CC BY
119
2. Птюлич М.1., Шинкар В.А. MaKpoeKOHOMi4Hi проблеми iнфляцii' в умовах eK0H0Mi4H0i трансформаци / М.I.Пiтюлич, В.А.Шинкар //Регональна економка. - 2013. - № 2. - С. 43 - 51.
3. Ковальчук Т.Т. SOS - в Укранi неоколонiальна модель валютно!'полтики/ Т.Т. Ковальчук//Економка УкраГни. - 2014. -№ 10 (635). - С. 4 - 13.
4. Герд Еперс. Стратеги реформ у сферi державних фнанав. На^ональн програми та мiжнароднi вимоги (МВФ, СС, Свтовий банк) / Елерс Герд // Фнанси Украни. - 2014. - № 7. - С. 7 - 16.
5. European Commission. A Roadmap towards a Banking Union: Communication to the European Parliament and the Council, COM (2012) 510 final. - Brussels. 12.9.2012. - 10 p.
6. С.С.Гасанов, В.П.Кудряшов, Р.Л.Балакн. Досвiд СС з антикризового управлння державними фнансами та його використання в Укран /Гасанов С.С., Кудряшов В.П., Балакн Р.Л. // Фнанси Украни. - 2014. - № 7. - С. 17 - 30.
7. Оф^йний сайт На^онального Банку Украни [Електроний ресурс]- Режим доступу: www.nbu.gov.ua
8. Оф^йний сайт Верховноi Ради Украни [Електроний ресурс] - Режим доступу: www.rada.gov.ua
References:
1. Kuznyeczova L.I., Bilocerkivecz' O.G. Inflyacijni procesy' v Ukrayini: osnovni tendenciyi ta faktory' vply'vu 2014 roku. // Ekonomika i prognozuvannya. 2014. No1. S.25-36.
2. Pityuly'ch M.I., Shy'nkar V.A. Makroekonomichni problemy' inflyaciyi v umovax ekonomichnoyi transformaciyi. // Regional'na ekonomika. 2013. No2. S. 43-51.
3. Koval'chuk T.T. SOS - v Ukrayinineokolonial'na model' valyutnoyipolity'ky'. //Ekonomika Ukrayiny'. 2014. - No10 (635). S. 4-13.
4. Gerd Elyers. Strategiyi reform u sferi derzhavny'x finansiv. Nacional'ni programy' ta mizhnarodni vy'mogy' (MVF, YeS, Svitovy'j bank). // Finansy' Ukrayiny'. 2014. No 7. S.7-16.
5. European Commission. A Roadmap towards a Banking Union: Communication to the European Parliament and the Council, COM (2012) 510 final. Brussels. 12.9.2012. 10p.
6. Gasanov S.S., Kudryashov V.P., Balakin R.L. Dosvid YeS z anty'kry'zovogo upravlinnya derzhavny'my' finansamy' ta jogo vy'kory'stannya v Ukrayini. //Finansy' Ukrayiny'. 2014. No7. S. 17-30.
7. Oficijny'j sajt Nacional'nogo Banku Ukrayiny': www.nbu.gov.ua
8. Oficijny'j sajt Verxovnoyi Rady' Ukrayiny': www.rada.gov.ua
ДАН1 ПРО АВТОРА:
Бта Св^лана Олексмвна, професор, доктор наук з державного управлЫня, заслужений економют Украни, професор кафедри мiжнародних економiчних вщносин i бiзнесу 1MB НАУ
1нститут мiжнародних вщносин (1MB), Нацюнальний авiацiйний уыверситет (НАУ), 03680, м. Кшв, проспект Вщрадний, буд. 4 svbila 2012@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ:
Белая Светлана Алексеевна, профессор, доктор наук государственного управления, заслуженный экономист Украины, профессор кафедры международных экономических отношений и бизнеса ИМО НАУ
Институт международных отношений (ИМО), Национальный авиационный университет (НАУ), 03680, г.Киев, проспект Отрадный, дом. 4 svbila 2012@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR:
Bila Svitlana Oleksiivna, professor, Doctor of Public Administration, Professor of international economic affairs and business Department Institute of International Affairs (IIA), National Aviation University (NAU), 03680, Kyiv, 4, Vidradnyi Ave svbila 2012@ukr.net
УДК 330.131:332.15:338.1
|ДЕ1 Ф1ЗИЧНО1 ЕКОНОМИ В ОРГАН1ЗАЦП СУЧАСНО1 СИСТЕМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Воробйова Л.В.
Анотаця. Предметом дослiдження е становления / розвиток iдей фiзичноi' економи, що вiдображають взаемозв'язок суспльних \ природних факторiв у господарському життi.
Методопогчну основу дослiдження складае загально цив^зац/йний пiдхiд до вивчення стори економiчних iдей та розвитку економiчноi' науки в излому.
У статтi системно дослiджуються питання генезису та еволюцИ' укранськоГ школи фiзичноi' економи. Проаналiзовано внесок у и формування \ розвиток укранських дослiдникiв С.А. Подолинського, В.1. Вернадського, М.Д. Руденка. Визначена нова парадигма цивiлiзацiйного розвитку, яка розроблена укранським ученим С.А. Подолинським \ базуеться на енергетичнй теори. Прогрес суспльства С.А. Подолинський пов'язуе з\ зростанням енергетичного бюджету кожноГ людини \ людства в излому. Розкрито, як розвиваються iдеi' фiзичноi' економи ншими укранськими та зарубiжними вченими. Даеться аналiз практичного використання цих iдей.
Кпючов'1 слова: укранська школа фiзичноi' економи, ентропя, автотрофнсть, босфера, ноосфера, явище фотосинтезу, синергетика, закони термодинамки, парадигма Подолинського, «закон Подолинського», «принципи Подолинського».
ИДЕИ ФИЗИЧЕСКОЙ ЭКОНОМИИ В ОРГАНИЗАЦИИ СОВРЕМЕННОЙ СИСТЕМЫ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ
Воробьёва Л.В.
