CC BY
21
феноспостережень. Також простежуеться тенденцiя, що чим довша трива-лiсть цвiтiння рослин, тим з меншою достовiрнiстю можна ïï прогнозувати. Характер наведених вiдхилень реальних дат вiд прогнозованих розрахунко-вих властивий саме для кшматичного циклу, в якому проводилися дослщ-ження. Стосовно питання, як вiдрiзняються щ показники для iншого ^ма-тичного циклу? - тема подальшого вивчення.
Лггература
1. Аракава Х. Изменения климата. - Л.: Гидрометеоиздат, 1975. - 200 с.
2. Брошко С.С., 1вченко А.1. Сезонний розвиток клена ср1блястого// Еколого-бюлопч-ш дослщження на природних та антропогенно змшених територ1ях: Мат-ли наук. конф. мол. вчених/ Кр. Р1г, 13-16 травня 2002 р. - Кривий Рщ 2002. - С. 41-44.
3. Булыгин Н.Е. Биологические основы дендрофенологии. - Л.: ЛЛТА, 1982. - 81 с.
4. Булыгин Н.Е. Фенологические наблюдения над древесными растениями. - Л.: ЛЛТА, 1979. - 98 с.
5. Елагин И.М. Методика проведения и обработки фенологических наблюдений за деревьями и кустарниками в лесу// Фенолог. методы изучения лесных биогеоценозов. - Красноярск: Сиб. отд. АН СССР, 1975. - С. 3-20.
6. Зайцев Г.Н. Фенология древесных растений. - М.: Наука, 1981. - 120 с.
7. 1вченко А.1., Козулша Т.О. Деяю особливосп ритмши вегетаци деревних рослин дендрарш Боташчного саду УкрДЛТУ// Наук. вюник УкрДЛТУ: Проблеми та перспективи розвитку люового господарства. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 9.1. - С. 113-118.
8. Лавний В.В., 1вченко А.1. Тривалють вегетацп ясена звичайного// Наук. вюник УкрДЛТУ: Проблеми ступенево'1' люотехшчно'1' осв1ти. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 8.3. - С. 89-91.
9. Лапин П.И., Сиднева С.В. Определение перспективности растений для интродукции по данным фенологии. - Бюлл. Глав. ботан. сада АН СССР, вып. 69, 1968. - С. 14-21.
10. Малаховец П.М., Трубина Э.С. Интродукция дуба черешчатого и некоторых видов рода вяз в условиях Архангельска// Сезонное развитие природы Европейской части СССР. -Москва, 1977. - С. 9-11.
11. Методика фенологических наблюдений в ботсадах СССР/Александрова Н.М., Булыгин Н.Е., Ворошилов В.Н. и др. - М.: Наука, 1975. - 77 с.
12. Юркевич И.Д., Голод Д.С., Ярошевич О.П. Фенологические исследования древесных и травянистых растений. - Минск: Наука и техника, 1980. - 88 с.
УДК 581.522.4 Наук. ствроб. О. О. Сфремова; ст. наук. ствроб. Г.М. Павлюк;
наук. ствроб. 1.Г. Мелешко - Ботатчний сад НЛТУ Украти
1НТРОДУКЦ1Я ДЕЯКИХ ВИД1В З РОДИНИ GENTIANA
В УМОВАХ ЛЬВОВА
Представлено деяю результати штродукцп рщюсних видiв Украши родини Gentiana L. в умовах Львова. Скорочення ареалiв розповсюдження в природi створюе необхщшсть вивчення бюлопчних особливостей розвитку в культур^ способiв ix розмноження. Подаш види е не тшьки щнною лшарською сировиною, а й устшно можуть бути використаш в зеленому будiвництвi.
Ключов1 слова: штродукщя, рщюсш види, родина, особливосп розвитку.
Research worker O.O. Efremova; senior research worker G.M. Pavluk; research worker I.G. Meleshco - Botanical garden of NUFWT of Ukraine
Introduction of some kinds from family Gentiana in the conditions of Lviv
Some results of introduction of rare types of Ukraine of family Gientiana L are represented in the conditions of Lvov. Abbreviation of natural habitats of distribution in nature
creates the necessity of study of biological features of development in a culture, methods of their reproduction. The given kinds are not only valuable medical raw material, but also with success can be used in green building.
Keywords: introduction, rare prospects, family, features of development.
