CC BY
20
УДК 630*181.28 А. С. Мельник, А.1.1вченко, Ю.А. Мельник - НЛТУ Украти
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ 1НТРОДУЦЕНТ1В В АРБОРЕТУМ1 БОТАН1ЧНОГО САДУ НАЦЮНАЛЬНОГО Л1СОТЕХН1ЧНОГО
УН1ВЕРСИТЕТУ УКРА1НИ
Дослiдження поновлення iнтродукованих видiв деревних рослин. Майже третина з них природно поновлюеться насiннeвим шляхом. Це дае пiдставу вважати, що вони досягли високого рiвня адаптацп в умовах Украшського Розточчя.
Ключов1 слова: деревнi iнтродуценти, природне насшневе поновлення.
A.S. Melnyk, A.I. Ivchenko, Yu.A. Melnyk - NUFWT of Ukraine
Natural renewal introduction arboreal plants at the arboretum of the Botanical garden of National university of forestry and wood technology of Ukraine
The article is devoted to research of renewal of the introduction species of arboreal plants. Almost third of them naturally renews by seed way. It gives the basis to consider, that they attained the high level of adaptation in the conditions of Ukrainian Rostochcha.
Keywords: introduction arboreal plants, naturally of seed renews.
Акшматизащю штродукованих рослин вважають повною, якщо вони пристосувалися до кшмату, грунту, мюцево! рослинност та здшснюють пов-ний цикл розвитку [1], проявом чого е наявшсть плодоношення, природного поновлення та здатшсть формувати фггоценози. З урахуванням цього ми вив-чили наявшсть природного поновлення у деревних штродуценлв.
Об'ектом досл1дженъ було обрано колекцшний фонд деревних рослин арборетуму Боташчного саду Нацюнального люотехшчного ушверситету Укра!ни, закладеного у 1962-63 роках на територи Украшського Розточчя (с. Страдч). Його деревна колекщя нараховуе 295 таксошв, серед яких бшя 200 - штродуценти. Площа колекцшних дшянок кожного виду - вщ кшькох десятюв до кшькох сотень метр1в. На кожнш з них створилося властиве ш-тродукованому виду ф1тоценотичне середовище [4], в умовах якого й прохо-дять вщновш процеси.
Облж природного поновлення виконували за модифжованими нами методиками G.I. Успенського [2] та УкрНДШГА [3]. Зокрема, закладку проб-них площадок проводили через однакову вщдаль по чотирьох рад1альних напрямах до меж1, за якою самоЫв в1дсутн1й. Оск1льки поновлення штроду-цент1в - явище маловивчене i, за деякими винятками, особливою рясшстю не в1дзначаеться, то масовим вважали наявнiсть 200 i бiльше рослин на 1 га. Меншу кшьюсть рослин трактували як поодиноке поновлення. Фжсували вiк кожно! рослини, розподшивши !х за цим показником на двi групи - до 10 ро-кiв i старшi. Також характеризували рослини за трьома категорiями надiйнос-тi пiдросту: доброго, задовшьного та незадовiльного стану. Багаторiчнi спос-тереження показали, що рослини першо! категорil мають значнi шанси для подальшого iснування, у друго! категори вони приблизно рiвнi як щодо ви-живання, так i щодо вщпаду. У пiдросту незадовiльного стану шанЫв на ви-живання практично немае. Таю особини малопом^ш i важче пiддаються об-лiку, тому ми не брали !х до уваги.
Науковий тсиик, 2005, вип. 15.3
У результат спостережень встановлено: природним способом у тш чи iншiй мiрi поновлюються 126 видiв рослин, тобто 43,5 % вщ чисельностi ydei' колекци. Серед них переважають покритонасшш - 106 таксонiв (84 %), тодi як голонасiнних - лише 20 таксошв (16 %). Природно нарiвнi з аборигенними поновлюються 62 штродуковаш види, у тому чи^ голонасiнних - 11, покри-тонасшних - 51 (табл. 1). До того ж рослини переважно! бшьшосл видiв роз-множуються саме насшневим чи переважно насшневим способом. Пщрют кожного виду характеризували за станом переважаючо! кiлькостi рослин.
