CC BY
46
о в p ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
УДК 616.12-008.331.1+612.662.9+613.263+618.173-089 1ЛЮШИНА Г.Я., М1ТЧЕНКО О.1., РОМАНОВ В.Ю.
ДУ «ННЦ «1нституткардюлоп!iM. М.Д. Стражеска» НАМН Украни, м. Ки!в
порушення вуглеводного обмшу та компоненти метабо^чного синдрому в пашенток i3 ппертоычною хворобою
на тл фiзiологiчноí та постжрурпчнот менопаузи
Резюме. Мета — порiвняння характеристик вуглеводного обмiну, наявност нших компоненлв мета-бол'чного синдрому (МС) на тлi фiзiологiчноí та постх'рурпчноI менопаузи, а також о^нка можливого впливузамюно'1 гормонально/' терапи (ЗГТ), призначено'1'для запобiгання посткастра^йним клiмактерич-ним симптомам у жiнок iз ппертошчною хворобою (ГХ) вщповщних клiнiчних груп. Матерiал та методи. Обстежен/112 жнок iз ГХII ст. 1-2-го ступеня, середнй вiкяких становив 46,14 ± 1,60 року: I група — 37 хворих (середнй вiк — 45,70 ± 1,45 року) iз ГХ II ст. / постх'рурпчною менопаузою в репродуктивному вц без ЗГТ; II група — 37 хворих (середнй вiк — 44,90 ± 1,82 року) iз ГХ II ст. / постх'рурпчною менопаузою, яким призначалася комбiнована ЗГТ; III група — 38 хворих(середнй вiк — 47,83 ± 1,70 року) iз ГХII ст. на тлi фiзiологiчноí менопаузи без ЗГТ. Виявлення МС проводилося вщповщно до Консенсусу Мiжнародноí д'абетично)' федераци (2009 р.). Результати. Ужiнок репродуктивного в'!ку з постх'рурпчною менопаузою на тлi ма^фестно!' ппоестрогенемИ без ЗГТ формуються порушення вуглеводного обмiну, що про-являються вiрогiдним (р < 0,01) зростанням рiвнiв глюкози натще, у глiкемiчному профМ, характеристик iнсулiнорезистентностi (1Р) за iндексом НОМА та глiкованого гемоглобину, що асо^юеться з мiнiмальним в'щсотком виявленоI нормоглiкемií(37,8 %), найбльшим в'щсотком 1Р (89,2 %) / ЦД (29,7 %) на вiдмiну в'щ значно вищих показниюв нормоглiкемií на тлi прийому ЗГТ (83,7 %) та ранньоI фiзiологiчноí менопаузи (63,1 %), нижчих вщсотюв 1Р (70,3 та 65,8 %) / ЦД (2,7 та 0 %) у двох останнiх групаххворих. Призначення ЗГТжiнкам репродуктивного в'!ку з постх'рурпчною менопаузою оптим'зуе вуглеводний / л'п'щний обмiн, що проявляеться майже вдвiчi меншим числом випадюв (45,9 проти 81,1 %) реестраци МС та вiрогiдно (р < 0,01) меншою кшьюстю виявлених компоненлв МС. Висновки. Ужiнок як \з постх:'рурп'чною, так / з ранньою фiзiологiчною менопаузою на тлi ппоестрогенемИ присутн/ значнi порушення вуглеводного обману у виглядi гiперглiкемií, 1Р, ЦД, що асоц '1юються з кластером кардiометаболiчних симптомiв, як формують менопаузальний МС. Ус вищезгаданi зрушення максимально манiфестують у хворих \з пост-х'рурпчною менопаузою без ЗГТ, призначення яко'1'в друпй груп/дозволило запоб'!гти ппоестрогенемП та уповльнити перебiг про^абетогенних змн вуглеводного обмiну.
Ключовi слова: вуглеводний обмiн, iнсулiнорезистентнiсть, менопауза, замсна гормональна терапiя.
На сучасному етат встановлено тюний зв'язок мiж порушеннями вуглеводного обмшу та серцево-судин-ними захворюваннями (ССЗ). Як показали ешдемю-лопчш дослщження, при порушенш толерантност до глюкози (ПТГ) частота розвитку iшемiчноl хвороби серця зростае вдвiчi, а смертнють вщ ССЗ в 1,5 раза вища, шж у хворих без гшерглшеми, а за наявност кластеру симптомiв у виглядi метаболiчного синдрому ризик розвитку коронарно! хвороби серця та шсульту в 3 рази вищий, шж без нього [2, 4]. Машфестащя цу-крового дiабету (ЦД) сприяе подальшому попршенню серцево-судинного прогнозу, збтьшуючи смертнють вщ ССЗ у 2—3 рази в чоловтв та в 4—6 раз у жшок [3].