Аннотация. Предметом исследования есть становление и развитие идей физической экономии, что отражают взаимосвязь общественных и природных факторов в хозяйственной жизни.
Методологическую основу исследования составляет общецивилизационный подход к изучению истории экономических идей и развития экономической науки в целом.
90
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 25/1
© Воробйова Л.В., 2015
В статье системно исследуются вопросы генезиса и эволюции украинской школы физической экономии. Проанализирован вклад в ее формирование и развитие украинских исследователей С.А. Подолинского, В. И. Вернадского, Н.Д. Руденка. Определена новая парадигма цивилизационного развития, разработанная украинским ученым С.А. Подолинским и базируется на энергетической теории. Прогресс общества он связывает с ростом энергетического бюджета каждого человека и человечества в целом. Раскрыто, как развиваются идеи физической экономии другими украинскими и зарубежными учеными. Даётся анализ практического использования этих идей.
Ключевые слова: украинская школа физической экономии, энтропия, автотрофность, биосфера, ноосфера, явление фотосинтеза, синергетика, законы термодинамики, парадигма Подолинского, «закон Подолинского», «принципы Подолинского».
IDEAS OF PHYSICAL ECONOMY IN THE ORGANIZATION OF THE MODERN ECONOMIC SYSTEM
Vorobiova L.V.
Abstract. The subject of the research is the formation and development of ideas of physical economy, which reflects the relationship of social and environmental factors in economic life.
The methodological basis of the research is the general civilization approach to the study of the history of economic ideas and economic development of the science as a whole.
The article systematically researches the question of Ukrainian School of Physical Economy genesis and evolution. Into its formation and development it has been analyzed the contribution of Ukrainian researchers S. Podolynsky, V. Vernadsky, N. Rudenko. A new paradigm of civilization development, which worked out by Ukrainian scientist S.Podolynsky and based on the energy theory, was defined. He connects the progress of society with the growth of the energy budget of each person and humanity as a whole. The article disclosed the development of physical economy ideas by other Ukrainian and foreign scientists. The practical usage analysis of these ideas is also given.
Key words: Ukrainian School of Physical Economy, entropy, autotrophy, biosphere, noosphere, the phenomenon of photosynthesis, synergetic, the thermodynamics laws, Podolynsky's paradigm, «Podolynsky's Law», «The principles of Podolynsky».
В юторп економйчноТ думки завжди були намагання вщобразити вплив природних факторiв на економлчы процеси. Але ц чинники розглядалися як зовншне середовище, як один i3 факторiв, що впливае на економiчнi процеси. В той же час посилення ролi таких факторiв в економщ вимагало урахування Тх дм на бтыш глибокому рiвнi. Виникае потреба обфунтувати та ввести в науковий об^ ряд категорм, що вщображаюты оргаычну еднюты природних та сусптыних чиннигав економiчних процеав. Ц поняття i категорп повинн сприяти розв'язанню одного i3 фундаменталыних протирiч розвитку життя - мiж його сусптыною i природною засадами. Тому дослщження юторп зародження й становлення щей в галузi пояснення дм природних закоыв в економщ с безумовно актуалыним.
Актуальн'/сть досл'/дження посилюетыся й тим, що зародилися ц щеТ й отримали розвиток на украТнсыкому науковому фунт -у працях С.А.Подолинсыкого (1850-1891), В.1. Вернадсыкого (1863-1945) та М.Д.Руденка (1920-2004). Ц видатн науковц здмснили пюнерний внесок у формування енергетичноТ теорп сусптыного розвитку. Бiлыше того, цiлий ряд дослщниюв дiйшли подiбних висновкiв цтком самостiйно. Опанування набуткiв украТнсыкоТ школи сучасними економiстами сприятиме не ттыки бiлыш глибокому пiзнанню нацiоналыного аспекту економiчноТ кулытури, а й виходу економiчноТ науки в УкраТнi на свтовий рiвены.
Маетыся на уваз^ по-перше, участы украТнсыких економiстiв формуванн сучасноТ, якiсно новоТ економiчноТ парадигми, в яку енергетична теорiя повинна ввмти як одна з найважливших органiчних складових; перетворення ТТ на фтософсыку, системоутворюючу засаду.
Важливiсты iсторико-економiчного дослiдження синтезу щей природознавства та економки пщтверджуетыся увагою, яку придiляюты його подалышому розвитку зарубiжнi та вiтчизнянi вчеы, формування на цiй базi новоТ школи, що отримала назву фiзичноТ економп.
Вперше термiн «фiзична економiя» вжив вiдомий украТнсыкий писыменник, правозахисник М. Руденко в своТй робот «Енергiя прогресу (Нариси з фiзичноТ економiТ)» (1998 р.). Вiн протягнув ланцюжок формування цiеТ концепцiТ вщ фiзiократiв, С. Подолинсыкого та В.Вернадсыкого до сыогодення.
Теоретичнi засади школи фiзичноТ економiТ, зокрема ТТ найважливiша складова - енергетична теорiя, одержали значний розвиток як у працях зарубiжних, так i вiтчизняних економiстiв. Предметом значного наукового Ытересу вчених були погляди С. Подолинсыкого та В. Вернадсыкого. Ще за життя С. Полонинсыкого увагу зарубiжних науковцiв привернула його щея про ролы пращ у нагромадженнi сонячноТ енергп. Зокрема, рецензент одного з французыких наукових журналiв Дебiрре ще 1881 року назвав С.Подолинсыкого автором одыеТ з «найновших теорiй термодинамiки».
На початку XX стол^тя iнтерес до працы С. Подолинсыкого зростае i в галузi економiчноТ теорiТ. Цыому сприяла публкащя в 1924 роцi в Парижi генiалыноТ роботи В. Вернадсыкого про бюсферу, в якiй вЫ згадуе двi працi С. Подолинсыкого про сонячну енерпю.
