НАЦІОНАЛЬНИЙ ПІДЗАКОННИЙ РІВЕНЬ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ДЕРЖАВНИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ Текст научной статьи по специальности «Право»

Sciences of Europe # 57, (2020)_3

JURIDICAL SCIENCES

НАЦЮНАЛЬНИЙ П1ДЗАКОННИЙ Р1ВЕНЬ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАПОБ1ГАННЯ ЗЛОЧИНАМ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ДЕРЖАВНИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ

Довбань 1.М.

кандидат юридичних наук м. Кшв, Украша

NATIONAL SUBORDINATE LEGISLATIVE LEVEL OF LEGAL REGULATION FOR THE PREVENTION OF CRIMES COMMITTING BY PUBLIC SERVANTS

Dovban I.

Candidate of Law Sciences Kyiv, Ukraine

АНОТАЦ1Я

У статп проаналiзовано нацюнальний тдзаконний piBeHb правового регулювання запобтання злочи-нам, що вчиняються державними службовцями. Наголошено, що пвдзаконне нормативно-правове регулювання запоб^ання злочинам, що вчиняються державними службовцями, доповнюе законодавчий рiвень, передбачаючи б№ш детальнi механiзми протидп зазначеним суспшьно небезпечним дiянням. При цьому вщповщн центральнi органи виконавчо! влади виступають суб'ектами запоб1жно1 дiяльностi за вказаним напрямом як на загальносоцiальному, так i спецiальному (спецiально-кримiнологiчному) рiвнях.

ABSTRACT

The article analyzes the national subordinate legislative level of legal regulation for the prevention of crimes committing by public servants. It is emphasized that the subordinate legislation in the field of prevention of crimes committing by public servants adds the legislative level providing more detailed mechanisms to combat these socially dangerous acts. Thus, the corresponding central bodies of executive power are the subjects of preventive activities in certain areas, both at the general social and at special (special criminological) levels.

Ключовi слова: державш службовщ, злочини, корупцiя, запобтання, шдзаконш нормативно-правовi акти.

Keywords: public servants, crimes, corruption, prevention, subordinate legislation.

Необхшшсть аналiзу правового регулювання запоб^ання злочинам, що вчиняються державними службовцями, зумовлено значним поширенням за-значеного суспшьно небезпечного явища, найбь льшу питому вагу серед якого становлять коруп-цшш злочини, адже при !х вчиненш державнi слу-жбовцi найбiльшою мiрою використовують наданi !м повноваження у сферi державно! служби, яш мали б спрямовуватися на ефективне виконання функцш держави, а не для задоволення власних ко-рисливих мотивiв. Також науково-практичне зна-чення вивчення правового регулювання запобь гання злочинам, що вчиняються державними служ-бовцями, зумовлено тим, що детальний аналiз законодавчих та шших нормативно-правових актiв, виявлення прогалин та суперечностей джерел права в аналiзованiй сферi дають можливiсть провести роботу щодо усунення наявних колiзiй шляхом вне-сення змiн та доповнень до вшповшних норм.

Зважаючи на поставлене завдання, структу-рно-лопчна побудова наших дослiджень iз ввдповь дного напряму зумовлена домiнантною диференць ацieю рiвнiв правового регулювання, вироблених сучасною юриспруденцieю, котра враховуе !х iера-рхiю за юридичною силою та галузевою приналеж-нiстю. Також ураховано тенденци щодо глобалiза-ци правових процесiв, що виявляеться в ушфжацп нацiональних правових актiв iз мiжнародними. Вш-так нами згруповано нормативно-правовi акти у

сферi запобтання злочинам, що вчиняються державними службовцями, за такими блоками, як: 1) мiж-народш правовi акти; 2) нацюнальне законодав-ство; 3) нормативно-правовi акти центральних ор-гашв виконавчо! влади. У межах ще! публiкацii охарактеризуемо третю групу iз зазначених джерел права.

