CC BY
33
УДК 330.34(477) Проф. В.О. Шевчук, д-р екон. наук - Державна академы
статистики, обяжу та аудиту Держкомстату Украти
НАЩОНАЛЬНА МОДЕЛЬ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У КОНТЕКСТ ГЛОБАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ УКРА1НИ
1нтерпретащю нацюнально'1 моделi сталого розвитку зроблено з позицш глобально! Midi Украши, передумовами яко! е: зосередженi на територп нашо! краши свiтовi запаси чорноземiв, нацюнальна економiко-фiлософська школа свiтового piB-ня, iнтелектуальнi, суспiльно-полiтичнi та нацiонально-демокpатичнi сили, що пок-ликанi утверджувати Укршну як свiтову економiчну державу. Концепщя моделi спи-раеться на засади фiзичноi економп. У статтi розкрито стратепю втiлення моделi у процес суспiльно-господаpських реформ, обгрунтовано мiжнаpоднi шщативи Украши, що пiдсумовують ii глобальну мiсiю. Викладено напрями шформування св^ово-го спiвтоваpиства про втшення моделi.
Ключов1 слова: глобальна мiсiя Украши, нацiональна модель сталого розвитку, концептуалiзацiя моделi на засадах фiзичноi економп.
Prof. V.O. Shevchuk - State Academy of Statistics, Accountig and Auditing of
Ukraine in the State Committee for Statistics
The national model of sustainable development in context of global mission of Ukraine
Interpretation of the National model of sustainable development has been made from the viewpoint of global mission of Ukraine. Its prerequisites are considered to be the following: the world's black earth (chernozem) reserves that are concentrated on the territory of Ukraine, the national economic and philosophical world standard school, intellectual, social and political as well as national democratic resources to assert Ukraine as a world's economic state. This conceptual model is based on physical economics. The article displays the strategy of the model implementation in the process of social and economic reforms. The Ukraine's international initiatives being resulted from its global mission are grounded. Some directions of informing the world community about the model implementation are also stated.
Keywords: global mission of Ukraine, national model of sustainable development, conceptualization of the model grounded on physical economics.
Сталий розвиток як тип безпечного цивШзацшного розвитку. Ki-
нець ХХ - початок ХХ1 ст. св1дчить про загострення економ1чних, сощаль-них, еколопчних, полггичних та шших виклиюв, що перетворилися на гло-бальш загрози. Вони стають дедаш небезпечшшими для подальшого розвитку та юнування земно1' цившзацп. Поряд з1 зумовлешстю цих загроз антропо-генним та техногенним навантаженням, юнують глибиншш1 чинники глобально:' небезпеки, що породжеш вадами свггоглядного характеру. Економ1ч-не мислення шод1 межуе з безграмотшстю, безграмотшсть - з нев1глаством, а спотворене тлумачення основоположних економ1чних понять спричинюе руйшвну "господарську д1яльшсть".
Незважаючи на зростаюче витрачання природних та експлуатащю людських ресурЫв, найнеобхщшш1 потреби третини людства залишаються не задоволеними. Марнування життево необхщних ресурЫв перетворюеться на пограбування сучасних та майбутшх поколшь, зумовлюючи загострення сощальних та еколопчних загроз. Внаслщок неефективност господарювання та несправедливой! розподшу щоденний дохщ близько 2 млрд. чол. не сягае навггь 1 дол. США, кшька сотень млн. землян перебувають шд постшною
загрозою голодно! смерть Вкрай небезпечним е спричинений руйнiвним гос-подарюванням тиск на довкшля.
Хибнiсть свiтоглядних пiдходiв зумовлюе мiзантропiйнi заходи проти-ди цим загрозам. Неефектившсть уживаних заходiв щодо вирiшення глобаль-них проблем породжуе людиноненависницьк шляхи. Людству нав'язують сценарп "розрубування гордiевого вузла": вiд прихованих (як то теорiя "нульового зростання") до вiдверто цинiчних теорiй (на взiрець "золотого мшьярда"). Останнiй сценарш грунтуеться на нiбито нездатностi змшити спотворене мислення та руйнiвне господарювання. Неприхований змiст сце-нарiю полягае у намiрах винищення 5/6 тепершнього населення земно! кулi. Теорiя "золотого мшьярда" належить до найнебезпечнiших для людства свь тоглядних загроз: людей переконують, що вони потрапили до пастки, яка заг-рожуе планетарним колапсом та омнщидом. Людство, що перебувае у сташ страху, стае дедаш керованiшим глобальною меншiстю.
