CC BY
8
ПОЛ1ТИЧН1 НАУКИ
УДК 378.014.25(477)
К.В. Балабанов
НАЦ1ОНАЛЬН1 СТРАТЕГИ ШТЕРНАЦЮНАЛВАЦП ВИЩО1 ОСВ1ТИ
В статт1 доведено важлив1сть ттернацюнал1заци вищог освти в Украгт та визначено цш державног стратеги для гг б1льш широкого впровадження та розвитку. Охарактеризована система фактор1в, що визначають характер розвитку процесу ттернацюнал1заци вищог освти. Визначено основт складовI спрямованостг нацюнальних стратегт, як1 виокремлюють експерти Американськог ради з освти та експерти Британськог ради.
Ключовi слова: вища освта, гнтернацгоналгзацгя, нацюнальна стратег1я, утверситети, м1жнародне ствробгтництво.
У сучасних умовах глобалiзащi економши, розвитку шформацшних технологий знання стають основним економiчним ресурсом, наука i творчють набувають провщно!' ролi в розвитку нащонально!' економши. Глобалiзацiйнi процеси стали фундаментальним викликом для вищо! школи за всю юторш и розвитку [16; 4]. Якюна вища освiта i професшна пiдготовка мають вирiшальне значення для економш, якi намагаються рухатися вперед по ланцюжку створення додатково!' вартосп, не обмежуючись простими виробничими процесами i продукцieю. Особлива роль у розвитку конкурентоспроможност кра'н на св^ових ринках належить вищий освiтi, яка спроможна створити належний науковий потенщал суспшьства. Тому, лише iнтегруючи нащональну освiту в европейський та св^овий освiтнiй i науковий простiр, забезпечуючи iнтернацiоналiзацiю вищо! освiти, можна забезпечити високу мiжнародну конкурентоспроможнiсть кра'ни. Саме тому iнтернацiоналiзацiя освiти е важливим об'ектом щлеспрямовано!' полiтики з боку держави i спрямована на виршення конкретних полiтичних, економiчних, соцiокультурних проблем.
Система факторiв, що визначають характер розвитку процесу iнтернацiоналiзацii вищо! осв^и, дозволяе конкретизувати цiлi державно!' стратеги iнтернацiоналiзацii вищо! освiти. Експерти Британсько!' ради [14] виокремлюють декiлька основних тенденцiй свггово!' вищо'1' освiти, яю впливають на майбутне iнтернацiоналiзацii.
1. Змгна глобальног демограф1чно'г ситуаци. У всьому свт спостер^ають наступнi демографiчнi змiни: тривалiсть життя зростае при одночасному зменшенш рiвня народжуваностi. Поеднання цих тенденцiй призводить до зменшення учшвсько!' молодi (у вiцi 15-24 роки). Фактично, тшьки Африка залишиться единим регiоном, де молоде населення буде продовжувати збшьшуватися до 2025 року, ^ вiдповiдно, iснуватимуть потенцшш можливостi для розширення мобiльностi студенев.
2. Розширення освти для всгх. Незважаючи на те, що доступ до початково!' осв^и продовжуе зростати, все ще iснують проблеми, пов'язаш iз розширенням доступу до осв^и.
3. В багатьох кранах св^у сьогоднi активно впроваджуються нацiональнi стратеги, до яких включено питання iнтернацiоналiзацii вищо'1 освiти (або взагалi розроблено окремi стратеггг Iнтернацгоналгзацгг вищог освти). Пщгрунтям для розробки таких стратегш, безумовно, стае досягнутий рiвень соцiально-економiчного
розвитку краши, а також дефщит робочо'' сили, що не задовольнясться внутрiшнiми ресурсами i, вщповщно, формуе високий попит на шоземну робочу силу.
4. Розподiл державного фтансування зазнае суттевих змiн, а вщтак змiнюються можливостi залучення швестицш з боку урядових фондiв. Зниження фшансування вищо'' освiти може вплинути на стипендiальне забезпечення студентiв i вiдповiдно вплинути на академiчну мобшьшсть.
5. В умовах розширення багатоаспектного ствробтництва мiж вищою освiтою та бiзнесом особливо'1 актуальностi та розповсюдження набувае використання нових форм мiжнародного стажування, у тому числi вiртуального.
