CC BY
18
УДК 581.522.4
О.О. Сфремова, З.М. Лискович, О.М. Демкович, Г.М. Павлюк, 1.Г. Мелешко Украшський державний лкотехшчний ушверситет
РЕЗУЛЬТАТИ 1НТРОДУКЦН ОКРЕМИХ ВИД1В ТРАВ'ЯНИСТСИ ФЛОРИ КАРПАТ У ЛЬВОШ
Викладено результат ¡нтродукцп окремих в uni в флори Карпат в Ботажчиому салу Укра'шсь-кого державного лкотехшчного ушверситету. Розроблеги рекомендаци июдо викорпстання окремих вмд|в для озеленения.
Yefremova О.О., Lyskovych Z.M., Demkovych О. К, Pavluk H.M, Meleshko III This results of introduction of rare specials
Results of the introduction of Carpathians' flora in Lviv conditions are presented. The recommendations concerning use of separate species in ornamental gardening are developed.
Для Карпатського periony характерна висока флористнчна насичешсть. Окрем1 види стали вже ршккними, то пов'язапо як з мриродпммн причинами, так i впливом антропогенно'! трансформацм ландшафту. Стосовио piflKic-них та малочисельних популящй рослин можливе ïx збереження в умовах культури та наступна рештродукшя [2, 4, 5].
3 1992 року, з моменту заснування Боташчного саду Укра'шського державного лкотехшчного ушверситету, ведеться робота в нанрямку ¡нтродукцп ви;ив трав'янистих рослин Карпат, зокрема puKicnnx i зннкаючих (таблиця). Експо-зиц1я иобудована за др1бнод1лянковою схемою. БЬьппсть зразюв представлено монокультурою, а також багатовидовими трупами. 1нтродукцно здЮсшовали трьома способами: перенесениям живих рослин з природннх популяцШ на ио-стШне Micue; наежневим розмноженням; вегетативннм розмноженням.
Усшшшсть ¡нтродукцп залежить ви багатьох фактор1в: строев посадки (виавання), погодних умов, якост! посадкового матер1алу та його б1оеколопчних особлипостей, агротехшчних захода догляду за рослинамм. НайбЫьш bhcokî показники нриживання спостереженнямн винчено у рослин з родин Alliaceae, Liliaceae, ¡ridaceae, Crassulaceae •—100%, Lamiaceae — 95 %, Asteraceae, Rosaceae, Scrophulariaceae — 80 %. Значно нижч1 — у Ranunculaceae (40-60 %), i зовЫм низьш — y нредставниюв родипи Gentianaceae — 20-30 % при иересадш особин в ¡матурпому вдовому cratii.
Ьпродукщя живими рослинами, ефективний, i в ряд! винадмв, единий cnoci6 поновленпя колекцпЧ. Проте, для багатьох видт рослин з родин Gentianaceae, Lamiaceae, Ranunculaceae штродукшя доц!льна шляхом iiacin-невого розмноження. Поедпуючи вказаш шляхи ¡нтродукцШноУ роботи, нами створено колекщю карпатських рослии, яка нараховуе 103 види з 32 родин, в тому числ1 з 28 р1дк1сних та зннкаючих вид1в. Ряд ¡з них поеднують в co6i чудов1 декоративш якосл та шлюнп властивостк Пижче подано оиис деяких вид1в рослин, перспективних для впровадження в народне господарство.
1. Айстра алыпйська — Aster aipinus L. Родина складноцпт (Asteraceae). Пошнрена на сухих вапнякових скелях Карпат, на Кавказ^ Шпленпому Урал1, в Захщному CiiGipy, Середшй та ГПвденшй Cnpoui.
168 Охорона Снорпмоманнчя: ieopeiii'ini ia нрикля/нп аспект
Рослини завезено у 1993 poui з ваннякових скель горн Драгобрат PaxiBCbKoro району ЗакарпатськоУ области та насшням у 1994 poui. До генеративно сформованих особин рослини нриходять на другий вегетащйний nepioii. Па rperiií p¡K для швидкого одержання посалкового waTepiany можна було здженювати вегетативний пол)л кореневищ. Приживания тод1 станови-ло 80 %.