Натомють духовнi, iнтелектуальнi й полiтичнi лщери нацiй i спiльнот, що розтзнають глибину загроз, прагнуть протидiяти !м, усвiдомлюючи свое призначення у справi захисту загальнолюдських iнтересiв i сподiвань. Розу-мiння небезпечностi економiчних, сощальних, екологiчних та iнших загроз для життедiяльностi теперiшнiх поколiнь та юнування нащадкiв привело свь тове сшвтовариство до необхiдностi змiни iснуючо! парадигми цившзацш-ного розвитку.
Формування в останнш чвертi ХХ ст. засад сталого розвитку (sustainable development) свщчить про певний компромiс у погодженш iнтересiв сучасних та майбутшх поколiнь. Однак втiлення iдей сталого розвитку наш-товхуеться на низку перешкод.
По-перше, спроби "уточнення", як ось розвиток за допомогою епiтетiв "стiйкий", "збалансований", навiть "усталений" тощо, загрожують пiдмiною понять та "вимиванням" його сутностi, що полягае у захист iнтересiв прийдешнiх поколшь. По-друге, запровадження поняття "сталий розвиток" не забезпечуе повноти вирiшення проблеми: прагнення захистити штереси на-щадюв не пiдтверджуються вiдповiдями на питання про те, як реально !х захи-щати. По-трете, заяви про досягнення балансу штерешв мiж поколшнями е значною мiрою декларативними: дискуси про захист нащадкiв нерiдко виявля-ються прикриттям его!зму сучасних поколшь, що зростае у глобальних масштабах. По-четверте, гумашстичш намiри представниюв бiльшостi кра!н свiту захищати штереси сво!х нащадкiв перекреслюються глобальною меншютю.
Це заважае втiленню рiшень глобальних форумiв з питань сталого розвитку, що проведет з шщативи ООН. Найактуальнiшi проблеми виживання прийдешшх поколiнь, порушенi першим самiтом у Рю-де-Жанейро у 1992 р., до цього часу не виршеш. Другий самгг, що вiдбувся у Йоганнесбурзi 2002 р. (Рiо+10), не досяг мети навггь з позицiй спшьного ухвалення узгоджених рь шень. 1стотною причиною низько! результативностi цих самтв е свiтоглядна неспроможнiсть свiтово! спшьноти захистити iнтереси власних нащадкiв.
Забезпечення сталост розвитку потребуе адекватних заходiв протиди глобальним загрозам, домiнуючими серед яких е загрози, зумовлеш вадами
господарювання, нездатнiстю забезпечити мiнiмальний piBeHb якост життя для кожного третього мешканця планети, нищiвним руйнуванням навко-лишнього середовища. Подальше базування на таких засадах господарювання вступае в антагошстичну суперечнiсть з iнтересами майбутшх поколшь, загрожуючи глобальним колапсом. 1нструментом для забезпечення сталого розвитку у його первюному розумiннi мае стати еколого-економiчна парадигма, яка передбачае узгодження цшей господарювання з ушкальшстю, вразли-вiстю та обмеженiстю ресурЫв довкiлля.
Однак процес Рiо св^ить про сподiвання на те, шби глобальнi еконо-мiчнi, соцiальнi, еколопчш та iншi проблеми можна виршити завдяки удоско-наленню ринкових важелiв, передусiм засобiв конкуренцiï. Прихильники таких поглядiв iгнорують положення класичноï економiчноï науки про обмеже-шсть регулятивних можливостей ринку та необхщшсть усвiдомленого регулю-вання сфери господарювання. Водночас неупереджене формулювання вщповь дей на каношчш питання економiкс показуе, що суб'екти ринку спроможнi вщ-повiсти тiльки на питання "що виготовляти?". Натомiсть вiдповiдi на питання сощального та екологiчного змiсту ("для кого?" i "скшьки виготовляти?") пот-ребують втручання державних органiв, шститу^в громадянського суспiльства чи мiжнародних оргашзацш. Вiдтак запровадження "торгiвлi" квотами на заб-руднення довкiлля, "зеленого" кредитування, страхування, iнших ринкових ва-желiв та конкурентних засад не дае змоги вирiшувати глобальнi проблеми.
Критичний аналiз пропозицiй щодо змiни юнуючих моделей вироб-ництва i споживання, критерив ïx оцiнювання свiдчить про безперспектив-нiсть використання для розв'язання цих проблем новацiй, що концептуально спираються на засади полiтичноï економи. Для забезпечення сталостi розвитку потрiбнi принципово iншi економiко-фiлософськi шдходи.