В украТнсыку iсторiографiю С. Подолинсыкий увiйшов як економют та пропагандист соцiалiзму, яким його представив М.Грушевсыкий. Дослiдження М.Грушевсыкого в 20-30-тi роки минулого стол^тя продовжили С.Буда, Д.Бованенко, Ол.Оглоблiн, Ф.Максименко, О.Мицюк та iншi. 1958 року Л.Корнмчук та 1.Мешко опублiкували монограф^ «Економiчнi погляди С. Подолинсыкого». Цiкавi пращ про С. Подолинсыкого видали П. Кот, В.Жученко, С.Злупко. Дослщжували наукову спадщину С. Подолинсыкого Л.Пашук, М.Рудыко, В.Сокуренко та Ышл. Але цi працi були написан з офiцiйних марксистсыких позицiй. 1х автори обмежувалися характеристикою С.Подолинсыкого як прихилыника соцiалiзму i, головне, керуючисы оцiнкою Ф.Енгелыса, зводили нанiвецы його енергетичну теорю.
З 80-х рогав XX ст. в УкраТнi починаетыся новий етап у дослiдженнi науковоТ спадщини вченого. Погляди С. Подолинсыкого активно дослщжуюты на нових методологiчних засадах С.Злупко, М.Кратко, Л.Корнмчук, Р.Сербин (Канада). Ц ж автори пiдготували до друку цтий ряд працы С. Подолинсыкого. Ункалыну наукову працю про С. Подолинсыкого «Листи та документи» пiдготували й опублкували 2002 року Р.Сербин (Канада) i Т.Слюдикова (УкраТна).
Питання розвитку щей енергетичноТ теорп С.Подолинсыкого в роботах В.Вернадсыкого вивчали К.Ситник, О.Апанович, Ф.Волывач, С.Стойко та iншi.
Економiчнi аспекти енергетичноТ теорiТ С. Подолинсыкого розкриваюты у своТх роботах Л.Гринiв та Д.Колотило. Важливюты iдей С.Подолинсыкого, В.Вернадсыкого та М.Руденка для розробки проблеми сталого економiчного розвитку розглядаюты Л.Мелыник, 1.Юхновсыкий та iншi. Значення енергетичноТ теорп С.Подолинсыкого в еволюцп теорп щнност аналiзуе Ю.Ущаповсыкий.
1деТ С. Подолинсыкого та В.Вернадсыкого активно вивчаютыся також росмсыкими вченими П.Кузнецовим, Б.Болышаковим, Т.Мураывсыким, В.Чесноковим, Б.Кедровим, О.Огурцовим. Комiсiя з опрацювання науковоТ спадщини академiка В.1. Вернадсыкого при Росiйсыкiй академп наук присвятила С.Подолинсыкому окремий номер бюлетеня, пiдготовлений
B.Чесноковим (1994 р.). ni3Hiiiie часом вийшла друком низка щкавих праць росiйських вчених П.Кузнецова, О.Кузнецова, Б.Большакова, М.Моюеева, присвячених сталому розвитку; науковим основам проектування в ^creMi природа - сусптьство -людина; проблемам синтезу природних i гумаытарних наук. Теоретичною базою доcлiджeння проблем сталоТ eволюцiï життя як космопланетарного процесу, на думку цих вчених, е ще!' С. Подолинського та В. Вернадського [Див.: 13, 14].
Звертаються до науково' спадщини С.Подолинського зарубiжнi вчeнi. Цiлий ряд праць присвятили С. Подолинському каталонець X.Мартiнeз-Алiе, нiмeць К.Шлюпман. Вони, зокрема, щкавляться eкономiчною cпрямованicтю праць
C. Подолинського. В 1талп його спадщиною займаеться М.Борромео, в Канадi - Р.Сeрбiн.
^м того, cлiд звернути увагу на те, що енергетична тeорiя, яку розробив С.Подолинський, доcлiджувалаcя багатьма вченими без посилання на нього. Серед них 1.Пригожин, 1.Стенгерс, Л.Ларуш, Ф.Содф, Н.Георгеску-Роуген, Т.Дeйлi, Г.Одум та Е.Одум, А.Попсуев, А.Тiлiчeнко та багато Ыших.
У науковий обiг ввiйшло не ттьки поняття «фiзична eкономiя», запропоноване М. Руденком. У третьому томi «Економiчноï eнциклопeдiï» за ред. С. Мочерного (2002 р.) В.Шевчук сформулював поняття «укра'нська школа фiзичноï економп».
Разом iз тим, незважаючи на досить широкий спектр пiдходiв до вивчення науковоï спадщини С.Подолинського та
B. Вернадського, ïï впливу на сучасний розвиток як природничих наук, так i сусптьствознавства, власне, icторико-eкономiчний аспект L|ieï проблеми потребуе подальшоï розробки. Передуем це стосуеться проблеми формування енергетичного напряму в сусптьствознавства започаткованого С. Подолинським, внеску у його розвиток В.Вернадського та М.Руденка, становлення украшс^о: школи фiзичноï економп та ïï розвитку у свтовм науцк
Важливють проблеми й нeрiдко ïï неадекватне сприйняття сучасними вченими потребують бiльш системного i комплексного ïï дослщження та висв^лення.
Засновником украïнcькоï школи фiзичноï eкономiï був С.Подолинський. Заслуга вченого полягае в тому, що вЫ заклав основи нового пщходу до аналiзу розвитку людства, пов'язавши його iз збереженням i нагромадженням енергп.
С.Подолинський вперше поеднав поняття праця i розвиток зi зростанням потоку вiльноï eнeргiï. Ми можемо стверджувати про прюритет вiтчизняноï науки в поcтановцi проблем. За минулi 135 рокiв вiд дня виходу фундаментальное роботи
C.Подолинського «Праця людини та ïï вiдношeння до розподту енергп» (1880) iдeï, як вперше висловив украïнcький учений, пройшли випробування часом i отримали розвиток у науцк В наш час е дектька сотень робiт, надрукованих рiзними авторами, де аналiзуeтьcя енергетична тeорiя.
