Лечение диафизарных переломов костей нижней конечности методом Биос при политравме Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

I

Орипнальы дозддження

Original Researches

Травма

УДК 616.718.45/.55/.65-001.5-089.2 DOI: 10.22141/1608-1706.2.21.2020.202232

Дунай О.Г., Пашков Ю.А., Гузенко В.А., Мороз В.С., Дедов А.А., Богатирьов Н.Б., Оксенюк В.Л.

КЗ «КриворЗька кл1н1чна м1ська л1карня № 2» ДОР, м. Кривий Р/г, Укра!на ДЗ «Днпропетровська медична академ1я МОЗ Укра!ни», м. Дн1про, Укра'на

Лкування дiафiзарних переломов юсток нижньоТ кшщвки методом БiОС при полiтравмi

Резюме. Актуальнсть. Переломи д1аф1з1в великогом'1лково1 та стегновоi юсток досить поширень ¡х частка серед травм опорно-рухового апарату при пол1травматичних пошкодженнях становить до 15,3 %. Л1кування хворих з пол/'травмою потребуе застосування мало!нвазивних методов стаб1л1зацИ юсткових уламюв з метою ранньоi' актив1зацИ потерп1лих i забезпечення зручност проведення до-даткових обстежень у разi потреби. Мета дослдження: провести аналiз результалв оперативного лiкуваннядiафiзарнихперелом'т великогом'1лково1 та стегновоi юсток у потерплихз пол/'травматичними пошкодженнями методом блокуючого нтрамедулярного остеосинтезу. Матер'юли та методи. Проведено анал'з результат лкування 51 хворого з переломами стегновоi та великогом'1лково1 юсток методом блокуючого iнтрамедулярного остеосинтезу. Переломи стегновоi юстки отримали 25, а переломи великогом'1лково1 юстки — 26 постраждалих. Середой вiк па^енлв становив 34 роки. Зпдно з класиф/'кац/'ею АО, переломи стегновоi юстки типу А були в 5 постраждалих, типу В — у 15, а переломи типу С — у 5. Перелом'т великогом'1лково1 юстки типу А було 6, типу В — 16, типу С — 4. Оператив-не втручання методом блокуючого iнтрамедулярного остеосинтезу проводили в термiн в/д 1 до 7 дiб псля травми, керуючись принципами damage control. Вс/ операцИ виконували за допомогою ЕОП фiрми Philips. Застосовували антеградний спос'б уведення iнтрамедулярного фксатора. Зовнiшню iммобiлiзацiю псля операцИ не застосовували. Активiзацiю хворих з переломами стегновоi юстки роз-починали з 4-7-i доби, а при переломах великогом'1лково1 юстки — на 2-гу — 3-тю добу псля операцИ. Повне навантаження дозволили через 10-12 тижнiв псля операцИ. Видалення металевих конструк^й здiйснювали не ранiше 14-18 мiсяцiв псля операцИ при наявност рентгенолопчних ознак консол'!дацИ перелому. Результати. Критер'ями о^нювання результалв лiкування були: своечасна консолда^я перелому, деформа^я сегмента, укорочення сегмента, перелом або мiграцiя металоконструкцИ, обмеження рух'т у суглобах, нейротрофiчнi розлади, iнфекцiйнi ускладнення. За результатами лкування спостер'галидо 24 мiсяцiв псля операцИ. У47па^енлв вдалосядосягтидобрихрезультат. У 5 па^енлв результат лкування був роз^нений як задов'!льний. У 3 па^енлв результат лкування був роз^нений як незадов'!льний. Пiсля змни методiв лкування на черезюстковий остеосинтез за методикою Г.А. iлiзарова вдалося досягти консол'!дацИ перелому, усунути деформа^ю сегмента. Гнiйно-iнфекцiйне ускладнення вдалося л'итдувати псля видалення металоконструкцИ та проведення ф'!стулонекректомИ. Висновки. Використання методу блокуючого iнтрамедулярного остеосинтезу дае можливсть оптим'зувати термiн початку реабiлiтацH хворих з пол/'травмою та дозволяе досягти в 94 % випадюв добрих i задовiльних результалв.