6. 1з розвитком освтшх технологий вщбуваються змiни й у системi вищо'1 освiти, якi пов'язанi як iз розвитком Iнтернет-технологiй в цшому, так i з розвитком безпосередньо освтшх технологiй, якi впливають на викладання, навчання та адмшютрування у вищий школi. Будь-яка нова технолопя iнтегруе та змiнюе свiт. Вщповщно, iз розвитком освiтнiх технологiй змшюеться й система вищо'1 освiти.
7. Розвиток процеав автоматизацп у будь-якш сферi дiяльностi впливае на змгну попиту на фахiвцiв, який стае все бшьш орiентованим на конкретш навички. Вiдповiдно, мають вiдбуватися змши й у системi вищо'1 осв^и, яка мае враховувати цi трансформаций
8. Бренд та вартгсть. Обираючи програми академiчноi' мобiльностi, програми навчання за кордоном, студенти враховують не тшьки i вже не стшьки бренд, рейтинг, репутацiю вiдповiдного ушверситету. Яюсть i вартiсть навчання, перспективи кар'ерного зростання стають бiльш важливими факторами, яю враховуються при виборi студентом навчального закладу.
9. Вплив англтськог мови, яка стала важливим засобом реалiзацii' права на мiжнародну вищу освiту, оскшьки вона виступае мовою навчання шоземних студентiв. В багатьох кранах сьогодш активно розвиваються програми з вивчення англшсько' мови.
10. Важливим трендом у розвитку мiжнародноi' освiти також е посилення впливу такого фактору, як яюсть студентськог iнфраструктури (кампус, центри кар'ери та стажувань тощо), яка все бшьш впливае на обрання шоземним студентом потенцшного мюця навчання.
Вища освiта, полiтика, шституци трансформуються пiд впливом процесiв глобалiзацii'. У глобальнiй економiцi знань вищi навчальнi заклади забезпечують поширення транскордонних вщносин, безперервну мобiльнiсть глобальних потоюв шформаци, знань, технологiй, капiталу, людей [8]. За ощнками експертiв, прогнозована кшьюсть iноземних студентiв, якi здобувають вищу осв^у, у 2040 р. може скласти вщ 9,1 до 15,7 млн. оаб [15]. Згщно зi статистичними даними деяких урядiв, якi опублiковано Британською радою [14], очшуеться, що, наприклад, Австралiя до 2025 року матиме 720 тис. шоземних студенев на територп краши; у Францп кiлькiсть iноземних студенев пiдвищiться на 20% i становитиме 470 тис. (з урахуванням поточного рiвня); Нова Зеландiя очiкуе на 143 тис. шоземних студенев до 2025 року; Канада - 450 тис. шоземних студенев до 2022 року; Имеччина розраховуе на прибуття 350 тис. шоземних студенев за програмами мобiльностi до 2020 року; у Тайваш очiкуеться 58 тис. шоземних студенев до 2019 року; у Кита'' - 500 тис. шоземних студенев до 2020 року; у Японп - 300 тис. шоземних студенев до 2020 року; у Малайзп - 250 тис. шоземних студенев до 2025 року; у Швденнш Коре'' очшуеться 200 тис. шоземних студенев до 2023 року та у 1рландп - 44 тис. шоземних студенпв до 2019/2020 року.