Мiсiя Украши i концепц1я нащонально'1 моделi сталого розвитку. Украïна володiе передумовами, що дають ïH змогу пропонувати сценари про-тидiï глобальним загрозам i завдяки цьому вщгравати провщну роль у свгго-вому сшвтовариств^ втiлюючи покладену на не1' мiсiю. Украïна мае чорнозе-ми, концентращя яких забезпечуе ïH елггарне становище на земнiй кулi. Вони е ушкальним антиентропiйним потенцiалом глобального вимiру. Порiвняль-ний аналiз забезпеченост чорноземами мешканцiв Землi й Украши свiдчить про володiння украшства безпрецедентною антиентропiйною надпотугою, яко1' не мае жоден етнос у свт.
Тшьки Украша володiе оригiнальним iнтелектуальним надбанням, яким е започаткована С. Подолинським, продовжена В. Вернадським i творчо розвинута М. Руденком украшська наукова школа фiзичноï економи, що вщ-кривае природш закони суспiльно-господарського буття. Свiтоглядно вона спорiднена з антропокосмiзмом, який розглядае людину як космiчну iстоту, а ïï господарювання на Землi - як економiку Всесвггу. Разом з класичною французькою школою украшська школа утворюе европейську наукову школу фiзичноï економи. Вона е одшею iз двох шкiл свггового вимiру i единою у су-часнiй економiчнiй думцi науковою школою фiзичноï економiï, яка впродовж 125 роюв не мае рiвниx ^6î аналогiв.
Украша належить до краш, що мають штелектуальш сили, завдяки яким вщбуваеться продовження i розвиток новгтньо! свггово1 економжо-фшо-софсько1 думки. Цi сили е единими на земнiй кулi, що утримують свiтовi над-бання фiзичноl економп i забезпечують 1х цшсшсть. Саме вони е носiями не-руйнiвного економiчного мислення. В УкраАт також наявнi новi сусшльно-пол^ичш та нацiонально-демократичнi сили, що стали рушiями револю-цiйних змiн у бутт наци. 1х унiкальнiсть полягае в тому, що вони е силами, здатними втшювати новггаю модель господарювання i вiдiгравати антиен-тропшну роль у нацiональному, европейському та свгговому вимiрах.
Безпрецедентним у свгговш ютори сигналом до початку здшснення покладено! на Украшу мюи е парадигмальний злам у розвитковi украшського суспiльства, що вiдбувся завдяки нащонально-демократичнш (помаранчевiй) революци.
Жодна краша св^у не мала i досi не мае передумов такого рiвня мас-штабностi та самодостатностi. 1хня наявшсть е найважливiшою запорукою глобального покликання Украши. Проте мiсiя Украши, що випливае з об'ективних передумов та закономiрностей цивiлiзацiйного розвитку, зали-шаеться неосмисленою нi свiтовим спiвтовариством, ш украшським сусшль-ством, нi його провщниками.
У намiрах i дiях сил, якi мають бути рушiями змiн у нацiональному та св^овому просторi, немае глибини бачення елгарного природо-ресурсного потенцiалу Украши. Украшська економшо-фшософська школа, яка належить до ушкальних здобуткiв свггово1 економiчноl думки, здебшьшого невiдома для нащонально1 та зарубiжноl освiти, науки i сусшльно-господарсько1 практики. В Укрш'ш та поза И межами вщсутне бачення того, що вихщ "помаран-чевих" на украшсью майдани, який прикував увагу планети, ознаменував по-яву на свгговш ареш нових сил, покликаних вiдвернути людство вiд загрози загибелi i врятувати Землю для нащадюв.
Полiтичнi сили, що здобули владу завдяки помаранчевш революци, неповнiстю усвщомлюють, що змiни, здiйснюванi наперекiр природним законам загальнолюдського буття чи без !х урахування, приреченi на неефектив-нiсть i перетворюються в iмiтацiю реформ або стають псевдореформами. Всупереч сусшльним сподiванням та прагненням влади задовольнити !х, ^но-рування чи нехтування об'ективними закономiрностями мютить загрози попр-шень навiть порiвняно зi станом, що мав мюце за часiв попередньо1 влади.
1нформацшний "вакуум", який утворився внаслiдок вщсутност досто-вiрноl оцiнки змiн глобального масштабу, що вщбуваються в Укрш'ш, приз-водить до !х пасивного споглядання чи ^норування суспiльством та мiжна-родною спiльнотою. Своерiдною компенсащею такого "вакууму" стае спот-ворення сутност цих парадигмальних змiн, що провокуе розчарування, зневь ру та сустльну апатiю.
Як результат, украшська нацiя та свiтове спiвтовариство продовжують залишатися непоiнформованими про об,ективнi передумови й iнтелектуальнi надбання та дезшформованими про суспiльнi сили, спроможнi здшснити пок-ладену на Украшу мiсiю. Песимiстичним настроям, що мають нащональний
та загальнолюдський вимiр, необxiдно протиставити новггне концептуальне бачення стратегiй, моделей i меxанiзмiв суспiльно-господарського розвитку.
