CC BY
21
- Цифрова економжа та шформацшш технологи -
УДК 338.2:004 аок 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-216-224
О. С. Вишневський,
кандидат економ!чних наук, ОКСЮ 0000-0002-2375-6033,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
НАЦЮНАЛЬНА ЦИФРОВА ПЛАТФОРМА СТРАТЕГУВАННЯ: КОРИСТУВАЧ1, БЛОКИ, АРХ1ТЕКТУРА
Постановка проблеми. Окремi елементи про-цесу стратегiчного управлiння використовуються в Укра!и досить тривалий час, але його ефективнiсть в цiлому залишаеться низькою. Стратеги на всiх рiвнях управлiння пiсля розробки та затвердження досить швидко втрачають актуальнiсть i в кiндевому пiдсумку не виконуються. Неузгоджешсть стратегiй мiж собою та з суб'ектами !х реалiзацi! набувае особливого значения при змш влади (проввдного суб'екту реалiзащ! стратеги). Наприклад, вiдносно Державно! стратеги сталого розвитку «Укра!на -2020», яка була розроблена та прийията за чаав пре-зиденства П. Порошенка, постае питаиня: (а) «Чи мае президент В. Зеленський, обраний у 2019 р., ви-коиувати цю стратепю?»; (б) «Хто мае звгтувати за результатами И виконания?». Аналопчна ситуацiя неминуче виникае й на регюнальному рiвнi, коли се-мирiчнi регiональнi стратеги розвитку приймаються представниками одних полiтичиих сил, а тсля чер-гових мiсцевих виборiв виконуються (чи не виконуються) шшими полгтичиими силами.
Також iсиуе низка iнших проблем у забезпе-чеиш процесу стратегуваиня, як пов'язаи з вадами у його архггект^ (дизайш). Як иаслiдок, низька якiсть стратепчного управлiиия вiдображаеться на дииамiцi соцiально-економiчного розвитку кра!ни, яка значно ввдстае вiд середнiх значеиь iиших кра!н свiту. Це вiдбуваеться на от поглиблення процесiв цифровiзацн, але можливост цифрових технологiй не використовуються в повному обсязi для удоско-налення процесу стратегiчного управлiния. Тому актуальною залишаеться проблема тдвищення якосп процесу стратегiчного управлiиня в Укра!и з вико-ристаниям можливостей цифрових техиологш
Анал1з останн1х досл1джень. До^джеиня, пов'язаи з питаниями стратегiчного управлiння, по-стiйно привертають увагу широкого кола науковщв [1-16], як з одного боку звертають увагу на теоре-тико-методологiчнi аспекти стратегуваиня, а з ш-шого - на наяви проблеми в процесi стратепчного управлiння в Укра!ш. При цьому можливост вико-ристаиня сучасних цифрових технологш у виглядi цифрових платформ не розглядаються, хоча обгово-рюються «науково-експерти платформи стратегуваиня в системi стратегiчного плаиувания соща-льно-економiчним розвитком кра!ии, макрорегiоиу, обласп, мюта, району та об'еднаних територiальиих громад» [9, с. 92] та доцшьнють 1х створеиня.
Таким чином при до^дженш питань, пов'яза-них iз стратегiчним управлiиням, залишаеться поза фокусом уваги проблема розумно! цифровiзацi! процесу стратепчного управлшня в Укра!ш, що й обу-мовило вибiр цiлi дослiджеиня.
Виходячи з наявно! проблематики та аналiзу останшх дослщжень, ц1ллю статт1 е обгруитувания цифровiзацi! процесу стратегiчного управлiния в Укра!ш через створения нацюнально! цифрово! платформи стратегуваиня (далi - НЦПС).
Результати дослщження. Груитуючись на результатах попередшх дослiджеиь [1-3] можна визна-чити п'ять основиих проблем процесу стратепчного управлiння:
- неузгодженiсть стратегш мiж собою;
- неузгодженiсть стратегш та бюджетов;
- вiдсутиiсть мотивацп та вiдповiдальностi за реалiзацiю стратегш;
- негнучшсть стратегiй при виникиени «чор-иих лебедiв»;
- низька культура стратегуваиня.
Виршения цих проблем, з одного боку, знахо-
диться в нормативнш площиш, i потребуе доопра-цювания та прийияття Закону Укра!ни «Про дер-жавне стратепчне плаиуваиня» [2, с. 36; 9, с. 90], а з шшого - необхвдним е оргаиiзацiйно-технологiчне забезпечення цього процесу. 1нструмеитом такого забезпечення мае потеидiал стати НЦПС.
Груитуючись на визначенш нацюнально! цифрово! платформи, розроблено! ранiше [17, с. 220], НЦПС являе собою едину сукупнють реестрiв стра-тегiчиих документов (далi СД), суб'екпв розробки, виконання, мошториигу та актуалiзацi! СД, алго-ритмiв !х взаемодi! i сховища здiйснеиих мiж ними транзакцш, яка дiе онлайн i знаходиться у власност держави. Виходячи iз загально! теорi! стратегуваиня [3], наявиих проблем стратепчного управлiння в Ук-ра!и та можливостей використаиня цифрових платформ [17-19] НЦПС мае складатися з таких блошв:
1) Розробка стратепчних докумеитiв;
2) Виконаиня стратепчних документов;
3) Мошторииг виконаиня стратепчних документов (та !х актуалiзацiя за необхiдностi).
Також НЦПС мае забезпечувати зберiгания стратегiчиих документов та юторп (цифрового слiду) !х створения.