Теоретико-методологiчну основу статп склали науковi доробки вiтчизняних i зарубiжних учених, присвяченi окремим кримшально-правовим та кри-мiнологiчним аспектам функцюнування державно! служби, кримiнальнiй вiдповiдальностi державних службовщв, кримiнологiчнiй характеристицi й за-побiганню злочинам, у яких суб'ектом вчинення е державний службовець (службова особа). Серед них працi укра!нських учених П. П. Андрушка, Л. В. Багрш-Шахматова, В. С. Батиргареево!, I. Г. Бо-гатирьова, М. Г. Вербенського, П. А. Вороб'я, В. О. Глушкова, В. В. Голши, Б. М. Головина, В. К. Гри-щука, I. М. Даньшина, С. Ф. Денисова, Т. А. Дени-сово!, О. М. Джуж^ В. М. Дрьомiна, О. О. Дудо-рова, В. П. Емельянова, А. П. Закалюка, А. Ф. Зель нського, О. Г. Кальмана, В. В. Коваленка, О. Г. Колба, I. М. Копотуна, О. М. Костенка, I. П. Лано-венка, О. М. Литвака, О. М. Литвинова, О. А. Мар-тиненка, П. П. Матишевського, М. I. Мельника, В.

A. Мисливого, П. П. Михайленка, A. А. Музики, В. I. Осадчого, А. В. Савченка, В. В. Сташиса, В. Я. Тащя, В. О. Тулякова, П. Л. Фрка, М. I. Хавронюка,

B. I. Шакуна, Н. М. Ярмиш, С. С. Яценка та ш., а

Sciences of Europe # 57, (2020)_

також ряду заруб1жних дослвднишв, а саме: О. Я. Асн1са, А. Г. Безверхова, Б. В. Волженшна, А. I. Долгове!, С. В. Ьоамова, I. I. Карпеця, В. М. Кудрявцева, В. В. Лунеева, В. К. Максимова, М. В. Ре-м1зова, О. В. Старкова, О. В. Тарасово!, А. В. Шштенкова, I. М. Юзефовича та ш.

Поряд i3 вагомим внеском поОменованих уче-них у розроблення теоретико-прикладних засад протиди службовiй (посадовiй, корупцiйнiй) зло-чинносп, питання вивчення правових основ запобь гання злочинам, що вчиняються державними служ-бовцями, е настiльки динашчним, що потребуе по-стiйного осучаснення з позицiй наукового пошуку. I нацюнальний пiдзаконний рiвень правового регу-лювання в цьому планi не становить винятку.

Метою статт е анатз нацiонального подзаконного рiвня правового регулювання запобiгання злочинам, що вчиняються державними службов-цями.

Розглядаючи цей рiвень, важливо наголосити, що пОдзаконне нормативно-правове регулювання запобiгання злочинам, що вчиняються державними службовцями, доповнюе законодавчий рiвень, пе-редбачаючи бшьш детальнi механiзми протидi! за-значеним суспшьно небезпечним дiянням. При цьому вщповвдш центральнi органи виконавчо! влади виступають суб'ектами запобiжно! дОяльно-сп за вказаним напрямом як на загальносощаль-ному, так i спещальному (спещально-кримшолопч-ному) рiвнях.

Так, окреслеш в цьому блоцi запобiжнi мехаш-зми е деталiзованим описом тих засад, що мютяться в антикорупцшному законодавствi Укра!ни, проте за правилами юридично! технiки не обтяжують норм спещального Закону, утворюючи вiдсильний (бланкетний) споаб викладу норми права у статп нормативно-правового акта. Наприклад, поло-ження ст. 37-44 (роздiлу VI «Правила етично! пове-дшки») Закону Укра!ни «Про запобiгання корупци» реатзуеться у Загальних правилах етично! поведь нки державних службовцiв та посадових осiб мiс-цевого самоврядування, затверджених наказом На-цiонального агентства Укра!ни з питань державно! служби вщ 5 серпня 2016 р. № 158 [1], а норми ч. 1 ст. 1 ст. 55 зазначеного законодавчого акта - у Методологи проведення антикорупцшно! експертизи, затверджено! наказом Мшстерства юстицi! Укра-!ни вод 24.04.2017 р. № 1395/5 [2].

