CC BY
1НАШ ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ ПОЛ1ФУНКЦ1ОНАЛЬНИХ АПАРАТ1В УКРНД1ТО В Л1КУВАНН1 ПЕРЕЛОМ1В ДОВГИХ К1СТОК
Ковальчук Петро Свгенович, Буковинський державний медичний университет, кафедра травматологи та ортопеда, Украгна, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7658-0978 Бiрюк 1гор Грогорович, Буковинський державний медичний университет, кафедра медицини катастроф та втськовог медицини, Украгна, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3032-8202 Тулюлюк Сергш Валершович, Буковинський державний медичний университет, кафедра травматолог^ та ортопеда, Украгна, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1922-1674
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30062021/7615
ARTICLE INFO ABSTRACT
Among diaphyseal long bones fractures - fractures of the femur and tibia are the most common. Femoral fractures range from 10.4 to 23.9% of all long bone fractures and from 13 to 36.3% of tibial injuries. The problem of treatment of these injuries is due to the large number of unsuccessful treatment results, as evidenced by the high percentage of disability (up to 20-30%). The purpose of the study is to publish the experience of using multifunctional devices UKRNDITO in the treatment of long bone fractures. The fixed device belongs to unilateral external multifunctional fixators on the basis of sticks and was used in 17 cases of open injuries, 20 - closed fractures of long bones and in 3 cases of osteomyelitis processes. Analysis of clinical cases of patients' treatment with fractures long bones using these devices showed that these operations are accompanied by minimal blood loss and trauma, significantly reduce the duration of surgery, allow for early functional load and ensure mobility of joints adjacent to fractures, reduce the length of hospital stay, are «comfortable» for patients.
Citation: Petro Kovalchuk, Ihor Biryuk, Serhiy Tulyulyuk. (2021) Our Experience in Using the UKRNDITO Polifunctional Apparatus in the Treatment of Long Bone Fractures. World Science. 6(67). doi: 10.3143 5/rsglobal_ws/30062021/7615
Copyright: © 2021 Petro Kovalchuk, Ihor Biryuk, Serhiy Tulyulyuk. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Серед дiафiзарних переломiв довгих юсток - переломи стегново! юстки та юсток гомшки трапляються найчастше. Переломи стегново! юстки становлять вщ 10,4 до 23,9% серед уих переломiв довгих юсток [1, 2, 6] та вщ 13 до 36,3% пошкоджень юсток гомшки [1, 2]. Проблема лшування цих пошкоджень обумолена великою юльюстю невдалих результат лшування про, що свщчить високий вщсоток швалщносп (до 20-30%).
Одним з найбшьш сучасних, прогресивних, ефективних i економiчно рентабельних методiв лшування переломiв та !х наслщюв визнаний метод стабшьно-функщонального остеосинтезу. Ризик оперативного втручання компенсусться точним сшвставленням вщламюв, надшною !х фшсащею, раншми активними рухами, скороченням термшв лшування за рахунок поеднання перiодiв консолщаци та реабштацп [3, 4, 5].
Серед апараив зовшшньо! фшсацл вигщно вiдрiзняеться вщ зарубiжних аналопв втизняний полiфункцiональний стержневий компресшно-дистракцшний апарат Костюка (УкрНД1ТО), який з 2002 року був впроваджений в практику травматолопчно! клшки для дорослих лшарш швидко! медично! допомоги та у Центрi травматологи та ортопеди м. Чершвщ.
Received: 20 April 2021 Accepted: 14 June 2021 Published: 30 June 2021
KEYWORDS
minimally invasive osteosynthesis, fractures, external fixation devices, compression-distraction multifunctional devices UKRNDITO.
Мета: оприлюднити досвщ використання полiфункцiональних апаратiв УкрНД1ТО в лiкуваннi переломiв довгих юсток.
Матерiали i методи. Впроваджений пристрш вiдноситься до одностороннiх зовнiшнiх полiфункцiональних фiксаторiв на основi стержнiв i був застосований при 17 випадках вiдкритих пошкоджень, 20 - закритих переломах довгих юсток та у 3 випадках остеомieлiтичних процешв. Середнiй вiк хворих склав 38,7 рокiв.
За локатзащею переломи розподiлялись таким чином: переломи стегново! кiстки -7 (17,5%) випадюв, плечево! кiстки - 11 (27,5%) випадюв, кiсток гомiлки 21 (52,5%), юсток передплiччя 1 (2,5%).
За локалiзащею (в межах сегменту) переломи розподшялись: черезвертлюговий - 1, верхня третина дiафiзу - 6, середня третина - 7, межа середньо! та нижньо! третин 9, нижня третина - 14, та подвшт переломи - 2.
Переломи були одержат внаслщок: непрямого механiзму у 11 хворих, ДТП - 20, падшня з висоти - 5, удар предметом - 4.