За результатами проведених епщемюлопчинх до-слщжень встановлено, що шд час менопаузи збтьшу-еться поширенють порушень вуглеводного обмшу i власне ЦД в жшочш популяци [1]. ^iM цього, на щд-ставi даних Фремшгемського дослщження та великого наглядового дослщження здоров'я медсестер (Nurses Health Study) констатовано тюний зв'язок мiж пору-
Адреса для листування з авторами:
1люшина Г.Я.
E-mail: cardiom@bigmir.net
© 1люшина Г.Я., Мггченко О.1., Романов В.Ю., 2015 © «Мжнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
шеннями вуглеводного обмiну та ССЗ: у жшок iз ЦД ризик розвитку серецево-судинних ускладнень у перь од пери- i постменопаузи зростае в 3—7 разiв порiвняно зi здоровими жшками того ж вiку [9]. Сл1д зазначити, що середньопопуляцiйний вш настання менопаузи в Укра!ш становить 48,9 ± 0,3 року, тодi як у бврош менопауза настае майже на 3 роки шзшше, в середньому у вщ 51,3 року. Вщповщно до класифшаци менопаузи настання и до 45 роыв мае назву ранньо! менопаузи. Постменопауза в жшок часто супроводжуеться збть-шенням маси тiла та/або показниюв окружностi тали (ОТ). Вщомо, що жiночi статевi гормони контролюють обмiн жирiв i вуглеводiв в оргашзм^ прискорюючи роз-щеплення жирiв i пригнiчуючи синтез антиатерогенних лшдних фракцiй, що сприяе розвитку атеросклерозу. Поступове зниження рiвня естрогену в перименопаузi обумовлюе схильнiсть до збтьшення жирово! тканини органiзму, що компенсаторно приймае на себе естро-генпродукуючу функцiю замiсть яечникiв у цей вшовий перiод, та активуеться позагонадний синтез естрогешв: естрону з андростендюну та естрадiолу з тестостерону. Проте при значному надлишку жирово! тканини цей координований процес може порушуватися. Важли-во i те, що ожиршня в перименопаузi характеризуеть-ся значним переважанням ктькосп жирово! тканини над м'язовою. До того ж вюцеральне ожирiння також безпосередньо пов'язане зi станом шсулшорезистент-ностi (1Р). Вiсцеральна жирова тканина безпосередньо впливае на печiнку i е метаболiчно бiльш активною, нiж пiдшкiрна жирова тканина. Формування вщносно! гiперандрогенi! в жшок у цей вшовий перюд може саме по собi сприяти розвитку 1Р, а вона, зi свого боку, може призвести до гшерандрогени за рахунок продукци ан-дрогенiв тека-клiтинами яечникiв i зниження виро-блення секс-стеро!д-глобулiну печiнкою на тлi гшер-iнсулiнемi! [5].
За умов 1Р вiдбуваються зниження надходження глюкози в iнсулiнозалежнi тканини (м'язову, жирову) та пiдвищення продукци глюкози печшкою, сприя-ючи розвитку гшерглшеми. При адекватнiй здатнос-тi Р-клггин компенсувати пiдвищення рiвня глюкози надлишковою продукцiею iнсулiну зберiгаеться стан нормоглшеми. Однак згодом, при наростаннi вираже-ностi 1Р, вiдбуваеться виснаження шсулшсекреторно! здатностi Р-клгган i вони перестають компенсувати навантаження глюкозою. Спочатку це проявляеться розвитком гiперглiкемi! в постправддальний перiод, що дiагностуеться як ПТГ за допомогою перорального глюкозотолерантного тесту, подальша манiфестацiя за-хворювання призводить до формування ЦД.
Збтьшення маси тта в кшмактеричному перiодi призводить до формування менопаузального мета-болiчного синдрому, основними проявами якого е абдомшальне ожирiння, дислiпiдемiя та порушення вуглеводного обмiну [8]. Крiм того, вазодилатащя, що стимулюеться iнсулiном у норм^ порушуеться при 1Р, тдтверджуючи позитивний зв'язок мiж гшершсулше-мiею та артерiальною гiпертензiею (АГ). Таким чином, постменопауза е шсулшорезистентним станом, а кль
мактеричний перiод асоцшеться 3i значним шдвищен-ням ризику розвитку iшемiчноi хвороби серця та шших макроангiопатiй, сприяючи зниженню тривалост жит-тя жшки [7, 14, 15].
