CC BY
18
УДК 657.2:504.03
ФОРМУВАННЯ МЕХАН1ЗМУ ОРГАНВАЦП ОБЛ1КУ РЕЗУЛЬТАТ1В ЕКОЛОГ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ВУГЛЕВИДОБУВНИХ П1ДПРИСМСТВ
В.А. Гавриленко, д.е.н., професор
О.В. Бичкова
ДВНЗ Донецький нацгональний техтчнийунгверситет, Донецьк, Украша
Гавриленко В.А., Бичкова О.В. Формування мехатз-му оргашзаци облгку результатгв екологгчно! дгяльностг вуглевидобувних тдприемств.
Запропоновано мехашзм оргатзаци облшу результата еколопчно! дiяльностi на тдприемствах вуг-левидобувно! галузi з метою виявлення внутрiшнiх ре-зервiв тдвищення ефективностi функцiонування вуглевидобувних тдприемств.
Ключовi слова: бухгалтерський облж, сталий роз-виток, вуглевидобувне тдприемство, витрати, кальку-лювання, екологiчна даяльшсть, фшансово! результати
Гавриленко В.А., Бычкова Е.В. Формирование механизма организации учета результатов экологической деятельности угледобывающих предприятий.
Предложено механизм организации учета результатов экологической деятельности на предприятиях угледобывающей отрасли, с целью выявления внутренних резервов повышения эффективности функционирования угледобывающих предприятий.
Ключевые слова: бухгалтерский учет, устойчивое развитие, угледобывающее предприятие, расходы, калькулирование, экологическая деятельность, финансовые результаты
Gavrilenko V.A., Bychkova E. V. Creating the mechanism of accounting the results of ecological activity of coal mining enterprises.
It was suggested the mechanism of creating the mechanism of accounting the results of ecological activity of coal mining enterprises with the purpose of revealing inside resources of rising efficiency of coal mining enterprises operation.
B Keywords: accounting, stable development,
coal mining enterprise, costs, calculation, ecological activity, financial results ijnoBUHO jo MDKHapo/iHHx peHTHHriB CKO-noro6e3neHHoro cranoro po3Bury KpaiH cBiry, yKparna nocigae ocraHHi Micua no ycix ftoro onopHHx cKnagoBux: po3BurKy couianbHo-eKoHoMiHHHx npoueciB, aKocri ^una HaceneHHa, craHy npupogHoro cepegoBu^a. ouiHroerbca aK 6e3nepcneKrHBHicrb y gocaraeHHi npoBigHux eKoHoMinHHx napaMerpiB cranocri y cepe-gHbocrpoKoBoMy nepiogi. ,3,na ,3,oHeubKoro perioHy ocHoBHe rexHoreHHe HaBaHra^eHHa noB'a3aHe i3 ^yHKuioHyBaHHaM mgnpueMCTB ripHuHo-Meranyp-riHHoro KoMnneKcy, MexaHi3M opram3auii o6niKy eKonoriHHoi gianbHocri aKHx - HeBH3HaneHHH.
AKryanbHicrb o6paHoi reMH gocnig^eHHa bh3-Hanaerbca 6ararbMa ^aKropaMu.
no-nepme, Ba®nuBic™ ^yHKuioHyBaHHa Byrinb-hoi npoMHcnoBocri.
ByrneBHgo6yBHHH KoMnneKc ^oHeubKoi o6nacri 3a6e3nenye Maft^e nonoBHHy 3aranbHoyKpamcbKoro o6cary ByrneBHgo6yrKy, a npoMucnoBi 3anacu Byri-nbHHx nignpueMcrB perioHy nepeBu^yrorb 3,6 Mnpg. tohh. npu uboMy b ^HipanbHoMy ,3,oH6ari Ha roHKi nnacru npuxogurbca 6inbme 60% ByrneBugo6yrKy (y TOMy Hucni mocra HacruHa - Ha nnacru go 0,7 Merpa) 3ge6inbmoro Ha KpyroMy (6inbm 45°) nagrn-
Hi.