До основних груп користувачiв НЦПС належать: громадяни, ограии державно! влади, громад-
ськ оргашзаци, органи мюцевого самоврядування, 61знес, експертна спшьнота. Щ групи досить уза-гальнеш та мютять у со61 низку тдгруп. Наприклад, до групи «Ограни державно! влади» входять дер-жавн службовцц органи мюцево! влади; бюджетш оргашзаци; державн тдприемства; державш установи; центральн органи виконавчо! влади (наприклад, Державна казначейська служба Укра!ни); Дер-жавний фонд регюнального розвитку тощо. Група «Громадськ оргашзаци» включае в себе так! тд-групи: полгтичш д1яч1; парти; громадськ об'ед-нання.
Серед користувач1в НЦПС окремого пояснения потребуе група «експерт». Шд експертом розумь еться особа, яка волод1е специф1чними знаннями в певнш сферг Для розробки та реатзацп стратегш р1зного р1вня (нацюнальш, регюнальш, мюцев^ та виду (стратегИ територ1альних утворень та стратеги оргашзаци, наприклад, великих державних тдпри-емств) знадобляться експерти з досить р1зними спе-цифiчними знаннями. Так, при розробщ стратеги певно! селищно! громади до складу групи експертгв мають входити як експерти, котрi володiють мето-дологiею стратегування, так i 11, що володiють спе-цифiчними знаннями про об'ект стратегування. Таким чином, до кола експертгв можна ввднести ве-лику кiлькiсть населення, яка перевищуе потреби процесу стратегування. Тому дискусiйним е пи-тання щодо залучення експертгв на кожному з еташв процесу стратегiчного управлшня. Одним з варiан-■пв е рандомний (випадковий) вiд6iр експертiв за наперед визначеними параметрами. Наприклад, при розробщ стратегii' регiону А, не менше Х% експертiв мають бути обiзнанi щодо соцiально-економiчного становища цього регiоиу, не менше Y% мають бути експертами з еколопчних питань, 2% - мати екс-пертизу у ЗЕД тощо. У певному сенсi цей пiдхiд можна порiвняти з вiд6ором присяжних з кола зви-чайних, дiездатних громадян певного вiку. Цей вщ-бiр мае вiд6уватися на НЦПС з кола зареестрованих на нiй громадян.
Прозора дiяльнiсть експертно! спiльноти на НЦПС перетворюе !! у промiжну ланку, iнструмент перетворення най6iльш активних громадян з необ-хiдними специфiчними знання у кадровий резерв для громадських об'еднань, полiтичних партiй, ор-ганiв державно! влади.
Блок «Розробка стратег1чних документов» передбачае в першу чергу тюну взаемодто пред-ставнишв органiв державно! влади, мiсцевого самоврядування та експертно! спшьноти. Цей блок забез-печуе: (1) дотримання термiнiв розробки СД; (2) ввд-6iр представнишв експертно! спiльноти; (3) враху-вання позицi! вiдповiдних груп населення; (4) уз-годження СД мiж собою.
Як свiдчить чинний стан розробки регюналь-них стратегш розвитку, кожний регiон мае свою ди-намiку [20]. У той час як одш регiони вже ухвалили плани заходiв iз реалiзацi! регiональних стратегiй
розвитку (наприклад, Донецько!, Житомирсько!, За-карпатсько!, Запорiзько!, Львiвсько! та Хмельниць-ко! областей), iншi - мають лише проекти стратегш (наприклад, 1вано-Франшвсько! о6ластi). Але стратеги мають створюватися вчасно. Т^ що прийнят зарано, можуть не ввдповвдати новим реалiям у швидко змiнному глобальному соцiально-економiч-ному середовищг У разi прийняття СД iз зашзнен-ням, може бути втрачена можливiсть бюджетування видатшв на реалiзацiю стратегi! в поточному пе-рюда.
При цьому Державна стратегiя регюнального розвитку на перюд до 2027 року ще не затверджена. Хоча !! проект розроблено. Виникае декшька питань щодо процесу розробки: «Чим керувалися регiони, коли розробляли сво! регiональнi стратегi! розвитку?», «Як враховуе ДСРР 2027 вже прийнят! регюнальш стратеги розвитку?», «Що робити якщо будуть протирiччя мiж ДСРР 2027 та регiональними стратепями розвитку?».
У межах чинно! моделi стратегування вирь шення цих проблемних питань неможливе. Уз-годження стратегш мае вщбуватися на етапi !х розробки. Важливим етапом розробки кожно! стратегi! мае бути !! узгодження iз змiстом iнших дточих стратегiй. Це також доцшьно робити через залучення експертно! спшьноти. При цьому не обов'яз-ково стратепя, яка розробляеться, мае вщповадати змюту вже дточих стратегiй. Може бути i навпа-ки. Але в цьому разi в дточш стратегi! нео6хiдно пе-редбачити вщповщш змiни, як мають бути по-годженi (прийнят^) суб'ектом розробки (актуалiза-цi!) дiючо! стратегi!.
Блок НЦПС «Розробка стратепчних документов» створюе щннють для органiв державно! влади та мюцевого самоврядування через доступ до експертно! спшьноти та позици населення, а також можливють всебiчно урахувати дiючi СД. У свою чергу експертна спшьнота отримуе можливють ви-користати сво! знання на користь суспiльства та од-ночасно отримувати кошти за свою роботу. Грома-дяни та бiзнес зможуть не лише спостерiгати за про-цесом, а й також висловлювати сво! пропозици та ощнювати якють роботи (табл. 1, стовпець 2).
Одночасно кожний з основних користувачiв НЦПС створюе певну щннють для iнших користу-вачiв ще! платформи (табл. 1, стовпець 3). Кшцевим результатом роботи в межах блоку «Розробка СД» е проект СД.