Тому як Мшютерство юстицп Укра!ни, так i Нацюнальне агентство Укра!ни з питань державно! служби, е загальними суб'ектами запобниння зло-чинам. Подставами вiднесення !х до загальних суб'ектiв е:

1) вказаш напрями чинять безпосереднiй вплив на усунення (шляхом дотримання правових припи-ав та усунення корупцiогенних факторiв) детермь нантiв злочинiв, що вчиняються державними службовцями;

2) заразом головними призначенням названих центральних оргашв виконавчо! влади не е боро-тьба зi злочиннiстю, а те головне сощальне призна-чення, що передбачено !хшми статусними нормати-вно-правовими актами (п. 1 Положення про Мшютерство юстицп Укра!ни, затвердженого

постановою Кабiнету МшстрОв Укра!ни вiд 2 ли-пня 2014 р. № 228 [3]; п. 1 Положення про Нацюна-льне агентство Укра!ни з питань державно! служби, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Ук-ра!ни в1д 1 жовтня 2014 р. № 500 [4]), чинить непря-мий вплив на запобтання злочинам. Саме друга т-дстава е ключовою при визначення !хнього статусу саме як загальних, а не спещальних суб'еклв. Хоча деяк1 з !хшх завдань i функцiй по праву можна вод-носити до спещально-кримшолопчного рiвня, адже вони напряму стосуються того чи шшого напряму державно! полггики у сферi боротьби зi злочинш-стю, а саме:

а) по лши Мiнiстерства юстицi! Укра!ни це:

- забезпечення формування та реалiзацiя державно! полiтики у сферi виконання кримiнальних покарань та пробацп (пп. 25 п. 3 Положення), а також низка шших завдань i функцiй (пп. 27 п. 3, пп. 952, 955, 956, 958, 959, 9512, 9514, 9515 п. 4, пп. 13 п. 5, пп. 131, 134 п. 12 Положення), набутих Мшстерст-вом юстицi! Укра!ни як правонаступником лОквщо-вано! 18 травня 2016 р. Державно! пенiтенцiарно! служби Укра!ни [5];

- здiйснення в установленому законодавством порядку антикорупцiйно! експертизи нормативно-правових актiв та проектов нормативно-правових актiв, а також розроблення за !! результатами реко-мендацш щодо усунення виявлених факторiв, що спричиняють або можуть спричинити вчиненню корупцшних та пов'язаних з корупщею правопору-шень (пп. 6 п. 4 Положення);

- забезпечення у межах повноважень, передба-чених законом, здiйснення заходiв щодо запобь гання корупцi! i контролю за !х реалiзацiею в апа-ратi Мiнiстерства, його територiальних органах, на пiдприемствах, в установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлшня (пп. 1 п. 5 Поло-ження) [3];

б) по лши Нацюнального агентства Укра!ни з питань державно! служби це:

- оргашзащя та координащя тдготовки здобу-вачiв вищо! освiти за освпшм ступенем магiстра за спещальшстю «Публiчне управл1ння та адмшстру-вання» галузi знань «Публiчне управлiння та адмь шстрування» та подвищення кватфшацп державних службовцiв, голОв мюцевих держадмiнiстрацiй, !х перших заступников та заступников, посадових оаб мюцевого самоврядування, зокрема з питань, пов'язаних i3 запобгганням корупцИ, за державним замовленням, здшснення в межах повноважень, пе-редбачених законом, контролю за якостю професш-ного навчання (пп. 31 п. 4 Положення) (курсив наш.

- I. Д.);

- забезпечення визначення потреб у професш-ному навчанш державних службовщв, голОв мюце-вих держадмшютрацш, !х перших заступнишв та заступников, посадових оаб мюцевого самоврядування, зокрема у шдвищенш квалОфОкацп з питань, пов'язаних i3 запобгганням корупцИ, вщповщно до вимог професшних стандартов (пп. 32 п. 4 Положення) (курсив наш. - I. Д.);

- забезпечення в межах повноважень, передба-чених законом, здшснення заходiв щодо запобi-

Sciences of Europe # 57, (2020)_

гання корупци i контролю за ix реалiзацieю в апа-рап Нацюнального агентства Укра!ни з питань державно! служби, його територiальних органах, на пiдприемствах, в установах i органiзацiях, що належать до сфери його управлшня (пп. 1 п. 5 Поло-ження) (курсив наш. - I. Д.) [4].

Щодо дотримання державними службовцями правил етично! поведiнки, то ввдповшш норми е тими правовими орiентирами, якi дозволяють як на загальносощальному, так i спецiальному рiвнях усувати детермiнанти як аморально!, так i проти-правно! поведiнки державних службовщв, звiсно будучи пiдкрiпленими внутршньою мотивацiею на належну поведiнку з боку вшповвдних суб'ектiв.

