CC BY
26Учет записки Тавршського нацюнального утверситету iм. В. I. Вернадського.
Серiя: Фiлологiя. Соцiальнi комунжацп. - 2012. - Т. 25 (64), № 2 (1). - С. 81-86.
УДК 811.162.1 '373.613:159.923
МОВНА ГРА ЯК ЗАС1Б В1ДОБРАЖЕННЯ ЕТНОКАРТИНИ СВ1ТУ В ПОЛЬСЬКШ ФРАЗЕОЛОГП
Дем'яненко Наталiя Кшеський нащональний ун1еерситет ¡мет Тараса Шееченка, Кшв, Украша
У статп на матерiадi польсько! мови дослвджено фразеолопзми в руст проблематики картини свпу, зокрема з погляду ментально! характеристики особистост1 Здшснено спробу показати мовну гру як заиб вiдображення фразеолопчно! картини свпу.
Ключов1 слова: фразеодогiчна одиниця, картина свпу, ментальшсть, мовна гра, внутршня форма.
Мовна гра не тдпадае шд бшьшють тдумачень гри як явища. На стиков! двох наукових дисциплш - фразеологи та етнолшгвютики - скдадися передумови для виникнення нового напряму - етнофразеологи, у центр! яко! перебувають вислови, пов'язаш з традицшною народною культурою [5]. Мовна гра - це мистецтво: !! продукти часто мають таку саму естетичну цшшсть, як { будь-який мистецький вштар, адже думка, для яко! вщнайдене мовою лакошчне 1 дотепне вираження, стае набуттям народу 1 народного мислення. В. З. Саншков видшяе важливу функщю мовно! гри - мовотворчу [4].
Мовна гра - це той ушкальний, чи не единий випадок, коли гра переходить у царину науки, штелектуальна розвага перетворюеться на надзвичайно вдалий { тому вподобаний митцями слова стилютичний прийом, який отримуе лшгвютичну штерпретащю в дослщженнях вчених-мовознавщв. Тому саме мовна, яка грунтуеться на вивчеш зображувальних властивостей мови як матер1алу, а, вщповщно, - на знанш системних одиниць мови, норм використання { способ1в творчо! штерпретацп цих одиниць, покликана розвивати мислення { мову. Повшстю освоено мисленням те, що освоено мовою. Думка, для яко! мова знайшла коротке 1 ч1тке вираження, стае надбанням народу 1 народного мислення, { це мислення може шдшматися на наступну, вищу сходинку. Мова закршлюе досягнення мислення. С ряд сл1в вторинно! номшаци, що вир1зняються нацюнальним забарвленням. Так само вони забарвлюють { фразеолопзми. Процес утворення фразеолопзм!в також можемо вважати своерщною мовною грою, оскшьки фразеолопчна одиниця формуеться в результат! лшгвютичного процесу - фразеолопзаци. Це переосмислення вшьного словосполучення (або речення). У результат! словосполучення та його складов! частини (слова) втрачають свою первюну семантику. Водночас !з цим вщбуваеться процес смислово! едност!, який забезпечуе внутршню семантичну ц!л!сн!сть фразеолопзму [2, с. 28]. У результат! вказаних процес!в сполучення сл!в набувае семантично! ц!л!сност! ! перетворюеться на зовшм !ншу одиницю мови, яка вщтворюеться учасниками мовленневого акту як стшкий
готовий в^аз. ^и цьому тi чи iншi лексеми, що входять до стpyктypи фpазеологiчноï одиницi y певних гpаматичних фоpмах, наповнюються новими значеннями, близькими до rieï чи iншого фpазеологiзмy загалом. Слова y стpyктypi фpазеологiзмy пеpестають 6ути словами в повному сенс слова, вони лише «збеpiгають зовшшню фоpмy слiв, але втpачають ^итаманне 1'м наповнення, внyтpiшнiй змют» [1, с. 171]. Значення фpазеологiзмiв ствоpюeться семантичною взаeмодieю всiх компонентiв i фоpмyeться на основi уявлення ^о певну ситyацiю. Якщо мовна одиниця складаeться з компонентiв, якими e слова, що мають у мовi певну пpедметнy чи понятiйнy сшввщнесешсть за межами даного словосполучення чи pечення, то навiть за втpати цими словами зв'язку з ^едметами чи явищами, якi вони позначають, обpаз, покладений в основу дано1' одиницi, e мотивованим. Мотивований тим, що кожне зi слiв, що входить до складу такого словосполучення чи pечення, e мотивованим щодо поняття чи явища, яке воно позначаe. Саме тому мовнi одинищ такого плану e обpазно-мотивованими.