С.Подолинський звернув увагу на невщповщнють процесу фотосинтезу другому закону термодинамки, а саме: сонячна енерпя бты^ eнтропiï перетворюеться на енерпю мeншоï eнтропiï. Ця нeвiдповiднicть тривалий час лишалася нeвирiшeною. I ттьки в юнц XX ст. бельпйський учений роciйcького походження, лауреат Нобeлiвcькоï прeмiï (1977 р.) 1лля ПригожЫ сформулював теорему для нeрiвноважних процеав як четверте начало тeрмодинамiки, що як зазначав П. Кузнецов, С. Подолинський отримав понад сто роюв тому. Цей науковий результат вЫ назвав «законом Подолинського».
С.Подолинський створив орипнальне вчення, що перевершило попередн надбання eкономiчноï науковоï думки, випередило свм час.
Вчений дав нове наукове визначення працк С. Подолинський показав, що праця - це дiяльнicть, яка пов'язана з регулюванням потоюв енергп та ïï нагромадження. Дeякi види працi eфeктивнi при безпосередньому використанн eнeргiï Сонця в господарств^ iншi - в ïï збереженн та пeрeробцi, а в сукупност людство може забезпечити потк нeгативноï eнтропiï, доcтатнiй для сталого розвитку. За розрахунками Подолинського сталим розвитком сусптьства треба вважати такий, за якого витрати однieï калорп людcькоï працi втягують в об^ 20 калорiй cонячноï eнeргiï (тепер це називають «принципом Подолинського»).
Можна дати визначення науковоï парадигми С.Подолинського. Прогрес сусптьства вЫ пов'язуе зi збтьшенням енергетичного бюджету кожноï людини i людства в цтому, зi збереженням i нагромадженням енергп. Вчений показав, що людина е единою вщомою в науц силою природи, яка певними вольовими актами може: збтьшувати частину енергп Сонця, що акумулюеться на поверхн Земл^ зменшувати кiлькicть енергп, яка розciюeтьcя в свтовий проcтiр. При цьому збереження i нагромадження енергп вщбуваеться завдяки усвщомленм, творчiй працi людини.
1деТ С.Подолинського розвинув В.Вернадський. Своï дос^дження Вернадський розпочав з вивчення бюсфери. У монографiï «Бiоcфeра» (1926) вЫ розкривае ïï cутнicть, визначае основы компоненти бюсфери та п трансформацю, викликану дiяльнicтю людей.
В.Вернадський, як i С.Подолинський, звертае увагу на поширення живих органiзмiв на Зeмлi та ïхню роль у нагромадженн cонячноï енергп. Цю роль Подолинський прирiвнюe до дiï «тeрмiчноï машини», тобто такоï машини, у ягай теплота переходить у роботу - принцип Садi Карно. Цю щею проводить потiм i В. Вернадський.
Вернадський розглядае бюсферу як негентропмну систему, яка завдяки живм речовин здатна нагромаджувати сонячну енерпю, компенсуючи тим самим ïï втрати на теплове випромЫювання. Цю щею дослщжував i Подолинський.
Вернадський розкривае явища, пов'язан з cоцiальним рухом живоï речовини i визначае поняття «ноосфера». У Подолинського немае формування цього поняття, але у нього ч^ко визначена роль людського Ытелекту у процес нагромадження енергп.
Подолинський i Вернадський порушують проблеми гармонмного розвитку природи та сусптьства, автотрофност людства. С.А.Подолинський аналiзуe eнeргiю Всесвггу, ïï розподiл, збереження та розаювання. Планeтарнi процеси доcлiджуe й
B.Вернадський.
Украшський доcлiдник М.Д.Руденко на засадах новоï eкономiко-фiлоcофcькоï системи сформулював концепщю фiзичноï eкономiï, яка е суттевим внеском у розвиток cвiтовоï eкономiчноï думки.
Теоретична концeпцiя М.Руденка викладена ним у збiрнику eкономiчних праць «Енерпя прогресу: нариси з фiзичноï економп», що складаеться з чотирьох нариав та трьох статей (1998 р.), i знайшла продовження в фтософсько-космолопчнм працi «Гносис i сучаснють (Архiтeктура Вcecвiту)» (2001). У своТх працях М.Руденко поглиблюе i розвивае наукову парадигму
C. Подолинського.
Свою економко-фтософську систему М.Руденко будуе на засадах синтезу фтософп, економки, коcмологiï, математики, фiзики та iнших наук. Згадуючи про методи тзнання, вiн пiдкрecлюe, що вони повинн базуватися на мeтафiзичних засадах, а пiзнання потрiбно розпочинати з визначення субстанцп. М.Руденко заперечуе Марксове визначення пращ як субстанцп вартостк Щодо cубcтанцiï, то у М.Руденка це коcмiчна eнeргiя, св^ова Монада.
Основну увагу вчений придтяе анапiзу доданоï вартоcтi яку вЫ називае «eнeргieю прогресу». Енeргieю прогресу М.Руденко називае саме абсолютну додану вартють. Остання, за його визначенням, це додаткова енерпя Сонця, яку людство використовуе для власного прогресу. А вщносна додана вартють утворюеться працею людини.
М.Д.Руденко не заперечуе права на юнування полiтичноï економп, але наголошуе на прюритетносп щей фiзичноï економп. Адже людям притаманна не ттьки сусптьно-духовна, а й фiзична cутнicть. А полiтична eкономiя не вирiшуe фiзичнi проблеми. Це спрощуе eкономiчнi знання, робить 1х однобокими й неефективними у виршены народногосподарських питань. Тому не полiтизацiя eкономiчних знань, а пiдхiд до ана^зу з позицiй природних закоыв може стати основою ефективного eкономiчного розвитку.
Енергетична теорiя знайшла свм розвиток у рiзних наукових напрямах.