Стосовно !х нормативного змiсту, то зазначе-ний документ переважно складаеться з низки прав, а також позитивних (вчиняти певнi дп) i негативних (утримуватися ввд вчинення певних дiй) зо-бов'язань, що мають як загальносоцiальний, так i спецiальний (спецiально-кримiнологiчний) антик-римiногенний потенщал.

Наведемо окремi з них, що найбшьшою мiрою дотичнi до усунення детермшанпв та запобiгання злочинам, що вчиняються державними службов-цями:

- по-перше, це приписи, котрi на загальносощальному рiвнi мають забезпечити ефективне функ-цiонування державно! служби i роботи державних службовцiв (п. 1, 3, 4, 5, 6 роздшу I «Загальш поло-ження»), а у разi порушення цих Загальних правил передбачають вiдповiднi заходи реагування (п. 7 роздiлу I);

- по-друге, це правила, що зобов'язують дер-жавних службовщв при виконанш посадових обов'язк1в дiяти лише на пвдстав^ в межах повнова-жень та у споаб, що передбаченi Конститущею та законами Украши, а також м1жнародними договорами, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Укра!ни (роздiл II);

- по-трете, це норми, якi зобов'язують державних службовщв використовувати свое службове становище виключно для виконання сво!х посадо-вих обов'язшв i забороняють таке використання в особистих (приватних) iнтересах чи в неправомiр-них особистих штересах iнших осiб (роздш III);

- по-четверте, це приписи щодо встановлення меж дозволеного використання ресурав держави (тiльки в межах посадових обов'язшв) та неприпу-стимосл допущення, у тому числi поза державною службою, дш i вчиншв, як1 можуть зашкодити iнте-ресам держави чи негативно вплинути на репута-щю державного службовця (роздiл IV);

- по-п'яте, це положення щодо особливого правового режиму i порядку використання шфор-мацii, що стала ведома державним службовцям у зв'язку з виконанням посадових обов'язк1в (роздiл V), та iншi iнформацiйнi засади дiяльностi державних службовщв (роздш VI) [1].

Варто зауважити, що до 14 жовтня 2014 р. в Укра!ш дiяв Закон «Про правила етично! поведь нки» [6], який втратив чиншсть на пiдставi Закону Укра!ни «Про запобiгання корупцi!» вiд 14 жовтня 2014 р. № 1700-VII [7]. На вiдмiну вiд Загальних правил етично! поведшки державних службовщв та

посадових оаб мiсцевого самоврядування, вшпо-ввдний Закон поширювався на значно бiльше коло суб'екпв. Тому на сьогоднi правила етично! поведь нки iнших (о^м державних службовцiв та посадових оаб мiсцевого самоврядування) суб'ектiв рег-ламентуе однойменний роздiл VI Закону Укра!ни «Про запобiгання корупци».

Подвшний антикорупцiйний потенцiал нормативно-правових акпв, включених до системи правового регулювання запобiгання злочинам, що вчи-няються державними службовцями, полягае в тому, що, по-перше, вони мютять превентивш антикору-пцiйнi механiзми, а по-друге, !хш положення позба-влеш корупцiйних ризик1в в силу проходження ан-тикорупцшно! експертизи, пiдстави i порядок (ме-тодологш) проведення яко! регламентовано ст. 55 Закону Укра!ни «Про запобiгання корупци» [7] та наказом Мшютерства юстицi! Укра!ни «Про затвер-дження Методологi!' проведення антикорупцшно! експертизи» в1д 24.04.2017 р. № 1395/5 [2]. Метою тако! процедури е виявлення в положеннях норма-тивно-правових акпв та !хнiх проектiв корупцiо-генних факторiв, здатних самостiйно чи у взаемодп з iншими нормами сприяти вчиненню чи збiль-шенню корупцшних правопорушень.