Ключовi слова: перелом великогомлковоi юстки; перелом стегновоi юстки; блокуючий нтрамедулярний остеосинтез

© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2020

© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020

Для кореспонденци: Дунай Олег Георпйович, доцент кафедри х1рурги, травматологи та ортопеди факультету шслядипломноТ осв1ти, ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ УкраТни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, УкраТна; факс: (0562) 31-22-51; е-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (067) 562-51-11.

For correspondence: Oleh Dunai, Associate Professor at the Department of surgery, traumatology and orthopedics, faculty of postgraduate education, State Institution"Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine'; Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; е-mail: [email protected]; contact phone: +38 (067) 562-51-11.

Вступ

Переломи дiафiзiв великогомiлково! та стегново! кiсток досить поширенi. Серед травм опорно-рухово-го апарату !х частка становить вш 1,4 до 15,3 % [1—3]. Таи пошкодження найчастше виникають при по-лiтравмi внаслшок ДТП або аварiй на виробництвь Лише за останнi 9 мюящв 2018 року на Криворiжжi зафшсовано 1285 ДТП, в яких 361 людина отримала травматичнi пошкодження. Внаслшок виробничих травм за 2018 рш на пiдприeмствах мiста Кривий Рп* постраждали 200 осiб. Це на 11 % менше, нiж за ми-нулий рiк, але кшьисть летальних випадкiв збшьши-лась на 28 %. У переважно! бшьшосп переломи кiсток нижньо! кiнцiвки були не iзольованими, а входили до складу полправматичних пошкоджень. Бiльшiсть по-страждалих — це люди працездатнього вшу, вш 18 до 62 роив.

Лiкування хворих з полправмою потребуе застосу-вання малотравматичних методiв стабiльно! фшсаци кiсткових уламив з метою можливост активiзацi! потерпших i проведення додаткових обстежень у разi потреби.

Одними з найважливших умов для консолшаци пе-реломiв е репозицiя, механiчна стабiльнiсть уламив i малоiнвазивнiсть втручання з урахуванням тяжкостi супутнього пошкодження м'яких тканин, що суттево впливае на процеси репаративно1 регенераци. Вико-ристання блокуючого iнтрамедулярного остеосинтезу (Б1ОС) надае можливють забезпечити ранне наванта-ження на оперовану инщвку при мiнiмальному ризику виникнення нестабiльностi в дiлянцi перелому та вш-новлення функци травмовано1 кiнцiвки в коротка тер-мши.

Мета дослщження: провести аналiз результапв оперативного лiкування дiафiзарних переломiв вели-когомшково! та стегново1 кусток у потерпших з поль травматичними ушкодженнями методом блокуючого iнтрамедулярного остеосинтезу.

Матерiали та методи

Був проведений аналiз результатiв лiкування 51 хворого з переломами стегново1 та великогомтково1 исток, яи знаходились на лшуванш у вiддiленнi полправ-ми КП «Криворiзька мiська клiнiчна лшарня № 2» ДОР за перюд з 2016 по 2018 рш.

Серед пролiкованих були 33 (64,70 %) чоловши, серед яких переломи великогомтково1 кустки отримали 16 (48,5 %), а переломи стегново1 истки — 17 (51,5 %) пащентав.

Хворих жшочо! статi пролшовано 18 (35,29 %); серед них переломи великогомтково1 кiстки отримали 10 (55,5 %), а переломи стегново1 истки — 8 (44,5 %) постраждалих.

Середнш вiк пащенпв становив 34 роки (вiд 18 до 68 роыв). Причинами травми постраждалих були: ДТП — 23 випадки (серед них шшоходи — 13 потерпших), побутовi падшня — 17 випадив, травми на ви-робництвi — 11 потерпших (серед яких 3 — внаслшок завалу породою, 2 — здавлення рухомим мехашзмом,

6 — падшня з висоти). За локалiзацieю переломи стегново! та великогомшково! исток розподшялись так: переломи верхньо! третини стегна — 5, гомшки — 6; переломи середньо! третини стегна — 15, гомшки — 15; переломи нижньо! третини стегна — 5, гомш-ки — 5.

Згшно з класифшащею АО, переломи стегново! кiстки типу А були у 5 (20 %) постраждалих, типу В — у 15 (60 %), а переломи типу С — у 5 (20 %) постраждалих. Переломiв великогомшково! истки типу А було 6 (23,07 %), типу В — 16 (61,53 %), типу С — 4 (15,38 %).