no-gpyre, cyrreBHM HeraruBHHM BnnuBoM Ha Ha-BKonumHe cepegoBH^e: noBirpaHHH npocrip, repu-ropii ra BogHi pecypcu. Hapagy 3 thm, ^o BigcyrHi Hagiftm g^epena orpuMaHHa Heo6xigHoi iH^opMauii i uinicHoro MexaHi3My opram3auii nepBHHHoro, aHa-niruHHoro ra cuHreruHHoro o6niKy HacnigKiB raKoro BnnuBy. He BH3HaneHi Kpurepii onrHMi3auii eKonori-hhoi gianbHocri nignpueMcrBa. npu uboMy onruMi-3auia noBuHHa 6yru HanpaBneHa, aK Ha 3Hu®eHHa HeraruBHoro BnnuBy Ha eKocucreMy raK u Ha orpu-MaHHa eKoHoMiHHoi Burogu nignpueMcrBoM y urn curyauii.
no-rpere - 3HaHHuMu HeraruBHuMu couianbHo-eKoHoMiHHuMu HacnigKaMu , aKi Bigo6pa®arorbca y Burnagi cyrreBux mrpa^iB, eKonoriHHux nogarKiB, 3pocraHHa Burpar Ha o3gopoBneHHa i niKyBaHHa, ^o HiaK He 3icraBnaerbca 3 BurparaMu Ha Bupo6HuurBo
Галузь завжди вiдрiзнялася гостротою со-цiально-економiчних проблем та необхiднiстю постшного бюджетного фiнансування.
Аналiз останнiх дослвджень та публiкацiй
Даними проблемами у рiзнi часи займалися так1 вiдомi вiтчизнянi вченi, як: Чумаченко М.Г., Амоша О.1., Стариченко Л.Л., Череватський Д.Ю, Матлак Е.С., Бутинець Ф.Ф., Бешуля О.В, Ма-люга Н.М., Замула 1.В., Нападовська Л.В., Жиг-лей 1.В., Кондратюк О.М., Мельник Л.Г., Кирсанова Т.О. та ш.
Бутинець Ф.Ф. та Давидюк Т.В. визначають, що «...Причинами та кататзаторами формування бухгалтерського облiку еколоriчно! дiяльностi е: формування механiзму природокористування та його законодавче регулювання; формування жо-рстких вимог до еколоriчно! якосп продукцп; по-силення вимог щодо розкриття шформацп про реальнi еколопчш процеси»
Вони наголошують, що «...Бухгалтерський об-лiк, як система вимiру господарських явищ i про-цеав мае здатнiсть створювати !х числову характеристику та виступати джерелом шформацп, а вiдтак, i стимулювати природоохороннi заходи. Використання бухгалтерського облжу як шфор-мацiйно-контрольноl системи в галузi охорони середовища може бути результатом пробудження екологiчноl свiдомостi сустльства в результатi де-градацп середовища, яке загрожуе життю люд-ства» [5]
У фундаментальних дослiдженнях Замули 1.В доводиться необхiднiсть створення ушверсально! системи господарювання, з додержанням вимог концепцп стiйкого розвитку. Наголошуеться, що саме ця система i е еколопчною дiяльнiстю тд-приемства. До основних напрямшв яко1 вiдносять: «...освоення природних ресурсiв, !х добування (або добування корисних копалин), використання, вщтворення та охорона; негативний вплив на нав-колишне природне середовище (забруднення по-виря, води, грунпв, розмщення вiдходiв); власне природоохоронна дiяльнiсть тдприемства, як комплекс природоохоронних заходiв» [9]. При цьому автор пропонуе «для позначення системи виявлення, вимiрювання, реестрацп, накопичення, узагальнення, зберiгання та передачi шформацп користувачам про вплив дiяльностi суб'екта гос-подарювання на навколишне природне середо-вище застосовувати поняття бухгалтерського обль ку екологiчноl дiяльностi суб'екта господарю-вання»
Традицiйних поглядiв у сво1 роботах з розвитку теоретичних та методологiчних положень еко-логiчного облiку додержуеться науковцi Сумсько1 о6лшово! школи [7] за !х визначенням «...З по-зицiй використання результапв екологiчного обль ку i аудиту в управлiннi екологiчний облш на тд-приемствi визначаеться як система виявлення, вимiрювання, реестраци, накопичення, узагальнення, зберпання, обробки i пiдготовок релева-
нтно! шформацп про дiяльнiсть пiдприeмства в областi природокористування з метою передачi li внутршшм i зовнiшнiм користувачам для прий-няття оптимальних ршень».