Украша здатна винести на мiжнародний рiвень пакет ршень та прог-раму дш, якi спрямованi на захист штереЫв сучасних та майбутнix поколiнь, що е тдставою для проведення у 2012 р. у Киевi Всесв^нього самiту ООН зi сталого розвитку "Рю+20". Кшвський самiт мае започаткувати утвердження гумашстично1" iдеï справдi сталого розвитку, покликаного захищати нащадкiв на противагу загрозам ïx знищення.
На кшвському самiтi свiтовому спiвтовариству мае бути запропоновано украшську модель сталого розвитку. Модель передбачае, що господарювання вщповщае вимогам сталого розвитку, якщо спираеться на положення фiзичноï економи. Визначальною передумовою формування моделi е новi економiчнi знання, покликанi змшити спотворене мислення та деструктивне господарювання. Оновлення економiчниx знань на засадах фiзичноï економiï забезпечуе утвердження мислення, адекватного природним законам людського буття.
Надбання нащонально1" науково!" школи фiзичноï економiï створюють шдгрунтя для новггньо1' iнтерпретацiï ефективностi господарювання, яка мае бути покладена в основу нащонально1' модель Ефективним е наповнене анти-ентропшним змiстом господарювання, що забезпечуе повноту використання можливостей природи. Ефектившсть господарювання досягаеться, з одного боку, за допомогою уподiбнення економiчниx систем природ^ а з шшого -завдяки "вписуванню" економiки у природу.
Система суспшьного вiдтворення, доповнена макроекономiчними тд-роздiлами видобутку, виготовлення та рисайклшгу, мае бути уподiбнена при-родi за аналогiею до екологи - шляхом виокремлення продуцеипв (сфера ви-робництва), консументiв (сфери видобутку, виготовлення, обмшу, розподiлу, споживання) та редуценпв (сфера рисайклiнгу). Пропонований шдхщ узгод-жуеться з моделлю ентропшного потоку Н. Георгеску-Роугена, забезпечуючи ïï декомпозицiю на засадах фiзичноï економiï.
Уподiбнення економiки природi, своею чергою, е основою побудови моделi еколопчно та соцiально орiентованоï ринково1' економiки (ЕСОРЕ), призначено1' для "вписування" господарювання у довкiлля. Концептуально воно стае можливим завдяки фiзико-економiчнiй штерпретаци вiдповiдей на згаданi канонiчнi питання класично1' економiчноï теорiï.
Осердям моделi ЕСОРЕ е власне економiка, структуризована та штер-претована за викладеною схемою аналогiчно до екологiï. Ринкова економжа, як складова пропоновано1' модел^ уособлюе свободу пiдприемництва, межi яко1' вичерпуються iз вiдповiддю на питання "що виготовляти?", тобто вирь шенням проблеми ефективностi розмiщення виробництва. У цих межах до-цiльно шукати й вiдповiдi на питання про припустимi рамки конкуренцiï. Що стосуеться еколопчно1' та соцiальноï складових моделi ЕСОРЕ, то вони вста-новлюють обмежуючi параметри господарювання, якi вщповщно передбача-ють необxiднiсть дотримання справедливос^ розподiлу та оптимальностi масштабу обсяпв господарювання, не загрозливих для забезпечення можливостей самовщтворення довкiлля.
Успiшна апробащя в YKpaÏHÏ моделi сталого розвитку, що заснована на здобутках нацiональноï науковоï школи фiзичноï економiï, даватиме змогу поширювати ïï серед краш-учасниць свiтового спiвтовариства. Застосування пропонованих концептуальних пiдходiв сприятиме екологiзацiï господарю-вання, узгодженню ринкового автоматизму з державним, сусшльним чи мiж-народним втручанням, визначенню параметрiв конкурентного середовища та меж використання конкурентних важелiв у виршенш економiчних, сощаль-них та еколопчних проблем, що набули глобальних масштабiв.
Рiшення киïвського самiту повинш вiдкрити перспективу рушiйним iнтелектуальним, суспшьно-полгтичним та нацiонально-демократичним силам, що здатш стати адвокатами нащадкiв, i реалiзувати в украïнському, европейському та свгтовому вимiрах притаманний ï^ антиентропшний потен-цiал. Киïвський самiт мае продемонструвати свiтовi парадигму мислення та модель господарювання, що спрямована на захист штереЫв теперiшнiх i прийдешшх поколiнь.
Втiлення пропонованоï моделi сталого розвитку потребуе модифжаци внутрiшньоï пол^ики. Грунтоваш на новiтнiх економiко-фiлософських засадах економiчнi та суспiльно-полiтичнi реформи мають оновити мислення, господарювання та суспшьне буття наци, модифшувати стратепю штегру-вання Украïни у регюнальш та свiтовi структури, ïï входження у мiжнарод-ний науковий та освгтнш простори.
