CC BY
11
настий, вишня пщана. Досить багато рослин iз Схщно! Ази - це магнолiя ко-бус, кизильники, кельтерiя, барбарис Юлiана, софора японська, хеномелес японський, сакура, елеутерокок колючий, шипшина зморщена, оксамит амурський, ялиця цшьнолиста, виноград амурський, клен маньчжурський, лимонник китайський. На жаль, на сьогодш боташчний сад знаходиться у за-недбаному станi. Нова територiя боташчного саду, створеного на мiсцi ко-лишнiх кар,ерiв, в основному зайнята аборигенними видами (вж 40-50 роюв).
Серед рекреацiйних зон мiста найбшьшу площу займае Центральний парк культури й вщпочинку iм. Лесi Украшки. Рослиннiсть парку створена штучно. У структурi паркових фiтоценозiв чiтко прослщковуеться наявнiсть трьох ярусiв: високих дерев (ялина, береза, верба, ясен, клен, дуб, пркокаш-тан); шдросту та шдлюку (молодi дерева ясена та липи, кушд бузини i лщи-ни) i трав'янистого ярусу (шпориш, осока, пирiй, тимофпвка, молочай, коню-шина). Майже усi представники флори е зональними для м. Луцька.
Парк культури й вщпочинку iменi 900-рiччя Луцька - другий за розмь рами i облаштованiстю. Побудований на початку 80-х роюв i знаходиться в межах 33-го мжрорайону мюта, у долинi р. Сапала1вки. У цiлому дана рекре-ацшна зона благоустроена iстотно гiрше, тж парк культури й вiдпочинку iменi Лесi Укра1нки.[1]
У Луцьку зелеш насадження займають понад 500 га. Аналiзуючи су-часний стан природно-заповщних та рекреацiйних територiй м. Луцька, дохо-димо до висновку, що вс вони зазнають iнтенсивного антропогенного впли-ву. Бiльшiсть 1х знаходиться в цен^ мiста та поряд з промисловими тд-приемствами i автомобiльними шляхами.
Хоча Луцьк е одним з найзелешших мiст Украши, проте йому не виста-чае яюсних та впорядкованих рекреацiйних зон, для комфортного вщпочинку мешканцiв та гостей мюта. Не вживаються заходи щодо збереження юнуючих пам'яток дендрофлори як щнного спадку для майбутшх поколiнь. У зв'язку з цим, у мют необхiдно розширити та привести до належного стану мережу парюв i скверiв, вжити ряд заходiв щодо збереження дерев-довгожителiв.
Л^ература
1. Мольчак Я.О., Фесюк В.О., Картава О.Ф. Луцьк: сучасний еколопчний стан та проблеми. - Луцьк: РВВЛДТУ, 2003. - С. 115-119.
2. Михайлишин О. Палацово-парков1 ансамбл1 Волиш 2-1 половини XVIII - Х1Х столггь. - Ки1в:2000. - С. 92-93.
3. Майданець I. Жидичин. - Луцьк: Толст1хш Л.М, 1998. - С. 36-37.
УДК 581.522.4 Ст. наук. ствроб. З.М. Лискович;
наук. ствроб. О. О. Ефремова; наук. ствроб, Т.М. Чуйко; наук. ствроб. С.Б. Рибак - Боташчний сад УкрДлТУ
1НТРОДУКЦ1Я CAMPANULA PERSICIFOLIA L. У ЛЬВОВ1
Подано деяю результати штродукцп дзвониюв природно'1 флори Захщного региону Украши Campanula persicifolia L. в умовах Львова. Для устшного впровадження у культуру рослин природно'1 флори важливим е вивчення бiологiчних особливостей розвитку у культур^ способiв 1'х розмноження.
Ключов1 слова: iнтродукцiя, природна флора, культура Сатрапи1а
Z.M. Lyskovich; O.O. Efremova; T.M. Chouyco; S.B. Rybac - USUFWT Introduction of Campanula persicifolia L. in Lviv
The results of introduction of representative natural flora of Western Ukraine -Campnula persicifolia L. in Lviv conditions. Have been presented for the plants of natural flora to be successfully used in culture it's so important to study biological specifity of their development in culture, as well as the way of reproduction.
Keywords: introduction, natural flora, Campanula persicifolia L.
