CC BY
115
УДК 346:349.6 Наталя Володимир1вна Барбашова,
канд. юрид. наук, доцент Донецький державний утверситет управлтня,
м. Донецьк
ПРОБЛЕМА БАНКРУТСТВА ЕКОЛОГ1ЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ШДПРИСМСТВ У КОНТЕКСТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Показано, що юнуючий порядок банкрутства еколопчно небезпечних пiдприeмств не забезпечуе безпеку населення та навколишнього середовища поблизу лшвщованого об'екта. Запропоновано модернiзувати регюнальний рiвень управлiння екологiчною сферою шляхом створення в крш'ш регiонiв iз законодавчими повноваженнями. На регiональнi органи влади необхщно покласти вiдповiдальнiсть за усунення негативних наслiдкiв пов'язаних з лшвщащею екологiчно небезпечного пiдприeмства.
Ключовг слова: банкрутство, еколопчно небезпечне пщприемство, регiон, екологiчний федералiзм.
Масштаби виробничо! дiяльностi людства нинi стали настшьки значними, що за багатьма показниками перевищують природнi фактори негативного впливу стихшних сил.
Аналiз вiтчизняного законодавства, що регулюе вiдносини у сферi природокористування, охорони середовища й забезпечення еколопчно! безпеки, свщчить, що воно орiентоване на регулювання екологiчно значущих аспектiв дiяльностi пiдприемств. Розроблено вщповщш нормативи гранично припустимих викидiв i скидань шкiдливих речовин, рiвнiв фiзичного забруднення навколишнього середовища, що е результатом господарсько! дiяльностi пiдприемств, методики контролю над щею дiяльнiстю, а також види санкцш за !хне порушення. Можна говорити про неефективнють окремих норм, про проблеми стягнення штрафiв i !х розмiрiв тощо, але в цшому слiд констатувати наявшсть досить збалансовано! й розвинуто! системи екологiчного законодавства.
Загальновiдомо, що в умовах конкуренцп виживають тiльки т господарюючi суб'екти, що використовують бшьш сучаснi наукоемнi технологи, котрi дають змогу за мiнiмальних матерiальних i енергетичних витрат одержати бiльшу кшьюсть продукцп з новими функцiональними властивостями. Т ж пiдприемства, що використовують застарш технологи й, як наслщок, мають збиткове виробництво, повиннi залишити ринок. Регулювання таких питань належить до сфери дп iнституту неспроможносп (банкрутства).
Окремi аспекти дослщжувано! проблеми розглядалися рашше В. В. Костицьким [1] та I. М. Розумович [2, 3].
Метою нашо! статп е дослщження особливостей правового регулювання банкрутства еколопчно небезпечних тдприемств у контекст сталого розвитку регiону.
Особливо небезпечними суб'ектами тдприемницько! дiяльностi визнаються пщприемства вугшьно!, прничодобувно!, атомно!, хiмiчноi, хiмiко-металурriйноi, нафтопереробно!, iнших галузей, визначеш Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни № 339 вщ 15.05.2013 р. «Про реалiзацiю статтi 85 Закону Укра!ни «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом», припинення дiяльностi яких потребуе здiйснення спецiальних заходiв щодо запобiгання заподiянню шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу. Досить часто невщ'емним сегментом виробничо! дiяльностi е складування й знезаражування вiдходiв, заходи щодо охорони i функцiонування хвостосховищ i вiдстiйникiв, вiдкачка шахтних вод i багато чого iншого. Припинення дiяльностi пiдприемства неминуче вiдбиваеться на всьому характерi його природоохоронно! дiяльностi. Слiд констатувати неврегульованiсть ще! сфери вщносин в екологiчному правi; щоправда, данш проблемi придiляеться увага у сферi господарського права, зокрема у Закош Укра!ни
вщ 14.05.1992 р., № 2343-XII «Про вщновлення платоспроможносп боржника або визнання його банкрутом» (далi Закон).
