CC BY
60
УДК 330.52 Асист. М.В. Квак, канд. екон. наук -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
ЕКЗОГЕНН1 ТА ЕНДОГЕНН1 ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ЗМ1НИ В СИСТЕМ1 НАЦ1ОНАЛЬНОГО БАГАТСТВА
Проаналiзовано екзогенш та ендогеннi чинники, якi впливають на змiни в сис-темi нацiонального багатства. Обгрунтовано необхiднiсть використання надбань ук-рашсько' школи ф1зично'1 економп у дотриманнi вимог надюнально' економ1чно'1 безпеки щодо проблеми збереження нацюнального багатства Украши. Доведено, що глобальною перспективою кожно' нацп е розширене вiдтворення усiх компонентiв системи нацюнального багатства, яю е взаемодоповнювальними.
Ключов1 слова: екзогеннi та ендогенш чинники, нацiональна економiчна безпе-ка, система нацюнального багатства.
Вступ. В умовах посилення глобашзацшних процеЫв, розгортання су-часноi фiнансово-економiчноi кризи, необхщност забезпечення динам1зму та якост економiчного зростання, дотримання вимог нацiональноi економiчноi безпеки посилюеться необхiднiсть використання надбань украшсько' школи фiзичноi економii, що дае змогу подолати матерiалiстичний детермшзм у з,ясуваннi сутi та змюту тако' фундаментально:' категорii як нацюнальне ба-гатство та дасть змогу виршити деякi методологiчнi проблеми збереження нацюнального багатства. Викликае захоплення глибока обiзнанiсть цих еко-номiстiв щодо досягнень свггово' економiчноi науки, розвиток ними нових парадигм дослщження нацiональноi економiки та необхiдностi 'х застосуван-ня у системi формування яюсно ново' моделi збалансованого (сталого) роз-витку свiту в ХХ1 ст. Так, нацюнальне багатство кра'ни можна, зпдно з фь зичною економiею, розмежувати на абсолютне i вщносне. Безумовно, абсо-лютне багатство е базою для створення вщносного. Адже абсолютне багатство, до якого належить людська i природно-ресурсна компоненти нацюнального багатства, е джерелом створення абсолютно' обмшно' вартост^ формування яко' повинно супроводжуватись зменшенням ентропii та максимальною ефектившстю соцiально-економiчних процесiв.
Необхiдно виявити ризики втрат i внаслiдок цього докоршт змiни в структурi системи нацюнального багатства Украши та впровадити у практику господарювання заходи, як будуть запобшати цим втратам. Вказаш обста-вини визначають особливу актуальшсть дослiдження екзогенних та ендоген-них чинниюв впливу на параметри системи нацюнального багатства, що стане необхщним дороговказом та сприятиме рацюнальному виршенню проблем макроекономiчноi оцшки змiн у системi нацiонального багатства Украши, що i дос залишаються мбiлою плямою" у новггнш теоретичнiй i практич-нiй економщь
Постановка завдання. Метою роботи е аналiз екзогенних та ендоген-них чинниюв, що зумовлюють негативнi змши в системi нацiонального багатства Украши, визначення потенцiйних загроз його втрат.
Результати дослвджень. Вiдповiдно до зазначених вище особливос-тей, до внутршшх (ендогенних) чинникiв вiдносимо: рiвень економiчного зростання; рiвень доходiв населення; рiвень тiнiзацii економiки, рiвень и кон-курентоспроможностi; ефективнiсть економiчноi, еколопчно' та соцiальноi полiтики держави; шституцшш фактори.
2. Екологiя довкiлля
87
Значна девальващя, вiдсутнiсть зростання реальних доходiв населен-ня, зростання безробiття через нестабшьшсть макроекономiчноl ситуаци мо-же призвести до зменшення споживчого попиту домогосподарств, а отже, i до змши параметрiв системи нацiонального багатства. Так, рiвень середньо-рiчних загальних доходiв приблизно в 38,4 % господарств нижчий вщ про-житкового мшмуму; продуктивнiсть працi в УкраАт становить 30 % вщ про-дуктивност працi краш Свропейського Союзу; за шдексом людського роз-витку ми перебуваемо на 76 мiсцi, тодi як Росiя - на 67-му, БшоруЫя - на 64-му, Казахстан - на 73-му [1]. Це сприяе втрат значно! частини людського ка-пiталу, зокрема в наущ, освiтi та охоронi здоров'я, технологiчну вiдсталiсть та необхiднiсть здшснення шновацшно1 стратеги розвитку держави.