Хiрургiчна, тобто передчасна, менопауза пов'язана з бгльш високим ризиком судинних змш порiвняно з фiзiологiчною менопаузою [11, 12]. Останнiми роками значно почастшали захворювання серцево-судинноi системи в жшок, яю перенесли тотальну оварiектомiю в репродуктивному станi, порiвняно зi здоровими женками аналопчного вiку [17]. Це пояснюеться насампе-ред реакцiею тканин, що мають рецептори до жшочих гормонiв, на виражену гшоестрогенш, що раптово розвинулася за умов втсутносп фiзiологiчноi адаптаци органiзму до нових умов. Формування хiрургiчноi менопаузи, для яко! характерно рiзке зниження рiвня ста-тевих гормонiв, що вiдiграють ютотну роль у регуляци судинного тонусу, може сприяти розвитку АГ i визна-чати особливостi ii формування. На сьогодш iснують поодинокi дослтження, що свiдчать про можливий позитивний вплив на рiвень АТ замюно! гормонально! терапи (ЗГТ), яка призначаеться з метою полшшення перебiгу пострурпчного клiмактеричного синдрому. Категоричнi застереження проти застосування ЗГТ у лiкуваннi серцево-судинноi патологи в жшок у менопауз^ що сформувалися пiсля результат дослiджень WHI та HERS, поступово розвшються, змiнюючись на виважений розгляд позитивного впливу ЗГТ у заходах первинноi профiлактики в межах «терапевтичного вь кна», а саме в жшок у перименопаузi вiком до 50—55 роив. Останш пiдсумки дослтжень iз даноi проблеми викладенi в мГждисциплшарних документах, зокре-ма у виданому у 2013 р. Глобальному консенсус щодо гормонально! терапи в менопаузi [16] та у Практичнш настановi щодо ведення менопаузи (2014) [13], яы е позицiею Мiжнародного товариства з менопаузи та погоджеш зГ свгговими товариствами та асощащями. Проте конкретш розробки, що стосуються кардюлопч-но! оцшки перспектив застосування ЗГТ у первиннш профтактищ серцево-судинного ризику у пащенток репродуктивного вшу тсля пстероварГектоми, пооди-ноы [6] i часом е суперечливими, що послужило тд-Грунтям для проведеного дослгдження.
Метою роботи було порГвняння характеристик вуглеводного обмшу, а також наявност шших компо-ненпв метаболГчного синдрому на rai фГзюлопчно! та пострурпчно! менопаузи, а також ощнка можливого впливу ЗГТ, призначено! для запобиання посткастра-цшним клГмактеричним симтомам у жшок Гз гшерто-шчною хворобою втповтних клИчних груп.
Матерiали та методи дослiдження
На базГ втдтення дислшдемш ДУ «Нащональний науковий центр «1нститут кардюлоги Гмеш академша М.Д. Стражеска» НАМН Укра!ни проведено обстежен-ня 112 жшок Гз гшертошчною хворобою II стади 1-2-го ступеня, середнш в1к яких становив 46,14 ± 1,60 року, з яких сформовано 3 групи обстеження. До першо! групи увшшло 37 пащенток (середнш вк: — 45,70 ± 1,45 року)
Таблиця 1. Bîkobî та антропометричн1 дан обстежениххворих
Група BiK, роки 1МТ, кг/м2 ОТ, см ОС, см ОТ/ОС, ум.од.
I, n = 37 45,7 ± 1,5 33,21 ± 0,90 101,21 ± 1,80 139,5 ± 30,5 0,91 ± 0,01
II, n = 37 44,9 ± 1,8 31,80 ± 1,11 95,10 ± 2,15 110,12 ± 2,35* 0,860 ± 0,011
III, n = 38 47,8 ± 1,7 30,73 ± 1,11 90,71 ± 2,73** 105,09 ± 2,11** 0,85 ± 0,01
Примтки: * — p1-2 < 0,01: рiзниця в1рогщна м'жпершою та третьою групами; ** — p1-3 < 0,01: рiзниця в1рогщна м 'ж першою та другою групами.
i3 гшертошчною хворобою II стада та пострурпчною менопаузою, сформованою тсля оперативного втру-чання в репродуктивному ввд, яким не призначалася ЗГТ у шсляоперацшному перюда. До друго! групи уи-йшло також 37 жшок (середнiй вк: — 44,90 ± 1,82 року) i3 гiпертонiчною хворобою II стада та постхiрургiчною менопаузою, яким для усунення посткастрацiйних кль мактеричних симптомiв призначалася низькодозова комбiнована ЗГТ iз використанням препарату фемос-тон (1/5) або фемостон кони, що мютить 1 мг естрадюлу та 5 мг ддрогестерону, виробництва компани ABBOT, США. Третю групу становили 38 жшок (середнiй вiк — 47,83 ± 1,70 року) iз гiпертонiчною хворобою II стада на rai фiзiологiчноï менопаузи, ЗГТ ш не призначалась. Строк менопаузи в ушх групах становив вiд 2 до 5 роив. Анамнез АГ переважно збтався зi строком менопаузи.
