CC BY
19
5. 1нструкщя з техшчно! швентаризаци зелених насаджень у м1стах та селищах мюького типу Украхни // 1з змшами, внесение зпдно з Наказом Мшстерства будвництва, архтектури та житлово-комунального господарства Украхни, № 8 вщ 16.01.2007 р.
Мирончук К.В. Сравнительная характеристика моделей создания и формирования изгороди в сельской и городской местностях (на примере Черновицкой области)
Живые изгороди являются одним из важных компонентов озеленения территорий в различных населенных местах. Поэтому в данной работе проанализированы живые изгороди в современном городе на примере Черновцов и менее урбанизированных населенных пунктов Буковины. Исследован ряд отличий и сходств: между породным составом, биометрическими показателями и функциональностью. Определена зависимость между видовым составом и местом произрастания живых изгородей. Проанализированы и предложены меры по улучшению состояния живых изгородей в озеленении населенных мест Буковины и совершенствованию агротехники их создания.
Ключевые слова: живые изгороди, населенные пункты, видовой состав, качественное состояние, функциональность, агротехника.
Myronchuk K. V. Comparative Characteristics of Hedges Creating Models in Rural and Urban Areas (on the Example of Chernivtsi region)
Hedgerows were one of the most important components in various gardening territories of inhabited places. Therefore, this publication analyses hedges in the modern city on the example of Chernivtsi and less urbanized settlements of Bukovina. A number of differences and similarities between species composition, biometric performance and functionality is investigated. A relationship between the species composition and the place of growing hedges is identified. Some measures to improve the planting of hedges in residential areas of Bukovina and improved agricultural techniques to create them are analyzed and proposed.
Key words: hedges, locations, species composition, quality condition, functionality, agricultural machinery.
УДК546.443 Acnip. В.М. Новосад1 -
Схдноевропейського тцюнального ушверситету iM. ЛеС Укратки
ГЕНЕРАТИВНЕ ТА ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ БИРЮЧИНИ ЗВИЧАЙНО1 (LIGUSTRUM VULGARE L.)
Дослщжено особливост розмноження Ligustrum vulgare L. та запропоновано найбшьш рацюнальш методи вирощування. Представлено методики генеративного та вегетативного розмноження. Дослщженнями встановлено, що осшнш виив насшня, проведений вщразу шсля його загот]вл^ дав 70 % життездатннх сiянцiв. Негативний вплив на результати схожост насшня виявила суха осшня погода та гризуни. Висiяне весною стратифшоване насшня дало кращу схожють - близько 80 %. Оптимальна гли-бина загортання насшня - 2,5 см. Живщ, висаджеш на добре осв^ленш дщяннд, показали 100 % приживання. Ефективними виявилися розмноження вщведеннями 97 % приживания.
Ключовi слова: бирючина звичайна, розмноження, насшня, пагш, грунт.
Вступ. Бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.) е щнним декоративним чагарником, який широко використовуеться у поодиноких, групових i бордюр-них посадках, а також для створення живоплотав. У формi високих живоплопв
1 Наук. кергвник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
осаджуе пил, зменшуе ршень шуму, розсдаючи 1 поглинаючи акустичну хвилю. Чагарник також використовують для закр1плення схил1в. У дикому сташ бирючина трапляеться в дабровних лках Закарпаття, де п називають бабинчина, жость, фатюлка. Й тут можна зустр1ти шд буковим 1 дубовим наметом, на берегах р1чок [1]. Цей невеликий чагарник з оригшальним супротивним листям значно поширений шд наметом паркових масив1в та узлксях. В1чнозелеш види бирючини часто висаджуються у садах 1 парках Чорноморського узбережжя Кавказу 1 Криму.