^KaBi думки з приводу оргаычного зв'язку економiки з природою висловив видатний росмський вчений, фiлософ, математик i богослов, учень Вернадського П.Флоренський. Енергетична теорiя одержала розвиток у працях одного i3 перших росмських фiзикiв-теоретикiв М.Умова. На недосконaлiсть другого закону термодинамки вказував i Ыший росiйський вчений, один iз засновнигав школи фiзiологiï рослин К.Тiмiрязeв.
1де'1' енергетичноï теорiï, aвтотрофностi людства, використання нетрадицмних видiв енергiï розглядали в своТх роботах i тaкi вчеы, як Л.Больцман. Е.Шредингер, С.Герiнг, А.Енгельгард, Ф.Ауербах, Буассо, Дж.Паломба, Д.Менделеев, Ф.Содд^ Георгеску-Роуген та iншi.
Еволюцю живоï речовини в тому розумЫы, як писав про цей процес 1.Вернадський, поклав в основу свое роботи «Теоретична бiологiя» Е.С.Бауер. На засадах енергетичноï теорп створив у 1935 роц нову клaсифiкaцiю корисних копалин Н.Федоровський. Така клaсифiкaцiя одержала високу оцiнку росiйського фiзико-хiмiкa А.Капустинського, географа Г. Бета та Ыших.
Ряд учених ставлять питання про можпивють вимiрювaння вaртостi в енергетичних одиницях. Вони доводять, що використання для вимiрювaння вaртостi i цiни товару грошовое одиницi не е об'ективним. Пропонуеться вимiрювaти вaртiсть у фiзичних, а краще в енергетичних одиницях. Цкаве дослiдження цiеï проблеми було зроблене росмськими вченими А.Попсуевим та А.Т^ченком, якi 1965 року опублкували працю «Енергетичний еквiвaпент вaртостi». Це ж точки зору дотримуються росмсык вченi В.Селюнiн. Г.Хaнiн, А.Аганбегян, американсык Г.Одум i Е.Одум та Ыип.
1снуе зв'язок енергетичноï теорiï С.Подолинського з дос^дженнями бельгiйських вчених ^i Пригожина та 1забелли Стенгерс. Одыею iз проблем, яку пiднiмaють ц вченi, е розвиток системного aнaлiзу та синергетики.
Великий внесок у розвиток енергетичноï теорiï Подолинського зробили сучасы росiйськi вченi П.Кузнецов, О.Кузнецов. Б.Большаков. Вони запропонували уыверсальну систему мiр-систему просторово-часових величин для вимiрювaння всiх рухiв, якi включають природы, со^альы та економiчнi процеси.
^ï сучасного американського економiстa i полiтикa Лiндонa Ларуша спiвзвучнi з щеями С. Подолинського. Лiндон Ларуш е засновником нового напряму в економiчнiй науц^ який вiн називае фiзичною економкою. Л.Ларуш розробив методику використання натуральних економiчних покaзникiв для вимiрювaння наповнення «ринкового кошика» необхiдними споживчими товарами, засобами виробництва i послугами. Цiкaвi ще Лiндонa Ларуша i тим, що вЫ ставить питання про мiру визначення вaртостi енергетичними показниками. ВЫ показуе, що здатнють людини iнтенсифiкувaти енергетичнi потоки тiсно пов'язана з ïï духовним розвитком. Цю iдею пропагували i укрaïнськi вчен С.Подолинський та В. Вернадський.
^ï фiзичноï економiï мають практичне використання, починаючи з другоï половини XXI стол^тя у свiтовiй енергетицi повинно статися суттеве пiдвищення ролi невичерпних та поновлюваних джерел енергiï. Пщ поновлюваними потрiбно розумiти енергiю, яку отримують при спалены бюмаси: деревини, вуплля, яку отримують iз дерева, торфу, промислових, мюьких та стьськогосподарських вiдходiв. До невичерпних джерел енерги вiдносяться: первинна електроенергiя, яка генеруеться iз сонячноï енергiï, енергiï в^ру, енергiï приливiв, гiдро-, геотермальна та ядерна енерпя. Анaлiз перспектив розвитку економки Укрaïни свiдчить, що це питання е актуальним. Для Украши перспективними е розвиток технологiй використання сонячноï енергiï; теплонасосних установок i станцм, якi можуть використовуватись для вилучення тепла з довктля; використання альтернативних видiв палива; воднева енергетика на основi фотосинтетичних процесiв.
Тобто залишаеться актуальним питання про ефективне використання рiзних видiв енергiï, яке в свм час пiднiмaв С.Подолинський. Важливими е iдеï фiзичноï економи i при формуванн концепцiï сталого розвитку.
Сьогодн цивiлiзaцiя перебувае у стан глибокоï системноï кризи, яка охопила сощальы, демогрaфiчнi, економiчнi та еколопчы аспекти. Саме екологiчнi та со^аль^ проблеми становлять нaйбiльшу загрозу.
РозумЫня небезпечних еволюцiйних, соцiaльних, еколопчних та iнших загроз для життeдiяльностi нинiшнiх поколiнь та iснувaння нащадгав привело свiтове спiвтовaриство до необхщносп змiни iснуючоï парадигми цивiлiзaцiйно-теоретичного обфунтування суспiльного розвитку, яка базуеться на поеднанн фiзичного та економiчного. Таку парадигму пропонуе украшська школа фiзичноï економiï.
Укрaïнськa школа фiзичноï економи - своерщне явище в науцк Якщо виходити вiд нaйбiльш загальних визначень нaуковоï школи, то вони включають тaкi ознаки: школа виникае спонтанно, вона мае лщера, який проголошуе нову парадигму i мае учыв, послщовнигав [10].
Якщо керуватися цим узагальненням поняття «школа», то засновником школи фiзичноï економи вважаеться С.Подолинський (18501891), який проголосив нову парадигму, поклавши в ïï основу енергетичну теорю та поеднавши «фiзичне з економiчним». Щодо нaступноï ознаки школи - нaявностi учыв i послiдовникiв, то у С. Подолинського 1х не було. Його iдеï випередили час.