Оперативне втручання хворим методом Б1ОС проводили в термш вш 1 до 7 дiб з моменту травми. Серед ушх оперованих лише в 4 випадках (7,84 %) викону-валась вшкрита репозищя, показанням до яко! була штерпозищя м'яких тканин, що робила неможливою закриту репозицш стегново! истки, особливо на початку освоення дано! методики. У вшх випадках ви-користовувався антеградний спошб введення штра-медулярного фшсатора. Спошб блокування обирався залежно вш типу перелому за класифшащею АО. Переломи В2, В3, С мають тенденщю до ротацiйно! не-стабiльностi та вкорочення на стрижш. Тому при остеосинтезi таких переломiв виконували статичне блокування. У випадку вшносно простих переломiв типу А2, А3, В1, що не мають тенденци до вкорочення шсля iнтрамедулярного остеосинтезу, роль блоку-ючих гвинтiв зводиться до контролю ротацшно! ста-бшьносп i виконувалось лише динамiчне блокування. При проведенш оперативного лiкування користува-лися стандартними рекомендацiями щодо штрамеду-лярного блокуючого остеосинтезу [4].

Вш операци Б1ОС виконували за допомогою ЕОП фiрми Philips. Пiд час виконання операцп ми згткнули-ся з деякими труднощами. Так, на початку опануван-ня методикою Б1ОС ми мали проблеми з уведенням стрижня, найчастше — через вузький канал исток. Виконання на дооперацшному еташ рентгенiвських знiмкiв з мггкою дозволило позбавитись цих трудно-щiв. 1нколи при дистальному блокуваннi виникала проблема з навiгацiйною системою, що ускладнювало введення гвинтiв. Найчастiше ця проблема виникала при жорсткому введенш стрижня в канал, що, мож-ливо, могло викликати його деформацш. Зовнiшню iммобiлiзацiю кiнцiвки в шсляоперацшному перiодi не виконували. Активiзацiя потерпших з переломами стегново! истки була розпочата з 3-7-го дня, при переломах великогомшково! истки — на 2-5-й день. У випадку переломiв обох инщвок хода за допомогою милиць була рекомендована через 8—10 тижшв. По-вне навантаження дозволяли з 14-16-го тижня з дня операцп. Видалення металевих конструкцш пiсля Б1ОС рекомендували не рашше 14-18 мiсяцiв з моменту оперативного втручання, з урахуванням рентге-нолопчних ознак консолiдацi! перелому. У вщдшенш полiтравми за перiод з 2016 по 2018 рш було виконано видалення металоконструкцш iз гомiлки 5 пащентам, iз стегна — 3 пащентам.

Результати та обговорення

Результати лшування оцiнювались за такими кри-терiями: деформацiя сегмента, укорочення сегмента, обмеження обсягу рухiв у суглобах, переломи та мпра-цiя металоконструкци, повтьна консолiдацiя, нейро-трофiчнi порушення кшщвки, наявнiсть iнфекцiйних ускладнень.

Результати вважали добрими за умови повно! свое-часно! консолщаци перелому, збереження обсягу рухiв у сумiжних суглобах, вiдсутностi укорочення кшщвки та деформаци, септичних i нейротрофiчних розладiв.

Результат вважали задовiльним, коли на rai зрощен-ня перелому вщзначали контрактури у сумiжних суглобах. У прооперованих пащенпв в 5 (10 %) випадках виникло зниження обсягу р^в у кульшовому суглобi, що було пов'язано з надмiрним вистоянням стрижня. Пiсля зрощення перелому та видалення стрижня обсяг р^в був вiдновлений майже повнютю внаслiдок за-вчасно! реабiлiтацi!.

Незадовтьними вважали результати, при яких вщ-значали повiльне зрощення перелому — 1 випадок (1,96 %), деформацш сегмента — 1 випадок (1,96 %), розвиток гншно-шфекцшних ускладнень — 1 випадок (1,96 %). Виникнення псевдоартрозу, деформацш i стшких контрактур в суглобах, що потребували оперативного лшування, нейродистрофiчних розладiв у на-шiй практицi не було.