У рослин-штродуценлв переважаючим е насiнневе поновлення, вегетативно розмножуеться лише близько четвертини з дослщжених видiв. Ще менше таких рослин серед голонасiнних - тшьки 2 види; це, зокрема, сосна жорстка Pinus rigida Miller i туя велетенська Thuja plicata D. Don. У дерев ос-таннього виду на вщкритому просторi вiдмiчено розмноження вiдводками внаслiдок того, що гiлки низько опущено! крони лягають на землю i поступо-во притрушуються багаторiчним опадом хво!. Пiсля !! розкладання утво-рюеться пухкий субстрат, в якому i вкорiнюються пагони. Сосна жорстка i туя велетенська дають також насшневе поновлення.
Табл. 1. Загальна характеристика природного поновлення рослин
Ытродуковансн дендрофлори
№ з.п. Ознаки природного поновлення Кшьшсть таксошв
голонасшш покритонасшш разом
шт. % шт. % шт. %
1 СпоЫб
1.1 Насшневе 11 18 | 51 82 | 62 100
2 BiK
2.1 1-10 рошв 9 45 49 46 58 94
2.2 Понад 10 р. 2 10 2 2 4 6
Всього 11 55 51 48 62 100
3 Рясшсть
3.1 Поодиноко 9 45 26 24 35 56
3.2 Масово 2 10 25 24 27 44
Всього 11 55 51 48 62 100
4 Стан
4.1 Задовшьний 9 45 25 24 34 55
4.2 Добрий 2 10 26 24 28 45
Всього 11 55 51 48 62 100
За генеративного природного поновлення домшуючими е рослини до 10 роюв. Серед голонасiнних лише пiдрiст кожного 5-го виду е старшим цього вшу, а у покритонасшних - кожного 15-го. Така вжова структура зу-мовлена перiодом вступу штродуценлв у генеративну фазу та розмiром вщ-паду молодих рослин у малосприятливих умовах росту. За рясшстю масове поновлення виявлено майже у половини таксошв, а в голонасшних воно вщ-мiчене лише у кожного 5-го виду. Одночасно необхщно вщмггити, що якiсть пiдросту загалом низька. У покритонасiнних половина таксошв представлена поновленням доброго стану, а половина - задовшьного, тодi як у голонасшних добрий стан шдросту притаманний лише кожному 5-му таксону.
За перюд спостережень нами детально вивчено природне насшневе поновлення 62 iнтродукованих видiв (табл. 2).
Табл. 2. Характеристика генеративне поновлення штродукованих eudie дерев i кущв
№ з/п Назва виду BiK мате-ринських рослин, роки Перюдич-тсть плодоношения, роки Поновлення
вгк, роки кшьшсть, тис.шт./га иереважаюч1 категори надшносп
1 2 3 4 5 6 7
Голонасшш
1 Abies nordmanniana (Stev.) Spach 45 4 1-15 0,5 добрий
2 Abies numidica De Lannoy 45 4 1-5 поодиноко задовшьний
3 Abies veitchi Lindl. 45 4 1-5 поодиноко задовшьний
4 Larix leptolepis (Sieb. et Zucc.) Gord. 40 2 1-2 поодиноко задовшьний
5 Pinus peuce Gris. 40 2 1-3 поодиноко задовшьний
6 Pinus rigida Miller 45 4 3-12 поодиноко задовшьний
7 Pinus sibirica Du Tour 45 4 1 поодиноко задовшьний
8 Pinus strobus L. 40 3 3-10 поодиноко задовшьний
9 Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco 45 4 1-3 поодиноко задовшьний
10 Thuja occidentalis L. 45 2 1-6 0,4 добрий
11 Thuja plicata D. Don 45 2 1-2 поодиноко задовшьний
Покритонасшш
1 Acer ginnala Maxim. 40 1 1-5 0,2 добрий
2 Acer negundo L. 45 2 1-10 1,0 добрий
3 Acer saccharinum L. 45 2 1-5 0,3 добрий
4 Aesculus carnea Hayne 40 2 1-5 поодиноко задовшьний
5 Aesculus hippocastanum L. 45 1 1-3 0,7 задовшьний
6 Aesculus hybrida DC. 40 2 1-5 0,2 добрий
7 Amelanchier alnifolia Nutt. 25 1 1-5 поодиноко задовшьний
8 Amelanchier ovalis Medik. 25 1 1-5 0,2 добрий
9 Amelanchier spicata (Lam.) C. Koch 25 1 1-5 0,4 добрий
