CC BY
37
Ю.З. Драчук,
кандидат техшчних наук, м. Донецьк
НАПРЯМКИ ЗМЕНШЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВК1ЛЛЯ У ВУГШЬНОМУ РЕГ1ОН1
Серед промислових виробництв регiону Донба-су найбiльш негативно й глибоко впливае на навко -лишне середовище вугiльне виробництво. Цьому сприяе, як вiдзначено за матерiалами доповiдi про стан навколишнього природного середовища в Донецькш област у 2005 роцi [1], висока концентращя промис-ловосп, застарiлi технологи та недостатне фшансування природоохоронних заходiв. Негативному впливу вiд вугiльного виробництва в регiонi тддаються майже ва природн елементи: повiтряний i водяний басейни, земна поверхня, надра, флора, фауна [2—6]. Не ви-падково, що Донецький регюн належить до найбiльш екологiчно напружених регiонiв Укра1ни.
Основними джерелами забруднення територп регiону Донбасу вiд впливу вугшьного виробництва е: породн ввдвали (терикони); шахтна вода; побiжний вихвд газу метану при вiдпрацьовуваннi вугшьних ро-довищ; iншi вiдходи вугшьного виробництва, як на-копичуються в шламоввдспйниках, мулонакопичува-чах, хвостосховищах.
Джерелами забруднення й ушкодження територп вугшьного регюну можуть також стати: просвдання Грунту; можливi наслiдки надзвичайних ситуацш, що вiдбуваються на промислових об'ектах тдвищено! не-безпеки, до яких вщносяться й самi вугiльнi тдприем-ства; можливi наслiдки надзвичайних ситуацш, яш трапляються на сумiжних з Украшою територiях, де розмiщено об'екти тдвищено! небезпеки, iмовiрнiсть аварiй на яких створюе загрозу населению i навко -лишньому природному середовищу в прикордонтй зот.
Вугiльнi тдприемства в цшому по кра!ш мають близько 1200 в1двал1в порд з яких бшьш 300 постiйно горять i забруднюють повiтряне середовище газом i пилом. У небезпечних двохсотметрових зонах вiдвалiв проживають у будинках десятки тисяч чоловiк.
Серйозним фактором забруднення прничих ви-робок i поверхнi е шахтна вода, яка мютить важк метали й оргашчш сполуки (бiльш 10 ГДК).
У водах бшьшосп рiк у зв'язку з надходженням шахтних вод вщзначаеться тдвищена мiнералiзацiя (до 2—3 г/дм3, а в деяких мюцях—у десятки разiв вище).
Шахтами Центрального району Донбасу видаеть-ся на поверхню 595,6 млн м3 води на рш. З цього обсягу тальки 5,4 млн м3 (менш 1%) використовуеть-
ся на виробничi потреби — противикидш i протипи-ловi заходи.
Порушення г1дросфери, яке пов'язане з вироб-ничою дiяльнiстю вугiльних тдприемств, виявляеть-ся в забрудненнi водойм, великих рш кра!ни, вiдби-ваеться на сташ здоров'я населення, родючих земель, насаджень тощо.
Порушення масиву прничих порвд характери-зуеться наступним: за перiод розвитку Донбасу з надр витягнуто бiльше, н1ж 21,0 млрд т (до 12,0 км3) прничих порвд, у тому чи^ вугшля близько 15,0 млрд т (10,0 км3). У результап ввдпрацювання вугiльних пластов повною посадкою покрiвлi в очисних вироб-ках деформовано з порушенням цiлiсностi бшьше 600 км3 породного масиву. У результат! цього на 50% площi вуглевидобувного регюну ввдбуваеться просiдання земно! поверхш в середньому на 1,5—2,0 м з одно-часним збiльшенням проникност^ порiд i уразливостi п1дземних вод внаслiдок посилення 1хньо1 взаемодil з забрудненими поверхневими водами.
Негайного ршення вимагае проблема в1дход1в вугльноИ промисловост. За агрегатним станом вiдхо-ди ву^ьного виробництва роздiляються на тверд^ р!дк1 та газоподiбнi. Враховуючи такий розподiл, прийма-ються рiшення щодо способу акумулювання вiдходiв. Так, для складування твердих вiдходiв (в основному породи, що видаеться iз шахти, та вiдходiв збагачен-ня) обгрунтовуеться рац1ональна форма вiдвалу й роз-робляються заходи щодо профiлактики самозайман-ня. Перед скиданням шахтно! води в природш водой-мища 11 попередньо пропускають через очисн1 спору-ди (горизонтальнi вiдстiйники, ставки освгтлення тощо). Газоподiбнi вiдходи використовуються, при можливосп, негайно.