Кущ е невибагливий до Грунту, але добре росте на фунтах, що мктять вапно, виносить невелике засолення. Цшуеться за стшккть до несприятливих умов вирощування. Любить сонячне мкце, але переносить 1 затшення. Листя загострене, овальне, штрясте, зверху темно-зелене, знизу св1тшше, тримаеться на кущах до глибоко! осеш, а в тепл1 зими не опадае взагал! Коренева система поверхнева, широка 1 густа [2]. Кв1тки др1бш, бш, запашш, з1браш в гусп шра-мвдальш мггелки. Цв1те у червш протягом 17 дшв. Бджоли збирають з кв1ток не тшьки нектар, але й невелику кшьккть пилку. Проте мед 1з квтв бирючини трохи пркуватий. Блискуч1 та соковип ягоди отруйш. Достигають восени. 1х охоче по'дають птахи.
Розмножуеться насшням, в1дведеннями, здерев'яшлими 1 зеленими жив-цями. Часто бирючину використовують як шдщепу для шших вид1в бирючини, маслини, бузку. Цей чагарник не дае кореневих паростюв, добре сприймае оку-л1ровку (щеплення в1чком), але прищеплеш на шй рослини слабо ростуть.
Мета роботи - досл1дити ефективнкть генеративного 1 вегетативного метсдав вирощування бирючини звичайно!
Методи дослщжень: Грунтознавч1, фенолопчш, бюметричш, агротехшчш.
Результати дослщжень. Дослвдження проводилися впродовж 20122013 рр. на територц зелених насаджень м. Луцька.
Генеративне розмноження. Як ввдомо, вщ пори року 1 часу посту зале-жить час появи сход1в 1 подальший ркт с1янщв. Виявилося, що чим зб1р насшня ближчий до строку достигання, тим вища його схожкть. Плоди бирючини дозревали у середиш жовтня, в кожному з них в1д 1 до 4-х найнин. Середня кшь-ккть насшин у 100 г - 4500 шт. Вихвд чистого насшня з плодав становив 15 %.
Висш насшня проведено безпосередньо шсля його загот1вл1 (за 1,5-2 мь сящ до мороз1в) 1 навесш. Вис1яно насшня у ввдкритий Грунт у листопад^ при чому насшня не стратифшовано: цей процес вщбувався у природних умовах. Осшня с1вба мае сво! переваги, оскшьки агротехшчш строки ц в цей перюд бшьш розтягнеш, шж навесш. Проте осшня с1вба мае 1 деят негативш момен-ти. Зокрема осшш посши змушеш поливати кшька разш за умови посушливо! погоди, а частину найння винищували гризуни. Життездатнкть посту рослин становила 70 %.
Напередодш весняного посту стратифшовано насшня впродовж 90 дшв. Перед пойвом його замочено у вод1. Насшня, що втратило здатнкть до пророс-тання, залишилося на поверхш води, а здатш прорости опускалися на дно. Насшня вис1яно 2-ма способами: I - у ввдкритий Грунт, що дало змогу отримати велику кшьккть саджанщв, II - у пластиков! стаканчики в примщенш, для не-
велико! ктькосп насшин. Шд час огляду насшня звернено увагу на його кол1р (втрата блиску вказувала на поган умови зберггання) та запах (плюнявий запах вказував на злежашсть). Заздалепдь тдготовлено для ще! рослини грунтову су-мш, яка складалася з листяного перегною, тску i торфу у стввщношенш: 2:1:1. Для дренування на дно стаканчикiв насипано дрiбний щебiнь. Навеснi сiвбу заплановано на початок кв^ня (доки у грунп мiститься багато вологи), але через тзню весну висiв насiння розпочали лише 2 травня. Сходи у вщкри-тому грунп появилися 5 червня, а у стаканчиках, що знаходились у примщен-нi, - 29 травня. Простежено, щоб земля не була сухою, для чого 'ii полито л^ою з дрiбним ситом обережно, аби не вимити насшня. Догляд за посiвами тсля появи сходiв полягав у збережент сiянцiв та у створеннi найсприятливь ших умов для 1'х росту, для чого прополено бур'яни, розпушено грунт та полито.
Виявлено, що вщ глибини загортання насiння у грунт залежить час появи сходiв та 1х кiлькiсть (рис. 1).