1ншим важливим моментом е негативнi наслщки соцiального характеру, що виникають при лГквщаци пiдприемств. Дуже часто банкрутами стають екологiчно небезпечнi пiдприемства, дiяльнiсть (або бездiяльнiсть) яких впливае на сощально-економiчний розвиток усього репону. Тому ефективнiсть iнновацiйного розвитку регюну багато в чому визначатиметься й розв'язанням проблем неспроможних пщприемств-боржниюв.
Аналiз норм ново! редакцп Закону, що регулюють процедуру банкрутства особливо небезпечних пiдприемств, показуе, що сфера ix застосування помiтно звузилася, а самi норми носять переважно бланкетний характер. Питання банкрутства еколопчно небезпечних пщприемств регулюються тепер спецiальною постановою Кабiнету Мiнiстрiв (2013 р.). Для вугледобувних пщприемств юнують додатковi нормативы акти, якi передбачають особливий порядок лГквщацп та банкрутства таких пщприемств, зокрема, закони Украши «Про порядок списання заборгованосп вугледобувних та вуглепереробних пщприемств, яю належать до сфери управлшня центральних органiв виконавчо! влади, що забезпечують формування та реалiзують державну полiтику у вугiльно-промисловому комплекс^ що лiквiдуються за рiшенням Кабшету Мiнiстрiв Украши, перед Державним бюджетом Украши i мiсцевими бюджетами та державними цшьовими фондами» (1997 р.) i «Про особливостi приватизацп вугледобувних пщприемств» (2012 р.), а також Постанова Кабшету МшютрГв «Про затвердження Порядку лГквщацп збиткових вугледобувних та вуглепереробних пщприемств» (1997 р.).
Таким чином, для вугледобувних та вуглепереробних пщприемств е три схеми лшвщацп у разГ !х неплатоспроможносп: 1) лшвщащя збиткових пГдприемств на основГ рГшення КабГнету МГнГстрГв; 2) при банкрутст державних пГдприемств, що регулюеться Постановою КабГнету МГнГстрГв «Про реалГзащю статп 85 Закону Украши «Про вщновлення платоспроможносп боржника або визнання його банкрутом» (2013 р.); 3) у рамках процедури приватизацп пГдприемств на пщставГ Закону «Про особливосп приватизацп вугледобувних пГдприемств».
ПроцесуальнГ аспекти банкрутства вугледобувних пГдприемств можуть ще бшьше ускладнитися з прийняттям Закону «Про внесення змш до Закону Украши «Про вГдновлення платоспроможностГ боржника або визнання його банкрутом» (перше читання), згГдно з яким справи про банкрутство гГрничих пГдприемств (гГрничодобувнГ пГдприемства, шахти, рудники, копальш, кар'ери, розрГзи, збагачувальнГ фабрики, шахтовуглебудГвш пГдприемства), у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 %, не порушуються з дня набуття чинностГ Закону Украши «Про вщновлення платоспроможносп боржника або визнання його банкрутом» до 1 сГчня 2015 року.
Внаслщок збитковосп бшьшосп пГдприемств державно! форми власносп постановою КабГнету МГнГстрГв Украши (2012 р.) передбачена приватизащя 66 вугледобувних та вуглепереробних пГдприемств з 111. Як показують деяю дослщження [4], прибутковють вугГльних пГдприемств недержавно! форми власносп, на частку яких припадае зараз близько 68 % видобутого вугГлля, обумовлена не тГльки формою власностГ, а й тим фактом, що у першу чергу були приватизоваш найбшьш потужш й перспективнГ пГдприемства. Необхщно вГдзначити, що свГтова практика свщчить про високу ефективнГсть Гнституту неспроможносп щодо вГдновлення платоспроможностГ боржника. У даному контекст обгрунтованим видаеться твердження про необхщшсть реформування неплатоспроможних пГдприемств виключно в рамках процедури банкрутства за рГшенням господарського суду. Негативш приклади масового банкрутства Г тотально! приватизацп у першГ роки тсля проголошення незалежностГ Украши не повинш зараз бути аргументом невиконання закону.
Наслщком множинносп схем лшвщацп вугiльних тдприемств, що найчастiше носять непрозорий характер, е загострення екологiчних проблем на територiях, розташованих поблизу лiквiдованих тдприемств.
