ; триматиякконi в лiцах - 'строго ставитися до кого-не-будь' [7: 65] чи штелектуально', свггоглядно'! примггивносп, вузького кругозору: мати клапкы на очах - 'мати обмежений погляд на життя' [7: 66], а сфера рибальства - звороти зi змктом скрутного становища, обману: пойматися як рыба на гачок - 'потрапити у важку ситуацт' [7: 113]; вхопитися як рыба до саку - 'потрапити у важку ситуацт' [7: 112] тощо.
Взаeмодiя людини i тварин, що не мае певно' мети, нерщко сприй-нята в русинськш етносвщомосп як байдикування, звщси значення марнування часу, неуважносп, забави: мухы /мати - 'шчого не робити, байдикувати' [7: 87]; смотр'тиза мухами - 'байдикувати' [7: 87]; тти зогнати ворону з плота - 'шчого не робити' [7: 34]; вороны '¡мать
- 'ычого не зауважити навкруг' [7: 34]; лежаты як пес на поздiр'ю -'шчого не робити, байдикувати' [7: 100]; сахоче робитиякпсови воду хлептати - 'дуже лшивий' [7: 101]; позерати кады вороныл'тавуть; позерати вороны по дашь - 'бути неуважним' [7: 34].
Тваринний свгг у фразеолопчному фондi русинськоï мови представлений не ттьки зооымами, а й шшими знаками суперконцепту 'тварина', зокрема партошмами рiзниx тварин, предикатами, влас-тивими тваринам, що репрезентують певн сценaрнi структури ет-носвiдомостi. Так, сценaрiï поведiнки тварин, що мктять пaртонiм крила, аналопзоваы з нaявнiстю або втратою впевненосл, енергiï, сили людиною: крыла выпыхат (кому) [15: 430] - 'хто-небудь вщчувае прилив сили, енергiï, натхнення'; зв'сити крыла [15: 430] - 'втратити впевненiсть у собi, примиритися з чимсь, зневiритися у своïx силах'. Полiт на крилах мае стереотипну позитивну оцшку в етносвщомосп, тому звороти такого змiсту позначають радеть, очiкувaння чогось приемного. Семантика фразеолопзму быти крылами [15: 103] - 'з рaдiстю постшати, очiкуючи чогось приемного' передае психоемоцшний стан доброго настрою, пiднесення, що пов'язано з позитивним сприйнят-тям птаха i його органа руху. Натомкть пошкодження крил нaдiлене негативною аксюлопчною мaрковaнiстю, тому стiйкi звороти такого типу слугують для характеристики людей, ям виконують чиюсь волю, пщвладш комусь: крылка обр'зати, пристрыгти крыла - 'зробити помрним кого-небудь' [7: 74]. Крило сприйняте русинами й як орган дорослшання, змужншня, досягнення зрiлостi: крыла наросли - 'по-дорослiшaв' [7: 74]; на сво'1 крыла пустився [27: 76] - 'починати жити на власний заробток'; потя береся на сво'1 крыла [27: 66] - 'дитина дорослшае'.
Партошми роги, зуби, навпаки, репрезентують негативний модус i асоцтються з агреаею, злiстю, зaжерливiстю: крутиться, ги бара-нячый руг [27: 9] - 'виявляе свою злостиву вдачу, злi нaмiри i т. ш.'; острить зубы [27: 172] - 'хотгги, прагнути зaволодiти ким-, чим-небудь, захопити когось, щось'; брати як баран на роги - 'брати багато, нахабно' [7: 19] та бщыстю: довести (крутити) до кузього рога; нагнати до кузьогорога - 'довести до бщностГ [7: 115]. ПазурЬ як i лапи, фксують стереотип залежносп, пщкорення, поразки: облизати лабу - 'ычого не одержати' [7: 77]; трафити до пазурьов [16: 439] - 'потрапляти у залежшсть, у пщлегл^ь'; выдерти з пазурь (лаб) [16: 338] - 'вря-туватися, звтьнитися вiд кого-, чого-небудь; позбутися залежносп вщ когось, чогось/.
Пaртонiм хв'ст е показником стану й поведшки людини в aсоцia-тивно мотивованих фраземах: упевнеысть чи сaмовпевненiсть, пиха пов'язаш з пiдняттям хвоста вгору, а отже, його опущення донизу
русини сприймають як повернення до норми: спустити хвуст [16: 254] - 'утрачати упевнешсть, пиху, злякавшись чи засоромившись наслщюв сво'х дiй, вчинкiв або вщчуваючи свою провину'; вказали му хвуст [15: 132] - 'присадити, спинити кого-небудь, даючи зрозумгги, що вш повинен утриматися або вщмовитися вiд сво'х попереднiх справ, намiрiв'; забити хвуст помежи ноги [27: 62] - 'угамовувати свiй запал, затялсть у чому-небудь; утихомирюватися'. Партошм хв'ст використано у зворотах на позначення руху: бгти, ажхв'ст задрати - 'дуже швидко б^ти' [7: 137]; задерти хвуст - 'втекти' [7: 137]; утягти хвуст - 'утекти' [7: 138]; ходить за нйв ги хвуст [27: 211] - 'невщступно, набридливо слщувати за ким-небудь'. У русинських при^в'ях хв'ст метафорично позначае молодшу, нижчу за статусом людину: хвустголов'1 хочерозказовати [27: 208]; хвустмуситьитиза коньом [27: 208]; дехв'стрядит, там голова блудит [25: 42]. Русини уподiбнюють сценарш невдалого господарювання метафорично до процесу зав'язування хвоста твариы: хоче быт'1 г*аздом, а не вм'еконеви хвоста завязати [25: 169]; Газдовати, ги мачц хвуст заязовати [27: 100] - 'погано вести господарство'.