Окремо вважаеться за доцiльне видiлити поняття облшу екологiчних витрат, зважаючи з того, що вони е базою ведення еколопчного облiку.
Незважаючи на те, що загальш проблеми методики та оргашзацп облiку еколопчно! дiяльностi пiдприемств неодноразово пiдiймалися у наукових працях, окремi аспекти залишаються дискусшни-ми або взагалi невизначеними i потребують дода-ткових дослщжень.
Вiдмiчаеться недостатнiсть iнформацiйного забезпечення прийняття управлiнських рiшень за-для реформування вугшьно! промисловостi. Зо-крема це стосуеться мехашзму оргашзацп облiку витрат еколопчно! дiяльностi з урахуванням га-лузево! специфiки функцюнування вуглевидобув-них тдприемств. Однак всi пропозицп зводяться лише до констатацп фактiв i не пропонуються ко-нкретнi шляхи виршення означених проблем.
Метою до^дження е визначення напрямiв формування мехашзму оргашзацп облжу ре-зультатiв еколопчно! дiяльностi на вуглеви-добувних тдприемствах. При цьому оцiнка ефе-ктивносп екологiчно! дiяльностi повинна будува-тися на сшвставленш облiкових даних щодо витрат на еколопю та соцiально-економiчних наслщ-к1в i доходiв вiд тако! дiяльностi.
Виклад основного матерiалу
Як показали розрахунки найвища ефективнiсть екологiчно! дiяльностi вуглевидобувних тдприемств складаеться при використаннi в оргаш-заци процесу виробництва безвщходних техно-логiй. А це означае, що вся порода, яка утво-рюеться тд час вуглевидобутку повинна бути закладена у вироблений проспр. Тобто цьому змiсту повинна задовольняти наступна ошгашза-цiйна модель:
p(B - Д + СЕН) ^ min (1)
Групування даних за вуглевидобувними тд-приемствами Донецького репону щодо формування результапв екологiчно! дiяльностi, надало мож-ливють розробити варiанти !! калькулювання та оцшки с позицп впливу на результати дiяльностi пiдприемства та запропонувати до наведено! опти-мiзацiйно! моделi наступнi обмеженнями: "1а,- В, < 0
J М, > о
] Хс£ЕЩ<0
сен >0
де Bt - витрати еколопчно! спрямованосп за економiчними елементами, грн.;
Дj - доходи еколопчно! спрямованосп, грн.;
CEHk - соцiально-економiчнi наслiдки еколоп-чно! спрямованостi, грн.
При цьому соцiально-економiчнi наслiдки еко-логiчно! спрямованостi включають як екологiчний податок, так i платеж! за вiдведення земель тд по-роднi вiдвали, витрати у зв'язку !з захворюван1стю
населения, як на тдприемстш так i в perioHi, штрафнi платеж! за понаднормативнi вщходи, со-цiальнi платеж! у зв'язку i3 порушениям еколопч-ного балансу та ш. Дiюча на тепершнш час система стимулювання еколопчно! д!яльносп тд-приемства мае неефективний характер, через хиб-шсть оцшки негативного впливу пiдприемства на навколишне середовище. Внаслiдок чого тд-приемству економiчно бшьш випдно сплатити штрафш платеж! за неефективнiсть еколопчно! д!яльносп, шж оптимiзувати 11. На р!вш держави повинне бути вирiшено питання врахування со-
Проведенi розрахунки доводять ефективнiсть використання безвiдходних технологiй та комплексного використання корисних копалин.
