CC BY
49
Пошкодження деревостану хворобами та ентомошкiдниками незнач-не; масових явищ всихання чи випадання порщ внаслiдок патогенних чинниюв не виявлено.
Висновки. На шдстав1 результатiв дослiджень можна вiдзначити, що насадження ПЗ "Розточчя" характеризуються високою продуктившстю, р1зно-вiковiстю, змiшанi за складом. Вони стшю за саштарним станом. Основну площу охоплюють деревостани пристигаючого, стиглого та перестiйного вжу, що дае змогу спостерiгати за змшою сукцесiйних процесiв. Прояв цих проце-сiв здебiльшого характеризуе динамжа природного поновлення за складом та станом. Запропонована програма монiторингу дае змогу ощнити якiснi та кшьюсш показники насаджень, зiставити 1х та виявити закономiрностi зв'язку.
Л1тература
1. Букша 1.Ф. Концептуальш положення мошторингу люв Украши// Лювництво i аг-ролюомелюращя. - Харкiв. - 2002, № 100. - С. 13-16.
2. Букша 1.Ф. Стале управлшня лiсами i монiторинг: огляд сучасних тенденцiй// Вiсник НАУ: Лiсiвництво. - К.: НАУ. - 2000, вип. 25. - С. 123-129.
3. Гузш А.1. Фауна i населения хребетних захiдного репону Украши: Розточчя. - К.: Основа. - 1997, т. 1. - 161 с.
4. Данилкчв 1.С. Сорока М.1. Мохоподiбнi природного заповiдника "Розточчя". - Львiв 1989. - 78 с. / Препринт
5. Делеган 1.В., Король М.М. Спостереження за станом лiсiв у Gвропi// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.7. - С. 180 -168.
6. Лех А.П., Серота З., Гриник ГГ. Ф^опатолопчний мошторинг як частина загально-державного бюлопчного монiторингу у Польщi: звiт за 2001 р.// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.4. - С. 177-191.
7. Площади пробные лесоустроительные. Метод закладки. ОСТ 56-69-83. - М.: Гослес-комитет, 1985. - 60 с.
8. Сабан Я. А. Методика комплексных научно-исследовательских работ по лесной таксации. - Львов: ЛЛТИ, 1985. - 30 с.
9. Сорока МЛ. Рщкюш та зникаючi види рослин Украшського Розточчя// Природш дос-лщження на Розточчк Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ, 1995. - С. 77-81.
10. Сорока МЛ. Флора Росточья, ее охрана и использование: Автореф. дисс. ... канд. с.-г. наук: 03.00.05/ Львов. Лесотехн. ин-т - Львов, 1992. - 17 с.
11. Der Waldzustand in Europa. BFH. Kurzbericht 1999. - 40 S.
12. Jaszczak R. Monitoring lasow. Poznan. Akademia Rolnicza. - 1999. - 212 S.
УДК 582.675. Викладач В.В. Коротченко - Укратська вшськова
медична акадмя, м. Кит
НАС1ННеВА ПРОДУКТИВН1СТЬ HELLEBORUS PURPURASCENS W. ETK.
Висвгглено результати вивчення репродуктивной фази розвитку Helleborus pur-purascens W. et K. (Ranunculaceae Juss.) в умовах культури. Рослини при штродук-цшному дослщженш проходили вс етапи сезонного розвитку. Вiдмiчено стабшьне цвтння рослин загальною тривалютю 60 дiб, виявлено рясшсть цвтння, що обу-мовлена бiологiею розвитку, погодними та еколопчними умовами культивування. Вщсоток плодiв, що зав'язалися, достатньо високий. Якють насiння, здатнiсть до на-сiнневого розмноження високi. Отримаш результати свiдчать про достатнi адапта-тивнi можливостi, досить високу продуктившсть цих рослин в умовах культивування.
Ключов1 слова: Helleborus, насiннева продуктившсть, розмноження, культура.
Teacher V. V. Korotchenko - Ukrainian military medical academy, Kyiv Seminal productivity of Helleborus of purpurascens W. et K.
The results of study of genesial phase of development of Helleborus purpurascens W are reflected. et of K. (Ranunculaceae Juss.) in the conditions of culture. Plants at intro-ductional research passed all of the stages of seasonal development. The stable flowering of plants is marked by general duration 60 days, found out abundantness of flowering of, which is conditioned biology of development, weather and ecological terms of cultivation. The percent of garden-stuffs which was strung is high enough. Quality of seed, capacity for seminal reproduction high. The got results testify to sufficient adaptations possibilities, high enough performance of these plants in the conditions of cultivation.
Keywords: Helleborus, seminal productivity, reproduction, culture.
Для дослщжень нами обрано вид роду Helleborus L - рослини, що до-сить широко застосовуються у традицшнш медициш багатьох народiв свгту.