Дзвоники персиколист у культурi B^OMi ще з 1544 р. [1], тепер забут i практично не використовуються в озелененш. 1нтродукщю дзвониюв, як перспективних видiв для озеленення сонячних i натвзатшених експозицш, проводили у Донецькому боташчному саду.
Дзвоники персиколист вiдомi як високодекоративш рослини, ^м того, вони е харчовими, медоносними i використовуються в народнш медициш як болетамувальний зaсiб.
У межах даного виду академж А. Федоров [3] видшяе три рiзновиди: C. persicifolia var. calicina A.DC.; C. persicifolia. var. criocarpa Syrcisch; C. persicifolia. var. laevicaulis et var. lasiocarpa Korch.
Для даного виду характерне повзуче кореневище. Прямостояче стебло, у природi висотою вiд 30 до 80 см, голе, школи коротко опушене, у вер-хнiй чaстинi розгалужене. Прикореневi листки черешковi, шкiрястi, блискуч^ пилчaстi, продовгувaто-кленоподiбнi, голi, верхнi - лшшно-ланцетш, сидячi, голi, черговi. Квггок - 1-5, зiбрaних у просте рихле гроно. Вшочок широкод-звоникуватий, довжиною до 40 мм, голубий або лшовий; трубочка чашечки гола. Коробочка яйцеподiбнa, гола, прямостояча, вщкриваеться трьома дiроч-ками при верхiвцi. Нaсiння дрiбне, округле, коричневе. Маса 1000шт. 0,07 г. У 1 г мютиться до 13 тис. насшин.
Дзвоники персиколист - евро-сибiрський вид поширений в Gвропi (^м Скандинавы, Дани, Англи, Арктики та крайнього Швдня), Зaхiдному Сибiру, Передкавказзь Дзвоники персиколистi е екологiчно пластичним видом: вони ростуть як у соснових люах на шщаних грунтах, так i у вологих дiбровaх на темно-сiрих суглинках та на люових луках бiля струмюв [4].
У Розточчi, Малому Полюс вони не утворюють пишних картин - трап-ляються поодиноко, вщзначаються небaгaтоквiтковим суцвiттям. На швденно-зaхiдних схилах гори Лисо! (на Золочiвщинi), якi заросли злаковою рослиншс-тю першого ярусу, трапляються розюшт куртини даного виду дзвоникiв.
За даними К. Малиновського [5], бшьш високi мiсцезростaння дзвони-кiв персиколистих у Карпатах пов'язаш з верхньою межею смерекових лiсiв i криволюсям та виходами скель, як на горi Прилука (1540 м н.р.м.). Вид нале-жить до люових мезофiтiв, розеткових гемiкрептофiтiв.
У боташчний сад дзвоники персиколистi зaвезенi у 1994 р. з гори Менчгул живими рослинами (приживання становило 95 %). У культур^ де здшснюеться прополювання, розпушення та штучне дощування у посушли-вий перiод, вс органи рослин вiдзнaчaються збiльшеними розмiрaми. Крiм того, з'являються новi ознаки квггки - вiд нашвмахрово! до махрово!, а стебла стають мщшшими.
348
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волинi
Отже, умови культури сприятливо впливають на рослини даного виду: збшьшуються параметри деяких морфолопчних ознак та кшьюсть репродук-тивних органiв.
Багаторiчнi спостереження за ростом та сезонним розвитком дзвоника персиколистого в умовах культури боташчного саду УкрДЛТУ показали, що весняне вщростання розпочинаеться при встановленш стшко! температури повiтря не менше +3...5°С, що вщповщае першiй декадi квiтня. Рiст стебла розпочинаеться з третьо! декади квiтня. Бутонiзацiя - з друго! декади травня, при встановленш середньодобово! температури +15°С, на цей час припадае найбшьш штенсивний рiст стебла. Початок цвiтiння починаеться з першо! декади червня i закiнчуеться у другiй декадi липня. Тривалiсть цвiтiння рослин на дшянщ - 30-40 днiв, а одше! квiтки - 5-8 дшв. У суцвiттi квiтки розпуска-ються знизу до верху, при зрiзi, у водi, бутони розпускаються повшстю. На-сiння починае достигати з друго! декади липня (табл. 1).