Презентацiя глобальноï мiсiï Украïни серед краïн свiтового ствтова-риства, ïï позицiонування як подвижнищ глобальних iнiцiатив вимагае акти-вiзацiï зовнiшньополiтичних механiзмiв, котрi забезпечать винесення на мiж-народний рiвень пропозицш щодо сталого розвитку, глобальноï безпеки, ш-ших свiтових проблем, як потребують невiдкладного вирiшення.
З метою донесення мiсiï Украïни до власного народу та свгтового ств-товариства потрiбне ïx iнформування за допомогою масштабних видавничих проектiв, проведення представницьких наукових форумiв, активного використання глобальноï iнформацiйноï мережi.
Стратегiя втшення моделi сталого розвитку у процес сусшльно-господарських реформ. Новiтня модель сталого розвитку мае сприяти сис-темним реформам економiчного i суспшьно-полгтичного буття Украïни. Зу-силля мають бути зосереджеш на реформуваннi реального сектора економь ки, до того ж змши повиннi розпочинатися з сшьського господарства.
Прiоритетнiсть аграрних реформ обумовлюеться рiвнем концентрацп запасiв свгтових чорноземiв на територiï Украïни. Першочергове реформу -вання сiльського господарства пояснюеться його значущiстю для життедiяль-ност суспiльства. Господарювання в аграрнiй сферi мае антиентропiйний характер, а дотримання вимог фiзичноï економiï забезпечуе збереження укра-ïнськиx чорноземiв, сприяе зростанню ефективност сiльського господарства.
Дотримання принципу системност аграрних реформ потребуе дотримання заснованоï на природних законах збалансованост сiльського господарства та взаемно узгодженого розвитку галузей рослинництва i тваринництва та забезпечуе нарощування родючост землi i зростання антиентропшного
ефекту вщ ïï використання. Вiдповiдно тваринництво повинно стати: спожи-вачем фуражного зерна, соломи, сша та шших кормiв; сферою створення но-вих робочих мюць, передусiм на селц виробником м'яса, молока, жирiв, яець тощо, шюри, вовни та шшо1' сировини для харчово^ легкой парфумерно-кос-метично1', фармацевтично1' промисловостi, насичення внутршнього ринку та виходу на свiтовi ринки.
Iдеологiею реформування iндустрiальноï сфери мае бути активне спрямування ïï галузей на обслуговування неруйшвних потреб економжи. Пришвидшеного розвитку вимагае виготовлення сучасноï теxнiки для рос-линництва, тваринництва та галузей переробки ïx продукцп, спорудження елеваторiв, автомобiльниx дор^ i залiзниць та засобiв транспортування (спе-цiальниx автомобiлiв, вагонiв, суден тощо) сiльськогосподарськоï продукцп на внутршш та зовнiшнi ринки. Для того, аби очшуваш здобутки аграрних реформ не стали "здобиччю" ентропiйниx сил, реформи iндустрiальноï сфери економiки повинш пiдпорядковуватися реформам сiльського господарства.
Антиентропшшсть мае стати критерiем сталого розвитку енергетики, промисловост^ транспорту, будiвництва та шших ресурсомютких галузей економiки. Повинш ршучше згортатися деструктивнi сфери господарювання. Продукщя антиентропiйниx галузей мае послщовно витiсняти з украшсь-кого експорту метал, xiмiкати тощо, виготовлення яких "спалюе" унiкальний природо-ресурсний потенщал Украïни. Однiею iз передумов ефективност реформ е наповнення антиентропiйним змютом дiяльностi монетарного сектора економжи. Нацiональнi та iноземнi фiнансовi i кредитш потоки, бюд-жетнi, банювсью та приватнi iнвестицiï, iншi грошовi ресурси мають спрямо-вуватися у сфери антиентропiйноï дiяльностi.
Щоб запоб^ати пограбуванню виробникiв сiльськогосподарськоï про-дукци шляхом цiновиx та монетарних маншулювань, на засадах фiзичноï економiï мае бути реформовано фшансово-кредитну сферу. Цшов^ тарифнi, фiскальнi та iншi регуляторш важелi повиннi попереджувати спрямування грошових потоюв в енерго- та матерiаломiсткi галузi ентропiйного поглинан-ня ресурЫв.
Украïна мае апробувати засновану на бюенергетичних засадах грошо-ву систему, в якш, на вiдмiну вщ чинноï грошовоï системи, ентропiйнi явища i процеси в економщ вимiрюються за допомогою антиентропiйниx критерiïв. Така грошова система покликана витюнити юнуючу, що сприяе руйнiвному господарюванню.
