CC BY
32
Л1тература
1. Diagnosing Injury to Easterr Forest Trees. Pennsylvania, 1987. - S. 30.
2. Лонсдейл Д. Nectria coccinea infection of beech bark variations in disease in relation to predisposing factors. Ann.Sci. forest, 1980. - P. 307-317.
3. Молотков П.1., Денбновецький Г.Ю., Баганич М.1., Лесовський А.В. Здоров'я бука. - Ужгород: Карпати, 1973. - 96 с.
4. Капецький З. Owady uszcadzajace buca zwyczajnego (Fagus silvatica L.) na obszare jego naturalnego Zasiegy w Polsce// Prace Inst. Badawcz. Lesn. - 1969. - 367 s.
5. Паук Г. Wirusuntersuchungen von Blattern rindennektotischer Buchen// Die Soz. Forstwirtschaft. - 1966, № 8. - S. 20.
6. Саштарш правила в люах Украши. - К., 1995. - 20 с.
7. Алексеев В.А. Диагностика жизненного состояния деревьев и древостоев// Лесоведение. - 1989, № 4. - С. 51-57. _
УДК 581.522.4 Наук. ствроб. Т.М. Чуйко; ст. наук. ствроб. Г.М. Павлюк;
наук. ствроб С.Б. Рибак - Ботамчний сад УкрДЛТУ
1НТРОДУКЦ1Я ДЕЯКИХ ТШЬОВИТРИВАЛИХ РОСЛИН ПРИРОДНО1 ФЛОРИ ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ ДЛЯ
ПОТРЕБ ОЗЕЛЕНЕННЯ
Подано основш результати штродукцп малопоширених в озеленены видiв рос-лин: анемона люова, горлянка повзуча, астранщя велика, скополiя карнюлшська, ме-дунка темна, копитняк европейський, чемериця Лобеля, купина широколиста, к. ль карська, к. багатоквггкова, вороняче око звичайне.
Даш види можуть бути використаш як матерiал для озеленення.
Scientific employee T.M. Chouyco; senior scientific employee G.M. Pavluk;
scientific employee S.B. Rybac - USUFWT
Introduction some shade enduring of plants natural flora West of region of
Ukraine for needs of gardening
The basic results introduction little-known in greening of kinds of plants are sent: anemone sylvestris L., ajuga reptans L., asarum europaeum L., astrantia majoc L., scopolia carniolica Joco., pulmonaria obscura Dumort., veratrum lobelianum Beron., polygonatum latifolium (Jacq.) Desf., p. officinalis (L.) All., p.multiflorum (L.) All., paris quadrifolia L.
This specials can be used as a material for greening.
Серед багатого видового складу вищих судинних рослин (понад 2000), значна кшьюсть рослин мае декоративну цшшсть. Аборигенш декоративш трав'янист рослини е перспективними при створенш ландшафтних парюв та штучних барвистих плям у насадженнях, близьких до природних.
Об'ектами дослщжень стали деяк тшьовитривал1 види рослин при-родно! флори: Ajuga reptans L. (Lamiaceae) - горлянка повзуча (губоцвт). Ба-гатор1чник з довгими лежачими, або пришднятими укор1неними вегетативни-ми пагонами. Поширений у люах, люостепах пом1рного кл1матичного поясу Свропи, спорадично знаходиться у субальп1йському пояЫ. ввро-кавказький монтанно-субальп1йський вид. Росте у листяних та зм1шаних л1сах, на трав'янистих схилах. У культур1 сягае висоти 20-40 см за рахунок генератив-них пагошв.
Початок вегетацп зумовлений встановленням температури +5 - +8оС, що вщповщае III декадi березня - I декадi квiтня. Цвiтiння починаеться з II декади травня i за тепло! волого! погоди тривае 25-35 дшв, за вiдсутностi опадiв термiн цвтння скорочуеться до 10-15 днiв. За сприятливих погодних умов осеш спостертаеться повторне цвiтiння у вереснi, яке тривае 15-20 дшв. Насшня, яке при цьому зав'язуеться, не визрiвае. Проростання насiння г. пов-зучо! затруднене, потребуе стратифшаци. При посiвi пiд зиму у вiдкритий грунт схожють становить 67-69 %.
Г. повзуча - вегетативно рухомий вид, шсля плодоношення штенсив-но розмножуеться. Вид конкурентоздатний.
Г. повзуча придатна для озеленення затшених територiй, тшистих та на-пiвзатiнених паркових дшянок, для використання в альпiнарiях, сонячних i на-пiвзатiнених експозицiй [Картсонова, 1985]. Вид належить до перспективних при створеннi стiйкого грунтового покриву в екстремальних умовах озеленення.
