CC BY
100
ПРОБЛЕМН1 ПИТАНИЯ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ ТА II РЕГ1ОН1В
ECONOMICS OF UKRAINE AND ITS REGIONS: PROBLEMATIC ISSUES
УДК 338.2
НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СОЦ1АЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРА1Н1
О.В. Балахонова, д.е.н., доцент
Вгнницький соц1ально-економ1чний iнститут Унгверситету «Украта», Втниця, Украна
Балахонова О.В. Напрямки вдосконалення сощаль-ного страхування в Украж.
У статл розглядаються напрямки удосконалення сощального страхування в Украш. Запропонована схема реоргатзаци управлiння фондами обов'язкового державного сощального страхування. Зроблено ж^вняльний аналiз стандартiв якостi життя Í3 захiдними кра1нами. Проведено аналiз об'ектгв соцiального страхування в Украш. Уточнено термiнологiчний апарат.
Ключовi слова: сощальне страхування, реорганiзацiя управлшня, стандарти, яюсть життя, страховi внески
Балахонова О.В. Направления усовершенствования социального страхования в Украине.
В статье рассматриваются направления усовершенствования социального страхования в Украине. Предложена схема реорганизации управления фондами обязательного государственного социального страхования. Сделан сравнительный анализ стандартов качества жизни с западными странами. Проведен анализ объектов социального страхования в Украине. Уточнен терминологический аппарат.
Ключевые слова: социальное страхование, реорганизация управления, стандарты, качество жизни, страховые вклады
Balahonova O. V. Directions of perfection of social security in Ukraine.
The article is dedicated to the ways of social insurance improvement in Ukraine. It has been suggested the reorganization scheme of state's obligatory social insurance funds management. The author has made comparative analysis of life quality standards between Ukraine and Western countries. The objects of social insurance in Ukraine are given a proper analysis. The terms and notions concerning the studied subject are also verified in the article.
Keywords: social insurance, reorganization of management, standards, life quality, insurance taxes
Перспективна ситуащя в Укра!ш ускладнюеться тим, що в нш зберь гаються i накопичуються багато негатив-них процеав. Удосконалення сощально! политики ускладнюеться такими обставинами, як надмiрна тривалють тдготовки i не завжди достатня проробка проекпв закошв та шших правових актив, що стосуються сощального захисту населения. Iнодi вони приймаються без урахування економiчних i соцiальних умов кра!ни. З ще! та iнших причин спостертаеться зволiкання iз здiйсненням реформ сощально! сфери. Iнодi доводиться йти на перегляд тих чи шших прийнятих правових норм.
В процеа становлення ринково! економiки в Укра!ш та появою власнишв пiдприемств рiзко зросла роль сощального страхування, яка сьогодш характеризуеться осмисленням досвiду роботи фондiв соцiального страхування, вдосконаленням !х роботи по бшьш повному охопленню сощаль-них ризишв i вдосконаленню страхових виплат. Недолiки схеми управлiння фондами соцiального страхування, !х збiльшенi штати, випадки нещльового використання коштiв соцiального страхування вимагають змiни пiдходiв до управлiння сощальним страхуванням.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш
Данiй проблемi в науковш лiтературi придiляеться певна увага. Питання удосконалення сощально! сфери, сощально! полтики, сощаль-ного страхування в умовах ринково! економiки розглядаються и вивчаються багатьма авторами и фахiвцями [10, 11, 12, 15, 16].
Метою статтi е дослщити та запропонувати основш шляхи удосконалення соцiального страхування в Укра!ш, уточнити понятiйнiй апарат з розглянутих питань.
Виклад основного матерiалу
Нинiшнiй стан соцiального страхування характеризуеться осмисленням досвщу роботи
$OHgiB CO^anbHoro CTpaxyBaHHa, BgoCKOHaneHHaM ïx poöoTH no 6inbm noBHOMy oxonneHHM co^a^bHHx pH3HKÎB i BgoCKOHaneHHM CTpaxoBHx BHnnaT. CborogHi B^e MO^Ha nigBeCTH geaK nigcyMKH ^yHKqioHyBaHHa CO^anbHoro CTpaxyBaHHa, Horo HegoniKH i nepeBaru.