— III - глибина загортання насшня 4 см
— II - глибина загортання насшня 2.5 см
— I - глибина загортання насшня 1 см
I II III номер дшянки
Рис. 1. Проростання настня залежно eid глибини загортання у eidcomKoeoMy
сniввiдношеннi
З рис. 1 видно, що чим глибше загортання насшня у грунт (4 см), тим сходи не появились зовам або насшню потрiбно було бшьше часу на проростання. Внаслщок мткого загортант (1 см) за вщсутносп опадiв насшня опиня-лось у пересохлому шарi грунту, i сходiв не дало. Оптимальною глибиною загортання насшня е 2,5 см.
Отже, весняна сгвба дае результати не прш^ шж осшня, якщо своечасно шд-готувати грунт i насшня. Устшшсть отримання с1янщв залежить в1д вчасно'1 заго-тiвлi насшня, його якосп, передпосшно! подготовки, зберггання, вибору субстрату, термшгв посiву. Життездатнiсть насшневого способу розмноження становила 65 %.
Вегетативне розмноження - розмноження рослин за допомогою вегета-тивних органiв: плок, коренiв, пагонiв, листя або 1'х частин. Вегетативне розмноження може бути природним i штучним. Рослини, вирощеш вегетативно, у першi роки життя вiдрiзняються швидшим ростом i починають цвiсти та плодо-носити рашше, нiж рослини, розмноженi насшням. Розмножувати Ligustrum vulgare L. можна л^шми зеленими або ж зимовими здерев'янлими живцями.
Як свщчать дослщження, бирючина дуже легко розмножуеться лггтми зеленими живцями, нарiзаними тд час цвiтiння (рис. 2). Особливютю зеленого жив-цювання е те, що калюс i коренеутворення у живщв вiдбуваеться завдяки пластич-ним речовинам, якi виробляються залишеним на живщ зеленим листям, продов-ження асимтяцл якого е неодмшною умовою. Укорiнення в домашн1х умовах можна проводити з використанням контейнерш, парникш або у вiдкритому грунтi.
Дослщження проводились у парку м. Луцька. Шд час заготiвлi живцiв звернено увагу на те, щоб це були добре розвинеш папнщ молодих рослин.
Живщ обрано довжиною 10-15 см (рис. 3) i висаджено не дуже глибоко з тою умовою, щоб листя, яке торкаеться грунту, не загнивало. Пластинки листюв наполовину обрiзано, щоб зменшити випаровування. Повнiстю листки не видале-но, щоб не припинялась асимiляцiйна дiяльнiсть оскiльки в зелених живцiв мало запасних речовин [3].
Рис. 2. Штне зелене живцювання бирючини звичайноЧ
Для дослщжень були висаджеш одночасно саджанцi бирючини зви-чайно'1 на трьох дшянках, по 10 шт. Догляд полягав у поливанш, прополюваннi та розпушенш мiжрядь. Грунт опiдзолений, суглинистий, з приблизно однако-вим рiвнем зволоження. Дiлянки розмiшувались у тiнi, нашвтЫ та iз сонячного боку. За вимiрюваннями, освiтленiсть III дiлянки, яка розмщувалась на соняч-ному бощ, у липнi при висотi сонця ~ 40°С над горизонтом становила 58х103 лк. Освiтленiсть I та II дшянок дорiвнювали, вiдповiдно, 30х103 лк i 45х103 лк. Спостернаючи за ростом саджанцiв на трьох дшянках, зроблено вис-новок, що найбiльша швидкiсть росту була в саджанщв, якi росли на найбшьш освiтленiй дiлянцi. На рис. 4 показаш результати приживання живцiв на трьох дослщних дiлянках.
Рис. 4. Приживання лЫтх зелених живщв залежно вiд освiтленостi
Ь гiстограми видно, що на III дшянщ лггт 100 % зеленi живцi прийня-лися, а на I дтянщ - 70 %. Аналiзуючи отримаш результати, можна зробити висновок, що за умови лггнього зеленого живцювання велику роль вiдiграе по-падання на дiлянку сонячного промiння та регулярний полив.