Навiть в умовах спаду виробництва й закриття тдприемств обсяги вiдходiв у галузi залишаються ви-сокими i наносять ютотну шкоду природному комплексу й здоров 'ю населення вугiльного регюну
Пюля лiквiдацil шахт необх1дно ще протягом три-валого часу здшснювати монiторинг навколишнього середовища, оц1нювати стан породних вiдвалiв, з'ясо-вувати 1хню щорiчну здатн1сть зi створення пилу, ток-сичнiсть, робити оцiнку кислотних або лужних влас-тивостей води, що змиваеться з вiдвалiв, визначати ендогенну пожежонебезпеку порiд тощо.
Складщ негативнi соцiальнi наслщки виникають у зв'язку з попршенням стану атмосфери через чис-ленш викиди шшдливих речовин i попршення стану здоров'я населення в шахтних мiстах i селищах. Аг-ресивш компоненти в повiтряному середовищi впли-вають на стан метало конструкцш, зелених насаджень. Матерiальнi витрати приходяться в основному на охо-рону здоров'я населення, однак вони важко шддаються врахуванню.
Характеристики вказаних джерел забруднення, обсяги !х накопичення достатньою мiрою висвiтлено у науковiй лiтературi, в статистичних звiтах вщповщ-них оргашв мiсцевого самоврядування, державних службах управлшня екологп i природних ресурсiв тощо.
Завдання поставлено таким чином, щоб поряд з розглядом та описом ще! проблеми знайти рiшення зi зменшення негативного впливу на довкшля у вугшь-ному регiонi та ощнити природоохороннi заходи, що проводяться в галузi.
Численнi й р!зно! спрямованост природоохороннi заходи варто розглядати з позищй ощнки !х економ!ч-но! i сощально! ефективност! При цьому враховуються досить складнi сучасш проблеми органiзацiйного й уп-равлшського характеру, що входять до функщй менеджменту i маркетингу вугшьних шдприемств, а на верхнiх рiвнях — регiональних i державних структур.
Для ощнки ефективностi кожного з розглянутих екологiчних захода, як i iнших iнновацiйних заходiв, необх1дно з одного боку враховувати одноразовi (каш-тальнi) i поточнi витрати, а з шшого — визначати ефект або вiдвернений збиток у грошовому вишр! Для цьо-го варто мати технiко -технологiчнi характеристики кон-кретних захода i данi щодо оцiнки ступеня !хнього впливу на захист навколишнього середовища.
Найважливiшi природоохоронш заходи щодо основних вида негативного впливу вугшьного вироб-ництва на навколишне середовище наведено в табл. 1, де зазначено також загальш очiкуванi економiчнi ре-зультати.
У сферi екологп виникае необхiднiсть поспйного планування й вирiшення складного комплексу взае-мозалежних питань i завдань як у ближнiй, так i в по-дальшiй перспективi. Украй важливо поряд iз сощаль-ними питаннями проводити й економiчне обгрунтуван-ня в!дповщних рiшень i заходiв, що входить до функщ! служб менеджменту й маркетингу вугшьних шдприемств i об'еднань. Доцiльним вважаеться вра-хування взаемозв'язку природоохоронних i ресурсо-зберiгаючих технологiй.
Запропонованi методичнi шдходи до комплексно! ощнки ефективност технiчних, природоохоронних i ресурсозберiгаючих технологш у вугiльному вироб-
ницгвi i в цшому програми екологiчного менеджменту доцшьно виконувати в комплекс з аналогiчними видами дiяльностi щодо iнновацiйного менеджменту шахти в цшому.
Завдання полягае в економiчнiй ощнщ впливу нововведень у сферi екологп на реальнi господарсь-ко-фiнансовi показники дiяльностi конкретно! шахти. За такою постановкою завдання е новим, воно не зна-ходило вiдображення в наукових i методичних роз-робках i не входило до перелiку питань, як вир!шува-лися службами планування й менеджменту вугшьних шахт репону.
Принциповi методичнi шдходи до ощнки ефек-тивност екологiчних заходiв у вугшьному виробницгвi виходять з такого:
— по заходах у сферi охорони навколишнього середовища до останнього часу вiдсутня досить об-грунтована методологiя ощнки !хньо! економчно! ефек-тивност в грошовому вишрц
— вважалося, що тягар витрат на компенсащю сощального й матерiального збитку за цими напрямка-ми мае нести держава й регюни, за винятком порiвняно невисоких штрафiв, що надходять до бюджету, за над-нормативне засмiчення атмосфери й пдросфери;
— витрати на велик! природоохоронш заходи також покривалися державою, а зворотш суми в!д отриманого ефекту (вiдверненого збитку) практично не враховувалися. Таке положення не в!дповщае вимо-гам входження галузi до ринкових вщносин i створюе велик! додатковi навантаження на державний бюджет.
