CC BY
1650
PHILOLOGICAL SCIENCES / «еЮЦШШШМ-ЛШШаИ» #35(122), 2021
УДК: 811.161.2'373.7 :811.512.19
Кулкова Т. В.,
кандидат фiлологiчних наук, доцент, доцент кафедри фшологп та гумантарних дисциплт
Кременчуцький педагогiчний коледж iменi А. С. Макаренка Чуб Я. О., учениця групи Л-10А Наукового лщею ,,Полт при Кременчуцькому педагогiчному коледжi iменi А. С. Макаренка м.Кременчук, Украша РР1: 10.24412/2520-6990-2021-35122-49-53
СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА УКРАШСЬКИХ ТА КРИМСЬКОТАТАРСЬКИХ ФРАЗЕМ 13
КОМПОНЕНТОМ РОСЛИННОГО СВ1ТУ
Kulikova T.
Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Philology and Humanities, Kremenchuk Teacher Training College named after A. Makarenko Chub Ya. student of group L-10A Scientific Lyceum, Polit at the Kremenchuk Teacher Training College named after A. Makarenko Kremenchuk, Ukraine
THE SEMANTIC STRUCTURE OF PHRASEMES WITH THE COMPONENT OF THE FLORA IN THE UKRAINIAN AND THE CRIMEAN TATAR LANGUAGES
Анотацш.
У cmammi розкрито мотивацшне тдгрунтя фразем i3 компонентами рослинного ceimy на еmнолiнг-вктичному рiвнi; проаналiзовано ттерпретацИрослинного ceimy в украгнсъких та кримськотатарських фраземах; розглянуто cпiлънi та вiдмiннi риси фразеологiчних одиницъ в обох мовах; проведено порiвня-лъний анал1з семантичног структури фразеологiчних одиницъ i3 компонентом рослинного cвimy, який дозволив констатувати, що i в укра'тсъкт, i в кримсъкотатарсъкш мовах iдiоми з вищезазначеними компонентами надiленi широким спектром виражалъних можливостей; вiдзначено, що загалъна юлъюстъ iдiом в укра'шсъкш мовi набагато бшъша, нiж в кримсъкотатарсъкш, що пов'язано передyciм iз екстралтгвс тичними факторами.
Abstract.
The article reveals the motivational basis ofphrases with components of the plant world at the ethnolinguistic level; interpretations of the plant world in the Ukrainian and the Crimean Tatar phrases are analyzed; the common and the distinctive features of phraseological units in both languages are considered; a comparative analysis of the semantic structure ofphraseological units with the component of the plant world was carried out; that allowed to state that in both the Ukrainian and the Crimean Tatar languages idioms with the above components are endowed with a wide range of expressive possibilities; It is noted that the total number of idioms in the Ukrainian language is much higher than in the Crimean Tatar language, which is primarily due to extralinguistic factors.
Ключовi слова: фразеологизм, семантика, еmнолiнгвicmика, родовi назви, украшсъка мова, кримсъко-татарсъка мова, рослинний cвim.
Keywords: phraseology, semantics, ethnolinguistics, generic names, the Ukrainian language, the Crimean Tatar , flora.
Постановка проблеми. 1ван Опенко у свош пращ „IcropiH украшсько! литературно! мови" за-уважуе, що ,,..^o6ipHa нацюнальна фразеолопя -душа кожно! мови, сильно И красить i збагачуе..." [4, с. 200]. Ц слова ще раз констатують той факт, що фразеолопя збертае й репродукуе буття народу.
Одними iз показових у такому аспект! фразеолопч-них одиниць е вдюми з компонентом рослинного свиу.
У сучасному мовознaвствi щкавим i водночас малодослвдженим е порiвняльно-зiстaвний аспект з'ясування впливу специфiчних етшчних ознак на етимологш й семантику фразеолопчних одиниць
«ШУУШШШИМ-ЛШИГМаУ» 2©21 / PHILOLOGICAL SCIENCES
51
слов'янських i тюркських мов iндоевропейськоl ам'1. У цьому й полягае актуальнiсть статгi.
