CC BY
12
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
2. Панасюк С.М. Амарант - природна скарбниця здоров'я: Експериментальна та кш-шчна фiзiологiя i бiохiмiя. - Львiв: ЛДМУ. - 1997, т. 2. - С. 1-3.
3. Панасюк С.М., Саратовський В.В., Скляров О.Я, Краевський С.Л., Kît G.I., Протасов В.С. Комплексне застосування продукгiв переробки насшня амаранту як харчово'1 добавки при л^ванш гастро-дуоденально'1 зони: Експериментальна та кшшчна фiзiологiя i бiохiмiя. - Львiв: ЛДМУ. - 1996, т. 1. - С. 65-66.
4. Панасюк G., Скляров О., Лукович I., Саратовський В., Гаталяк В., Косий С. Роль складових компоненпв оли амаранту в його цитопротекторнш ди. Реабiлiтацiя та л1куван-ня в санаторно-курортних умовах// Матерiали н-м. конференций - Трускавець. - 1996. -С. 52-53.
5. Тарасова Е.В., Бороняк I.M., Цимар О.Ф. Бюлопчно активт речовини рослин роду щириця: Експериментальна та клiнiчна фiзiолоriя i бiохiмiя. - Львiв: ЛДМУ. - 1997, т. 2. С. 6-7.
6. Царик З.О. Амарант - бюлопчш та господарсько-цшш ознаки i перспективи його вико-ристання: Експериментальна та клiнiчна фiзiологiя i бюх1мя. - Львiв: ЛДМУ, 1997, т. 2. - С. 8-11.
7. Слобода О.М. Вирощування амаранту багряного сорту "Сюф" для потреб тваринниц-тва: Експериментальна та кттчна фiзiолоriя i бiохiмiя. - Львiв: ЛДМУ. - 1997, т. 2. - С. 21-22.
8. Кравщв Р.Й., Батюк 1.Ф., Швайювський В.Я. Амарант: способи вирощування i вико-ристання. Експериментальна та клiнiчна фiзiологiя i бюммш. - Львiв: ЛДМУ. - 1997, т. 2. - С. 23-25.
9. Краевський С.Л, Скляров О.Я., Саратовський В.В., Панасюк G.M., Га-ник Р.В., Чапля М.М., Попова B.I. Застосування продукпв переробки амаранту при захво-рюваннях сечовидшьно!' системи: Експериментальна та клiнiчна фiзiолоriя i бiохiмiя. - Львiв: ЛДМУ, 1997- Том 2. С. 49-51.
10. Саратовський В.В., Скляров О.Я., 1вченко М.М., Kît G.I., Прокопович Л.Н., Га-ник Р.В. IX науково-методична конференцiя Людина та навколишне середовище - проблеми безперервно'1 еколопчно!' освiти в ВУЗах: Зб. наук. праць. - Одеса: ОДАХ. - 2003, т. 2. - С. 23-25.
УДК 581.522.4 Ст. наук ствроб. З.М. Лискович; ст. наук. ствроб.
Г.М. Павлюк; наук. ствроб. 1.Г. Мелешко - Ботатчний сад УкрДЛТУ
1НТРОДУКЦ1Я CAMPANULA RAPUNCULOIDES L. У ЛЬВОВ1
Представлеш результати штродукцп Campanula rapunculoides у Львова Для ви-користання в озелененш дикорослих видiв надзвичайно важливе вивчення бюлопч-них особливостей розвитку у культур^ методiв i способiв 1'х розмноження.
Ключов1 слова: iнтродукцiя, iматурнi рослини, Campanula rapunculoides L.
Z.M. Lyskovich; G.M. Pavluk; I.G. Meleshko - USUFWT Introduction of Campanula rapunculoides L. in Lviv
The results of introduction Campanula rapunculoides L. in Lviv have been presented. In order to be successfully used in greening it is so important to study biological specifity of development in culture, methods and ways of it's division and germination.
