CC BY
56
С.В. Телш
АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛ1ННЯ - ПРЕВЕНТИВНИЙ ЗАХ1Д ПОПЕРЕДЖЕННЯ БАНКРУТСТВА
Сьогоднi в Укра!ш для багатьох пiдприeмств особливо! актуальности та важливостi набувае прогнозування фшансового стану, розробка i прийняття програми антикризового управлiння при ймовiрностi банкрутства. Вирiшення цього завдання дозволяе виявити внутршш проблеми пiдприемства та вжити заходiв щодо недопущення зростання ризику зриву платежiв по зобов'язаннях, припинення будь-яких виплат, зменшення обсягiв реалiзащ! i зрештою зростання ризику банкрутства.
Вщповщно до Закону Укра!ни «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом» № 2344-Х11 вiд 14.05.1992 р. iз змiнами та доповненнями вiд 04.06.2009 р. № 1442-VI згiдно зi ст. 1 пiд банкрутством розумдать визнану
Господарським судом неспроможнiсть боржника вщновити свою
платоспроможнiсть i задовольнити визнанi судом вимоги кредиторiв не шакше як через застосування лшвщацшно! процедури [12]. Основною ознакою банкрутства е нездатшсть пiдприемства забезпечити вимоги кредиторiв протягом зазначеного часу з дня настання строюв платежiв. Пюля закiнчення цього термiну кредитори отримують право звернення до Арбiтражного суду про визнання шдприемства-боржника банкрутом.
Попередження банкрутства залежить вщ своечасного виявлення загрози банкрутства на пщприемств^ розробки й упровадження вщповщних антикризових заходiв, якi дозволяють подолати кризу, вщновити лшвщшсть та платоспроможшсть i запобiгти процедурi банкрутства й лшвщацп пiдприемства.
Дiагностицi банкрутства присвячено ряд публiкацiй вiтчизняних та зарубiжних учених. Значна кiлькiсть робiт присвячена прогнозуванню кризового стану й оргашзацп антикризового управлiння на пiдприемствi. Але слщ зауважити, що систематизацiя ос-
© Телш Сергш Владиславович - астрант. Запор1зька державна 1нженерна академ1я.
новних пiдходiв до забезпечення фшансово! стабiльностi пiдприемства не завжди дае можливють передбачити та нейтралiзувати його кризовий стан [2; 4; 8].
Для дiагностики вiрогiдностi можливого банкрутства використовують такi пiдходи:
трендового аналiзу широко! системи критерпв та ознак;
обмежено! кiлькостi показникiв; iнтегральних показниюв; рейтингових оцiнок на базi ринкових критерпв фiнансово! стабiльностi
пiдприемства.
Слщ зазначити, що зазвичай до банкрутства пщприемство призводить попршення всiх показниюв, якi визначають його фiнансову стшюсть, тому саме на них базуеться аналiз iмовiрностi виникнення такого стану [3, 62].
У практичнш дiяльностi для дiагностики ймовiрностi банкрутства застосовуються як однофакторнi, так i багатофакторш моделi.
Однофакторнi моделi е дуже простими за своею суттю, оскшьки базуються на розрахунку окремих груп показниюв: лiквiдностi, платоспроможностi,
прибутковостi й оборотности тощо. До недолiкiв однофакторних моделей належать суб'ективiзм у формуванш вибiрки показникiв, неврахування факту вагомосп впливу показникiв на загальний результат i галузево! специфiки пiдприемства. Проте основним недолгом е те, що аналггику важко сформувати свою думку стосовно ймовiрного банкрутства, якщо одш показники свiдчать про позитивний результат, а iншi - про негативний. Водночас багатофакторш модел^ на вщмшу вiд однофакторних, дають змогу, якщо не усунути цiлком, то здебшьшого нейтралiзувати вплив наявних недолiкiв.
У вггчизнянш та зарубiжнiй практицi розроблеш й використовуються
ISSN 1562-109X
багатофакторш модел^ найвiдомiшими з яких е моде-
лi Альтмана, Спрiнгейта, Таффлера, Люу, Г.В. Давидово! та А.Ю. Белiкова [4, 13] та ш. В основi цих моделей лежать класифшацп пiдприемства щодо ймовiрностi !х банкрутства з використанням багатьох незалежних змiнних (факторiв впливу).
У роботах А.В. Матвiйчика, К.В. Коле-сара, Т.С. Клебаново! О.М. Бондар, О.В. Мо-зенкова та ш. [11; 2; 1] зазначено, що дослiдження прогнозування ймовiрностi банкрутства в Украш в умовах сьогодення з використанням зазначених моделей виявило надто низьку !х здатнiсть до оцiнки реального фiнансового стану нащональних пiдприемств i прогнозування ймовiрностi !х банкрутства. Окрiм того, зазначено, що реалiзацiя цих моделей залежить вщ конкретних умов господарювання, а отримаш кiлькiснi критери класифшацп
фiнансового стану залишаються здебiльшого невизначеними вiдносно об'ективно юнуючих на певний момент реалш (кра1'на, галузь господарювання, рiвень шфляцп).