Нащональш стратеги iнтернацiоналiзацii', якi пропонують уряди рiзних кра'н, фокусуються на рiзних напрямах iнтернацiоналiзацii' та конкретних ii формах, виходячи
iз конкретних умов та вщповщних академiчних, економiчних, полiтичних та сощальних цiлей. З точки зору основно'' спрямованостi нацiональних стратегiй iнтернацiоналiзацii', експерти Американсько'' ради з освгги [7] виокремлюють п'ять основних складових: наукову мобшьшсть та ствпрацю; мiжнародну освiту; внутрiшню та всеохоплюючу iнтернацiоналiзацiю. Дослiджуючи важливiсть структурних компонентiв у нащональних стратегiях iнтернацiоналiзацii', експерти Британсько'' ради [13] визначають три основш складовi та, вiдповiдно, ваги 'х компонуючих складових, якi наведено у таблищ:
Таблиця
Основн1 складов! нащональних стратегш штернацюналпацп вищо1 осв1ти
1ндикатор Вага
1. Вiдкритiсть та мобшьшсть 0,33
1.1 Стратепя 1ГЕ 0,25
1.2 Пол^ика щодо мобiльностi студентiв 0,25
1.3 Академiчна мобiльнiсть та полiтика дослщжень 0,25
1.4 Мобiльнiсть програм та постачальниюв 0,25
2. Гарантiя якостi та визнання ступеня 0,33
2.1 Забезпечення якосп та припусюв мiжнародних студентiв 0,33
2.2 Забезпечення якосп навчальних програм 0,33
2.3 Визнання закордонних квалiфiкацiй 0,33
3. Доступ та стшюсть 0,33
3.1 Фiнансування мобiльностi студенев 0,33
3.2 Академiчна мобiльнiсть та фшансування дослщжень 0,33
3.3. Пол^ика сталого розвитку 0,33
Система вищо'' освiти завжди е бiльш вiдкритою порiвняно з iншими секторами економши i невипадково займае центральне мюце в нацiональних полiтиках провщних кра'н свiту. Так, стратегiя, що реалiзуеться США, спрямована на забезпечення сталого розвитку та якюних робочих мiсць [1] i передбачае вщновлення американського лiдерства у фундаментальних дослщженнях; навчання нового поколiння робочо'' сили (за рахунок розширення доступу до вищо'1 освiти, сприяння у досягненнях студенпв, в першу чергу, в наущ, технологiях, шженерп, математицi; побудова фiзичноi iнфраструктури; розробка провiдних шформацшних екосистем).
Особлива роль у реалiзацii ново'' европейсько'' стратеги належить ушверситетам, модернiзацiя системи вищо'1' освiти в яких стае важливою умовою тслякризового розвитку Свропи. Gвропейськi прогнози [11] показують, що 35% всiх робочих мюць в СС вимагають робочо'' сили вищо'' квашфшацп, однак сьогодш лише 26% робочих мюць заповнено вщповщною робочою силою (для порiвняння - 41% в США, 44% в Япони i 50% в Канад^. У кра'нах СС нараховуеться близько 4 тисяч ушверситетсв та шститупв, в яких навчаеться понад 19 млн. студенев [10]. Свропейською Комiсiею запропоновано вiдповiдну стратегiю модершзацп вищо'' освiти СС [12], реалiзацiя яко'' мае забезпечити рiвень випускниюв з вищою освiтою не менш, нiж 40% вiд загально'' кшькосп молодi. Серед прiоритетних напрямiв, в яких необхщш подальшi реформи, визначено:
- збшьшення кiлькостi осiб з вищою осв^ою, залучення широких верств суспшьства до вищих навчальних закладiв;
- тдвищення якостi та актуальности вищо'1 освiти, спрямовано'' на задоволення потреб фiзичних осiб i ринку працi, через стимулювання та розповсюдження передового досвiду в систему викладання та наукових дослщжень;
- надання студентам бшьш широких можливостей отримати додатковi навички через навчання та стажування за кордоном, а також сприяння транскордонному спiвробiтництву, спрямованому на розвиток вищо'1 освiти;
- збшьшення пiдготовки дослiдникiв, що забезпечуватимуть розвиток промисловосп в майбутньому;
- посилення взаемозв'язку мiж освiтою, наукою та бiзнесом задля прискорення переваг та шновацш;
- забезпечення фшансово'1 автономи унiверситетiв та iнвестування якост освiти вiдповiдно до потреб ринку пращ.
Задля пщтримки реформ модертзаци вищо'' освiти у бюджетi €С на 2012-2020 роки запропоновано значне збшьшення витрат на осв^у, пщготовку кадрiв та молодi (на 73%), а також для наукових дослщжень (на 46%) [10], що фактично пщтверджуе визнання ключово'' ролi осв^и i науки в пiдтримцi соцiально-економiчного зростання
ее.