Фpазеологiчна одиниця e одним iз основних складникiв мовно1' каpтини свiтy. Метою нашо1' pозвiдки було пpоаналiзyвати коpпyс польських фpазеологiзмiв i виявити, з яких внyтpiшнiх pис складаeться хаpактеpистика ментальностi поляка, що ïï дають польськi фpазеологiзми. Для досягнення мети пеpед нами стояло завдання в^облення на основi pозpобок психологiв та фiлософiв, а також iз застосуванням наявних у лiнгвiстичних джеpелах iдеогpафiчних схем основних паpаметpiв для аналiзy та опису особливостей моделювання вщповщного фpагмента дiйсностi (тобто pис та властивостей людсько1' ментальностi) аналiзованим фpагментом польсько1' мовно-нацiональноï каpтини свiтy. Зазначимо, що ми ш^око витлyмачyeмо поняття ментальносп людини, включаючи до цього поняття не лише властивосп та явища, пов'язаш з pозyмовою дiяльнiстю, але також i емотивно-афективну та вольову сфеpy людсько1' психши, моpально-етичнi якостi людсько1' особистостi, iншi внyтpiшнi особливостi iндивiда, пов'язанi з його освiченiстю, хаpактеpом, темпеpаментом i т. д. Фpазеологiзми pозглядались не як в^азник нацiональноï ментальностi i нащонально1' каpтини свiтy, а як зашб хаpактеpистики людини у плаш ïï ментальностi. Тут можна видшити нiби два значення, два аспекти ментальносп вiдносно фpазеологiзмy: 1) фpазеологiзм як виpазник нацiональноï ментальностi з властивою ш мовно-нацiональною каpтиною свiтy i 2) фpазеологiзм як одиниця на позначення ментальноï pиси людини.
Внyтpiшнi хаpактеpистики людини можна подшити на моpальнi, вольовi, емоцiйнi та штелектуальш [3], ми ж yважаeмо таку класифiкацiю доцiльною i ^и pозглядi ментальноï хаpактеpистики людини, вiдобpаженiй у мовнiй каpтинi свiтy, зо^ема, в ïï фpазеологiï польськоï, мови. У фpазеологiï польськоï мови маeмо чотиpи великi гpyпи внyтpiшнiх p^ ментальноï хаpактеpистики людини. Основне навантаження на виpаження 1'х змiстy pозподiляeться неpiвномipно, тому що 1'х поява обyмовлюeться piзними потpебами, якi визначають ri чи iншi вчинки.
Так, у ситуащях, якi ставлять пеpед особистiстю вимогу дiяти згiдно iз сyспiльними iдеалами, ноpмами, пpавилами поведшки, на пеpший план виходять моpальнi якостi поведiнки. Моpально-етичнi pиси поeднyють у собi все багатство емоцшних ставлень людини до соцiального оточення. У зв'язку iз цим ï^ можна
Мовна гра як 3aci6 вiдображення етнокартини ceimy в польськт фразеологИ'
назвати вищими pисами особистосп, однак слщ пiдкpеслити умовшсть поняття «вищi почуття», оскiльки до них вiдносять не тшьки позитивнi, а й негативш моpальнi pиси (скyпiсть, заздpiснiсть i т. п.). Сеpед фpазеологiчних одиниць на позначення моpально-етичних pис хаpактеpy людини вiдзначаються 1) такi, що мають позитивне забаpвлення: iagodny choc do rany przylozyc, golqbia dusza, swiqty czlowiek, miec czyste rqce, krysztalowy charakter 2) таю, що мають негативне забаpвлення: byc / okazac siç/zostac swiniq, miec nieczyste rqce, miec dlugie uszy i т. ш.
