CC BY
40
УДК 658.012.16:621
НАРОЩУВАННЯ ПОТЕНЦ1АЛУ МОДЕРН1ЗАЦП ШДПРИСМСТВ
МАШИНОБУДУВАННЯ
Н.В. Васюк
ПВНЗ «Свропейський унгверситет» Черкаська фтя, Черкаси, Украша
Васюк Н. В. Нарощування потенщалу модерт-зацп тдприемств машинобудування.
Проаналiзовано сукупний потенщал машино-будiвного комплексу та його конкурентоспромож-шсть. Дослiджено та обгрунтовано ефективний мехашзм модершзацп машинобудування з акцентом на оздоровления економiки.
Ключовi слова: сукупний потенщал, модершзащя зверху, модершзащя знизу, кластер
Васюк Н. В. Наращивание потенциала модернизации предприятий машиностроения.
Проанализирован совокупный потенциал машиностроительного комплекса и его конкурентоспособность. Исследованы и обоснованы эффективный механизм модернизации машиностроения с акцентом на оздоровление экономики.
Ключевые слова: совокупный потенциал, модернизация сверху, модернизация снизу, кластер
Vasyuk N. V. Capacity building modernization engineering.
Analysis of potential cumulative engineering complex and its competitiveness. Researched and proved effective mechanism modernization engineering with a focus on economic recovery.
Keywords: total potential modernization from above, modernization bottom cluster
Для нацюнально! економiки машинобудування виступае з одного боку як невико-ристаний резерв подальшого розвитку, з шшого - проблема, яка потребуе негай-ного виршення. Роль машинобудування як потен-цшного резерву розвитку нацюнально! економiки обумовлена його шфраструктурною базою, мож-ливим експортним потенщалом, а також можли-вютю формування суттевих податкових доходiв.
Необхщшсть пiдтримки модернiзацii машинобудування в умовах фiнансово-економiчноi кризи обумовлена тим, що цей процес розглядаеться як зааб зниження i подолання загроз банкрутства, збитковостi, неплатоспроможностi, засiб виживан-ня в конкурентнiй боротьбi, що посилюеться, яка на новому етат структурноi трансформацii' вияв-ляе себе як необхщна форма функцюнування тд-приемств.
Тема е актуальна з огляду необхiдностi струк-турноi перебудови економiки i нарощуваннi по-тенцiалу модершзацп.
Аналiз попереднiх дослiджень та публжацш
Ефективнiсть способiв модернiзацii машинобу-дiвноi галузi були дослiдженi багатьма науковця-ми, серед яких В.М. Ячменьова [1], Н.П. Тарнавсь-ка [2], Б.Г. Шелегеда [3], О.В. Раевнева [4], Б.М. Данилишин [5] та ш. Але зважаючи на вимо-ги сьогодення, аналiз, дослiдження та впровад-ження ефективних заходiв для тдвищення конку-рентоспроможностi галузi, вимагае подальшого вивчення.
На сьогодшшнш день для промисловосп характерна модель експортоорiентованого розвитку з переважанням слабо диверсифжованого низько-технологiчного виробництва. Можливостей вирь шення цих проблем за допомогою традицшних економiчних методiв, як показуе практика, вже недостатньо, а тому необхвдт шновацшш шдхо-ди, яш допоможуть комплексно 1х розв'язати. Саме модершзащя е основним етапом переходу украшсько1' промисловосп на iнновацiйний шлях розвитку. У зв'язку з цим необхщне всебiчне 11 стимулювання та обгрунтування прiоритетних напрямiв здiйснення.
Метою до^дження е обгрунтування ефектив-ного мехашзму нарощування потенцiалу модершзацп пiдприемств машинобудiвноi галузi.
Виклад основного матерiалу
За роки трансформацii украшсько! економiки машинобудiвний комплекс зазнав тривало! руйшв-
но! кризи, що супроводжувалася реформуванням вiдносин власностi, структурними деформацiями, втратами людського та виробничого потенцiалу, скороченням випуску продукцп машинобудiвних пiдприeмств та !х частки в промисловому вироб-ництвi, зниженням шновацшно-швестицшно! активностi пiдприeмств машинобудiвного комплексу.