Лшвщащя гiрничого пiдприемства, дiяльнiсть якого згщно з технiко-економiчним обгрунтуванням визнана недоцшьною, передбачае здiйснення заходiв щодо припинення господарськох дiяльностi, приведення його виробничих фондiв до стану, який гарантуе безпеку людей, майна i довкшля, соцiальний захист вивiльнюваних пращвниюв, а також вирiшення iнших соцiально-економiчних питань. Питання лшвщацп збиткового вугшьного пiдприемства, як вiдомо, регулюються Постановою Кабiнету Мiнiстрiв «Про затвердження Порядку тквщацп збиткових вугледобувних та вуглепереробних тдприемств» (1997 р.). Рiшення про лшвщащю гiрничого пiдприемства приймаеться Кабшетом Мiнiстрiв Украши за пропозицiею Мшенерговугшля, погодженою у встановленому порядку з защкавленими органами виконавчо! влади, у тому чист з вiдповiдними облдержадмшютращями.
Роботи з фiзичноi лшвщацп прничого пiдприемства виконуються вiдповiдно до затвердженого проекту за умови забезпечення захисту територш i водоносних горизонтiв вщ небезпечного впливу, пов'язаного з вщновленням рiвня грунтових вод та гщроеколопчнох безпеки на дiючих пiдприемствах та прилеглих територiях, де внаслiдок попередньо'1' дiяльностi пiдприемства i пiсля його фiзичноi лшвщацп погiршуеться або може попршитися геологiчна та гiдроекологiчна ситуащя. Мiненерговугiлля визначае пiдприемство, яке вщповщно до кошторису забезпечуе запобiгання неконтрольованому виходу на поверхню пiдземних вод, пщтопленню дiючих сумiжних шахт та прилеглих територш.
Основними недолшами тако'1 схеми лшвщацп екологiчно небезпечного пщприемства е значне загострення соцiально-економiчних проблем, пов'язаних з лшвщащею пiдприемства та недостатне фшансування природоохоронних заходiв.
Порядок задоволення вимог кредиторiв особливо небезпечного суб'екта пщприемницько'1 дiяльностi щодо вщшкодування витрат на здiйснення заходiв iз запобiгання заподiянню можливо! шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу регулюеться спещальною постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши (2013 р.). Право на задоволення вимог мае вщповщний орган мюцевого самоврядування та центральн органи виконавчо'1 влади, що беруть участь у провадженш справи про банкрутство.
Постановою встановлено досить широкий спектр природоохоронних заходiв, за здшснення яких вiдшкодовуються витрати з боржника, а саме: рекультиващя земель, порушених внаслiдок дiяльностi боржника; забезпечення безпечного поводження з вщходами, включаючи 1'х збiр, переробку та/або захоронення; виконання техшчних рiшень про недопущення або мiнiмiзацiю пiдвищення рiвня грунтових вод; розроблення схем шженерного захисту територiй i вiдповiдних проекпв проведення оцiнки впливу на навколишне природне середовище та здоров'я населення, 1'х впровадження та iн.
Законом встановлено, що вимоги кредиторiв особливо небезпечного суб'екта тдприемницько! дiяльностi щодо вщшкодування витрат на заходи iз запоб^ання заподiянню можливо! шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу задовольняються в третю чергу. Ця норма Закону вже отримала критику з боку окремих фахiвцiв [3]. Обгрунтованою е пропозищя про погашения цих вимог у другу чергу.
За зовшшшм позитивом перелшу природоохоронних заходiв щодо запоб^ання негативним наслщкам здоров'ю громадян i природному довкiллю в разi банкрутства екологiчно небезпечного пiдприемства, передбачених вщповщною постановою, ховаються значнi проблеми процесуального характеру, яю ставлять пщ загрозу виконання норм цiеi постанови.