Промiжним моментом мiж використанням бло-кiв НЦПС «Розробка СД» та «Виконання СД» е !х затвердження. Затвердження може вщбуватися або через рiшения представницьких органiв (Верховна Рада, обласна рада, мiсцевi ради), або через референдум. Враховуючи тенденци запровадження онлайн голосування, доцшьним е синхрошзащя ш-формацi! на НЦПС з результатами голосування уповноважених на затвердження СД шституцш, яка розмiщена на профшьних НЦП.
Таблиця 1
Блок НЦПСУ «Розробка СД»_
Група користувачiв Цшнють, яку отримують вiд НЦПС Цшнють, яку створюють для шших користувачiв НЦПС
Органи державно! влади та мюцевого самоврядування Можливють залучення необх1дних иредставник1в експеpтноï' спiльноти в необхiднiй кiлькостi та якосп на етапi розробки СД нацюнального та регю-нального piвня Матеpiальний, фiнансовий та оргаш-зацiйний ресурс. Знання та шформащя для експеpтноï' спiльноти
Експерта спшьнота Можливiсть використати своï' знання на користь сустльства. Отримання матеpiальних ресурав Знання та шформащя для представнишв оргашв та державно! влади та мюцевого самоврядування
Громадяни та Бiзнес Можливiсть спостеpiгати за процесом розробки стратеги, та висловлювати свою думку 1нформащя щодо ставлення до змюту СД, та процесу розробки СД для представнишв оргашв та деpжавноï влади та мюцевого самоврядування, а також експеpтноï стльноти
Складено автором.
Блок «Виконання СД». Розроблеш та затвер-джеш СД мають впроваджуватися в життя. Для цього в блощ «Виконання СД» передбачено двi функцi!: (1) мотивацiя державних службовщв до виконання СД; (2) ресурсне й органiзацiйне забезпе-чення виконання СД.
Мотиващя державних службовщв до виконання СД мае бути реалiзована через узгодження ключових показнишв ефективностi (КР1) !х дiяльно-ст з цшьовими показниками СД (вимiрюваними складовими стратегiчних цшей). Перспективним ш-струментом е «укладення» смарт-коитрактiв на 6азi техиологi! блокчейн [19, с. 42-49] мiж державними службовцями найвищого рiвия та уповноваженими представниками населення в осо6i колепальних представницьких органiв (Верховна Рада, обласш, мiськi, селищнi тощо ради) та шституту президента щодо виконання СД. У разi невиконання умов смарт-контракту повноваження певного державного
службовця найвищого piBra - припиняються. У pa3i виконання встановлених KPI термш повноважень продовжуеться, отримуються матеpiальнi чи кар'ер-нi заохочення. Вiдповiдно на НЦПС мае агрегува-тися та вщображатися ця iнфоpмацiя.
Ресурсне й оргашзацшне забезпечення виконання СД передбачае розробку бюджет!в, плашв, програм тощо вщповщно до стpатегiчних цiлей. У процеа узгодження СД та бюджетов також доцiльно використовувати знания експортно! спiльноти та враховувати iнiцiативи громади, як це досить ус-тшно робиться пiд час формування «Громадських бюджетов» та pеалiзацiï пpоектiв в межах цих бюджетiв.
Пpовiдними користувачами блоку НЦПС «Виконання СД» е органи деpжавноï влади та мюцевого самоврядування, експертна спшьнота, громадяни та бiзнес (табл. 2).
Таблиця 2
Блок НЦПС «Виконання СД»
Група користувачiв Цiннiсть, яку отримують вщ НЦПС Цшнють, яку створюють для шших користувачiв НЦПС
Органи державно! влади та мiсцевого самоврядування Формувати бюджети вщповщно до СД. Пщви-щення ефективиостi використання бюджетних ресурсiв. Залучення громадян та бiзнесу до реалiзацi! СД. Чiткi цiлi i завдання дiяльностi Реалiзацiя СД в штересах всього сустль-ства та бiзнесу, виpiшення суспiльно значу-щих проблем
Експерта спшьнота Експертний супровщ реалiзацi! СД Пщвищення ефективностi pеалiзацiï СД в штересах всього сустльства та бiзнесу, ви-piшення суспiльно значущих проблем
Громадяни Доступ до дшчих стратегiй та тих, строк ди яких завершився. Iиформацiя про розробнишв. Звiти про виконання тощо Участь у pеалiзацi! СД. Пщвищення ймо-вipностi pеалiзацiï СД в штересах всього сустльства та бiзнесу, виршення суспiльно значущих проблем
Бiзнес Участь у реалiзацi! СД, в тому чи^ через використання шструменпв державно-приватного партнерства Пщвищення ймовipностi pеалiзацiï СД в ш-тересах всього суспiльства та бiзнесу, вирь шення суспiльно значущих проблем. Долучення pесуpсiв бiзнесу до pеалiзацi! СД
Складено автором.
