CC BY
25
3. Рожков Л.Н. Проблемы воспроизводства сосны в Беларуси// Лесн. и охотн. хоз-во. -2003, № 2. - С. 6-7.
4. Государственная программа лесовосстановления и лесоразведения в лесах Республики Беларусь. - Мн.: МЛХ РБ, 1998. - 86 с._
УДК 581.522.4 О. О. Ефремова; 1.Г. Мелешко;
Т.В. Ган - Боташчний сад УкрДЛТУ
1НТРОДУКЦ1Я ДЕЯКИХ ВИД1В З РОДИНИ GENTIANA
В УМОВАХ ЛЬВОВА
Представлеш деяю результати штродукцп рщюсних видiв Украши родини Gentiana L. в умовах Львова. Скорочення ареалiв розповсюдження у природi ство-рюе необхiднiсть вивчення бiологiчних особливостей розвитку у культур^ способiв 1х розмноження. Поданi види е не тiльки цiнною лiкарською сировиною, а i з успь хом можуть бути використаш у зеленому будiвництвi.
O.O. Efremova, I.G. Meleshco, T.V. Gan - Botanical garden of USUFWT Introduction of some kinds from family gentiana in the conditions of Lviv
Some results of introduction of rare types of Ukraine of family Gentiana L are represented in the conditions of Lvov. Abbreviation of natural habitats of distribution in nature creates the necessity of study of biological features of development in a culture, methods of their reproduction. The given kinds are not only valuable medical raw material, but also with success can be used in green building.
У колекци вщдшу трав'янисто! флори Боташчного саду УкрДЛТУ на-раховуеться понад 100 вид1в лжарських рослин з Украши, Кавказу, Серед-земномор'я, Далекого Сходу та Швн. Америки, як широко використовуються в офщшнш та народнш медициш. В асортимент лжарських рослин перева-жають види мюцево! флори, серед яких е ряд рщюсних вид1в, що знаходяться на меж1 зникнення. Це таю цшш лжарсью рослини, як: Gentiana lutea, Rhodi-ola rosea, Pulsatilla grandis, Adonis vernalis, leucojum vernum, Potentilla alba, Potentilla erecta, Atropa belladonna, Doronicum pardalianches та ш. Ряд рослин, таких як: Lunaria rediviva, Scopolia carniolica, Atropa bella-donna, Astrantia major, Valeriana dioica, Inula helenium, Allium ursinum, Allium victorialis, Geranium sanquineum, Vinsitoxycum maeoticum та ш., як вирощуються в Ботсаду ще з 1992 р., вже натуралiзованi у культурь
Особливий штерес викликають результати штродукцп рослин з родiв Gentiana L., Carlina L., Potentilla L., Pulsatilla L.
Вiдомi з давнiх часiв у народнш, а шзшше офiцiйнiй медициш, тирли-4i (Gentiana L.) не втратили свого значення i в наш час. Щкашсть до тирличiв пояснюеться тим, що в них виявлено цшш класи сполук - флавано1ди, канто-ни, гiркi глжозиди, якi мають високу бiологiчну актившсть.
На Укршш рiд Gentiana L. представлений 13 видами, серед яких найбшьш вщомим е тирлич жовтий (Gentiana lutea L.), який використовуеться в народнш медициш з давшх-давен. Особливу популяршсть на територи Украши вiн мав у жителiв Карпат. Так, на Гуцульщиш, мiсцеве населення нази-вало тирлич жовтий та тирлич крапчатий "джинджурою", "свiчарником",
"скушвником" i вживало при лiкуваннi рiзноманiтних xBopi6: захворюваннi печiнки, ревматизмi, мало^в'!, при лжуванш запущених гнiйних ран. Бойки вживали "джинджуру" значно рiдше, шж гуцули, оскiльки на Бойкiвщинi тирличi жовтий та крапчатий майже не зростали. Вiдвар з кореня рекоменду-вали пити при болях у шлунку та при легеневих хворобах [2]. "Джинджура" i зараз у гуцулiв користуеться популярнiстю при лжуванш багатьох захворю-вань. Для лжувальних цiлей частiше використовують корiнь, з якого готують вiдвари, насто!, апетитш ча! ("джинджурове вино") [3]. З щею метою, невеликий коршь (30 г) заливають 1 л червоного вина i настоюють протягом 14 дшв; вживають щодня по 125 г при захворюваннях шлунку. Щоб приготу-вати апетитний чай, дрiбно нарiзаний корiнь заливають холодною водою у сшввщношенш 10:40, настоюють 8-10 годин на шдвжонш, п'ють по тв-склянки за твгодини до 1ж1. Найчастiше вживають порошок з кореня. Для цього коршь труть на терщ i приймають по пучцi три рази на день за твгодини до mi при шлунково-кишкових захворюваннях.