У вшх хворих проведений аналiз антропометричних даних (зрiст, вага, iндекс маси тша (1МТ)), визначено наявнiсть абдомшального ожирiння (ОТ, окружнiсть стегон (ОС), ix спiввiдношення), а також глiкемiчний статус (рiвень глюкози натще, шсулшу натще, чутли-вiсть до шсулшу за шдексом НОМА аналiз глiкемiчного профiлю). 1Р дiагностували при щдекш НОМА > 2,77.
Дослiдження лшщного обмiну включало визна-чення вмюту загального холестерину, триглiцеридiв, холестерину лшопротеМв низько! (ХС ЛПНЩ) та високо! щiльностi (ХС ЛПВЩ). Рiвнi загального холестерину, триглiцеридiв, ХС ЛПВЩ визначалися в сироватцi венозно! кровi ферментативним методом на автоматичному анал1затор1 фiрми BioSystem, Iспанiя, в ммоль/л. Фракци' ХС ЛПНЩ розраховували за формулою Friedwald.
Крiм того, у групах обстежених проанал1зована на-явнiсть критери'в метаболiчного синдрому вщповщ-но до Консенсусу Мiжнародноï дiабетичноï федераци' (2009 р.).
Усiм пащентам призначалася стандартна анти-гiпертензивна терашя згiдно з рекомендацiями 2013 року бвропейського товариства з вивчення гшертензи' (ESH)/6вропейського товариства кардiологiв (ESC) та рекомендащями Украшсько! асоцiацiï кардiологiв (2008) з переглядом клЩчно! настанови у 2012 р.
Статистичну обробку отриманих результапв проведено стандартними методами варiацiйноï статистики з використанням пакета статистичних програм Statistica 6.0. Результати наведеш як M ± m, де М — середне зна-чення показника, m — стандартна помилка. Вiрогiд-нiсть вiдмiнностей мiж показниками, що вивчаються, визначалася за допомогою двовибiркового критерiю Стьюдента.
Результати та Тх обговорення
Антропометричнi характеристики вшх хворих на-веденi в табл. 1. Проаналiзовано данi росту, маси тша, 1МТ, ОТ, ОС та 1х спiввiдношення (ОТ/ОС). Як видно з наведених даних, уш обстежеш хворi мали ознаки надлишково! маси тiла, а середнi показники в групах вiдповiдали ожирiнню I ступеня. Вщповщно до по-казниюв ОТ у всiх обстежених виявлеш ознаки абдо-мiнального типу ожиршня [10] як за европейськими (2012), так i за американськими критерiями (2013). Проте показники як ОТ, так i ОС у першш групi були вiрогiдно (р < 0,01) бшьшими за такi в третш групi, що свiдчило про переважання ознак абдомшального ожиршня у хворих iз пострурпчною менопаузою без ЗГТ Вщповщш показники друго! групи мали промiж-не значення.
За результатами аналiзу характеристик вуглевод-ного обмiну (табл. 2) установлено, що середш вели-чини глюкози в першш груш були вiрогiдно вищими (р < 0,01), шж у другiй та третш групах, i свiдчили про наявшсть пiдвищення глшемп натще у хворих iз постхiрургiчною менопаузою без ЗГТ У цш же груш зареестровано максимальне зростання гшершсуль немп натще серед усiх проаналiзованих груп хворих, проте рiзниця була невiрогiдною. Аналiз 1Р за розра-хунком шдексу НОМА не лише подтвердив вiрогiдне переважання характеристик першо! групи порiвняно з двома iншими групами (р < 0,01), але й водтворив наявнiсть 1Р (НОМА > 2,77) за обчисленням середшх величин у вшх групах обстеження, як у хворих iз пострурпчною менопаузою, так i у хворих iз ранньою фiзiологiчною менопаузою. За результатами аналiзу глiкованого гемоглобiну (НЬА1с) установлено, що його середнi параметри в першш груш хворих iз пострурпчною менопаузою без ЗГТ не ттьки були вiрогiдно (р < 0,01) найбтьшими серед обстежених груп, але й сводчили про наявшсть ЦД у пащенток ще! групи, оскiльки середнi величини були большими, нiж порогове значення для встановлення дiагнозу ЦД, — 6,6 ± 0,2 %. Пiдтвердження вiрогiдно найбiльш глибоких серед груп порiвняння зрушень вуглевод-ного обмшу в першiй групi отримано за результатами аналiзу глюкози кровi в глiкемiчному профiлi обстежених хворих (р < 0,01).