Техшчна база машинобудування кра!ни на сьогодшшнш день характеризуеться негативними тенденщями: а саме слiд вiдмiтити занадто великий вiдсоток зносу основних засобiв: в цiлому по галузi на 31.12.2010 р. - 84,3%, за виробництва
машин та устаткування - 89,1%, виробництва електричного, електронного та оптичного устатку-вання - 58,7%, виробництва транспортних засобiв та устаткування - 83,0% [1]. Основною причиною технолопчного регресу машинобудiвних тдпри-емств е вагоме збiльшення ступеня зносу основних засобiв та незначних темтв !х оновлення.
Порiвняльна оцiнка руху основних засобiв за перюд 2007 - 2010 рошв свiдчить про те, що частка введених в експлуатацш основних засобiв значно перевищуе вагу лiквiдованих основних засобiв (рис. 1).
100 т 90 -80 -70 -60 -50 -40 -30 -20 -10 -0--
82,6 74,4
89,6
89,1
84,3
77,5
72,8
68,9
66,3
58,7
58,3
53,9
2010
I [Ступшь зносу ОЗ за "Виробництва машин та устаткування"
I |Ступть зносу ОЗ за "Виробництва електричного, електронного та оптичного устаткування"
I_| Ступшь зносу ОЗ за "Виробництво транспортних засобiв та устаткування"
—а—Ступшь зносу основних засобiв машинобудування
Рис. 1. Порiвняння введених та л^щованих основних засобiв машинобудiвного комплексу за перюд
2007 - 2010 рошв [1]
Однак, з точки зору необхщносп шновацшно-го розвитку на основi модершзацп, автоматизации темпи вибуття i замiни технолопчного обладнання е недостатнiми, враховуючи стутнь !х зносу (рис. 2). I саме вщсуттсть дiевого механiзму так
званого очищения машинобудiвних пiдприемств ввд вiдсталого застарiлого нерацiонального вироб-ництва е серйозною перешкодою для його модер-шзаци.
| I Ступiнь зносу ОЗ за "Виробництва машин та устаткування"
| I Ступшь зносу ОЗ за "Виробництва електричного, електронного та оптичного устаткування" I I Ступшь зносу ОЗ за "Виробництво транспортних засобiв та устаткування" —а—Ступшь зносу основних засобiв машинобудування
Рис. 2. Стутнь зносу основних засобiв машинобудiвного комплексу в перюд 2007 - 2010 рошв
Аналiз сукупного потенцiалу машинобудуван-ня вказуе на те, що в даний час вщбуваеться вичерпання можливостей стiйкого розвитку, що обумовлено його низькою яшстю i ступенем залу-чення у виробничий процес, а також сформовани-ми несприятливими зовшшшми економiчними та iнституцiйними умовами. Це актуалiзуe проблему формування системи заходiв модершзацп маши-нобудування.
Укрупнено, механiзм створення тако! системи заходiв повинен враховувати ряд принципових особливостей, що вщбивають високу конкуренто-спроможнiсть галузi та можливють зняття негати-вiв кризи в економщ.
1) Прiоритетнiсть цшей iнновацiйного розвитку машинобудування. Будь-яш трансформацп промисловостi повиннi враховувати штереси i цiлi свiтового розвитку. На сучасному етапi швидк1сть i ефектившсть виробництва, впровадження i поширення шновацш, що обумовлено «викликом попиту» або «технолопчним поштовхом», визна-чають базовий напрям модершзацп наукомiсткого промислового комплексу. Тому змют i результати реалiзацil цього процесу повиннi мати шнова-цiйний характер, а пропонованi заходи тдтримки - орieнтувати модернiзацiю машинобудування на шновацшний розвиток.
