CC BY
38Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 25 (64). 2012 г. № 1. С. 223-231.
УДК 339.2
МАРКЕТИНГ НА СВ1ТОВОМУ РИНКУ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ: 1НСТРУМЕНТИ ТА МЕХАН1ЗМИ Шутаева О. О.
Тавршський нащональний утверсишеш шет В.1. Вернадського
В статп розглядаються сучасш тенденци, шструменти та мехашзми реал1заци маркетингу на свгтовому ринку освiтнiх послуг в умовах штернацюнал1зацп свiто господарських зв'язюв та формування свiтового освгтнього простору.
Km4oei слова свiтовой ринок, освiтнi послуги, стратегш, маркетинговi шструменти, штернацюнатзацш
ВСТУП
Освгга - це одна з найбшьш бурхливо зростаючих та перспективных сфер економши. За оцшками фах1вц1в, у всьому свт обсяги попиту та пропозицп осв^шх послуг зростають дуже ютотно, особливо у вищш та шслядипломнш освт, а в кра!нах, як найбшьш динам1чно розвиваються темп !х щор1чного зростання досягае 10-15%. Сво!м потенщалом i лопкою розвитку сфера осв1ти притягуе до себе все бшьш пильну увагу iнвесторiв. Приваблюе освга i пiдсумковою прибутковiстю вкладень. Окупшсть iнвестицiй в освiту складае вщ 3 до 6 доларiв на кожен вкладений долар. Однак така вщдача досягаеться далеко не вщразу, вона вщстрочена в часi. Цим обумовлюеться необхiднiсть ретельно продумано! сучасно! концепцп, стратеги i тактики дш господарюючих суб'ектiв у цiй сферь Маркетинговий пiдхiд до управлiння дiяльнiстю суб'ектiв ринку зустрiчаеться з особливими труднощами в сферi освiти. Традицшно навiть в кра!нах з розвиненою ринковою економшою освiта була та залишаеться переважно об'ектом уваги i пiдтримки державних структур, фiнансуеться державою та органами управлшня на мюцях; потреба в маркетингу тут до сих тр проходить перiод становлення.
Проблемам формування св^ового ринку осв^шх послуг, дослiдженню його структури та змюту мiжнародно!' торгiвлi освiтнiми послугами присвячеш роботи Ареф'ева А.Л., Жуковського 1.В., Зарецько! С.Л., Найта Дж., Стровського Л.С., Прянишникова О.Д . та шших. Аналiзу моделей розвитку та стратегш iнтернацiоналiзацil систем вищо! освiти за кордоном i в Укра!ну в контекстi !х св™ господарсько! взаемодн, посилення взаемозалежностi та ушфшацп принципiв i правил функщонування присвяченi працi Бiрюкова А.Б., Горбуново! О.М., Джонстоун Д.Б., Кремень В.Г., Оболенсько! T.G., Олiйник В.В., Сутиршо! Ф.С., Щетинiна В.Л. та ш. При цьому питання маркетингу в сферi науки та освiти е недостатньо вивченими i особливо у втизнянш освiтнiй практицi.
Метою статп е виявлення особливостей маркетингу на св^овому ринку освiтнiх послуг в умовах штернащонатзацп системи вищо! освгги.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
В рамках процесiв iнтернацiоналiзацil, транс нацiоналiзацil та глобатзацп осв^ньо! сфери початковим етапом таких виступае формування експортно!
орiентацi! нацюнальних освiтнiх систем та !х суб'eктiв. Розширення експорту освгтшх послуг в останнi десятил^я ввiйшло в число найбiльш важливих прiоритетiв державно! полiтики США, Великобритании Франци, Нiмеччини, а з недавнього часу - Австралп та Китаю, що обумовленонаступним:
- по-перше, шдготовка фахiвцiв для зарубiжних кра!н стае одшею з найбiльш вигiдних статей експорту;
- по-друге, це сприяння реатзаци геополiтичних та економiчних штереив кра!ни;
- по-трете, прагнення залучити iноземних студентiв пiдштовхуе вузи до реформування системи пiдготовки фахiвцiв з урахуванням вимог свггового ринку пращ, шдвищення якостi навчання, розробцi нових навчальних програм i курсiв з «включенням мiжнародних компонент», що забезпечують пiдготовленiсть випускникiв до роботи в умовах глобально! економши, i, в кшцевому рахунку, -перетворенню нацюнальних ушверсите^в в мiжнароднi науково-освiтнi комплекси;
- по-четверте, прагнення кра!н-експортерiв освгги (особливо США, Нiмеччини та ряду шших кра!н) використовувати кращих шоземних випускникiв для розвитку економiки та науки сво!х кра!н.