Подальший аналiз виявлених порушень у групах (табл. 3) подтвердив наявнiсть безпосередньо! дiабе-тогенно! да пострурпчно! менопаузи, особливо без оптимiзацií вуглеводного обмiну замюною терапiею, що мiстить естроген. Так, для першо! групи встановле-но найнижчий водсоток нормоглiкемií серед обстеже-
Примтки: * — р < 0,01: рiзниця в1рогщна мж першою та другою групами; ** — р < 0,01: рiзниця в1рогщ-на м'ж першою та третьою групами; ГП1-3 — рвн глюкози пд час 1, 2 та 3-1 проби гл1кем1чного про-флю.
Таблиця 3. Порушення вуглеводного обм'шу в групах
Таблиця 2. Характеристики вуглеводного обмну в групах обстеження
Група Глюкоза, ммоль/л 1нсулш, мкОД/мл Гл^ований ге-моглобiн, % 1ндекс HOMA, ум.од. ГП1, , ммоль/л ГП2, ммоль/л ГПз, ммоль/л
I, n = 37 6,2 ± 0,4 18,7 ± 1,2 6,6 ± 0,2 5,4 ± 0,5 6,5 ± 0,4 7,7 ± 0,5 7,8 ± 0,4
II, n = 37 5,3 ± 0,1* 14,7 ± 1,0 5,8 ± 0,1* 3,6 ± 0,3* 5,3 ± 0,1* 6,0 ± 0,2* 6,3 ± 0,2*
III, n = 38 5,3 ± 0,1** 14,2 ± 1,1 5,6 ± 0,1** 3,5 ± 0,3** 5,6 ± 0,2 6,2 ± 0,2** 6,5 ± 0,2**
Група Нормоглiкемiя (< 5,6 ммоль/л), n (%) Гiперiнсулiнемiя (> 11,0 МОд/мл), n (%) IP, n (%) ПТГ, n (%) ЦД, n (%)
I, n = 37 14 (37,8) 34 (91,9) 33 (89,2) 12 (32,4) 11 (29,7)
II, n = 37 31 (83,7) 30 (81,1) 26 (70,3) 5 (13,5) 1 (2,7)
III, n = 38 24 (63,1) 30 (78,9) 25 (65,8) 14 (36,8) 0
Таблиця 4. Компоненти метабол1чного синдрому в групах
Група МС у rpyni, % САТ>130 або ДАТ > 85 мм рт.ст., % ОТ > 80 см, % Глюкоза, > 5,6 ммоль/л, % ТГ > 1,7 ммоль/л, % ХС ЛПВЩ < 1,3 ммоль/л, % Середня кть-кють компо-HeHTiB МС
I, n = 37 81,1 100 100 43,2 35,1 75,7 3,3 ± 0,2
II, n = 37 45,9 100 94,6 18,9 21,6 43,2 2,6 ± 0,1*
III, n = 38 47,4 100 78,9 15,8 13,2 39,5 2,6 ± 0,1**
Примтки: * — p < 0,01: рiзниця в1рогщна мжпершою та другою групами; ** — p < 0,01: рiзниця в1рогщ-на мж першою та третьою групами.
них груп — 37,8 проти 63,1 % випадыв нормоглшеми у хворих з ранньою фiзiологiчною менопаузою та бть-ше шж удвiчi бтьшим и вщсотком (83,7 %) у хворих iз пострурпчною менопаузою на ЗГТ у другш груш. Гiперiнсулiнемiя, що визначалася за концентрашею шсулшу в кровi > 11,0 мкОД/мл, була характерною для вшх обстежених i спостер^алась у бiльшостi хворих ушх груп, однак найчастiше зареестрована також у першш групi — 91,9 проти 81,1 та 78,9 % у другш та третш групах вщповщно. 1Р також була характерною рисою май-же вшх обстежених хворих — 89,1; 70,3 та 65,8 % у першш, другш та третш групах вщповщно. Машфестний ЦД дiагностовано в максимального числа (в 11 хворих iз 37) пашенток першо! групи з постхiрургiчною менопаузою без ЗГТ, що становило 29,7 %, та лише в одше! пащентки (2,7 %) в другiй груш на тлi ЗГТ Серед па-цiенток iз ранньою фiзiологiчною менопаузою хворих iз ЦД не виявлено. Дещо iншi данi були шсля аналiзу ПТГ у групах: найчастше ПТГ (32,4 %) виявлено в першш груш, проте найнижчий вщсоток (13,5 %) було зареестровано в другш груш, що могло бути наслщком антидiабетично! дц ЗГТ, що приймали цi пацiентки. Характеристики третьо! групи щодо виявлено! ПТГ зайняли промiжне мiсце.