Блок «Монторинг виконання СД». Зараз неза-лежний мониторинг виконання СД фактично не ic-нуе. Наприклад, в Стратегiï розвитку Донецько1 облает^ на перюд до 2027 року вказуеться, що «Проведения монiторингу i ощнки результативноcтi реаль зацiï Стратегiï здшснюватиметься департаментом економiки облдержадмiнicтрацiï iз залученням ввд-повiдальних виконавщв Стратегiï та громадськостЬ> [21, с. 200]. Тобто облдержадмЫстращя сама вико-нуе i проводить мониторинг виконання cтратегiï. Це типовий конфлшт iнтереciв. Хоча проведення само-монiторингу не е зайвим, головним засобом його
Актуалiзацiя СД дозволяе тдтримувати весь процес стратепчного управлiння таким, що ввдповь дае зовшшшм та виутрiшнiм змiнам полгтичного, економiчного, cоцiального, екологiчного тощо сере-довища. Iнiцiаторами проведення актуалiзацiï СД можуть бути ва кориcтувачi НЦПС, як е суб'ек-тами ïx розробки та виконання (наприклад, Кабшет Мiнicтрiв Украши, виконкоми на регюнальному та мюцевому рiвнi), затвердження (наприклад, Верховна Рада, обласш, мюьш, cелищнi ради), монгто-рингу (експертна спшьнота, населення, бiзнеc). При цьому iнiцiативи населення, бiзнеcу та експертно1' стльноти мають носити колективний характер. Ви-значення мiнiмально необxiдноï кшькосп юридич-них чи фiзичниx о«б, якi мають тдтримати таке зве-рнення, потребуе подальшого обговорення.
Окремо ввд розглянутих блокiв НЦПС треба звернути увагу на функцто агрегування та збере-ження даних експертов та виконавщв у реестрах СД. На цей час не юнуе едино1' платформи cтратегiчного управлiння розвитком держави, регiонiв та терито-рiальниx громад. Наявна iнформацiя розпорошена у тиcячi рiзноманiтниx баз даних.
За наявносп тако1' бази даних виникае можли-вicть реалiзацiï аналгтично1' функдiï, яка включае до себе: ощнку ступеня (вiдcотка) реалiзацiï СД, рей-тингування виконання cтратегiй, рейтингування виконавщв СД. За наявност тако1' iнформацiï у широ-
проведення мають бути рандомно cформованi екс-пертнi групи. Розробка, прийняття та виконання бюджетов та KPI для найвищих за рангом державних службовщв вiдбуваетьcя тд наглядом cпецiально сформованих груп з представнишв експертно1' спшь-ноти, але остаточне рiшення залишаеться за владою. Якщо приймаються та виконуються бюджети, що не вщповщають СД, якщо KPI не виконуються чи су-перечать СД - це шформащя для громадян, яка буде врахована тд час наступних мicцевиx чи нацюналь-них виборiв (табл. 3).
Таблиця 3
ких верств населення з'являеться можливicть для об'ективно1' ощнки дiяльноcтi полiтичниx дiячiв, партий, державних службовщв топ-рiвня, яка може бути покладена в основу ршень пiд час виборiв Президента Украши, Верховно!' Ради Украши, обласних та мicцевиx рад, мерiв, а також проведення рефе-рендушв.
Для втшення розробленоï концептуальноï мо-делi НЦПС необxiдним е значний органiзацiйний, матерiальний та iнcтитуцiйний ресурс, яким володiе лише держава. Також лише держава мае можливють конcолiдувати дiяльнicть вcix кориcтувачiв НЦПС. Тому проввдним суб'ектом створення НЦПС е держава Украша. Також лише за допомогою оргашв державноï влади можна забезпечити безпеку даних та коректнють роботи платформи на в«х рiвияx. Пiдчаc розробки плану створення НЦПС та реалiза-ujï проекту з його втшення, корисним буде досввд розгортання цифровоï платформи «ProZorro» та ïï адмiнicтрування через дiяльнicть Державного пiд-приемства «Прозоро».
Виходячи з наведеного вище опису блоков та кориcтувачiв НЦПС, пропонуеться наступна концептуальна модель функцюнування НЦПС, ïï зага-льний дизайн (див. рисунок).
Але, враховуючи масштаб НЦПС, ïï розгор-тання потребуе не лише значного фшансового та ор-ганiзацiйного ресурсу, а також значних витрат часу,
Блок НЦПСУ «Мошторинг виконання СД»
Група користувач1в Ц1нн1сть, яку отримують в1д НЦПС Цшшсть, яку створюють для 1нших користувач1в НЦПС
Органи державиоï влади та мюцевого самоврядування Об'ективна шформащя про стан виконання СД. Базис для актуалiзацiï СД Шдтримання змicту СД у сташ адекватному змiиам виутрiшиього та зовшш-нього середовища
Експерта cпiльиота Експертний супроввд моиiториигу виконання СД та ïx актуалiзацiï Об'ективна шформащя про стан виконання СД, яш використовують органи державноï влади та мюцевого самовря-дування
Громадяни 1нформашя про стан виконання СД Реакця на стан виконання СД через ви-раз електоральних переваг
Бiзнеc 1нформашя про стан виконання СД, яка дае можливють корегування взаемодiï в межах державно-приватного партнерства Ефективний перерозподш реcурciв з метою виконання СД
Складено автором.
47
\7
47
Реестр СД
Реестр експерт1в
Реестр виконавц1в
¡нформац1я вплив
База даних (Реестр)
Рисунок. Концептуальна арх1тектура функц1онування НЦПС
(розроблено автором)
навгть для держави це досить ресурсномюткий проект, який потребуе поступового втшення в життя.
Треба зазначити, що теоретична модель у будь-якому разi буде адаптована при практичному про-вадженш, 6о проблематично передбачити всi мож-ливi ризики та можливостi !! використання. Але одним з головних позитивних ефекпв буде тдви-щення загально! культури стратегування населення (фiзичних осi6) та органiзацiй (юридичних осi6), на-буття ними навичок узгодження суперечливих цшей та концентрацл ресурсiв задля !х реалiзацi!.