Anemone sylvestris L. (Ranunculaceae) - анемона лiсова (жовтецевi), розетковий китицекореневий гемжрептофгт. I! ареал займае бiльшу частину Свропи, Передню та Середню Ази, Монголiю, Сибiр. В Украiнi поширена в широколистяних та мiшаних люах, на лiсових луках; трапляеться у швшчних степових районах [Антонюк, 1977]. Найпосухостшюша серед анемон. Росте на сухих вапнякових схилах. У захщних областях Украши найбiльш часто зустрiчаеться на Волино-Подiллi.
У ботанiчному саду УкрДЛТУ анемона люова культивуеться з 1990 р. придбана пересадкою живих рослин з Лисо! гори Золочiвського району Львiвськоi областi. У культурi висота рослини сягае 40 см, а кшьюсть пагонiв збiльшуеться з 1-2 до 4-5 шт.
При проведенш спостережень за сезонними ритмами розвитку особли-ву увагу звертали на вщростання i цвiтiння, оскшьки, вiд проходження цих фаз залежить декоративнiсть виду i стiйкiсть у культурь Анемона лiсова вiдростае у III дек. березня - першш половит кштня, коли середньодобова температура пов^я перебувае в межах +5 - +7 о С, у кшщ квiтня - на початку травня рос-лина мае розетку розвинених листюв i вже з'являються бутони. Початок цвь тiння - з II декади травня - юнець в I - II декадi червня. Тривалють цвiтiння 20-30 дшв. В умовах затяжно!' тепло!' осеш в а. люово! було вщзначене повторне цвiтiння. Отже, а. люова належить до весняно-л^ньозелених видiв, якi веге-тують з кв^ня до настання перших заморозюв осенi. У цiлому, тривалiсть вегетацп становить 133-150 дн. Розмножуеться а. люова як насiннево, так i вегетативно. К насшня не потребуе передпошвного обробiтку i дае найвишд ре-зультати при сiвбi свiжозiбраним насiнням (83,6 %). При вегетативному роз-множеннi оптимальним варiантом е розмноження кореневищними живцями у перiод iнтенсивного росту рослин, тодi вкорiнення сягае 70-90 %.
Анемона люова не вибаглива рослина до умов зростання. Добре росте як в умовах нашвзатшку, так i у затшку. А. люова декоративна на галявинах паркiв, по берегах водойм та сухих рiчок, на кам'янистих схилах. Ií можна ви-користовувати у мiксбордерах i як бордюрну рослину. Asarum europaeum L. (Aristolochiaceae) - копитняк европейський (хвилiвниковi).
1. Лкознавство, лiсiвництво, лкова наука i 0CBÍTa
99
Свропейський вид, в Украшг поширений всюди, KpiM Криму. Росте на сирих рихлих грунтах у широколистяних та мгшаних лiсах, е iндикатором плодючих гранив. Одна Ï3 небагатьох дуже тгньовибагливих рослин, у посадках у культурi сягае 10-15 см висоти. Довгокореневищний багаторiчник. За термiнами весняного вгдростання належить до раннiх (III декада березня - I декада квгтня). З одночасним вгдростанням нових пагонгв з листям, утворю-ються бутони, цвiтiння не тривале, - 9-12 дшв. Листя на зиму не вгдмирае, легко розмножуеться як вегетативно, так i насгннево, причому дае масовий самосгв. К. европейський - прекрасна декоративна грунтопокривна рослина, стгйка у культурi, витримуе тгнь там, де iншi рослини не приживаються.
Astrantia major L. (Apiaceae) - астранцгя велика (зонтичнi). Вид занесений до Червоно1 книги Украши. Кореневищний багаторiчник, поширений у Карпатах на лгсових галявинах i ггрських луках.
У культурi сягае висоти 70-80 см. Весняне вгдростання а. велико1 починаеться в III декадi березня - I декадi квiтня. Цвiтiння тривае 40-45 дшв з III декади червня до II декади липня. При теплгй осеш вгдбуваеться повторне цвтння. За характером феноритмотишв цей вид належить до весняно-лггньозелено1 групи рослин, як вегетують повний вегетацгйний перiод, закгн-чуючи вегетацiю у строки настання перших осшшх заморозкгв. Розмножува-ти велику доцiльно насшнево, висгваючи насiння пiд зиму, грунтова схожiсть при цьому сягае 90-95 %. У культурi зростае десятки рокгв на одному мiсцi, дае рясний самосгв, стiйка до вимерзання, хворiб та шкiдникiв. Ефективно виглядае у групових посадках з крем'яником гарним (Thelekia speciosa L.), швниками сибiрськими (Iris sibirica L.), таволжником звичайним (Aruncus vulgaris L.), рутвицею орликолистою (Thalictrum aquilegifolium L.).