В умовах, як спонукають особистють головним чином до застосування вольових зусиль, здiйснення вольових дш, найяскpавiше пpоявляються вольовi pиси хаpактеpy. Вольовi якостi - це «вщносно постiйнi, незалежнi вiд кон^етно!' ситуаци, стiйкi психiчнi yтвоpення, що вказують на досягнутий особистютю piвень свiдомоï pегyляцiï поведiнки, ïï влади над собою» [3, с. 294]. Сукупшсть позитивних вольових якостей yтвоpюють вольову особистiсть - людину iз сильною волею, яка пpедставлена в таких фpазеологiчних одиницях: byc na swoim miejscu, miec grunt pod nogami, trzymac rqkq na pulsie, niezalezny charakter, gruntowny czlowiek i под. Негативш якост хаpактеpизyють вольову слабюсть людини. ^айнш стутнь слабовшля людини визначаeмо як «нiкчемнiсть». Сеpед фpазеологiзмiв окpеслюeмо такi одиницi на позначення цього явища: skonczony czlowiek, byc niczym, piqte kolo u wozu i под.
Якщо ж особистосп потpiбно емоцшно ощнити себе чи шших людей, явища ^^оди, мистецтво, навколишню дiйснiсть, то найбшьш яскpаво виявляються емоцiйнi pиси хаpактеpy. Звичайно ж, почуття та емоци людини не завжди e сталими pисами хаpактеpy, пpоте, оскiльки ми говоpимо пpо ментальнiсть, ми намагалися видiлити такi почуття та емоци, яю пpитаманнi певнiй етнiчнiй стльнот (у нашому випадку - це носи польсько1' мови), входячи до сукупност тих pис, якi хаpактеpизyють ментальнiсть цieï спiльноти. Таким чином, фpазеологiзми з вiдповiдною семантикою мютять у собi те, що можна назвати узагальненим обpазом польського нацюнального хаpактеpy у його афективно-емотивному вимipi. Пpичомy слiд пiдкpеслити, що тут не йдеться ^о те, що можна назвати етшчним стеpеотипом поляка (типу Polacy s^ Wlochami pólnocy мпpо польську гаpячковiсть, неpозсyдливiстьм), ш, тут йдеться пpо те, що можна було б назвати таксономieю й типологieю piзних афективно-емоцiональних хаpактеpистик (властивостей, евентуально також i сташв), якi мiстяться в тому компонент польсько1' мовно-етнiчноï каpтини св^у, що пpедставлений польськими фpазеологiзмами. У житп людини значення позитивних та негативних емоцiй однаково важливе. Сеpед емоцiй yзагалi у фpазеологiï пpедставленi лише чyтливiсть i незвоpyшливiсть. Чутливють об'eднyють фpазеологiчнi одиницi пол. isc slepo za sercem, sluchac glosu czego, drewniany czlowiek, czlowiek ze skaly, czlowiek bez serca, serce kamienne, lalka bezduszna, miec lód w duszy i под.
Почуття фоpмyються в пpоцесi суспшьного pозвиткy людини i змшюються залежно вщ конкpетних соцiальних умов. У почуттях людини виpажаються установки, спpямованiсть, тобто важливi хаpактеpистики особистостi. Спpоектовyючи щ особливостi на фpазеологiчний матеpiал, ми pозpобили таку класифiкацiю почyттiв. ^и чому слiд зазначити, що лише деяю почуття yтвоpюють
пари умовно позитивного чи негативного забарвлення. Ycí почуття умовно розподшеш на 2 тдгрупи: 1) tí, що позначають почуття особистосп: пол. odwazny, silny jak lew, zapalny jakproch, zajqcze serce, spuscic, zwiesic glowq na kwintq i под. та 2) tí, що позначають мiжособистiснi почуття: пол. usta komu nie zamykajq, miec serce na dloni, tajemniczy jak sfinks, zamknqc siq jak slimak w skorupie, tajemnicza osoba, przyjacielska dusza, siostra miíosierdzia i под.