Рiвень тшзаци економiки також впливае на змшу параметрiв системи нацiонального багатства. Наприклад, одне з основних джерел шфляци вит-рат - тшьовий обiг продукци, в зв'язку з яким витрати на виробництво й ре-ашзацш тако1 продукци лягае на продукцш легальну, що призводить до зростання витрат. Зазначимо, що розгортання економiчноl кризи базуеться насамперед на суперечностях фштивного кашталу, який нагромадили iерар-хiчнi корпораци вертикально через мехашзми фондових ринкiв. Ця вiртуаль-на основа i е причиною !х тепершньо1 вразливостi. Однак це не стосуеться нових горизонтальних iнформацiйно-мережних корпорацiй, яким притаман-ний яюсно новий потенцiал зростання в тепершшх умовах [2].
Низький рiвень конкурентоспроможностi нацюнально1 економiки також здшснюе свiй негативний вплив на систему нацюнального багатства. Цьому також сприяють iнфраструктурнi проблеми в УкраАт. Як видно з табл., структуры реформи в нашiй державi ще й досi не стали прюритетними, тому за iндикаторами структурних реформ Украша вiдстае вiд шших краш. Зазначимо, що iндикатор коливаеться в межах вщ 1 (реформ зовЫм немае) до 4 (ринково-орiентованi реформи майже завершено).
Табл. 1ндикатори структурних реформ в шфраструктурних секторах:
Краша Електроенер-гетика Зал1зничний транспорт Автошляхи Телекому-ткаци Водопостачання та водоввдведення
Украша/1ЕД 2,58 1,79 2,37 2,53 2,03
Украша/СБРР 3,0 2,0 2,0 2,7 2,0
Болгар1я 3,7 3,3 2,7 3,7 3,0
Казахстан 3,3 3,0 2,3 3,0 2,0
Литва 3,3 2,3 2,3 3,7 3,3
Польща 3,3 4,0 3,0 4,0 3,3
Румутя 3,7 4,0 3,0 3,3 3,3
Рос1я 3,0 3,0 2,3 3,0 2,3
Прим1тка: Украша/ГЕД - ощнка 1нституту економ1чних дослщжень; Укра-ша/€БРР - ощнка Свропейського банку реконструкцп та розвитку.
Так, найнижчим шдикатором структурних реформ володшть сектори залiзничного транспорту та водопостачання i водовiдведення (1,79 i 1,60 вщ-повiдно). Найвищими показниками реформування характеризуються сектори зв'язку (телекомушкацш) та електроенергетики (2,53 i 2,58 вiдповiдно) [3]. Для покращення ситуаци з реформуванням iнфраструктурних секторiв Укра-
1ни n0Tpi6H0 пiднести ïx технiчний piBeHb, яюсть обслуговування, залучити фiнансовi ресурси та створити npo3opi умови ïx швестування.
Лише таким чином можна налагоджувати високотеxнологiчний ек-спортний потенцiал, адже необхщно протидiяти входженню на украшський ринок iноземниx виробникiв за допомогою сiриx схем. Великою проблемою в контекст всього сказаного е вщсутшсть iнновацiйноï стратегiï розвитку еко-номжи Украïни, що забезпечуе потрiбний рiвень модернiзацiï та диверсифь кацiï виробництва, а отже, i збiльшення нацюнального багатства.
В умовах вшьного руху капiталу та пошуку надприбуткiв важливого значення набувае проведення державою ефективно1' економiчноï полiтики, проте на цей час у нас спостер^аеться посилення ïï сировинно1' та експортно1' спрямованость Скорочення свiтового попиту на украшську продукцiю та зниження цiн на сировинних ринках призвело до того, що украшсью експор-тери втратили зовнiшнi ринки збуту. Внаслiдок цього вщбулось рiзке скорочення обсяпв виробництва в експортоорiентованиx галузях (металургшна та xiмiчна промисловостi). Ефект миттевого згортання виробництва шдтвер-джуе кумулятивний показник приросту обсяпв промисловост за тдсумками 10 мiсяцiв 2008 р., який зменшився вiд 5,1 % до 2,2 % [4].