Табл. Список видш колекцн карпатськоУ флори Боташчного саду УкраУнського державного лкотехшчиого ушверситету
Назва виду К1 PJ О
1. Achyrophorus uniflorus (Vill.) Bluff et Fingerh. (Ах1рофорус одноквггковий) 1992 3
2. Aconitum moldavicum Ilacq. (Akoiiít молдавський) — 3
3. Alchemilla gracilis Opiz (Манжетка струнка) 1992 5
4. Alcltemilla turculensis Pawl (Манжетка туркуленська) 1992 5
5. Allium montanum F. W. Schmidt (Цибуля прська) 1992 5
6. Allium schoenoprasum L. s. ampl. (Цибуля скорода) 1987 5
7. Allium ursinum L. (Цибуля ведмежа) * 1992 5
8. Allium victorialis L (Цибуля переможна) * 1992 5
9. Anemona narcissiflora L. (Анемона нарцисоинпа) * 1992 4
10. Antennaria dioica (L.) Gaertn. (Котя'н ланки дводомш) 1992 4
11. Aquilegia alpina L. (Орлики альшйсыа) 1999 4
12. Aqulegia vulgaris L. (Орлики звичаЙ1н) 1992 4
13. Arabis allionii DC. (Гусимець Ал1она) 1992 4
14. Arabis alpina L. (Гусимець алыпйськнй) 1991, 1992, 1998 4
15. Arislolochia clematitis L (Хвил1вник звичайиий) 1992 4
16. Aruncus vulgaris Rafiu (Таволжник звичайиий) 1992 4
17. Aster alpimts L. (Айстра алыийська) ♦ 1995 5
18. Astrantia major L. (Астрашия велика) * 1992 5
19. Azarum europaeum L. (Копитняк евронейський) 1992 5
20. Campanula carpatica Jacq. (Дзвоннки KapuaTCbKi) ♦e 1997, 1999 5
21. Campanula glomerata L. (Дзноники скупчам) 1992 5
22, Campanula persicifolia L. (Дзвоники nepciiKo;incri) 1992, 1994 5
23. Campanula polymorpha Witas. (Дзвоники мшливО 1992 5
24. Carex brevicollis DC. (Осока парвська) 1992 5
1 К — Karciopin виду (* — занесении до Червоно! киши Украиш; е — еидем)
211 — p¡k впеадки рослии
5 О — ошика 111тродукц|| (1 —; 2 —; 3—; 4—; 5 —) _
Пшсумки ядаигацП'рослим ма Львтиинм 169
Продовжешш таблищ
Назва виду К Р О
25. Carex humilis Leys. (Осока низька) 1999 4
26. Carex sylvatica Huds. (Осока люова) 1999 5 3
27. Carlina acaulis L. (ВЬдкаспик безстебловий) 1992
28. Clinopodium vulgare L. (Пахучка звичайна) 1992 4
29. Colchicum autumnale L. (Шзньоцвгг ociiinifi) * 1992 4
30. Crocus banaticus J. Gay (Шафран банатський) * 1992 4
31. Crocus heuffelianus Herb. (Шафран Генфелт) * 1992, 1995
32. Crocus vernus (L.) Hill (Шафран весняний) * 1992 4
33. Dacíylorhiza cordigera Fries) Soo (Пальчатокорпшик серценосний) * 1992 4
34. Dacíylorhiza macúlala (L.) Soo (Пальчатокорпшик крапчастий) * 1992 4
35. Dacíylorhiza majalis (Reichenb.) P. F. Hunt et Sunimerhayes (Пальчатокорпшик травневий) ♦ 1992 4
36. Dianthus carpaticus Woloszcz. (Гвоздика карнатська) е 1992. 1999 2
37. Digitalis grandiflora Mill. (Наперстянка великокв1ткова) 1992, 1999 4
38. Doronicum austriacum Jacq. (Сугайник австрШський) 1992 3
39. Doronicum pardalianches L. (Сугайник отруйний) 1998 3
40. Dryopteris cristata (L.) A. Gray (Щитник гребенястий) 1999 3
