I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК 616.717.45/718.45-089.84-085.465 КОЗОПАС В.С.
Льв'тський нац/ональний медичний университет ¡мен1 Данила Галицького
Л1КУВАННЯ Д1АФ13АРНИХ ПЕРЕЛОМ1В ДОВГИХ ТРУБЧАСТИХ К1СТОК ЗА ДОПОМОГОЮ БЛОКУЮЧОГО 1НТРАМЕДУЛЯРНОГО МЕТАЛООСТЕОСИНТЕЗУ
Резюме. Проведено анал/з оперативного л1кування 189 хворих з переломами довгих трубчастих к/сток та розладами остеорепарацИ оперованих методом блокованого нтрамедулярного остеосинтезу. Резуль-тати л/кування прослдкован в терм/ни в/д 4 до 36 м'/сяц/в п/сля оперативного втручання. Встановлено, що метод блокованого /нтрамедулярного остеосинтезудозволяе оптим'/зувати терм/ни консол/дацИ, покращи-ти результати та як/сть життя пац/ент/в п/д час л/кування / може бути рекомендований як метод вибору для оперативного л1кування д/аф/зарних перелом/в довгих трубчастих к/сток.
Ключов слова: переломи к/сток, оперативне ликування, /нтрамедулярний металоостеосинтез, результати лкування.
Вступ
Сучасна структура травматизму свщчить про збтьшення илькосп постраждалих iз тяжкими по-шкодженнями опорно-рухового апарату [4, 6]. Серед них саме д1аф1зарш переломи довгих трубчастих исток е досить поширеними пошкодженнями серед населення Укра'ши, 1х ильисть становить 48,5 % випадив ушх перелом1в довгих исток, а уламков1 та пол1фрагментарш переломи становлять 16,5 % перелом1в ус1х сегменпв инщвок [3]. Так1 пошко-дження виникають у результат1 прямого удару, супро-воджуються значним пошкодженням к1сток та м'яких тканин, змщенням к1сткових уламив та скол1в на значну величину, порушенням кровопостачання та шнервацп [5, 14], що вимагае застосування принци-пово нових шдход1в л1кування з використанням ма-лотравматичних метод1в стабшьно! ф1ксацй' к1сткових в1дламк1в. Одн1ею з ефективних технологш остеосинтезу вважаеться метод штрамедулярного остеосинтезу, який застосовусться для л1кування д1аф1зарних перелом1в довгих трубчастих к1сток та 1х насл1дк1в [7]. Найважлив1шим механ1чним чинником для зро-щення перелом1в е стабтьшсть мало1нвазивного 1нтрамедулярного остеосинтезу, що суттево впливае на репаративну регенеращю исткових уламк1в [2, 10, 12, 13, 15]. Також вагомими аргументами на ко-ристь блокуючого штрамедулярного остеосинтезу (Б1ОС) е можлив1стъ раннього навантаження оперо-вано'1 к1нц1вки при мш1мальному ризику 1нфекц1йних ускладнень та незрощення уламк1в, м1н1мальн1 терм1ни зрощення перелом1в та в1дновлення функци травмовано'1 кiнцiвки [1, 8, 9, 11].
Мета дослщження — оц1нити ефективнють методу блокуючого 1нтрамедулярного остеосинтезу для л1кування хворих iз переломами довгих трубчастих исток.
Матер1али та методи
З 2006 по 2014 р. у 1-му травматолопчному вщдтен-нi КМК ЛШМД м. Львова було прооперовано методом блокуючого штрамедулярного остеосинтезу 189 пащен-тш iз закритими переломами довгих трубчастих исток кшщвок та 1х наслiдками. У 105 випадках проведено Б1ОС сегментав кiнцiвок блокуючими канюльованими стрижнями СИагИх виробництва фiрми СИМ (Польща) (7 хворим було виконано остеосинтез двох сегменпв кiнцiвок). У 10 випадках остеосинтез зроблено блокуючими канюльованими стрижнями Stгiykeг виробництва заводу «Мотор-Оч» (Запор1жжя). У 25 випадках остеосинтез здшснено блокуючими канюльованими стрижнями Medgal, в одному випадку — стрижнем Stгiykeг та стрижнями шших виробниив (китайське виробни-цтво) — 48. При переломах стегново'1 истки викорис-товували iнтрамедулярнi фшсатори: PFNA — 15 (8 %), гамма — 47 (25 %), реконструктивний — 6 (3 %), стан-дартний стегновий — 121 (64 %).
