CC BY
431Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 27 (66). № 1. Ч.2 - С. 34-38
УДК 811.112.242
Нацюнально-культурна специфша фразеологiзмiв Власенко М. В.
Запорiзький нацональний унверситет, м. Запор'жжя, Украна vlasenko_m@rambler.ru
Стаття присвячена досл1дженню нащоналъно-кулътурнт складовт фразеолог1чних одиницъ. З'ясовано, що фразеолог1чт единиц е нев1д'емною частиною нац^оналъно-кулътурног спадщини народу та в1дображаютъ його менталитет. Встановлено, що завдяки емоцтному забарвленню фразеолог1зми передаютъ у своему зм1ст1 разом 7з денотативним значенням в1дттки почутт1в, настрою, ставлення мовця щодо предмета висловлювання.
Ключовi слова: лшгвокулътуролог^я, фразеолог1зм, л1нгвокулътурний аспект, нацгоналъно-кулътурна складова.
Сучасний стан розвитку мовознавчо! науки особливо в останнш перюд вщзначаеться посиленим штересом до проблем фразеологи. Формування фразеолопчного фонду, внутршня форма й мотивовашсть фразеолопчних одиниць, 1х системш вщношення, теоретичш засади фразотворення - ось далеко не повний перелш проблем, яю знаходять висв^лення в роботах дослщниюв. Особливу роль у втшенш нацюнально-культурно! самосвщомосп народу та його щентифшаци вiдiграють фразеологiзми, що виникають на основi образного уявлення про дшсшсть i вiдображають побутово-емпiричний, соцiально-iсторичний та духовний досвщ мовного колективу (Зубач О. А., Кияк Т. Р., Ковшова М. Л., Любчук Н. В., Ужченко Д. В., Кгаа8 Б., Sternkopf I.).
Наприкiнцi XX ст. центром лшгвютичних дослiджень стае людське Я, тобто формусться антропоцентрична парадигма. Одним iз 11 продукпв е лiнгвокультурологiя
- певне бачення св^у крiзь призму нацюнально! мови, коли мова виступае як зашб вираження особливо! нацюнально! ментальностi [1; 8].
Розглянемо основш термiни й поняття нового наукового напряму. Центральним поняттям у лшгвокультурологи е культура. 1снуе досить багато визначень цього термша, але класичним е дефшщя Е. Тейлора: «Культура - комплекс, що включае знання, вiрування, мистецтво, мораль, закони, звича!, а також iншi здiбностi та навички, що були засвоеш людиною, як членом суспшьства» [2, 452].
Лiнгвiсти також не залишаються осторонь у вивченш цього явища й подають сво1 тлумачення термша, зважаючи на специфшу штерпретаци свiту через мову. У сво1х дослiдженнях Телiя В. М. зазначае: «Культура - особливий тип знання, що вщображае даш про рефлексивне самотзнання людини в процес 11 життевих практик» [3, 13 - 24].
Феномен культури досить складний, але головне, що видшяють бшьшють дослiдникiв - це своерщне кодування форм суспiльного iснування людства, вщображення колективно! пам'ятi, збереження загальнолюдських цшностей. Мова
- невiд'емна частина культури, бо людина вщтворюе себе засобами мови, мова репрезентуе юнування людсько! думки, 11 рух та розвиток.
Нацюнально-культурна специфiка фразеологiзмiв
Нацiонально-культурна специфiка фразеологiзмiв стае останнiм часом традицiйною темою дослщжень у фразеологи. Важливо вщзначити, що фразеологiзми являють собою нацiонально-специфiчнi одиницi мови, що передають iз поколiння в поколiння культурний потенщал народу. У них проявляються особливост будь-яко! нащонально! мови й у такий спошб виражаються дух i своерiднiсть нацiй або даного народу.
Маслова В. А. вказуе на дуже тюний зв'язок фразеолопчних одиниць iз фоновими знаннями носiя мови, з культурно-юторичними традицiями народу мовця конкретно! мови. На 11 думку, фразеолопчш сполучення приписують об'ектам ознаки, яю асоцiюються з певною картиною св^ й виражають свое вiдношення до них, дають свою оцiнку [1].