Аналiзуючи вплив екологiчно! дiяльностi на воднi ресурси з'ясовано, що скиди у поверхневi воднi об'екти шахтних вод пiдприемств До-нецького репону призвели до високого рiвня засо-леностi водних об'ектiв.
Змют солей до 3 г/л доводиться на 70% вах шахт, от 3 до 7 г/л на 26% вах шахт, та 4% на ша-хти з мiнералiзацiею бшьш 7 г/л, внаслщок чого до водойм та рж щорiчно скидаеться бiльш 3 млн.
цiально-економiчних наслiдкiв екологiчно! спря-мованостi та оцшки умовних одиниць скорочення еколопчного навантаження. Що надасть можли-вють пiдприемству отримувати економiчнi вигоди вщ оптишзацд екологiчно! дiяльностi, а державi -прозорий механiзм впливу на суб'екпв господа-рювання, в частиш взаемодп iз навколишнiм при-родним середовищем.
Реалiзувати цю модель можна використовуючи мехашзм симплексного методу дослiдження опти-мiзацiйних задач лiнiйного програмування.
т. мшеральних солей та речовин. Це призвело до пiдвищения в ряд! випадшв мшерал!зацп поверх-невих водних джерел в Донецьк1й обласп до 2 -2,9 г/л, збшьшенню змюту в водоймах важких ме-тал!в та замулюванню водних об'екпв.
Нерацюнальне водоспоживання пдроресурав та виникнення в зв'язку з цим багатьох еколо-пчних проблем викликае дефщит прюних вод в репонах Укра1ни, зокрема на Донбаа, та 1х яшсне виснаження. За даними науково-дослщних шсти-тупв Донецько! обласп близько 30% шахтних вод мають низький р!вень мшерал!заци, придатний до
50
о
о =
Логарифмическая (часткова _ закладка) ___ — ~r~r' *
Логарифмическая (повна закладка)
Логарифмическая (закладка з дозакладанням)
Логарифмическая (прогнозована закладка)
50 100 150 _ 200 250 300 350 400
Обсяг породи, т
Рис. 1. Ошгашзацшна модель формування результапв еколопчно! д!яльносп
0
використання у народному господарствi. Однак, за умови високого рiвня мшералiзацil та виходячи iз вимог «Закону про охорону навколишнього сере-довища» забрудненi води повиннi бути максимально очищенш через вiдстiйники, для пода-льшого 1х використання у народному господар-ствi.
Так вибiрковi значения показник1в хiмiчного складу шахтних вод на рiзних iнтервалах глибин шахт Донецько-Макивського району наведено у табл. 2.
Однак, на тепершнш час, у бшьшосп ввдстш-ники пiдземних шахтних вод практично не пра-цюють i тому заметь води iз шахти видаеться пульпа, яка мютить твердих включень вiд 5000 до 8000 млг на 1 л., це неприпустимо, тому що така вода призводить до забруднення всiх поверхневих водних об'екпв.
Як показують розрахунки площа забруднення води може бути зменшення через подальше очи-щення шахтних вод до концентрацп забруд-нюючих речовин до 100-150 млг. на 1 л.
Таблиця 2. Виб1рков1 значения показник1в х1м1чного складу шахтних вод [8]
Шахта Интервалы Минерализация, Середнш рiвень
глубин, м г/л мiнералiзацп г/л
300—500 0,4
Шахта iM. 500—700 0,6 0,75
Бажанова 700—900 900—1100 0,9 1,1
250—450 0,5
Шахта iM. 450—650 0,6 0,67
Калiнiна 650—850 850—1050 0,7 0,9
700—850 0,6
Шахта Жовтнева 850—1000 1000—1150 0,7 1,0 0,76
Шахта iM. Скочинського 1000—1100 1100—1200 1200—1300 0,6 1,4 0,9 0,96
При цьому використовуючи оптимiзацiйну модель (1) запропоновану вище можливо оптимь зувати ефектившсть здiйснення заходiв з тдви-щення екологiчностi дiяльностi вуглевидобувного тдприемства вiдносно використання водних ресу-рав.
q(B - Д + СЕН) ^ min (1)
До юнуючих проектiв з демшералiзацil шахтних вод вщносять обладнання, що базуеться на використання процесiв дистиляцп, зворотнього осмосу, електродiалiзу та виморожування.