Виходячи з цього, уряди держав сприяють розвитку сво!х вузiв, стимулюють, в тому числГ i фiнансово, !х дiяльнiсть по залученню iноземних студентiв. Практика iнтернацiоналiзацi! вищо! освiти в рядi промислово-розвинених кра!н свiдчить про наявшсть сформованих чотирьох стратегiй: стратегiя мiжнародного партнерства, стратегiя залучення iноземних квалiфiкованих кадрiв, стратегiя отримання доходу, стратепя розширення можливостей.
Стратегiя мiжнародного партнерства в сферi вищо! освiти спираеться на довгостроковi полiтичнi, культурнi, академiчнi цiлi розвитку кра!ни. Реалiзацiя тако! стратегi! здiйснюеться через пiдтримку студентсько! та академiчно! мобiльностi, шляхом надання стипендiй та реалiзацi! програм академiчних обмiнiв, а також програм, спрямованих на створення iнституцiйних партнерств у сферi вищо! освiти. Домiнуючим принципом даного шдходу е мiжнародне сшвроб^ництво, а не конкуренцiя. Дана стратепя властива Япони. Iнтернацiоналiзацiя вищо! осв^и розглядаеться урядом Японi! як зашб забезпечення японським вузам конкурентоспроможностi в сучасних демографiчних, економiчних i полггичних умовах, якi стрiмко змiнюються. В доповщях Нацiонального комiтету з реформи освгги з 90-х рр.. заходи по iнтернацiоналiзацi! суспiльства були внесет в список прюритетних. Рекомендацп Комтету включали ряд пропозицш щодо розвитку iнтернацiоналiзацi!: спрощення процедури прийняття шоземних студенев; перегляд викладання iноземних мов; полшшення викладання японсько! мови для шоземних студенев; перебудова японсько! системи вищо! освГти з урахуванням мГжшродних перспектив розвитку.
Стратегiя тдтримки мiграцi! квалiфiкованих ствроб^нигав спрямована на залучення обраних шоземних фахiвцiв та талановитих студентiв до роботи в приймаючш кра!нi. Основним шструментом даного шдходу е система академiчних стипендiй, доповнена активною програмою просування системи вищо! освГти кра!ни за кордоном в поеднаннi з прийняттям вадповадного вГзового та iммiграцiйного
законодавства. Ре^защя таких програм здшснюеться через спещальш агентства або мережу агентств i оргашзацш. Серед кра1'н, якi найбiльш яскраво реалiзують цю стратегiю, можна вiдзначити - члени €С: Австрiя, Фiнляндiя, Франщя, Угорщина, Нiмеччина, Великобританiя (для студенев з кра1'н GC), Iрландiя, Голландiя, а також Мальта, Норвегiя, Швейцарiя, Канада, США (для студентiв, яю отримують фундаментальну освiту). Такi кра1'ни, як Великобританiя або Голландiя, залучають талановитих студентiв i випускникiв у сфери науки та розвитку технологш, штерес до яких серед студенев цих кра1'н останнiм часом знижуеться [9]. У Великобритани в 2005 р. була розроблена Програма шдвищення мГжшроднох конкурентоспроможносп освiти Великобритани термшом реатзацл на 2006-2010 рр.., яка включае чотири взаемозалежних елементи:
Маркетинговi та комунiкацiйнi iнструменти, спрямованi на позищонування Великобритани як лiдера в мiжнародному освiтньому просторi. Як зашб 1'х реалiзацil виступають: бенчмаркiнг освпшх послуг i надання на них найкращих цiн; спрощення iммiграцiйноl системи; забезпечення тдтримки шоземних студенев, що бажають отримати практичний досвiд роботи за рахунок оргашзаци спiвпрацi з роботодавцями та кадровими агентствами;
Встановлення стратепчних партнерських вiдносин (з урядом i представниками ринку освггшх послуг) та створення спiлок, проведення мiжнародних форумiв, обмiн студентами та викладацьким складом.