Особливостi управлiння
пiдприемством в умовах сьогодення характеризуются:
досить високою змiннiстю
внутрiшнього та зовнiшнього середовища пiдприемства;
украй обмеженими фiнансовими ресурсами на запобтання кризи.
Така ситуащя потребуе досить зважених форм мониторингу й аналiзу процесiв, технологи розробки та прийняття управлiнських рiшень, яю базуються на методологи системного анатзу. Системне подання змiсту робiт антикризового управлшня пiдприемством наведено на рисунку [5, 94].
Рисунок. Схема мехашзмгв антикризового управлгння тдприемством
Антикризове управлшня на раншх ознак кризи й щентифшаци шдприемсти грунтуеться на виявленш фiнансового стану пiдприемства: нормальне,
передкризове, кризове. Традицшний фшансовий аналiз у цикл управлiння пiдприeмством доповнюеться мошторингом вибраних показникiв, змiна яких дае можливють виявити раннi ознаки ймовiрноl кризи та провести 11 дiагностику. Залежно вiд ступеня змiни показниюв вiдносно 1х нормативних значень за рiзними моделями iдентифiкуеться фiнансовий стан
тдприемства й обчислюеться ймовiрнiсть банкрутства. Результат щентифшацп фiнансового стану тдприемства досить важливий, оскшьки вiн дае не тшьки узагальнену оцiнку поточного стану тдприемства, але й обумовлюе прийняття управлiнських рiшень у планувант, оргатзацп та мотивацп.
Нормальний фшансовий стан щентифь куеться як стан, при якому не порушен основш економiчнi закони виробництва, а економiчнi показники не виходять за межi планово-нормативних значень [6, 281]. Розвиток тдприемства вщповщае стратегiям зростання чи стабшьносп. Планування, органiзацiя чи мотиващя виконуються за традицiйними схемами управлшня з використанням превентивних заходiв, направлених на усунення виявлених одиночних вщхилень. Мета превентивних заходiв - надання управлшню пiдприемством антикризового характеру, для запобтання вiрогiдного переходу тдприемства до передкризового фшансового стану, який характеризуеться появою проблем у рiзних сферах дiяльностi пiдприемства i попршенням окремих економiчних показникiв. При щентифшацп
передкризового фiнансового стану планування, оргатзащя i мотивацiя нацiленi на реалiзацiю заходiв фшансово! стабшзацп пiдприемства. В основi цих заходiв лежить усунення неплатоспроможносп, але пiдприемство також використовуе принцип «вщсшання зайвого» i заходи з вщновлення фшансово! стiйкостi, серед яких оптимiзацiя структури капiталу, активiв, грошових джерел, iнвестицiй [9, 58]. Щцприемство у передкризовому фiнансовому стат знаходиться нiби на межi мiж стратегiями зростання або стабiльностi та стратепею скорочення. Мета антикризового управлшня у цьому випадку - повернутися до нормального фшансового стану (максиму)
або залишитися в передкризовому фшансовому стат (мшмум).
Кризовий фiнансовий стан
тдприемства - це стан, при якому вщбулося порушення фiнансовоï стiйкостi, що заважае виконувати нормальну господарську дiяльнiсть, а також зумовлюе тривалу неплатоспроможтсть пiдприемства, низьку лiквiднiсть його активiв [6, 286]. Такий стан тдприемства може вщповщати його розвитку за стратепею скорочення. При цьому поточш значення економiчних показникiв погiршуються вщносно своïх граничних значень. При щентифшацп кризового фiнансового стану в менеджмент використовують заходи санацiï, серед яких реструктуризащя заборгованостi, економiя постiйних оперативних витрат, особлива робота iз замовниками i постачальниками, санацiя кадрового потенщалу, санацiя iнвестицiйного потенцiалу, реорганiзацiя тдприемства й iншi заходи. Мета антикризового управлшня тдприемством у кризовому стат - повернути його до передкризового стану (програма максимум) або, залишаючись у кризовому фшансовому стат, не доводити тдприемство до банкрутства (програма мшмум).
Подальший розвиток кризи за наявносп юридичних пiдстав переводить тдприемство в категорда неспроможних iз проведенням судових процедур банкрутства, серед яких виявлення фактичноï спроможносп (фiктивного банкрутства) пiдприемства, нагляд, фшансове
оздоровлення, що включае вiдомi заходи санацп: зовнiшне управлiння та мирову угоду. Мета антикризового управлшня тдприемством при проведент цих процедур - поновлення платоспроможносп
тдприемства-боржника. При негативному результат цих процедур пiдприемство юридично визнаеться банкрутом iз вiдкриттям конкурсного виробництва й лшвщащею пiдприемства.