Про цшюшд властивостi "джинджури" народ становив тсш, легенди, надiляючи li малчною силою. Широко вiдома серед населення КоЫвщини коломийка:
Ой, хто ч1чком джинджуровим Соб1 личко мие,
гр U и 1 с» •
То той буде найфайтшим На всю Коломию. А хто випив того зшля, Що 1з Чорногори, Вш забуде тую хижу, Де живуть дохтори.
1нтенсивна заготiвля призвела до рiзкого зниження запасiв сировини тирлича жовтого та крапчатого у природь В Сврош у дикому сташ цi види трапляються дуже рщко, тому обидва тирличi, i жовтий, i крапчатий, занесенi до Червоно! Книги [4]. В останне десятирiччя доведено, що препарати iз над-земно! частини тирлича жовтого за фармаколопчною дiею не поступаються препаратам з кореня [5], що значно тдвищуе цiннiсть даного виду i е тдста-вою для створення промислових плантацш цього виду. У зв'язку з скорочен-ням запаЫв сировини тирлича жовтого у природних умовах, на наявшсть ана-логiчних властивостей дослiджували фшогенетично близькi таксони. На Ук-рш'ш його повноцiнними замiнниками можуть бути тирлич крапчатий (Genti-ana punctata L.), тирлич ваточниковий (Gentiana asclepiadea L.), тирлич хре-щатий (Gentiana cruciata L.). Всi вони мають однаковi лiкувальнi властивостi.
У колекци Ботанiчного саду рiд Gentiana L. представлений чотирма видами Gentiana asclepiadea L., Gentiana cruciata L., Gentiana lutea L., Gentiana tibetica King., як в умовах Львова проходять повний цикл розвитку (цвггуть, плодоносять). Найбшьш детально велись дослiдження Gentiana asclepiadea L., Gentiana cruciata L., Gentiana lutea L., в результат яких виявлено закономiр-ностi сезонного ритму розвитку, насшневу продуктивнiсть та особливост проростання насiння.
194
Стан i тенденци розвитку лiсiвничоТ освгги, науки та лiсового господарства в УкраТш
Gentiana asclepiadea L. - це монтанно-субальпшський вид з европейсь-ко-малоазiатським типом ареалу. Поширений у горах Швденно1* Свропи, Мало: Ази, у Карпатах, на Кавказь В Украшських Карпатах даний вид вщзначе-ний майже в ycix рослинних угрупуваннях вщ середньо-гiрськолiсових до лучних формацш субальпiйського поясу на висотi вщ 400-1800 м н.р.м. (за Малшовським, 1980). Це багаторiчний трав'янистий полжаршк. У колекцiях ботанiчного саду даний вид культивуеться з 1961 р. Садiвний матерiал (коре-невища) завезено iз Закарпатськоï обл. (Рахiвський р-н, гора Шешул). Першi посадки збер^алися у колекцiï до 1986 р.
Gentiana cruciata L. - Cвропейсько-заxiдносибiрсько-середньоазiатсь-кий вид. На УкраАт зростае у Закарпатп, Прикарпаттi, в люових та люосте-пових районах. У Карпатах шдшмаеться до середньогiрського i прського по-ясiв, де росте на сухих схилах, луках, серед чагарниюв та на узлюсях. G. cruciata L. - багаторiчний трав'янистий полжаршк. У колекцiях нашого Ботсаду культивуеться з 1957 року.
Gentiana lutea L. - високопрний субальпшський вид з середньоевро-пейським малоазiатським типом ареалу. На УкраАт тирлич жовтий трапля-еться тшьки у високогiр'ï Карпат, де проходить твшчно-схщна межа його по-ширення. Цей трав'янистий унiкальний полiкарпiчний вид занесено до Черво-ноï книги Украши (1980р.).