Прюритетш кра1'ни: диверсифшащя та об'еднання (внаслiдок того, що 47% шоземних студенев - вихщщ з п'яти кра1'н: КНР - бшьше 20 тис. чоловiк, Малайзiя (бiльше 10 тис.), США (10 тис.), Гонконг (близько 9 тис.), Iндiя (7,6 тис.), Япошя (понад 6 тис.).
Показники ефективностi, включаючи розширення числа партнерських вiдносин, зростання числа шоземних студенев (на 100000 до 2011 р.) i розширення 1'х географи (подвоення числа краш, кшьюсть студентiв з яких перевищуе 10 тис. осiб) [4].
Державна полпика Нiмеччини в галузi вищо! освпи i науки з 1996 р. орiентована також на стратепю iнтернацiоналiзацil, для чого вже розроблеш та проведенi двi Програми дш щодо пiдвищення мГжшроднох привабливостi та конкурентоспроможносп Нiмеччини як простору вищо! освпи та науки [6]. Даш програми були орiентованi на досягнення трьох цiлей:
1) змiцнення мГжшродно! конкурентоспроможностi та якостi нiмецького сектора вищо! освгги та науки (орiентацiя на конкурентоспроможнiсть);
2) пiдвищення мГжшродно! привабливостi нiмецького вищо1' освпи та науки (орiентацiя на мiжнародне сшвробпництво та обмш);
3) змiцнення мiжнародного аспекту шмецько! вищо1' освпи та науки (орiентацiя на реформи).
В якосн схем реалiзацil поставлених цшей впроваджуються такi:
- Пiдтримка та розвиток мiжнародно-орiентованих навчальних програм (AOS) i мiжнародних програм магiстратури (Master Plus);
- Створення сприятливих умов для шоземних студеннв, випускниюв та науковщв. Максимально спрошено отримання в'1'зних вГз до Нiмеччини для
шоземних студенев, ïx термш перебування в Нiмеччинi збiльшено з 10 до 15 роюв. Пюля чого дозвiл на проживання можна продовжити не на piK, як рашше, а на два. У кожному державному вузi Нiмеччини спещально резервуеться 5% мiсць для шоземних студенпв. Багато вищих навчальних закладiв розпочали навчання iноземниx студентiв на англшськш мовi;
- Розвиток професшного мiжнаpодного маркетингу. З 2001 р. здшснюеться спецiальна програма «Мiжнаpодний маркетинг осв^нього та дослiдницького простору Шмеччиш», що фiнансуеться Мiнiстеpством науки i дослщжень, Федеральним союзом pоботодавцiв, Кмецьким дослiдницьким товариством, фондом Олександра Гумбольдта, Конференщею pектоpiв вищих шкiл та ш.. ïx метою е тдвищення експортного потенцiалу вищоï школи Кмеччиш та залучення iноземниx студентiв i астранпв. Ставиться завдання не тшьки залучити iноземниx студентiв, а й створити умови для того, щоб закордонш висококвалiфiкованi науковi кадри залишалися в кpаïнi. Мiнiстеpство науки та дослщжень спiльно з Нiмецьким студентським товариством з 2002 р. здшснюють проект «Iнтеpнацiоналiзацiя навчання: iноземнi студенти в Шмеччиш - нiмецькi студенти за кордоном». В результат Шмеччина стабiльно посiдае трете мiсце з експорту освггшх послуг - 12% вшх iноземниx студентiв. В останш роки вiдзначено значний пpиpiст студенпв з Китаю (на 83%) та з краш Центpально-Сxiдноï Свропи - на 204% [10].
