CC BY
23
востану, на яку, у свою чергу, впливають лкорослинш умови, icTOpia попе-редшх cпалахiв шкiдникiв та проведення винищувальних захoдiв.
Лiтература
1. Дунаев О.В., Прокопенко М.1. Всихання дуба залежно вiд пошкодження листя листогризучими шкдниками // Известия Харьковского энтомологического общества.-1998. -T.VI. - Вып.2. - С.132-134.
2. Мешкова В. Л. Динамжа пошкодження листяних порiд протягом спалаху глодово! листовшки. - Лiсiвництво та агролюомелюрадя. -К.: Урожай, 1992.- Вип.84. - С.50-54.
3. Мешкова В. Л. Можливост довгострокового прогнозування динамики чисельност найголовнiших листогризучих шкiдникiв лiсу на територи Укрални // Лiсiвництво та агролюо-мелiорадiя. - К.: Урожай, 1993.- Вип.86. - С.44-48.
4. Meshkova V. Analysis and prognosis of forest insect pests dynamics with the help of computer system "Forest protection" // Methodology of Forest Insect and Disease Survey in Central Europe. Proc. First Workshop of the IUFRO WP 7.03.10, (April 21-24, 1998, Ustron-Jaszowiec, Poland). - Warszawa, 1998.- Р.29-35.
5. Meshkova V. Forest pests outbreaks prognosis on the base of climatic factors analysis // Methodology of Forest Insect and Disease Survey in Central Europe. Proc. Second Workshop of the IUFRO WP 7.03.10, (April 20-23, 1999, Sion-Chateauneuf, Switzerland).- Swiss Federal Institute for Forest, Snow and Landscape Research, Birmensdorf, Switzerland, 1999.- Р.93-100.
6. Meshkova V. The impact of insect - defoliators to the oak decline in Ukraine // Recent advances in oak health in Europe (November 22-24, Warsaw, Poland).- Warsaw, IBL, 1999. -P.23-25.
7. Прокопенко М.1. До питання про визначення шкоди, яко! завдають листогриз)^ шкдники дiбровам / Живництво та агролюомелюрадя. - 1992. - Вип.84. - С.54-59.
УДК 635.9 О. О. Ефремова, Г.М. Павлюк, 1.Г. Мелешко,
Т.В. Ган - Боташчний сад УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ У ЛЬВОВ1 В УМОВАХ КУЛЬТУРИ РОСЛИН РОДИНИ RANUNCULACEAE
Подаш результата штродукци рщюсних B4aîb Anemone narcissiflora L., Anemone laxa Juz., Anemone sylvestris L., Trollius europaeus L, Pulsatilla grandis Wend., Pulsatilla latifolia Rupr. в умовах Львова. Через скорочення ареалiв i повшьне природне вщновлення, особливо важливим е вивчення бюлопчних особливостей розвитку в культурi, способiв ïx розмноження. Даш види можуть бути використаш для рiзних видгв озеленения.
O.O. Yefremova, H.M. Pavljuk, I.G. Meleshko, T.V. Han - Botanical Garden
USUFWT
Introduction some rare specials Ranunculaceae in Lviv
This results of introduction rare specials Anemone narcissiflora L., Anemone laxa Juz., Anemone sylvestris L., Trollius europaeus L., Pulsatilla grandis Wend., Pulsatilla latifolia Rupr. in Lviv conditions. Because less aerial are found and lows natural compensation and growth. So important to study biological specifity development in culture, methods and ways of its division and germination. This specials can be used for different verdure elements.
Метою роботи було вивчення еколого-бюлопчних особливостей рщ-ккних видш, розробка рацюнальних способов ïx розмноження i вирощування.
Наукрвий вкник, 2002, вип. 12.4
Об'ектами дослiджень послужили малодослiдженi представники родини жов-тецевих: анемона лiсова (Anemone sylvestris L.), анемона нарцисоцвгга (Anemone narcissiflora L.), анемона розлога (Anemone laxa Juz.), купальниця евро-пейська (Trollius europaeus L.), сон великий (Pulsatilla grandis Wend.), та сон широколистий (Pulsatilla latifolia Rupr.) (Табл. 1). В^дним матерiалом були популяцп рослин равнинно!' частини Захвдного Подшля та Карпат.