По-перше, право на задоволення вимог щодо вщшкодування витрат на здшснення природоохоронних заходiв мають: вщповщний орган мюцевого самоврядування,
центральний орган виконавчо! влади, до компетенцп якого належить сфера дiяльностi боржника, Мшприроди, ДСНС, Держатомрегулювання, Держгеонадра, 1х територiальнi органи, якi визначенi учасниками провадження у справi про банкрутство. Кожний з оргашв мае специфшу сфери свого регулювання i мае право виставити вимоги щодо вщшкодування здiйснених або передбачуваних витрат на виконання природоохоронних заходiв. Вiдсутнiсть координуючого органу призведе до певно! хаотичности, дублювання i, як наслiдок, до необов'язковосп виконання рiшень.
По-друге, зпдно зi ст. 23 Закону уповноважеш органи подають заяви з вимогами до боржника i документи, що 1х пiдтверджують, протягом тридцяти дшв вiд дня офiцiйного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справi про банкрутство. До заяв також додаються: матерiали про результати обстеження боржника та комплексне шженерно-техшчне обгрунтування заходiв, якi повинен здiйснити суб'ект тдприемницько! дiяльностi, що мае вщповщне право згiдно iз законодавством; план заходiв, затверджений уповноваженим органом; розрахунки та кошториси фактичних витрат на здшснення заходiв. Якщо додати сюди обов'язковiсть проведення екологiчного аудиту, то видаеться проблематичною своечасна подача докумешив у зазначений термш.
По-трете, вщсутшсть необхiдних документiв, в яких повинш бути вказанi у тому чист обсяги, термiни i вартiсть природоохоронних заходiв, е правовою пiдставою для невключення зазначених заходiв у план санацп, що за законодавством е прюритетною процедурою вiдновлення платоспроможностi боржника.
По-четверте, не врегульованими залишаються питання фшансування запланованих природоохоронних заходiв. Кошти на 1х здiйснення можуть надшти тiльки пiсля тквщацп боржника.
По-п'яте, за договiрним правом вимагають урегулювання вщносини замовник -виконавець. Специфiка виникаючих вщносин мiж замовником виконання робгг природоохоронного характеру та пiдрядником, за вщсутносп коштiв у першого i плановому характерi договiрних вiдносин, вимагае розробки спещальних норм, що регулюють дане питання.
Аналiзуючи весь комплекс проблем, пов'язаних з банкрутством еколопчно небезпечного тдприемства, необхiдно вказати на найважлившу, на нашу думку, рису: вс вони локалiзуються на рiвнi регюну. Саме у масштабi регiону виникають проблеми соцiально-економiчного та екологiчного характеру, зумовлеш лiквiдацiею господарюючих суб'ектiв. Безперечно, найбшьш ефективно питання забезпечення еколопчно! безпеки, охорони довкшля та рацюнального природокористування мають вирiшуватися на региональному рiвнi [5] .
З огляду на викладене, для запоб^ання загроз еколопчного характеру, що виникають при лшвщацп у процедурi банкрутства еколопчно небезпечного тдприемства, або зниження 1х до прийнятного рiвня, безпечного для населення, яке проживае поблизу об'екта, i природного середовища, необхiдно всю повноту вщповщальносп у цих питаннях покласти на Департаменти екологп та природних ресурсiв при обласних держадмшютращях. Саме цi департаменти мають пред'являти вимоги у сферi забезпечення еколопчно! безпеки i охорони навколишнього природного середовища господарському суду у рамках процедури тквщацп боржника, що регулюеться ч. 1 ст. 38 Закону «Про вщновлення платоспроможносп боржника або визнання його банкрутом».
Визначальною умовою виконання запланованих природоохоронних заходiв е 1х своечасне i в повному обсязi фiнансування з боку замовника, яким повинен бути Департамент екологп та природних ресурав вщповщного регюну. Таю дп передбачають наявнiсть необхщних коштiв у регiональних природоохоронних фондах. Аргументи щодо доцшьносп змiни пол^ики фiнансування регiонального рiвня управлiння ми вже наводили [6]. Зараз Податковим кодексом передбачене зниження частки еколопчного податку, що йде на фшансування регионального рiвня, до 10 % у 2014 рощ. Для тдвищення ефективносп управлiння еколопчною сферою на регiональному рiвнi у першу чергу
необхщно надшити цей рiвень законодавчою компетенщею y сферi природокористyвання, охорони довкшля i забезпечення еколопчно'1 безпеки, сугтево збiльшити обсяги фiнансyвання, не менш нiж 50 вiдсоткiв вiд суми екологiчного податкy.