Викладеш вимоги фiзичноï економiï мають дотримуватися у процеЫ реформування суспшьно-полггичного життя в Украïнi, оскiльки господарювання зумовлюе форму державносл, а не навпаки. Те, що е ефективним з по-зицш фiзичноï економiï, мае бути соцiально ефективним. Йдеться про сис-темну суспшьно-правову реформу, яка передбачае приxiд нових сил на змшу застарiлим i повинна охопити сфери державноï влади, мюцевого самовряду-вання та громадянського суспiльства.
Внаслiдок реформ до влади мають прийти сили, що стали рушiями ук-раïнськоï нацiонально-демократичноï революци i покликанi оновлювати сус-
шльство на неруйшвних, розбудовчих засадах. Цi сили мають взяти на себе мiсiю наповнення дiяльностi державних, мунiципальниx та сусшльних шсти-тутiв антиентропiйним змютом. Надалi вони повиннi втiлювати та поширю-вати iдею антиентропiйностi сусшльного буття.
Вiдповiднiсть змiсту реформ вимогам фiзичноï економiï, дотримання ïx послщовност i системностi сприятиме пришвидшеному входженню Украши до европейських та свгтогосподарських структур. Свею чергою, це вщ-кривае перспективу покладеноï на Украшу мiсiï подальшого iнiцiювання еко-номiчниx та суспiльно-полiтичниx реформ на мiжнародному рiвнi.
Нацiональна модель сталого розвитку i глобальш 1н1ц1ативи Украши. Пропоноване бачення моделi сталого розвитку вщкривае можливостi висунення низки шщатив, що полягають у шдготовщ нацiональноï доповiдi ООН, розробленнi концепци глобальноï безпеки та iн. Вони покликаш стати внеском Украïни у розв'язання проблем виживання нащадкiв.
Втшюючи новiтню парадигму сталого розвитку, Украша мае шщдава-ти спецiальну доповщь ООН "Наша глобальна мiсiя". Призначення доповщ полягае у презентацiï наявних передумов та висуненш iнiцiатив, що дають змогу вбачати в Украш державу-новатора у побудовi моделей загально-людського буття, державу-провiдника свiтовиx антиентропшних сусшльно-полiтичниx сил, державу-лщера у прокладаннi нових шляxiв цившзацшного розвитку.
Наша глобальна мiсiя - це мiсiя кожного украïнця, покликаного сповь дувати божественнi закони загальнолюдського буття. Наша мiсiя - це мiсiя свiтового спiвтовариства, усix землян, це призначення тепершнього людства, нас i наших сучасниюв. Нашою мiсiею е здатнiсть виконувати нове свгтог-лядне та дуxовно-iнтелектуальне, освiтне i просвгтницьке, свiтогосподарське та суспiльно-полiтичне призначення.
Необхщно активнiше поширювати у мiжнародному просторi украшсь-ку наукову школу фiзичноï економiï, яка репрезентуе новгтш iнтелектуальнi надбання цившзаци. Вона уособлюе континентальш науковi традицiï, що збагачують надбання свiтовоï економiчноï думки, забезпечуе ïx цшстсть у форматi европейсь^' науковоï школи фiзичноï економiï, що мае чверть тися-чолiтню юторш. Це передбачае об'еднання зусиль Украши та шших краïн для сшльного донесення до свiтового спiвтовариства здобутюв украïнськоï школи.
Стае невiдкладним введення у свгтовий науковий та освгтнш простори украïнськиx iнтелектуалiв, завдяки зусиллям яких збер^аються, нагромаджу-ються, розвиваються i поширюються ушкальт економiко-фiлософськi надбання Украши. Потрiбне позицiонування на мiжнароднiй аренi суспiльниx сил, як зiнiцiювали украïнську нацiонально-демократичну революцiю i покликаш взяти на себе мiсiю носив антиентропшного мислення та господарювання у свгтовому просторь
Потрiбне бачення зосередженоï на територи Украïни третини свгтових чорноземiв як глобального пол^ону практичного запровадження щей антро-покосмГзму та фiзичноï економп. Втшення глобальноï мiсiï дае змогу розкрити
потенщал украшських чорноземiв, повернути Украïнi статус европейсько1' житницi, утвердити ïï як свггову економiчну державу.
Призначенням Украши е власна верЫя концепцiï глобальноï безпеки, вирiшальне значення в обгрунтуванш якоï мае свiтоглядний характер заxодiв протидiï глобальним загрозам. Прiоритетнi зусилля необхщно спрямувати на захист об'екта глобальноï безпеки, яким е, насамперед, природо-ресурсний потенщал планети. Використання цього потенщалу призначаеться для задо-волення найнеобхщшших життевих потреб людства. Володшчи антиентро-пiйним потенцiалом планетарного значення, Украша повинна iнiцiювати кон-кретш кроки щодо втiлення концепцiï глобальноï безпеки.