Досить продуктивно в русинських фразеолопзмах представлено партоым копито, що слугуе опорним компонентом формування змкту численних варiантiв, ям репрезентують смерть через пов'язаш з нею фiзичнi дм': стрепатиз копитами, выстерти копыта, копыта выста-вити, з копытамилупнути, копытами двер'1 пудперти - 'померти' [7: 71]. В.М. Моменко формування семантики росшського фразеоло-пзму с копыльев (с копылов) долой пов'язуе з давшми язичницькими ритуалами поховання на санях незалежно вщ того, коли - влггку чи взимку - був похорон. Забуття ритуалу й незнання семантики слова копил - 'короткий брусок, закртлений у полоз саней для зв'язку по-лозiв з коробом', на думку вченого, призвели до втрати символiчного змкту 'знести з саней, понести покшника на кладовище' й зумовили мовленневу партонiмiчну трансформацт, яка поступово закршила-ся в мовi за фразеолопзмом отбросить копыта [4: 339-340]. Не заперечуючи зазначеного вище погляду, припустимо, що, можливо, семантика фразеологiзмiв могла бути також пов'язана з давшм зви-чаем зшмання зi старо' кобили пщмв, аби використати 'х вдруге. На користь нашого припущення вказуе i наявысть фразеологiзмiв у шших слов'янських мовах на позначення смерт, якi використовують у низькому стилЬ зi зневажливим вiдтiнком, пор.: польськ.: wyciqgnqc kopyta; чеськ. byt (ut) vzhùru kopyty, rozhodit/vystrcit kopyta. Уважаемо, що русинська стала сполука на едной копыто - 'однакове, шаблоне' [7: 71] виникла внаслщок паронiмiчного зближення лексеми копыто зi словом копыл - 'дерев'яне шевське знаряддя, що мае форму ступш
i яким користуються для виготовлення взуття' й сформувала свою семантику на фунт метaфоричноï аналопзацп. Нaявнiсть копит у демонолопчних персонaжiв - головна ознака нечистоï сили, за давшми повiр'ями пiсля смертi ворожбита тсля нього залишаються лише копита [8: 245], що дае змогу пояснити семантику метафоричних фразем русинськоï мови: твердой копито - 'вперта людина' [7: 71]; дябловой копито - 'пщла людина' [7: 71].
Партоым концепту 'птах' тр'я слугуе пщставою аналот зi змужнш-ням, полтшенням становища людини: вже трко за калапом - 'стати дорослим (про хлопця)' [7: 103]; заростати пiрьом - 'подорослшати' [7: 103]; жыти як душа у пiрю - 'гарно, заможно жити' [7: 54]. Сце-нарш хаотичного руху тр'я тд впливом вiтру формуе семантику фразеолопзму Газдуватиякв'1тор з пiрьом - 'бути марнотратним' [7: 29]. Партоыми тр'я у зворот розыйшлося ги пiря по вод'1 [27: 185] шляхом дистрибуцiï з предикатом i локативом творить значення 'дуже швидко' на пщст^ aнaлогiзaцiï руху пiр'я по водi з штенсившстю чи то поширення ^формаци^ чи то втрати чого-небудь. Неоднозначну мотиващю мае русинський фрaзеологiзм лем трял'тать. З одного боку, наявысть в украшськш мовi фраземи аж тр'я летить, що мае значення 'дуже сильно', а з шшого - фксащя у словнику Д. Попа укра-шського - розтерти на порох i росшського - разнести в пух и прах вщповщнимв дають змогу припустити, що русинська стшка сполука, iмовiрно, мае двое значень '1) дуже сильно; 2) розбивати, знищувати кого-, що-небудь.