Одним iз можливих шляхiв практично'1 реалiзацiï цих пропозицш може 6ути модернiзацiя регiонального рiвня yправлiння екологiчною сферою шляхом створення у крш'ш регiонiв iз законодавчими повноваженнями, що здiйснюють свою дiяльнiсть на пiдставi принципу екологiчного федералiзмy.
Hасамкiнець слiд вiдзначити ще одну особливють процедури банкрутства екологiчно небезпечних тдприемств. Проблеми сталого розвитку регюну роблять безпiдставним протиставлення економiки та екологл. Лiквiдацiя неплатоспроможного боржника шщше синфазне виникнення проблем соцiально-економiчного та еколопчного характеру, оптимальне вирiшення яких можливе лише на регiональномy рiвнi.
Список лiтератури: 1. Костицький В. Еколопя перехiдного перiодy: право, держава, еколопя (економшо-правовий механiзм охорони навколишнього середовища в Укрш'ш): 1нститут законодавчих передбачень i правово'1 експертизи / В. Костицький. - К. : УСП МСБ «Cusmeu», 2003. - 772 с. 2. Розумович И. К вопросу о формировании правового механизма учета экологических требований в деятельности объектов повышенной опасности / И. Розумович // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - 2009. - Т. 22 (61). - № 1. - С. 197-204. - (Серия «Юридические науки»). 3. Розумович I. Особливосп банкрутства особливо небезпечних тдприемств зпдно ново'1 редакцп Закону Украши «Про вщновлення платоспроможносп боржника або визнання його банкрутом» / I. Розумович // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского . - 2012. - Т. 25 (64). - № 2. - С. 148-151. - (Серия «Юридические науки»). 4. Огаренко Ю. Проблеми вугшьно'1 промисловосп Украши та викиди парникових газiв вщ видобутку й споживання вугшля. / Ю. Огаренко. - К.: Нацюнальний еколопчний центр Украши. - 2010. - 52 с. 5. Барбашова Н. О совершенствовании организационно-правового механизма управления природоохранной деятельностью в Украине / Н. Барбашова // Экономика и право. - 2010. - № 2 (27). - С. 101106. 6. Барбашова Н. Об экологической безопасности региона в контексте реализации идеи бюджетного федерализма / Н. Барбашова // Экономика и право. - 2010. - № 1(26). - С. 3035.
ПРОБЛЕМА БАНКРОТСТВА ЭКОЛОГИЧЕСКИ ОПАСНЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ В КОНТЕКСТЕ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ РЕГИОНА
Барбашова Н. В.
Показано, что существующий порядок банкротства экологически опасных предприятий не обеспечивает безопасность населения и окружающей среды вблизи ликвидируемого объекта. Предложено модернизировать региональный уровень управления экологической сферой путем создания в стране регионов с законодательными полномочиями. На региональные органы власти необходимо возложить ответственность за устранение негативных последствий связанных с ликвидацией экологически опасного предприятия.
Ключевые слова: банкротство, экологически опасное предприятие, регион, экологический федерализм.
BANKRUPTCY PROBLEM OF THE ENVIRONMENTALLY UNFRIENDLY COMPANIES IN THE SUSTAINABLE REGIONAL DEVELOPMENT
Barbashova N. V.
It is shown that existing bankruptcy judgments of the environmentally unfriendly companies do not provide safety for the public and the environment near the object in liquidation. It is proposed to upgrade the regional level of environmental management using the creation of
regions with legislative power. Regional authorities must be responsible for the negative impacts associated with the liquidation of the environmentally unfriendly company.
Key words: bankruptcy, environmentally unfriendly company, region, environmental federalism.
Hadiümna dopeda^iï 25.12.2013 p.