Багаторiчнi спостередження феноритмжи показали, що тривалiсть повного вегетацшного перiоду видiв роду Gentiana становить 201-221 день. Повне вщмирання надземно1' частини - з настанням постшних осiннiх замо-розкiв (кiнець жовтня - початок листопада). За термшом початку весняного вщростання дослiджуванi види Gentiana L. вщносяться до групи "середшх": вiдростають у 1-2 декадах кв^ня. За термiном цвiтiння дат види вщносяться до групи лггшх: ix цвiтiння в рiзнi роки починаеться в червш-липш-серпш i закшчуеться у серпнi у 1-2 декадах вересня. Фаза цвтння вищенаведених ви-дiв у культурi випереджае аналопчну фазу у природних умовах на 1.5-2 (шо-дi 3) тижш. Загальна тривалiсть цвiтiння, залежно вщ виду, становить 2538 дшв. Найбшьш тривалим цвiтiнням вiдзначаеться Gentiana cruciata L. - 3844 дш. За роки спостережень термши i тривалiсть цвiтiння цих видiв змшю-вались залежно вiд метеоролопчних показникiв року: термiни початку цвтння у середньому вiдрiзнялись на 6-9 дшв, а тривалють цвтння - на 9-12 дшв. Утворення плодiв та достигання насiння у дослщжуваних видiв тривае, у середньому, 30-35 дшв. Повне достигання насшня - у кшщ липня, 2-3 декадi серпня-вересня, залежно вщ виду.
Аналiз даних насiнневоï продуктивност 2-х видiв тирличiв показав, що дослщжуваш види добре плодоносять, про що св^ить висока частка плодоутворення (вщ 60 до 80 %), що, по-своему, зумовлюе високу насшневу продуктившсть. Фактична насiннева продуктивнiсть залежить вiд кiлькостi насiнин у плод^ а також, вiд числа плодiв i пагонiв на рослинi. Плщ у тирли-чiв - багатонасшнева двостулкова подовжена коробочка. На генеративному пагош тирлича жовтого у природних асощащях у середньому 130 (127-151) плодiв, у культурi - 90 (87.9-92.6).
Одна рослина продукуе 10-12 тис. насiнин. Коефщент семшфжащ! 0.43-0.61. У тирлича ваточникового на одному генеративному пагош утво-рюеться, у середньому 7.3 (5.8-8.7) коробочок, у кожнш коробочцi - 213.5272.8 насiнин, але тшьки половина з них повнiстю дозрiвае. Насiннева про-дуктивнiсть дослiджуваних видiв тирлича не однакова в рiзнi роки. II величи-ни коливаються у значних межах пiд впливом погодних умов як у природ^ так i у культурi. Так, коефiцiент семшфжащ! тирлича ваточникового у 2000 рощ становив 0.60, а у 2002 рощ вже - 83.7 %. Зниження реально! на-сшнево! продуктивност у тирлича жовтого та тирлича ваточникового вщбу-валось за рахунок пошкодження насiння фггофагами. Порiвнюючи данi на-сшнево! продуктивности отриманi в умовах культури та у природних умовах, бачимо, що у культурi вона вища, шж у природi. У мiсцях природного зрос-тання утворюеться, у середньому, 3728.5 повнощнних насiнин на особину, а у культурi - 6398.2. Насшня тирлича хрещатого зовсiм не пошкоджуеться фь тофагами i одна доросла особина продукуе, у середньому, 9097.6 насшин.
Вивчення енергп проростання та схожост насiння тирличiв показало, що, у силу бюлопчних особливостей, а саме, з-за слабко! диференщащ! за-родка, насiння тирличiв мае сповшьнене проростання i для виходу його iз стану спокою потрiбнi низькi температури.
При дослiдженнi впливу низьких температур на пророщування насшня тирлича жовтого i тирлича ваточникового, показало, що рiзнi умови стра-тифжащ! дають неоднаковi результати схожост та енергп проростання. Дослщи були проведенi у 3-х варiантах:
• контроль (без обробки насшня низькими температурами);
• з попередньою витримкою сухого насшня у паперових пакетах у холодиль-нш камер1 при 0-2 °С протягом 30-60 дтв;
• тд стгом 30, 40, 60, 90 дтв намоченого насшня.
У наступному схожють визначали при кiмнатнiй температурi в лабо-раторних умовах (табл.).