Адреса для листування:
Козопас В1ктор Степанович 79010, м. Льв1в, вул. Пекарська, 69 E-mail: kozopas @ukr.net
© Козопас В.С., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Лкарю, що практикуе / To Generаl Practitioner
Середнiй вiк постражждалих становив 38 роив (18— 92 роки).
Причиною травми вказаних пащентав були дорож-ньо-транспортнi пригоди — 72 хворi (з них пiсля авто-на!зду — 25 хворих), кататравма — 28 хворих, побутова травма — 83 хвор^ виробнича — 6 хворих.
З приводу переломiв стегна оперовано 119 (63 %) хворих (верхня третина — 54 пащенти, середня тре-тина — 55, нижня третина — 10); гомики — 60 (32 %) хворих (верхня третина — 3 пащенти, середня третина — 34, нижня третина — 23); плеча — 10 (5 %) хворих (верхня третина — 1 пащент, середня третина — 9). Свiжi закрил переломи стегново!, великогомшково! i плечово! исток — прооперовано 165 (87,1 %) пащен-пв. При розладах репаративного остеогенезу (сповть-неним зрощенням, рефрактурами i несправжшми су-глобами) цих сегменпв кiнцiвок оперованi 24 (12,9 %) пащенти. В 11 (6 %) випадках наявна сповтьнена кон-солщащя кiсткових вiдламкiв, у 3 (2 %) — рефрактури, в 10 (8 %) — несправжш суглоби довгих исток инщвок (в 1 хворого — плечова кустка, у 4 — великогомшкова кiстка, у 5 — стегнова истка).
Стушнь тяжкостi переломiв дiафiза довгих исток у хворих ощнювався нами за класифшащею АО. Згiдно з щею класифiкацiею переломiв типу А було 89 (47,1 %) випадив (А1 — 26, А2 — 32, А3 — 31), переломiв з клино-подiбним фрагментом типу В було 76 (40,2 %) випадив (В1 — 34, В2 — 29, В3 — 13), складних переломiв типу С було 24 (12,7 %) випадки (С — 5, С2 — 15, С3 — 4). У бiльшостi випадив (184; 97 %) використовували рент-ген-апарат з електронно-оптичним перетворювачем рентгешвського зображення. У деилькох випадках ш-траоперацiйний рентген-контроль здiйснювався за до-помогою пересувного рентген-апарата «Арман». Ощн-ка результатiв лiкування хворих проводилась з огляду на таи критери, як обсяг рухiв у суглобах, укорочення, деформащя, рентгенологiчнi данi, нейтрофiчнi пору-шення, гнiйно-iнфекцiйнi ускладнення. Позитивними вважали результати, коли наставала повна консолща-цiя переломiв, вiдсутне обмеження рухiв у сумiжних суглобах, укорочення инщвки, вiдсутня деформацiя, по-внiстю вiдновлена опороздатнiсть кiнцiвки, вщсутнш нейродистрофiчний синдром. Задовiльними вважали результати, при яких наставало зрощення перелому, проте можливою була наявнiсть контрактур у суглобах, що потребуе подальшо! реабштаци. Серед нейро-дистрофiчних проявiв можливi гiпостатичнi набряки, атрофiя м'язiв до 2 сантиметрiв. Незадовiльними вважали результати, при яких були несправжш суглоби, незрощення перелому, дефект истки, наявшсть гнш-но-iнфекцiйних ускладнень, стiйкi контрактури в суглобах, що потребуе оперативного лшування (артролiз, мiолiз, тенолiз та iн.), нейродистрофiчний синдром, проявом якого е атрофiя м'язiв бiльше нiж 2 см, парези та паралiч м'язiв. Оцшка результатiв лiкування проводиться окремо щодо кожно! локалiзацií. Соцiальну реа-бiлiтацiю хворих i вiдновлення працездатност як один iз критерив ощнки результатiв лiкування переломiв ми не враховували, оскiльки чимало пацiентiв (у нашому
дослiдженнi 80 %) не зверталися до медико-соцiальних експертних комюш через те, що працюють у недержав-них установах або на тдприемствах, не мають постш-ного мюця роботи чи не працюють зовшм. Тому оцши-ти вщновлення працездатностi та повернення хворого до попередньо! професи, перехiд на шшу роботу чи iнвалiднiсть з приводу наслщив травм не е можливим.