Для досягнення поставлено! мети Мшютерс-тво юстицi! Укра!ни:

1) визначае поняття корупцiогенного фактора та наводить способи його виявлення;

2) окреслюе шдикатори корупцiогенного фактора;

3) дефшуе поняття та визначае ознаки дискре-цiйних повноважень, надмiрне розширення яких е одним iз ви^в корупцiогенного фактора;

4) вказуе на неприпустимють використання в текстах вшповвдних нормативних документiв оцi-ночних понять, нечетких категорiй, котрi в подаль-шому можуть призвести до зловживання дискре-цшними повноваженнями (в тому чи^ з боку державних службовщв), а в пвдсумку - вилитися у вчинення ввдповшною особою кримшального пра-вопорушення, передбаченого ст. 364 КК Укра!ни «Зловживання владою або службовим становищем» або шшого корупцiйного кримiнального пра-вопорушення;

5) наводить критерп та способи оцiнки коруп-цiогенного фактора;

6) вказуе способи усунення корупцюгенного фактора.

Таким чином, на пiдставi аналiзу зазначено! методологi! е тдстави для висновку, що антикору-пцiйна експертиза виступае одним iз напрямiв запо-бiгання корупцiйним правопорушенням серед державних службовцiв, що дае змогу в перспективi ви-ключати можливiсть вчинення вiдповiдних злочишв шляхом використання особливостей зако-нодавства, подолання колiзiй або прогалин у ньому.

Бiльший, порiвняно з Мшстерством юстицi! Укра!ни та Нацiональним агентством Укра!ни з питань державно! служби, обсяг повноважень щодо запоб^ання злочинам, що вчиняються державними службовцями, мае Нащональне агентство з питань запоб^ання корупцi! (далi - НАЗК). Це зрозумшо,

Sciences of Europe # 57, (2020)_

адже, по-перше, випливае з само! назви вщповщ-ного суб'екта, по-друге, корупцшш злочини пере-важають у структурИ злочинносп державних служ-бовцИв.

Щодо запобИжно! нормотворчосп зазначеного центрального органу виконавчо! влади, варто вИдмИ-тити його рИшення «Про затвердження ПерелИку посад з високим та щдвищеним рИвнем корупцшних ризик1в» вОд 17.06.2016 р. № 2 [8]. Зазначений пере-лж мае вагоме антикорупцшне значення в силу того, що обшмання особою посади, що входить до такого перелИку, дозволяе проводити щодо не! такИ антикорупцшш заходи, важливИ в контексп запобИ-гання злочинам, що можуть вчинятися визначе-ними категориями державних службовщв: 1) повну перевИрку декларацш на пОдставИ приписИв ч. 1 ст. 50 Закону Укра!ни «Про запобИгання корупци»; 2) спецИальну перевИрку зпдно з приписами ч. 1 ст. 56 названого Закону; 3) вжиття додаткових заходИв здшснення финансового контролю, передбачених ч. 2 ст. 52 антикорупцшного закону.

У контексп предмета нашого дослОдження до таких посад, зпдно з названим рИшенням НАЗК, належать посади державно! служби, визначеш структурою державних оргашв, юрисдикция яких поши-рюеться на всю територИю Укра!ни, у разИ недоцшь-носп утворення структурних щдроздшв (п. 5 ПерелИку) [8].

При цьому визначити штенсившсть корупцш-ного ризику, надавши йому високий рИвень, вида-еться можливим завдяки Методологи оцшювання корупцшних ризик1в у дИяльносп оргашв влади, за-тверджено! рИшенням НАЗК вИд 02.12.2016 р. № 126. На шдставИ низки передбачених вказаною Ме-тодолопею процедур (вжиття оргашзацшно-пвдго-товчих заходИв щодо оцшки корупцшних ризик1в в оргаш влади; ИдентифИкацИя (виявлення) корупцш-них ризишв; оцшка корупцшних ризишв) посада державного службовця може вважатися такою, що передбачае високий рИвень корупцшних ризишв, якщо наявнИ так1 показники за трьома критериями:

- критерш 1 «фИнансовИ втрати органу влади»: значш фшансовИ втрати;

- критерш 2 «рИвень вОдповвдальносп»: очИку-ються судовИ процеси проти органу влади або його посадових осИб; вчинення корупцшного правопору-шення чи правопорушення, пов'язаного з коруп-цИею, передбачае кримшальну вИдповвдальшсть;

- критерш 3 «репутацшш втрати органу влади»: втрата репутаци серед широких верств на-селення [9].