10 Ampelopsis vitifolia Planch. 20 1 1-3 поодиноко задовшьний
11 Armeniaca vulgaris Mill. 30 1-2 поодиноко задовшьний
12 Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot 25 1 1-10 0,2 добрий
13 Berberis amurensis Rupr. 25 1 1-5 поодиноко задовшьний
14 Berberis sibirica Pall. 25 1 1-5 поодиноко задовшьний
15 Berberis thunbergii DC. 20 1 1-10 0,4 добрий
16 Betula papyrifera Marshall 35 2 1-2 поодиноко задовшьний
17 Betula raddeana Trautv. 35 2 1-5 поодиноко задовшьний
18 Castanea sativa Mill. 40 2 1-10 0,2 добрий
19 Celastrus scandens L. 35 1 1-10 5,0 добрий
20 Celtis occidentalis L. 35 3 1-5 поодиноко задовшьний
21 Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc. 40 2 1-5 поодиноко задовшьний
22 Chaenomeles maulei (Mast.) Scheneid. 25 2 1-5 поодиноко задовшьний
23 Cotoneaster lucidus Schlecht. 25 1 1-10 поодиноко задовшьний
24 Cotoneaster nitens Rehd. et Wils. 25 2 1-5 поодиноко добрий
25 Crataegus coccinea L. 35 2 1-5 поодиноко задовшьний
Науковий тсиик, 2GG5, вип. 15.3
1 2 3 4 5 6 7
26 Crataegus rivularis Nutt. 35 1 1-10 0,2 добрий
27 Crataegus pentagyna Waldst. et Kit. 35 2 1-5 0,2 добрий
28 Crataegus sanguinea Pall. 35 2 1-5 0,2 добрий
29 Crataegus submollis Sarg. 30 2 1-5 0,2 добрий
30 Cydonia oblonga Mill. 35 2 1-10 поодиноко задовшьний
31 Euonymus maackii Rupr. 35 1 1-5 поодиноко задовшьний
32 Hippophae rhamnoides L. 35 1 1-3 поодиноко задовшьний
33 Fraxinus pennsylvanica Marsh. 40 2 1-10 0,8 добрий
34 Juglans ailanthifolia Carr. 40 3 1-18 0,5 добрий
35 Juglans cinerea L. 45 3 1-10 0,2 добрий
36 Juglans mandshurica Maxim. 45 3 1-10 0,5 добрий
37 Juglans nigra L. 45 3 1-10 0,2 добрий
38 Juglans regia L. 45 2 1-10 поодиноко задовшьний
39 Maackia amurensis Rupr. ex Maxim. 40 3 1-5 0,4 добрий
40 Magnolia kobus DC. 40 2 1-10 поодиноко задовшьний
41 Padus serotina (Ehrh.) Ag. 40 1 1-15 0,3 добрий
42 Phellodendron amurense Rupr. 45 4 1-6 поодиноко задовшьний
43 Physocarpus opulifolius (L.) Maxim. 25 1 1-5 поодиноко задовшьний
44 Prunus divaricata Ledeb. 25 1 1-10 0,2 добрий
45 Prunus divaricata 'Atropurpurea' 25 2 1-5 поодиноко добрий
46 Quercus rubra L. 45 2 1-10 0,9 добрий
47 Robinia pseudoacacia L. 45 2 1-10 поодиноко добрий
48 Rosa rugosa Thunb. 25 1 1-5 поодиноко задовшьний
49 Syringa reticulata (Blume) Hara 25 2 1-10 поодиноко задовшьний
50 Vitis vinifera L. 20 1 1-5 поодиноко задовшьний
51 Ptelea trifoliata L. 25 1 1-10 0,2 задовшьний
Результати вивчення генеративного поновлення iнтродукованих видiв дерев i кущiв показали, що у голонасiнних насшневим способом поновлю-ються 11 iз них. 1х материнськi особини - це дерева у вщ 40-45 рокiв, перь одичнiсть плодоношення яких 2-4 роки. Переважна бшьшють рослин дають поновлення у виглядi поодиноких особин, лише ялиця кавказька i туя захщна вiдновлюються ряснiше. У першого з цих видiв на площi 1 га нараховуеться до 500 особин шдросту, а у другого - до 400. До того ж, це поновлення мае здебшьшого добрий стан, тодi як в шших видiв вiн переважно оцiнюеться як задовшьний. За вiком природне поновлення розподшяеться так: пiд кедровою сосною сибiрською трапляються лише 1-рiчнi рослини, у двох видiв пiдрiст сягае вшу 2-х рокiв, у двох - 3-х роюв, а ще у двох - 5-ти роюв. Пiдрiст вiком 10 рокiв i старше вiдмiчено тiльки у 3-х видiв.