Результати та Тх обговорення
Оперативне втручання хворим здiйснювалося в тер-мiни вiд 4 до 50 дшв з моменту травми при переломах i вiд 6 до 13 мюящв — при л^ванш розладiв репаративного остеогенезу.
Вс операци було проведено пiд спинномозковою або загальною анестезiею за загальноприйнятими методиками. Спосiб репозици: вщкрита — 29 (15 %), за-крита — 160 (85 %). У 19 випадках при низьких переломах дiафiза стегново! та великогомшково! исток застосовано «полеровсьи» гвинти, що дало можливють досягти правильних осьових спiввiдношень та необхщ-но! стабiльностi. При лiкуваннi хворих iз розладами репаративного остеогенезу в 15 випадках застосова-но вiльну исткову автопластику зони пошкодження спонгiозним трансплантатом, узятим iз крила клубово! кiстки, при операщях на гомiлцi проводилась остео-томiя малогомiлково!' кустки. У 2 випадках у шсляопе-рацiйному перiодi пiсля остеосинтезу свiжих перело-мiв плечово! кiстки виник неврит променевого нерва, який повнiстю лiквiдований консервативно.
У 2 випадках (при переломах стегново! истки) здшснено ранню повторну операщю у зв'язку з про-веденням дистальних блокуючих гвинтiв поза отвори у стрижш без наслщив для хворого. Пiсля оперативного втручання зовшшню iмобiлiзацiю кiнцiвки ми не використовували. Ходьбу за допомогою милиць без наванта-ження на прооперовану инщвку дозволяли з 2-3-го дня пiсля оперативного втручання i починали активнi та па-сивш рухи в суглобах кiнцiвки. З 20-40-го дня залежно в]д тяжкосп зламу дозволяли осьове навантаження на ногу в межах 10—15 кг (1/8 частина в!д маси тла пащ-ента). В необх^дних випадках у процеш лiкування пiсля статичного та компресшного типу блокування стриж-ня проводили динамiзацiю системи шляхом видалення одного блокуючого гвинта з круглого отвору стрижня, пiсля чого дозволяли поступово зростаюче дозоване навантаження на прооперовану инщвку. Зазвичай по-вне навантаження дозволяли з 12—14-го тижня тсля операцГ!. Видалення металевих фiксуючих конструкцш рекомендували робити пацiентам вiком до 60 роив не рашше 1,5—2 роки з моменту оперативного втручання, при рентгенолопчних ознаках повно! консолщаци. Результати лiкування спостерiгали у 170 (90 %) хворих у термши вщ 4 до 36 мюящв тсля проведеного нами оперативного втручання. У 162 (95 %) пащентав результати лкування добрi (рис. 1), у 6 хворих вщзначали сповть-нену консолiдацiю (вщмова хворих вiд динамiзацi!), в 1 хворо! — незрощення перелому, необхщнють повторного оперативного лiкування (високоенергетична травма, травматична хвороба, багатовщламковий характер пере-
Том 16, №2 • 2015
www.mif-ua.com
59
Рисунок 1. Фотовдбитки з рентгенограм хворого Ф., 28 роюв: А — до операци; Б — псля металоостеосинтезу
лому стегна, неадекватний металоостеосинтез пластиною при первиннш операци) (рис. 2); в 1 хворого через недотримання рекомендацш виникла деформацiя ш-трамедулярного стрижня; в 1 хворо! — остеомiелiт стег-ново1 кустки (ознаки гнiйного ускладнення з'явились через 2 мюящ пiсля виписки зi стацiонару, хвора вщ-
Рисунок 2. Фотовдбитки з рентгенограм хворого Б., 45 рок'/в: А — неадекватний металоостеосинтез пластиною при первиннiй операцИ; Б — п!сля металоостеосинтезу Б1ОС
мовлялась вщ стацюнарного лiкування, надшшла у вщ-дiлення через 1,5 мюяця).