Концепщя антикризового управлiння дае можливiсть у загальному виглядi уявити основний змют, послiдовнiсть i взаемозв'язок найважливiших елементв антикризового управлiння. У спрощеному виглядi технологiя антикризового управлiння мiстить двi групи специфiчних етапiв. До першоï групи входять монiторинг, дiагностика й
щентифшацш фшансового стану за вибраними економiчними показниками -шдикаторами безпеки. Друга група елеменив включае планування, оргашзащю i мотивацiю антикризових заходiв,
специфiчних для iдентифiкованих фiнансових станiв. 1дентифшащя
фiнансового стану пiдприемства проводиться в результат монiторингу й дiагностики вибраних
iндикаторiв безпеки. Наприклад, у роботi О.В. Вишневсько! «Взаемозв'язок
фiнансових показникiв» [10] рекомендовано щентифшувати фiнансовий стан
тдприемства
за ознаками змiни 42 показниюв, якi складають „кризове поле" спостереження. У статп Н.А. Никифорово! «Аналiз в антикризовому управлiннi» [8]
запропоновано класифшувати фiнансовий стан пiдприемства за кшьюстю набраних балiв, вiдповiдно до фактичного значення 8 фiнансових коефщенпв, розрахованих за даними бухгалтерсько! звггносп.
Модель iдентифiкацi! фiнансового стану тдприемства, запропонована у роботi О.В. Вишневсько! «Спрямованють
стратегiчного розвитку пiдприемства: модели
контроль та управляючi впливи» [9], базусться на ознаках змiни напряму динамши 4 базових показникiв: коефщента поточно! лiквiдностi кпл, частки власних оборотних коштiв Чвок, рентабельностi катталу ROA i коефiцieнта оборотностi катталу коб. Вибiр цих показникiв обумовлений такими факторами:
1. Показники охоплюють основш сторони дiяльностi пiдприeмства (лiквiднiсть, фшансову стiйкiсть, прибутковiсть - ефективнiсть використання катталу й оборотнють - штенсившсть використання капiталу) i не дублюють один одного.
2. Показники е лiдируючими у сво!й групi й характеризують однакову направленiсть динамiки показниюв цiе! групи. 1х вибiр зроблено на пiдставi експериментального дослiдження тюноти кореляцiйних зв'язкiв показникiв групи й виключае використання дублюючих показниюв у групi [9].
Проводячи мониторинг цих показникiв навггь за один звiтний перiод (на початок i кшець) можна щентифшувати фiнансовий стан пiдприемства за моделлю, наведеною в таблицi.
Модель iдентифiкацiï фшансового стану тдприемства
Таблиця
1ндикатори безпеки i ïx пороговi значення
Фшансовий стан пiдприeмства
нормальний
передкризовий
кризовий
1. Коефiцieнт поточно!' лшвщносп
Ыл > 1 / 2.
2. Частка власниx оборотниx коштiв y покриттi запасiв Чвок > 1, 0.
3. Рентабельшсть капiталy ROA > 0.
4. Коефщент оборот-ностi капiталy küб
Поточш значення всix iндикаторiв безпеки знаxодяться вище своïx допyстимиx значень i мають позитивну або стабiльнy
динамiкy за звггаий i попереднiй перiоди:
Ыл1 > Ыл0 >1 - 2 (Чвок1 > ЧвокО) > 1 (ROA1>ROA0) > 0 > Ш0
Поточнi значення частини або вж iндикаторiв безпеки знаxодяться вище своïx допyстимиx значень. Усi або частина iндикаторiв безпеки мають негативнy динамiкy за звггний i попе-реднiй перюди
Поточш значення всix iндикаторiв безпеки знаxодяться нижче своïx допyстимиx значень i мають негативнy динамiкy за звггаий i попереднiй перiоди: Ыл1 < Ыл0 <1 (Чвок1 < ЧвозО) < 1 (ROA1>ROA0) > 0 Ъб1< Ш0
Iдентифiкацiя фшансового стану пiдприeмства дае змогу ощнити його стан i запропонyвати (див. рисунок) заxоди антикризового yправлiння, наприклад заxоди фiнансовоï стабiлiзацiï.
Функцiональна модель системи антикризового управлшня фiнансами тдприемства у стратепчному планi являе собою систему антикризових заходiв, направлених на шдтримання досягнуто! фiнансовоi рiвноваги тдприемства й
поновлення потенщалу фшансового устху. Цей тдхщ базуеться на використаннi моделi тривалого економiчного зростання, яке забезпечене основними параметрами його фiнансовоï стратеги. Мета даного етапу антикризового управлшня (отримання фшансово1' стабшзаци) вважаеться досягнутою, якщо в результатi прискорення темтв стiйкого економiчного зростання пiдприемства вщбулося вщновлення потенцiалу фiнансового успiху й забезпечуеться зростання його ринково1' вартосп в довгостроковiй перспективi.