Розмножено бирючину також живцями, нарiзаними 2 квiтня перед роз-криттям бруньок. Для порiвняння взято 2 види Ligustrum уи^агв L., (бирючина звичайна) i Ligustrum оуаН/оНит "Аигеит" (бирючина круглолиста "Ауреум") по 10 шт., помiстивши !х у парники. Догляд полягав у розпушуваннi i поливi. Станом на 10 травня прижилося 1 з 10 зразкш бирючини звичайно! i 2 з 10 бирючини круглолисто'. При цьому довжина кореня становила 5 см. Отже, це живцювання не е ефективним.
Розмножено Ligustrum vulgare L. також зимовими здерев'яншими живця-ми, яш нарiзано в жовтш. 1х заготовлено з нижньо'' i середньо'' частин сильних однорiчних пагiнцiв. Верхню частину пагона на живщ не взято. Довжина жив-щв становила 20 см. Протягом зими зберiгалися у траншеях iз пiску, глибиною 30 см. Поверх живц1в насипано пiсок до р1вня транше'', потам покрито шаром грунту i гiлками. Навколо транше'' зроблено водовдавдну канаву. Вiдкрито траншею весною i живцi висаджено на ирисадибшй дiлянцi. Грунт був iз знач-ним вмiстом чорнозему. Укорiнилось 80 % живщв.
Бирючину звичайну розмножено також вдаеденнями, оскiльки вона здатна розвивати додатковi коренi на неввдокремлених пагiнцях, здебшьшого в 1'х вузлах завдяки живильному материнському екземпляру. Це i е основою способу розмноження вiдведеннями. Одержання вiдведень пов'язано з укоршенням пагiнцiв маточно'' рослини та з подальшим 1'х ввдокремленням i пересадкою [4].
Весною 6 квиня зроблено 10 канавок глибиною 10 см бшя кушдв бирю-чини звичайно''. Для отримання вiдведень взято нижнi, молодi сильнi гiлочки i пригнуто до земл^ зафiксовано i засипано грунтом. Верх1вки 5-ти пригнутих па-гошв пiдв'язано до невеликого кшочка, надавши ''м вертикального положения, а iншi 5 пагон1в залишено в горизонтальному положенш. При цьому грунт пос-тiйно розпушували i не допускали проростання бур'янв, щоб вони не ввдбирали поживних речовин вiд укоршених пагiнцiв. Також вiдведения бирючини перь одично полито (раз у 2 дш). Укорiнилися 9 з 10 вщведень (1 вiдведения горизонтального положення не прийнялось). Станом на 5 червня довжина корене-вих вiдведень становила вiд 6 до 12 см. Отже, розмноження цього чагарнику вдаеденнями дае добрi результати, але не дасть масового розмноження садiв-ничого матерiалу, на вiдмiну вiд зеленого лiтнього живдювання.
Висновки. Добрi результати дало генеративне розмноження, що стано-вило 70 % життездатноста насiнневого способу розмноження. Вегетативне розмноження, зокрема лiтнiми зеленими живцями, дало ще кращд результати (на дшянщ, вiдкритiй для попадання сонячного промiния живцi прийнялись 100 %). Пiсля зимового здерев'яншого живцювання укорiнилося 80 %. Отже, для бирючини звичайно'' вегетативне розмноження е доцшьшшим, нiж генеративне.
Лггература
1. Терлецький В.К. nK^OBi карпатських лiсiв / В.К. Терлецький, Я.Д. Гладун. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1979. - 144 с.
2. Потульницький П.М. Анатомш i морфологiя рослин / П.М. Потульницький, Ю.О. Перво-ва, Г.О. Сакало. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1971. - 354 с.
3. Огиевский В.В. Лесные питомники и культуры / В.В. Огиевский, Н.С. Попова. - М. : Изд-во "Сельхозгиз", 1954. - 331 с.
4. Логшов Б.Й. Люове насшня та деревнi розсадники / Б.Й. Логiнов, П.Г. Кальной, П.А. Ва-сильченко. - К. : Вид-во УАСГН, 1960. - 210 с.
Новосад В.Н. Пути размножения бирючины обычной (Ligustrum vulgare L.)