OgHHM 3 ronoBHHx HegoniKiB e He BH3HaneHHa TepMiHy «CO^anbHe CTpaxyBaHHa» 3 tohkh 3opy 3aKOHogaBHoï 6a3H. B ocHoBax 3aKOHogaBCTBa YKpaÏHH npo 3aranbHOo6oB'a3KOBe gep^aBHe CO^anbHe CTpaxyBaHHa BH3HaneHO, ^o 3aranbHOo6oB'a3KOBe gep^aBHe CO^anbHe CTpaxyBaHHa - ^ cucTeMa npaB, o6oB'a3KiB i rapamiH, aKa nepeg6anae HagaHHa CO^anbHoro 3axHCTy Ta BKnronae MaTepianbHe 3a6e3neneHHa rpoMagaH y pa3i xBopo6u, noBHoï, HaCTKOBoï a6o THMnacoBoï BTpaTH npa^3gaTHOCri, BTpaTH rogy-Ba^bHHKa, 6e3po6iTTa, a TaKO® CTapocTi Ta b rnmux BHnagKax, nepeg6aneHHx 3aKoHoM, 3a paxyHoK rpomoBHx ^OHgiB, aKi ^opMyroTbca mnaxoM CnnaTH CTpaxoBHx BHecKÎB BnaCHHKOM a6o ynoBHOBa^eHHM HHM opraHoM (gani - po6oTogaBe^), rpoMagaHaMH, a TaKo® 6rog®eTHHx Ta rnmux g^epen, nepeg6aneHHx 3aKoHoM.
HayKoBa HaBHanbHa nirepaTypa TpaKTye co^a^bHe CTpaxyBaHHa aK CHCTeMy npaBoBHx, eKOHOMiHHHx Ta oprarn3a^HHHx 3axogiB, npH3Ha-neHHx gna кoмneнcaцiï' geaKHx BHgiB CO^anbHHx pH3HKÎB [10, 15].
nponoHoBaHe BH3HaneHHa CO^anbHoro CTpaxyBaHHa aK CHCTeMH 3aKOHogaBHO BH3HaneHHx npaBoBHx, eKOHOMiHHHx Ta oprarn3a^HHHx o6oB'a3KoBHx 3axogiB, noKnHKaHux 3gincHMBaTH 3HH®eHHa CTy-neHa BignoBigHoro CO^anbHoro pH3HKy, eKOHOMiHHy peryna^ro i nonepeg^eHHa CTpaxoBHx BHnagKiB, a TaKo® niraiga^ro HaCnigKiB y pa3i ïx HaCTaHHa, Han6inbm BignoBigae BHMoraM 6araTbox KOHBeH^H Mi^HapogHoï opraнiзaцiï' npaцi CO^anbHoro 3axHCTy npauMMHHx Hepe3 CTpaxyBaHHa.
HeBH3HaneHiCTb y TepMiHonoriï «CO^anbHe CTpaxyBaHHa» TarHe 3a Co6oro i BigCyTHiCTb HayKoBo o6rpyHToBaHoro i 3aKOHogaBHO 3aTBepg®eHoro TepMiHy «Co^anbHHH pu3HK». B oCHoBax
3aKoHogaBCTBa YKpaïHH npo 3aranbHOOCBiTHe gep^aBHe CO^anbHe CTpaxyBaHHa boho BH3Ha-naeTbCa aK CTpaxoBHH pH3HK, ane 3 yTOHHeHHaM
CO^anbHoro 3MiCTy: CTpaxoBHH pH3HK - o6CTaBHHH, b pe3ynbTaTi aKHx rpoMagaHH Ta/a6o HneHH ïx CiMeH Mo^yTb BTpaTHTH thmtocobo a6o Ha3aB®gu 3aCo6H iCHyBaHHa i noTpe6yroTb MaTepianbHoï nigTpHMKH a6o CO^anbHHx noCnyr 3 CO^anbHoro CTpaxyBaHHa.