Табл. 1. Список pidKicHux та малопоширених doaiidHux eudie з родини
жовтецевих
Вид Поширення Категорш виду Категор1я охорони
Анемона люова Свропа, Середня Азш, Монголш, Сибiр малопоширений -
Анемона нарцисоцвiта Гори Свропи, Пiвнiчна Америка, Карпати рщюсний, III категорш -
Анемона розлога Подiльська височина ендем, I категорш Червона книга Украши [1]
Купальниця европейська Свропа, Захiдний Сибiр, Пiвнiчна Америка, Арктика, Карпати, Прикарпаття рiдкiсний -
Сон великий Центральна Свропа, По-дщьська височина, Захщ-ний лiсостеп (схiдна межа ареалу) рiдкiсний, I категор1я Червона книга Украши [1]
Сон широколистий Центральна Свропа, Сибiр (захiдна межа ареалу) рщюсний, III категорш, голо-ценовий релшт -
Фенолопчш спостереження за дослвдними рослинами проводили про-тягом 5 рокiв за методикою, розробленою в ГБС АНСРСР [2]. Насшневу про-дуктивнiсть визначали за методикою IB. Вайнагiя [3]. Дослщження бiологiï i визначення якостi наання проводили за методикою К.Е. Овчарова [4], та М.Г. Нколаево!' [5].
Проведения спостережень за рiчним циклом розвитку показало, що дослiджуванi види рослин за термiнами вегетацiï належать до весняно-лiтньозелених вид1в, вегетащя яких проходить з весни до початку перших заморозков (Pulsatilla grandis Wend., Pulsatilla latifolia Rupr., Trollius europaeus L.) та до весняно-линьо-осшньозелених (Anemone laxa Juz., Anemone narcissiflora L. ), вегетащя яких починаеться з початком весни, i шд сшг вони йдуть зеленими. Отже, даш види за феноритмотипом слщ вщнести до рослин, ят вегетують повний вегетацшний перiод. За термiнами весняного вщ-ростання дослiджуванi види належать до двох груп - раншх та середнiх. До першо1 групи належать види сшв. Строки початку вегетацл у них сшвпа-дають зi строками сходу снiгового покриву. Температура повiтря у цей час низька позитивна (+2°С - +6°С). До друго1 групи належать анемони та купальниця. Весняне в^остання у рослин цiеï групи починаеться при встанов-леннi середньодобово!' температури +15 °С. Iнтенсивнiсть i динамша по-дальшого росту рослин залежить вiд температурного режиму.
3. Лiсoвiднoвлення, селе^ш^-ге^тиит метoди вдкращення лiсiв
293
За термДнами цвiтiння дослiднi види належать до весняно! групи - сни (II декада березня - I декада квДтня) та весняно-лiтньоí - анемони (II - III де-кади травня), купальниця европейська (I - II декади травня). Зацвiтання вка-заних видав зумовлено осiннiм формуванням бруньок вiдновлення, а час цвД-тiння визначае весняний температурний режим. ТривалДсть цвiтiння стано-вить в анемони лДсово! 20-30 дн., анемони нарцисоцтто1 15-25 дн., анемони розлого! 20-27 дн., сну великого - 20-25 дн., сну широколистого - 20-22 дн., купальниц европейсько!' - 20-25 дн. ВсД дослiднi види в умовах культури про-ходять повний цикл розвитку. Термiни вегетацц, цвiтiння, зав'язування плодав та !х дозрДвання залежать вiд температурного режиму i погодних умов.
1стотним показником усшшностД iнтродукцií е насiннева продуктив-нiсть. У культурi, як правило, збшьшуеться генеративна сфера рослин: кшьккть квiток у суцвiттi, нерiдко, i !'х розмiри (анемона лiсова), кшьккть насiнин на одну особину, та кшьккть генеративних пагошв (за винятком анемони нарцисоцвiтоí). Внаслiдок чого збшьшуеться потенцшна i фактична на-сiннева продуктивнiсть (анемона розлога, купальниця европейська). I навпа-ки, в анемони нарцисоцвДто1, сну великого та сну широколистого, на фош шдвищення у культурi загально! кiлькостi насшних зачаткДв на рослину спос-терДгалось понижения коефiцiента семiнiфiкацií, порДвняно з природою, у 1,5 раза, що зумовлено зниженням кiлькостi насшня, яке зав'язалося. На-сiннева продуктивнкть дослiдних видДв наведена в табл. 2.