На сучасному етат дослщження рослин роду Helleborus як джерела бюлопчно-активних речовин та сировини для отримання нових лжарських препара^в невпинно продовжуеться (Colombo M., 1990, Braca A., Prieto J., 2004, Prieto J., Siciliano T., 2006)
Helleborus purpurascens W. et К.(чемерник червонуватий) - третинний релжт, раритетний вид, в Укра1ш розмщений на мeжi ареалу, поширений у швденно. - захщному регюш, належить до тшистих середньопрських люо-вих мюцезростань та окремих iзольованих локалпелв на Подшль
Через обмеження ареалу поширення та використання як потенцшного гомеопатичного засобу, наукового значення i ваги набувають штродукцшш дослщження виду. Особлива роль у цш проблематищ належить встановлен-ню парамeтрiв насшнево! продуктивностi як фази розвитку виду та !х зумов-лeнiсть агроекотошчними чинником. Водночас цi дослiджeння е актуальними на фонi значних зрушень у систeмi господарювання в Укра!ш та в аспeктi ро-зумшня причин iснування виду в умовах культивування.
У сучаснш ботанiчнiй лiтeратурi нами не виявлено публiкацiй стосов-но репродуктивно! здатностi H. purpurascens, тому з метою розробки науко-вих основ вирощування цих рослин i розширення можливостей практичного 1х використання (для отримання високоякiсноl лжарсько! сировини, а також посадкового матeрiалу для декоративного садiвництва) нами вивчалися особ-ливостi репродуктивно! стадil 1х розвитку в умовах культивування.
Одним з важливих показникiв успiшноl адаптаци iнтродукованих рослин i вщповщнос^ eкологiчних умов нового оселища еколого-бюлопчним вимогам виду е його регулярне цвтння i плодоношення.
Для характеристики бюлопчних особливостей виду насiннева продуктив-нiсть мае велике значення. Зокрема, насiннева продуктивнiсть характеризуе здат-шсть до вiдновлeння дикорослих рослин i е однiею з ознак, за якою можна зроби-ти висновок про устшшсть iнтродукцil (Работнов, 1950; Тюрша, 1984). Висока репродуктивна здатшсть рослин в нових умовах е надшним показником успiш-ност^ штродукцй (Малиновський, 1980; Вайнагiй, 1971, 1973; Собко, 1981).
Насшнева продуктивнiсть е важливим показником, який характеризуе рiвeнь адаптацil iнтродукованих видiв рослин до умов виростання у рiзних природно-кшматичних зонах. Насiнневe розмноження - один з головних спо-
62
Збiрник науково-тeхнiчних праць
co6iB отримання масового посадкового матерiалу, бшьш пристосованого до мiсцевого клiмату.
Насшнева продуктившсть - це кiлькiсть насшня, що утворюеться в одному плод^ на одному пагонi або особиш впродовж вегетацiйного сезону. У багатонасшних плодах з невизначеним числом насшин пiдраховують на-сiння i насiнневi бруньки в кожному плодi.
При визначенш насiнневоï продуктивностi використовували загальноп-рийнят методики [Вайнагiй, 1973; Метод. указан., 1980 А. А. Шроженко], за яки-ми вивчали потенцiйну насшневу продуктивнiсть (ПНП) - кiлькiсть насшневих зачаткiв на особину або генеративний пагш; та фактичну (реальну) насшневу продуктившсть (ФНП) - кiлькiсть насшин, що зав'язалися, на генеративний пагш та сшввщношення мiж ними - коефщент насiнневоï продуктивностi.
Елементарною одиницею для пiдрахункiв слугували генеративш паго-ни. Дослiдження насiнневоï продуктивност проводили в 2002-05 рр. у бота-нiчному саду Львiвського нащонального медичного унiверситету iм. Данила Галицького. На колекцiйно-iнтродукцiйних дiлянках. рослини H. purpurascens вирощували методом розсадноï культури iз природних мiсцезростань.
Агротехшка вирощування культури загальноприйнята для багаторiч-них квiтково-декоративних рослин. Репродуктивна стадiя розвитку рослин спостерiгалася на 4 рж. Квiтковi бруньки формувалися у середиш вегета-цiйного перiоду (друга декада липня). Як зазначив 1.В. Вайнагш (1974), ФНП залежить вщ ПНП, а та, вiдповiдно, вщ середовища i закодована, здебшьшо-го, у спадкових властивостях виду.
Визначали потенцшну i фактичну насiнневу продуктившсть, а також коефщент насiнневоï продуктивност H. purpurascens, в умовах культивування. Плодоношення спостерiгаеться в травш-червш. Плiд - багатолистянка, насiння з малим зародком i великим ендоспермом. Насшина чорного кольору бобоподiбноï форми iз зморшкуватою поверхнею, завдовжки 4,1 мм, завшир-шки 2,1 мм. Маса 1000 насшин становила 10,61 г у шгродуцеилв та 9,96 г -дикорослих рослин.