Нащонально-культурну специфiку фразеологiзмiв можна подшити на три категори:
1. У сукупному фразеологiчному значеннi;
2. У прямому значенш вiльного словосполучення, що було образно переосмислене;
3. У значенш окремих лексичних компонент.
Що стосуеться першо! категори, то нацiонально-культурна специфша фразеологiзмiв у сукупному фразеологiчному значенш пов'язана з безе^валентними фразеологiчними одиницями. Даний тип фразеолопчних одиниць юнуе у будь-якш мовi. Таке явище обумовлене тим, що фразеологiзми мають властивють вiдбивати нацiональну культуру комплексно, тобто сво!ми iдiоматичними значеннями. Деяю фразеологiзми вiдбивають такi явища минулого й сьогодення одше! кра!ни, яю не мають прямих аналогiв в шших нацiональних культурах.
Друга категорiя пов'язана з фразеологiчними одиницями, яю мають у своему компонентному складi нацiонально-культурний компонент i е нечисленними в шмецькш мовi. У прямому значенш сукупного словесного комплексу, у якому вщбиваеться нацiонально-специфiчна ситуацiя, яка лежить в основi образно-словесного значення фразеолопзму (або, насамперед, у прототипах фразеологiзмiв, тобто колись вшьних словосполученнях, що розповiдають про старi звича!, про спосiб життя народу i з часом пiддалися переосмисленню).
Маркированють нащонально! специфiки створюеться наявнютю специфiчних для даного народу ^в, якi входять до складу фразеологiзмiв, або для позначення яких-небудь реалш, вiдомих тiльки носiям одше! наци або деяким, зв'язаних спшьнютю культури або релт!, а також своерщш топонiми, антропонiми, гiдронiми, характерш для яко!сь кра!ни.
У випадку третьо! категори - у значенш окремих лексичних компонент -фразеолопзми мають властивiсть вiдбивати нацiональну культуру комплексно, тобто сво!ми iдiоматичними значеннями. Деяю фразеологiзми вiдбивають такi явища минулого й сьогодення одше! кра!ни, як не мають прямих аналопв в iнших нацiональних культурах. Нацюнальна специфiка фразеологiзму може також вщбивати iсторiю народу i його своерщш традици, звича!, його характер, споконвiчно закладенi в його прототипi.
У той же час не можна перебшьшувати роль нащонально-культурного компонента у фразеолопчнш картинi свiту. У фразеолопчних системах укра!нсько! й нiмецько! мов юнуе значна кшькють iнтернацiоналiзмiв, а також фразеологiзмiв, пов'язаних iз загальнолюдськими знаннями про властивостi реального свггу. Вiдмiнностi в !хнiй образнiй основi пояснюються не стiльки !хньою культурною своерщнютю, скiльки розбiжнiстю технiки вторинно! номiнацi! в рiзних мовах.
Вивчення нацюнально-культурно! специфiки фразеологiзмiв проводиться в плаш !! вираження. Нацiонально-культурний компонент - це вхщна до складу
фразеолопзму лексика, у якш утримуеться географiчна, юторична й культурно-побутова спiввiднесенiсть.
Проблеми розкриття й опису нацiонально-культурно! специфiки фразеологiзмiв тiсно замикаються iз проблемами дослщження людсько! свiдомостi, сприйняття свiту й шляхiв його усвiдомлення, вiдбитих у мову Усе, що говорить людина, проходить когштивну обробку - штерпретащю через систему етнолiнгвiстично! шформаци.