Лише згодом ^ï фiзичноï економiï розвивае В.Вернадський (1963-1945). А наш сучасник М.Руденко (1920-2004) формулюе низку теоретичних положень, надае школi нaуково-оргaнiзaцiйноï форми та назву - фiзичнa економiя. В наш час ^ï С.Подолинського дiстaли розвиток у працях учених з рiзних галузей знань i з багатьох краж св^у.
^ï фундaторiв укрaïнськоï школи фiзичноï економiï мають прогностичний характер в оргаызаци сучaсноï системи господарювання.
Важливою проблемою в часи Подолинського стала проблема можливосп збереження життя на Землi за нaявностi загрози тепловоз зaгибелi Всесвiту. Така загроза пролунала пiсля вiдкриття другого закону термодинамки Клaузiусом. «Одним iз перших, хто дав вщповщь на цей виклик i теоретично обфунтував його безпщставнють, був С.Подолинський» [11, с.42]. Вiн визнае iснувaння другого закону термодинамки, але заперечуе загальний характер його дм. Вiн вважае, що дiя закону ентропiï гальмуеться процесом фотосинтезу, а також корисною людською працею, яка здатна збтьшувати нагромадження енерги та и зберiгaння.
Отже, проблема життя на Земл була виршена ще С.Подолинським. Проте його висновки на той час лишилися невщомими. Лише наприганц другоï половини XX ст. вченими, лауреатами Нобелiвськоï преми 1.Пригожиним та I.Стенгерс сформульовано теорему для нерiвновaжних процесiв як четверте начало термодинамки, що протидie и другому началу. «Але цей самий науковий результат, про який пише 1.Пригожин», - зауважуе П.Кузнецов, - «було одержано С.А.Подолинським понад сто рокiв тому» [12, с.8].
1де1 С. Подолинського про енергетику життя, стали теоретико-методолопчною основою концепцiï сталого розвитку. З цього приводу роайсью вчен зазначають: «Першi прaцi у цм гaпузi належать вiтчизняному вченому С.Подолинському (1880), який зв'язав поняття пращ i розвиток зi зростанням потоку вiльноï енергiï. Ми маемо право говорити про прюритети вiтчизняноï науки у постaновцi проблеми. За минулi сто рокiв iдеï, яга вперше висловлено С.А. Подолинським, пройшли випробування часом i дютали розвиток не ттьки у вiтчизнянiй наущ, але й на Зaходi. У даний час е дектька сотень опублiковaних рiзними авторами праць» [13, с.46].
Серед восьми aвторiв таких праць - видатн укрaïнськi вчен С.Подолинський i В. Вернадський. Йдеться про прогностичну щею, проголошену С.Подолинським понад «Сто двадцять рокiв тому. На жаль, на той час ця концепщя не була затребувана i залишилася мало вщомою свiтовiй науковм громaдськостi» [14, с.1б4]. Проте зараз - це одна iз провщних прогностичних iдей.
Як пише дослщник творчостi С. Подолинського В.С.Чесноков, «у наш час в публкащях зaхiдних учених надаеться належне iдеям С.А. Подолинського, пщкреслюеться ïх значення при вирiшеннi сучасних проблем економiки, енергетики i екологп» [15, с.74].
А iнший роciйcький фiзик П.Г.Кузнецов писав: «Подолинський - фiзик, математик i лiкар за освтою, блискучий знавець icторiï, фiлоcофiï - настльки випередив cвiй час своТм вiдкриттям, що подiбно до М.1.Лобачевського не дожив до його визнання. У 1880 рощ йому було лише 30» [12, с.10].
Проте i за дуже короткий промiжок творчого часу Подолинський залишив вагому наукову спадщину. ВЫ мрiяв i намагався сформулювати природничо-наукове обфунтування cоцiальноï системи, за якоï нагромадження i розподт eнeргiï здiйcнювалиcя б найбтьш рацiонально i забезпечували б максимальне задоволення людських потреб.
Таким сучасним ладом С.Подолинський вважав соща^зм, який, на його переконання, зможе виршити вс проблеми. Як вважае вщома дослщниця наукового доробку С.А.Подолинського Л.Я.Корнмчук, ця прогностична iдeя «дicтала втлення, однак не в такому формат, як передбачав учений» [11, с.45].
^eï С. Подолинського розвинув В.Вернадський своТм вченням про ноосферу. Проголошена Вернадським щея ноосферного cуcпiльcтва мiцним ланцюгом пов'язана з вченням С.Подолинського, який визначив i простежив обставини, за яких пщтримуеться i розвиваеться життя. Подолинський видтяв тага фактори, як фотосинтез i праця. В.Вернадський ц обставини пов'язав з юнуванням i розвитком живое речовини. I не випадково, росмський учений П.Кузнецов писав, що «В.Вернадський -блискучий знавець праць Подолинського - успшно завершив його справу» [12, с.10].
Видатн украшсью вчен С.Подолинський i В.Вернадський стали одними з провщних дослщнигав головноï проблеми людства - проблеми життя на Землк lхнi свтогляды iдeï лише наприкiнцi XX ст.. були взят на озброення науковою громадськютю. Йдеться про пщготовлену за Ыщативою ООН, проголошену на Пленарному засщаны 24 ceciï Гeнeральноï Аcамблeï ООН у 1992 роцi на Конференцп в Рiо «концeпцiю сталого розвитку». «Сталий розвиток» визначено як такий, що задовольняе потреби сучасного поколЫня i не ставить пщ загрозу можливють задовольнити cвоï потреби майбутым поколiнням.
Спроба об'еднати проблеми ноосферного i сталого розвитку вперше була здмснена А.Д.Урсулом в монографп «Шлях в ноосферу» (1993). I лише згодом ця щея набула прибiчникiв i стала загальноприйнятною. Поеднання щей сталого розвитку i ноосферних е важливим надбанням науковоï думки.