41. Elisanthe zawadskii (Herbich) Klok. (ЕлЬанта Завадського) * 1992 4
42. Empetrum hermaphroditum Hagerup (Водянка гермафродпна) 1999 4
43. Euphorbia amygdaloides L. (Молочай мигдалевидний) 1999 4
44. Filipéndula vulgaris Moench (Гадючник звичайний) 1993 4
45. Gentiana asclepiadea L. (Тирлич ваточниковий) 1992 3
46. Gentiana lutea L. (Тирлич жовтий) * 1992 4
47. Geranium phaeum L. (Герань темна) 1992, 1994 5
48. Geranium robertianum L. (Герань Робертова) 1992 5
49. Gymnadenia conopsea (L.)R. Br. (Билинець комарниковий) * 1992 4
50. Helleborus niger L. (Чемерник чорний) * 1991 5
51. Helleborus purpurascens Waldst. et Kit. (Чемерник червонуватий) 1987, 1992 5
52. Hepático nobilis Mill. (Печшочниця звичайна) 1991 5
53. lleracleum carpaticum Pore. (Борщтник карпатський) е 1992 5
54. Hieracium auranthiacum L. (Нечуйвггер оранжево-червоний) 1992 5
55. Hieracium pocuticum Woloszcz. (Нечуйвггер покутський) 1992 5
56. Hypericum montanum L. (3ßipo6itt ripcLKnii) 1992 5
57. Inula helenium L. (Оман високий) * 1992 5
58. Iris gramínea L. (I linnnKn злаколисп) 1992 5 2
59. Leontopodium alpinunt Cass. (Бшотка алыийська, шовкова косиця) * 1996
170 Охороня OiopiinoMRiiii ih: теорегнчш тя прнклядн! аспект
Продовження таблицi
11азва виду К Р О
60. Leucojum aestivum L. (БЬюцвгт Jii i iiiii) * 1991, 1992 3
61. Leucojum Vernum L. (Бшоцвгг веспяиий) * 1991, 1992 5
62. Liliiim martagón L. (Лшя Jiicoea) * 1992 4
63. Lunaria rediviva L. (Jlynapin оживаюча) * 1992 5
64. Melittis carpatica Klok. (Кадило карпатське) е 1992 5
65. Muscari botryoides (L.)Mill. (Гадюча цибулька гроновидпа) 1991, 1994 5
66. Muscari neglectum Guss. (Гадюча цибулька занедбапа) 1994, 1999 5
67. Narcissus anguslifolius Curt. (Нарцис вузьколистий) * 1994 5
68. Orchis coriophora L. (Орхшея бло1цишна) * 3
69. Paris quadrifolia L. (Вороияче око звичайие) 1992, 1995 4
70. Phyllitis scolopendrium (L.)Newm. (Листовик сколоиеидровий) 1992 3
71. Pimpinella major (L.) I Iuds. (Бедренець великий) 1995 4
72. Platanthera bifolia (L.)Rich. (Любка дволиста) * 1992 3
73. Platanthera chlorantha (Cust.)Reichenb. (Любка зеленоквпкова) * 1992 3
74. Poa alpina L. ssp. vivípara (L.) Archang. (TotiKoiiir альшйський жи-вородячий) 1992 5
75. Polypodium moldavicum Ilacq. (Багатошжказвичайна) 3
76. Polystichum aculeatum (L.) Roth (Багаторядник шипуватий) 1999 3
77. Potentilla aurea L. (Перстам золотистий) 1992 5
78. Potentilla erecta (L.)Raeusch. (Перстач прямостоячий) 1992 5
79. Potentilla leucotricha (Borb.)Borb. (Перстач бшоиовстистий) 1992 5
80. Prenanthes purpurea L, (Пренамт пурпуровий) 1999 3
81. Primula poloninensis (Domin) An. Fed. (1 Iepnouuir полоиипський) 1992 5
82. Rhodiola rosea L. (Родюла рожева) ♦ 1992 3
