CC BY
12
Науковий вкчшк', 2003, вип. 13.5
Табл. 3. Чисельтсть орибатиду пробах tpyHmy при тестувант забруднення _альтернативним паливом_
Групи М 7 Проби грунту
1 2 3 4 5
К (контрольна група) 34,0±3'7 170 (100 %) 23 (13,6 %) 28 (16,5 %) 40 (23,5 %) 42 (24,7 %) 37 (21,7 %)
Д (дослГдна група) 7,8±0'7* 39 (100 %) 6 (15,4 %) 7 (17,9 %) 10 (25,6 %) 8 (20,5 %) 8 (20,5 %)
К/Д 4,3±0'3 - 3,8 4 4 5,3 4,6
(1 - Д/К)-100 % 77,1 % - 73,9 % 75 % 75 % 80,9 % 78, 4 %
Примггка: *рiзниця мiж контролем та дослiдом вГрогщна при p<0,001
ристанГ для визначення токсичностГ палив та iнших засобГв, що мiстять наф-топродукти. У подальших дoслiдженнях на oснoвi методу бГотестування до-цiльнo в одному експериментГ бiльш детально вивчити чутливГсть клiщiв до альтернативних видiв палива з piзним спiввiднoшенням кoмпoнентiв i зроби-ти розрахунки основних показникГв ïx тoксичнoстi.
Л1тература
1. Гиляров М.С. Методы количественного учета почвенной фауны// Почвоведение. - 1941, № 4. - С. 48-77.
2. Пилипенко O-Ф., Жуков О.В., Смирнов Ю.Б. Вплив антропогенних чинникiв на структуру i функцюнування комплексу грунтових opгaнiзмiв в умовах уpбaнiзaцГï/ Урбатзащя як чинник змши бioгеoценoтичнoгo покриву. - Львгв: Акaдемiчний експрес, 1994. - С. 54-55.
3. Меламуд В.В. Комплекси грунтових панцирних клщГв уpбaнiзoвaниx букових фь тoценoзiв/ Урбашзащя як чинник змГни бГогеоценотичного покриву. - ЛьвГв: АкадемГчний експрес, 1994. - С. 46-47.
4. Бизова Ю.Б., Гиляров М.С., Дунген В. и др. Количественные методы у почвенной зоологии. - М.: Наука, 1987. - 326 с.
УДК 581.522.4 О.О. Сфремова, С.Б. Рибак, 1.Г. Мелешко, Г.М. Павлюк,
Т.В. Ган - Ботатчний сад УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ СУГАЙНИКА ОТРУЙНОГО З
МЕТОЮ ВИКОРИСТАННЯ В ОЗЕЛЕНЕНН1 ЛЬВОВА
Подаш результата робГт з штродукцп Doronicum pardalianches L. рщкюного виду природно'1' флори Захщного репону Украши. РГзке скорочення ареалГв i повГльне природне поновлення рщюсних видГв вимагають вивчення бГологГчних особливостей розвитку у культурГ, способГв ïx розмноження. ДанГ матерГали можуть бути викорис-таннГ при озелененнГ.
O.O. Efremova, S.B. Rybak, I.G. Meleshko, G.M. Pavlyuk, T. V. Gan
Features Of Cultivation Doronicum Pardalianches L. With The Purpose Of
Usage In Lviv Region
The result from the work of introduction Doronicum pardalianches L. - of the rare kind and of natural complication and it grows at the West region of Ukraine. Sharp reduction aerial and slow natural renewal of rare kinds demand study of biological features of development in culture, ways of their division and germination. This material can be used at gardening. Doronicum pardalianches L.
2. Урбоеколопя
117
Серед декоративних i лiкарських рослин практичний штерес стано-вить рiд Ооготепт Ь. (Сугайник), з родини Compositae (складноцвггих), не-дослiджений i маловiдомий у культур^ iнтродукцiя якого у доступнш нам ль тературi не висвгглювалась. Об'ектом дослiдження став Ооготепт pard.aU-anches Ь., мiсце зростання якого приурочене до прсько! частини Атлантично! i Середньо! Свропи. На Укршт зус^чаеться дуже рiдко у верхiв,ях Днiстра, у Карпатах [1]. Рослина з лжарськими властивостями, застосовуеться в на-роднiй медицинi проти ешлепси, припадкiв, головокружiння [1]. Крiм того, сугайник отруйний вщзначаеться декоративнiстю.