2) Перспектившсть. Iнновацiйнiсть обумов-люе безперервне оновлення промисловостi на базi сучасних методiв i моделей економiчного зрос-тання (розвитку). Кращi зразки технiки, техноло-гiй та шшо! продукцп виступають критерieм кон-курентоспроможностi пiдприeмств на ринках i ефективностi модернiзацiйних процеав. 1накше кажучи, стандартом ефективностi модершзацп машинобудування е випереджальна база порiвнян-ня (кращi технiчнi, технологiчнi, оргашзацшш та iншi свiтовi стандарти). Таким чином, система заходiв щодо розвитку модершзацп повинна бути орiентована на визначення прiоритетiв розвитку машинобудування репону з виявлення точок зрос-тання або точок прикладання зусиль.
Чинником, що визначае тенденцш модершзацп технiки, е високе зношення виробничих потуж-ностей, як1 не можуть забезпечувати необхiдну як1сть, зростання продуктивносп працi i ресурсо-збереження. Технолопчна i продуктова модершзацп обумовлеш низькою конкурентоспроможнiстю машинобудiвноl продукцп. Новггш технологiчнi шновацп поширюються серед обмежено! кiлькостi точково розташованих виробнишв i розробнишв, що володiють власною виробничою базою, досвь дом i ресурсами. Це потребуе розробки механiзмiв !х дифузп. Технологiчна модернiзацiя може забез-печуватися через так1 канали: швестицп, придбан-ня лiцензiй, патентiв, створення штегрованих ш-новацiйних форм оргашзацп бiзнесу i т.д. Реак-шею на технологiчну i продуктову модершзацш е модернiзацiя органiзацiйно-управлiнських, фшан-сових, збутових та шших процесiв.
Таким чином, заходи тдтримки модершзацп в машинобудуванш повинш передбачати отримання довгострокових результатiв - досягнення високо!
ефективносп функцiонування бiзнесу i довготри-валий життевий цикл пiдприемств, що гарантуе !х стiйкий розвиток. Продуктове, техшчне i техноло-гiчне лiдирування галузi створюе запас конкурен-тоспроможностi, який iншим учасникам ринку часто не вдаеться подолати. Тому принцип прюри-тетносп зумовлюе необхiднiсть пiдтримки розвитку потеншалу модернiзацil не тшьки пiдприемств-лiдерiв, але й аутсайдерiв галузевого ринку.
3) Системнiсть (розгляд модернiзацil як еле-ментно! структури, певно! органiзацil з набором функцш, у взаемозв'язку з iншими економiчними явищами i процесами). Поняття системносп по-в'язане з iдеею цшсносп (забезпеченiсть машинобудування всiма необхщними для модернiзацil елементами, !х яшсна визначенiсть i к1льк1сна достатнiсть, пов'язашсть i погодженiсть мiжеле-ментних зв'язшв) або самоорганiзованостi. Такий пiдхiд припускае розгляд машинобудування не тiльки як елемента системи бшьш високого рiвня, але й як самостiйноl системи, в якш рiзнi об'екти i суб'екти пов'язуються воедино для забезпечення !х цiлеспрямованоl i погоджено! дiяльностi в ходi реалiзацil модернiзацil, вщповщно до функцiо-нальних зв'язк1в мiж ними з метою забезпечення гармошзацп iнтересiв. У цiй системi можна видi-лити три основнi елементи, пов'язаш з модернiза-цiею: ресурсна забезпечешсть модернiзацil, 11 реа-лiзацiя або органiзацiйне оформлення, ефектив-шсть використання результатiв. Цi елементи ста-новлять змiст цiльових галузевих програм розвитку або програм модершзацп, формування яких по-винне бути враховано в системi заходiв тдтрим-ки.
4) Результативнiсть (цiлеспрямованiсть). Найважливiшою результативною ознакою модершзацп е виникнення значних зовшшшх ефектiв, найбiльш важливим з яких е резонансний ефект, або ефект «сплеску». Тим самим система заходiв пiдтримки модернiзацil повинна сприяти створен-ню бази для розвитку шновацш, довгострокового економiчного зростання i забезпечення конкурент-них переваг високого порядку в машинобудуван-нi.