Фiзичнi принципи процесу демiнiралiзацil шляхом виморожування, обумовлюють ряд його переваг. Так, шльшсть тепла, що необхщне для от-римання 1 кг. чисто! води виморожуванням в 7 ра-
зiв менше за випаровування чи дистиляцiю. Демь нералiзацiя виморожуванням не чуттева до мше-рального складу вихщно! води, показник якосп питно! води за сухим залишком (менш 1,0 кг солi на 1 м3 води) може бути досягнений в уах випад-ках.
Особливо слщ вiдмiтити високий рiвень до-ходiв та зниження соцiально-економiчних насладив вщ впровадження заходiв з очищення та використання слабо-мiнералiзованих шахтних вод наряду з вщносно незначними витратами (за умо-ви використання для очищення шахтних вод ме-тодiв виморожування та зворотного осмосу), яш мають низький термiн самооплатностi, на впровадження означених заходiв.
Таблиця 2 Параметри роботи основних опрюнювальних установок [1]
Найменування методу Питсм енерговитрати, на 1 м3 води, кВт ч/м3 Витрати, умов. од. на 1 м3 води
Каттальт Експлуатацшт
Дистилящя до 18 до 0,7 вiд 0,4 до 0,5
Електродiалiз ввд 3,0 до 6,5 до 0,4 ввд 0,3 до 1,0
Зворотнш осмос ввд 2 до 2,5 до 0,2 ввд 0,3 до 0,48
Виморожування вiд 9,2 до 10 ввд 0,2 до 0,3 вiд 0,4 до 0,45
Однак, для реал1заци ще! модел1 необхщно ма-ти чггкий мехашзм надходження та облжу необ-хвдно! шформацп, оргашзацп повного первинного,
аналггачного та синтетичного облжу витрат пов'я-заних i3 безвщходними технолопями, а також со-
шально-економшних насладив екологшно1 д1яль-носп.
Так розглядаючи процес закладання породи в шахт1, яка в тепер1шн1й час найчаспше частково видаеться на поверхню, а частково самозакла-даеться у вироблений прост1р необх1дно врахо-вувати, що весь ll обсяг, видобутий у поточному пер1од1, у зведеному вигляд1 в1дображаеться в форм1 25-ТП про отриман1 обсяги породи в1д:
— проведення г1рничих виробок;
— перекреплення г1рничих виробок.
На шдстав1 отриманих даних визначаеться за-гальний обсяг породи, який можливий до закла-дання.
Q3 = Q*qlP (2)
Qs - обсяг закладки породи (за умови повно! закладки), т
Qф - фактичний обсяг видобутку вуг1лля, т
q1^ - питомий обсяг породи на 1 тону видобутку вугшля, т/т
Закладення породи складаеться 1з двох основ-них процес1в:
— транспортування породи;
— закладки породи у в1дпрацьований прост1р.
На шдстав1 отримано! шформаци щодо обсяг1в породи що шдлягае закладанню розраховуеться загальний обсяг вантажоперевезення породи до м1сця закладання, який розраховуеться:
Взаг Втр +Взакл (3)
де Взаг - загальш втрати на залишання породи в шахт1, грн.;
Втр - витрати на транспортування, грн.;
Взакл - витрати на закладання породи у в1дпра-цьований проспр, грн.
Витрати на закладання породи у в1дроблений прост1р розраховуються на шдстав1 попередньо-складених техн1чних паспорт1в закладання породи, як1 м1стять 1нформац1ю про спос1б закладання, витрату допом1жних матер1ал1в, техн1ку, що використовуеться в процес1 закладання, а та-кож розраховуеться трудом1стк1сть та розм1ри за-робггно! плати на закладання на шдстав1 встанов-лених норм виробки та розц1нки.
Таким чином формуеться шформащя та ве-деться первинний обл1к витрат на залишання породи в шахт1, шляхом закладання виробленого простору.