Обставини, яю вимагають вщ особистосп насамперед ч^кого й усвщомленого сприйняття навколишньо! дшсносп, обдуманого, глибокого i оригшального розв'язання рíзних життевих, виробничих i навчальних завдань, ч^ко висвíтлюють íнтелектуальнí риси характеру. Найбшьша кíлькíсть позначае людину, яка повшстю позбавлена будь-яких було розумових здатностей, тобто дурня: пол. kapusciany íeb, barania gíowa, zamkniqta gíowa, glupi jak sadlo, mqdry jak soíomonowe portki i под. Серед фразеолоriзмiв класу штелектуальних властивостей людини е таю, яю вказують на якусь одну негативну рису людини, а не на особистють у цшому. Так, у фразеолопзмах minie powinien pasac, czlowiek o ograniczonym horyzoncie маемо вказiвку на вщсутшсть у людини видатного штелекту. Тут йдеться про рiвень ii íнтелектуальних властивостей, точшше про ix невисокий рiвень, а саме про обмежену людину.
Фразеолоriзмiв, що мають позитивно забарвлення в значенш íнтелектуальноi характеристики людини, е набагато менше. Найбíльша юльюсть зворотíв позначае людину розумово нормальну, тобто не гешальну, а «просто» розумну - це i е тут норма - здатну мислити, робити висновки. Це фразеолопзми miec glowq, miec glowq na karku, miec swój rozum та ш.
Велике значення при штелектуальнш характеристик людини набувають ii освíченíсть, знання, а також те, що передуе цьому - вивчення, íнтелектуальний пошук, уява. Це можна простежити в таких зворотах як пол. chodzqca biblioteka / encyklopedia, як позначають ерудовану людину, яка щось вивчае, дослщжуе, i яка надíлена великою юльюстю енциклопедичних знань.
Серед звороив, що входять до того чи шшого класу, можуть бути випадки неоднозначноi вíдповíдностí певним рубрикам: наприклад, фразеологíзми skromny jak fiolek, zywy jak skra, uparty jak koziol вщносяться лише до одше].', певноi рубрики: skromny jak fiolek вщноситься до групи «скромнíсть», що входить до класу морально-етичних рис людсь^' особистостí; zywy jak skra належить до групи «енергíйнíсть», uparty jak koziol - до групи «впертють», яю входять до складу вольових якостей особистостí. Натомíсть íншí фразеолопчш звороти можуть пíдпадати i тд значну кíлькíсть груп, як у межах свого класу, так i виходячи за його рамки: наприклад, фразеолопзм duren skonczony, ostatni duren, potqzny glupiec, bezdenny glupiec, patentowany glupiec, patentowany niezdara належать до рубрики «дурень», проте ix можна водночас вщнести i до таких груп, як «вщсутшсть штелекту», «вщсутшсть думки», «не щкавють», «невíгластво», осюльки всí цí вказанí поняття е складовими частинами явища «дурень». Крiм того, двозначнíсть у планí вщнесення до класифíкацíйниx рубрик може мати й шший характер. Так, фразеолопзми (ktos) jak pies мае три несумíснí значення, кожне з яких вíдноситься до рiзноi групи: 1) wierny jak pies - позначае позитивну морально-етичну рису
Мовна гра як засгб вгдображення етнокартини ceimy в польськШ фразеологИ'
характеру - BipHicTb; 2) ziy jak pies - належить до негативних морально -етичних рис характеру; 3) bezwstydny jak pies - теж указуе на негативну, але шшу морально-етичну якiсть людини. Як бачимо, перед нами фразеолопчна одиниця (ktos) jak pies, що е багатозначною в плаш приналежностi класифiкацiйним рубрикам.
Про певш фразеологiзми на позначення ментально! характеристики можемо говорити як про таю, що характеризуются безвщносною оцiнною конотащею (chorowac na wielkq paniq, tçpy jak pien - негативно забарвлеш звороти, logiczna giowa, zlote rçce - звороти, що мають позитивне забарвлення), а е i ряд таких, де така конотащя е вщносною, тобто може бути i позитивною, i негативною (miec sztywny kark, miec ambicjç, zadzierac nos do góry).