Спотворене, руйнiвне мислення мае бути витюнене мисленням, засно-ваним на засадах новiтньоï економiчноï парадигми. Гуманний, св^оглядно оптимiстичний антропокосмiзм повинен бути протиставлений руйшвному, технократичному глобалiзму. Украïна мае запропонувати свiтовi адекватну до вимог глобальноï безпеки модель господарювання, яка: будуеться на засадах новiтньоï економiчноï парадигми; мае антиентропшну спрямованiсть на протидiю руйнаци природних та рукотворних ресурсiв; е ефективною щодо природних закошв економiчного буття.
1снуючим загрозам спроможнi протистояти тшьки антиентропiйнi си-ли. Саме вони покликаш стати провiдними суб'ектами глобальноï безпеки. Украïна е одшею iз небагатьох краïн, що володшть такими силами. Вона мае згуртувати й мiжнароднi сили, що можуть нагодувати вiд кiлькоx сотень млн. до мшьярда чол., рятуючи ïx вiд загрози загибелi внаслiдок голоду. Украша спроможна запропонувати виршення цiеï соцiально-економiчноï проблеми без шкоди, що мютить загрозу глобального руйнування довкшля. Об'еднавши навколо себе свiтову антиентропшну спшьноту, Украïна здатна стати рушiем принципово новоï протидiï глобальним загрозам.
1нформування свгтового спгвтовариства про втглення моделг сталого розвитку у контекст глобально'1 мгсп Украши. Усвщомлюючи вщпо-вiдальнiсть перед теперiшнiми i прийдешшми поколiннями, Украïна мае ш-формувати свою нацiю, народи шших краш свiту про новiтню модель сталого розвитку, всебiчно й оперативно доносити до кожного землянина покладе-ну на нього антиентропшну мiсiю. До свiтовоï спiльноти мае бути донесене усвщомлення того, що нишшня Украïна е самодостатньою державою, яка во-лодiе iнiцiативами та спроможшстю наповнити новим змiстом, процес цивш-зацiйного розвитку, вiдвести людство вщ загроз занепаду та загибель
Глобальна мiсiя Украïни мае вщбражатись у наукових, навчальних, перiодичниx, популярних та шших виданнях. Потрiбнi багатотомш академiч-нi видання концептуального характеру, що утверджуватимуть нов^ню еко-номжо-фшософську парадигму i створюватимуть нову теоретико-методоло-гiчну основу мислення та господарювання. Формою ïx втшення мають бути мiжнароднi проекти, що здiйснюванi Украшою разом з iншими краïнами.
Невщкладним видавничим прiоритетом е публiкацiя першоджерел, насамперед - доробку подвижника украшського i св^ового антропокосмiзму, фундатора нацiональноï науковоï школи фiзичноï економiï С. Подолинського.
Необхщне видання основоположних праць мислителя мовами ïx первюного опублшування, сучасною украïнською та англшською мовами. Необxiдно систематизувати i видати пращ В. Вернадського i М. Руденка з проблем ан-тропокосмГзму та фiзичноï економп.
На основГ праць класикiв украïнськоï економiко-фiлософськоï думки повинш бути створенi монографп, довщники, словники, енциклопедiï та шшГ науковi видання. Утверджувати науковi здобутки наци в европейському та свГтовому просторГ покликанi фундаментальнi видання "Украшський антро-покосмГзм", "Украïнська економГчна думка для третього тисячолГття" тощо. Позищонуванню здобутюв Украïни у контекст свГтових штелектуальних до-сягнень мають сприяти масштабш видавничГ проекти "Надбання украшсько-го i свГтового антропокосмГзму", "Украшсью та свГтовГ аннали фiзичноï економп" та ш.
В основу навчальних видань необхщно покласти штелектуальш здобутки нацiï. МГЫя Украши полягае в тому, щоб мислення украшства, що грунтуеться на щеях антропокосмГзму та фiзичноï економiï, подавати свГтовГ як новГтне европейське економжо-фшософське мислення. Доробок украшсь-ких подвижниюв економiко-фiлософськоï думки необхщно розглядати як уособлення нацiональноï iдеï, яка повинна надати навчальним виданням свь тоглядну, теоретичну та практичну новизну.
Сучасним втшенням нацiональноï економiчноï iдеï повинш стати нав-чальш видання новоï змiстовноï наповненостГ, призначеш для широкого вжо-вого дГапазону тих, хто навчаеться. Мають бути здшснеш видавничГ проекти, пронизаш нащональною гдеею.