Paris quadrifolia L. (Liliaceae) - вороняче око звичайне (лшшш). Свро-пейський вид, в Украшг трапляеться в лгсових районах, на Полiссi, ргдко у Карпатах. Росте на сирих грунтах у широколистяних (ялицево- широколистяних) лгсах. Polygonatum latifolium (Jacq.) Desf. (Liliaceae) - купина широколиста (лшшш). Свропейський вид, з обмеженим ареалом поширення: Пн. Балкани, Молдавiя, Украша (Закарпаття, Правобережний Лгсостеп). Початок вегетацiï припадае на II-III дек. квгтня. Цвiте у I-III декадах травня -24-27 дшв. Належить до триваловегетуючих видiв, декоративна, як i поперед-нi види, протягом усього пергоду вегетацн. Розмножуеться вегетативно та насшнево. Для озеленення використовуеться аналоггчно попереднгм видам.
Polygonatum multiflorum (L.) All. (Liliaceae) - купина багатоквгткова (лiлiйнi). Вид iз широким ареалом розповсюдження, поширений в Сврош, Малiй Азiï, Далекому Сходг, Пiвнiчнiй Америцi, Гiмалаях, Кавказг, Карпатах, у гiрськiй частинi Криму. Весняне вгдростання припадае на I декаду травня i тривае 18-22 дн. Розмножуеться подглом кореневищ та насшнево, К. багатоквггкова ефектна при створеннг прок у затшених мгсцях, здатна утворювати шдльш куртини при посадках пгд кроною дерев.
Polygonatum officinalis (L.) All. (Liliaceae) - купина лгкарська (лшшш) Cвроазiатський вид з широким ареалом розповсюдження на Полгссг, в Лгсос-тепу та в лгсах Карпат. У культург сягае 40-60 см. Триваловегетуючий вид.
Цвiте з II дек. травня до I дек. червня протягом 20-25 дн. Розмножуеться вегетативно та насшнево.
Pulmonaria obscura Dumort. (Boraginaceae) - медунка темна (жорстколис-ri). Свропейський вид, росте у широколистяних та мiшаних лiсах на вологих грунтах. У культурi сягае 15-40 см. Весняне вщростання припадае на I декаду квггня при середньодобовш температурi +5...7°С. За перiодом цвтння належить до ранньоквiтучих, цвiте у кв^ш, тривалiсть цвiтiння 15-18 дшв. За характером феноритмотипiв м. темна належить до триваловегетуючих рослин (150-200 дн.). Вегетащя припиняеться з настанням заморозюв. Рослини добре ростуть i розви-ваються в лiсових угрупованнях без агротехнiчного втручання, конкурентоздат-т. Крутини м. темно! привабливi у сирих долинах по берегах струмюв, пiд пологом дерев. Вона придатна у вшх випадках озеленення, наближеного до природного ландшафту. Рослини розмножуються як вегетативно (подшом корене-вищ), так i насшнево (при весняних посiвах). Сходи з'являються на 10-12 день. Необхiдно вщзначити, що iз зелено! маси м.темно! можна готувати смачнi сала-ти i, в рядi захiдних кра!н !! вирощують як салатну культуру.
Scopolia carniolica Joco. (Solanaceae) - скополiя карнiолiйська (пасльо-новi), Чер. кн. Укра!ни. Свропейський вид трапляеться у Карпатах, Закарпат-тi, на Волино-Подшьськш височинi. Поширена i росте у долинах рж.
У боташчному саду УкрДЛТУ культивуеться з 1992 року. Рослина з широкою еколопчною ампл^удою щодо кислотностi, родючостi та складу грунту. За термшами початку весняного вщростання с. карнюлшська належить до середньо! групи рослин, в яких рют починаеться при середньодобовш температурi +15 °С в II-III декадi квiтня. За тривалютю вегетацi! - до ви-дiв, вегетуючих повний вегетацiйний перюд. С. карнiолiйська - весняно-лггньозелений вид з весняно-лiтнiм перiодом цвтння (19-22 дт). Розмножуеться с. карнюлшська як вегетативно (подшом кореневищ), так i насшнево. При весняному висiвi сходи з'являються на 10 день, перюд появи проростюв розтягнутий до 5-6 дшв. У культурi у генеративному стадш рослини вступають на 3-й рж. Рослини декоративш у куртинах з лунарiею ожи-ваючою та цибулею ведмежою, придатш для формування кам'янистих садiв.