5) Багатоварiантнiсть i ймовiрнiсний характер модершзацп. 1снуе безлiч варiантiв модершзацп: з позицп новизни отримуваних результатiв (новий напрям розвитку для машинобудування регiону, впровадження досягнень науки, техшки i технологiй у виробництво), а також використову-ваних ресурав, технiки, технологiй; з позицil часово! складово! (довго-, середньо- i коротко-строковий процес); з позицil можливо! диверсифi-кацil напрямiв модернiзацil i т. д. Все це впливае на невизначешсть i непередбачуванiсть в отриман-нi концевого результату, що потребуе постшного вивчення (монiторингу) ринку високих техно-логiй, устаткування, дослщжень i т.д. [2]
Тим самим, мехашзм пiдтримки модернiзацil в машинобудуванш повинен грунтуватися на взаемодil суб'екпв ринку, державних i регiональ-них оргашв влади i управлiння у вщанш яких знаходяться законодавчi, податковi й кредитнi
регулятори, фiнансовi ресурси та шновацшно-насиченi швестицп.
Для формування системи заходiв пiдтримки модершзацп в машинобудуваннi необхiдно провести роздшення цiлей, прiоритетiв, важелiв впливу i вiдповiдальностi за рiвнями управлшня i типами можливих стратегiй модершзацп.
Модершзащя зверху припускае iнiцiативу державних, репональних, органiв державно! влади, оргашв мiсцевого самоврядування у сферi реалiзацil промислово!, шновацшно!, науково-техшчно! полiтики i полiтики модершзацп по всьому колу машинобудiвних пiдприемств. Меха-нiзми пiдтримки модершзацп в цьому випадку реалiзуються через формування державних i репо-нальних iнститутiв розвитку, а також машино-будiвних кластерiв.
На державному рiвнi необхiдно визначити заходи законодавчого забезпечення i бюджетно-податкового характеру, сприяти формуванню структурно збалансовано! соцiальноорiентовано! i конкурентоспроможно! промисловосп, що грунту-еться на передових технолопчних укладах; визначити прюритети структурного розвитку промис-ловостi в цшому, форми i: механiзми державно-приватного партнерства та iншi шструменти ефек-тивного промислового розвитку; позначити мюце i напрями розвитку машинобудiвного комплексу в процесi комплексно! реструктуризацп економiки кра!ни.
1снуюча нормативно-правова система в Укра!ш гальмуе розвиток шновацшного середовища. Вона мае фрагментарний характер i, зокрема:
— не змiнюе системну податкову полiтику в цш сферi, що стимулюе шновацп;
— сформована на основi збереження i охорони, а не розвитку i використання можливостей наукомiстких пiдприемств.
Тому необхщно розробити ряд законодавчих акпв, у рамках яких позначити, в першу чергу, можливосп податкового стимулювання створен-ня, впровадження i поширення iнновацiй, а також комерцiалiзацi! об'екпв штелектуально! власностi (систему управлiння правами на результат науко-во-техшчно! дiяльностi; доступ бiзнесу до проек-пв, як1 знаходяться безпосередньо у сферi державного вiдання i вщповщальносп, а також до новгг-ньо! технолопчно! бази, як, наприклад, нанотехно-логiй). [3]
Пiдтримка i регулювання модершзацп в маши-нобудуваннi може бути орiентована на шституцш-m реформи, в основi яких лежать ще! ефективного власника з нацiоналiзацiею або роздержавленням пiдприемств, створенням держкорпорацш, змщ-ненням законностi, боротьби з корупщею тощо. Крiм того, необхщно передбачити формування механiзмiв державно! тдтримки, спрямованих на захист нацiонального виробника на зовнiшньому i внутрiшньому ринках, шляхом:
— створення заходiв запобпання недобросовiснiй конкуренцi! з боку зарубiжних кра!н (за фактом демтнгування цiн на продукцiю вiтчиз-няного виробництва);
— забезпечення конкурентних умов вичизняного виробника вщносно зарубiжних конкурентiв (в першу чергу, по кредитуванню, забезпеченню комплексних послуг i т.д.);
— розробки механiзмiв акумулювання бюджет-них кошпв, що видiляються на пiдтримку сшьського господарства, будiвельноi галузi, розвитку ЖКГ i т.д., виключно на закутвлю вiтчизняноi технiки, а також збшьшення ввiзних митних зборiв на нову i вживан^ iмпортн^ технiку.