Вимога про безумовну економiчну ефективнiсть справедлива для будь-якого шновацшного заходу, включаючи й природоохоронш . Однак тут у ряд! ви-падшв виникають певш труднощ! при визначенш очь кувано! вщдач! !нвестицш. Наприклад, практично не-можливо ощнити ефект вщ полшшення стану атмосфери або об'ект1в водопостачання питною водою, тоб-то вщ збереження здоров'я населення. Правда, може бути ощнений ефект вщ тдвищення врожайност сшьськогосподарських упдь.
По кожному конкретному заходу необхщно в плановому порядку ощнювати витрати й вишукувати оч1куваш економ!чш результати з метою !хнього по-р!вняння й прийняття програмних ршень. При цьому варто мати на уваз^ що витрати й результати слщ вщно-сити до одного визначеного суб'екту безпосередньо, шакше ефект важко шддаеться розрахунку.
Наприклад, якщо витрати несе держава, а еконо-м!чний результат одержуе шдприемство, то необхщна оргашзащя зворотних платеж!в. Якщо шдприемство через швестора проводить природоохоронш заходи, а прибуток одержуе власник сшьськогосподарського упддя, то виникають складнощ! в оргашзащ! фшансо-
Економ!чний вюник Донбасу
Таблиця 1
Види впливу вугшьного виробництва на довкшля, Тх насл1дки та можлив1 захисш заходи
Сощальш наслiдки порушень довкiлля Матерiальнi наслiдки порушень довкшля Природоохороннi заходи Очiкуванi економiчнi ре-зультати
Порушення масиву
Попршення умов працi тдземних робiтникiв Втрати вугшля та супут-них корисних компонен-тiв Закладка при видобуванш вугшля виробленого простору Скорочення витрат при транспортуваннi породи на поверхню
Збiльшення витрат на ре-монтно-вiдбудовчi роботи внаслщок погiршення газового й гiдрологiчного режиму на тдземних роботах, а також стану гр-ничих виробок Селективне виймання вугшля й породи в очисних i тдготов-чих вибоях. Використання бурошнекових i стругових комплексiв для виймання вугшля з малопотужних пластав без приички бокових порщ Зниження зольност рядового вугшля й збшьшення доходу ввд його реалiза-цц. економ!я ввд збшьшення запасiв вугшля в шахтному пол!. економ!я витрат на ремонтно-ввдбудовчих роботах
Порушення земноТ поверхн1
Попршення стану жит-лового масиву, будин-юб i споруджень соц-культпобуту, дорiг, транспортних малст-ралей тощо Витрати на ремонт i вщ-новлення будинюв, споруджень, транспортних магiстралей i комунiкацiй. Залишення цшик1в тд об'екта-ми, що охороняються. Закладка породи в прнич! виробки. Впорядкування складування породи й шших б!дход!б виробництва. Скорочення витрат на ремонтно-вiдбудовчi роботи. Скорочення витрат на рекультивацiю земель.
Порушення й забруднення земель, ввдчу-ження !х на промисловi потреби Витрати на рекультивацiю земель пдро!золящя ввдстшниюв ша-хтно! води i ставюв-освiтлювачiБ тощо Зниження штрафних санкцш. Доходи ввд кори-сного використання земель, що звшьняються вщ промислових об'екта
Порушення атмосфери
Погiршення стану здо-ров'я населення вугшь-них регюшв Шдвищеш витрати на охорону здоров'я населен-ня регiону Обладнання промислових об'-екта газо-пило-уловлювальними установками. Гасiння палаючих терикон1в i 1хне озеленення. ЛiкБiдацiя терикотв i 1хня розробка з витяганням корис-них п^жних компонента Зниження витрат на ме-дичне обслуговування населення й на виплату допомоги за станом здо-ров'я. Отримання додат-кових доход!б вугшьними пiдприемстБами за раху-нок реалiзацil корисних п^жних компонента
Пiдвищена корозiя ме-талевих конструкцш об'екта на поверхнi Збшьшення витрат на ремонт металоконструкцш об'ектiв на поверхнi Збiльшення строку служ-би обладнання
Погiршення стану зе-лених насаджень Пiдвищенi витрати на ввд-новлення зелених насаджень Збереження флори та фа-уни
Порушення гвдросфери
Стан здоров'я населен-ня - у результатi бакте-рiального забруднення води, змша вшэво! структури населення Збшьшення витрат через техногенне навантаження на водт джерела: тдви-щення мiнералiзацil; забруднення рiк i водоймищ важкими металами й ор-ганiчними сполуками; пiдтоплення поверхнi зе-мт, засолення Грунтiв Демiнералiзацiя шахтно1 води: впровадження технологи очи-щення шахтно1 води з ураху-ванням специфiки i метод1в регенерацп коштовних компонента. Переведення на замкнуту систему водопостачання техноло-пчних процес1в. Поширення використання шахтно1 води на власнi потреби. Використання тонкошарових ввдстшниюв для тдвищення ефекту ввдстою-вання Зниження бюджетних кошта на водопостачання Полшшення стану здоро-в'я населення регюну, змша бжобо! структури регiону в бж тдвищення частки працездатного дорослого населення
вого кругооб!гу зокрема, поверненн коштгв швес-тору.