Зауважимо, що ниш статус НАЗК регламенто-вано роздшом II «Нацюнальне агентство з питань запобИгання корупци» (ст. 4-171) Закону Укра!ни «Про запобтання корупци». Зазначимо, що зпдно з ч. 1 ст. 4 цього Закону НАЗК е центральним органом виконавчо! влади зИ спещальним статусом, який забезпечуе формування та реалИзуе державну антикорупцшну политику [7]. Натомють, такий стан правового регулювання не повною мИрою ввдповь дае нормам Закону Укра!ни «Про центральш ор-гани виконавчо! влади», ч. 3 ст. 3 «ПравовИ засади дИяльносп мшютерств, Инших центральних оргашв

_6

виконавчо! влади» якого передбачае, що Поло-ження про мшютерства, ИншИ центральш органи виконавчо! влади затверджуе Кабшет МшютрИв Укра-!ни [10], однозначно даючи зрозумИти, що кожен центральний орган виконавчо! влади мае дИяти на основИ самостшного нормативно-правового акта (а не складово! частини шшого, навИть i законодав-чого рОвня, як це мае мИсце щодо НАЗК) - вИдповвд-ного Положення. Тому пропонуемо Кабшету Мшь стрИв Укра!ни доручити уповноваженим суб'ектам розробити Положення про НАЗК на виконання ви-мог ч. 3 ст. 3 Закону Укра!ни «Про центральш ор-гани виконавчо! влади».

Ще одним спещальним суб'ектом антикорупцшного нормотворення вОдомчого рОвня виступае Нацюнальне агентство Укра!ни з питань виявлення, розшуку та управлшня активами, одержаними вИд корупцшних та шших злочишв, що дИе на пОдставИ вОдповОдного Положення, уповноважене видавати нормативно-правовИ акти, яш пИдлягають державнш реестраци в установленому порядку [11].

До дослОджуваного блоку нормативно-право-вих акпв доречно вИднести й накази спещальних суб'екпв (правоохоронних оргашв), до яких у кон-текстИ реалИзаци сучасно! антикорупцшно! пол1тики належать: органи прокуратури, Национально! полИ-ци, Нацюнальне антикорупцшне бюро Укра!ни, Служба безпеки Укра!ни, Державна фискальна служба Укра!ни та Он.

У контексп розвитку засад взаемодп мИж специально уповноваженими суб'ектами у сферИ проти-ди корупци доречно розглядати не лише вИдомчий рИвень нормативно-правового регулювання, а й ста-вити питання про мОжвОдомче нормативно-правове регулювання. Такий рОвень забезпечуеться за раху-нок видання спОльних нормативно-правових актОв, переважно наказОв. Зазначеним питанням пОдзаконного нормотворення та взаемоди правоохоронних оргашв Укра!ни та Онших суб'ектОв у виявленш та припиненнО злочинОв у сферО державно! служби бу-дуть присвяченО нашО подальшО публОкацО!.

Лггература

1. Про затвердження Загальних правил етично! поведОнки державних службовцОв та посадових оаб мОсцевого самоврядування: наказ Национального агентства Укра!ни з питань державно! служби вИд 05.08.2016 р. № 158. URL: https://za-kon.rada.gov.ua/laws/show/z1203-16#n13.

2. Про затвердження МетодологО! проведення антикорупцшно! експертизи: наказ МОнИстерства юстицИ! Укра!ни вИд 24.04.2017 р. № 1395/5. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/v1395323-17#n8.

3. Про затвердження Положення про Мшютер-ство юстицп Укра!ни: постанова КабИнету Мшют-рИв Укра!ни вИд 2 липня 2014 р. № 228. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/228-2014-%D0%BF#Text.

4. Про затвердження Положення про НацИона-льне агентство Укра!ни з питань державно! служби: постанова Кабшету МИнОстрИв Укра!ни вИд 1 жовтня 2014 р. № 500. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2014-%D0%BF#Text.

Sciences of Europe # 57, (2020)_

5. Деяш питания ошгашзацп дiяльностi цент-ральних opraHiB виконавчо! влади системи юстицiï: постанова Кабшету Мiнiстpiв Украши вiд 18 травня 2016 р. № 343. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/343-2016-%D0%BF#n39.