За результатами лшування спостерпали до 24 мюя-цiв тсля оперативного лiкування. У бiльшостi пролшо-ваних пацiентiв були досягнутi добрi раннi та вiддаленi результати, а саме: вщсутшсть контрактур, посттрав-матичних нейродистрофiчних розладiв, вiдновлення функци рашше вiд результатiв рентгенологiчних да-них, добрi косметичнi результати.

У 47 пащенпв вдалося досягти добрих результата, у 5 пацieнтiв результат лшування був розцшений як задовiльний, у 3 — як незадовтьнш. Шсля змiни методу лiкування на черезыстковий компресшно-дис-тракцiйний остеосинтез вдалося досягти консолщаци перелому та виправити деформацiю сегмента пiсля попереднього видалення стрижня. Гншно-шфекцшне

ускладнення вдалося лшвщувати пiсля видалення металоконструкци та проведення ФНЕ.

31 хворий (60,78 %) отримав 3-тю групу швалщносп термiном на 1 рiк внаслщок супутнiх пошкоджень.

Висновки

1. Використання блокуючого iнтрамедулярного ос-теосинтезу дае можливють оптимiзувати термiн початку реабштаци пацieнтiв пiд час л^вання в умовах вщ-дiлення полправми.

2. Використання Б1ОС довело свою високу ефек-тивнiсть при оперативному лшуванш потерпiлих з даа-фiзарними переломами стегново1 та великогомтково1 исток i дозволило отримати у 92 % випадкiв добрi та задовтьш результати.

Конфл1кт штерес1в. Автори повщомили про вщ-сутнiсть конфлiкту штерешв при пiдготовцi дано1 статтi.

Список л^ератури

1. Кривенко С.Н. Наша тактика лечения больных с множественными диафизарными переломами длинных костей конечностей. Украинский медицинский альманах. 2000. № 2. С. 83-84.

2. Кривенко С.М. Лкування потерпыих iз множинни-ми переломами довгих шсток кшщвок. I Всеукратська науково-практична конференщя з мiжнародною участю «Полтравма — сучасна концепщя надання медичноИ допо-моги». Кив, 16—17 травня 2002. С. 128.

3. Кривенко С.Н. Лечение открытых переломов костей конечностей при множественной травме. Сборник научных трудов XV Съезда ортопедов-травматологов Украины. Днепропетровск, 16—18 сентября 2010. — С. 336.

4. Охотский В.П., Сувалян Р.Г. Интрамедуллярный остеосинтез массивными металлическими штифтами. Москва: Медицина, 1988.

Отримано/Received 09.11.2019 Рецензовано/Revised 15.12.2019 Прийнято до друку/Accepted 17.02.2020 ■

Дунай О.Г., Пашков Ю.А., Гузенко В.А., Мороз В.С., Дедов А.А., Богатырев Н.Б., ОксенюкВ.Л. КП «Криворожская клиническая городская больница № 2» ДОС, г. Кривой Рог, Украина ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

Лечение диафизарных переломов костей нижней конечности методом БИОС при политравме

Резюме. Актуальность. Переломы диафизов большеберцо-вой и бедренной костей достаточно распространены. Их доля среди травм опорно-двигательного аппарата при политравматических повреждениях достигает 15,3 %. Лечение больных с политравмой требует применения малоинвазивных методов стабилизации костных отломков с целью ранней активизации пострадавших и обеспечения удобства в проведении дополнительных обследований в случае необходимости. Цель исследования: провести анализ результатов оперативного лечения диафизарных переломов большеберцовой и бедренной костей у пострадавших с политравматическими повреждения-

ми методом блокирующего интрамедуллярного остеосинтеза. Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 51 больного с переломами бедренной и большеберцовой костей методом блокирующего интрамедуллярного остеосин-теза. Переломы бедренной кости получили 25, а переломы большеберцовой кости — 26 пострадавших. Средний возраст пациентов составил 34 года. Согласно классификации АО, переломы бедренной кости типа А были у 5 пострадавших, типа В — у 15, а переломы типа С — у 5. Переломов большеберцовой кости типа А было 6, типа В — 16, типа С — 4. Оперативное вмешательство методом блокирующего интрамедуллярного