Подальший розвиток НЦПС передбачае сход-ження вiд нащонального рiвня до бiзнесового та ш-дивiдуального рiвня. Пюля узгодження процесу стратегiчного управлiння на державному, регюналь-ному та мюцевому рiвнi до нього нео6хiдно долу-чити СД великих державних тдприемств (таких як Нафтогаз, Укрзалiзниця, Турбоатом тощо). В по-дальшому до процесу на добровшьнш основi мож-ливо долучити весь 6iзнес. Це фактично вiдповiдае участ^ компанiй у торгах на фондовш 6iржi влас-ними акцiями. Наприклад, в США для реестраци но-вих щнних паперiв на нацiональних 6iржах (напри-
клад, Нью-Йоркська фондова бiржа) iсиуе форма БЕС Б-1 (Звiт про реестращю згiдно iз Законом про щнш папери 1933 року). Форма Б-1 вимагае вiд компанш надания детально! iнформацi! про дiючу 6!з-нес-модель, яка, як правило, мютить мiсiю компанi! (ключовий високорiвневий елемент стратегi! [3, с. 29-37]).
Формування високо! культури стратегування дозволяе поступово включити в процес стратепчного управлшня iидивiдуальний рiвень. Спочатку доцiльно долучити до цього процесу державних службовщв. Якщо вони будуть подавати декларащю не лише про майновий стан i доходи за минулий пе-рiод, а також власш стратегiчнi цiлi щодо придбання майна та очiкуваиих доходiв в майбутш перiоди, буде можливiсть враховувати цю iнформацiю при прийиятп кадрових рiшеиь. Наприклад, якщо дер-жавний службовець iнформуе про бажаиия надати благодшиу допомогу у майбутиьому перюда, а по факту покращуе матерiальне становище, це важлива iнформацiя для виборщв у разi бажаиия такого державного службовця розбудовувати полпичну кар'е-ру.
У шицевому пiдсумку можна передбачити мож-ливiсть декларацi! стратепчних цшей всiма грома-дянами кра!ни, що дозволить !м спiввiдносити власш цш з цiлями, визначеними, з одного боку, у СД на державному, регюнальному та мюцевому рiвнi, а з шшого - з СД компанш та органiзацiй, яш прямо чи опосередковано на них впливають.
Таким чином можна запропонувати наступи! етапи розширеиня процесу стратепчного управлшня щодо ступешв узгодження СД:
1. Узгоджения СД на нацюнальному, регюна-льному та мюцевому р!вш м!ж собою.
2. Узгоджения КР1 державних службовщв та стратепчних цшей.
3. Узгоджеиня СД та бюджетов.
4. Узгоджения СД державних тдприемств та СД на нацюнальному, регюнальному та мюцевому Р!ВШ.
5. Узгоджеиня СД комерцшних та недержав-них компанiй та СД на нацюнальному, регюнальному та мюцевому р1внт
6. Узгоджения особистих цшей державних службовщв та СД на нацюнальному, регюнальному та мюцевому р1внт
7. Узгоджеиня особистих цшей громадян та СД на нацюнальному, регюнальному та мюцевому р1в-ш, а також СД компанш та оргашзаци, з якими воии взаемодiють.
Втшеиня в«х етапiв дозволить створити про-активне суспшьство, яке здатне рухатися у певному напрямi, тдтримуючи висок! темпи сощально-еко-ном!чного розвитку.
Висновки.
1. Наявний комплекс проблем у забезпечеиш стратегiчного управлiиня в Укра!и обумовлюе не-
обхщиють пошуку шлях1в виправлеиня наявно! си-туацi!. Нормативна невизначенють та органiзацiйна дисгармонiя унеможливлюють ефективне викорис-таиня стратегiчного управлiння. Перспективним на-прямом пiдвищеиня ефективност стратегiчного уп-равлiиня, забезпечення його прозорост та адекватности зовшшньому середовищу е цифровiзацiя цього процесу. В якост iнструмеиту тако! цифровiзацi! можна використати архiтектуру та лопку розвитку великих цифрових платформ.
2. Як р1зновид великих цифрових платформ за-пропонована розбудова НЦПС, яка поеднуе д!яль-нють громадян, представнишв 6!зшсу та влади на от узгоджеиня стратегiчних цiлей та тдвищения ймов!рносп !х реалiзацi!. НЦПС забезпечуе д!яль-и1сть процесу СУ на вах фазах (розробка СД, за-тверджеиня СД, виконаиня СД, мониторинг виконаиня СД, актуалiзацiя СД).
3. Враховуючи масштаб НЦПС, !! розробка е досить ресурсномютким та тривалим за часом проектом. Тому мае проводитися поетапно з поступо-вим залучениям р!зиих груп користувачiв та розши-рениям ступеи1в !х учасп у д!яльносп НЦПС.
4. У цшьовому стаи1 НЦПС дозволить тдви-щити культуру стратегуваиня в Укра!ш, узгодить стратегi! на в«х р1внях, забезпечить консолiдацiю населения, бiзнесу та влади, що матиме позитивиий ефект для управлiння соцiально-економiчиим роз-витком Укра!ни.
Напрями подальших досл1джень.
1. Деталiзацiя блошв НЦПС та механiзмiв !х взаемоди. Обгруитувания регламентов та стандартiв взаемоди м!ж користувачами НЦПС.
2. 1деитифшащя ризишв впроваджеиня НЦПС та розробка заходiв з !х мiнiмiзацi! та управлшня ними.