Нами проведено порiвняльний аналiз насшнево1" продуктивност H. purpurascens у природних мюцезростаннях i рослин, якi були вирощеш в умовах культури. Результати вивчення насшнево1" продуктивностi дослщжувано-го виду подано в таблищ.
1з даних цiеï таблицi видно, що кшьюсть квiток у суцвiттi у H. purpurascens дещо бшьше в умовах культивування (до 5), шж у природних ценозах (до 3). Потенцшна насiннева продуктивнiсть дикорослих особин нижча, шж така продуктившсть штродуцеилв. Можна припустити, що у H. purpurascens потенцшна насшнева продуктившсть залежить не стшьки вщ числа квггок у суцвiттi, скiльки вщ числа суцвiть на пагонi.
Через продовжений перюд цвiтiння у суцв^ях H. purpurascens спос-терiгаеться нерiвномiрне достигання плодiв. Тодi, коли у верхнш частинi суцвiття тiльки починае цвюти, в його нижнiй частиш вже сформованi плоди. Кiлькiсть плодiв (багатолистянок) у суцвiттях на 3 нижче у дикорослих рослин, шж у культивованих. Ми пояснюемо це тим, що факт зав'язування пло-
дiв стосовно числа квггок у Н. ригригаБсеш у природних умовах нижчий, шж у культурi, що вiдповiдно становить 40 % i 60 %. Умовно-реальна насшнева продуктившсть у дикорослих рослин Н. ригригаБеепБ нижча, шж його потен-цiйна насшнева продуктившсть у 2, рази, у штродукованих - в 1,5 раза.
Табл. Насшнева продуктившсть Helleborus purpurascens W. еt ^
залежно вiд вшу штродукованих I дикорослих рослин
В1к рослин ПНП, кшькшть Умовно- реальна ФНП, кшькшть К, %
суцв1ть на пагш кмток на пагш плод1в на суцвггтя плод1в на пагш насшин неви-повнених на плщ насшин на плщ насшин на пагш
Н. ригрш^сеш (штродуковат)
4-р1чт 1,0±01 211'0 1,7± 1 36 9 45 20
5-р1чт 1,5±0'0 2,1± 2,1± 39 21 60 35
6-р1чт 2,011Д0 510'1 3,7±0'1 3,710'1 44 28 72 39
Н. ригрига8сеш (днкоросл1)
4-р1чт 1,0±01 1±0,1 0,510'2 0.510'1 36 6 42 14
5-р1чт 1,3±0'0 2±0'5 2,010'5 1,010'3 38 8 46 19
6-р1чт 2,0± 1Д° 310'1 1,510'5 1,510'1 36 11 48 23
Рiзниться й кшьюсть насшин у плодi рослин, що виросли в природних мюцезростаннях i вирощенi на колекцшних дiлянках: у дикорослих рослин переважають двочленнi плоди, рiдше тричленнi, поодиноко чотиричленш, а у iнтродукованих - три-чотиричленш плоди, рiдше одно-двочленнi. Середня кшьюсть насшин у плодi у дикорослих рослин становить 12, а в штродукованих - 27. Кшьюсть насшин, що утворюеться на одному пагош рослин природних ценозiв коливаеться вщ 6 до 35, а вирощених на дшянщ - вщ 10 до 74 вщповщно. Реальна насiннева продуктивнiсть Н. ригригаБеепБ у природi також значно нижча, шж така в культурь Крiм цього, реальна насiннева продуктившсть дикорослих i культивованих рослин нижча за умовно-реальну й ютотно нижча за потенцiйну насiнневу продуктившсть; вона залежить вiд числа насшин у плодi i числа плодiв на одному пагонi.
Коефiцiент продуктивност насiння (КПН), що характеризуе житте-вiсть виду в конкретних умовах зростання, становив у дикорослих рослин Н. ригригаБеепБ 19 %, у культивованих - 35 %. Досить висою показники коефь щента продуктивност свiдчать про наявнiсть достатньо високих можливостей для пiдтримання свого життевого рiвня (Тюрiна, 1978). Визначивши коефь цiент продуктивностi насiння в природних ценозах та в умовах первинно! ш-тродукци, ми обчислили порiвняльний коефiцiент продуктивностi насiння, який дорiвнюе 1,8. Отриманий коефiцiент продуктивностi ще раз свiдчить про те, що зав'язування насiння у Н. ригригаБеепБ в умовах культури вище, шж в умовах природного мiсцезростання й демонструе достатньо високу насiнневу продуктившсть цього виду за умов його вирощування у Львiвський областi.