У колекци вщдшу трав'янисто! флори Боташчного саду НЛТУ Укра-1ни нараховуеться понад 100 видiв лжарських рослин з Укра!ни, Кавказу, Се-редземномор'я, Далекого Сходу та Швтчно! Америки, як широко викорис-товуються в офщшнш i народнiй медицинi. В асортимент лiкарських рослин переважають види мюцево! флори, серед яких е низка рщюсних видiв, що пе-ребувають на межi зникнення. Це таю щнт лiкарськi рослини, як: Gentiana luteaL. Rhodiola rоsеаL., Pulsatila grandis Wend, Adonis vernalisL., Leucojum vernumL., Potentilla а1Ьа L., Potentilla еге^а (L.) Raeusch., Atropa bella-don-naа L., Doronicum pardalianches L. та ш. Ряд рослин, таких як: Lunaria rediviva L., Scopolia carniolica Jacq., Atropa bella-donnaа L., Astrantia таjоr L., Valeriana dw^ L., Iпulа hеlепiит L., Alliит ursinum L., Allium victorialis L., Geranium sanquineum, Vinsitoxycum maeoticum (Bartl.) Gren. et Gord. та ш., якi виро-щуються в Ботсаду ще з 1992 р., вже натуралiзованi в культурь
Особливий iнтерес викликають результати штродукци рослин iз родiв Gentiana L., Саrlinа L., Роtentilla L., Pulsatilla L.
Вiдомi з давшх часiв у народнiй, а тзшше офiцiйнiй медицинi, тирли-4i (Gentiana L.) не втратили свого значення i в наш час. Щкашсть до тирличiв пояснюеться тим, що в них виявлеш цiннi класи сполук - флавано!ди, канто-ни, прю глiкозиди, якi мають високу бюлопчну активнiсть.
В Укра1ш рщ Gentiana L. представлений 13 видами, серед яких найбшьш вiдомим е тирлич жовтий (Gentiana lutea L.), який використовуеться в народнiй медициш з давнiх-давен. Особливу популярнiсть на територи Ук-ра!ни вiн мав у жителiв Карпат. Так, на Гуцульщиш, мiсцеве насел ення нази-вало тирлич жовтий та тирлич крапчастий "джинджурою", мсвiчарникомм, мскусiвникомм i вживало при лiкуваннi рiзноманiтних хвороб: захворюванш печiнки, ревматизмi, мало^в'!, при лшуванш запущених гнiйних ран. Бойки вживали "джинджуру" значно рiдше, нiж гуцули, оскшьки на Бойкiвщинi тирличi жовтий та крапчастий майже не зростали. Вщвар з кореня рекомен-дували пити при болях у шлунку та при легеневих хворобах [2]. "Джинджу-ра'" i зараз у гуцулiв користуеться популярнiстю при лшуванш багатьох зах-ворювань. Для лжувальних цiлей частiше використовують корiнь, з якого го-тують вiдвари, насто!, апетитнi ча! ("джинджурове вино") [3]. З щею метою, невеликий коршь (30 г) заливають 1 л червоного вина i настоюють протягом 14 дшв; вживають щодня по 125 г при захворюваннях шлунку. Щоб приготу-вати апетитний чай, дрiбно нарiзаний корiнь заливають холодною водою у стввщношенш 1: 4, настоюють 8-10 годин на шдвжонш, п'ють по твсклян-ки за твгодини до 1'ж1. Найчастiше вживають порошок з кореня. Для цього коршь труть на терщ i приймають по пучщ, три рази на день, за твгодини до mi, при шлунково-кишкових захворюваннях.
Про цшюшд властивостi "джинджури" народ складав пiснi, легенди, надiляючи 11 мапчною силою. 1нтенсивна заготiвля призвела до рiзкого зни-ження запасiв сировини тирлича жовтого та т. крапчастого в природь У Свро-
ni, в дикому сташ, цi види трапляються дуже рiдко, тому обидва тирлич^ i жовтий, i крапчастий, занесет до Червоно1 Книги [4]. За останне десятирiччя доведено, що препарати i3 надземно1' частини тирлича жовтого за фармаколо-гiчною дiею не поступаються препаратам з кореня [5], що значно шдвищуе щнтсть даного виду i е шдставою для створення промислових плантацiй цього виду. У зв'язку зi скороченням запаЫв сировини тирлича жовтого в при-родних умовах, на наявшсть аналогiчних властивостей дослiджували фшоге-нетично близью таксони. На Укршт його повнощнними замiнниками можуть бути: тирлич крапчастий (Gentiana punctata L.), тирлич ваточниковий (Gentiana asclepiadeaa L.) тирлич хрещатий (Gentiana cruciata L.). Bd вони мають од-наковi лiкувальнi властивостi.