Лггература
1. Вишневський О. С. Проблеми стратепчного управлшня соцiально-економiчним розвитком Укра!ни з урахуванням процесiв децентралiзацi!. В1сник еконо-м1чно'1 науки Украши. 2016. № 1 (30). С. 14-22. 2. Вишневський О.С. Стратепчне управлшня в епоху «чор-них лебедiв». Приазовський економ1чний вгсник. 2020. Випуск 2(19). С.33-37. https://doi.org/10.32840/ 2522-4263/2020-2-7. 3. Вишнеський О.С. Загальна теорiя стратегуваиня: ввд парадигми до практики вико-ристання. Ки!в: НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-сп, 2018. 156 с. 4. Свмешкша О.Л. Проблеми державного стратегiчного планування в Укра!нi. Держава та реггони. Сер1я: Державне управлгння. 2014. № 1 (45). С. 14-18. 5. Свмешкша О.Л. Теоретико-методолопчш засади модершзаци системи державного стратепчного планування в Укра!ш: автореферат дис. ... д-ра екон. наук: 25.00.01 - теорiя та ютор!я державного управлшня. Дншро, 2018. 36 с. 6. Жихаревич Б.С. О результативности стратегического планирования. Региональная экономика. 2018. № 1 (19). С.16-22. doi: https://doi. о^10.15688/ге.уоки.2018.1.2. 7. Забарна Е.М. На-уково-методичш засади формування регiональних
програм розвитку територш. ЕкономЫний форум. 2018. №4. С.108-115. 8. Коваленко А.О. Стратепчне планування сталого розвитку Укра!ни: природно-ре-сурсний та екомодернiзацiйний вимiр: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.06; НАН Укра!ни, Держ. уста-нова "1н-т економiки природокористування та сталого розвитку НАН Украши". Ки!в, 2019. 45 с. 9. Ляшен-ко В. I., Петрова I. П. Стратегування в системi державного управлiння: виклики сьогодення та науково-експертнi платформи. BicHUK eKOHOMiHHOi науки Укра-ти. 2020. № 1 (38). С. 86-96. doi: https://doi.org/10. 37405/1729-7206.2020.1(38).86-96. 10. Рогатша Л.П. Стратепчне управлшня економiчним розвитком, його особливосп та роль у формуванш конкурентних пере-ваг регюну. Економжа та держава. 2018. № 2. С. 9296. 11. Сапельшкова Н.Л., Вознюк Я.С. Сутшсть стратегiчного управлiння. Менеджер. 2016. №3 (72). С. 52-59. 12. Сментина Н. В., Гейко Л.М., Байрам Р. Методолопчний аспект стратепчного планування розвитку об'еднаних територiальних громад. Науковий ei-сник Одеського нацiонального економтного yHieepcu-тету. 2018. № 9 (261). С. 177-193. 13. Сментина Н.В. Стратепчне планування соцiально-економiчного розвитку на мезорiвнi: теорiя, методолопя, практика: мо-нографiя. Одеса : Атлант, 2015. 364 с. 14. Стратегування регионального розвитку: теорiя, методолопя, концепция: монографiя / М. I. Зверяков та ш. Одеса: Атлант, 2019. 241 с. 15. Строяновский В.В. Формирование стратегического анализа в сфере национальной безопасности. Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal). 2017. №12(28). С. 4046. 16. Щукин Б.Н., Круговой В.В. Формирование системы стратегического планирования экономического развития. Формирование рыночных отношений в Украине. 2019. № 1 (212). С. 36-44. 17. Вишневский А. С. Национальная цифровая платформа: перспективы создания в Украине. Вюник економiчно! науки Украши. 2020. № 1 (38). С. 219-223. doi: https://doi.org/10.37405/ 1729-7206.2020.1(38).219-223. 18. 1ванов С.В., Виш-невський О.С. Электронные платформы как инструмент модернизации экономики Украины. В^ник еко-номпно'1' науки Украши. 2017. № 1 (32). С. 47-53. 19. Ляшенко В.1., Вишневський О.С. Цифрова мо-дершзащя економши Украши як можливють прорив-ного розвитку: монографiя. НАН Украши, 1н-т економши пром-сп. Ки!в, 2018. 252 с. 20. Група раднишв з впровадження державно! регюнально! полггики в Укра!ш Програми «U-LEAD з Свропою». Стан розро-бки Регiональних стратегiй розвитку на перюд до 2027 року i плашв заходiв з !х реалiзацi! на 2021-2023 рр. URL: http://rdpa.regionet.org.ua/14-anonsy/308-rozrobka-regionalnikh-strategij -rozvitku-2021-2027?month=9&ye ar=2019 (дата звернення: 26.03.2020). 21. Стратепя розвитку Донецько! обласп на перiод до 2027 року. За-тверджено Розпорядження голови облдержадмшстра-ци, керiвника обласно! вiйськовоцивiльно! адшшстра-ци 17.02.2020 № 147/5-20. URL: https://www.minregion. gov.ua/wp-content/uploads/2020/04/doneczka-strategiya-rozvytku-doneczkoyi-oblasti-na-period-do-2027-roku.pdf.
References
1. Vyshnevskyi O.S. (2016) Problemy strateghich-nogho upravlinnja socialjno-ekonomichnym rozvytkom Ukrajiny z urakhuvannjam procesiv decentralizaciji. [Problems of strategic management of socio-economic development of Ukraine in view of decentralization processes]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - Herald of economic science of Ukraine, 1 (30), pp. 14-22. [in Ukrainian].
2. Vyshnevskyi O.S. (2020) Strateghichne upravlinnja v epokhu «Chornykh lebediv» [Strategic management in the era of «Black swans»]. Pryazovsjkyj ekonomichnyj visnyk - Pryazovskyi economic herald, 2(19), pp. 33-37. doi: https://doi.org/10.32840/2522-4263/2020-2-7 [in Ukrainian].
3. Vyshnevskyi O.S. (2018) Zaghaljna teorija strate-ghuvannja: vid paradyghmy do praktyky vykorystannja [General strategizing theory: from paradigm to practice]. Kyiv: Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine. [in Ukrainian].