Ornag eKOHOMiHHOï nirepaTypu Ta iH^op-Ma^HHHx peCypCiB Internet noKa3aB, ^o ^H TepMiH 3yCTpinaeTbCa goCHTb pigKo i TpaKTyBaHHa Horo gy^e pi3HoMaHiTHe. TaK, CO^anbHHH pH3HK TpaKTyeTbCa i aK HMoBipHiCTb HaCTaHHa MaTepianbHoï He3a6e3neneHoCTi b pe3ynbTaTi BTpaTH 3apo6iTKy a6o TpygoBoro goxogy 3 o6 ' eKTHBHHx CO^anbHO 3Hany^Hx npnHHH, a TaKO® Heo6xigHoCTi gogaTKO-bhx BHTpaT Ha niKyBaHHa Ta CO^anbHi noCnyru i aK HMoBipHiCTb HaCTaHHa MaTepianbHoï He3a6e3ne-neHOCri b pe3ynbTaTi BigCyTHoCTi 3apo6iTKy a6o TpygoBoro goxogy 3 o6 ' eKTHBHHx coцianbнo
3Hany^Hx npHHHH, a TaKO® y 3B'a3Ky 3 gogaTKoBHMH BHTpaTaMH 3 yTpHMaHHa gireH Ta iHmHx HneHiB CiM'ï, aKi noTpe6yMTb gonoMorH ^ogo 3agoBoneHHa noTpe6 y MegHHHHx Ta coцianbннx noCnyrax, i aK HMoBipHiCTb HaCTaHHa MaTepianbHoï He3a6e3ne-neHOCri b pe3ynbTaTi BigCyTHoCTi Heo6xigHoro 3apo6iTKy nepe3 coцianbнo 3Hany^ux npHHHH, i aK o6'eKTHBHi o6CTaBHHH, KonH nrogHHa He Mae MO^nuBOCri 3apo6HTH Ha ®HTTa, ^o 3arpo®ye Horo iCHyBaHHM.
iHogi b eKOHOMiHHiH niTepaTypi nig CO^anbHHM pH3HKoM po3yMieTbCa pH3HK BTpaTH 3apo6iTKy b pa3i BigCyTHoCTi nonmy Ha npauro a6o BTpaTH npa^3gaTHoeri [13, 14].
nponoHoBaHe HaMH TpaKTyBaHHa CO^anbHoro pH3HKy - Cnpo6a HaH6inbm noBHoro BpaxyBaHHa CynaCHHx yaBneHb 3 ^eï npo6neMH. Co^anbHHH pH3HK - ^ HMoBipHiCTb noBHoï a6o HaCTKOBOï BTpaTH BHHaropogH, b t. h. 3apo6iTHoï nnaTH, 3a oCo6HCTy npaцм b iHTepeCax CyCninbCTBa b pa3i BigCyTHoCTi nonmy Ha TaKy npanro a6o BTpaTH npaцeзgaтнocтi. TaKHM hhhom, CO^anbHHH CTpaxoBHH pH3HK - HMoBipHiCTb HaCTaHHa TaKoï CTpaxoBoro nogiï, b pe3ynbTaTi aKoï MO^nHBa noBHa a6o HaCTKoBa BTpaTa npaцeзgaтнocтi 3aCTpaxoBaHoï oco6h a6o BigCyTHiCTb Heo6xigHoCTi b ïï npa^.
BuxogaHH 3 цboro coцianbнe CTpaxyBaHHa -Cne^ani3oBaHe CTpaxyBaHHa, noB'a3aHe 3 kohcth-тyцiHннм 3a6e3neneHHaM ogHoro 3 npaB nrogHHH, -npaBa Ha npaцм. B цbOмy Horo ronoBHe npH3HaneHHa.