Лабораторш дослiдження бюлогп i визначення якост насiння проводили по методищ К.С. Овчарова [2]. Насiннева продуктившсть визначалась за методикою 1.В. Вайнапя [3]. Вiковi стани описувались за Т.А. Работновим [4], життева форма рослин розглядалась за 1.Г. Серебряковим [5]. Фенолопч-нi спостереження за дослщними рослинами проводили не менше 5-ти рокiв за методикою розробленою в ГБС АН СРСР [6].
Життевою формою сугайника отруйного е кореневищний багаторiч-ник, прямостоячi стебла якого у культурi досягають висоти 60-120 см. Коши-кiв кшька; крайовi квiтки розмiщенi в один ряд, язичков^ з золотисто-жовтим вшочком, довжиною - 20-25 мм, середш квiтки трубчатi, численнi.
Iнтродукцiю сугайника отруйного проводили насшневим шляхом. Дослщжеш бiоморфологiчнi ознаки на раннiх етапах онтогенезу та особли-востi проростання насшня, насiнневу продуктивнiсть, особливостi сезонного розвитку в умовах культури. Насшня дослщного виду пророщували в лабора-торних та польових умовах. Для проростання воно не потребуе додаткового обробггку i проростае на восьму - дев'яту добу. Одержанi даш свiдчать про досить високу схожють та енергiю проростання насiння, про те, на щ показ-ники ютотно впливають умови дослiду. Найвища схожiсть в лабораторних умовах, як у чашках Петрi - 68,7 %, так i в грунт - 65,9 %, причому, енерпя проростання у другому випадку - 59,8 % вища нiж у першому - 51,3 %. У польових умовах схожють - 43,6 %, а енерпя проростання - 40,2 %.
Табл. 1. Потенцшна i фактична настнева продуктившсть сугайника
отруйного в умовах культури Львова
Кшьшсть (шт.)
суплвдь на насшня зачатшв на насшня на и « К • ^ £ <и с
Роки а к ю оо ь ° й о « « к к • ^ и й п особину к • ^ п у с н • ^ и п особину я • ^ п у с н • ^ и п особину
1999 1 3,4 3,4 374,18 1272,21 1272,21 49,3 167,62 167,62 13,18
2000 1 3,1 3,1 323,25 1002,08 1002,08 42,75 132,53 132,53 13,23
2001 1 2,7 2,7 289,05 780,44 780,44 25,8 69,66 69,66 8,93
2002 1 2,9 2,9 293,13 850,08 850,08 36,2 104,98 104,98 12,35
середне 1 3,03 3,03 344,90 976,20 976,20 38,52 118,70 118,70 11,92
Онтогенез рщюсного виду вивчали з метою встановлення особливос-тей формування морфолопчних структур, а також тривалють життевого цик-
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
лу i окремих етапiв розвитку рослин у культурь Для одержання розсади на-сiння сугайника отруйного вишвали навеснi в ящики з земляно-торфово-ш-щаною сумiшшю (2:1:2), з глибиною загортання - 0,2-0,3см, оскiльки вона ю-тотно впливае на схожють. Першi сходи з'явилися на 9-й день, перюд пророс-тання розтягнутий до 4-х дшв. Тип проростання надземний. В умовах культу-ри проходження онтогенетичного розвитку вщ iматурного до генеративного вiкового стану проходить в межах одного вегетацшного перюду.
У генеративних рослин у кшщ липня - на початку серпня iз пазушно! бруньки розвиваеться спецiалiзований квiтконосний пагiн. Рослини дають повнощнне насiння, яке зберiгае схожiсть до весни наступного року.
Результати вивчення потенцшно! i фактично! насшнево! продуктив-ностi по роках вiдрiзняються незначною мiрою. Вирiшальним чинником, який обумовлюе коливання показниюв насшнево! продуктивностi по роках, ряд авторiв (Крилова, Старикова) [7] вказують на погодш умови, в яких про-ходять фази бутошзаци, цвiтiння, достигання плодiв. Зменшення кiлькостi насiння зумовлюе як холодна дощова погода iз пiзньовесняними заморозками, так i суха жарка.
Найбiльш сприятливими для зав'язування насшня протягом останнiх рокiв були погодш умови у 1999 р, тодi як у 2000 та 2002 р погода була жаркою та посушливою, а у 2001 р прохолодною та дощовою. Екстремальш ме-теоролопчш умови зумовлюють до зниження як потенцшно! так i фактично! насшнево! продуктивностi (табл. 1).