Тим самим, на державному рiвнi визначаються контури промислово!', iнновацiйно!' та науково-технологiчноi полiтики в машинобудуваннi i фор-муються зовнi сприятливi для модершзацп комплексу умови.
На рiвнi репошв при формуваннi заходiв iнiцiацii модершзацп видаеться необхiдним вивчи-ти можливосп реiндустрiалiзацi!' економiки, формування шновацшних форм бiзнесу, розробити вiдповiднi програми, а також територiальнi закони про шновацшно-активну промислову полiтику. Очевидною е необхщшсть формування комплексних програмних пiдходiв до модернiзацii i шдви-щення iнновацiйноi активностi машинобудування, розвитку кооперацп в галузi, як1 могли б стати складовою частиною ново! науково-технолопчно!, iнновацiйноi промислово! полiтики Укра'ни.
Дiевим i сучасним методом, що дае можливють досягти високо! ефективносп машинобудування завдяки рацiональному використанню встановле-них потужностей i наявних ресурав, е розвиток виробничих кооперацiйних зв'язюв.
На рiвнi мiсцевого самоврядування политика модернiзацii в умовах кризи повинна бути спрямо-ваною на широке використання потенцiалу просторово! органiзацii виробництва на основi кластерно! iнтеграцii виробничих i територiальних можливостей. Крiм того, з господарюючими суб'ектами необхщно продовжувати роботу по монiторингу кризових явищ, перепрофiлюванню кадрового потенцiалу, розробцi антикризових програм. [4]
При формуванш машинобудiвних кластерiв шщатива повинна належати пiдприемствам машинобудування i органам мiсцевого самоврядування, на територп якого розташоване галузеве ядро кластера, однак пiдтримка його формування i розвитку мае багаторiвневий характер. Деклару-еться, що на мюцевому рiвнi необхiдне проведен-ня роботи по сприянню:
1) оргашзацшному розвитку кластеру:
— iнiцiювання i пiдтримка створення спецiалiзо-вано! оргашзацп - Сдиного центру координацii робп iз створення кластеру;
— мониторинг структури i ефективностi дiяльнос-п кластерних ланцюжк1в;
— стратегiчне планування дiяльностi кластеру;
— допомога у встановленш ефективного iнфор-мацiйного простору мiж учасниками кластеру;
— реалiзацiя заходiв щодо стимулювання ств-працi мiж учасниками кластеру (оргашзащя конференцiй, семiнарiв, круглих столiв i т.д.); 2) реалiзацil проекпв по пiдвищенню ефек-
тивностi дiяльностi учасник1в кластеру i проектiв по створенню продукцп машинобудування:
— встановлення податкових пiльг по сплатi мю-цевих податк1в;
— розробка програм по органiзацiйнiй i техноло-пчнш модершзацп пiдприемств, що входять в кластер, як включають сприяння наданню кон-сультацiйних послуг у сферi менеджменту, по-ширенню ефектившшо! практики роботи галу-зевих пiдприемств; оргашзащя стажувань та iнших ознайомлювальних по!здок на тдприем-ства галузi;
— шщшвання, в т.ч. спiвфiнансування, проведения маркетингових дослщжень з прюритетних напрямiв розвитку кластеру;
— спшьна реалiзацiя, в т.ч. спiвфiнансувания, рекламних кампанiй, виставок, просування бренду кластеру, нових торгових марок, про-дукцп, що випускаеться учасниками кластеру;
— сприяння розробш програм довгострокових партнерських вщносин мiж виробниками -наукою - фшансовими структурами;
— сприяння розвитку шновацшно! (технолопч-них центрiв, бiзнес-iнкубаторiв, технопарков i т.д.), iнженерноl i транспортно! шфраструкту-ри, житлового будiвництва з урахуванням зав-дань розвитку кластерiв.