6. Про правила етично1' поведшки: Закон Украши в1д 17.05.2012 р. № 4722-VI. Ввдомосп Верховно!* Ради. 2013. № 14. Ст. 94.

7. Про запобтання корупцп: Закон Украши в1д 14.10. 2014 р. № 1700-VII. Ввдомосп Веpхoвнoï Ради. 2014. № 49. Ст. 2056.

8. Про затвердження Перелшу посад з високим та шдвищеним р1внем корупцшних ризик1в: pi-шення Нацюнального агентства з питань запобь гання корупци ввд 17.06.2016 р. № 2. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0987-16#Text.

9. Про затвердження Методологи ощнювання корупцшних ризишв у д1яльност1 оргашв влади: pi-шення Нацюнального агентства з питань запобь гання корупцп ввд 02.12.2016 р. № 126. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z1718-16#n13.

10. Про центральш органи викoнaвчoï влади: Закон Украши ввд 17.03.2011 р. № 3166-VI. Ввдомо-CTi Верховно1' Ради Украши. 2011. № 38. Ст. 385.

11. Про затвердження Положення про Нацю-нальне агентство Украши з питань виявлення, роз-шуку та управлшня активами, одержаними ввд корупцшних та шших злочишв: постанова Кабшету Мшютр1в Украши ввд 11 липня 2018 р. № 613. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/613-2018-%D0%BF#n8.

ЗД1ЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ У СФЕР1 ВИКОРИСТАННЯ ОКРЕМИХ ВИД1В ЗЕМЕЛЬНИХ

РЕСУРС1В

Макаренко Ю.С.

Нацюнальний утверситет 6iopecypcie i природокористування Украши, acnipaHm кафедри мiжнаро-

дного права та порiвняльного правознавства

Украши

IMPLEMENTATION OF CONTROL IN THE FIELD OF USE OF CERTAIN TYPES OF LAND

RESOURCES

Makarenko Yu.

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, graduate student of the Department of

International Law and Comparative Law

Ukraine

АНОТАЦ1Я

Дослщжено особливосп правового регулювання здшснення контролю у сферi використання окремих видiв земельних ресурав. Охарактеризовано основнi способи обм^ та оренди земельних дмнок. Про-аналiзовано законодавчi новели щодо консолiдацii земельних дiлянок, польових дор^ та дiлянок пiд поле-захисними лiсосмугами. Щдкреслено важливiсть органiв мюцевого самоврядування, як суб'eктiв контролю щодо використання земельних ресурав. Зроблено висновок ввдносно необхщносп iнвентaризaцii земельних дмнок пiд польовими дорогами та полезахисними люосмугами та самих люових насаджень перед передачею !х в оренду.

ABSTRACT

Peculiarities of legal regulation of control in the sphere of use of certain types of land resources are investigated. The main methods of exchange and lease of land are described. Legislative novelties concerning consolidation of land plots, field roads and plots under field protective forest belts are analyzed. The importance of local governments as subjects of control over the use of land resources is emphasized. The conclusion is made regarding the need for inventory of land plots under field roads and field protective forest belts and forest plantations themselves before their lease.

Ключовi слова: державний контроль, земельш ресурси, земельна дшянка, консолвдащя земель, обмш земельними донками, оренда (суборенда) земельними дшянками, польовi дороги, полезахисш люосмуги, черезсмужжя.

Keywords: state control, land resources, land plot, land consolidation, land exchange, lease (sublease) of land plots, field roads, field protective forest belts, cross-strips.

Постановка проблеми.

Земельш вщносини посвдають вагоме мюце в системi суспшьних ввдносин Украши. Оскшьки наша держава е аграрною - значну увагу слад при-дшити регулюванню вiднoсин щодо використання земельних ресурав у сшьськогосподарському това-poвиpoбництвi. Адже вони не е постшними, модер-нiзуються та пвдлаштовуються пiд виклики сучас-

ностг Тому й потребують актуального законодав-чого регулювання та контролю з боку оргашв пуб-лiчнoï влади.

У системi фундаментальних сощально-еконо-мiчних кaтегopiй земельнi вiднoсини пoсiдaють особливе мюце. При цьому основними чинниками 1'х розвитку е забезпечення ефективного використання та шдвищення цшносп земельних pесуpсiв,