Насамкшець було проведено аналiз виявлення ком-понентiв кластеру факторiв ризику — метаболiчного синдрому серед обстежених хворих (табл. 4). Вщповщно до умов включення хворих в обстеження АГ дiагносто-
вано в 100 % пащентав уах груп. Абдомiнальне ожирш-ня за критериями бвропейського товариства кардiологiв (2012) виявлено в 100 % хворих першо! групи та в 94,6 i в 78,9 % у другш та третш групах вщповщно. Уш iншi компоненти метаболiчного синдрому, так! як гшерглше-м1я, гiпертриглiцеридемiя та низький рiвень ХС ЛПВЩ, найчастiше зареестрованi в першiй груш з постмрур-гiчною менопаузою без ЗГТ, а мшмальш показники — у третш груш на тлi фiзiологiчно! ранньо! менопаузи. Характеристики друго! групи зайняли промiжне мiсце. Лопчним завершенням аналiзу було отримання результат щодо обчислення вщсотка метаболiчного синдрому в групах, що даагностували за критерiями Консенсусу 2009 р. (наявнють не менше шж 3 iз 5 критер1!в метабо-лiчного синдрому у хворого). За отриманими даними, максимальний вiдсоток виявлення метаболiчного синдрому був в першш груш (81,1 %), що майже вдвiчi пере-важало результати виявлення метаболiчного синдрому був в другш (45,9 %) та третш груш (47,4 %). Це також було шдтверджено вiрогiдним (р < 0,01) переважанням середньо! юлькоста виявлених компонент метаболiч-ного синдрому в першш груш порiвняно з характеристиками друго! та третьо! груп (табл. 4).
Таким чином, можна дшти висновку, що у вах обстежених пащенток iз гiпертонiчною хворобою як iз постхiрургiчною менопаузою, так i з ранньою фiзiологiчною менопаузою на тлi гiпоестрогенемi! присутнi значш порушення вуглеводного обмiну
у виглядi гшерглшемп, 1Р та ЦД, що асоцшють-ся з компонентами кластеру кардiометаболiчних симптомiв iз формуванням менопаузального ме-таболiчного синдрому. Ус вищезгаданi зрушення максимально манiфестують у хворих iз постхiрур-гiчною менопаузою без компенсаторного впливу ЗГТ, яка в другш груш з постхiрургiчною менопаузою дозволила запобйти естрогенодефщиту та упо-вiльнити перебiг продiабетогенних змiн вуглевод-ного обмiну.
Висновки
1. Установлено, що в жшок репродуктивного вшу з гшертошчною хворобою та постмрурпчною менопаузою на тлi манiфестноí' гiпоестрогенемií, не ком-пенсовано! ЗГТ, формуються порушення вуглеводного обмшу, що проявляються вiрогiдним (р < 0,01) зростан-ням рiвнiв глюкози натще i в глiкемiчному профiлi, ш-сулiнорезистентностi за шдексом НОМА та глшовано-го гемоглобшу порiвняно з аналогiчними хворими на ЗГТ або з ранньою фiзiологiчною менопаузою.
2. Визначено, що з уах обстежених груп в жшок репродуктивного вшу з гшертошчною хворобою та постхiрургiчною менопаузою без ЗГТ найрщше ви-являлася нормоглiкемiя (37,8 %) та найчастше вщ-значалися шсулшорезистентшсть (89,2 %) i цукро-вий дiабет (29,7 %) на вщмшу вiд значно вищих показнишв нормоглшеми в аналогiчних хворих на тлi прийому ЗГТ (83,7 %) та ранньо! фiзiологiчноl менопаузи (63,1 %) i вiдповiдно меншо! кшькосп випадкiв iнсулiнорезистентностi — 70,3 та 65,8 % i цукрового дiабету — 2,7 та 0 % у двох останшх гру-пах хворих вщповщно.
3. Призначення ЗГТ у жшок репродуктивного вшу з гшертошчною хворобою та постхiрургiчною менопаузою оптимiзуе вуглеводний та лшщний обмш, що проявляеться в майже вдвiчi меншому вiдсотку (45,9 проти 81,1 %) реестрацп кластеру метаболiчного синдрому та вiрогiдно (р < 0,01) меншш середнiй кшь-костi виявлених компонентiв метаболiчного синдрому.
Список лператури
1. Коваленко В.М. Серцево-судинт захворювання у ж1-нок: мдводна частина айсбергу // Нова медицина. — 2005. — № 4(21). — С. 12-13.
2. Методичт рекомендаци Робочог групи з проблем мета-болiчного синдрому, цукрового дiабету, предiабету та серце-во-судинних захворювань Асоцшци кардiологiв Украгни i асо-цшци ендокринологiв Украгни. — К., 2014. — 38с.