Аналiз дослвджень проблеми. Рiзноаспектнi проблеми фразеологп вщображеш в дослiдженнях вiтчизняних лiнгвiстiв - Я. Барана („Фразеолопя у системi мови"); М. Демського („Украшсьш фра-земи й особливостi 1х творення"); А. Емiровоl (,,Ро-сiйсько-кримськотатарський учбовий фразеолопч-ний словник"); О. Селiвановоl (,,Нариси з украшсь-ко! фразеолопГ, ,,Когнитивная ономасилогия"); Ю. Прадеда („Структурно-граматичш типи фразео-логiзмiв та !х рiзновиди"); В. Ужченка та Д. Ужче-нка („Зоофразеологiя як об'ект дослвдження i як ча-стина загальномовно1 фразеолопГ; ,,Семантика ук-ранських зоофразеологiзмiв в етнокультурному висвiтленнi"); А. 1вченка (,,Укра1нська народна фразеологiя: ареали, етимологiя") та iн.
Мета статть Розглянути семантику фразеоло-гiчних одиниць iз компонентом рослинного свiту в украшськш та кримськотатарськ1й мовах i з'ясу-вати !х мотивацiйне шдгрунтя на етнолшгвютич-ному рiвнi.
Виклад основного матерiалу.
Як вiдомо, у багатьох народiв здавна iснувало поклоншня рiзноманiтним рослинам. В основi цих вiрувань часто лежали уявлення про них як живих iстот. Дерева розглядалися також як вмiстища над-природних сил. Особливо яскраво це виявляеться у вiруваннях украшського народу. Даний факт зумо-влюеться тим, що рослинна символiка украшщв ся-гае сво1м корiнням у часи язичництва: здавна рос-лини широко використовувалися в обрядових дшс-твах, тд час свят, весiль, похорошв тощо. Украiнцi надiляли дерева, трави, квии здатнiстю оберiгати вiд нечисто1 сили, ,,лихого ока". Були вiдомi лшу-вальнi властивостi рослин. Залишки старовинних обрядiв простежуються у вщзначенш Вербно1 не-дiлi, Зелених свят [3, с. 112].
На формування рослинно1 символiки давнiх украiнцiв вплинули геопсихiчнi чинники, зумов-ленi проживанням значно1 частини населения в л1-состеповiй i лiсовiй зонах, що знайшло ввдобра-ження в характеролопчних рисах, нацiональному менталiтетi. Опоетизацiя дерев, рослинного свиу становить свого роду народнопоетичну домiнанту, що виявляе себе в народнш творчостi, художньому слов^ зрештою визначае спосiб мислення, свгтоба-чення украiнцiв [3, с. 113].
Спостереження за рiзними рослинами, !х особ-ливостями, специфiчними властивостями створю-вали у свiдомостi народiв певш стереотипи. Шаб-лони рослинного свпу переносилися на риси люд-сько1 вдачi, поведiнку, дИ людини: як яблучко -вродливий, гарний, красивий [8, с. 285]; як дуб -дуже мщний, твердий; дебелий [8, с. 270].
В щомах iз компонентом рослинного свиу ви-користовуються й родовi назви рослин, яш не ввд-дзеркалюються у свщомосп народу як конкретнi зоровi образи. Вибiр таких назв визначений семантикою супроввднишв, що зумовлюють мотивацiю фразем: нижче трави ходити - про людину дуже
скромну, тиху; про почуття боязнг [8, с. 77]; за деревами не бачити лгсу - за частковим, випадковим не помгчати загального, головного [7, с. 193].
Стереотипш уявлення про рослини можуть ви-никати шляхом складного асоцшвання зi сприйн-яттям властивостей та ознак рослин зоровими, так-тильними органами ввдчуття. Так, кримськотатар-ський фразеолопзм аджджы биберни ютмакъ, що перекладаеться як скуштувати ггркого перцю, - мо-вчки, терпляче вислухати що-небудь неприемне, за-знати образи [5, с. 91] е результатом формування стереотипу неприемних ввдчутлв, шдгрунтям для якого е неприемне ввдчуття, пркий, гострий смак у ротi ввд перцю.