Veratrum lobelianum Beron. (Liliaceae) - чемериця Лобеля, (лшшш). Поширена у Схщнш Gвропi, Захiднiй та Схщнш частинах Сибiру, локально у Карпатах, на Кавказ^ Росте на сирих та суглинистих грантах у листяних i мь шаних люах та на заболочених луках. Коротковегетуючий багаторiчник, який у культурi сягае висоти 1,5-1,8 м. Весняне вщростання чемерищ Лобеля починаеться при встановленш середньодобово! температури +15 °С, що вщпо-вiдае II-III декадам кв^ня. За перiодом вегетаци належить до триваловегетуючих рослин (150-200 дшв). За часом зацвггання - до лггниюв (червень-ли-пень) з тривалим перiодом цвiтiння (до 30 дшв). Стшкий у культурi вид, не пошкоджуеться шкiдниками. Рослини добре ростуть в рiзноманiтних угрупу-ваннях. Розмножуеться ч. Лобеля вегетативно (подшом кореневищ) i насшнево. Насшня легко проростае як при весняному, так i при пщзимовому поЫвах. Перюд десемшфжаци - 15-17 дшв. Рослини ефектш як у солггер-них, так i у змшаних посадках на галявинах паркiв, скверах.
1. Лкознавство, лiсiвництво, лiсова наука i освгга
101
Висновки:
• за феноритмотипом описат види належать до рослин, вегетуючих повний вегетацшний перiод;
• в умовах культури рослини регулярно цвiтуть та плодоносять;
• розмножуються, як правило, вегетативно та насшнево;
• наведет вище види з устхом можна використовувати для озеленення затше-них та натвзатшених територiй.
Лiтература
1. Верещагина Н.В. Вегетативное размножение декоративных многолетников. -Барнаул.: Ал. кн. изд-во, 1977. - 112 с.
2. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: Наука, 1975.
3. Овчаров К.Е. Физиологические основы всхожести семян. - М.: Наука, 1969. - 279 с.
4. Серебряков И.Г. Морфология вегетативных органов высших растений Подмосковья. - М.: Наука, 1973. - 234 с_
УДК 630*582.894 Доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
РЕКРЕАЦ1ЙН1 ДИГРЕСП СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ РЕШУЦЬКОГО Л1СНИЦТВА У ЗЕЛЕН1Й ЗОН1 М1СТА Р1ВНЕ
Наведено результати дослщження рекреацiйних дигресiй трав'яного вкриття, пiдстилки, пiдлiску, пiдросту та деревостану соснових насаджень Решуцького лю-ництва. Встановлено рекреацiйну сукцесiю в умовах грабово-дубового сугруду.
Ключов1 слова: Сосновi насадження; рекреацiйнi дигресп; компоненти люу.
Doc. I.V. Shukel - USUFWT
The recreational degradation of pineries of the reshutsk forest district
in green belt of the rivne city
The results of research of recreational degradation of the grass covering, bedding are resulted, to the undergrowth, the underwood and, the stand of pineries of the Reshutsk forest district. Recreational is set suksesion in the conditions of hornbeam-oak sugrug.
Keywords: Pineries, recreational degradation, components of forest
Використання люу для туризму i вщпочинку супроводжуеться комплексом як позитивних (вплив люу на рекреанта), так i негативних чинниюв. Дiя негативних рекреацшних чинниюв обумовлюе процес змши бюгеоцено-зу, що мае назву рекреацшна дигреЫя. Швидюсть, характер i стадiя рекре-ацiйноi дигресн визначаються рiвнем рекреацiйного навантаження та внут-рiшнiх властивостей природного комплексу [1-3].
Рекреацшш дигресii в наш час стали вагомим антропогенним чинни-ком, вивчення яких, зокрема в умовах зеленоi зони мюта Рiвне, де панiвними е сосновi насадження, е необхщною умовою при оргашзацн вiдпочинкового господарства. Вивчення впливу рекреацшних навантажень на компоненти соснового насадження проводили за допомогою апробованих методик на засадах порiвняльноi екологп, коли оцшювались рекреацшно-освоеш насадження на рiзних стадiях дигресii [4-6].
Люи Решуцького лiсництва Клеванського ДЛГ належать до Косто-пшьського пiдрайону Захiдно-полiського лiсогосподарського району, де па-