Висновки
1. Застосування блокуючого штрамедулярного ос-теосинтезу довело свою високу ефективнiсть при хь рургiчному лiкуваннi хворих iз за-критими переломами стегново1, великогомтково'1 i плечово1 кiсток, а також розладами репаративного остеогенезу внаслщок переломiв тако1 локалiзацil. Це дозволило отримати у 95 % хворих позитивш результати лшування.
2. Для досягнення добрих ре-зультатiв лшування хворих методом блокуючого штрамедулярного металоостеосинтезу необхщно дотримуватись чггких показань до блокуючого остеосинтезу, детально планувати оперативне втручання, правильно пiдбирати металоконструкци, педантично дотримуватись технологи втручання.
3. Державна програма iз забез-печення травматолопчних вщщ-лень iнструментарiем, металокон-струкцiями для iнтрамедулярного блокуючого металоостеосинтезу
Лкарю, що практикуе / To General Practitioner
дозволила б значно ширше застосовувати цей метод лiкування.
4. З огляду на вищенаведене Б1ОС е малошвазив-ним методом, що мае певш переваги перед шшими методами оперативних втручань, дозволяе оптимiзувати термiни консолiдацiï, покращити результати та яисть життя пацiентiв тд час лiкування, а також е методом вибору при оперативному лшуванш дiафiзарних пере-ломiв довгих трубчастих кiсток.
Список л1тератури
1. Абдулхабиров М.А. Блокирующий интрамедулляр-ный остеосинтез // Мат-лы международ. конгресса «Травматология и ортопедия: современность и будущее». — М., 2003. — С. 193-194.
2. Васюк В.Л. Ноei технологи в лжуванш переломiв довгих ксток та ïx на^дшв: Автореф. дис... д-ра мед. наук: спец. 14.01.21 «Травматологья i орmопедiя» / В.Л. Васюк. — К.: АМНУкрати. 1н-т травматологи та ортопеди, 2007. — 35 с.
3. Диафизарные переломы в структуре травматизма населения Украины / Г. В. Гайко, al. В. Калашников, В.А. Боер[и др.]// Тези доповiдейXIV зЪду орmопедiв-mравмаmологiв Украти. — Одеса, 2006. — С. 9-10.
4. Комплексне лжування хворих iз множинними переломами ксток ктщвок / [Кривенко С.М., Климовиць-кий В.Г., Рушай А.К., Донченко Л.1.]. — Донецьк: ТОВ «Наука», 2005. — 160 с.
5. Пичхадзе И.М. Некоторые новые направления в лечении переломов длинных костей и их последствий / И.М. Пичхадзе // Вестник травматологии и ортопедии. — 2001. — № 2. — С. 40-44.
6. Сравнительная оценка методов остеосинтеза при полисегментарных переломах нижних конечностей / Соколов В.А.., Бондаренко А.В., Бялик Е.И. [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. — 2006. — № 4. — С. 3-8.