Табл. Проростання настня тирличiв при рiзних термшах стратифпкацИ
Вид Трива-лють страти-фкацп День проростання % про рослого насшня на день дослщу Всього пророс-лого
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 120
Тирлич ваточни-ковий 30 40 60 к 12 6 5 13 0 25 40 15 20.5 40.6 52.7 22.1 29.8 45.0 68.5 25.3 31.6 57.8 73.7 30.1 35.8 65.6 74.0 41.2 37.0 66.0 43.4 37.2 47.7 39.3 50.1 39.9 52.8 41.8 56.4 45.2 61.9 45.2 66.0 74.0 61.9
30 13 0 1.5 2.0 2.2 10.0 13.5 14.0 14.5 25.0 33.5 47.0 47.0
Тирлич 60 15 5.7 20.5 38.0 41.5 49.4 17.0 18.1 20.3 20.4 22.0 38.5 49.4
жовтий 90 15 0 50.3 62.5 68.4 69.8 69.8
к 12 0 5.4 5.8 6.7 8.0 38.5
Аналiз даних таблиц показав, що в результат проведено! стратифжа-цi! значно зростае схожють насiння i скорочуеться перiод його проростання. Так, у тирлича ваточникового насшня, витримане при мшусових температурах 40 i 60 дшв, починають проростати на 6-8 день рашше, нiж у контролi. Протягом перших 10-ти дшв проростае основна частина насшня, а за 2030 дшв решта життездатного насшня.
196
Стан i тенденци розвитку лitiвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш
Тому вирощування в умовах культури необхщно здiйснювати шдзимо-вим висiвом насшня у грунт або у пошвш ящики. Причому, вузькорядним по-верхневим вишвом на землi, попередньо звшьнено1" вiд бур'янiв, оскшьки остан-m пригнiчують рiст та розвиток оянщв. Грунти повиннi бути легкi родюч^ сходи гинуть при утворенш "юрки" (при ущiльненнi грунту). Догляд за молодими рослинами повинен бути особливо ретельним. У пошвних ящиках догляд за ti-янцями спрощуеться i полягае тальки у зрихленш грунту, прополцi та штучному дощуванш. При бiльш щiльниx сходах рослини розпаковують по ящиках i лише на наступний рiк навеснi у кшщ квiтня - початку травня висаджують на дiлянку на постшне мiсце на вiдстанi 45-50 см, з шириною мiжрядь 75-80 см.
При дослщженш впливу глибини заробки насшня на його схожють показало, що насшня тирличiв не вимагае глибоко1' заробки в грунт. Максимальна глибина виЫву повинна становити 0.5-1 см.
Вивчення впливу рiзниx доз макро-, мжро-, та оргашчних добрив (пташиний послiд) на рют i розвиток тирлича жовтого i тирлича ваточнико-вого показало, що щ види рослин чуйнi до тдкормок. При внесеннi NPK у дозi 10-30-30 г. було одержано позитивт результати i збiльшувалась висота дослщних рослин, дiаметр куща, кшьюсть листкiв та ïx параметри, кшьюсть суцвiть. Внесення пiдкормки у дозi 5-15-15 також дало позитивний результат, але рослини поступалися в рост та розвитку, щодо рослин, першого варiанту дослiду. Наступна доза 15-40-40 - виявилась згубною для рослин: вони виг-лядали подавленими, рано втрачали декоративнiсть та вiдмирали.
У процес метаболiзму важливе значення мають мiкроелементи. Най-кращi результати одержано при використанш сульфату цинку (ZnSO4) у юль-костi 0.03г, перманганату калш KMnO4 - 0.06 г, борноï кислоти - 0.03 г на 10 л води. Найкращд результати було одержано при шдживленш оргашчним добривом при дозi 50-70 г/м . Сухий послщ настоювали у восьмикратному об'емi води i вносили через 2 тижш весняного вщростання, з наступним шд-живленням в основш фази сезонного розвитку рослин.
На основi багаторiчного досвiду вирощування Gentiana lutea L, Gentiana asclepiadea L, Gentiana cruciata L. в Ботсаду зроблено спостередження:
• описат види належать до феноритмотитв рослин, вегетуючий повний веге-тац1йний пер1од;
• в умовах культури рослини регулярно цвгтуть i плодоносять;
• основним видом розмноження тирлич1в е нас1нневий з тдзимовим вис1вом нас1ння у пошвт ящики, з наступним висаджуванням на поспйт д1лянки, виключаючи пакування;
• наведен1 вище види служать не т1льки щнною л1карською сировиною, а й мають декоративт якост1.
2. Лicовi культури та фiтомелiорацiя
197