В основу калькулювання витрат еколопчно! д1яльност1 вуглевидобувного п1дприемства на тра-нспортування породи для потреб закладки виро-бленого простору, покладено п1дх1д, що базуеться на визначенш витрат на 1 т*км вантажопотоку за внутр1шньо-шахтним транспортом.
Маючи 1нформац1ю щодо загальних витрат тдприемства в по-елементному розр1з1, можливе визначення вантажопотоку з розпод1лом за еле-ментами витрат.
в
В =-вшт (4)
QZH
де, В' - питом1 витрати на 1 т*км, грн.
Ввшт - загальнi витрати за внутрiшньо-шахтним транспортом, грн.
Qгп - загальний обсяг вантажопотоку, т*км
Розподiл загальних витрат на транспортування здшснюеться коефiцiентним методом на пiдставi даних основного виробництва.
Для вдосконалення iнформацiйного потоку необхщне складання аналггачно! вiдомостi групу-вання витрат за дiльницею внутршньошахтного транспорту.
Для калькулювання фактично! закладки виробленого простору необхщно мати шформацш про обсяги видано! породи, матерiалах витрачених на закладку, комплекснi нормi виробки на закладку виробленого простору. Отримання цих даних з па-спортiв кршлення та управлiння покрiвлею надае можливють розрахувати необхiднi для калькулю-вання параметри.
За умови перевищення обсягiв закладання над обсягами виймання, необхiдне додаткове закладання, наприклад вiдходами збагачувальних фабрик, накопиченою ранiше породою на вщвалах та iн.
Бiльшу частину матерiальних витрат займають витрати на електроенерпю, розрахунок яких визначаеться на пiдставi iнформацi! про потужшсть обладнання задiяного у закладцi виробленого простору та часу роботи такого обладнання.
Зе = Nдe х г х кз х Ц (5)
де, Зе - витрати на електроенерпю, грн. - потужшсть обладнання, кВт
t - час роботи обладнання, год.
кз - коефщент завантаження обладнання
Ц - варпсть 1 кВт*год, грн.
Данш для таких розрахунк1в можна отримати iз звiту дiльницi енергопостачання, технiчних пас-портiв обладнання та даних оперативного облжу стосовно часу роботи обладнання, за яким здш-снюються розрахунки.
Таким чином, обсяг закладки розраховуеться на пiдставi звiту про вантажопотоки породи, який надае узагальнену шформацш про обсяги породи, що видаеться шахтою, та звиу (плану) про роботу дшьниш внутршньо шахтного транспорту, на пiдставi якого розраховуеться фактичний обсяг вантажопотоку ^гп). Дiльниця внутршньо шахтного транспорту накопичуе шформацш про обсяги виданого вугшля, породи, перевезених ма-терiалах, на пiдставi чого розраховуеться потреба у внутршньо-шахтному транспортi. Складений дi-льницею ВШТ графiк вантажопоток1в мiстить шформацш про фактичш обсяги вантажопоток1в.
План прничих робiт дае можливiсть визначити середню вiдстань транспортування (можливе виз-начення за кожним пунктом закладки виробленого простору та усереднене значення за шахтою, з урахуванням зростання величини похибки).
Матерiальнi витрати визначаються прямим методом на пiдставi iнформацi! з Технiчних пас-портiв крiплення та управлiння по^влею та ха-
рактеристики способу закладання виробленого простору.
Ввдомосп про витрату матерiалiв на 1 м просу-нення лави надае можливiсть, виходячи iз за-гального видобутку, розрахувати витрати мате-рiалiв на закладку виробленого простору узага-льнюючим методом без детальних розрахуншв за кожною видобувною чи прохщницькою дiльни-цями.
Заробiтна плата та нарахування на ФОП роз-раховуються на пiдставi комплексно! норми виро-бки за операцiями, що формують закладку, яка в свою чергу розраховуеться за даними паспорпв норм виробки й розцiнок, яш мютять попроцесну iнформацiю про трудовитрати i порядок !хньо! оцiнки для калькулювання собiвартостi.