Видаеться, що стосовно вугшьно! галуз! тдприемства повинн розробляти силами служб менеджменту ! маркетингу програму техшко-економ1ч-них заход!в на тривалу перспективу з виршенням тех-тчних, оргашзацшних ! фшансових питань. У зв'язку з цим еколопчний менеджмент мае оргашчно входити до загально! системи менеджменту вугшьного тдприемства (об'еднання, компанл).
Еколопчний менеджмент у нових умовах мае забезпечити !нтегращю еколопчного регулювання й управлшня виробничими процесами одночасно з шшими заходами науково-техшчного розвитку тдприемства, включаючи, звюно, ! заходи у сфер! без-пеки.
Для ефективного функцюнування тдсистеми еколопчного менеджменту необхвдний анал!з усього виробничого комплексу вугшьного тдприемства з метою запоб^ання забруднення середовища (безпо-середньо або опосередковано) на кожному техноло-пчному процеа або робочому мющ.
Таким чином, в кожному випадку необх1дно ви-являти «вузьк! мюця»» у виробничих процесах з позицш екологи, а заходи щодо !хньо! ткыдаци необх1дно кон-солщувати з загальними заходами щодо техтчного, економ!чного й сощального розвитку виробництва.
Ефективнють того чи !ншого техтко-технолопч-ного ршення необхвдно враховувати шляхом зютав-лення сумарних витрат на його реал!защю з загальними результатами, що досягаються. У склад! останшх еколопчний результат може бути виражений величиною економ!чного збитку, що запоб!гаеться, пов'яза-ного з забрудненням ! руйнуванням природного середовища, ! (або) у натуральних показниках. При ви-значенш результатов господарсько! д!яльносп, ощнщ ефективност шновацшних заходав показники ефектив-ност повинн так або шакше ввдображати не тальки безпосередн економ!чт, але й еколопчш результата.
Використання тако! едино! еколого-економ!чно! оцшки техшчних ршень дозволить виключити не-обхштсть ввдокремлення охорони природи в окрему сферу, що практично не впливае на основне вироб-ництво, а саме виробництво як найважлив!шу функ-щю буде визнавати ! природоохоронну.
Необвдтсть ощнки ефективност виробництва на основ! комплексного еколого-економ!чного анал!зу ввдзначалася багатьма економютами в 80—90-х роках. На жаль, дотепер багато з цих пропозицш зали-шаються на стор!нках наукових праць ! монографш. Необхвдно тдкреслити, що недостатне врахування не-гативних еколопчних насл!дшв виробництва не тшьки приховуе неефективне функцюнування економ!ки, але
й дозволяе реалiзовувати екологiчно неефективнi irne-стицiйнi проекти.
Методичними пiдходами до комплексно! ощнки ефективност технчних, природоохоронних i ресурсо-збeрiгаючих тeхнологiй у вугшьному виробництвi й у цшому до програми eкологiчного менеджменту про-понуеться комплекс робiт, що включае: обстеження й експертн оцiнки стану вах основних i допомiжних виробничих проце^в, виявлення «вузьких мюць», визначення збитку i непродуктивних витрат, пошук джерел отримання додаткового прибутку, нарешт!, добiр найбiльш ефективних заходiв, формування програми i оцiнка сукупного впливу заходiв на загальн результата господарсько! дiяльностi пiдприемства i еколопю навколишнього середовища. Разом з тим необхвдно мати на увазi, що щ дослiджeння й роботи мають виконуватися не вiдокрeмлeно, а в комплекс з аналогiчними видами дiяльностi щодо iнновацiйного менеджменту шахти в цшому.