У практичнiй реалiзацiï' процесу iнтернацiоналiзацiï' вищо'' освiти провщна роль належить не тiльки державам, яю виробляють вiдповiднi нацiональнi стратеги iнтернацiйоналiзацiï' вищо'' освiти. Важлива роль у реальному впровадженн мiжнародного ствроб^ництва належить унiверситетам, якi активно розробляють унiверситетськi стратеги iнтернацiоналiзацiï осв^ньо'', науково'' дiяльностi [5]. Впровадження унiверситетських стратегий iнтернацiоналiзацiï забезпечуе доступ до глобальних джерел передових знань, продукування мiжкультурних знань та навичок, змiцнення стану та рейтингу вищого навчального закладу, у тому чист через розвиток ефективного партнерства. У дослщжент, проведеному Мiжнародною асоцiацieю унiверситетiв, «Internationalisation of higher éducation» [2] доведено, що ключовим елементом у просуваннi iнтернацiоналiзацiï вищо'' освiти в унiверситетах стае наявшсть вщповщно'' шститущйно'' полiтики чи стратеги. 1снують суттевi регiональнi вщмшносп щодо наявностi тако'' полiтики. Бшьшють респондентiв (61%), що представляли европейсью унiверситети, визначили наявнiсть вщповщно'' полггики iнтернацiоналiзацiï. Для унiверситетiв з П1вшчно'' Америки цей показник становить 44% [6, с. 59-60]. Слщ пщкреслити, що у багатьох европейських установах в рамках пол^ики iнтернацiоналiзацiï розрiзняеться дiяльнiсть, що вiдбуваеться у контекст регiонального спiвробiтництва (еС та Болонський процес) та iнтернацiоналiзацiï в цшому.
Мiжнародна асоцiацiя унiверситетiв, яка була утворена у 1950 р. з метою поглиблення ствроб^ництва мiж вищими навчальними закладами, перiодично проводить мошторинг змiн, що вiдбуваються у ^or^i вищо'' освiти, а також реформ, що проводять уряди провщних кра'н у данiй сферi. У звт дано'' оргатзаци «GLOBAL: Internationalisation: past, présent, future» засвщчено, що свггова фiнансово-економiчна криза дещо загальмувала розвиток процеав iнтернацiоналiзацiï у сферi вищо'' освiти [3]. Данi для зв^у було отримано iз 745 вищих навчальних закладiв 155 кра'н св^у, а також велико'' кiлькостi нацюнальних асощацш унiверситетiв. Результати звiту свщчать, що 87% ВНЗ назвали iнтернацiоналiзацiю своею стратегiчною метою, а 78% вбачають в нiй основний чинник тдвищення свое'' конкурентоспроможност за останн 3 роки. Близько 50% закладiв вiдзначили значне зростання асигнування заходiв, спрямованих на iнтернацiоналiзацiю вищо'' осв^и. У 85% ВНЗ вже створено спещальш офiси iнтернацiоналiзацiï (у 2005 р. - 71%). Згщно iз даними дослiдження, основними результатами iнтернацiоналiзацiï для ВНЗ е пiдвищення рiвня теоретично'' та
практично!' пiдготовки студентiв, тдвищення якосп навчальних програм, покращення iмiджу ВНЗ на свiтовому ринку осв^тх послуг, зростання можливостей щодо проведення наукових дослiджень та розробки нових продукпв, а також можливостi збшьшення контингенту студенпв за рахунок розширення ix географи. У той же час ВНЗ серед основних прюритепв iнтернащоналiзащï називають не тiльки зростання мобшьносп студентiв, покращення якостi навчальних програм та можливосп спiвробiтництва для проведення спшьних науково-дослiдницькиx робiт, але й таю напрямки, як спшьт або подвшт дипломи, зростання мобшьносп професорсько-викладацького штату ВНЗ, а також т.зв. «iнтернащоналiзащю на дому», тобто можливосп отримання вищоï осв^и в зарубiжному ВНЗ дистанцiйно. Вщтак подальший розвиток системи вищоï осв^и вiдбуватиметься пiд впливом тенденцiй iнтернащоналiзащï та глобалiзащï свiтового господарства, що, безумовно, поступово впливатиме на його структуру та динамшу.
Розвиток украшсько'1 вищо'1 школи нерозривно пов'язаний iз розвитком усього суспiльства, перед бшьшою частиною ВНЗ постае завдання створення особистого iмiджу у просторi сощальних змiн, i рух за старим зразком вже стае неможливим. Згщно з iдеями розвитку европейського осв^нього та наукового простору, модернiзацiя системи вищо! освiти в Укршш вимагае не просто пщготовки нормативних докуменпв, нових методичних вказiвок та шших подiбниx формальних заxодiв. Вона мае бути спрямована на виховання нового поколшня людей, що усвщомлюють загальнолюдсьм цiнностi i живуть за гуматстичними законами.