Франщя прид^е велику увагу розвитку та тдтримки академiчноï мобiльностi: саме Фpанцiя в перюд свого головування в €С iнiцiювала прийняття в 2000 р. Плану дш для забезпечення мобшьносп. З метою сприяння академiчнiй мобшьносп фpанцузькi вузи видають Додаток до диплома, який мютить як кшьюсть накопичених кредитних одиниць, так i шдтвердження колишнього академiчного i професшного навчання, отриманого у Франци i за кордоном. Кpiм того, у Франци iснують piзнi меxанiзми фшансового стимулювання академiчноï мобiльностi: деpжавнi стипенди та гранти, якi видаються в рамках прийнятого в 1998 р. Сощального плану для студенев; створеш в 2001 р. - спещальш соцiально оpiентованi «гранти для мобшьносп»; гранти видiляються мiсцевими властями, профшьними мiнiстеpствами, громадськими фондами; участь у спещальних програмах студентського обмiну - Erasmus, Leonardo da Vinci. Одночасно стратепя штернащонатзацп вузу стае невщ'емною частиною його плану розвитку, який е основою контракту держава-вуз; тд вщповщну статтю в бюджетi вузу видшяеться додаткове фiнансування. Для координаци дiяльностi з розвитку мобiльностi створено спещальна нацiональна Рада з розвитку мiжнаpодноï мобiльностi студентiв.
У США на початку XXI столотя загальна чисельнiсть iноземниx студентiв досягла 582 996 чоловш. Це найбiльше зростання кiлькостi iноземниx студентiв за останш 20 роюв. Бiльше 56% шоземних студенев - виxiдцi з краш Ази, найбiльша кiлькiсть iноземниx студенпв прибувае з Iндiï - близько 67 000 чоловш, далi йдуть КНР, Ивденна Корея, Японiя, з Росп - 2 тис. Пол^ика департаменту освiти США спрямована на:
- Поширення шформаци про освпню полгшку i практику США, забезпеченш лiдируючоï ролi краши в питаннях експорту освпи, цiлеспрямовану роботу з вщповщними партнерами в шших краïнах;
- Вивчення ефективноï практики шших краш у галузi вищоï освiти з метою полiпшення вищоï освiти в США;
- Пщтримку мiжнародноï та економiчноï полiтики США шляхом змщнення зв'язкiв з шшими крашами в галузi освiти та створення сприятливих умов для експорту освитах послуг.
Основними цiлями iнтернацiоналiзацiï вищо1' освiти в Канадi е «пiдготовка випускникiв з мiжнародним рiвнем знань i компетенцш» i «тдтримку конкурентоспроможностi Канади», що досягаеться в першу чергу за допомогою залучення шоземних студеннв. «Експорт освiтнiх послуг» та «отримання доходу вищими навчальними закладами» посiли в списку прюритепв освiтньоï полiтики Канади 5-е i 8-е мюце вiдповiдно [9].
Стратепя iнтернацiоналiзацiï вищо1' освiти, спрямована на отримання доходу, базуеться на двох розглянутих шдходах, але в ïï рамках освiтнi послуги пропонуються на повшстю платнiй основi, i надання державних субсидш не передбачено. 1ноземш студенти дають додатковий дохiд освгтшм iнституцiям, стимулюючи унiверситети реалiзовувати тдприемницьку стратегiю на мiжнародному освiтньому ринку. Уряду в свою чергу надають вузам значну автономда, забезпечують високу репутащю свое1' системи вищо1' освпи, а також високу ступiнь захисту шоземним студентам. До числа краш, що реалiзують такий пiдхiд, належать Австралiя, Великобританiя (для студентiв не з краш €С), Нова Зелацщя та США (для студентiв, яю отримують вищу освiту).
В Австрали та Новiй Зеландiï стратегiя iнтернацiоналiзацiï у сферi вищо1' освiти, шщшована i пiдтримувана державою, спрямована на експортне просування освпи [10]. Австралшська полiтика iнтернацiоналiзацiï вищо1' освiти грунтуеться на трьох компонентах:
1) послщовне запровадження ново1' системи фiнансування ушверситепв;
2) маркетинг Австралiйського унiверситетськоï освпи;
3) змiна вiзовоï та м^рацшно1' полiтики для забезпечення бiльшого прийому шоземних студеннв та надання можливостей певним категорiям студентiв залишитися на постшне проживання в краïнi.
У 1988 р. була диференцшована система оплати навчання для iноземних студеннв, включаючи систему додаткових субсидiй. Для просування вищо1' освiти при посольствах Австрали в крашах Пiвденно-Схiдноï Азп були органiзованi освiтнi центри, функщонуе Програма мiжнародного спiвробiтництва (IDP) - мiжнародна органiзацiя, що iнформуе про систему освгги в Австралiï, яка допомагае абiтурiентам-нерезидентам встановити контакти з австралшськими навчальними закладами, а також Нащональний офю визнання зарубiжних дипломГв i квалiфiкацiй (NOOSR).