Велику увагу в робот придшяли спостереженням за сезонними ритмами розвитку. Тривалють вегетацiйного перiоду сугайника отруйного стано-вить 200-221 дшв. За термшом початку весняного вщростання дослщжува-ний вид вiдносять до групи "середшх" рослини, якi вщростають у 1-2 декадах квiтня. За перюдом цвiтiння даний вид належить до л^ньо-осшньо! групи: його цвтння в рiзнi роки починаеться в червш-липш i закiнчуеться у другш - третiй декадах вересня. Таким чином, перюд цвтння дуже розтягнутий i становить 86-108 днiв, що е iстотним показником при використанш в озеле-неннi. Перiод достигання насшня розтягнутий вщ червня до жовтня. Су-гайник отруйний припиняе свою вегетащю з настанням заморозюв, а його надземна частина вщмирае протягом зими.
Необхiдно вiдмiтити, що при збершанш частини посiвiв у теплищ, рослини у стан спокою в осшньо-зимовий перiод не переходять, а штенсивно ростуть i набувають значних розмiрiв. Так, довжина листково! пластинки прикореневих листкiв вiргiнiльних рослин досягае 120-128мм, ширина 105113мм, довжиною черешок 110-130мм, ширина 4-5мм, причому рослини у стан спокою в осшньо-зимовий перюд не переходять.
Рослини сугайника отруйного не вибагливi до грунту, але позитивно реагують на збагачення листяним та оргашчним перегноем, на шдживлення макро - та мжроелементами. Добре ростуть як на вщкритш сонячнш дiлянцi, так i у напiвзатiнку. Стiйкi, як у монокультурi, так i у змшаних посадках, на одному мющ зростають десятки рокiв. У практищ озеленення Львiвського Ботанiчного саду УкрДЛТУ ми використовували сугайник отруйний для гру-
2. Урбоекологiя
119
пових посадок, як на вщкритш мiсцевостi, так i у напiвзатiнку. Придатний вш для оформлення кам'янистих гiрок та мiксбордерiв. Рослини сугайника отруйного зимо - i посухостiйкi. Вони не вражаються шкiдниками, але прояв-ляють схильнiсть за несприятливих умов ушкоджуватись (при тривалих опа-дах i пониженнi температури до 10-12°С) грибковими захворюваннями.
Висновки:
• сугайник отруйний в умовах культури розмножуеться насшням, яке вис1ва-ють у березш у пос1вт ящики у теплицю, або безпосередньо у грунт у кшщ китня - на початку травня;
• оптимальна глибина загортання насшня 0,2-0,3 см;
• потенцшна 1 фактична насшнева продуктившсть достатньо висока 1 коли-ваеться незначною м1рою;
• за особливостями сезонних ритм1в розвитку даний вид належить до весняно-л1тньо-зелених, з тривалим перюдом цвтння;
• агротехтка вирощування традищйна 1 не потребуе спещальних додаткових заход1в.
Л1тература
1. Вююлша О.Д. Рщ 904. Сугайник - Doгonicum 1,.// Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1965, т. XI. - С. 364.
2. Овчаров К.Е. Физиологические основы всхожести семян. - М.: Наука, 1969. - 279с.
3. Вайнагий И.В. Семенная продуктивность и всхожесть семян некоторых растений Карпат// Бот. журн. - 1974, т.59, №10. - С. 1439-1451.
4. Работков Т. А. Определение возрастного состава популяций вида у сообществе:// Полевая геоботаника. - М.-Л.: АН СССР. т. 3, 1964. - С. 132-145.
5. Серебряков И.Г. Морфология вегетативных органов высших растений Подмосковья. - М.: Наука, 1973. - 234 с.
6. Методика фенологических наблюдений у ботанических садах СССР. - М.: Наука, 1975.
7. Крылова Н.П. Влияние экологических условий и режима использования на формирование семян луговых растений// Уч. зап. Ульяновского пед. ин-та, 1968, т. 23, вып. 3. - С. 25-27.
УДК 581.5: 504. Наук. ствроб. О.Я. Думич1
РОЛЬ ЗООПЛАНКТОНУ У БЮЛОГ1ЧНШ ПРОДУКТИВНОСТ1
ТА САМООЧИСН1Й ЗДАТНОСТ1 ОЗЕР ШАЦЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Аналiзуeться роль коловерток, гшлястовусих та веслоногих рачюв планктону у процесах трансформацп оргашчно'1 речовини двох озерах Шацького нащонального парку.
O. Ya. Dumych
The Role Of Zooplancton In Biological Productivity And Selfpurification Capability Of Shats'k National Natural Park Lakes
It is beeing analyzed the role of plancton Rotatoria, Cladocera and Copepoda in the processes of organic substance transformation in two lakes of Shats'k national park.
1 кафедра зоологи Льв1вського НУ iM. 1вана Франка