Погляд на свiт здiйснюеться через знаки культури, !! стереотипи, символи: значення мовного знака тим самим сшввщноситься з культурно-нацiональною системою свггобачення, втiленого в знаках культури. Загальний змют рiзних ситуацiй у реальному свт неоднаковий для рiзних народiв. Вивчення фразеологiзму поза iдеографiчним масивом, що вщображае той або шший фрагмент картини свiту, не дозволяе зрозум^и шляхи видiлення й визначення даного фрагмента в мовнiй свщомосп носi!в мови, специфiку образного структурування картини свiту, що вiдбита у фразеолопзму
Когнiтивний аналiз, заявлений новою парадигмою дослщження фразеологiчних одиниць, що базуеться на дослщженш Телiя В. М. i розумiннi фразеологiзму як знака з максимально повним семантичним набором, кодифшованим у формi значення у вигщщ макрокомпонентiв, що охоплюють граматику, денотацiю, оцiнку, мотивацiю, емоци й стилiстичну маркированiсть, е принципово новим пiдходом до знаково! функцп фразеологiзму, що не просто позначае, але й виражае вiдношення до позначуваного, не просто називае, але й повщомляе, при цьому будучи як би згорнутим текстом, що включае в себе (о^м граматичного) ще й кшька блоюв шформаци, що формують змют фразеолопзму.
Важливо зазначити, що структура фразеолопчного значення припускае обов'язкову наявнють специфши, яка вщбивае самобутнiсть, стереотипи, еталони, фоновi знання про реалi! тiе! або шшо! лiнгвокультури, що знаходить свое вщбиття в нацюнально-культурному компоненту В такому випадку маркированiсть може бути виражена як в одному з компонеипв фразеологiчного значення (денотат, сигшфшат, конотацi!), так i в кожному з них. Значимють нацюнально-культурного компонента дуже важлива, тому що саме вш дозволяе адекватно сприйняти й передати iнформацiю. При вщтворенш то! чи iншо! фразеологiчно! одинищ на будь-якiй мовi у свщомосп носi!в мови обов'язково виникае фразеолопчний образ. Оскiльки це явище е багатошарове i складне, то може бути мотивовано внутршньою формою або виникати в результат сучасного переосмислення й розумшня iдiоми, коли внутршня форма невiдтворена й неможливо вичленувати семантично релевантнi ознаки. Обрана з юнуючо! безлiчi властивiсть вiдбивае спошб свiтобачення, менталiтет народу.
Таким чином, нацюнально-культурна специфiка фразеологiзмiв може бути вщбита в конотативному аспектi значення, а також у самому образi й способах переосмислення ситуацш, покладених у його основу. Основними причинами !! виникнення е наступнi: рiзниця менталiтету, варiативний характер образного мислення рiзних народiв, особливостi умов життя тiе! або iншо! лiнгвокультурно! спшьноти й iн.
Факт наявностi нацюнально-культурного компонента в структурi фразеологiчного значення може вважатися мовною унiверсалiею, тому що е актуальним в щюматищ рiзних мов. Такий компонент е невщ'емною частиною структури фразеологiчного значення в силу образного подання, що виникае у свщомосп людини пе! або iнший лiнгвокультурно! спiльноти, на пiдставi якого й з'являються фразеолопзми в тш або iншiй мову
В. фон Гумбольдт вважав, що мова - це дiяльнiсть шдивща, яка тiсно пов'язана з народною (нацюнальною) самосвiдомiстю [4, 372 - 373].
Отже, нацюнальну мовну картину св^ формуе цiлий ряд факторiв, зокрема географiчний, iсторичний, культурний, релшйний i пiд !х впливом формуеться так
Нацюнально-культурна специф^а фразеологiзмiв
звана нацiональна психологiя та нацiональна мовна особистiсть (нацюнальний менталiтет). Важливою е думка Почепцова О.Г., що мовне уявлення CBiTy можна розглядати як мовне мислення, оскшьки, по-перше, уявлення свiтy - це його усвщомлення, або штерпретащя, а не просте «фотографування», i по-друге, уявлення, яке розглядаеться, або вщображення, носить мовний характер, тобто здшснюеться у формi мови та юнуе у формi мови. Сшввщнесення мiж певною дiлянкою св^ та його мовним уявленням можна визначити як мовну ментальнiсть [5, с. 111] .