остеосинтеза проводили в срок от 1 до 7 суток после травмы, руководствуясь принципами damage control. Все операции выполняли с помощью ЭОП фирмы Philips. Использовали антеградный способ введения интрамедуллярного фиксатора. Внешнюю иммобилизацию после операции не применяли. Активизацию больных с переломами бедренной кости начинали с 4-7-х суток, а при переломах большеберцовой кости — на 2-е — 3-и сутки после операции. Полную нагрузку позволили через 10—12 недель после операции. Удаление металлических конструкций осуществляли не ранее 14—18 месяцев после операции при наличии рентгенологических признаков консолидации перелома. Результаты. Критериями оценки результатов лечения были: своевременная консолидация перелома, деформация сегмента, укорочение сегмента, перелом или миграция металлоконструкции, ограничение движений в суставах, нейротрофические расстройства, инфекционные

осложнения. За результатами лечения наблюдали до 24 месяцев после операции. У 47 пациентов удалось достичь хороших результатов. У 5 пациентов результат лечения был расценен как удовлетворительный. У 3 пациентов результат лечения был расценен как неудовлетворительный. После замены методов лечения на чрескостный остеосинтез по методике Г.А. Или-зарова удалось достичь консолидации перелома, устранить деформацию сегмента. Гнойно-инфекционное осложнение удалось ликвидировать после удаления металлоконструкции и проведения фистулонекрэктомии. Выводы. Использование метода блокирующего интрамедуллярного остеосинтеза позволяет оптимизировать срок начала реабилитации больных с политравмой и позволяет достичь в 94 % случаев хороших и удовлетворительных результатов.

Ключевые слова: перелом большеберцовой кости; перелом бедренной кости; блокирующий интрамедуллярный остеосинтез

O.G. Dunai, Yu.A. Pashkov, V.A. Guzenko, V.S. Moroz, A.A. Dedov, N.B. Bogatiryov, V.L. Okseniuk Municipal Institution "Kryvyi Rih Clinical City Hospital 2" of Dnipropetrovsk Regional Council, Kryvyi Rih, Ukraine State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine

Treatment of diaphyseal fractures of the bones of the lower extremity by using BIOS method

in polytrauma

Abstract. Background. Fractures of the diaphysis of the tibia and femur are quite common. Their share reaches 15.3 % among injuries of the musculoskeletal system with polytrauma. Treatment of patients with polytrauma requires the use of minimally invasive methods for stabilization of bone fragments with the aim of early activation of the victims and the creation of convenience in conducting additional examinations if it necessary. The purpose was to study the results of surgical treatment for diaphyseal fractures of the tibia and femur in patients with polytrauma by using blocking intramedullary osteosynthesis. Materials and methods. Analysis of treatment outcomes was performed in 51 patients with fractures of the femur and tibia when using blocking intramedullary osteosynthesis. Femoral fractures were detected in 25 people, tibial fractures — in 26. The average age of patients was 34 years. According to the AO classification, 5 individuals had type A femoral fractures, 15 — type B, and 5 — type C. Type A tibial fractures were detected in 6 patients, type B — in 16, type C — in 4. Surgery using blocking intramedullary osteosynthesis was carried out in the period from 1 to 7 days after the injury and was guided by damage control. All operations were performed using Philips image intensifier. Antegrade method of introducing an intramedullary rod was used. External immobilization was not used after surgery. Activation of patients with femoral

fractures was started from days 4—7, and with tibial fracture — on days 2—3 after surgery. Full load has been allowed 10—12 weeks after surgery. Removal of metal structures was carried out no earlier than 14—18 months after surgery in the presence of X-ray signs of fracture consolidation. Results. The criteria for evaluating treatment outcomes were: timely fracture healing, segment deformation, segment shortening, fracture or migration of metal structures, limitation of joint movements, neurotrophic disorders, infectious complications. Treatment results had been observed up to 24 months after surgery. Good results were obtained in 47 patients. In 5 individuals, the treatment outcomes were considered satisfactory. In 3 patients, the results of treatment were unsatisfactory. Changing the methods of treatment for transosseous osteosynthesis by G.A. Ilizarov technique made it possible to achieve fracture healing, to eliminate the deformation of the segment. The purulent-infectious complications were eliminated after removal of the metal structure and fistulonecrectomy. Conclusions. Using the method of blocking intramedullary osteosynthesis allows optimizing the timing of the rehabilitation of patients with polytrauma and achieving good and satisfactory results in up to 94 % of cases.

Keywords: tibial fracture; femoral fracture; blocking intramedullary osteosynthesis