Табл. 1. Бiологiчнi особливостi дзвонитв персиколистих
Ознаки Мшцезростання
у природ1 у культур1
Висота генеративного пагона, см 80,0±0'3 120,0±0,3
Ширина куща, см 30,0±0,2 70,0±0,2
Кшьшсть квггок у суцв1ти, шт. 3 5
Кшьшсть бокових стебел у суцв1ти, шт. 2 6
За термшом цвтння дзвоники персиколист належать до групи рослин весняно-л^нього цвiтiння. За характером рштв розвитку - до весняно-осiнньо-зелених. Листя зберiгаеться до сшгу, протягом зими вiдмирае i рослини перезимовують без зелених листюв.
За тривалiстю вегетаци дзвоники персиколист належать до тривало-вегетуючих з перюдом розвитку 200 днiв i бiльше.
У зв'язку з штродукщею дзвоника персиколистого вихiдним матерь алом для дослiдження лабораторно! та грунтово! схожостi служило насiння рослин, зiбраних в умовах культури. Аналiз результата показав, що свiжозiб-ране насшня дзвоника персиколистого не мае перюду спокою. У лаборатор-них умовах десемшащя тривае 10 днiв, масове проростання настае на 20-30 день, схожкть - 85,5-98,7 % (табл. 2).
Табл. 2. Проростання настня дзвонитв персиколистих у лабораторних та
польовихумовах (%)
У лабораторних умовах У польових умовах
на дистильованш вод1 у груни
98,7 85,9 76,5
У вщкритий грунт насшня дзвоника персиколистого вишвали у рiзний час: тд зиму i навесш - у добре шдготовлеш грядки та у поЫвш ящики в теплицю. Високi результати отримали при висiвi насiння у жовтш безпосе-редньо у вщкритий грунт, яке зiйшло на початку квггня. При веснянiй сiвбi у грунт Ыянщ з'явилися на 20-25 день. Грунтова схожiсть насiння весняно! i шдзимово! сiвби була високою i становила 98,0 -98,5 %.
Табл. 3. Трунтова схож^ть настня дзвонитв персиколистих _при рiзних строках Ывби, %_
Строки швби насшня
Свiжозiбране Весняний П1дзимовий
100 98,0 98,5
1з даних табл. 3 видно, що найвищу схожють мае свiжозiбране насш-ня, дещо меншу - насiння, висiяне шд зиму та навеснi.
Таким чином, вивчення грунтово! схожостi дзвоника персиколистого вказуе на те, що насшня даного виду не потребуе передпошвного обробгтку.
Дослiди з вегетативного розмноження дзвониюв персиколистих проводили у вщкритому грунтi. У кожному варiантi брали 10 стеблових, листо-вих i кореневих живцiв у трикратнш повторностi. Термiн живцювання визна-чали залежно вiд ритму росту i розвитку рослин. Вiдбирали зелеш живцi дов-жиною 3-5 см з двома-трьома бруньками на початку вегетацй, у перiод найбiльш iнтенсивного росту рослин; кореневi живцi - довжиною 5-7 см з трьома-чотирма вузлами. Результати дослщв подано у табл. 4.
Табл. 4. Вкоршення зелених живщв з рiзних частин рослин
Частина рослини Вкорiнення Характеристика саджанщв
висота надземно! частини, см кшьшсть пагонiв, шт. довжина коренево! системи, см
Стебло 59,7 15,0 1,6 14,3
Коршь 53,4 15,1 1,9 17,7
Листя 70,8 20,4 1,0 15,3
1з даних табл. 4 видно, що розмноження дзвониюв персиколистих лис-товими живцями дало найвищд результати (70,8 %), з утворенням коренево! системи на 12-й день.
Завдяки високш декоративности можливост озеленення як вщкритих сонячних, так i натвзатшених та затшених дiлянок - дзвоники персиколист заслуговують на широке впровадження у зелене будiвництво.
Висновки:
• за характером ритшв розвитку дзвоники персиколист належать до лггньо-осшньо-зелених рослин, за тривалштю вегетацй до триваловегетуючих, за термшом цвтння - до весняно-лгттх;
• нашння дзвонишв персиколистих не потребуе передпошвного оброб1тку, тому дощльно вишвати свiжозiбраним тд зиму;
• умови культури сприятливо впливають на рослини даного виду: збшьшують-ся параметри як вегетативних органiв, так i репродуктивних;
• iнтродукцiю дзвоникiв персиколистих можна здшснювати трьома шляхами: переносом живих рослин iз природних мюць зростання в умови культури, нашнневим та вегетативним розмноженням, але два остант - бiльш доцiльнi.