4. Jevmjeshkina. O.L. (2014) Problemy derzhavnogho strateghichnogho planuvannja v Ukrajini [Problems of state strategic planning in Ukraine]. Derzhava ta reghiony. Serija: Derzhavne upravlinnja -State and regions. Series: Public Administration, 1 (45). pp.14-18. [in Ukrainian].
5. Jevmjeshkina. O.L. (2018) Teoretyko-metod-ologhichni zasady modernizaciji systemy derzhavnogho strateghichnogho planuvannja v Ukrajini [Theoretical and methodological principles of modernization of the system of state strategic planning in Ukraine]. Extended abstract of Doctor's thesis. Dnipro. 36 p. [in Ukrainian].
6. Zhikharevich B.S. (2018) O rezul'tativnosti strate-gicheskogo planirovaniya [On the effectiveness of strategic planning]. Regional'naya ekonomika - Regional economy,, 1 (19), pp. 16-22. doi: https://doi.org/10.15688/ re. volsu.2018.1.2 [in Russian].
7. Zabarna E.M. (2018) Naukovo-metodychni zasady formuvannja reghionaljnykh proghram rozvytku terytorij [Scientific and methodological bases of formation of regional programs of development of territories]. Ekonomichnyj forum - Economic forum, 4, pp.108-115. [in Ukrainian].
8. Kovalenko A.O. (2019) Strateghichne planuvannja stalogho rozvytku Ukrajiny: pryrodno-resursnyj ta ekomodernizacijnyj vymir [Strategic planning of sustainable development of Ukraine: natural resource and eco-modernization dimension]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv. 45 p. [in Ukrainian].
9. Ljashenko V. I., Petrova I. P. (2020) Strateghu-vannja v systemi derzhavnogho upravlinnja: vyklyky sjoghodennja ta naukovo-ekspertni platform [Strategies in the system of public administration: current challenges and scientific and expert platforms]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - Herald of economic science of Ukraine, 1(38). pp. 86-96. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).86-96 [in Ukrainian].
10. Roghatina L.P. (2018) Strateghichne upravlinnja ekonomichnym rozvytkom, jogho osoblyvosti ta rolj u for-muvanni konkurentnykh perevagh reghionu [Strategic management of economic development, its features and
role in shaping the competitive advantages of the region]. Ekonomika ta derzhava - Economy and state, 2, pp. 92-96 [in Ukrainian].
11. Sapeljnikova N.L., Voznjuk Ja.S. (2016) Sutnistj strateghichnogho upravlinnja [The essence of strategic management]. Menedzher - Manager, 3 (72), pp. 52-59 [in Ukrainian].
12. Smentyna N. V., Ghejko L.M., Bajram R. (2018) Metodologhichnyj aspekt strateghichnogho planuvannja rozvytku ob'jednanykh terytorialjnykh ghromad [Methodological aspect of strategic planning of development of united territorial communities]. Naukovyj visnyk Odesjkogho nacionaljnogho ekonomichnogho universytetu - Scientific herald of the Odessa National Economic University, 9 (261), pp. 177-193 [in Ukrainian].
13. Smentyna N.V. (2015) Strateghichne planuvannja socialjno-ekonomichnogho rozvytku na mezorivni: teorija, metodologhija, praktyka [trategic planning of socio-economic development at the meso level: theory, methodology, practice]. Odesa: Atlant, 364 p. [in Ukrainian].
14. Zvjeijakov M. I., et al. (2019) Strateghuvannja reghionaljnogho rozvytku: teorija, metodologhija, koncep-cija [Regional development strategizing: theory, methodology, concept]. Odessa: Atlante, 241 p. [in Ukrainian].
15. Stroyanovskiy V.V. (2017) Formirovanie strate-gicheskogo analiza v sfere natsional'noy bezopasnosti [Formation of strategic analysis in the field of national security]. Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal), 12(28), pp. 40-46. [in Russian].
16. Shchukin B.N., Krugovoy V.V. (2019) Formiro-vanie sistemy strategicheskogo planirovaniya ekonomich-eskogo razvitiya. [Formation of a strategic planning system for economic development]. Formirovanie rynochnykh otnosheniy v Ukraine - The formation of market relations in Ukraine, no. 1 (212), pp. 36-44 [in Russian].
17. Vyshnevskyi O. S. (2020). Natsional'naya tsifrovaya platforma: perspektivy sozdaniya v Ukraine [National digital platform: prospects for creation in Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - Herald of economic science of Ukraine, 1 (38), pp. 219-223. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).219-223.
18. Ivanov S.V., Vyshnevskyi O.S. (2017) El-ektronnye platformy kak instrument modernizatsii ekonomiki Ukrainy [Electronic Platforms as a Tool for Modernization the Economy of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - Herald of economic science of Ukraine, 1 (32). pp. 47-53 [in Russian].
19. Lyashenko V.I., Vyshnevskyi O.S. (2018). Cyf-rova modernizacija ekonomiky Ukrajiny jak mozhlyvistj proryvnogho rozvytku [Digital modernization of the Ukrainian economy as an opportunity for breakthrough development]. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine, 252 p. [in Ukrainian].
20. Regional Development in Policy and Action in Ukraine Team, U-LEAD with Europe Programme. (2019) Stan rozrobky Reghionaljnykh strateghij rozvytku na period do 2027 roku i planiv zakhodiv z jikh realizaciji na 2021-2023 rr. [Status of regional development strategies for the period up to 2027 and action plans for their implementation in 2021-2023]. Retrieved from http://rdpa.re-gionet.org.ua/14-anonsy/308-rozrobka-regionalnikh-
strategij -rozvitku-2021 -2027?month=9&year=2019 [accessed 26 March 2020].