В Австрали розроблеш i прийнят органiзацiйнi та програмш стратеги iнтернацiоналiзацiï вищо1' освпи та експорту освпшх послуг. Оргашзацшш стратеги включають тдтримку вузГвських шщатив через полгшчш рiшення та
адмшютративш системи краши. Програмш стpатегiï включають в себе наступне: мiжнаpоднi студентськi програми; iнтеpнацiоналiзацiю освГти за допомогою iнтеpнацiоналiзацiï змiсту освГтшх програм; мiжнаpоднi програми обмiну; дистанцшна освiта та освiтнi послуги в закордонних фiлiяx; мiжнаpодне науково-техшчне спiвpобiтництво та piзноманiтнi курси професшно1' пiдготовки, включаючи коpоткостpоковi i замовш курси; програми пiдтpимки iноземниx студенев. Впровадження цих стpатегiй, а також фшансова пiдтpимка з боку як уряду Австралшського спiвдpужностi в цшому (бiльше половини дох1дно1' частини бюджету вузiв Австpалiï забезпечуеться урядом Австралшського ствдружностГ), так i окремих регюшв дозволяють постiйно нарощувати кiлькiсть шоземних студенев в австpалiйськиx вузах [13]. Кpiм того, на основi розроблених кpитеpiïв ефективностi освiтньоï дiяльностi ушверсите^в уряд через видiлення гpантiв стимулюе роботу по шдвищенню якостi освггшх послуг, розробку нових експоpтооpiентованиx освГтшх програм. За пiдсумками щорГчно1' пеpевipки якост шдготовки фаxiвцiв кожному ушверситету присвоюеться певний рейтинг i вщповщно до нього вуз отримуе додатково 60-80 млн. австралшських дол.). КрГм того, надаються iндивiдуальнi гранти викладачам.
Стpатегiя розширення можливостей заохочуе здобуття вищо1' освГти за кордоном або в вузах - постачальниках шоземних освГтшх послуг. Важливими iнстpументами такого тдходу е:
1) Програми тдтримки заpубiжноï мобшьност державних службовщв, професорсько-викладацького складу, науковцiв та студентiв.
2) Забезпечення iноземним вузам, програмам i викладачам сприятливих умов для комерцшно1' освГтньо1' дГяльносп в кpаïнi. Заохочуеться створення партнерств з мiсцевими постачальниками освгтшх послуг для забезпечення пеpедачi знань мГж заpубiжними та мюцевими освгтшми шститущями.
Як приклади краш, як найбiльш яскраво демонструють прихильшсть дано1' стратеги, можна видшити: краши Ивденно-Схаднох' та Центрально!' Ази (Малайзiя, Гонконг, Китай, Сiнгапуp, Iндонезiя, В'етнам, Ташанд та ш), Мексику i деяк краши Сxiдноï Свропи. Слад зазначити, що у даноï стратеги найбшьш широка географГя: ïï вибирають для себе краши, що знаходяться в рГзних регюнах свГту, на рГзному рГвш економГчного розвитку.
Зокрема, в Китаï реалГзуеться стратепя «Пщйом краши на базГ розвитку науки та освГти», в рамах якоï тдтримуеться мГжнародна мобшьнють китайських студеипв i викладачГв. Так, число китайських студеипв, вщправлених на навчання за кордон, склала 460 тис. осГб, майже таку кшьюсть взяли на навчання китайськ освгтш установи [5]. КрГм того, з 1995 р. в Китаï реалГзуеться «Програма 211», орГентована на видшення 1000 провщних вузГв краши i розвиток в них провщних наукових течш, створення системи громадського обслуговування, комплексний розвиток ïx шфраструктури. Таке цшеспрямоване сприяння з боку Уряду КНР сприяло полшшенню умов шдготовки творчих висококвалГфГкованих фахГвщв, оптимiзацiï науково-дослiдноï структури, тдвищення рГвня оснащеност навчальним i науково-дослщним устаткуванням i рГвнем науково-дослщних можливостей вузГв.