Лггература
1. Антонюк Н.С. Багатор1чн1 види дзвониюв украшсько! флори в культур! в ЦРБС АН УРСР.// 1нтродукщя 1 акл1матизац1я рослин на Укрш'ш. - К.: Наук. думка, 1977. - С. 27-30.
2. Купина М.Г. Колокольчики. - М.: Урожай,1954. - 74 с.
3. Федоров А.А. Омейство 158. Колокольчиковые// Флора СССР. - М.-Л.: Изд-во АН СССР,1957, т.24. - С. 133-331.
350
Заповвдна справа в Галичиш, на Подьлл та Волинi
4. Вкюлша О.Д. Родина 137. Дзвоников1 - Campanulaceae Juss.// Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1961, т.10. - С. 401-432.
5. Малиновський К.А. Рослиннють високопр'я Украшських Карпат. - К.: Наук. думка, 1980. - 280 с. _
УДК 581.6,(477:83) Ст. наук. ствроб. В.П. Ткачик, канд. бюл. наук;
студ. 1.Б. Беген - 1н-т екологи Карпат НАН Украти
ХАРАКТЕРИСТИКА ПОПУЛЯЦ1Й ВИД1В РОДИНИ ORCHIDACEAE JUSS. УРОЧИЩА ГОРБКИ ЗАПОВ1ДНИКА
"РОЗТОЧЧЯ"
Охарактеризовано популяцп вид1в родини Orchidaceae Juss. урочища Горбки заповщника "Розточчя". Наведено даш про 1х ареали, характер розповсюдження осо-бин у межах ареал1в, чисельнють, в1кову структуру, урожайнють плод1в, ф1тоцено-тичну приурочешсть. Зроблено висновок про необхщшсть активно! охорони охарактеризована популяцш.
Ключов1 слова: Orchidaceae Juss., популящя, фггоценоз, охорона.
V.P. Tkachyk, Ph. Dr.; stud. I.B. Behen - Institute of Ecology of the Carpatians
NAS of Ukraine
Populations of species of family Orchidaceae Juss. of Gorbky part
in "Rostochcha" state reserve
Characteristic populations of species of family Orchidaceae Juss. of Gorbky part in "Rostochcha" state reserve. Here are provided data about it's areals, the character individuals dislocation in the areal's boundaries, quantity, age structure, fruits productivity, tical localization. The conclusion is made about taking measures necessity of active protection populations characterized.
Keywords: Orchidaceae Juss., population, phytocenosis, protection.
Одним iз головних завдань заповщниюв е охорона рщюсних i зника-ючих видiв [10]. Виршити це завдання можна шляхом оргашзаци !х охорони на популящйному рiвнi [1]. Рщюсними й зникаючими е уЫ орхщш (Orchidaceae Juss.) [2]. У заповеднику "Розточчя" зростае 15 видiв ще! родини [9]. В урочищд Горбки ми встановили зростання шести видiв. 1х вивчено на популя-цшному рiвнi за загальноприйнятими методиками [4, 6, 12].
Урочище майже вщособлене вщ iнших зaповiдних урочищ i тiльки на невеликому промiжку межуе з урочищем Заливки, яке характеризуеться спе-цифiчними екологiчними умовами, зокрема, наявшстю глибоких перезволо-жених торфiв.
У лiтерaтурi наведено рiзнi визначення популяцй. Нaйповнiшим воно е у виклaдi О.В. Яблокова [14], в якому враховаш нaйвaжливiшi досягнення рiз-них нaпрямiв популяцiйноl бiологil. Популящя, у його виклaдi, це природно-iсторичнa структурно-функцiонaльнa група особин. Встановлення меж таких популяцш е складним процесом, що потребуе проведення дослщжень на вели-кiй територil. Проте, як зазначено у колективнш пращ "Жизнеспособность популяций" [1], термш популящя можна застосовувати як для функщональних груп особин, так i для будь-яких iнших, довiльно видшених сукупностей осо-