В Укршш поступово реалiзуеться комплексна система державних заxодiв щодо модертзаци та вдосконалення нащонально! системи вищо! освiти. Багатьма укршнськими ВНЗ накопичений великий досвщ мiжнародного ствроб^ництва, що, безумовно, сприяе iнтернацiоналiзацiï вищо! освiти, розширюе можливостi випускникiв укршнських ВНЗ на мiжнародному ринку пращ, а найголовшше - забезпечуе формування у них вмшня жити у полшультурному середовищi i працювати в умовах жорстко! конкуренци та глобальних виклиюв. Практичним пiдтвердженням розвитку iнтернацiоналiзацiï вищоï освiти Украïни е:
- зростаючi показники стажувань студентiв, тдвищення рiвня ïx мобiльностi,
- збшьшення обмшу викладачiв i дослiдникiв,
- розробка спшьних програм навчання, у тому чист, тих, що передбачають отримання о^м украшського диплому вщповщного документу ВНЗ-партнера,
- спiльна реалiзацiя науково-дослiдниx проектiв,
- спiльне проведення науково-комуткативних заxодiв,
- диверсифiкацiя джерел фшансових надходжень до бюджету утверситету.
Дiйсно, сьогоднi в Украïнi розвиваються рiзнi форми мiжнародного
спiвробiтництва на нащональному, регiональному, унiверситетському рiвняx. Так, у кршт тривае реалiзацiя спшьних з европейськими утверситетами проектiв. Вчет украïнськиx унiверситетiв спiльно iз зарубiжними партнерами виконують рiзноманiтнi науково-дослiднi проекти. У втизняних ВНЗ навчаються шоземт студенти з 148 краïн св^у, чисельнiсть яких щорiчно зростае на десять вщсотюв. За динамiкою прийому i загальноï чисельностi iноземниx студенпв Украïна входить до першоï десятки краш свiту. За даними Украшського державного центру мiжнародноï освiти Мшютерства освiти i науки Украïни [17], загальна кшькють iноземниx студентiв, що навчаються в Укршт, постiйно зростае та збшьшилась з 18,6 тис. студенпв у 2000 рощ до 44 тис. в 2009, й 64 тис. у 2016 рощ, тобто втричi за цей перюд. Це вщповщае загальносвгговим тенденщям збшьшення кшькосп iноземниx студентiв. Усi студенти-iноземцi навчаються за контрактом, i це приносить до бюджету навчальних закладiв
значш додатковi кошти, створюе hobï po6o4Ï мiсця для професорсько-викладацького складу ушверситетсв.
Перед сучасною осв^ою постають унiверсальнi цiлi: вийти на новий piBeHb якосп европейсько'1 осв^и i де-факто забезпечити ïï конкурентоспроможшсть на свiтовому ринку, реформуючи ïï на засадах демократизаций вiдкритостi, безперервносп, рiвного доступу до набуття осв^и, мо6iльностi, з6ерiгаючи при цьому автентичшсть нащональноï освiти. Доводиться констатувати: внесок нащонально'1' вищо'1' освiти в пщвищення конкурентоспроможностi краши ще не високий. Украша залишаеться лiдером за рiвнем охоплення вищою освiтою, проте яюсть втрачае конкурентнi переваги. Сьогоднi в Укршш е об'ективна нео6хiднiсть розробки Нащонально! програми iнтернацiоналiзацiï вищоï осв^и, досвiд багатьох краш свiту демонструе успiшнiсть застосування рiзних пiдходiв в даному напрямку залежно вщ цшей i завдань, якi зараз стоять перед державою. Iнтернацiоналiзацiя вищо'ï осв^и посилюе нацiональний освiтнiй потенцiал, а вщтак i конкурентоспроможнiсть краши. Саме тому iнтернацiоналiзацiя освiти мае стати важливим об'ектом цшеспрямовано! полiтики з боку держави i бути спрямована на виршення конкретних полiтичних, економiчних, соцiокультурних завдань.