В основу сценарпв взаемодп людини е рослини покладенi й нш'вш уявлення етносу про стереотипи ознак та властивостей рослин. Фраземи-порiвняння цього типу ввдображають не дшсний стан справ, а розумiння його людиною, часом викривлене: як липку (обдерти) - грабувати, обкрадати, в1дбираючи все [8, с. 275]: у трьох соснах заблудитися - не ро-згбратися в простому [8, с. 238].
Варто ввдзначити, що кримськотатарсьш фра-зеолопзми з компонентом рослинного свиу пред-ставлеш нечисленною групою. Найбiльш пошире-ними компонентами в таких щомах е переважно назви овочевих культур. Можливо, це пов'язано з тим, що деяка частина населення мешкала у прсь-ких та прибережних районах, а частина, що проживала в степовiй зош, займалася переважно земле-робством. Тому компонентами, що найчастше ви-користовуються в таких фраземах, е ,,хыяр" -опрок, ,,къартоп " - картопля, ,,бибер " - перець.
Серед фразеолопчних одиниць iз компонентами рослинного свиу видiляемо там основнi фра-зеосемантичнi групи:
1) фраземи на позначення характеристики людини (И фiзичного та психiчного стану, зовшш-нього вигляду тощо): нижче трави ходити - про людину дуже скромну, тиху; про почуття боязнг [8, с. 77] // экиси де бир хыяр (два оггрки пара) - схожI один на одного, звичайно за своти властивостями, якостями, положенню [5, с. 40];
2) щоми на позначення певно1 до людини: у трьох соснах заблудитися - не розгбратися в дуже простому, не зумгти знайти виходу з нескладного становища [8, с. 238] // бир къолтукъкъа эки къарпыз сыгъмаз (два кавуни в одтй руц1 не втри-маеш) - одночасно виконувати дв1 справи, домага-ючись здтснення двох ргзних завдань [2, с. 5];
3) фразеолопчш одинищ на позначення тем-поральносп, мiри, мюця: горошинI тде впасти -тгсно [7, с. 149] // къышта тереклер чичек ач-къанда (коли взимку дерева розцвтуть) - невгдомо коли, у невизначеному майбутньому, тколи [5, с. 59];
4) фраземи з експресивно-емоцшним забарв-ленням: хр1н його знае - невгдомо, чому, через що, з яко'1 причини що-небудь зроблено [8, с. 248] // бир хыяр! (один ог1рок) - зовсгм тчого! (нерозумгти, не знати, не мати) [5, с. 76].
Достатньо об'емною групою представлеш в украшськш та кримськотатарськш мовах фраземи
РН1ШШ01САЬ 8С1Е1ЧСЕ8 / «еЮУШШШМ-ЛШШаИ» #35(122), 2021
52_
на позначення характеристики людини, И фiзич-ного та псих1чного стану, зовнiшнього вигляду тощо: як маюв цвiт - про людину вродливу, ф1зично здорову [8, с. 275]; як яблучко - вродливий, гарний, красивий [8, с. 285] // аякълары кетен токъуй (ногами льон м'яти) - швидка, моторна людина, яка швидко виконуе ва дИ [6 с. 179]; иши къартоп ол-макъ (дшо картопля) - комусь доводиться мерзо-тно, паскудно; погаш справи [5, с. 41].
На позначення фiзичного стану людини знач-ний вплив спричинила персошфжащя сил рослин-ного свиу, яка пов'язуеться з надшенням дерев i квтв властивостями ютот жшочо! i чоловiчоí статi. Скаж1мо, дуб уособлював чоловiче ество, символ дуба здеб№шого сприймаеться як уособлення тве-рдостi, незламностi. Зввдси - i виникнення фраземи як дуб на позначення мщно! людини.