У структурi русинських фрaзеологiзмiв, пов'язаних iз орнiтологiч-ним кодом культури, метафоризацп може зазнавати також локатив гнiздо 'у т^в - влаштоване або пристосоване мiсце для кладки яець i виведення пташенят'. Так, фраземи жыти як у гнiздi - 'дружно жити' [7: 40]; выв'шса в мнягкум гнiздi - 'про людину благородного похо-дження' [7: 40]; якпотята в гнiздi - 'дружно жити' [7: 108] и потяти треба гнiздо [27: 28] - 'кожнш людиш потрiбнa домiвкa' формують свое значення унаслщок метафоричного перенесення ознак гызда на чоловка й дружину, дггей, iншиx близьких родичiв, ям живуть разом та взаемини, що панують мiж ними. Особливого метафоричного змкту набувають русинськi прислiв'я: Каждий пташок свое гнiздо боронит [25: 78]; Рiдной гнздо i птах не забыват [25: 146]; Недобрий тот пташок, што свое гнiздо калит [25: 112]; Птах, который калит свое гнiздо, все ест покараний [25: 145]; И воробоксвое гнiздо любить [27: 185], яю передовам, дають моральы настанови обороняти домiвку й ам'ю, не забувати про свое походження, родину.
Значна частина русинських фразем мають парадоксальну природу, зумовлену референцшною незв'языстю, суперечливктю досвщних
знань людини та ''хньому мисленневому аналiзовi в судженн та вер-бальнiй фшсацм. У фразеологiчному фондi сталi русинськ сполуки iз зоонiмiчним компонентом репрезентують парадоксальну, рефе-ренцiйно не пщкртлену тенденцiю iнтеграцiï концептiв 'людина' та 'тварина' як помщення тварин у тто людини з метою позначення ïï фiзiологiчних та психоемоцiйних стаыв i рiзних характеристик. Така тенденщя розглядаеться як 'перестрибування з реального на ппотетичне вiдображення дiйсностi, що приймаеться як припущен-ня' [28: 137]. Когнггивне моделювання подiбних процеав, на наш погляд, найкраще здшснено в сучаснiй теорiï iнтеграцiï, або бленду (blend). М. Тернер, Ж. Фоконье, Л. Талмi використовують бленд щодо пояснення метафоричних аномалш через взаемодт ментальних простив на шдст^ запозичення елементiв, що пiдлягають штеграцп' iз вихiдного простору (input 1) до шшого результованого простору (input 2), унаслщок чого постае породжувальний проспр (generic space), де проходить поеднання цих двох ментальних просторiв [34: 103-104]. Фразеолопзми, складники яких належать до рiзних кон-цептосфер, е результатом такого поеднання ментальних просторiв. Так, помщення тварин у тто людини слугуе для позначення штелек-туальних характеристик: в голов'1 конячкы мати - 'бути дурним' [7: 40]. Психотип людини також зафксовано в при^в'ях iз соматизмом не, який вказуе на функцюнально зумовлену локалiзацiю таких станiв, та негативно-аксюлопчними зоономiнацieю муха: каждий мае сво'1 мухы в нос [25: 77] - 'про неврiвноважену, примхливу, вередливу людину'.
Фктивш сценарiï, позначен фразеолопчними зворотами iз зооы-мами, створюють штегральний змiст, що зумовлений саме нектинш-стю, неможливiстю, фальсифкащею позначеного. Психокогнiтивний механiзм такого творення залежить вщ референцiйноï специфiки. Референцшшсть фразеологiчних словосполук установлюеться з огляду на ономасюлопчну структуру номiнативноï одиниф, скла-дено' шляхом концептуальних перетворень спостережуваного в неспостережуване [12: 84], лопчного в алопчне, вiдносно ктинного в неiстинне. Цi перетворення в проекцп' на значення фразем формують рiзновиди псевдореференцiï фразеологiчних одиниць, що зумовлеы: 1) применшенням нереального, що поеднуеться з реальшстю самого факту: муху не кине [27: 56] - 'хто-небудь дуже спокшний, сумирний, лапдний'; мухы са боть - 'дуже боязливий' [7: 87]; муа бы неуближыв - 'зовам не винний' [7: 87]; i муха крилом б'е - 'шкому непотрiбний, беззахисний' [7: 87]; 2) iрреальностi сумiщення тварини з певним предметом, не властивим ''й, не пов'язаним iз нею, що визначае змкт 'поганий, не такий, як треба': як свини монисто [16: 60] - 'негарно, недоладно'; пасе як свiню вiнец; пасе як свiню ризы - 'зовам не