Серед покритонасiнних насiнневе поновлення у межах арборетуму дають рослини 51 виду. Материнськими особинами е дерева вжом 30-45 роюв, а кушд i лiани - вжом 20-35 рокiв. Перiодичнiсть 1х плодоношення - вiд що-рiчного до одного на 2 роки. Лише каркас захщний та деяю види горiха пло-доносять раз на 3 роки. Раз на 4 роки плодоносить оксамитник амурський. Найрясшше поновлюеться деревозгубник виткий - близько 5000 рослин на гектар. Далi за рясшстю йде клен ясенелистий - приблизно 1000 шт./га. Дещо меншу юльюсть поновлення дають дуб червоний (900 шт./га), ясен пенсшь-ванський (800 шт./га), пркокаштан звичайний (700 шт./га), горiх маньчжурсь-
кий (500 шт./га), iрга колосиста, барбарис Тунберга, мааюя амурська (400 шт./га), черемха шзня та клен срiблястий (300 шт./га). Деяк з наведених тут видiв мають схожу ряснiсть поновлення як шд наметами крон, так i на су-мiжнiй територй, в iнших пiдрiст переважно зосереджуеться пiд кронами дерев (наприклад, гiркокаштан звичайний), або за !х межами (види ялицi). При-родне поновлення окремих iнтродукованих видiв покритонасшних у зонi Ук-ра!нського Розточчя за сприятливих обставин може самовшьно поширювати-ся на сусiднi територй.
Висновки. Генеративним шляхом у межах арборетуму поновлюються 62 штродуковаш види рослин, що становить майже третину вщ !х колек-цiйного складу. Серед них голонасшних - 11, а покритонасшних - 51 таксон. Причому переважна бшьшють штродуценлв розмножуються саме на-сiнневим чи переважно насшневим способом. Це дае тдстави вважати, що такi види досягли високого рiвня адаптацй, нормально розвиваються, форму-ють доброякiсне насiння та дають життездатне поновлення.
Л1тература
1. Лапин П.И. О терминах, применяемых в исследованиях по интродукции и акклиматизации растений// Бюлл. ГБС АН СССР. - 1972, вып. 83. - С. 10.
2. Успенский Е.И. Морфологическая структура елового подроста// Современные исследования продуктивности леса. - Каунас, 1976. - С. 132-136.
3. Шкала оценки успешности естественного семенного возобновления// Справочник лесовода/ Под ред. П.С. Пастернака. - К.: Урожай, 1990. - С. 142-143.
4. Шукель 1.В. Ф1тоценотичш властивост колекцшних насаджень арборетуму Бота-шчного саду УкрДЛТУ// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. -1999, вип. 12.4. - С. 120-128. _
УДК 630*165:174 Доц. Л.С. Осадчук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти
СЕЛЕКЦ1ЙН1 ОСНОВИ П1ДВИЩЕННЯ СМОЛОПРОДУКТИВНОСТ1 СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ
Розглянуто 1ндив1дуальну м1нливють дерев за смолопродуктивнютю у насадженнях як генетично та бюлопчно обумовлено! ознаки. Окреслено основш напрямки селекци висо-космолопродуктивних форм сосни звичайно!.
Doc. L.S. Osadchuk - NUFWT of Ukraine Selection bases of increase of resin productivity pineries
In the article there is the shown individual changeability of trees after resin productivity in planting, as genetically and biologically the conditioned sign. Basic directions of selection of high resin productivity forms of pine-tree ordinary are outlined.
Пщвищення продуктивности покращення яюсного складу i приско-рення росту лiсiв iз широким використанням у люокультурнш практищ се-лекцiйно-генетичних методiв стае головним завданням i програмою сучасно! лiсогосподарськоl дiяльностi. Селекцiю деревних рослин необхщно проводи-ти за комплексом господарсько-цшних ознак, таких як швидюсть росту, iму-нiтет проти захворювань i шкiдникiв, стiйкiсть проти несприятливих факто-рiв середовища, яюсть деревини тощо. При селекцil сосни звичайно! часто не