Список використаноУ лггератури
1. A Strategy for American Innovation: Driving Towards Sustainable growth and Quality Jobs [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.whitehouse.gov/administration/eop/nec/StrategyforAmericanInnovation/
2. Egron-Polak E. Internationalization of Higher Education: Growing expectations, fundamental values: IAU 4th Global Survey / E. Egron-Polak, R. Hudson R // International Association of Universities. - 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://iau-aiu.net/sites/all/files/IAU-4th-GLOBAL-SURVEY-EXECUTIVE-SUMMARY.pdf.
3. GLOBAL: Internationalisation: past, present, future: [Електронний ресурс] // Режим доступу до статп: http://www.universityworldnews.com/article.php? story=20101106210301 398
4. Globalization and Higher Education: Eight Common Perceptions From University Leaders By Van R. Wood [Електронний ресурс]. - Режим доступу : // http://www.iienetwork.org/page/84658/
5. Hudzik J.K. Integrating Institutional Policies and Leadership for 21st Century Internationalization / J.K. Hudzik // International Higher Education. - 2015. - № 83. - P. 5-7. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ejournals.bc.edu/ojs/index.php/ ihe/article/view/9075/8182DOI: 10.6017/ihe.2015.83.9075.
6. Internationalisation of higher education. Directorate-general for internal policies. Policy department b: structural and cohesion policies. Culture and education. 2015. - 319 р.
7. Internationalizing Higher Education Worldwide: National Policies and Programs / [R.M. Helms, L.E. Rumbley, L. Brajkovic, G. Mihut] // American Council on Education, The Boston College Center for International Higher Education. - 2015. - 81 р.
8. Marginson S. Globalisation and higher education/ Simon MarginsonS and Marijk van der Wende. - 12 September 2006, prepared for OECD. - 74 p. [Електронний ресурс]. -Режим доступу : https://www.oecd.org/edu/research/37552729.pdf
9. Modernisation and employability at heart of new higher education reform strategy European Commission. - Press release 20.09.2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://europa.eu/rapid/pressReleases .
10. Modernisation and employability at heart of new higher education reform strategy European Commission. - Press release 20.09.2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://europa.eu/rapid/pressReleases .
11. Skills supply and demand in Europe. Medium-term forecast up to 2020. -Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2010. - 120 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.cedefop.europa.eu/en/Files/3052_en.pdf
12. Supporting growth and jobs - an agenda for the modernisation of Europe's higher education systems. Communication From The Commission To The European Parliament, The Council, The European Economic And Social Committee And The Committee Of The Regions [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ec.europa.eu/education/higher-education/doc/com0911_en.pdf
13. The shape of global higher education: national policies framework for international engagement. Emerging themes // British Council, Mc Namara Economic Research. - 2016. -24 р.
14. Weimer Leasa 10 trends changing global higher education [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.eaie.org/blog/10-trends-changing-global-higher-education/
15. Кальдерон А. Якою стане вища осв^а до 2040 року / А. Кальдерон [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://osvita.ua/vnz/high_school/47910.
16. Скотт П. Глобализация и университет / П. Скотт // «Alma Mater». - 2000. -№ 4. - С. 3-8 ; Skott P. Globalizatsiya i universitet / P. Skott // «Alma Mater». - 2000. - № 4. - S. 3-8.
17. Укра'шський державний центр мiжнародноi осв^и Мшютерства осв^и i науки Украши (офщшний сайт) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://studyinukraine.gov.ua/uk/ ; Ukrainskyi derzhavnyi tsentr mizhnarodnoi osvity
Ministerstva osvity i nauky Ukrainy (ofitsiinyi sait) [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://studyinukraine.gov.ua/uk/
Стаття надшшла до редакцп 01.12.2017 р.
K. Balabanov
NATIONAL STRATEGIES FOR THE INTERNATIONALIZATION OF
HIGHER EDUCATION
The article proves the importance of the internationalization of higher education in Ukraine and defines the goals of the state strategy for its large-scale implementation and development. The author provides a set of factors that define the nature of the higher education internationalization process deployment. The research describes main elements of national strategy orientation as defined by the experts of the American Council on Education and the British Council experts.