личить' [7: 119]; паруе му, ги коз'1 звонок [27: 169] - 'зовам не пщхо-дить що-небудь'; парадитися як корова в ярьм'1 - 'занадто пишатися без будь-яких причин' [7: 71]; 3) проекщею абсолютно нереального факту на реальну подт через складну низку асощацш, ям створюе зоошм: ани курку не подо/ть; може куркы до/ти - 'невмший, недо-тепний' [7: 76]; курки до/ти - '1) надовго зникнути; 2) марнувати час' [7: 76]; 4) iрреальнiстю позначеного сценарт як неможливiстю, негащею того, що супроводжуе зворот: знае по лемювськы, як свиня по латиш; знае ся, як волк на зьв'здах; знае ся, як свиня на дрожджах [25: 68]; розумiе ся, як свиня на помаранчах [25: 147]; розум'тися як вовк (медв'дь) на зв'здах - 'зовам не розумггися на чому-небудь' [7: 22]; багатства якужабы серсти - 'дуже бщний' [7: 54]; як зозуля на Новый рiкзакукат - 'школи' [7: 59]; як на горi рак свисне - 'ыколи' [7: 42]; старати шя як пес о пяту лабу; сто/т як пес о пяту ногу - 'зовам не дбати' [7: 101]; хыбувати як псу пята нога - 'зовам не потрiбне' [7: 101]; треба як пса до церквы; требало як пса до неба; требало як пса на погрiб - 'зовам не потрiбний' [7: 101]; тота бы удранила и уд быка (цапа) молока [27: 195]; дустане (выросить) i од быка молока -'людина визначних здiбностей'; тулко з ньогохусна ги з цапа молока [27: 197]; ги з цапа молока [27: 28] - 'немае зовам'. Парадоксальш русинськ фразеолопзми фунтуються на народному гуморЬ знаннях й оцшках тваринного свггу й корелюють з ушверсальними стереотипами сприйняття фктивносп шшими слов'янськими народами, пор.: укр. (схожий) як свиня на коня; (розбираеться) як вовк (цап) у зорях; як баран в аптещ; (потрiбен) як зайцевi бубон; як собац пята нога; як собац другий хв'/ст;яккоровi сдло; (буде) якп'явка крикне;як свинi з череди йтимуть; (е) як з цапа молока; як у карася вовни; (любити) як собака редьку (цибулю); як ют табаку; як собака палку; (нагулятися) як собака на прив'язГ; (поживитися) як собака (Срко) паскою; (чепурний) як свиня в дощ; рос: (нужен) как собаке пятая нога («здрасте»); (идёт) как корове седло; (толку) как от козла молока; не пришей кобыле хвост; разбираться как свинья в апельсинах; как слон в посудной лавке; когда рак на горе свистнет; любит как собака палку.
Знаковий код тваринного св^у використано й на позначення просторових вщношень, часу, мiри та ктькосп. Просторовi маркери здебтьшого визначають мiру розмiру на пщст^ порiвняння зi стереотипами розмiру тварин та метафоричноТ гiперболiзацiТ: шо жаба доскочить - 'дуже близько' [7: 55]; як в мышачой дiрцi - 'дуже ткно' [7: 50]. Темпоральш значення зворолв iз зоонiмiчним компонентом мотивоваы часом, коли тварини лягають спати: лгати спати курками; ходити скоро спати як курка бантьи - 'дуже рано лягати спати' [7: 76]. Ктьмсш показники позначено як розмiрами, мкцем Тхнього
проживання, партошмами, так i кшьюстю тварин. Вони передовам метафорично називають: 1) незначну кшьюсть чого-небудь: як про пса муха - 'дуже мало' [7: 101]; як бы коцур наплакал - 'дуже мало' [7: 73]; ани як мусi на крыло - 'зовам нема чого-небудь' [7: 87]; як мачка наплаче - 'дуже мало' [7: 82]; як до мышачой дiркы - 'дуже мало' [7: 50]; жаб'1 по колiна;жаб'1 по пупок - 'дуже маленький на зркт' [7: 55]; 2) велику кшьюсть чого-небудь або когось: як у кобыл'1 кышок - 'дуже багато' [7: 67]; якмурянок- 'дуже багато' [7: 87]; якпчолыв - 'дуже ба-гато (про дггей)' [7: 111]; як у бочц гаринт'в; натысканы як гаринти
- 'дуже багато; ткно' [7: 37].
Фразеолопзми iз зоошмами передають також мiру стану довктля, оцшену людиною: i в кобыл'1 гача замерзло - 'дуже холодно' [7: 67]; аж котята мерзнуть - 'дуже холодно' [7: 72]; ани муху не чути; тихо, што было чути мухулет'ти - 'дуже тихо'; ани муха муха бы са не дустала межд'1 людей - 'дуже лсно' [7: 87]; лем ся мышы наганявуть - 'зовам порожньо' [7: 83], а також ступшь бщносп людини: не мати чим пса выгнати - 'хто-небудь дуже бщний' [7: 100]; ани еден тварий дух; ани тварного духа - 'зовам шчого нема' [7: 53]; высхнути як гусячка на бережку - 'дуже збщшти' [7: 45]; маеся, ги мыш у церкви [27: 6]; та-кий ги мыш у церкви [27: 191] - 'дуже бщний' чи ступшь закоханосп: бухнута як коза до копы шiна - 'сильно закохана' [7: 67].
Фразеолопчна концептуалiзацiя тваринного свггу також ураховуе на'вш вiрування, прикмети етносу й використовуе концептуальш перетворення в процеа метафорично' аналопзацп' школи як вто-ринш. Процедура встановлення зв'язку вихщного образу та семантики звороту передбачае етнолопчш, культуролопчш розвщки, що визначають побут^ та арха'чш уявлення народу, його звича', обряди, забобони. Так, у русинськш мовi побутуе фразеолопчна одиниця пустити червеного когута - 'пщпалити' [7: 67], яка представлена майже в уах словянських мовах: укр. пустити червоного п'вня; рос. пускать (сажать на крышу) красного петуха; бт. пускаць (чырвонаго) пеуйня (певуна); польськ. puscicczerwonego koguta; чеськ. posaditkomu cerveného kohouta (na strechu). Досить переконливою, на нашу думку, е гшотеза про зв'язок давньо' словянсько' символки вогню та культу божества, пошановуваного народами.