Keywords: introduction, natural flors, Campanula rapunculoides L.
У практищ озеленения наших мют дзвоники трапляються дуже рщко, хоча у Захщно-Свропейському сад1внищш вони досить поширеш. Дзвоники, пор1вняно з шшими рослинами, вщзначаються красою кв1тки, довготривалим перюдом цвтння, посухостшюстю та невибагливютю до умов зростання. Кр1м того, вони цшт харчов1, в1тамшосш, медоносш та лжарсью рослини.
Об'ектом наших дослщжень стали дзвоники ршчастопод1бш (Campanula rapunculoides L.), як належать до секци Medium, шдсекцн Eucodon. Лабора-ториi дослiджеиия бюлоги i визначення якостi иасiиия проводили за методикою К.С. Овчарова (1), насшневу продуктившсть визначали за I.B. Вайнапем (2), життева форма розглядалася за 1.Г. Серебряковим (3), фенолопчш спосте-реження проводились за методикою Головного боташчного саду АН СРСР (4).
312
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
Науковий вкиик, 2004, вип. 14.8
Даний вид поширений по всiй Сврот (крiм Арктики та крайнього Шв-дня), на Кавказi, у Середнш Ази та Захiдному Сибiру. В Укршт дзвоники рiпчатоподiбнi поширенi майже на всш територи у люах, чагарниках, по берегах водоймищ, у Карпатах трапляються на висот 1470 м н.р.м. (5). Життевою формою дзвоникiв рiпчастоподiбних е нашврозетковий багаторiч-ник. Вид належить до лучно-люових мезофiтiв. Дорослi генеративнi особини являють собою трав,янистi багаторiчники iз стержневим коренем та повзучи-ми тдземними пагонами. Прямостояче стебло висотою 50-100 см, голе, рiдко короткоопушене, добре улиснене. Листки по довжиш стебла морфологiчно рiзнi: прикореневi - серцевоподiбно-яйцеподiбнi з довгими черешками, стеб-ловi - яйцеподiбнi з довгими черешками; верхш - ланцетнi, сидячь Квiтки на коротких нiжках, у густому гроноподiбному або розгалуженому суцвгт: вь ночок 15-20 см завдовжки, лiйкоподiбно-дзвоникуватий, лiловий, лопатi його вшчаст по краю, плiд коробочка (6).
Табл. 1. Морфо-бiологiчнi особливост'1 дзвонитв pin4acmonodi6Hux
Ознаки Умови мгсцезростання
природнг культурнг
Довжина генеративного пагона (см) 47.3 ± 0.30 98.9 ± 1.2
Кшьшсть прикореневих листав (шт.) 13.5 ± 0.09 15.3 ± 0.14
Кшьшсть квiток у суцвгт (шт.) 20.3 ± 0.11 120.6 + 8.1
Кiлькiсть бокових стебел у суцвгти (шт.) 18.5 ± 0.07 22.3 ± 0.12
Дгаметр квгтки (см) 2.1 ± 0.02 3.8 ± 0.04
У культурi розмiри генеративного пагону, кшькгсть листкiв, квгток та ix розмiри бiльш варiабельнi, нiж у природi.
Як видно гз таблицi, в умовах культури рослини досягають значних роз-мгргв, утворюють бiльш розгалуженi стебла, вiдзначаються багатокштковгстю.