При обстеженш робочих об'екпв, виявлeннi «вузьких мюць», доборi й ощнщ науково-техтчних заходiв, нових засобiв i тeхнологiй нeобхiдно прагну-ти до того, щоб цi нововведения в комплекс виршу-вали проблеми тдвищення техтчного рiвня виробництва, зростання продуктивности працi, забезпечен-ня безпеки i комфортност працюючих, зниження техногенного навантаження на навколишне середовище.
Мехатзм визначення ефективност природоохо -ронних заходiв у вугшьному виробнищга розглянуто в рядi публшацш науковцiв з цього питання та у вщповвдщй науковiй доповiдi 1нституту eкономiки про-мисловост НАН Укра!ни [7—9].
Таким чином, потребуе збалансованост мехамзм фiнансування природоохоронно! дiяльностi. Нин у вугшьному рeгiонi дiе eкономiчний мехатзм фшансуван-ня природоохоронно! даяльносп, де кошти акумулюють-ся на мiсцeвому, обласному та держаному рiвнях у бюджетних фондах охорони навколишнього середовища за рахунок збору з тдприемств за викиди, скиди та розмщення вiдходiв. Надання коштОв з обласного фонду на рeгiональнi природоохоронш заходи здшснюеть-ся зпдно програм охорони навколишнього середовища, яю формуються на пiдставi «Програми eкономiч-ного та сощального розвитку Донецько! област» з ура-хуванням показниюв обласного бюджету.
Сьогодн базова ставка ввдшкодування збитшв, що розраховуеться зпдно з «Методикою розрахунку розмiрiв ввдшкодування збитшв, заподiяних дeржавi внаслiдок порушення законодавства про охорону та ращональне використання водних ресурав», яку за-тверджено наказом Мiнeкобeзпeки вiд 18.05.95 р. № 37, не ввдповвдае реальним збиткам, що завдають-
Економiчний вiсник Донбасу
ся водним ресурсам. Тому тдприемствам, як сутте-во попршують стан водних ресурсiв, вигiднiше спла-чувати мiзернi штрафи, нiж спрямовувати кошти у во-доохороннi заходи.
Необхвднють на нинiшньому етапi розробки Комплексно! щльово! програми полiпшення екологiчного становища вугiльних регiонiв краши при системному розв'язаннi еколого-економiчних проблем потребуе скоординованих мiжвiдомчих дiй на загальнодержав-ному, регiональному та об'ектовому рiвнях.
Лiтература
1. Земля тривоги нашо!: За матерiалами доповiдi про стан навколишнього природного середовища в Донецькш област у 2005 рощ / Шд ред. С.В.Третьякова. — Донецьк, 2006. — 108 с. 2. Концепщя по-лiпшення еколопчного становища гiрничодобiвних ре-гiонiв Украши / Пiд ред. акад. В.М. Шестопалова. — К.: НАН Украши, Мшекобезпеки, Мiнвуглепром, Мiнпромполiтики, Мiнпрацi, НАК «Нафтогаз Украши», 2000. — 40 с. 3. Кущ О., Лубочников А., Панов Б. Современное состояние угольной промышленности Донбасса и его минерально-сырьевой базы и задачи геологического обеспечения развития угольной промышленности // Материалы научно-практической кон-
ференции «Донбасс-2020: Наука и техника—производству». — Донецк: ДонНТУ, 2002. — С. 101—105. 4. Петенко И.В. Императивы ресурсосбережения в свете концепции маркетингового менеджмента // ДонГАУ
— Менеджер. — 2002. — № 2. — С. 79—82. 5. Поваж-ный С.Ф., Аулова Е.А. Охрана природы и эффективность работы шахт // ДонГАУ. — Менеджер. — 2001.
— № 2. — С. 34—38. 6. Полякова Э.И. Использование зарубежного опыта управления охраной труда на предприятиях Украины // Науковi пращ ДонДТУ. Сер.: Екож^чна. — Донецк: ДонНТУ, 2001. — Вип. 26. — С. 164—173. 7. Методология и экономико-математический механизм оценки эффективности научно-технических мероприятий и программ в инновационном процессе / Научный доклад: Научн. руков. д.э.н. Кабанов А.И. — Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. — 292 с. 8. Нейенбург В.Е., Драчук Ю.З. Принцигеш методичн тдходи до оцшки ефективносп еколопчних заходiв у вупльному виробництм // Економiчний вюник Нацю-нального прничого ушверситету — 2003. — №2. — С. 102—109. 9. Драчук Ю.З. Мехашзм визначення ефективносп науково-техшчних захода щодо екологи у вугшьному виробнищш // Економiчний вiсник На-цiонального гiрничого ушверситету. — 2003. — №3.
— С. 102—109.