Вид Анемона лкова Анемона нарцисо цвгга Анемона розлога Купальниця евро-пейська Сон великий Сон широко листий
Насшнева продукт., шт./особи- ну
Потенцшна 190-255 150-250 150-600 2700-3100 200-1100 250-1000
Фактична 80-100 15-55 70-450 1900-2150 160-350 55-600
У цшому, насiннева продуктивнкть в рiзнi роки неоднакова i зале-жить вiд погодних умов - у дощовi та засушливi роки вона рiзко знижуеться. При насДнному вiдновленнi важливим е показник фактично! насiнноí продук-тивностi. У всДх наведених видах вiн е достатньо високий, що створюе хоро-шi перспективи для iнтродукцií цих видав. Вивчення схожостi насiння в лабо-раторних та польових умовах показало (табл. 3), що свiжозiбране насшня мае високу схожкть та енергда проростання (крДм анемони нарцисоцвиш). СлДд зазначити, що результати лабораторно! та польово! схожостД насiння не сшв-падають.
Вивчення грунтово! схожостД насшня показало, що вона ДндивДдуальна для кожного виду Д залежить вДд термiнiв посДву. Найкращi результати одержат при посДвД насДння пДд зиму. Виняток становлять сни, якД дають сходи лише при посДвД свДжозДбраного насшня (Табл. 4).
Науковий вкник, 2002, вип. 12.4
Табл. 3. Проростання настня в лабораторних та польовихумовах, в %
Вид У лабораторних умовах У польових
На дистильованш водi У Груни
схожють енергк, проростання схожють енерпя, проростання схожють енерпя, проростання
Анемона люова 96,9 78,6 78,7 69,3 68,5 60,9
Анемона нарцисоцвiта 0 0 0,3 0,1 40,6 31,2
Анемона розлога 21,0 9,3 37,0 19,7 68,5 54,3
Купальниця европейська 78,0 43,4 39,7 30,8 42,7 39,1
Сон великий 93,2 66,8 56,6 50,1 47,0 42,6
Сон широколистий 83,7 64,7 74,0 61,2 63,5 55,4
Табл. 4. Трунтова схожкть настня деяких видiв родини жовтецевих
при рiзних термтах поаву, %
Вид Строки поиву
Свiжо зiбраним весняний тдзимовий
насшням
Анемона люова 68.5 21.7 54.6
Анемона розлога 69.0 33.5 54.0
Купальниця европейська 0.0 40.2 67.9
Сон великий 47.0 - 19.7
Сон широколистий 63.5 - -
Вивчення динамши фунтово!' i лабораторно!' схожосп насшня дослвд-жуваних видiв дае пiдставу стверджувати, що якiсть насшня залежить вiд часу зберкання та iндивiдуальна для кожного виду. Наання дослiджуваних ви-дiв здатне зберкати схожiсть вiд мiсяця (сон широколистий) до двох рокiв (купальниця европейська, анемона лiсова) (табл. 5).
Табл. 5. Трунтова схожють настня деяких видiв родини жовтецевих залежно _вiд термШв зберкання, %_
Вид Мюце збору Термш збернання, роки
Свiжо зiбране 0.5 1 2 3
Анемона люова Ботсад УкрДЛТУ 68.5 54.6 21.7 18.6 -
Анемона розлога Лиса гора 69.0 54.0 33.5 20.1 -
Сон великий Лиса гора 47.0 19.7 - - -
Сон широколистий Лиса гора 63.5 - - - -
Купальниця европейська Кваси, Рахiвський р-н - 67.9 40.2 1.8 -
Результати iнтродукцií рвдккних видш родини Капипси!асеае:
• за феноритмотипом описат види належать до рослин вегетуючих повний веге-тацiйний перюд в умовах культури рослини регулярно цвиуть та плодоносять;
• найбшьш ефективний спосiб розмноження - насшневий. Свiжозiбране насш-ня не мае перюду спокою, характеризуеться високою схожютю та енергiею проростання;
• Наведенi вище види можна використовувати в озеленент.
Лiтература
1. Червона книга Украхни. Рослинний свгг/ Пiд.ред. Ю.Р. Шеляг - Сосонка/ . - К.: Вид-во Украхнська енциклопедiя, 1996. - 602 с.
2. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: Наука,
1975.
3. Вайнагий И.В. Семенная продуктивность и всхожесть семян некоторых высокогорных растений Карпат// Бот.журн. - 1974. - т.59, №10. - С. 1439-1451.
4. Определитель высших растений Украины/ Отв.ред. Ю.Н. Прокудин/ . - К.: Наук.думка, 1987. - С. 49.
5. Николаева М.Г., Разумова М.В., Гладкова В.Н. Справочник по проращиванию покоящихся семян. - М.: Наука, 1985. - 346 с.