Комплексна норма виробки щодо, наприклад ручно! закладки виробленого простору, включае нормування: тдготовчо-заключних операцiй, вик-ладання стiйок бутово! смуги, перекидання, закла-дання, зрошення породи, зачищення мiсця пiд бутову смугу, розбирання та розбивання великих шматк1в породи, оббирання покрiвлi, вибивання, витягання i прибирання дерев'яних, металевих стiйок, встановлення запобiжиих i оконтурюваль-них стшок та iн.
Амортизацiя за внутршньо-шахтним облад-нання визначаеться на пiдставi Технiчного паспорту крiплення та управлшня покрiвлею, де мь
ститься шформащя про задiяне в процеа закладки обладнання. За даними первинного облшу основ-них засобiв, вщнесенням !х до певних груп iз корисного строку використання, розраховуються норми амортизацi!. Це дае можливють калькулювання амортизацi! за внутрiшньо-шахт-ним устаткуванням, яке використовуеться для процеав закладки.
На пiдставi отримано! таким чином шформацп розраховуються витрати по вах елементах, по кожному об'екту закладки, на цикл, на тону видобут-ку вугшля, на тону закладено! породи. Що дае мо-жливiсть скласти повну калькуляцш закладки ви-робленого простору.
Проведенi розрахунки за розробленими моделями довели доцшьшсть !х застосування на вугле-видобувних пiдприемствах Донецького регiону. Можливiсть проведення яких, було отримано, зав-дяки сформованим в бухгалтерському облiку тд-ходам до оцiнки та калькулювання результапв екологiчно! дiяльностi, а також оргашзацп и обль ку в умовах пiдприемства. Формування вимог до системи документообпу передбачае забезпечення можливостей отримання достовiрно! iнформацi! по елементах витрат (табл. 3) з метою збору та групування сукупно! шформацп та подальшого прийняття управлiнських ршень.
Таблиця 3. Фрагмент облшового забезпечення первинною та аналогичною шформашею групування
витрат еколопчно! д1яльност1
Показник Первиииi облiковi репстри Аиалiтичиi облiковi регiстри Синтетичш облшж1 репстри
Витрати закладання Техиiчиi паспорти закладання породи; Паспорти норм виробок i розцiиок; Техшчш паспорти крiплеиия та управлiиия по^влею; Накладнi-вимоги; Наряди на виконання робгг; РТ-6; Бухгалтерськi доводки. Калькуляцiя на закладку ввдробленого простору; Розрахуиковi ввдомостц Вiдомостi нарахузань на ФОП; Ввдомост иарахуваиия амортизаци Зведена вiдомiсть витрат; 25-ТП, 10-П. Картка рахунку за субконто 29 «Витрати еколопчно! д1яльностЬ> у розр1з1 напряму формування витрат, Журнал 5, Головна книга
Витрати транспортування Техиiчиi паспорти кршлення та управлiиия покрiвлею; План прничих робiт; Графiк ваитажопотокiв; Накладнь вимоги; Техиiчиi паспорти обладнання, Змшш журнали облiку роботи обладнання; Паспорти норм виробок i розщнок, Наряди на виконання робiт;РТ-6; Бухгалтерськi довiдки Калькуляцiя на закладку вiдроблеиого простору; Звiт про роботу дшьнищ ВШТ; Аиалiтичиi вiдомостi групування витрат за дшьницею ВШТ; Звiт дiльиицi енергопостачання; Розрахунюж вiдомостi Вiдомостi иарахуваиь на ФОП; Ввдомост иарахуваиия амортизаци; Зведена ввдомють витрат. Картка рахунку за субконто 29 «Витрати еколопчно! д1яльностЬ> у розр1з1 напряму формування витрат, Журнал 5, Головна книга
Групування таких витрат в синтетичному обль ку доцшьно здшснювати на транзитному кальку-ляцшному рахунку 29 «Витрати еколопчно! д1яльностЬ>
За дебетом якого вщображати накопичення матерiальних витрат екологiчного характеру (вит-рата допомiжиих матерiалiв, палива, електроене-ргi! та iн.), витрат на оплату прац робiтникiв, що зайняп на роботах екологiчно! спрямованосп, ви-
трат на сощальт заходи, амортизацш не оборот-них актив1в природоохоронного призначення, та шших витрат.