У колекцiï Боташчного саду рщ Gentiana L. представлений чотирма видами Gentiana asclepiadea L., Gentiana cruciata L., Gentiana lutea L., Gentiana tibetica King., як в умовах Львова проходять повний цикл розвитку (цвггуть, плодоносять). Найбшьш детально велись дослщження Gentiana asclepiadea L., Gentiana lutea L., внаслщок яких виявлено закономiрностi сезонного ритму розвитку i насiнневоï продуктивност та особливосп проростання насшня.
Gentiana asclepiadea L. - це монтанно-субальпшський вид з европейсь-ко-малоазiатським типом ареалу. Поширений у горах Пiвденноï ввропи, Ма-лоï Азiï, в Карпатах, на Кавказ^ В Украïнських Карпатах цей вид вiдмiчений майже в уЫх рослинних угрупуваннях: вiд середньо-прсько-люових до луч-них формацiй субальпшського поясу, на висотi вiд 400-1800 м.н.р.м. (за Ма-линовським, 1980). Це багаторiчний трав'янистий полiкарпiк. У колекщях бо-танiчного саду даний вид культивуеться з 1961 р. Садивний матерiал (корене-вища) завезений iз Закарпатсько1' обл. (Рахiвський р-н, гора Шешул). Першi посадки збер^ались у колекцiï до 2000 р.
Gentiana cruciata L. - Gвропейсько-захiдносибiрсько-середньоазiатсь-кий вид. На Укршт зростае в Закарпатп, Прикарпаттi, в люових та люостепо-вих районах. У Карпатах тдтмаеться до середньо-гiрського i прського по-ясiв, де росте на сухих схилах, луках, серед чагарниюв та на узлюсях. Gentiana cruciata L. - багаторiчний трав'янистий полшаршк. В колекцiях нашого Ботсаду культивуеться з 2002 року.
Gentiana lutea L. - високопрний субальпшський вид з середньоевро-пейським-малоазiатським типом ареалу. По Украïнi тирлич жовтий трап-ляеться тiльки у високопр!" Карпат, де проходить швшчно-схщна межа його поширення. Цей трав'янистий ушкальний полiкарпiчний вид занесений до Червоно1' книги Украши (1980 р.).
Багаторiчнi спостереження феноритмiки показали, що тривалють пов-ного вегетацiйного перюду видiв роду Gentiana L. становить 201-221 день. Повне вщмирання надземно1' частини - з настанням постшних осiннiх замо-розкiв (кiнець жовтня - початок листопада). За термшом початку весняного вщростання, дослiджуванi види Gentiana L. належать до групи "середшх": вщростають в 1-2 декадах квггня. За термiном цвiтiння щ види належать до групи лггшх: ix цвiтiння в рiзнi роки починаеться в червш-липш-серпш i за-кiнчуеться в серпнi - 1-2 декадах вересня. Фаза цвтння наведених вище ви-
дiв у культурi випереджае аналогiчну фазу в природних умовах на 1.5-2 (шо-дi 3) тижнi. Загальна тривалiсть цвiтiння, залежно вiд виду, становить 2538 днiв. Найбшьш тривалим цвiтiнням вiдзначаеться Оеийаиа сгиЫа1а Ь. - 3844 дт. За роки спостережень термiни i тривалiсть цвiтiння цих видiв змшю-вались залежно вiд метеорологiчних показниюв року: термiни початку цвтн-ня, в середньому, вiдрiзнялись на 6-9 дшв, а тривалiсть цвiтiння - на 912 днiв. Утворення плодiв та достигання насiння у дослщжуваних видiв три-вае, в середньому, 30-35 дшв. Повне достигання насшня - в кшщ липня, 23 декадi серпня-вересня, залежно вщ виду.
Аналiз даних насшнево! продуктивностi 2-х видiв тирличiв показав, що дослщжуваш види добре плодоносять, про що св^ить висока частка плодоутворення (вщ 60 до 80 %), що, своею чергою, зумовлюе високу на-сiнневу продуктивнiсть. Фактична насшнева продуктивнiсть залежить вiд кшькост насiнин у плодi i вщ числа плодiв i пагонiв на рослиш. Плiд у тир-личiв - багатонасiннева двостулкова подовжена коробочка. На генеративному пагош тирлича жовтого в природних асощащях, в середньому - 130 (127151) плодiв, в культурi - 90 (87.9-92.6).