3. Маньковский Б.Н. Артериальная гипертензия у больных сахарным диабетом 2 типа — особенности течения и терапии / Б.Н. Маньковский //Дiабет. Ожирння. Метаболiчний синдром. — 2013. — № 4. — С. 55-59.
4. Оганов Р.Г. Современные представления о метаболическом синдроме: понятие, эпидемиология, риск развития сердечно-сосудистых осложнений и сахарного диабета // Международный эндокринологический журнал. — 2008. — № 6. — С. 36-42.
5. Мтченко О.1. Менопаузальний Mema6oniHhuU синдром // Нова медицина. — 2005. — № 4(21). — С. 18-23.
6. Андреева Е.Н. Эффективность использования низких доз дроспиренона и 17 бета-эстрадиола у женщин в постменопаузе (обзор литературы)/Е.Н. Андреева//Гинекология. — 2015. — № 1. — С. 34-40.
7. Сметник В.П., Шестакова И.Г. Современные представления о менопаузальном метаболическом синдроме // Consilium medicum. — 2003 — Т. 5, № 9. — С. 23-29.
8. Юренева С.В., Ильина Л.М., Сметник В.П. Старение репродуктивной системы женщин: от теории к клинической практике. Часть I. Эндокринные и клинические характеристики стадий репродуктивного старения женщин // Акушерство и гинекология. — 2014. — № 3. — С. 21-27.
9. AHA Scientific Statement. Evidence-Based Guidelines for Cardiovascular Disease Prevention in Women // Circulation. — 2004. — 109. — Р. 672-693.
10. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012). The Fifth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of nine societies and by invited experts) // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 1635-1701.
11. Ingelsson K.E., Lundholm C., Johansson A.L., Altman D. Hysterectomy and risk of cardiovascular disease: a population-based cohort study // Eur. Heart J. — 2011. — Р. 745-750.
12. Jacoby L, Grady D, Wactawski-Wende J. Oophorectomy vs ovarian conservation with hysterectomy: cardiovascular disease, hip fracture, and cancer in the Women's Health Initiative Observational Study // Arch. Intern. Med. — 2011. — P.760-768.
13. Jane F.M., Davis S.R. A Practitioner's Toolkit for Managing the Menopause // Climacteric. — 2014. — Vol. 17. — P. 564-579.
14. Kallen A.N., Pal L. Cardiovascular disease and ovarian function // Curr. Opin. Obstet. Gynecol. — 2011. — Vol. 23(4). — P. 258-267.
15. Mosca L, Benjamin E.J., Berra K. etal. Effectiveness-based guidelines for the prevention of cardiovascular disease in women — 2011 update: a guideline from the american heart association // Circulation. — 2011. — Vol. 123(11). — P. 1243-1262.
16. Villiers T.J., Gass M.I., Haines C.J. et al. Global Consensus Statement on Menopausal Hormone Therapy // Climacteric. — 2013. — Vol. 16. — P. 203-204.
17. Wellons M, Ouyang P., Schreiner P.J. Early menopause predicts future coronary heart disease and stroke: the Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis // Menopause. — 2012. — Vol. 19(10). — P. 1081-1087.
Отримано 22.04.15 U
Илюшина А.Я., Митченко Е.И., Романов В.Ю.