Образ-символ мак в украшському народному свиобаченш пов'язаний iз його чудодiйними властивостями. За давшми вiруваннями, мак обертае людину ввд злих духiв. Якщо насiнням маку поси-пати домiвку, туди не зможе проникнути лиха сила, аж поки не збере ва зернятка. У фольклорних же текстах мак (квита) сприймаеться як символ краси, молодосп, а часом навиъ i дуростi, особливо мак недозрший. Мак е ментальною рослиною украíнцiв, яка пов'язана iз народним свiтоглядом, а лексема мак е одним iз концептуальних сл1в мовно! картини свiту украíнцiв, зокрема стае стрижневим словом цшо! низки фразеолопчних одиниць: як маюв цвт - про людину вродливу, ф1зично здорову [8, с. 275]; в головi мак росте - бути дуже молодим [7, с. 81].
Особливо поширеною е шдгрупа фразеолопчних одиниць iз компонентом рослинного свиу на позначення загально! характеристики особи: мщ-ний горiшок - про складну людину [7, с. 294] // схожi один на одного, вартi один одного [5, с. 79]; джевиз къабугъындан чыкъкъан да къабугъыны бе-генмеген (з горiхового лушпиння вийшов та горiхо-вого лушпиння не вподобае) - про людину, яка, забу-вши про свое походження та огрiхи, судить iнших через гх становище [1, с. 4].
Деяш фразеолопзми в украшськш та кримсь-котатарськш мовах можуть виступати синошмами: табак дша - поганi справи; дуже скрутне становище [8, с. 220] та иши къартоп олмакъ (дшо картопля) - комусь доводиться мерзотно, паскудно; поганi справи [5, с. 41].
В украшськш мов^ на ввдмшу ввд кримськота-тарсько!, зус^чаються щоми з компонентом рослинного свпу на позначення зовшшнього вигляду, портретно! характеристики особи: як яблучко - вродливий, гарний, красивий [8, с. 285]; як маюв цвт -про людину вродливу [8, с. 275].
Найб№шу фразеосемантичну групу в украшськш мовi складають фразеолопзми на позначення до, занять особи: як липку обдерти - грабувати, об-крадати, вiдбираючи все [8, с. 275]; скакати, ско-чити в гречку - зраджувати свогй дружин (своему чоловiковi) [8, с. 202]; скребти моркву - доржати, сваритися [8, с. 205] // дещо менше - у кримськота-тарськш мовг бир хыярдан хабери олмамакъ - зовам тчого не мислити, не розумiти, не знати [5,
с. 74]; бир къолтукъкъа эки къарпыз сыгъмаз (два кавуни в одтй р^ не втримаеш) - одночасно вико-нувати двi справи, домагаючись здшснення двох р^ знихзавдань [2, с. 3].
У стати кримськотатарсьш фраземи ще! групи представлеш лише поданими вище прикладами.
Як бачимо, у поданих щомах украшсько! мови знову зустрiчаеться компонент мак: пiдносити дулю з маком; але в цьому випадку фразема не вщ-бивае його образно-символ1чного значення - у нш щеться про мак як насшня, поживну речовину.
Серед щом на позначення певних дш людини в украшськш i кримськотатарськш мовах знахо-димо синонiмiчнi фраземи з компонентом ,,боби": боби розводити - теревенити, базiкати; вести т-кому не потрiбнi розмови [7, с. 58] та агъзында бакъла сыланмаз (бобiв у ротi не розведеш) - дуже багато говорити, розповiдати дурницi, базтати [5, с. 21]. Щкавими також е приклади фразем-анто-нiмiв iз компонентом „коршня": викорчувати з ко-рiнням - знищити остаточно, в самт основi [7, с. 92] та тамыр атмакъ (пускати корiння) - Трун-товно, сттко влаштовуватися де-небудь, заво-дити господарство [5, с. 93].
У кримськотатарському прикладi бир хыярдан хабери олмамакъ використовуеться компонент ,,хыяр" - опрок. Цей компонент е найпоширеш-шим серед кримськотатарських фразеологiзмiв зi знаками рослинного свиу. Можливо, це зумовлю-еться тим, що цей овоч користувався великим попитом у кримських татар-землеробiв, що мешкали в степовш зош, адже опрок не потребуе особливих зусиль у доглядi за ним.