Одна рослина продукуе 10-12 тис. насшин. Коефщент насшнефжаци 0.43-0.61. У тирлича ваточникого на одному генеративному пагош утво-рюеться, в середньому 7.3 (5.8-8.7) коробочок, в кожнш коробочщ -213.5272.8 насшин, але тiльки половина з них повшстю дозрiвае. Насiннева про-дуктившсть дослiджуваних видiв тирлича не однакова в рiзнi роки, 11 величи-ни змiнюються в значних межах тд впливом погодних умов, як в природ^ так i в культурь Так, коефiцiент насшнефшаци тирлича ваточникового в 2002 р. становив 0,60, а в 2004 р. вже - 83.7 %. Зниження реально! насшнево! продуктивност у тирлича жовтого та т. ваточникового вщбувалось за раху-нок пошкодження насшня фггофагами. Порiвнюючи данi насшнево! продуктивности отриманi в умовах культури та в природних умовах, бачимо, що в культурi вона вища, тж у природi. У мюцях природного зростання утво-рюеться, в середньому, 3728.5 повнощнних насiнин на особину, а в культу-рi - 6398.2. Насiння тирлича хрещатого зовсiм не пошкоджуеться фiтофагами i одна доросла особина продукуе, в середньому, 9097.6 насшин.
Вивчення енерги проростання та схожост насiння тирличiв показало, що внаслiдок бiологiчних особливостей, а саме, через слабку диференщащю зародка, насшня тирличiв мае сповшьнене проростання i для виходу його iз стану спокою потрiбнi низьк температури.
При дослiдженнi впливу низьких температур на проростання насшня тирлича жовтого i тирлича ваточникового, виявили, що рiзнi умови стратифь каци дають неоднаковi результати схожостi та енерги проростання.
Дослщи були проведеш у 3-х варiантах:
• контроль (без обробки нас1ння низькими температурами);
• з попередньою витримкою сухого нас1ння у паперових пакетах у холодиль-
нш камер1 за 0-2 °С протягом 30-60 дтв;
• витримкою намоченого насшня тд стгом 30, 40, 60, 90 дтв.
У подальшому схожiсть визначали за юмнатно! температури в лабора-торних умовах (табл. 1). Аналiз даних таблиц показав, що в результат про-
ведено! стратифжаци значно зростае схожiсть насiння i скорочуеться перiод його проростання. Так, у тирлича ваточникового, витримане за мшусових температур 40 i 60 дшв насiння починае проростати на 6-8 дшв ранiше, нiж у контроль Протягом перших 10-ти дшв проростае основна частина насшня, а за 20-30 дшв - решта життездатного насшня.
Тому, вирощування в умовах культури доцшьно здшснювати шдзимо-вим висiвом насiння у грунт або у поЫвш ящики. Причому, вузькорядним по-верхневим висiвом на земл^ попередньо звiльнено! вiд бур'яшв, оскiльки ос-таннi пригнiчують рют та розвиток сiянцiв. Грунти повинш бути легкi родю-чi, тому що, при утвореннi "юрки" (при ущшьненш грунту) сходи гинуть. Догляд за молодими рослинами повинен бути особливо ретельним. У поЫв-них ящиках догляд за Ыянцями спрощуеться i полягае тiльки у зрихленш грунту, прополюваннi та штучному дошуванш. При бiльш щiльних сходах рослини розпаковують в ящики i тшьки на наступний рiк, навеснi, в кшщ квiтня - початку травня, висаджують на дiлянку на постшне мiсце на вiдстанi 45-50 см, з шириною мiжрядь 75-80 см.
Дослщження впливу глибини загортання насшня на його схожост показало, що для насшня тирличiв, максимальна глибина виЫву сягае 0.5-1 см.
Вивчення впливу рiзних доз макро-, мжро-, та органiчних добрив (пташиний послiд) на рiст i розвиток тирлича жовтого i т. ваточникового показало, що щ види рослин добре реагують на шдживлення. При внесеннi КРК, в дозi 10-30-30 г., були одержанi позитивш результати i збiльшувалась висота дослщних рослин, дiаметр куща, кiлькiсть листюв, !х параметри та кiлькiсть суцвггь. Внесення пiдживлень у дозi 5-15-15 також дало позитивний результат, але рослини поступались в рост та розвитку, щодо рослин першо-го варiанту дослiду. Наступна доза 15-40-40 - виявилась згубною для рослин: вони виглядали пригнiченими, рано втрачали декоративнiсть та вiдмирали.