CTpaxoBi BHeCKH - ^ CBoepigHa $opMa 3ao^ag®eHHa rpoMagaH b oco6ïïhbhx ^iHaHCoBHx 3aKnagax - Co^anbHHx CTpaxoBHx $oHgiB. Bohh o6oB'a3KoBo noBepHyTbCa B pa3i HaCTaHHa CTpaxo-Boro BHnagKy. npu цbOмy, 3aBgaKH npннцнny ConigapHoCTi CTpaxyBaHHa, CyMa BHeCKiB MO^e 6yrn MeHme CyMH CTpaxoBoï BHnnaTH. KpiM цboro ronoBHa npHBa6nHBiCTb coцianbнoro CTpaxyBaHHa ^e H y TOMy, ^o nnaTHHK CTpaxoBHx BHeCKiB tohho 3Hae, ge 3HaxogaTbCa Horo rpomi Ta 3a aKHMH npaBHnaMH bohh go Hboro noBepHyTbCa.
Цboro He MO^Ha CKa3aTH npo nogaTKH. nogaTKH - ^ g^epeno $iHaHCyBaHHa BHTpaT gep^aBH (gep^aBHoro Ta мicцeвoro 6wg®eTiB) Ha CBoe iCHyBaHHa, aK TaKe. Cnig BH3HaTH, ^o aK^o CTpaxoBi BHeCKH Ha CO^anbHe CTpaxyBaHHa HagTO-gHTHMyTb go 6wg®eTy, to BignoBigHi coцianbнi CTpaxoBi BHnnaTH 6ygyTb ^iHaHCyBaTHCa 3 6rog®eTy B TiH Mipi, B aKiH ïx HeBHnnaTa 6yge geCTa6ini3yBaTH CyCninbCTBo.
BupimeHHa цieï' npo6neMH - b noBHOMy po3Me®yBaHHi цнx noHaTb i OCTaTOHHe ïx BigHe-CeHHa go thx C$ep, b aKHx bohh 3aCTOCOByMTbCa: nogaTKH - B CHCTeMi onogaTKyBaHHa, CTpaxoBi BHeCKH - b CHCTeMi CTpaxyBaHHa, b TOMy HHCni coцianbнoмy [4].
CTpaxoBHH BHnagoK b CO^anbHOMy CTpaxyBaHHi, aK o6'eKT CTpaxyBaHHa (Cy6 ' eKTaMH CTpaxyBaHHa e CTpaxoBHK, CTpaxyBanbHHK i 3aCTpaxoBaHa oCo6a) Mae gBoaKi BnaCTHBoCTi.
Перше - це страхування вщ настання страхо-вих випадшв, а друге - страхування у зв'язку з настанням страхових випадк1в.
Виходячи з цього, основш завдання сощаль-ного страхування можна визначити як фшансу-вання витрат на профiлактику, зменшення соцiальних ризишв, з одного боку, з шшого -фiнансування витрат на ткмдащю або пом'якшення наслiдкiв страхових випадшв як об'екпв соцiального страхування.
Таке становище спостертаеться практично в кожному видi соцiального страхування, за винятком пенсiйного, де поки ще не знайдено засобiв запобiгання старостi або похилого вшу.
Страхуванню вiд настання (профшактики) страхового випадку та страхування в результата його настання тдлягають так1 об'екти (страховi випадки) сощального страхування, як:
— безробiття (тдвищення квалiфiкацi!, тдго-товка та перетдготовка кадрiв, дотацi! роботодавцям за рiзними соцiальними програ-мами при прийомi безробiтних - допомога по безробитю, пошук роботи та сприяння при працевлаштуванш, iнформацiйнi та консуль-тацшш послуги, пов'язанi з працевлашту-ванням, допомога в разi смертi безробиного або особи, котрий перебував на його утриманнi;
— хвороба, тимчасова непрацездатшсть (профь лактика хвороб в обов'язки Фонду соцiального страхування у зв'язку з тимчасовою праце-здатнiстю не входить, кр!м оплати путiвок в оздоровчi установи, в тому числ! дитячi, часткове утримання деяких санаторпв -профiлакторi!в - оплата лшарняних листiв, допомога при похованнi оаб, крiм померлих в результатi нещасного випадку на виробництвi, пенсiонерiв або безробиних, похорони яких оплачуються за рахунок коштiв вiдповiдних фондiв);
— нещасний випадок на виробництвi, в тому числ! смертельний i професшне захворювання (профiлактика нещасного випадку та профе-сiйного захворювання, фiнансування заходiв щодо !х попередження - страховi виплати, що компенсують втрати працездатносп в резуль-татi нещасного випадку або професшного захворювання, фiнансування лшувально-вщ-новлювальних процесiв i вiдновлення працездатносп потерпiлих, фiнансування праце-влаштування iнвалiдiв працi, домашнього залицяння за ними в разi потреби, нарешп, забезпечення оплати похорону померлого в результатi нещасного випадку або професшного захворювання.