Табл. 2. Особливосmiритмши сезонного розвитку дзвонишв _ртчастоподiбниху кульmурi_
Початок вегетацп Бутотзащя Цвтння • ^ hfl к ля ан И К м а Плодоношення £ с i л а и К р Н i ■Д '¡4 •d н R й -d атн В и Ч а и а и Н м
початок ь ц tu К початок ь ц tu к 'S початок ь ц tu К плодоно н « нн е ш цац а н И tu • ^ Lu « U в
3 о 4 о 5 о о 7 о m 7 о 8 о 1 21 О 0
in 2 (N in 0 ГО ю 0 (N in 2 ю о
Фенолопчш спостереження в умовах культури показали, що весняне вгдростання у дзвоникгв рiпчастоподiбниx в III декадi березня - I декадi квгт-ня, коли середньодобова температура повгтря коливаеться в межах +5...7 °С. Стадiя бутошзаци i початок росту стебла - з II декади травня до I декади чер-вня при середньодобовгй температурi +10 °С. Початок цвтння припадае на II декаду червня, масове цвтння починаеться у III декадi червня i закгнчуеться у III декадi липня. Тривалгсть цвiтiння однiеi квiтки 4-5 днгв. Насiння дости-гае з III декади липня до III декади серпня. За строками цвтння дзвоники рiпчастоподiбнi вгдносяться до рослин лгтнього цвтння, а за пергодом - до тривало квiтучиx (20-25 дшв).
2. Заповщна справа i охорона природи
313
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
За характером ритм1в розвитку рослини належать до весняно-лгтньо-зелених з повним циклом розвитку (160 дшв), що дае пiдставу для широкого 1х впровадження в озеленення.
Насшня дзвоника рiпчастоподiбного дрiбне, довжиною 1,1-1,2 мм, шириною 0,8 мм, плоске, елштичне, коричневе, блискуче, маса 1000 шт. -0,13 г. Схож1сть свiжозiбраного насшня становить 2-5 %. При збшьшенш стро-кiв зберiгання насшня його схож1сть зростае. Так, шсля 30-40 днiв вона становить 10-15 %, а через 4-5 мiсяцiв - 80-90 % з енергiею проростання - 79 %. Стратифжаци насiння не потребуе i проростае на 20-25 день. Тип проростання надземний. На 10-15 день з часу появи проростюв з'являються шм'ядольш листки, округло! форми, 8-11 мм довжиною, як функцюнують 20-30 днiв. Гшоко-тиль конусоподiбний, довжиною 0,1-0,2 см. Проростки швидко ростуть i роз-виваються. Перший справжнш листок формуеться через 40 дшв, а через 1-1,5 мюящ 1х нараховуеться 3-4, довжина 1х становить 3-5 см, ширина 2-3 см. 1матурш рослини висотою 3-4, см мають розетку iз 3-5 листюв, формуеться коренева система. У вiргiнiльних особин 5-7 листкiв, добре сформована коренева система; висота рослин - 4-7 см; закладаеться генеративний пагш. На 3 -4-й мюяць життя рослини переходять у генеративний перiод.
Табл. 3. Динамшаросту Ыянщв дзвонитв рiпчастоподiбних на першому роц
життя у культурi
К Довжииа, см Розмiр шм'ядол^ см Розмiри листав, см
й .э « & о « 2 ° • ^ и Висота рослиии, с гшоко-тиля кореня довжина ширина £ о о 1-Я й н .и о & ® л довжииа ширина
1 2.12 0.29 2.14 0.89 0.20 - - -
2 2.57 0.50 2.58 0.91 0.29 3 0.5 0.08
3 3.59 0.79 3.49 0.98 0.35 4 1.17 0.11
4 4.97 0.87 4.18 1.00 0.37 5 2.37 1.96
5 5.01 1.10 5.00 1.10 0.40 7 3.59 2.00
Дзвоники рiпчастоподiбнi добре розмножуються вегетативно, подшом шдземних пагошв.
У практищ озеленення дзвоники рiпчастоподiбнi ефектно видшяються на кам'янистих гiрках, мжсбордерах, клумбах, а, також, у посадках наближе-них до природних ландшафт1в.