Реа^защя «концепцп сталого розвитку» - це провщна проблема сучасного i майбутнього. Вернадський, формулюючи iдeï ноосфери, cподiвавcя, що наукова думка, набувши ознак планетарного явища, забезпечить становлення «сфери розуму». Рeалiзацiя цих щей, як наголошують вчeнi, «буде здмснюватися через сталий розвиток як попереднм етап ноосфери» [11, с.53].
Фундаментальну фiзико-eкономiчну основу бачення майбутнього закладае заголовна наукова праця «Енeргiя прогресу» украшського письменника i правозахисника М.Д.Руденка.
Провщна теоретична щея М.Руденка полягае в тому, що абсолютна додаткова вартють породжуеться природою як щщрчний додаток cонячноï енергп, який мае мюце лише в хлiборобcтвi.
На вщмЫу вщ полiтичноï eкономiï засади фiзичноï eкономiï базуються на природничих законах - уловлюваны, збeрeжeннi i перетворены cонячноï eнeргiï, а не експлуатацп людcькоï працi. Ще створюе фiзико-eкономiчну, а не полiтико-eкономiчну основу бачення майбутнього.
Новаторським здобутком М.Руденка, як вважае вщомий доcлiдник його творчоcтi В.Шевчук «е започаткованi ним засади мeтодологiï фiзико-eкономiчних передбачень майбутнього. В ïх оcновi лежить поеднання мeтодологiï фiзичноï економп з методолопею прогностичних передбачень. Методолопя фiзичноï eкономiï охоплюе природничi принципи господарського буття, закони природи i константи свтобудови, на яких необхщно базувати eкономiчнe мислення i господарювання» [11, с.59].
Завдяки фiзичнiй економп М.Руденко вщкрив власному народовi й людству глобальну мiciю Украïни, осягнення якоï мае бути вiдправним пунктом його прогностичних щей.
Виршення, якою належить бути Украïнi (аграрно-промисловою чи промислово-аграрною?), означае, що ми вступаемо в eкономiчну cтратeгiю cвiтового масштабу. Вттюючи iндуcтрiальнi прогноcтичнi проекти, належить зважувати потeнцiйнi можпивоcтi укранських чорнозeмiв. Бо не гiганти iндуcтрiï зроблять украïнцiв заможними, а найкращi в свт чорноземи [16, с.390].
Прогностичну лiнiю eкономiчних доcлiджeнь М.Руденка увЫчуе есе «На шляху до Свiтовоï Монади». Стаття е останньою працею мислителя, ягай судилося стати його космолопчним заповiтом.
Мислитель завершив ïï словами: «Хоч як далеко ми перебуваемо вщ Свiтовоï Монади, а рух нашоï Галактики забезпечуе саме Вона. I якщо 1й в чомусь допомагають висок галактичнi сутносп, то це - так само, як ми, люди, допомагаемо Сонцю пщтримувати життя на ЗемлЬ [16, с.403]. Завершення заповiту знаменуе глибину бачення прогностичних пщвалин нацiонального та загальнолюдського прогресу.
Список використаних джерел
1. Вернадский В. И. Химическое строение биосферы Земли и её окружение / Вернадский В. И. - М.: Наука, 1965. - 324 с.
2. Вернадский В. И. Размышления натуралиста. Кн. 2: Научная мысль как планетарное явление / Вернадский В. И. - М.: Наука, 1997-150 с.
3. Вернадский В.И. Живое вещество /Вернадский В.И. - М.: Наука, 1978.-358 с.
4. Вернадский В.И. Автотрофность человечества / Вернадский В.И.//Химия и жизнь. - 1970. - № 8. - С. 17-22.
5. Шевчук В. Новтня парадигма свтобудови/В. Шевчук// Урядовий кур'ер. - 15.12.2000. - № 234.
6. Воробйова Л. В. В.1. Вернадський i укранська школа ф1зичноï економп / Л. В. Воробйова // Регюнальн1 перспективи. -2002. - № 2 (21). - С. 85-86.
7. Воробйова Л. В. Фiзична економiя у сучаснй парадигмi економiчноï науки / Л. В. Воробйова // Проблеми формування ринково!'економки: зб.наук. праць. - К.: кНеУ, 2002. - Вип. 10. - С. 59-67.
8. Воробйова Л. В. Укранська наукова школа фiзичноï економп як новтня економiчна школа свтового вимiру / Л. В. Воробйова, В. О. Шевчук// Економст. - 2002. - № 2. - С. 58-61.
9. Воробйова Л. В. Укранська школа фiзичноï економп i нац/ональна доктрина освти / Л. В. Воробйова // Регональн перспективи. - 2004. - 1-2 (38-39).-С.26-29.
10. Воробйова Л. В. Формування наукових шк/л. Укранська школа фiзичноï економп// Економка Украни. №5. 2008. С.67-69.
11. Кор^йчук Л.Я., Шевчук В.О. Футурологiя i прогностичн iдеï фiзичноï економп. - К.: К.: КНЕУ: НАСОП, 2012. - 72 с.
12. Кузнецов П.Г. Его действительное открытие. Подолинский С.А. С.8.
13. Кузнецов О.Л., Большаков Б.Е. Устойчивое развитие: научные основы проектирования в системе природа -общество - человек. Учебник XXI века. Санкт-Петербург - Москва, Дубна. 2002.
14. Кузнецов О.Л., Кузнецов П.Г., Большаков Б.Е. Устойчивое развитие: синтез естественных гуманитарных наук. Дубна. 2001.
15. Чесноков В. С. Забытый научный новатор// Бюллетень комиссии по разработке научного наследия академика В.И. Вернадского №12. М. 1994. РАН.
16. Руденко М. Енергiя прогресу. Нариси з фiзичноï економп. Видання друге, доповнене. - Тернопль: Джура, 2005.