7. Статический и динамический интрамедуллярно-трансоссальный остеосинтез при лечении диафи-
Козопас В.С.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
ЛЕЧЕНИЕ ПЕРЕЛОМОВ ДЛИННЫХ ТРУБЧАТЫХ КОСТЕЙ С ПОМОЩЬЮ БЛОКИРУЮЩЕГО
ИНТРАМЕДУЛЛЯРНОГО МЕТАЛЛООСТЕОСИНТЕЗА
Резюме. Проведен анализ хирургического лечения 189 больных с переломами длинных трубчатых костей и расстройствами остеорепарации, оперированных методом блокирующего интрамедуллярного остеосинтеза. Результаты лечения были отслежены в сроки от 4 до 36 месяцев после выполнения оперативного вмешательства. Установлено, что метод блокирующего интрамедуллярного остеосинтеза позволяет оптимизировать сроки консолидации, улучшает результаты и качество жизни пациентов во время лечения и может быть рекомендован как метод выбора для оперативного лечения диафизарных переломов длинных трубчатых костей.
Ключевые слова: переломы костей, оперативное лечение, интрамедуллярный остеосинтез, результаты лечения.
зарных переломов длинных костей / Д.Д. Битчук, А.Г. Истомин, А.Е. Марюхнич [и др.] // Ортопедия, травматол. и протезир. — 2001. — № 3. — С. 27-29.
8. A humeral shaft fracture complicated with anterior shoulder dislocation in a young male treated with modified Intramedullary nailing prior to reduction: a case report / K. Kazakos, S. Paraschou, N. Lasanianos [еt al.]// Cases J. — 2009. — Vol. 2, № 1. — P. 37-42.
9. Broos P., Reynders P. The unreamed AO femoral intramedullary nail, advantages and disadvantages of a new modular interlocking system. A prospective study of 67 cases // Acta Orthop. Belg. — 1998. — Vol. 64 (3). — P. 284-290.
10. Changulani M. Comparison of the use of the humerus intramedullary nail and dynamic compression plate for the management of diaphyseal fracturesof the humerus. A randomised controlledstudy / M. Changulani, U.K. Jain, T. Keswani // Int. Orthop. — 2007. — Vol. 31, № 3. — P. 391-395.
11. Cole P.A. The operative treatment of diaphyseal humeral shaft fractures / P.A. Cole, C.A. Wijdicks // Hand Clin. — 2007. — Vol. 23, № 4. — P. 437-448.
12. Deshmukh R.G., Lou K.K., Neo C.B. et al. A technique to obtain correct rotational alignment during closed locked intramedullary nailing of the femur // Injury. — 1998. — Vol. 29 (3). — P. 207-210.
13. Kontakis G.M. Intramedullary nailing for nonunionof the humeral diaphysis: a review / G.M. Kontakis, G.M. Pa-padokostakis, K. Alpantaki//Injury. — 2006. — Vol. 37, № 10. — P. 953-960.
14. Reynders P., Broos P. Unreamed intramedullary nailing of femoral shaft fractures using a traction device without fracture table // Acta Orthoped. Belg. — 1998. — Vol. 64 (2). — P. 175-179.
15. Stockenhuber N., Hofer H.P., Schweighofer F., Bratsch-itsch G., Szyszkowitz R. First experiences with unreamed AO intramedullary nail in treatment of femoral shaft fractures // Chirurg. — 1997. — Vol. 7. — P. 718-726
Отримано 08.01.15 ■
Kozopas V.S.
Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Lviv, Ukraine
TREATMENT OF DIAPHYSEAL FRACTURES
OF LONG BONES USING LOCKING INTRAMEDULLARY NAILING
Summary. The analysis of surgical treatment of 189 patients operated using locking intramedullary nailing for long bones fractures, and disorders of osteoreparation has been carried out. Treatment outcomes were traced during 4—36 months after surgical treatment. It was found that locking intramedullary nailing helps to optimize the time of healing, to improve the outcomes and quality of life in patients during the treatment and can be recommended as a method of choice for surgical treatment of diaphyseal fractures oflong bones.
Key words: bone fractures, surgical treatment, intramedullary nailing, treatment outcomes.
TOM 16, №2 • 2015
www.mif-ua.com
61