Свггова фшансова криза пiдтвердила, що закшчуеться ера "ринкового фундаменталiзмум i утверджуються принципи "регульованого ринку" [2]. Проте не варто забувати, що можливост швелювання впливу свiтовоï фшан-сово1' кризи на економiчну ситуацiю в Укра1'ш обмеженi наявними ресурсами, а отже, ïï системою нацюнального багатства. Це стосуеться насамперед такого болюного питання, як пошук ренти в Украшь Адже якщо систему нащ-онального багатства оцiнити в 100 %, а природш ресурси - приблизно в 54 %, то рентна складова в бюджет мае бути вагомшою за юнуючий показник [1]". Це свiдчить про те, що держава як справжнш власник, недостатньо отримуе вщ системи нацюнального багатства, якою вона володiе. А ренту привласню-ють посередники, як не мають на це жодного права. Тому потрiбно проводите iнтенсивний монiторинг змiн у системi нацiонального багатства. Виваже-но1' i обережноï полiтики потребуе також земельна реформа через вщсутшсть вщповщних законiв та нормативно-правових актiв щодо оцшки земель, фор-мування земельного кадастру та орендних вщносин.
За даними Всесвггнього економiчного форуму, Украша мае найнижчi рейтинги за яюстю iнституцiй. Зокрема, етична поведiнка компанш - 138 мю-це, захист прав власниюв - 118-те, зокрема мшоритарних власникiв - 128 мюце, прозорiсть ухвалення урядових рiшень - 119-те, незалежнiсть судовоï системи - 111-те, тягар державного управлiння - 104-те [1]. Недосконалiсть украïнського законодавства також проявляеться у розпорошеност повнова-жень мiнiстерств та у наявност великоï кiлькостi державних програм (понад 200) щодо розвитку регюшв та галузей економiки, якi сформованi без доцшь-ного узгодження iз прюритетними напрямками державноï полiтики Украïни. Тому потрiбно визначити та розробити прюритетш державнi цiльовi програ-ми, зокрема щодо системи нацюнального багатства, посилити контроль за 1'х реалiзацiею. Таю ди уряду сприятимуть збiльшенню нацюнального багатства, зокрема шляхом його збереження.
До зовшшшх (екзогенних) чинникiв вiдносимо: обсяг зовшшшх швес-тицiй; фiнансову кризу; структуру торговельного балансу краши; зовнiшнiй борг держави; стан навколишнього природного середовища.
Зовнiшнiм чинником, який впливае на змшу параметрiв системи нащ-онального багатства, е обсяг зовнiшнiх швестицш в економiцi Украши. Так, 1ндекс Першо1 фондовоА торговельноА системи (ПФТС) за шм мiсяцiв 2008 р. втратив 43,5 % своАх позицш. Це спричинено рiзким вiдпливом кашталу з фондового ринку Украши та нестабильною полiтичною ситуацiею в кршт. Високий рiвень залежностi вiд короткотермшових спекулятивних iнвестицiй нерезидентiв зумовлюе недофшансування економiки, тому потрiбно придшя-ти значну увагу структурi iноземного кашталу, що надходить у крашу та збшьшувати частку прямих шоземних швестицш, що е показником тривало-го защкавлення зовнiшнiх iнвесторiв у розвитку нащонально1 економiки. Свого роду страховим полiсом для Украши е Свро-2012. Якщо запланований комплекс робiт з ще1 подiï свiтового масштабу буде вчасно виконано, то Ук-раша гарантовано отримае значний приплив кашталу каналами прямих шоземних швестицш, середньо- та довготермшових кредштв [6].
Фшансова криза, яка розгортаеться, показала, що стара фшансова модель, яка обслуговуе економiчнi процеси, виявилась неефективною. Вона вже перекинулася на реальний сектор економiки, внаслщок чого економiка фун-кцiонуе шд тиском складних свiтових процесiв. Тому сьогодш актуальною е необхiднiсть вщновлення коротко-, середньо- та довготермiнового прогнозу-вання та стратегiчного планування, адже держава повинна виконувати фун-кщю, яка сьогоднi, на жаль, не використовуеться повною мiрою для визна-чення прiоритетних напрямкiв та розроблення державних цшьових програм.