Донесення до молодГ новГтшх свГтоглядних щей, привиття ш нового економжо-фшософського мислення е завданням навчальних видань. Необхщ-но започаткувати проект "НовГтне економГчне мислення украïнця", до складу якого мають увшти серiï видань для дГтей i школярГв - "ЕкономГчна абетка украïнця", "ЕкономГчний буквар украшця", "ЕкономГчна читанка украïнця", "ЕкономГчна хрестоматГя украïнця" тощо.
Вщповщно до належност здобутюв украïнськоï економшо-фшософсь-коï думки до европейських штелектуальних надбань, щ iдеï надалГ заслугову-ють на втшення у формГ масштабного континентального проекту "НовГтне економГчне мислення европейця", складовими якого повинш стати адресова-ш наймолодшим поколшням европейщв видання абеток, букварГв, читанок, хрестоматш тощо за украшськими аналогами. Здшснення разом з шшими краïнами спшьних проеклв навчальних видань, що доносили б ^ï фiзичноï економiï до унтв^^ i студентськоï молодГ та ширшого читацького кола, мають стати важливим напрямом мГжнародного сшвробГтництва.
Безальтернативним засобом шформування европейського та свГтового загалу мае стати створення низки перюдичних видань, що призначеш для висвГтлення результатГв дослщжень, розвитку i впровадження щей антропо-космГзму та фiзичноï економiï. Так видання повинш мютити: повщомлення (статл, дослщження, розвщки) про оригшальш результати наукових дослщ-жень, аналГтичш, критичш та шшГ огляди новГтшх наукових досягнень, дис-
кусп з прогнозами напрямiв розвитку украшсько1' та св^ово1' науки, повщом-лення та аналiтичнi огляди результатов проведення наукових конференцiй та iн.
Перюдичш видання покликанi нагромаджувати i систематизувати на-уковi надбання, повiдомляти наукову спшьноту про результати дослiджень економжо-фшософських проблем, впроваджувати i використовувати ще1' на-цiональноï науково1' школи у суспшьно-господарськш практицi. Поряд з внутршньо украшськими мають бути започаткованi перюдичш (щорiчнi, щоквартальнi, щомiсячнi) видання спшьно з iншими крашами свiту.
Застосування нов^шх теxнологiй вiдкривае перспективу шформуван-ня европейського та свiтового сшвтовариства про модель сталого розвитку та мiсiю Украши. Виконання iнформацiйноï мiсiï мае сприяти зростанню еконо-мiчноï грамотностi укра1'нсько1' нацiï, европейсько1' та свгтово1' спiльноти завдяки донесенню до них достовiрниx знань, як в епоху глобалiзацiï стають бе-зальтернативним джерелом збагачення людства.
Запровадження нацюнально1' моделi сталого розвитку у контекст вть лення глобально:' мiсiï Украши сприятиме розв'язанню проблем юнування сучасних та виживання майбутшх поколшь.
УДК339.923:061.1:551.4.035 Проф. Ю.1. Стадницький, д-р екон. наук -
Полтехшка Свентокшишська у Кельцах, Польща
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ Г1РСЬКО1 ПОЛ1ТИКИ
СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Основою прсько! пол1тики GC е визнання того, що населення гiрських регiонiв необхiдно пщтримувати. У "Свропейськт харти про захист ггр" увагу акцентовано на гармоншному поеднаннi економiки та екологи. Поряд з традицiйними заходами фшан-сово! допомоги для тдприемств та населення гiрських регiонiв хартгя передбачае двi категорi! екологiчно зумовлених виплат: компенсацiя за екологiчнi обмеження та оплату за еколопчш послуги мiсцевому населенню. Укра!на у сво!й гiрськiй полiтицi щодо Карпатського регюну повинна орiентуватися на "Свропейську хартю про захист г1р".
Ключов1 слова: прська полiтика, карпатський регюн, Свропейський Союз.
Prof. Yu.I. Stadnyckyj - Kielce University of technology, Poland Ecological and economic aspects of mountain policy of European union
Confession of that it follows to support the population of mountain regions is basis of mountain policy of EU. In the "European charter about defence of mountains" attention is accented on harmonious combination of economy and ecology. Next to the traditional measures of financial help for enterprises and population of mountain regions a charter foresees two categories of the ecologically predefined payments: indemnification of ecological limitations and payment of ecological services of local population. Ukraine in the mountain policy in relation to the Carpathians region must be oriented on "European charter about defence of mountains".
Keywords: mountain policy, Carpathian region, European Union.
1. Постановка проблеми у загальному виглядi та !! зв'язок iз важли-вими науковими чи практичними завданнями. У "Порядку денному на ХХ1 столггтя" ("Agenda 21") значну увагу присвячено проблемам сталого розвитку