83. Rumex scutatus L. (Щавель щитковидний) 1992 5
84. Salvia glutinosa L. (Шавлт залозиста) 1993 4
85. Saxífraga paniculata Mill. (Ломикамшь волотистий) 1992 4
86. Scabiosa columbaria L. (Скабюза голубица) 1992 5
87. Scorzonera rozea Waldst. et Kit. (Скорзонера рожева) 1992 4
88. Sedum carpaticum G. Reuss (Очиток карпатський) 1992 4
89. Sedum sexangulare L. (Очиток шестирядний) 1998 4
90. Senecio subalpimis Koch (ЖовтозЫля субалыийське) 1992 5
91. Sieversia montana (L.)R. Br. (Сиверсш прська) 1992 5
92. Sisyrinchium montamim Greene (СизюринхШ ripcbKiitt) 1992 5
93. Solidago alpestris (Waldst. et Kit, ex Willd. (Золотарник алыийський) 1992 5
Пшсумкн ядаптацК рослин на Jti.iiiniiiiiiii 171
Продовження таблигц
Назва виду К 1' О
94. Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd. (Живоюст серцевид-ний) 1996 4
95. Symphytum popovii Dobrocz. (Живомст Попова) 1992 4
96. Telekia speciosa (Schreb.) Baumg. (Крем'яник гарпий) 1992 5
97. Thalictrum aquilegifolium L. (Рутвиця орликолиста) 1992 4
98. Trollius europaeus L. (Купальниця европейська) 1992 4
99. Valeriana dioica L. (Banepiaita дводомиа) » 1992 5
100. Veratrum album L. (Чемериця б1ла) 1992 5
101. Vinca minor L. (Барвнгок малий) 1997 4
102. Vincetoxicum laxum (Bartl.) Gren. et Godr. (Ластовень розлогий) 1992 5
103. Viola canina L. (Ф1алка собача) 1992 4
В умовах культури айстра альшйська добре росте i розвивагться. Масова бутошзашя настае у пернпй декад1 травня. Цвке з середини травия до початку червня. Насшня достигае у лniiHi-cepinii. Вегетащя закшчуеться у листопад!. Рослина ст1йка до uikUhhkíb, невибаглива до родючостч грунту, тшевитривала. Занесена у Червону книгу УкраУни.
Вона декоративна i заслуговуе на озеленения сад1в, сквер1в та парюв.
2. Анемона нарцисоцв1та — Anemone narcissiflora L., puKiciia, завезена з г.Туркул ¡матурними рослинами. Приживания становило 60 %. В умовах Бо-ташчного саду регулярно цв1те та плодоносить, але самоЫву не дае. В лабо-раторних умовах насшня 30bcím не проростае у зв'язку з слабкою дифе-реншашею зародка. Для виведення насшня ¡з стану сиокою необхши пизью температури протягом 60 дшв. За характером вегетацп вид належить до вес-няно-л1тньо-осшньозелених. Вегетагия розиочинаеться з kbítha i »¡л cnir ро-слини йдуть зеленими. У нашвзатшку рослини за своУми бюметричними по-казниками переважають особини, в1дкритоУ míchcboctí, чутлив1 до шдживлення грунту, особливо листяним перегноем.
Анемона нарцисоцвка може бути окрасою як кам'янистнх ripoK, так i з ycnixoM може використовуватись для сол1терних посадок у нашвзагшених д1лянках сад1в та парк1в.
3. АстранЫя велика — Astrantia major L. Родина зонтичш (Apiaceae). Зро-стае на л1сових галявинах i ripcbKnx луках Карпат. Занесена до ЧервоноУ книги УкраУни.