Негативний фшансовий результат торговельного балансу держави також позначаеться на нестшкост гривш та iнфляцiï. Зараз спостерiгаеться ско-рочення вартiсних обсягiв як експорту, так i iмпорту. Наприклад, у листопадi експорт скоротився, порiвняно з жовтнем, на 2,2 млрд дол. США, тодi як iм-порт - на 2,7 млрд дол. США. Отже, динамжа зменшення iмпорту була ви-щою за динамшу зменшення експорту, що спричинило зменшення вщ'емного сальдо торговельного балансу до 0,9 млрд дол. США, тодi як у жовтш воно становило 1,5 млрд дол. США [4]. Потрiбно здшснити низку заходiв зi зменшення негативного сальдо в зовшшнш торгiвлi, а саме: запровадити бшьш жорсткi процедури контролю за iмпортом товарiв з метою запобшання вве-зенню на митну територш Украïни товарiв, що не вщповщають нацюналь-ним ветеринарним, санiтарним, еколопчним, фармакологiчним стандартам; державну пiдтримку впровадження фшансових iнструментiв розвитку висо-котехнолопчного експорту; активiзацiю спiвпрацi у рамках транспортних ко-ридорiв шляхом штеграци транспортноï системи Украïни до транс'европейсь-коï i т. iн. Адже побудова структури торговельного балансу також впливае на систему нацюнального багатства. Зазначимо, що дефщит зовшшньоторго-вельного балансу не повинен перевищувати 10 % ВВП, що вважаеться кри-тичним для економж, що розвиваються.
Негативш змiни в системi нацюнального багатства зумовлюе також наявшсть зовшшнього боргу держави. Так, на 1 жовтня 2007 р. валовий зов-
шшнш борг Укра'ни становив 74,3 млрд дол. США, що вщповщало 54 % ВВП [5]. За даними Нацюнального банку Укра'ни у квiтнi-червнi 2009 р. об-сяг валового зовшшнього боргу становив 100,58 млрд дол. США. У ньому борг державного управлшня перевищуе борг оргашв грошово-кредитного ре-гулювання. Згiдно з дослщженнями, проведеними МВФ, максимально допустимою сумою зовшшнього боргу для кра'н iз низьким та середнiм рiвнем до-ходiв е сума на рiвнi 49,7 % ВВП [6]; у разi перевищення цього рiвня ймовiр-нiсть розгортання фiнансових криз становить близько 70 %. Проте для забез-печення фшансово' стабшьност та пiдтримання темпiв економiчного зрос-тання зовнiшнiй борг кра'н з перехщною економiкою i кра'н, що розвивають-ся, не повинен перевищувати 35 % ВВП.
Також потрiбно наголосити, що великий вплив на змшу параметрiв системи нацiонального багатства здшснюе стан навколишнього природного середовища, який, зокрема, залежить вiд експлуатаци стратегiчно важливих родовищ Укра'ни. Треба зазначити, що держава мае мати контрольний пакет спещальних лщензш щодо головних родовищ кра'ни, щоб запоб^ати потрап-лянню багатств надр у руки випадкових людей. Щоб не допустити омертвш-ня свердловини чи родовища, аналiзують технолопчний i фшансовий потен-цiали кожного конкретного суб'екта. Окрiм цього, щоб держава не стала си-ровинним придатком шших кра'н, потрiбно не допускати псування полiв, внаслiдок завезення в Украшу модифжованого рапсу i засiвання ним великих площ земл^ яка в Конституци визнана найцiннiшим нацiональним багат-ством. У цьому контекстi варто зазначити, що потрiбно змiнити ставлення до природного багатства. Звичайно, це потребуе залучення iнвестицiй, впрова-дження новггшх технологiй, що своею чергою забезпечить додатковi робочi мiсця. Тому потрiбна ефективна державна полiтика та змши до Закону про надра. Велик перспективи прихованi у використанш техногенних родовищ, у яких защкавлеш великi фiнансово-промисловi групи. Поза сумшвом, меха-нiзми подолання кризового деструктивного впливу мають бути шдивщуаль зоваш для кожно' кра'ни.