У рамках подiбних кластерних утворень набу-вають значного поширення кооперацiя i спещаль зацiя. Це пояснюе новi можливостi передачi знань, яш вiдкриваються, в гнучких високодохщних структурах, що складаються з безлiчi самостiйних партнерiв, для яких властива безперервна модер-нiзацiя [5].
Модершзащя знизу припускае адресну фшан-сово-кредитну, органiзацiйну та iншi види тд-тримки пiдприемств i окремих тдгалузей, що володiють потенцiйною «конкурентоспроможшс-тю». Це дае можливiсть накопичити, а надалi перерозподiлити доходи, отриманi тдприемства-ми-технологiчними лiдерами, на користь шших суб'ектiв галузi з метою забезпечення !х техноло-пчно! модершзацп.
Шдтримка прiоритетних напрямiв модершзацп машинобудування може бути реалiзована через багатоканальну систему швестування: кошти державного i регiонального бюджету, державних бюджетних i позабюджетних фондiв, державних i репональних цiльових програм, програм розвитку, проекпв.
Основними механiзмами державно! пiдтримки реалiзацil стратеги «модернiзацiя знизу» е держав-но-приватне партнерство i проектний тдхвд, дер-жавнi й регiональнi шститути розвитку. Держав-но-приватне партнерство дае можливють роздши-ти ризики i ресурси держави i бiзнесу по розвитку модершзацп в машинобудуваннi; проектний тд-хiд - консолiдувати зусилля й штереси бiзнесу на
комплексному виршенш поставлених завдань; державнi й репональш iнститути розвитку - пере-розподiлити ресурси на користь окремих тдпри-емств-лiдерiв.
Тим самим, сучасний варiант модернiзацil знизу передбачае розробку довгострокових прю-ритетiв розвитку машинобудування з подальшим створенням стимулiв до учасп в реалiзацil подiб-ного роду проекпв на основi державно-приватного партнерства. Для цього створюються шститути розвитку, формуються урядовi програми, нацiо-нальнi проекти. Концентрацiя ресурав держави на найбiльш перспективних продуктових i техноло-гiчних напрямах вимагае визначення, зi щорiчним монiторингом i коректуванням, прiоритетiв у дер-жавнш пiдтримцi цього комплексу, що забезпе-чить ефективнiсть вкладень i висош темпи його модернiзацil [6].
Узагальнюючи досвiд модернiзацil та антикри-зового регулювання в машинобудуваннi, можна видшити так1 блоки заходiв державно! тдтримки цього виду модернiзацi! на вах рiвнях влади i управлiння:
1) що орiентованi на насичення галузi фiнансовими ресурсами:
— створення ефективних механiзмiв цiльового спрямування кредитних ресурав, що видм-ються державою, на модершзацш машинобудування. Зокрема, фшансування комерцiйних банков необхiдно проводити тд заставу век-селiв платоспроможних тдприемств реального сектора економiки, як1, перш за все, працюють на перспективних наукомютких напрямах. Цей зах1д може стати дiевим тiльки за наявносп монiторингу фiнансового стану пiдприемств;
— створення системи довгострокових замовлень на постачання високотехнологiчно! продукцi! для державних потреб i природних монополiй;
— розширення практики i вдосконалення мехашз-мiв пайового фiнансування великих проекпв по модершзацп машинобудiвних виробництв з боку держави i бiзнесу;
— збшьшення державних витрат на розвиток кон-кретних галузей соцiально! сфери та !! iнфра-структури, на змщнення виробничо! iнфра-структури i впровадження нових технологiй;
2) що сприяють iнновацiйному розвитку галузi:
— видшення бюджетного фiнансування на реаль зацiю стратегiчно важливих iнвестицiйних проекпв у машинобудуванш, зокрема прове-дення першочергових стратегiчних НДДКР, придбання ноу-хау i т.д.;
— створення технолопчних можливостей для розширення номенклатури продукцi!, що випускаеться, швидко! замiни номенклатурно! групи;
— розробка системи учасп держави в проектах тдготовки i перепiдготовки кадрiв для високо-технологiчних пiдприемств машинобудування i науково-технiчно! сфери;
— формування прогнозу розвитку перспективних «технолопчних коридорiв».