21. Donetsk Regional State Administration. (2020) Strateghija rozvytku Donecjkoji oblasti na period do 2027 roku [Development strategy of Donetsk region for the period up to 2027]. Retrieved from https://www.minregion. gov.ua/wp-content/uploads/2020/04/doneczka-strategiya-rozvytku-doneczkoyi-oblasti-na-period-do-2027-roku.pdf.
Вишневський О. С. Нащональна цифрова платформа стратегування: користувач^ блоки, ар-хПектура
OKpeMi елементи процесу стратепчного управлшня використовуються в Укрш'ш досить тривалий час, але його ефектившсть в цшому залишаеться низь-кою. Це вщбуваеться на тлi поглиблення процеав цифровiзацii, але можливостi цифрових технологш не використовуються в повному обсязi для удоскона-лення процесу стратепчного управлшня. Тому метою статгi е обгрунтування цифровiзацii процесу стратепч-ного управлшня в Укрш'ш через створення нацюналь-ноi' цифрово' платформи стратегування (далi НЦПС).
До основних блошв НЦПС належать: (1) розробка стратепчних документiв (далi СД); (2) виконання СД; (3) монiторинг виконання СД (та i'x актуалiзацiя за не-обхiдностi).
Користувачами НЦПС виступають: органи державно' влади, органи мюцевого самоврядування, гро-мадськi оргатзацп, громадяни, бiзнес, експертна спiльнота.
НЦПС забезпечуе: (1) дотримання термiнiв роз-робки СД; (2) вiдбiр представникiв експертно' спшь-ноти; (3) врахування позици вiдповiдних груп насе-лення; (4) узгодження СД мiж собою; (5) узгодження СД та бюджетiв; (6) мониторинг виконання СД; (7) ак-туалiзацiю СД,
Втiлення всiх еташв дозволить пiдвищити культуру стратегування, створити проактивне суспiльство, яке здатне рухатися у певному напрямi, тдтримуючи високi темпи соцiально-економiчного розвитку.
Ключовi слова: цифровiзацiя, стратегування, стра-тепчне управлiння, нацiональна цифрова платформа стратегування, Укра'на.
Vyshnevskyi O. National Digital Platform of Strategizing: Users, Blocks, Design
Some elements of the strategic management process have been used in Ukraine for a long time, but its effectiveness as a whole remains low. After development and approval, strategies at all government levels quickly lose relevance and are ultimately not implemented.
The low quality of strategic management is reflected in the negative dynamics of socio-economic development of the country. This is happening against the background of deepening digitalization processes, but the capabilities of digital technologies are not fully used to improve the process of strategic management. Therefore, the purpose of the article is to substantiate the digitalization of the process of strategic management in Ukraine through the creation of a national digital platform for strategizing (hereinafter NDPS).
The main blocks of the NCPS include: (1) development of strategic documents (hereinafter SDs); (2) execution of SDs; (3) monitoring the implementation of SDs (and updating them if necessary). The users of the NDPS are: public authorities, local governments, public organizations, citizens, business, and the expert community.
NDPS ensures: (1) compliance with the terms of DSs development; (2) selection of representatives of the expert community; (3) coordination of SDs with each other; (4) coordination of SDs and budgets; (5) monitoring the implementation of SDs; (7) updating of SDs.
Given the resource-intensive creation of the NDPS, it is proposed to gradually deploy it, which corresponds to the scale of coordination of the SDs: (1) coordination of the SDs at the national, regional and local levels; (2) harmonization of civil servants' KPIs and strategic goals in SDs; (3) coordination of SDs and budgets; (4) coordination of the SD of state-owned enterprises and the SDs at the national, regional and local levels; (5) coordination of the SDs of commercial and non-state companies and the SDs at the national, regional and local levels; (6) coordination of personal goals of civil servants and SD at the national, regional and local levels; (7) coordination of personal goals of citizens and SD at the national, regional and local levels, as well as SDs of companies and organizations.
The implementation of all stages will increase the culture of strategy, create a proactive society that is able to move in a certain direction, maintaining high rates of socioeconomic development.
Keywords: digitalization, strategizing, strategic management, national digital strategizing platform, Ukraine.
Вишневский А. С. Национальная цифровая платформа стратегирования: пользователи, блоки, архитектура
Отдельные элементы процесса стратегического управления используются в Украине достаточно длительное время, но его эффективность в целом остается низкой. Это происходит на фоне углубления процессов цифровизации, однако возможности цифровых технологий не используются в полном объеме для совершенствования процесса стратегического управления. Поэтому целью статьи является обоснование цифровиза-ции процесса стратегического управления в Украине через создание национальной цифровой платформы стратегирования (далее НЦПС).
К основным блокам НЦПС относятся: (1) разработка стратегических документов (далее СД) (2) выполнение СД; (3) мониторинг выполнения СД (и их актуализация при необходимости).
Пользователями НЦПС выступают: органы государственной власти, органы местного самоуправления, общественные организации, граждане, бизнес, экспертное сообщество.
НЦПС обеспечивает: (1) соблюдение сроков разработки СД; (2) отбор представителей экспертного сообщества; (3) учет позиции соответствующих групп населения; (4) согласование СД между собой; (5) согласование СД и бюджетов; (6) мониторинг выполнения СД; (7) актуализацию СД,
Воплощение в жизнь всех этапов позволит повысить культуру стратегирования, создать проактивное общество, которое способно двигаться в определенном направлении, поддерживая высокие темпы социально-экономического развития.
Ключевые слова: цифровизация, стратегирование, стратегическое управление, национальная цифровая платформа стратегирования, Украина.
Стаття надшшла до редакци 05.06.2020
Прийнято до друку 11.06.2020