На пiдставi вище наведених спостережень можна зробити висновки:
• за типом вегетацп вид належить до весняно-л1тньозелеиих з повним циклом розвитку; за часом цвтиия - до лггтх, за тривалютю - до тривалокмтучих;
• иасiиия не потребуе стратифшаци; свiжозiбраие характеризуеться иизькою схожштю та з часом зберiгаиия зростае;
• за адаптацшною здатиiстю дзвоники рiпчастоподiбиi иалежать до видiв, як легко пристосовуються до умов культури;
• агротехиiка вирощуваиия традищйиа;
• оптимальш умови зростаиия - иатвт!иь;
• до груиту дзвоиики рiпчастоподiбиi ие вибагливi, але иа тдживлення реагу-ють позитивно.
314
Заповвдна справа в Галичинi, на Подь^ та Волинi
Науковий вкиик-, 2004, вип. 14.8
Лггература
1. Овчаров К.С. Физиологические основы всхожести семян. - М.: Наука, 1969. - 279 с.
2. Вайнагий И.В. Семенная продуктивность и всхожесть семян некоторых высокогорных растений Карпат// Боташчний журнал. - 1974, т. 59, № 10. - С. 1439-1451.
3. Серебряков И.Г. Морфология вегетативных органов высших растений Подмосковья. - М.: Наука, 1973. - 234 с.
4. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: Наука, 1975. - 80 с.
5. Малиновський К.А. Рослиннють високопр'я Украшських Карпат. - К.: Наук. думка, 1980. - 280 с.
6. Купина М.Г. Колокольчики. - М.: Урожай, 1954. - 74 с.
УДК 581.522.4 Acnip. С.М. Шевченко - Хмельницький
шцюнальний ушверситет
1НТРОДУКЦ1Я ТА ПОШИРЕННЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ CARAGANA LAM. В УКРА1Н1
Висвгглено мюця поширення, бюлого-еколопчш, фггомелюративш та декора-тивш особливосп представникiв роду Caragana Lam., культивованих в Укршш та наведено деякi рекомендацп щодо i'x застосування.
Ключов1 слова: штродукщя, генеративне та вегетативне розмноження.
Doctorate S.M. Shevchenko - Khmelnytsky National University
Introduction and spreading peculiarities of the Caragana Lam. Family
in Ukraine
The article contains information about places of spreading, bioecological, and phito-land-reclamation peculiarities of the Caragana Lam. family representatives, that were cultivated in Ukraine and cites some recommendations as to their application.
Keywords: introduction, phitoland-reclamation, generative and vegetative reproduction.
Карагани - бобов1 рослини та i'xm ф^омелюративш якост мають бути широко використаш в умовах вщновлення родючост земель, боротьби з нега-тивними геоф1зичними явищами. Наш1 дослщження спрямоваш на вивчення систематичного складу цього роду з метою введення ушх вщомих в Укра"ш ви-д1в до "Саду бобових" Боташчного саду Хмельницького нацюнального ун-ту.
Рщ Карагана (Caragana Lam.) належить до родини бобових (Faba-cea L.). Представники роду - кущд, шод1 деревця, з товстими, рщше бшувати-ми або рожевими кв1тками i др1бними цилшдричними бобами. Вщомо понад 90 видiв, зосереджених у помiрно теплих районах Gвразii (Алексеев, 1997). Липа О. Л. (1977) називае понад 70 видiв цього роду. Карагани досить швид-корослi, посухо- i морозостiйкi, невибагливi до грунту, добре витримують несприятливi екологiчнi умови великих мют i промислових центрiв. Легко розмножуються насшням, а садовi форми - щепленням. Представники роду Caragana Lam. цшт своiми фiтомелiоративними (грунтозахисними, проти-ерозiйними, азотозбагачення тощо) та господарськими (лжувальними, медо-носними, харчовими тощо) властивостями.
Цiкаве походження родовоi назви. Як свiдчать лггературш джерела, наз-ва "карагана" походить з киргизь^' мови вiд двох ошв: "кара" - чорний, "гана" - вухо, а точшше - вiд назви чорного вуха лисиць, що живуть в чагарниках.
2. Заповщна справа i охороиа природи
315