Рослини завезено у ¡матурному в i ui в 1992-93 роках з полонини Менчул околиц1 с. Кваси Рах1вського р-ну, а також вирощено ¡3 3Í6panoro там же насшня. Приживания становило 90 %. Рослини чудово адаптувались в нових умовах, добре ростуть, розвиваються, дають рясний самос1в, який конкурен-тноздатний з бур'янами. Розмножуеться насшням, яке слщ виЫвати гид зиму. За характером вегетащУ вид належить до весняно-лПньо-осшньозелених. Ве-сняне в1дростання починаеться у kbíthí i тривае до випадання cuiry. Рослини добре себе почувають як на в1дкрит1й дЫянщ, так i в затшку, — невибаглив1
172 Охороия бшрппомяшггя: тсорпii'ini та мрикладтм яспскги
до грунту, i не пошкоджуються итдниками. Для озеленения викорнстовуемо в грунових посадках з Iris pseudocorus L., Aquilegia vulgaris L. та in.
4. JlyiiapiM оживаюча — Lunaria rediviva L.
Поширена у Карпатах та у Середшй Сврош в листяних nicax на св1жих грунтах. Занесена доЧервоно! книги Укра'ши [3].
Кореневища 3¡6pano у 1993-94 pp. у буковому лici нижче полонини Менчул. В умовах культури добре розвиваеться, досягаючи 90-100 см висоти. Початок вегстаци у kbíthí, розкриття kbítkobhx бруньок у перш i й половиш травня. Цв1те в к i им! травня на початку червня. Масово и а с i 11 м я достигае у друпй половит сериня, Hiniia декоративна i л1карська рослина.
5. Таволжннк звичайний — Aruncus vulgaris Rafin.
Поширеннй у Карпатах, на Кавказ! та Середшй Сврош по лках, чагарни-ках, на порубах.
У Ьотсад завезеппй у 1992-93 pp. з верхньо! меж1 букового лку, нижче полонини Мепчул б|ля с. Кваси Рах1вського р-ну. В умовах культури досягае понад 2 м висоти. Вегеташя настае з друго! ноловини квпня. Поява бутон1в nij|MÍ4ena у iiepiiiiií половши травня. Цвпе з ктця травня до початку липня. 1 f а е i 1111 я достигае у сери u i. Рослина nocyxocTÜíKa, не ушкоджуеться итдниками, однаково добре росте у заттку, пашвзатшку та на викритих ¿оляпках. 36epirae декоратившсть протягом усього вегеташйного пертду.
Hiiiiia медоносна рослина. Заслуговуе на широке вировадження в озеленения сад1в, napKÍB та скверйв на св1жих i вологих шдиосно багатих грунтах.
6. Ц»буля переможна — Allium victorialis L.
Поширена у Карпатах на субалыпйських луках, на Кавказу у Cnöipy, а також в горах Середпьо! ¡ Швденно! Свропи, у МалШ та Схщшй Азм.
I (ибулшш з!брано у 1992 р. на субалыпйських луках полонини Менчул та гори Чорногора. Цибулини були висаджеш у nauinjarinKy в суглииистий грунт, приживания становило 100%. Слщ визначити, що в нрирод1 ней вид росте на заболочепих мкцях. Вегеташя в умовах культури настае в середиш kbítha, kbítkobí бруньки розкриваються у III декад1 травня. Цв1те з початку червня. Плодоносить та дае схоже насшня, нроте розмноження рослин масшням затруд-нене, так як латентний перюд насшня б1лыне 200 д|б. У зв'язку з цим перспек-тивннм с вегетативне розмпожепия шляхом в1докремлення доч1ршх цибулин.
Цибуля переможна, маючн ряд цшних властивостей, заслуговуе подаль-Ш010 вивчення для б1лым широкого введения у культуру з метою одержання uiinioV л!карсько'| ран иьовггам i н но! с про ни ни. Рослина декоративна i рекомендуешься для озеленения.
7. Чемериця 6uia — Veratrum album L.
Поширена на алыпйських луках Карпат, а також у горах Центрально! i Швденно! Свропи, на bhcotí 800-2400 м над р.м.
Кореневища 3¡6pano у 1993-94 pp. на луках р. Лопушанки (околиш с. Ло-nyxiB Тячтського р-ну Закарнатсько! обласп). Рослини шсля пересадки легко адаптувались. В культур! розвиваються добре, досягаючи 80-100 см висоти. Цвггуть у 4epeiii. Плодопосять в ceprini, даючи схоже нас1ння, яке вис1вають HÍ3HO восени або весною. В обох випадках схож1сть насшня висока — 85-90 %. При весняних строках cíb6h мсршд нроростапня становить 18-25 д|б.