Отже, наведет дат тдтверджують наявнiсть у Н. ригригаБсепБ тенден-ци у бш збiльшення показникiв плодоношення в культур^ особливо реально! продуктивностi, тобто юлькосл повноцiнного стиглого насiння. До того ж, це проявляеться не тшьки у кращому зав,язуваннi насшня, але й у збiльшеннi параметрiв маси i розмiрiв. Насiння вже першо! репродукцп мали масу 1000 насшин дещо бiльшу (на 0,65), шж вихiднi зразки, якi було вщбрано з дико-
64
Збiрник науково-технiчних праць
рослих рослин. 1з збiльшенням вшу штродукованих рослин маса 1000 нась нин H. purpurascens збiльшyвaлacя нacтiльки неютотно, що рiзниця мiж по-казниками маси 1000 насшин репродyкцiй рiзного вшу (4-го, 5-го, 6-го р.) ви-явилася недоcтовiрною (t < 2,2), хоча вона завжди була бшьшою за таку у рослин цього ж вшу, що виростають у природних ценозах (при t > 3). Одно-часно, 3Í збiльшенням вiкy рослин, cпоcтерiгaлоcя шдвищення потенцшно! та реально! насшнево! продуктивност за рахунок збiльшення числа пагошв та квiток у cyцвiттях. Таю елементи, що визначають насшневу продуктившсть, як кiлькicть квiток у cyцвiттi i кiлькicть нaciнин у плодi рослин рiзного вiкy виявилися вщносно поcтiйними величинами (рiзниця мiж цими показниками за роками була недоcтовiрною, t < 5).
Найвищий коефщент продуктивности нaciння вiдмiчено нами у 6^ч-них рослин, у найбшьш сприятливий за метеоумовами зимово-весняний перюд 2005 р. До того ж, коефщенти продyктивноcтi нaciння (вiд 20 до 35) штродукованих рослин рiзного в^ виявилися вищими, шж тaкi дикороcлi рослини, що е показником ycпiшноcтi штродукци i гарантуе утворення самоЫву в кyльтyрi.
Л^ература
1. Вавилова Н.М. Гомеопатическая фармакодинамика. М: Эверест. - 1994. - С. 80-82.
2. Вайнагий И.В. Биология генеративного размножения травянистых растений Украинских Карпат: Автореф. дисс. ... канд. биол. наук. - К., 1962. - 19 с.
3. Вайнагш Í.B. Динамша схожост i життездатност насшня деяких трав'янистих рослин Карпат// Укр. бот. журн. - 1978, т. 28, № 4. - С. 449-455.
4. Вайнагий И.В. Методика статистической обработки материалов по семенной продуктивности растений на примере Potentilla aurea L.// Растит. ресурсы. - 1973, т. 9, вып. 2. - С. 287-296.
5. Вайнагий И.В. О методике изучения семенной продуктивности травянистых растений// Ботан. журн. - 1974, т. 59, № 6. - С. 826-831.
6. Вермюлен Франс. Синоптическая Materia medica, 1, "Гомеопатическая медицина" Москва, 2000. - С. 239-240.
7. Малиновський К. А. Рослиннють високопр'я Украшських Карпат. - К.: Наук. думка, 1980. - 278 с.
8. Методические указания по семеноведению интродуцентов. - М., 1980. - 64 с.
9. Пироженко А.А. К вопросу о потенциальной плодовитости и семенной продуктивности травянистых растений Приморья в УРБС АН УССР. - К., 1964. - 21 с.
10. Собко В.Г. Экологические особенности семян редких и исчезающих видов растений флоры Украины// Теоретические методические вопросы изучения семян интродуцированных растений. - Баку, 1981. - С. 90-91.
11. Colombo M.L. et all. Phytochemical evaluation of Helleborus species growing in northern Italy// Int. J. Crude Drug Res. - 1990/ - Vol.28. 3. - P. 219-223.
12. Kissmer B, Wichtl M. Ecdysones from root and seeds of Helleborus species// Arch. Pharm., 1987. Bd 320. H. 6. - S. 541-546._
УДК 630*181.9 Доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украти, м. Львiв;
Д.Д. Сухарюк, канд. бюл. наук - Карпатський бюсферний
заповiдник, м. Рахiв
ОСОБЛИВОСТ1 В1ТРОВАЛ1В ТА БУРЕЛОМ1В Л1СУ В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Проаналiзовано вплив лiсiвничо-таксацiйних показниюв деревосташв на прояв вiтровалiв та буреломiв люу в Украшських Карпатах. Детально розглянуто вплив складу, вшу, середньо'1 висоти, дiаметра, боштету i повноти деревосташв на обсяг вггро-