Yci внутршш характеристики е доступними у своему проявц внаслщок цього зовнiшня характеристика може служити засобом вираження характеристики внутршньо!, ментально!. Вiдповiдне позначення таких характеристик може витлумачуватися двояким чином: 1) як таке, що вказуе на певну зовшшню характеристику; 2) як свщчення людсько! ментальноси, тобто як позначення внутршньо! характеристики; 3) одночасно як перше, так i друге. Наприклад, siedziec jak tabaka w rogu чи mówic jak slepy o kolorach можуть позначати залежно вiд контексту як сталi риси характеру людини, так i ïï окремо взят дп. Словник не подае нам таких контекстуальних прикладiв, але е очевидним те, що про людину можна сказати «сидить як tabaka w rogu», бо вона взагалi е невмасом i нiчого не розумiе. Проте, можлива й шша ситуацiя, коли людина не орiентуеться в певному питаннi, хоча при цьому е достатньо освiченою i розумною. Те ж саме можна сказати й про фразеолопзм mówic jak slepy o kolorach. Якщо така риса, як нев^ластво е для людини сталою i не залежить вщ ситуаци, то ïï можна вщнести до внутрiшньоï характеристики людини.
Саме таким е нацюнально-культурний образ ментальних характеристик людини, зафiксований у фразеологи польськоï мови. Фразеологiчнi одиницi становлять найконденсовашше вираження в мовi ïï нацюнально-культурного компонента, а, отже, ï^ аналiз пiд кутом вираження ними мовноï картини свiту дае можливють простежити взаемозв'язок мови, свiтобачення й ментальност нацiï. Культурно-нацiональна семантика фразеологiзмiв представлена в елементах ï^ внутрiшньоï форми, в тематично-семантичних групах на позначення ментальноï характеристики людини, яю, поеднуючись асоцiативним зв'язком, створюють нащонально орiентовану картину свiту.
Список лггератури
1. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологии / Ольга Сергеевна Ахманова. - М. : Учпедгиз, 1957. - 295 с.
2. Жуков В. П. Семантика фразеологических оборотов. / Влас Платонович Жуков. - М. : Просвещение, 1978. - 160 с.
3. Загальна психологш: Курс лекцш. - К. : Правда Ярославичiв, 1997. - 436 с.
4. Санников В. З. Русский язык в зеркале языковой игры. / Владимир Зиновьевич Санников. - М. : Языки русской культуры, 1999. — 544 с.
5. Сорокин Ю. А. Марковина И. Ю., Крюков А. Н. Этнопсихолингвистика / Юрий Александрович Сорокин, Ирина Юрьевна Марковина, Алексей Николаевич Крюков. - М. : Наука, 1988. - 192 с.
Демьяненко Наталия. Языковая игра как средство отражения этнокартины мира в польской фразеологии / Наталия Демьяненко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2012. -Т. 25 (64), №2 (1). - С. 81-86.
В статье на материале польского языка исследуются фразеологизмы в русле проблематики картины мира, в частности с точки зрения ментальной характеристики личности. Предпринята попытка показать языковую игру как средство отражения языковой фразеологической картины мира. Ключевые слова: фразеологическая единица, картина мира, ментальность, языковая игра, внутренняя форма.
Demianenko Natalia. Language Game as a Means of Displaying Ethnic Picture of the World in the Polish Phraseology / Natalia Demianenko // Scientific Notes of V. I Vernadsky Taurida National University. - Series: Philology. Social Communications. - 2012. - V. 25 (64), №2 (1). - P. 81-86.
The article is based on Polish investigated phraseological units in line with the problems of world view, particularly in terms of mental characteristics of the individual. Made an attempt to show the language game as a way of displaying ethnic pictures of the world in phraseology. Key words: phraseological unit, world view, mentality, language game, the inner form.
Стаття надШшла до редакци 20 травня 2012 року