Важливим е те, що нацюнальш особливосп виявляються у специфiчнiй образностi фразеологiзмiв, яка виникае внаслщок оригiнального поеднання понять, що створюеться на основi постшних асоцiативних реалiй, тобто словесних образiв-символiв, якi е результатом образного переосмислення предмепв i явищ та у результат метафоризаци, окрiм прямого значення, можуть уживатися переносно для позначення властивостей шших предметiв та людських емоцiй. У процесi аналiзy образно! системи фразеологii стае зрозумшим, що сам вибiр образу-прототипу - це вже вираження нацiонального свтосприйняття. Тiсно взаемодiючи один з одним, обидва феномени - мова й культура - мають бiльшy зону перетинання в силу того, що мова е одним з найважливших способiв об'ективацii, трансляцii культури, являе собою квштесенщю будь-яко! етнiчноi культури, ii своерiдностi.
Мова е невщ'емним компонентом мислення, а простiр значень - це вщбиття культурно! свщомоси, яка пов'язана з характерним для того або шшого спiвтовариства зi сво!м власним свiтобаченням. Це проявляеться в появi нацiонально-кyльтyрноi маркированостi фразеологiзмiв як резyльтатiв похiдноi номiнацii. Основною властивютю фразеологiзмy е образнiсть, яка пов'язана з духовною культурою даноi мовно! спiльноти, i тому може свщчити про ii досвiд i традицii. Нацiональна культура служить об'еднуючим народ фактором.
Список лггератури
1. Маслова В. А. Лингвокультурология: учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений / Валентина Авраамовна Маслова. — М. : Издательский центр «Академия», 2001. — 208с.
2. Культура и культурология: Словарь / сост. и ред.. А. И. Кравченко. -М. : Академ. проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. - 928 с.
3. Телия В. Н. Первоочередные задачи и методологические проблемы исследования фразеологического состава языка в контексте культуры / Вероника Николаевна Телия // Фразеология в контексте культуры. - М. : Языки русской культуры, 1999. - С. 13 - 24.
4. Гумбольдт В. Язык и философия культуры / Вильгельм фон Гумбольдт. -М. : Прогресс, 1985.- С.372 - 373.
5. Почепцов О. Г. Языковая ментальность: способ представления мира / Олег Георгиевич Почепцов // Вопросы языкознания. - 1990. - № 6.- С. 111.
ВласенкоМ. В. Национально-культурная специфика фразеологизмов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 27 (66). № 1. Ч.2 - С. 34-38
Статья посвящена исследованию национально-культурной составляющей фразеологических единиц. Выяснено, что фразеологические единицы являются неотъемлемой частью национально-культурного наследия народа и отражают его менталитет. Установлено, что благодаря эмоциональной окраске фразеологизмы передают в своем содержании вместе с денотативным значением оттенки чувств, настроения, отношение говорящего к предмету высказывания.
Ключевые слова: лингвокультурология, фразеологизм, лингвокультурний аспект, национально-культурная составляющая.
Vlasenko M.V. National-cultural specific of the phraseological units // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2014. - Vol. 27 (66). No 1.2 - P..34-38
The research deals with the phraseological structure of the language, existence and functioning of the national-cultural component in it. The language is the major way of formation and existence of man's knowledge about the world. Firstly, it is the basis for the development of linguistic picture of the world, one of the deepest layers of the picture of the world. Secondly, language expresses and explicates other pictures of the human world which enter into the language via special lexicon, introducing the features of a person and his culture.It is important to draw that phraseological units are an integral part of the national cultural heritage of the nation and at the same time represent the mentality of it. The peculiarity of the existence of non-verbal symbols forms is their static character. But in contrast to the non-verbal symbols a language symbol, as a means of characterization, has the ability to create new shades of meanings. It is concluded that the phraseological unit is a complex system, which can not be explained at once and it requires some interpretation. Facts about country's history, geography, economy, lifestyle are all represented in the semantics of many phraseological units, thus we can talk about national cultural phraseological semantics. Today, many linguists recognize that a large layer of phraseology occurs precisely on a national basis. The results underline that the emotional coloring of the phraseological units represent in its content together with the denotative value shades of feelings, moods, the speaker's attitude to the subject.
Key words: linguistics, phraseological units, language symbol, national-cultural component.
Поступила до редакцп 16.11.2014 р.