Таким чином, елементи
функцiональноï моделi системи
антикризового управлiння пiдприемства можуть мати як захисний, так i наступальний характер. ïх використання дозволяе пiдприемству в умовах кризи не тшьки розв'язати проблему виживання, але й реалiзувати перспективу сталого зростання.
Процедура реструктуризаци балансу дозволяе перевести його в задовшьну структуру за рахунок реалiзацiï спецiально пiдiбраного комплексу оргатзацшно-техшчних заходiв. Проблема полягае лише в однозначному виборi рацiонального варiанта серед вiрогiдних для практичного використання варiантiв. Водночас труднощi полягають у тому, що якщо за прогнозованими показниками
платоспроможностi i структури балансу вони рiвнозначнi, то за прогнозованими фшансовими результатами можуть бути протилежними.
Дати оцшку щодо переваг кожного iз цих варiантiв можна, якщо сформулювати процедуру реструктуризацiï балансу. Економiчна iнтерпретацiя i математична постановка завдання будуть визначатися поточним рiвнем фiнансовоï спроможностi, перш за все поточним рiвнем платоспроможностi.
Для неплатоспроможних тдприемств, якi знаходяться в передкризовому або кризовому стат, постановка завдання вибору напряму поточно1' дiяльностi буде полягати у виборi найбшьш ефективно1' полiтики управлiння активами та пасивами.
Для фшансово стшких тдприемств постановка завдання оптимiзацiï зводиться до тдтримки та розвитку досягнутого рiвня фiнансовоï стiйкостi за рахунок реалiзацiï
такого комплексу органiзацiйно-технiчних заходiв за функщями управлiння дiяльнiстю, якi забезпечили б можливють удосконалення бшьшосп основних показниюв фiнансовоï спроможностi.
Подальшi дослщження концепцiï формування антикризового управлiння з урахуванням галузевих i регiональних особливостей сприятимуть тдвищенню поточно1' ефективностi управлшня тдприемствами в умовах сьогодення.
Лггература
1. Банкрутство i санацiя тдприемства: теорiя i практика кризового управлшня / Т.С. Клебанова, О.М. Бондар, О.В. Мозенков та ш. - Харкв: ВД «1НЖЕК», 2003 р. - 272 с.
2. Колесар К. Моделi дiагностики банкрутства тдприемств Украши / К. Колесар // Економют. - 2002. - № 10. -С. 60-64.
3. Кононенко О. Методичт рекоменда-ци по виконанню ознак неплатоспроможнос-т пiдприемства та ознак дiй по сокриттю банкрутства, фiктивного банкрутства чи доведення до банкрутства / О. Кононенко // Аналiз фiнансовоï звiтностi. - Харюв: Фактор, 2005. - 156 с.
4. Давидова Г.В. Методика кшьюсно1' методики ризику банкрутства тдприемства / Г.В. Давидова, А.Ю. Белшов // Управлшня ризику. - 2004. - № 3. - С. 13-30.
5. Вишневська О.В. Антикризове управлшня тдприемством / О.В. Вишневська.
- К.: Феткс, 2008. - 313 с.
6. Жданов С.А. Основи теори економiчного управлшня тдприемством / С.А. Жданов. - К.: Фшпрес, 2000. - 463 с.
7. Бланк I.A. Управлшня фшансовою безпекою тдприемства / I.A. Бланк. - К.: Наука-Центр, Ельга, 2004. - 784 с.
8. Никифорова Н.А. Aналiз в антикризовому управлшт / Н.А. Никифорова // Фшансовий менеджмент.
- 2004. - № 6. - С. 5-12.
9. Вишневська О.В. Спрямоватсть стратепчного розвитку тдприемства: модел^ контроль та управляючi впливи / О.В. Вишневська // Менеджмент в Украш та за кордоном. - 2004. - № 5. - С. 58-65.
10. Вишневська О.В. Взаемозв'язок фшансових показниюв / О.В. Вишневська //
Фшансовий менеджмент. - 2004. - № 6. -С.43-52.
11. Матвшчик А. Дiагностика банкрутства шдприемств / А. Матвшчик // Економка Украши. - 2007. - № 4. - С. 20-28.
12. Закон Украши «Про вщновлення платоспроможносп боржника або визнання
його банкрутом» вщ 14.05.1992 р. № 2344-XII i3 змiнами та доповненнями вщ 04.06.2009 р. № 1442-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.ligazakon. ua/.