Исследованы особенности размножения Ligustrum vulgare L., предложены наиболее рациональные методы выращивания. Представлены методики генеративного и вегетативного размножения. Исследованиями установлено, что осенний посев семян, проведенный сразу после его заготовки, дал 70 % жизнеспособных сеянцев. Негативное
влияние на результаты всхожести семян дала сухая осенняя погода и грызуны. Высеяны весной сертифицированные семена дали лучшую всхожесть - около 80 %. Оптимальная глубина заделывания семян - 2,5 см. Черенки, высаженные на хорошо освещенном участке, показали 100 % приживаемость. Эффективным оказалось размножение отростками 97 % приживаемости.
Ключевые слова: бирючина, размножение, семена, пагон, почва, кустарник.
Novosad V.M. Ways of Reproduction of Privet (Ligustrum Vulgare L.)
Some features of privet reproduction Ligustrum vulgare L. are investigated, the most rational methods of growth are offered. The methods of genesic and vegetative reproduction are presented. The autumn hung seed, conducted at once after their purveyance are proved to give 70 % viable seedlings. A dry autumn weather and rodents produced negative influence on the results of germination of seed. The certificated seed sown during springtime gave the best germination - about 80 %. An optimum depth of inwraping of seed is 2,5 see. 100-%-e germination was routine by cuttings, landed on the well-lighted area. The reproduction taking 97 % germination appeared to be effective.
Key words: Ligustrum L., reproduction, seed, branch, soil, shrubbery.
УДК602.7:634.726:631.526.3 Мол. наук. ствроб. О.В. Оверченко;
ст. наук. ствроб. А.А. Клюваденко, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб.
А.Ф. Л1ханов, канд. бюл. наук; мол. наук. ствроб. С.М. Костенко; проф. М.Д. Мельничук, д-р бюл. наук, акад. НААН Украти -НУ бюресурав i природокористування Украти
РОЗМНОЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ СОРТ1В АГРУСУ (GROSSULARIA RECLINATA L.) В КУЛЬТУР1 IN VITRO
Розроблено методику розмноження аГрусу (Grossularia reclinata L.) в культурi in vitro, що дае змогу отримати до 6-8 пагошв з одного експлантата. З'ясовано, що для матового закладання пагошв найефективншим е живильне середовище МС з додаванням БАП 0,5 мг/л - для сорйв Красень та Ктвський i 1,0 мг/л ТДЗ - для сорту Тшич. Опти-мiзовано складовi живильних середовищ та умови вирощування рослин на рiзних ета-пах морфогенезу. Встановлено, що додавання до живильного середовища МС кшетину в концентрацн 0,25 мг/л стимулюе в експлантайв аГрусу регенеращю коренево'1 систе-ми. Пщбрано умови адаптацн рослин-регенеранпв аГрусу до умов in vivo.
Ключовi слова: Grossularia reclinata, клональне мшророзмноження, експлантат, in vitro, регулятори росту рослин, регенерацш, адаптацш.
Агрус - одна з найпошнрешшнх ялдннх культур. Ïï цшують за швндкоплщ-шсть, високу щорiчну врожайшсть, ранне дозршання, харчову цшшсть, Мкуваль-но-даетнчш властнвосп плодав. Культура поширена в УкраМ, Pociï, Польщi, Вели-кобританiï, Францiï, ФРН, Бельги, Нiдерландах, США, Канада та шших кра'нах.
У виробництвi культури широко використовують розмноження рослин горизонтальними вiдводками та зеленими живцями, меншою мiрою - верти-кальними вдаодками, подiлом куща. Проте вiдомо, що розмноження аГрусу традицшними способами не завжди ефективне, що пов'язано з складнощами укорiнення рослин. Також вегетативне розмноження не забезпечуе оздоровлен-ня садивного матерiалу вiд вiрусних i грибних патогенiв [3]. Сьогоднi яккть ма-точних насаджень аГрусу значно знизилася, що пояснюеться нестачею здорового садивного матерiалу, який призначений для закладання розсадникiв високо' категорп якостi [5, 1]. Отримати потрiбну кiлькiсть однорiдного оздоровленого