За кредитом - списання накопичених витрат шляхом вщнесення !х на виробничу соб1варт1сть окремо! калькуляцшно! статп або фактичного списання за напрямами виникнення витрат.
Висновки
Запропонований мехашзму оргашзаци облжу результапв еколопчно! д1яльност1 на тдприемст-вах вуглевидобувно! галуз1 надасть можливють виявлення внутршшх резерв1в тдвищення ефек-тивносп функцюнування вуглевидобувних тд-приемств. Особливо в частиш м1н1м1зац1! сощаль-но-еколопчних негативних вплив1в в1д д1яльност1 тдприемств галузг Змют шформацшного забезпе-чення за напрямами еколопчно! д1яльносп е перспективою подальших дослщжень.
Список л^ератури:
1. Аверин Г.В., Зубков Р.М. Энергетические проблемы деминерализации шахтных вод // Охорона навколишнього середовища та рацюнальне використання природних ресурав / Зб1рка доповщей I М1жнародно! науково! конференцп асшранпв та студенпв. Т.1 -Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ, 2002. - с. 90 - 91.
2. Амоша O.I. Стан, основш проблеми i перспективи вугшьно! промисловосп Укра!ни: наук. доп. / O.I. Амоша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Череватський; НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-сп. - Донецьк, 2013. - 44 с.
3. Вуглевидобувна галузь Донецько! областi [Електронний ресурс]: Донецька обласна державна адмшстращя // Режим доступу: www/url: http://donoda.gov.ua/?lang=ua&sec=04.01. 04&iface=Public&cmd=main&args=s:496
4. Гавриленко В.А., Звенячшна В.Ю. Оцшка впливу основних факторiв на витрати по видобутку вугiлля // Економжа: проблеми теорi! та практики: Збiрник наукових праць. Випуск 206: В 4-х томах. Том 1 - Дтпропетровськ: ДНУ, 2005. - стр. 37-58
5. Давидюк Т.В. Еколопчний, штелектуальний та людський капiтал в теорп бухгалтерського облiку [Текст]: Монографiя / Т.В. Давидюк, I.B. Замула, С.Ф. Легенчук; пiд заг. ред. [i з передм.] Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖДТУ, 2009. - 480с.
6. Жуков В.Е. Закладка выработанного пространства - основа совершенствования горного производства / В.Е. Жуков, А.Д. Алексеев, Б.А. Грядущий // Уголь Украины. - 2008. - №5. - с.50-54
7. Кирсанова Т.А. Экологический контроллинг: инструмент экоменеджмента [Текст] : монография / Т.А. Кирсанова, Е.В. Кирсанова, В.А. Лукьянихин. - Сумы : Козацький вал, 2004. - 222 с. (стор.51-52)]
8. Тарасова Е.А., Проскурняк Ю.А. Химический состав шахтных вод Донецко-Макеевского района Донбасса и новые методы его прогнозирования // Науковi пращ Донецького нацюнального техшчного ушверситету. Серiя: «Прничо-геолопчна». Випуск 112. Том 1. — Донецьк, ДонНТУ, 2007 - с.38-42
9. Замула 1.В. Бухгалтерський облж екологiчно! дiяльностi у забезпеченнi стiйкого розвитку економ^ [Текст]: монографiя / 1.В. Замула. - Житомир: ЖДТУ, 2010. - 440 с
Надано до редакцп 07.03.2014 Гавриленко Валентин Андршович / Valentin A. Gavrilenko
Бичкова Олена Василiвна / Elena V. Bychkova
bychkova_ev@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Формування мехатзму оргатзацп обтку pe3yRbmamiB eкологiчноl дiяльностi вуглевидобувних тдприемств [Електронний ресурс] /В.А. Гавриленко, О.В. Бичкова //Економiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2014. — № 3 (13). — С. 87-93. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n3.html