Шсектинидна, лшарська, отруйна, декоративна рослина.
8. Чемериик червонуватий — llelleborus purpurascens Waldst. et Kit.
Пщсумкн a.nniiinuiYpocjiini ия Jli.miniiiiiii 173
Зустр1чаеться у листяних nicax, на узл1ссях, у заростях чагарншав у Карпатах, Зах1дному Под1лл1 а також у Середшй Ceponi.
Кореневища 3¡6pano у 1993 poni на верхшй меж1 букового jiicy i на сухому кам'яному схил1 полонини Менчул. Приживания становило 60 %. В умовах культури регулярно цв1те та плодоносить, дае самоав.До переходу рослин в ге-неративний bíkobiiíí стан потребуе ретельного агротехшчного догляду. Згодом рослини потужно розростаються i в сташ конкурувати з бур'янами. Цвгпнпя рослин тривале (швтора-два м!сяш) i починаеться в лютому-березш, нав1ть шд сшгом. У травн1 достигають плоди. Краще росте у затшку та нашвзатшку. Роз-множуеться вегетативно — под1лом кореневищ, або iiaciiincBO — bucíbom насшня н¡д зиму. Листки функцюнують 14-16 мкяшв.
Вид дуже цшний не т1льки для медицини (м1стигь cepueei ппкозиди), але i е декоративним протягом всього пертду вегетацй'. 9. Шавл1я клейка — Salvia glutinosa L.
Поширена у Карпатах, на Кавказ!, а також у Середшй i Швдеишй Сврош. Кореневища з1брано у 1993 в ялиново-буковому узл)сс1 6¡ ля mí ста Рахова. В умовах культури висота рослин 100-110 см. Цв1те з початку червня до середи-ни серпня. Насшня достигае у серпш-вереснь Розмножуеться вегетативно — подлом кореневищ та насшнево, даючи масовий самост. При групових посадках проявляе домп!уюч1 тенденцп, потужно розростаючись та розселяючись па новш територм, незалежно в1д осв1тлення, грунтових умов та наявносп ¡hhioí рослинностк Ст1йка до ишлник1в, нроявляс фконцидш власгивосп. При групових посадках сл1д пам'ятати, то рослини цього виду не ттьки конкурентно-здатш, але й виткняють inini види рослин, приводячи до повною íx знищенпя. Винятки становлять ти1ьки крем'яник гарний та бориивники.
Декоративна, техшчна, еф1роол1йна рослина. Заслуговуе на широке внро-вадження в садово-паркове буд1вництво.
BaraTopÍ4H¡ спостереження за вищенаведеними видами рослин дають шдставу стверджувати:
• значна частина рослин, штродукованих в умовах Львова, не вимагае спешальних агротехшчних умов i добре росте та дае новноцшне насшня на дерново-шдзолистих грунтах р1зного мехашчного складу;
• тшевитривал1 рослини на в1дкритих д1лянках знижують декоратившсть та змшюють проходження фенолопчних фаз розвитку;
• б1лышсть рослин Карпатсько! флори тдлягае введению у культуру для вивченння з метою збереження фпогенофонду i настуииоТ рештродукцп.
Л1тература
1. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.М., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. — К.: Наук, думка, 1987. — 548 с.
2. Мялнповський К.А. Рослиишсть високопр'я Украшських Карпат. — К.: Паук, думка, 1980 —280 с.
3. Червона Книга УкраТнн. — К.: Украшська енциклопедт ¡м М.П. Бажана, 1996. — 602 с.
4. Чопик В.1. Púucicui рослини УРСР та íx охорона. — К.: Знания, 1963. — 45 с.
5. Чоиык В.И. Редкие и исчезающие растения Украины. Справочник. — К.: Наук, думка, 1978, —216 с.
174 Охорона (норппомяшпп: теорети'ни та нрнкладш аспект