Невеликою групою представлеш фраземи з компонентом рослинного свпу на позначення мiри, часу, мюця: як гриби тсля дощу - рясно, в дуже ве-лиюй кiлькостi i швидко [8, с. 270] // бир хыяр (один огiрок) - зовам тчого [5, с. 76]; къара къышта тазе хыяр (серед студеног зими свiжий огiрок) - зо-всiм не до мкця, недоречно, невчасно [5, с. 75].
Слщ зазначити, що вище вказат украшсьш щ-оми з компонентом рослинного свиу ще раз шдтве-рджують той факт, що в украшськш фразеологп по-ширене явище синошмп: яблуку тде впасти, горошин тде впасти - тiсно; як гриби тсля дощу, як за грiш маку - багато, у великш шлькоси.
Юльшсш, просторовi показники позначаються у ФО як розмiрами рослин або !х елеменив (яблуку, горошин нiде впасти), так у порiвняльних зворотах i !х чисельшстю (як гриби тсля дощу).
Iнодi компоненти ,,рослини" не визначають за-гально! семантики фраземи, а виконують обста-винну функцш: як Пилип з конопель, мов дурень з конопель, вискочити як козак з маку.
Нечисленною фразеосемантичною групою представлеш вдюми з компонентами рослинного свиу, яш у сво!й семантичнш структурi мають емо-цшне забарвлення. До того ж, слщ ввдзначити, що ця група к1льк1сно переважае кримськотатарськими прикладами: хрiн його знае - невiдомо, чому, через що, з яког причини що-небудь зроблено [8, с. 248] // бир хыяр! (один огiрок) - зовам тчого! (не розу-
«шушетим-лшигмау» #35122)), 2021 / PHILOLOGICAL SCIENCES
53
м1ти, не знати, не мати) [5, с. 76]; бу не хыяр тур-шусы? (це що за солоний ог1рок?) - невдоволення якоюсь ситуацгею або чиеюсь поведткою [6, с. 181]; иште санъа къыш ортасында тазе хыяр! (ось тобг посеред зими свгжий ог1рок!) - виражае почуття здивованостг, невдоволення [6, с. 175]. Ва-рто тдкреслити, що ва фраземи з емоцшно-забар-вленим значенням мають негативний характер i здебшьшого вживаються для вираження гшву, невдоволення.
Висновки. Нацюнальш фразеолопзми переда-ють типове, характерне в культур^ побуп, тради-цiях народу, вiдтворюють нацюнальний колорит, нацiональну ментальнiсть. Варто тдкреслити, що група нацiонально-специфiчних фразем iз компонентом рослинного свiту б№ш чисельна, адже геог-рафiчне розташування територiй, на яких мешкали украшщ та кримськ1 татари, сприяло рiзному роз-витку культури землеробства.
Перспективи подальшого досл1дження вбача-емо в аналiзi украiнських i кримськотатарських фразеологiзмiв iз компонентом частин тiлу, дендро-нiмiв, зоомонiмiв, iз соматичним компонентом тощо.
Список лггератури
1. Маариф ишлери (Справи просвiти):
щомгсячне перюдичне видання. Омферополь. № 5, 2006.
2. Маариф ишлери (Справи просвети):
щомгсячне пергодичне видання. Омферополь. № 10, 2008.
3. Кононенко В. I. Символи украшсько1 мови. 1ваио-Фраишвськ: Плай, 1996. 272 с.
4. Опенко I. Iсторiя укра1'нсько1 лiтературноï мови. К., 1995. 296 с.
5. Росшсько-кримськотатарський учбовий фразеолопчний словник. Уклад.: Емiрова А. М. Сiмферополь: Доля, 2004. 178 с.
6. Усешов К., Гашева Е. С., Сейдаметова Н. С. Кримськотатарська мова: Фонетика. Лексикологiя. Фразеологiя. Лексикографiя. Шдручник для студентiв вищих навчальних закладiв. Сiмферополь: КРП „Видавництво „Кримнавчпеддержвидав", 2008. 208с.
7. Удовиченко Г. М. Фразеолопчний словник украшсь^' мови : у 2 т. Т.1. К. : Вища школа, 1984. 304 с.
8. Удовиченко Г. М. Фразеолопчний словник украшсь^' мови : у 2 т. Т.2. К. : Вища школа, 1984. 384 с.