Курка поадала особливе мкце в русинському веальному обряда ïï дарували нареченш, з не' готували спешальну веальну страву
- курячу поливку [18: 72]. Як зауважуе I. Я. Франко, цей звичай е вщгомоном давнього поганського культу, де курка була ритуальною жертвою при шлюбi [10: 150]. Русинська фразеолопя фксуе o^i сполуки з орштошмом курка (що е символом жертовносп), веслля (система мапчних ритуалiв, спрямованих на захист добробуту) i
смерть (ознака жертовносп): кому свальба, а курици смирть [27: 40]; вес'/ля - курам смерть; у Василя вес'/ля, а курц смерть; перед веслем пси трубят, а кури сумуют [10: 151]. Семантику цих мовних одиниць можна штерпретувати як 'очкування невдачЬ лиха'. Когут у русинських вiрувaнняx надтений здатшстю вщувати [18: 73], водночас першим ством вш проганяе злих дуxiв, другим - мерщв, третм -вщьом i злих ворожбитв [8: 410]. Iмовiрно, тaкi сaкрaльнi уявлення i зумовили функцюнування етноспецифiчного фрaзеологiзму когуты одспiвали - 'замкть бажаного хлопчика, народилася дiвчинкa' [7: 67]. Русини вiрили в мaгiчну силу зайця, вважали, що вш мае потойбiчну силу, зв'язок iз нечистою силою, бо створений чортом i служить йому. Саме ц давн уявлення спричинили появу фразеолопзму заяць му дорогу перебг [11: 217] - 'людину стткало щось неприемне, зле' й нав^ь прокляття бодай ти заяць дорогу перебг [11: 216].
Концепт тваринного свггу репрезентуе оцшку у зворотах - лайливих прокляттях або жартвливих побажаннях усiлякиx негaрaздiв. З такою метою русини використовуються звороти: Як я тебе маю взнути, най тебе пес взне! А бодай же би тебе Гава з ла! Псы бы ти пару доганяли! [9: 217]; Жебы тя качка копла! [25: 55]; Бодай тя качкы затоптали [25: 16]; А здох бисяко пес! А пси би тобi маму гонили! А пси би тоб'1 марш тьили! [11: 687]; Бодайжи ти пси писки лизали! Бодай так пси траву ли по т'/й правдИ [11: 688] тощо.
Отже, зооыми як частина мовноï картини свггу продуктивно представлен в русинськш фрaзеологiï для концептуaлiзaцiï внутршнього й зовшшнього св^у людини. У бшьшосп фразеолопчних одиниць вони надшеш ушверсальними характеристиками, що пщтверджуе тезу О.М. Ломaкiноï та В.М. Моменка про мiжслов'янську мовну взае-модт [22: 313-314]. Русинсью o^i сполуки вщдзеркалюють систему стереотипних ознак, властивих конкретнш твaринi, якi й становлять пщфунтя метафоричних перенесень. Анaлiз дослiджувaного мате-рiaлу пiдтверджуe, що витоки зооморфноï метaфоризaцiï пов'язaнi з глибинними мiфологiчними пластами мислення, оскiльки для виник-нення таких метафор суттевими е приписан стереотипам мапчы, сим-вольы, ритуaльнi, aрxетипнi ознаки. Стереотипiзaцiя обрaзiв тварин виникае зазвичай не на конкретних, спостережуваних ознаках, а на додаткових змктах, вичленовуваних з вщповщних концептуальних структур унаслщок складних ментальних процеав. У семaнтицi зоо-морфних метафор домшуе пейоративна емоцiйно-оцiннa ознака як один iз нaйбiльш потужних експресивних зaсобiв. Негaтивно-оцiннa зооморфна номшащя пов'язана передовсiм iз тими рисами характеру, поведшки, iнтелекту, фiзичниx чи псиxологiчниx особливостей, соцiaльного статусу людини, ям уподiбнюють ïï до тварини.
Мовну стереотитзащю тваринного свгту в русинськш фразеосис-темi характеризують процеси переважно aнтропоморфноï анало-гiзaцiï, що Грунтуються на використанн сценарних структур знань про ознаки, поведшку тварин, ïxнiй зв'язок iз людиною, а також на аксюлопчних та емотивних стереотипах етносвщомосп. Знаки концепту тваринного свгту у фрaзеологiзмax використано здебiльшого на позначення психоемоцшного, фiзiологiчного стaнiв людини, ïï характеристик, а також у парадоксальних зворотах на позначення заперечення, мiри, кшькосп, просторових та часових пaрaметрiв. Стереотипiзaцiя тварин у русинських фразеолопзмах вщображае особливостi свiтогляду, ашмалктичы погляди, нaцiонaльний колорит i засвщчуе потужний зв'язок мiж мовою, культурою та етносом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алефиренко Н.Ф. Поэтическая энергия слова: синергетика языка, сознания, культуры. М.: Acaddemia, 2002. 394 с.
2. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.
3. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 392 с.
4. Бирих А.К., Мокиенко В.М., Степанова Л.И. Русская фразеология: Исто-рико-этимологический словарь. М.: Астрель: АСТ: Хранитель, 2007. 926 c
5. Бондарко А.В. Теория функциональной грамматики. Качественность. Количественность. СПб.: Наука, 1996. 264 с.
6. Бредис М.А., Ломакина О.В., Мокиенко В.М. Русинская фразеология как пример культурно-языкового трансфера в славянских языках (на материале нумеративных единиц) // Русин. 2020. № 4 (60). С. 198-212. DOI: 10.17223/18572685/60/12
7. Вархол Н., 1вченко А. Фразеолопчний словник лемювських гс^рок схщ-ноТ Словаччини. Бра^слава: Словацьке педагопчне видавництво, 1990. 159 с.
8. Войтович В. М. Украш^ка мiфологiя. Кшв: Либщь, 2005. 664 с.
9. ГайсенюкВ. Моя бабуся приповщала... Фольклор села Летяче: збiрник. Бта Церква: Видавець Пшонювський О.В., 2019. 256 с.
10. Галицько-руськ народш приповщки: у 3 т. Зiбрaв, упорядкував i пояснив др. 1ван Франко. Львiв: Видавничий центр ЛНУ iменi 1вана Франка, 2006. Т. 1. 832 с.
11. Галицько-руськ народш приповщки: у 3 т. Зiбрaв, упорядкував i пояснив др. 1ван Франко. Львiв: Видавничий центр ЛНУ iменi 1вана Франка, 2006. Т. 2. 818 с.
12. Добровольский Д.О. Образная составляющая в семантике идиом // Вопросы языкознания. 1996. № 1. С. 71-93.
13. ДуличенкоА. Д. Письменность и литературные язики Карпатской Руси (XV-XX вв.): вступительная статья, тексты, комментарии. Ужгород: Издательство В. Падяка, 2008. 908 с.
14. Етимолопчний словник украТнскоТ мови: в 7 т. / Ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.). КиТв: Наукова думка, 2003. Т. 4. 657 с.
15. Керча И. Русско-русинский словарь: в 2 т. Ужгород: Пол1Пр1нт, 2012. Т. 1: А-Н. 580 с.
16. Керча И. Русско-русинский словарь: в 2 т. Ужгород: Пол^ршт, 2012. Т. 2: О-Я. 596 с.
17. Ковшова М.Л. Фразеологические сравнительные конструкции с невыраженным признаком сравнения: возможности и ограничения на употребление // Устойчивые сравнения в системе фразеологии. СПб.; Грайфсвальд, 2016. С. 50-58.
18. Копорова К., Голубкова М., Плшкова A. Русиньско-росшскы фразео-ло^чны е^валенты iз звiрячiм компонентом // Русин. 2016. № 3 (45). С. 68-89. DOI: 10.17223/18572685/45/6
19. ЛакоффДж. Когнитивная семантика // Язык и интеллект. М.: Прогресс, 1995. С 143-185.
20. Ломакина О.В., Мокиенко В.М. Карпаторусинские соматические паремии на славянском фоне // Славянская микрофилология / Под ред. Александра Д. Дуличенко, Мотоки Номати. Sapporo: Slavic-Eurasian Research Center, Hokkaido University, 2018. (Slavic Eurasian studies; № 34). С. 103-128.
21. Ломакина О.В., Мокиенко В.М. Познавательный потенциал русинских паремий на фоне русского и украинского языков // Русин. 2016. № 3 (45). С. 119-128. DOI: 10.17223/18572685/45/9
22. Ломакина О.В., Мокиенко В.М. Ценностные константы русинской па-ремиологии (на фоне украинского и русского языков) // Русин. 2018. № 4 (54). С. 303-317. DOI: 10.17223/18572685/54/18
23. Маслова В.А. Лингвокультурология. М.: Академия, 2007. 208 с.
24. Мокиенко В.М. В глубь поговорки. Киев: Радянська школа, 1989. 221 с.
25. Перiг Р. Лемкы приповщают. Львiв [б/в], 2017. 238 с.
26. Пигалев А.И. Культурология. Волгоград: Изд-во ВолГУ, 1999. 420 с.
27. Поп Д. Русинско-украинско-русский и русско-русинско-украинский фразеологические словари. Ужгород [б/и], 2011. 243 с.
28. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. М.: Наука, 1986. 143 с.
29. Телия В.Н. Русская фразеология. М.: Языки русской культуры, 1996. 288 с.
30. Трубачев О. Н. Происхождение названий домашних животных в славянских языках. М.: Изд-во АН СССР, 1960. 116 с.