За площиною зламу переломи були: гвинтоподiбнi у 7 хворих, кош - у 10, поперечт - у 3 та багатовiдламковi - 19. У вшх хворих спостериалось змiщення вщламюв у ширину бiльше за 1/2 поперечного розмiру кiстки.
Остеосинтез стержневими апаратами проводився в 8 випадках у першу добу тсля травми, у 3 до 5 дiб, у 19 випадках на 5-12 добу, у 7 пащенпв - через 2,5-5 мюящв тсля травми. Вщкладення виконання остеосинтезу було пов'язано з тим, що пацieнти до поступлення в клшку потребували виведення iз стану травматичного шоку або лшувались iншими методами в районних лшарнях.
В пiсляоперацiйному перiодi хворим призначали навантаження та рухи в травмованих юнщвках з перших днiв тсля виконання остеосинтезу. При пошкоджент нижтх кiнцiвок хворi в першi 4-5 тижтв користувались милицями, а в подальшому - палицею. Хворим призначали ходьбу з дозованим, до вщчуття болю, навантаженням на травмовану юнщвку. При пошкоджент верхтх кiнцiвок додаткову фiксацiю кiнцiвки здiйснювали косиночними пов'язками на перюд до 10-14 дiб. Перебiг процесiв репаративно! регенераци контролювали за даними рентгенологiчного дослiдження, яке проводили щомюячно.
Результати та Тх обговорення. У 38 хворих (95%) вдалось добитись зрощення вiдламкiв з хорошими функцюнальними результатами. В 1 випадку (2,5%) у пацieнта з вщкритим осколковим переломом стегново! юстки у верхнiй третинi довелось зняти апарат у зв'язку з нагноенням м'яких тканин навколо стержнiв через 1 мюяць з моменту операци. Пiсля загоення ран на стегт хворий був прооперований iз застосуванням iнтрамедулярного фiксатора проф. 1.М. Рубленика, що дало змогу добитись зрощення вщламюв. В шшому випадку (пащент з багатоосколковим переломом в нижнш третинi плеча) наступила рефрактура плеча через порушення реабiлiтацiйного режиму лшування. Пацiенту повторно було накладено апарат зовтшньо! фтсацп, що дало змогу добитись зрощення вщламюв.
Аналiз кттчних випадкiв лiкування хворих з переломами довгих юсток iз застосування апара^в Костюка показав, що данi операци супроводжуються мiнiмальною крововтратою та травматизащею, суттево скорочують тривалiсть оперативних втручань, дозволяють проводити ранне функцiональне навантаження та забезпечують мобшьтсть сумiжних з переломами суглобiв, зменшують тривалiсть перебування хворих в стащонар^ е "комфортними" для пацiентiв. Видалення конструкцiй можна проводити в амбулаторних умовах без анестези.
На нашу думку, апарати Костюка добре зарекомендували себе в клшчнш практицi (вони нiчим не поступаються зарубiжним аналогам, а по сво!м репозицiйним властивостям навiть переважають !х) i потребують подальшого широкого впровадження.
Висновки.
1. Вiд вщомих стержневих апаратiв апарат А.Н. Костюка вiдрiзняеться незначною вагою та габаритами, простотою застосування, змогою виконання репозицп вщламюв в будь -який перюд лшування.
2. Особливостi апарата дозволяють його використовувати для остеосинтезу вщкритих та закритих переломiв трубчатих юсток юнщвок з мiнiмальною операцшною травмою.
3. Результати, отриманi в процеш впровадження дано! методики малошвазивного остеосинтезу показали !! високу ефективтсть, зменшення кiлькостi ускладнень.
RS Global
6(67), June 2021 37
Л1ТЕРАТУРА
1. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л. Практика остеосинтеза и эндопротезирования. - К.: 1994. - 300 с.
2. Анкин Л.Н. Минимально- и малоинвазивный остеосинтез в травматологии // Bic. ортопед., травматол. та протезув. - 2000. - №1.- С. 100-101.
3. Бэц В.Г., Островерх С.А., Бэц В.Г. К вопросу о влиянии жесткости внешней фиксации костных отломков на формирование и перестройку регенерата (концептуальная модель) // Ортопед., травматол. и протез. - 2001. - №4.- С.91-94.
4. Костюк А.Н., Сивак М.Ф., Даровський О.С. Вщновне л^вання при травмах верхньо! шнщвки за допомогою апарата Укр НДТГО // Bia ортопед., травматол. та протезув. - 2000. - №1.- С.81-82.
5. Останчук М.П., Нориця O.G., Шапоштков О.В. Малошвазивний остеосинтез переломiв довгих исток за допомогою апарата УкрНДГГО // Bia ортопед., травматол. та протезув. - 2002. - №3.- С.76-77.
6. Lungerbausen W., Ullrich P. Biologische osteosynthesen // Zentralblatt for Chimrgie.- 1997. -122. - P.954-961.