ГУ «ННЦ «Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско»
НАМН Украины, г. Киев
НАРУШЕНИЕ УГЛЕВОДНОГО ОБМЕНА И КОМПОНЕНТЫ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СИНДРОМА У ПАЦИЕНТОК С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ НА ФОНЕ ФИЗИОЛОГИЧЕСКОЙ И ПОСТХИРУРГИЧЕСКОЙ МЕНОПАУЗЫ
Резюме. Цель — сравнение характеристик углеводного обмена, наличия компонентов метаболического синдрома (МС) на фоне физиологической и постхирургической менопаузы, а также оценка возможного влияния заместительной гормональной терапии (ЗГТ), назначенной для предупреждения посткастра-ционных климактерических симптомов у женщин с гипертонической болезнью (ГБ) соответствующих клинических групп. Материал и методы. Обследовано 112 женщин с ГБ II ст. 1-2-й степени, средний возраст которых составил 46,14 ± 1,60 года: I группа — 37 больных (средний возраст — 45,70 ± 1,45 года) с ГБ II ст. и постхирургической менопаузой в репродуктивном возрасте без ЗГТ; II группа — 37 больных (средний возраст — 44,90 ± 1,82 года) с ГБ II ст. и постхирургической менопаузой, которым назначалась комбинированная ЗГТ; III группа — 38 больных (средний возраст — 47,83 ± 1,70 года) с ГБ II ст. на фоне физиологической менопаузы без ЗГТ. Верификация МС проводилась в соответствии с Консенсусом Международной диабетической федерации (2009 г.). Результаты. У женщин репродуктивного возраста с постхирургической менопаузой на фоне манифестной гипоэстрогенемии без ЗГТ формируются нарушения углеводного обмена в виде достоверного (р < 0,01) роста уровня глюкозы натощак, в гликемическом профиле, характеристик инсулинорезистентности (ИР) по данным индекса НОМА и гликированного гемоглобина, что ассоциируется с минимальным процентом нормогликемии (37,8 %), наибольшим процентом ИР (89,2 %) и сахарного диабета (СД) (29,7 %) в отличие от более высоких показателей нормогликемии на фоне приема ЗГТ (83,7 %) и ранней физиологической менопаузы (63,1 %), более низких процентов ИР (70,3 и 65,8 %), СД (2,7 и 0 %) в двух последних группах. Назначение ЗГТ женщинам репродуктивного возраста с постхирургической менопаузой оптимизирует углеводный и липидный обмен, что проявляется почти вдвое меньшим числом случаев (45,9 против 81,1 %) регистрации МС и достоверно (р < 0,01) меньшим количеством выявленных компонентов МС. Выводы. У женщин как с постхирургической, так и с ранней физиологической менопаузой на фоне гипоэстрогенемии присутствуют нарушения углеводного обмена в виде гипергликемии, ИР, СД, которые ассоциируются с кластером кардиометаболических компонентов, формирующих менопаузальный МС. Максимальная манифестация метаболических изменений наблюдалась у больных с постхирургической менопаузой без ЗГТ, назначение которой во второй группе позволило предотвратить гипоэстрогенемию и уменьшить продиабетогенные нарушения.
Ключевые слова: углеводный обмен, инсулинорезистен-тность, менопауза, заместительная гормональная терапия.
IliushinaH.Ya., Mitchenko O.I., Romanov V.Yu. State Institution «National Scientific Center «Institute of Cardiology named after M.D. Strazhesko» of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
CARBOHYDRATE METABOLISM DISORDERS AND METABOLIC SYNDROME COMPONENTS IN PATIENTS WITH ESSENTIAL HYPERTENSION ASSOCIATED WITH PHYSIOLOGICAL AND POSTSURGICAL MENOPAUSE
Summary. The objective — to compare the characteristics of carbohydrate metabolism, and the presence of other components of metabolic syndrome (MS) associated with physiological and postsurgical menopause, as well as the assessment of possible impact of hormone replacement therapy (HRT) intended to prevent postcastration climacteric symptoms in women with essential hypertension (EH) from relevant clinical groups. Material and methods. 112 women with EH degree II, whose average age was 46.14 ± 1.60 years, were examined: I group — 37 patients (average age 45.70 ± 1.45 years) with EH degree II and postsurgical menopause in reproductive age without HRT; II group — 37 patients (average age 44.90 ± 1.82 years) with EH degree II and postsurgical menopause, who received combined HRT; III group — 38 patients (average age 47.83 ± 1.70 years) with EH degree II on the background of physiological menopause without HRT. MS has been detected in accordance with the International Diabetes Federation Consensus (2009). Results. Women of childbearing age with postsurgical menopause on the background of symptomatic hypoestrogenism without HRT have carbohydrate metabolism disorders manifested in significant (p < 0.01) higher levels of fasting glucose, in glycemic profile, characteristics of insulin resistance (IR) by HOMA index and glycated hemoglobin, associated with the minimum percentage of normoglycemia (37.8 %), the highest levels of IR (89.2 %) and diabetes mellitus (DM) (29.7 %) as against significantly higher level of normoglycemia in patients receiving HRT (83.7 %) and with early physiological menopause (63.1 %), lower levels of IR (70.3 and 65.8 %) and DM (2.7 and 0 %) in the last two groups of patients. Administration of HRT to the women of reproductive age with postsurgical menopause optimizes carbohydrate and lipid metabolism, manifested in almost twice smaller detection rate (45.9 vs. 81.1 %) ofMS and significantly (p < 0.01) lower number ofrevealed components of MS. Conclusions. Women with both postsurgical and early physiological menopause following hypoestrogenism have significant disorders of carbohydrate metabolism as hyperglycemia, IR, DM associated with various cardiometabolic symptoms that form menopausal MS. All the above changes most manifest in patients with postsurgical menopause without HRT, administration of which in the second group enabled to prevent hypoestrogenism and to slow the course of prediabetogenic changes in carbohydrate metabolism.
Key words: carbohydrate metabolism, insulin resistance, menopause, hormone replacement therapy.