31. Федоров А.И. Сибирская диалектная фразеология. Новосибирск: Наука, 1980. 192 с.
32. Baba S., Dziamska G., Liberek J. Podr^czny stownik frazeologiczny j^zyka polskiego. Warszawa: PWN, 1996. 775 s.
33. Borkowski P. The great Russian-English dictionary of idioms and set expressions. London: Borkowski, 1973. 384 р.
34. Fauconnier G. Methods and generalizations // Cognitive Linguistics: Foundations, Scope, and Methodology. Berlin; New York: Perseus Books 1999. Р. 95-124.
REFERENCES
1. ALefirenko, N.F. (2002) Poeticheskaya energiya slova: sinergetika yazyka, soznaniya, kul'tury [Poetic Energy of the Word: Synergetics of Language, Consciousness, Culture]. Moscow: Academia.
2. Arutyunova, N.D. (1999) Yazykimircheloveka [Language and Human World]. Moscow: Yazyki russkoy kuL'tury.
3. BaLLy, Ch. (2001) Frantsuzskayastilistika [French StyListics]. Moscow: Editorial URSS.
4. Birikh, A.K., Mokienko, V.M. & Stepanova, L.I. (2007) Russkaya frazeo-logiya: Istoriko-etimologicheskiy slovar' [Russian PhraseoLogy: A HistoricaL and EtymoLogicaL Dictionary]. Moscow: AstreL': AST: KhraniteL.
5. Bondarko, A.V. (1996) Teoriya funktsional'noy grammatiki. Kachestvennost'. Kolichestvennost' [The Theory of FunctionaL Grammar. OuaLity. Quantity]. St. Peterburg: Nauka.
6. Bredis, M.A., Lomakina, O.V. & Mokienko, V.M. (2020) Rusin phraseoLogy as an exampLe of cuLturaL and Linguistic transfer in SLavic Languages (based of numerative units). Rusin. 4(60). pp. 198-212 (in Russian). DOI: 10.17223/18572685/60/12
7. VarkhoL, N. & Ivchenko, A. (1990) Frazeologichniy slovnik lemkivs'kikh govirok skhidnoi Slovachchini [The PhraseoLogicaL Dictionary of Lemko diaLects of Eastern SLovakia]. BratisLava: SLovats'ke pedagogichne vidavnitstvo.
8. Voytovich, V.M. (2005) Ukrains'ka mifologiya [Ukrainian MythoLogy]. Kyiv: Libid.
9. Gaysenyuk, V. (2019) Moya babusya pripovidala... Fol'klorsela Letyache [My grandmother toLd... FoLkLore of the viLLage Letyache: a coLLection]. BiLa Tserkva: Pshonkivs'kiy O.V.
10. Franko, I. (2006a) Galits'ko-rus'kinarodnipripovidki:u31. [GaLician-Russian NationaL Proverbs: in 3 voLs]. VoL. 1. Lviv: I. Franko Lviv University.
11. Franko, I. (2006b) Galits'ko-rus'ki narodni pripovidki: u 31. [GaLician-Russian NationaL Proverbs: in 3 voLs]. VoL. 2. Lviv: I. Franko Lviv University.
12. DobrovoLskiy, D.O. (1996) Obraznaya sostavLyayushchaya v semantike idiom [The figurative component in the semantics of idioms]. Voprosy yazyko-znaniya. 1. pp. 71-93.
13. DuLichenko, A.D. (2008) Pis'mennost'i literaturnye yaziki Karpatskoy Rusi (XV-XX vv.): vstupitel'naya stat'ya, teksty, kommentarii [Written and Literary Languages of Carpathian Rus (15th - 20th centuries): an introductory articLe, texts, comments]. Uzhhorod: V. Padyak.
14. MeLnichuk, O.S. (ed.) (2003) Etimologichniy slovnik ukrainskoi movi: v 71. [The EtymoLogicaL Dictionary of the Ukrainian Language. In 7 voLs]. VoL. 4. Kyiv: Naukova dumka.
15. Kercha, I. (2012a) Russko-rusinskiyslovar': V 21. [Russian-Rusin dictionary: in 2 voLs]. VoL. 1. Uzhhorod: PoLyPrint.
16. Kercha, I. (2012b) Russko-rusinskiy slovar': V 21. [Russian-Rusin dictionary: in 2 voLs]. VoL. 2. Uzhhorod: PoLyPrint.
17. Kovshova, M.L. (2016) FrazeoLogicheskie sravniteL'nye konstruktsii s
nevyrazhennym priznakom sravneniya: vozmozhnosti i ogranicheniya na upotrebLenie [Phraseological comparative constructions with an unexpressed sign of comparison: possibilities and restrictions on their use]. In: Mokienko, V.M. (ed.) Ustoychivyesravneniya v sisteme frazeologii [Stable comparisons in the system of phraseology]. St. Petersburg: Grayfsval'd. pp. 50-58.