References
1. Vernadsky V.I. Himicheskoe stroenie biosfery Zemli I ejo okruzhenie. M. : Nauka, 1965. 324 s.
2. Vernadsky V.I. Razmyshlenija naturalista. Kn. 2: Nauchnaja mysl' kak planetarnoe javlenie. M. : Nauka, 1997. 150 s.
3. Vernadsky V.I. Zhivoe veshhestvo. M. : Nauka, 1978. 358 s.
4. Vernadsky V.I. Avtotrofnost' chelovechestva //Himija i zhizn'. 1970. №8. S. 17-22.
5. Shevchuk V. Novitnja paradigma svitobudovi// Uijadovij kur'er. 15.12.2000. №234.
6. Vorobiova L.V. V.l. Vernadskyi ukrains'ka shkola fizichnoiekonomii//Regional'niperspektyvy. 2002. № 2(21). S. 85-86.
7. Vorobiova L.V. Fizichna ekonomija u suchasnij paradigmi ekonomichnoi nauki // Problemi formuvannja rinkovoi ekonomiki: zb.nauk. prac'. K.: KNEU, 2002. Vip.10. S. 59-67.
8. Vorobiova L. V., Shevchuk V.O. Ukrains'ka naukova shkola fizichnoi ekonomii jak novitnja ekonomichna shkola svitovogo vimiru // Ekonomist. 2002. №2. S. 58-61.
9. Vorobiova L.V. Ukrains'ka shkola fizichnoi ekonomii i nacional'na doktrina osvity// Regional'ni perspektyvy. 2004. 1-2 (38-39). S.26-29.
10. Vorobiova L. V. Formuvannja naukovih shkil. Ukrains'ka shkola fizichnoi ekonomii//Ekonomika Ukrainy. №5. 2008. S.67-69.
11. Kornijchuk L.Ja., Shevchuk V.O. Futurologija i prognostichni idei fizichnoi ekonomii. K.: K.: KNEU: NASOP, 2012. 72 s.
12. Kuznecov P.G. Ego dejstvitel'noe otkrytie. Podolynsky S.A. S.8.
13. Kuznecov O.L., Bol'shakov B.E. Ustojchivoe razvitie: nauchnye osnovy proektirovanija v sisteme priroda - obshhestvo -chelovek. Uchebnik XXI veka. Sankt-Peterburg - Moskva, Dubna. 2002.
14. Kuznecov O.L., Kuznecov P.G., Bol'shakov B.E. Ustojchivoe razvitie: sintez estestvennyh gumanitarnyh nauk. Dubna. 2001.
15. Chesnokov V.S. Zabytyj nauchnyj novator// Bjulleten' komissii po razrabotke nauchnogo nasledija akademika V.I. Vernadskogo №12. M. 1994. RAN.
16. Rudenko M. Energija progresu. Narysy z fizichnoi ekonomii. Vydannja druge, dopovnene. Ternopil': Dzhura, 2005. ДАН1 ПРО АВТОРА:
Воробйова Людмила Василiвна, к.е.н., доцент кафедри юторп та теорп господарства ДВНЗ «Кшвський нацюнальний економлчний уыверситет iMeHi Вадима Гетьмана». 03680, м. Кшв - 680, пр.-т Перемоги, 54/1, luda.Vorobiova@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ:
Воробьёва Людмила Васильевна, к.э.н., доцент кафедры истории и теории хозяйства ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана». 03680, г. Киев - 680, пр-т Победы, 54/1, luda.Vorobiova@mail.ru
INFORMATION ABOUT AUTHOR:
Lyudmila Vorobiova, Ph.D., Assistant Professor of Department of History and Theory of Economy from «Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman.» 03680, Kyiv - 680, Prospekt Pobedy, 54/1, luda.Vorobiova@mail.ru
УДК 330.146(476)
РОЛЬ 1НСТИТУЦ1ЙНОГО КАП1ТАЛУ В ПРОЦЕС1 ЕВОЛЮЦП СИСТЕМИ В1ДТВОРЕННЯ КАП1ТАЛУ
Глеба Т.1.
Стаття присвячена анал1зу стану системи в1дтворення капталу на сучасному етап1 переходу до пост1ндустр1ально!' стадИ розвитку суспльства. У досл1дженн1 р1зноман1ття видв I форм капталу, обумовленого соц1ал1зац1ею його субстанцИ, акцентуеться I обфунтовуеться значення 1нституц1йного капталу. Розглядаються проблеми та можливост1 використання нституцйного капталу в якост1 нструменту, здатного детермнувати взаемовиг1дн1 напрямки та умови розвитку всх р1вн1в I систем свтового господарства.
Ключов'1 слова: каптал, система функц/онування капталу, сфери в1дтворення капталу, природний каптал, виробничо-технолог1чний каптал, 1нституц1йний каптал, соуальний каптал, виробничий каптал, людський каптал, потенц1ал.
РОЛЬ ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОГО КАПИТАЛА В ПРОЦЕССЕ ЭВОЛЮЦИИ СИСТЕМЫ ВОСПРОИЗВОДСТВА КАПИТАЛА
Глеба Т. И.
Статья посвящена анализу состояния системы воспроизводства капитала на современном этапе перехода к постиндустриальной стадии развития общества. В исследовании многообразия видов и форм капитала, обусловленного социализаций его субстанции, акцентируется и обосновывается значение институционального капитала. Рассматриваются проблемы и возможности использования институционального капитала в качестве инструмента, способного детерминировать взаимовыгодные направления и условия развития всех уровней и систем мирового хозяйства.
Ключевые слова: капитал, система функционирования капитала, сферы воспроизводства капитала, природный капитал, производственно-технологический капитал, институциональный капитал, социальный капитал, производственный капитал, человеческий капитал, потенциал.
THE ROLE OF INSTITUTIONAL CAPITAL IN THE PROCESS OF THE EVOLUTION OF THE CAPITAL REPRODUCTION SYSTEM
Hleba T.I.
The article analyzes the state of the capital reproduction system at the present stage of transferring to a postindustrial stage of society development. The meaning of the institutional capital is emphasized and justified through the research of the variety of kinds and forms of
© Глеба Т.1., 2015
Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 25/1
95