Висновки. У цьому контекст глобальною перспективою кожно' наци е и зростаюча самодостатшсть, яка може бути пiдсилена лише за допомогою розширеного вщтворення уЫх параметрiв системи нацiонального багатства. Тому необхщно забезпечити передумови для зростання економши держави на базi розвитку шновацшно' моделi, оздоровити внутрiшнi фiнансовi ринки, стабiлiзувати курс нацiональноi валюти, пiдвищити конкурентоспроможнiсть вiтчизняноi економiки, покращити рiвень життя населення, проводити ефек-тивну економiчну та екологiчну пол^ику держави, удосконалити вiтчизняне законодавство, зменшити зовшшнш борг i передбачати уЫ можливi впливи екзогенних та ендогенних чинниюв на параметри системи нацюнального багатства, що призведе до 'х оптимiзацii та збереження.
Лггература
1. Сколотяний Ю. Нас не влаштовуе агресивне входження на укра'нський ринок 1но-земних виробникiв за допомогою "с1рих" схем / Ю. Сколотяний, Н. Яценко // Дзеркало тижня. - 2008. - № 4(683). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/2000/2020/61895.
2. Гальчинський А. Нинiшня фiнансова криза - початок кшця. Далi - новий початок? / А. Гальчинський // Дзеркало тижня. - 2008. - № 39(718). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/2000/2020/64383
3. Бураковський I. Економiчне зростання та шфраструктурш гальма / Бураковський I., Мовчан В., Сисенко Н. // Дзеркало тижня. - 2008. - № 4(683). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/2000/2020/61877
4. Данилишин Б. Шлях до подолання кризових явищ - макроекономiчна стабiльнiсть i скоординованiсть дiй / Б. Данилишин // Дзеркало тижня. - 2008. - № 47(726). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/1000/1550/64981
5. Вахненко Т. Зовшшш корпоративш запозичення та ризики для фшансово!' ста-бшьносп / Т. Вахненко // Дзеркало тижня. - 2008. - № 6(685). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/2040/2020/62033
6. Данилишин Б. Св^ова фшансова криза - тест для Украши / Б. Данилишин // Дзеркало тижня. - 2008. - № 38(717). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/1000/ 1550/64350
Квак М.В. Экзогенные и эндогенные факторы влияния на изменения в системе национального богатства
Проанализированы экзогенные и эндогенные факторы, которые влияют на изменения в системе национального богатства. Обоснована необходимость использования достижений украинской школы физической экономии в соблюдении требований национальной экономической безопасности по проблеме сохранения национального богатства Украины. Доказано, что глобальной перспективой каждой нации является расширенное воспроизводство всех компонентов системы национального богатства, которые являются взаимодополняющими.
Ключевые слова: экзогенные и эндогенные факторы, национальная экономическая безопасность, система национального богатства.
KvakM.V. The exogenous and endogenous factors that influence the changes in the system of national wealth
In the article exogenous and endogenous factors that influence the changes in the system of national wealth are analyzed. The necessity of use of the achievements of the Ukrainian school of physical economy is grounded. The necessity requires keeping the demands of national economic safety as to the problems of preserving the national wealth of Ukraine. It is proved that the global perspective of each nation is an enlarged reproduction of all components of national wealth, which are complementary.
Keywords: exogenous and endogenous factors, national economic safety, the system of national wealth.
УДК504.062:620.91 Асист. А.В. Прокщ канд. екон. наук;
здобувач Р. Б. Колкник1 - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ
В1ДНОВЛЮВАНИХ РЕСУРС1В
Розглянуто piBHi антропогенного забруднення вщ використання енергоресур-ciB, оцшеш з використанням методу аналiзу життевого циклу. Визначено та класифь ковано еколопчш ефекти замщення невщновлюваних енергоресурав вщновлювани-ми за критерiями горизонту оцшки, зворотносп та безпосередносп виникнення.
Ключов1 слова: вщновлюваш енергоресурси, еколопчний ефект, метод аналiзу життевого циклу.
1 Наук. KepiBHm: доц. В.С. Дудюк, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