18. Koporova, K., Holubkova, M. & Plishkova, A. (2016) Rusin-Russian idiomatic equivalents with the zoonymic component. Rusin. 3(45). pp. 68-89 (in Ukrainian). DOI: 10.17223/18572685/45/6
19. Lakoff, G. (1995) Kognitivnaya semantika [Cognitive semantics]. In: Petrov, V.V. (ed.) Yazyk i intellekt [Language and Intellect]. Translated from English. Moscow: Progress. pp. 143-185.
20. Lomakina, O.V. & Mokienko, V.M. (2018) Karpatorusinskie somaticheskie paremii na slavyanskom fone [Carpatho-Rusin somatic paraemias on the Slavic background]. In: Dulichenko, D.P. (ed.) Slavyanskaya mikrofilologiya [Slavic Mi-crophilology]. Sapporo: Slavic-Eurasian Research Center, Hokkaido University. pp. 103-128.
21. Lomakina, O.V. & Mokienko, V.M. (2016) Cognitive potential of Rusin proverbs compared with those in the Russian and Ukrainian languages. Rusin. 3. pp. 119-128 (in Russian). DOI: 10.17223/18572685/45/9 14
22. Lomakina, O.V. & Mokienko, V.M. (2018) Value constants of the Rusin paremiology (compared with the Ukrainian and Russian languages). Rusin. 4(54). pp. 303-317 (in Russian). DOI: 10.17223/18572685/ 54/18
23. Maslova, V.A. (2007) Lingvokul'turologiya [Cultural Linguistics]. Moscow: Akademiya.
24. Mokienko, V.M. (1989) V glub'pogovorki [In the depths of a proverb]. Kyiv: Radyans'ka shkola.
25. Perig, R. (2017) Lemky prypovidayut [Lemkos tell]. Lviv: [s.n.].
26. Pigalev, A.I. (1999) Kul'turologiya [Culturology]. Volgograd: VolSU.
27. Pop, D. (2011) Rusinsko-ukrainsko-russkiy i russko-rusinsko-ukrainskiy frazeo-logicheskieslovari [The Rusin-Ukrainian-Russian and Russian-Rusin-Ukrainian Phraseological Dictionaries]. Uzhhorod: [s.n.]
28. Teliya, V.N. (1986) Konnotativnyy aspekt semantiki nominativnykh edinits [The connotative aspect of the semantics of nominative units]. Moscow: Nauka.
29. Teliya, V.N. (1996) Russkaya frazeologiya [Russian Phraseology]. Moscow: Yazyki russkoy kul'tury.
30. Trubachev, O.N. (1960) Proiskhozhdenie nazvaniy domashnikh zhivotnykh v slavyanskikh yazykakh [The origin of the names of domestic animals in the Slavic languages]. Moscow: USSR AS.
31. Fedorov, A.I. (1980) Sibirskaya dialektnaya frazeologiya [Siberian Dialect Phraseology]. Novosibirsk: Nauka.
32. Baba, S., Dziamska, G. & Liberek, J. (1996) Podrqczny siownik frazeologiczny jqzyka polskiego. Warszawa: PWN.
33. Borkowski, P. (1973) The Great Russian-English Dictionary of Idioms and Set Expressions. London: Borkowski.
34. Fauconnier, G. (1999) Methods and generalizations. In: Janssen, T. &
Redeker, G. (eds) Cognitive Linguistics: Foundations, Scope, and Methodology. Berlin; New York: Perseus Books. рр. 95-124.
Калько Валентина Владимировна - доктор филологических наук, доцент кафедры украинского языкознания и прикладной лингвистики Черкасского национального университета им. Богдана Хмельницкого (Украина).
Калько Валентина Володимирiвна - доктор фтолопчних наук, доцент кафедри украшського мовознавства i прикладно! лш^стики Черкаського нацюнального ушверситету iM. Богдана Хмельницького (Украша).
Valentyna V. Kalko - Cherkasy Bohdan Khmelnytsky National University (Ukraine).
E-mail: mka1ko@ukr.net
Калько Николай Иванович - доктор филологических наук, профессор кафедры украинского языкознания и прикладной лингвистики Черкасского национального университета им. Богдана Хмельницкого (Украина).
Калько Микола 1ванович - доктор фтолопчних наук, професор кафедри украшського мовознавства i прикладно! лш^стики Черкаського нацюнального ушверситету iм. Богдана Хмельницького (Украша).
Mykola I. Kalko - Cherkasy Bohdan Khmelnytsky National University (Ukraine).
E-mail: mka1ko57@gmai1.com
Селиванова Елена Александровна - доктор филологических наук, профессор, зав. кафедрой теории и практики перевода Черкасского национального университета им. Богдана Хмельницкого (Украина).
Селiванова Олена Олександрiвна - доктор фтолопчних наук, професор, завщувач кафедри теори i практики перекладу Черкаського нацюнального ушверситету iм. Богдана Хмельницького (Украша).
Olena О. Selivanova - Cherkasy Bohdan Khmelnytsky National University (Ukraine).
E-mail: ose1ivanova@ukr.net