Таке цшеспрямоване використання ресурсiв держави i приватного сектора дае можливiсть зо-середитися на проблемах формування масштабних цент^в компетенцiй у машинобудуваннi, здатних створювати i використовувати передовi виробничi технологi!, устаткування та iнструменти [7].
Рацюнальне поеднання стратегiй модершзацп зверху i знизу забезпечить комплексний тдхвд до вирiшення проблем розвитку машинобудування, а отже, дозволить сформувати ефективний мехашзм розвитку потенцiалу модершзацп машинобудiв-ного комплексу.
Нарощування потенцiалу модернiзацi! маши-нобудiвного комплексу буде забезпечене за раху-нок задiювання прихованих i пiдвищення штен-сивностi використання реальних ресурав у рамках програми стшкого розвитку пiдприемств машино-будування.
Висновки
Таким чином, мехашзми регулювання i тд-тримки модернiзацi! машинобудiвного комплексу з акцентом на оздоровлення економiки повинш охоплювати: 1) активну i багатосторонню дiяль-
нiсть держави, ефективнiсть дiяльностi вщповвд-них органiв управлiння на рiзних рiвнях; 2) штен-сившсть ринкового саморегулювання; 3) форму-вання вiдносин мiж пiдприемствами машинобудування i державою; 4) розвиток системи «держава -наука - освгга - бiзнес»; 5) полiтику великих фшансових структур i банк1вського сектора. Ращ-ональне поеднання стратегiй модершзацп зверху i знизу забезпечить комплексний тдхвд до вирiшен-ня проблем розвитку машинобудування, а отже, дасть можливють сформувати ефективний меха-нiзм стшкого розвитку машинобудiвних пiдпри-емств.
Для використання наявного потенцiалу модер-нiзацi! необхвдне формування ефективно! структурно! политики в машинобудуваннi i сумiжних з ним високотехнолопчних галузях, яка б ввдповвда-ла сучасним умовам i могла забезпечити систем-нiсть i багатоаспектнiсть процесу перетворень, що передбачае подальше дослвдження та вдоскона-лення iснуючих механiзмiв управлiння потенвда-лом машинобудiвних шдприемств.
Список лiтератури:
1. Промисловiсть Укра!ни у 2007-2010 роках. Статистичний збiрник. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua.
2. Ячменьова В.М. 1дентифжашя стшкосп дiяльностi промислових пiдприемств: [монографiя] / В.М. Ячменьова. - Омферополь: ДОЛЯ. - 2007. - 384 с.
3. Тарнавська Н.П. Управлшня конкурентоспроможнiстю пiдприемств: теорiя, методологiя, практика: [монографiя] / Н.П. Тарнавська. - Тернопшь: Економiчна думка, 2008. - 570 с.
4. Шелегеда Б.Г. Стратепчне управлiння потенцiалом пiдприемства : монографiя / Б.Г. Шелегеда. - Донецьк : ДонУЕП. - 2006. - 219 с.
5. Раевнева О.В. Управлшня розвитком шдприемства: методолопя, мехашзми, модели [монографiя] / О.В. Раевнева. - Х.: ВД «1НЖЕК», 2006. - 496 с.
6. Машинобудування в Укра!ш: тенденцi!, проблеми, перспективи / Пiд аг.ред.чл.-кор. НАН Укра!ни Б.М. Данилишина. - №жин: Вид-во «Аспект - Полiграф», 2007. - 308 с.
7. Офщшний Веб-сайт Мшстерства промислово! полiтики Укра!ни [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://industry.kmu.gov.ua
Надано до редакцi! 23.05.2012
Васюк Наталiя Вiталi!вна / Natalya V. Vasyuk
natalya-vasyuk@yandex. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Нарощування потенщалу модертзацН тдприемств машинобудування [Електронний ресурс] /Н.В. Васюк // Економiка: реали часу. Науковий журнал. — 2012. — № 2 (3). —С. 34-39. — Режим доступу до журн.: http://www. economics. opu. ua/n3. html