Iнтернацiоналiзацiя сектора вищо1' освГти дозволяе виршити вищезгаданi проблеми. Важливим фактором у розвитку штернащонатзаци стае розширення доступносп мережГ 1нтернет. ЩорГчно в крашах СхГдно1' Свропи збшьшуеться кшьюсть людей, що мають доступ в 1нтернет, що дозволяе значно розширювати мГжнародне ствробГтництво в сферГ освГти через форми дистанцшно1' освГти, вГртуальних ушверситеив та ш.
Таким чином, вибГр стратеги штернащонатзаци визначаеться не тшьки зовшшшми геополГтичними факторами, але, перш за все, нащональним сощально-економГчним та юторичним контекстом, можливостями, ресурсами та прюритетами. 1нтернащоналГзащя освГти все в бшьшш кшькосп краш стае об'ектом i предметом державно1' полГтики, спрямовано1' на виршення конкретних внутршньодержавних полгшчних, сощальних i фшансових завдань.
Узагальнюючи аналГз рГзних характеристик функщонування зарубГжних систем вищо1' освГти та 1'х позищонування на свГтовому ринку освншх послуг, можна видшити ряд тенденцш в област державноï полГтики ix штернащоналГзаци, яю полягають в наступному:
1. Прюритет штернащоналГзацп вищо! освГти як державноï стратегiчноï мети.
2. Програмування процесу штернащоналГзацп з вибором способГв (видГв i форм) штернащоналГзацп, а також шструменив ïx тдтримки. Для реалГзаци державноï полгшки у краïнаx - лщерах в галузГ експорту освншх послуг розробляються цшьовГ загальнонащональш програми (з чГтко позначеними цшями i завданнями, з вщповщним фшансовим забезпеченням).
3. Наявшсть системи шдикаторГв для оцшки ефективносп освiтньоï дГяльносп та якостГ, що забезпечуються нащональними органами по якост вищоï освгш.
4. Активне використання маркетингових шструмеипв в шдтримщ та шдвищенш конкурентоспроможносп нацюнальних систем вищоï освпи на мГжнародному рГвш.
5. Створення шститунв сприяння розвитку експортного потенщалу системи вищоï освгш. У всГх краïнаx - лщерах в галузГ експорту освитах послуг створеш державш або недержавш оргашзаци, служби сприяння експорту освитах послуг та академГчному обмшу викладачГв та студенпв, а в деяких краïнаx по 2-3 оргашзаци: Великобриташя - Британська Рада i Рада мiжнародноï освпи, Франщя - EduFrance i EGIDE; США - Асощащя мГжнародних дГячГв освгш; 1нститут мiжнародноï освГти; IREX; АвстралГя - ЮР). I хоча частина з них офщшно називаються некомерцшними, благодшними (Британська Рада), практично вс вони мають державне фшансування (часпше за все з боку МЗС - ДААД, Британська Рада та ш.). Загальний бюджет 23 оргашзацш, що входять до Асощаци академГчного сшвробГтництва, - 1 млрд. дол. США. При цих оргашзащях працюють потужш служби маркетингу, вщдшення в багатьох краïнаx, постшш представництва.
6. Пщтримка мiжнародноï та економiчноï полгшки шляхом змщнення зв'язюв з шшими крашами в галузГ освГти та створення сприятливих умов для експорту освпшх послуг нацюнальних провайдерГв, що тягне за собою на рГвш освитах установ формування глобального викладацького складу та транснацюнальних спшьних програм. Все бшьше провщних ушверситепв свГту, яю в стратепчних
планах розвитку орiентуються на транснащональне навчання, шдготовку фахiвцiв в умовах глобально! економши, мiжкультурно!' комушкацп, «перетворення на мiжнароднi науково-освiтнi комплекси».
ВИСНОВКИ
Формування ефективно!, сучасно! ринково! економiки можливе лише завдяки масштабним зусиллям у сферi освiти. В умовах жорсткого дефщиту державних асигнувань вiтчизнянiй освiтi необхiдний цивiлiзований, ефективно працюючий освiтнiй ринок, рiзноманiття оргашзацшних форм i ринкових стратегiй осв^шх установ, необхiднi елементи i зв'язки ринково! шфраструктури, якi сприяють !м i споживачам !хнiх послуг, важливий маркетинговий пiдхiд, орiентований на усшшне задоволення освiтнiх потреб окремо! людини, фiрм, соцiальних iнститутiв i груп, всього суспiльства. При цьому одним з перспективних напрямiв розвитку навчального закладу в сучасних умовах е орiентацiя на формування та ефективну реатзащю експортного потенцiалу i на його основi подальшу iнтеграцiю у св^овий освiтнiй простiр.