The author proves that the modern system of education faces some multi-purpose goals such as to reach a new level of the European education quality and to make it competitive defacto in the global market through reforming it with due regard to the principles of democratization, openness, continuity, equal access to the education, mobility and at the same time preserving the authenticity of national education. The author admits that the contribution of the national higher education into the improvement of the competitiveness of the country is not very substantial yet. Ukraine is still a leader in terms of the spread of higher education but meanwhile the quality becomes less competitive. The author proves that Ukraine requires the development of the National Program for the Higher Education Internationalization due to the fact that the experience of many countries demonstrate the efficiency of applying different approaches in this field depending on goals and challenges faced by the state. Internationalization of higher education enhances national education potential and at the same time the competitiveness of the country. This is the reason why the internationalization of higher education should become an important object of the state task-oriented policy and be aimed at solving certain political, economic and social, and cultural challenges.
Key words: higher education, internationalization, national strategy, universities, international cooperation.
УДК 322
О.А. Боярська
ПОЛ1ТИКО-РЕЛ1Г1ЙНА ВЗАСМОД1Я У ТРАНСФОРМАЦ1ЙНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
В cmammi розглядаеться рiзноманiття взаемоди полтичног сфери та сфери релтг в коHmeKcmi розвитку полтичних iHcmumymie та рeалiзацli прав людини i громадянина. Зокрема, увагу придшено досягненню балансу у взаемодiях м1ж провiдними полтичними акторами i представниками релтйних стльнот. Розкриваеться значення полтико-релтйно'г взаемоди та аспекти забезпечення мiжконфeсiйного миру. Метою сmаmmi е встановлення специфти вiдносин полтики релки у трансформацтному суспiльсmвi.
Визначаеться, що у пострадянських кратах значення релтйно'г iдeнmичносmi не вичерпуеться суто громадянською iдeнmичнiсmю та самоiдeнmифiкацiею 1з певними етноконфестними стльнотами. Шдкреслюеться, що спeцифiка полimико-рeлiгiйноi взаемодгг в окремих трансформацтних сустльствах, пов'язана 1з залученням до полтичного процесу р1знш сощальних верств та побудови на основi гх електорального вибору певног системи вiдсmоювання ттереЫв, або ухваленняршень.
Ключовi слова: полтика, полтичний менеджмент, полтико-релтйна взаемодiя, мiжконфeсiйний мир, полтична iдeнmичнiсmь, громадянське сустльство.
У сучасних полтичних науках, взаeмодiя релшйних та полтичних шститупв не розглядалася в межах неоконституацiалiзму, релшйш оргашзацп та установи розглядаються як частина класично! полтично! системи, громадсью оргашзацп, що представляють релшйш спшьноти щентифшуються як пол^ичш актори та включають в себе анал^ичний цикл полтично! ризикологл етнонащональних та геопол^ичних наукових розробок. Водночас, у трансформацтному сустльста взаeмодiя пол^ик полтично! та релшйно! сфер не вичерпуються мiжiнституцiйними взаeмодiями конкретних суб'екпв, надбанням сучасних вчених стають питання сшввщношення духовного i релiгiйного свiтогляду полтично! культури, змiсту полтично! свiдомостi i релiгiйних принципiв. У пострадянських кра!нах значення релшйно! iдентичностi не вичерпуеться суто громадянською щентичнютю та самощентифшащею iз певними етноконфесiйними спiльнотами, проблема е ширшою, оскiльки вона охоплюе стан трансформацшно! сощально! структури та перспективи реалiзацii' прав громадян в обмежених полтичних умовах.
Комплексна модершзащя демократизаци кра!н Свропи у XVIII-XIX столiттi вiдзначила вiдхiд вiд релшйного свiтогляду та практик iдентичностi в межах секуляризацп та щеолопзацп суспшьства.
Аналiз публтацт. Вiтчизнянi науковцi О. Бортшкова [1], С. Йосипенко [3], Д. Посредшков [9], П. Бондарчук, В. Даниленко, В. Крупина, О. Кубальський [10] придшяють увагу таким проблемам, як теорiя i методология взаемоди релш! i полiтики, специфша укра!нсько! ранньомодерно! духовно! культури в европейському контексп, релiгiйна полiтика в Укра!ш у 1960-х - 1980-х р. i сучасна практика мiжконфейсiйних