Табл. Проростання настня тирличiв при рiзних термшах стратифпкаци
Вид Трива-л1сть страти-фшаци День проростання % пророслого насшня на день дослвду Всього проросло
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 120
Тирлич ваточни-ковий 30 12 0 20.5 29.8 31.6 35.8 37.0 37.2 39.3 39.9 41.8 45.2 45.2
40 6 25.0 40.6 45.0 57.8 65.6 66.0 66.0
60 5 40.0 50.7 68.5 73.7 74.0 74.0
К 13 15.0 22.1 25.3 30.1 41.2 43.4 47.7 50.1 52.8 56.4 61.9 61.9
Тирлич жовтий 30 13 0 1.5 2.0 2.2 10.0 13.5 14.0 14.5 25.0 33.5 47.0 47.0
60 15 5.7 20.5 38.0 41.5 49.4 49.4
90 15 0 50.3 62.5 68.4 69.8 69.8
К 12 0 5.4 5.8 6.7 8.0 17.0 18.1 20.3 20.4 22.0 38.5 38.5
У процес метаболiзму важливу роль вiдiграють мiкроелементи. Найкращд результати одержанi при використаннi 0.03 г сульфату цинку (7пБО4), 0.06 г перманганату калш КМп04, 0.03 г борно! кислоти, на 10 л води. Найкращд результати були одержаш при пiдживленнi оргашчним добри-вом - 50-70 г/м2. Сухий послiд настоювали у восьмикратному об,емi води i вносили через 2 тижш пiсля весняного вщростання, з подальшим шдживлен-ням в основш фази сезонного розвитку рослин.
На основ1 багатор1чного досвщу вирощування Gentiana asclepiadea L., Gentiana cruciata L., Gentiana lutea L. в Ботсаду зроблено такi висновки:
• описан види належать до феноритмотипiв рослин, вегетуючий повний веге-тацiйний перюд;
• в умовах культури рослини регулярно цвiтуть i плодоносять;
• основним видом розмноження тирличiв е насшневий з пiдзимовим висiвом насшня у посiвнi ящики, з подальшим висаджуванням на постiйнi дiлянки, виключаючи пiклування;
• наведенi вище види служать не тiльки цiнною лшарською сировиною, а i ма-ють декоративт якост!
Висловлюемо щиру подяку Сапоженковш Тамарi Володимирiвнi за допомогу в роботь
Л1тература
1. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: Наука,
1975.
2. Серебряков И.Г. Морфология вегетативных органов высших растений Подмосковья. - М.: Наука, 1973. - 234 с.
3. Работнов Т.А. Определение возрастного состава популяций вида в сообществе.// Полевая геоботаника. - М.-Л.: АН СССР, Т.3, 1964. - С. 132-145.
4. Овчаров К.Е. Физиологические основы всхожести семян. - М.: Наука, 1969. - 279 с.
5. Николаева М.Г., Разумова М.В., Гладкова В.Н. Справочник по проращиванию покоящихся семян. - М.: Наука, 1985. - 346 с.
6. Вайнагий И.В. Семенная продуктивность и всхожесть семян некоторых высокогорных растений Карпат// Бот. журн. - 1974, т.59, № 10. - С. 1439-1451.
УДК582.37/39:635.917 (477.43) Доц. Л.П. Казмiрова, канд. бюл. наук;
астр. Н.М. Гесаль - Хмельницький нащональний утверситет
POLYPODIOPHYTA У ПРИРОДН1Й ФЛОР1 ХМЕЛЬНИЦЬКО1 ОБЛАСТ1: СИСТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА, РАРИТЕТНА
СКЛАДОВА, ПЕРСПЕКТИВИ РЕ1НТРОДУКЩ1 У ПАРКОВ1
КУЛЬТУРФ1ТОЦЕНОЗИ
Представлено загальний флористичний список рослин вщд1лу Polypodiophyta природно'1' флори Хмельницько'1' обласп; на його основ1 здшснено систематичний анал1з, подано родинний та родовий спектри Папоротепод1бних. Вказано природо-охоронне, етноботашчне, естетичне значення представниюв вщдшу i необхщшсть дослщження ix штродукцп та рештродукцп в природш i культурш ф1тоценози.
Ключов1 слова: Polypodiophyta, систематичний анал1з, раритетна бюта, штро-дукщя, рештродукщя.
Doc. L.P. Kazimirova; doctorate N.M. Gesal - Khmelnytsky national University
Polipodiophyta in the Khmelnytsky region natural flora: systematic strukture, rarytate component perspective of the reintroduction to the park culturephitocenosus
In the work is presented the general flora list of the Polypodiophyta plants section of the Khmelnytsky region natural flora. In the base of it is created the systematic analysis and the family and generic spectrum. In the article is indicated the natural protection, ethno