Список л^ератури
1. Бiла книга нацюнально! освгги Украши / Акад. пед. наук Укра!ни; за ред. В. Г. Кременя. - К. , 2009. - 185 с.
2. Горбунова Е.М. Интернационализация высшего образования в странах ОЭСР.[Сб. Актуальные вопросы развития образования в странах ОЭСР] / Е.М. Горбунова, М.В. Ларионова; Отв. ред. М.В. Ларионова. — М.: Издательский дом ГУ ВШЭ, 2005 - С. 137.
3. Мармаза А. И. Инновационные подходы к управлению учебным заведением / А. И. Мармаза. -Х.: Изд. «Основа», 2004. - 204 с.
4. Рисин И.Е. Инновации в системе государственного управления развитием экспорта образовательных услуг в зарубежных странах / И.Е. Рисин, Е.Н. Шошина // ИнВестРегион. - 2007. - №2. -С. 28-29.
5. Чжан Л. Состояние китайского высшего образования. Образовательная инноватика в мировой прессе (дайджест) / Л. Чжан // Инновации в образовании. - 2004. - №4. - С. 151-152.
6. Хан К. Изменение «духа времени» в немецком высшем образовании и роль Общего соглашения о торговле услугами (GATS). Образовательная инноватика в мировой прессе (дайджест) / К. Хан // Инновации в образовании. -2004. -№4.-С. 148-149.
7. Australia's Export of Education Services // I DP publication [Электронный ресурс]. - Режим доступа: wwvv.idp.edu.au/marketingandresearch/research/internationalcducationstatistics/ pdf
8. Система высшего образования Японии // Новости ОЭСР: образование, наука, новая экономика. 2004. № 7 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: //www.oecdcentre.hse.ru/material/OECD 7 Japan.pdf
9. Prime Minister launches drive to attract more international students. 18 June 1999 II British Education Brand -Education Counselling service [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.britishcouncil.org/ecs/news/1999/ 0618/index.htm
10. Statistisches Bundesamt Deutschlands II [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.destatis.de/d home.htm
11. CIDA/ Statistical report on development assistance. Fiscal year 2003—2004 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: wwvv.acdi-cida.gc.ca/INET/IMAGES.NSF/vLUImages/stats/Sfi!e/Stat_rep_03-04.pdf
12. OpenDoors 2002 Reports [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www. opendoors.iienetwork.orgOECD.
13. Internationalisation and Trade in Higher Education: Opportunities and Challenges, 2004.
14. International Education in Australia // Maketing and Research, IDP [Электронный рссурс]. - Режим
доступа http://www.idp.edu.au/_arketingandresearch/research/internationaleducationstatistics/
fastfacts/ article4G5.asp
15. International Education in Australia// Marketing and Research, IDP [Электронный ресyрс]. - Режим достvпa:http:www.idpedn.au/niaiketingandrcsearch/researcli/intcrnationaleducationsiatistics'Tastracls/nr ticlc4Q5.asp
Шутаева Е.А. Маркетинг на мировом рынке образовательных услуг: инструменты и механизмы / Шутаева Е.А. // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: Экономика и Управление. - 2012. - Т. 25 (64), № 1. - С. 223-231. В статье рассматриваются современные тенденции, инструменты и механизмы реализации маркетинга на мировом рынке образовательных услуг в условиях интернационализации мирохозяйственных связей и формирования мирового образовательного пространства.
Ключевые слова: мировой рынок, образовательные услуги, стратегия, маркетингове инструменты, интернационализация.
Shutaieva O.O. Marketing the world market of educational services: tools and equipment / O.O.Shutaieva // Scientific Notes of Taurida National V.l. Vernadsky University. - Series: Economy and Management. - 2012. - Vol. 25 (64), № 1. - P. 223-231.
The article discusses the current trends, tools and mechanisms for the implementation of marketing in the world market of educational services in the internationalization of world economic relations and the formation of the world educational space.
Keywords: world market, educational services, strategy, marketing tools, internationalization.
Статья поступила в редакцию 15. 05. 2012 г