До об'екпв сощального страхування (страхових випадках), тшьки при настаннi, яких здiйснюються страховi виплати, вiдносяться:
— вагiтнiсть i пологи (допомога по вагiтностi та пологах, допомога при народженш дитини);
— материнство (допомога до досягнення дитиною трирiчного вiку);
— досягнення пенсшного вiку, похилий вiк, неможливiсть працювати в результатi нещасного випадку поза виробництвом (пенсi! за вшом, пенсi! у зв'язку зi смертю пенсюнера (втратою годувальника), пенсi! по швалд-ностi).
Така система сощального страхування найбшьш повно вiдповiдае забезпеченню конституцiйних прав громадян Укра!ни. При цьому основний упор зроблений на активний сощальний захист населення - сощальне страхування. Стаття 46 Конституцi! Укра!ни: «Громадяни мають право на сощальний захист, що включае право на забезпечення !х у разi повно!, частково! або тимчасово! втрати праце-здатносп, втрати годувальника, безробiття з незалежних вiд них обставин, а також у старосп та в шших випадках, передбачених законом. Це право гарантуеться загальнообов'язковим держав-ним сощальним страхуванням за рахунок страхових внесшв громадян, пiдприемств, установ i органiзацiй, а також бюджетних та шших джерел соцiального забезпечення; створенням мереж! державних, комунальних, приватних закладiв для догляду за непрацездатними.
Пенсi!, шш! види сощальних виплат та допомоги, що е основним джерелом iснування мають забезпечувати рiвень життя не нижче прожиткового мшмуму, встановленого законом» [1].
Певш проблеми виникають !з застосуванням понятшного апарату суб'ектiв соцiального страхування. Ними вщповщно до чинного законо-давства е страхувальники, страховики, застрахо-ваш особи або особи, на користь яких здшснюеться соцiальне страхування.
Страхувальниками в системi соцiального страхування законодавчо визначеш роботодавцi та застрахованi особи. Застрахована особа - це особа, яка тдлягае загальнообов'язковому державному сощальному страхуванню i яке працюе на умовах трудового договору (контракту), або особа, що забезпечуе себе роботою самостшно. Страховиками в соцiальному страхуванш визначенi ц!льов! страховi фонди. Проблеми виникають у тому, що в даному випадку законодавчо штучно обмежена участь в сощальному страхуванш шших страхових оргашзацш недержавних форм влас-носп. Це робить неможливим залучення недержавного (приватного) катталу соцiальному страхуванню i звужуе можливост! пiдвищення ступеня сощально! захищеностi застрахованих ос!6.
Кр!м того юнують спроби в нормативно-правових актах поеднати термiни «державнi цшьов! фонди» та «ц!льов! страховi фонди», що породжуе непорозумiння серед фшансових фахiвцiв при розро6ц!, розгляд! та затвердженш державного ! м!сцевих бюджепв [11].
Класичним прикладом державного цшьового фонду е Пенс!йний фонд Укра!ни, створений в 2002 р. Вш зд!йснюе пенс!йне забезпечення за рахунок обов'язкових збор!в з п!дприемств,
оргашзацш та окремих громадян, а також в1д р1зних фшансово-господарських операцш i е державною виконавчим органом, дiяльнiсть якого регламентуе Кабiнeт Мiнiстpiв Украши. Цшьовий страховий фонд розпоряджаеться тими коштами, як1 акумульoванi тiльки за рахунок страхових внеск1в i дiяльнiсть якого регламентуе пpавлiння Фонду та дiючi законодавства. Це принципова piзниця мiж цими фондами. У зв'язку з цим пропонуеться термш «страховик в сощальному страхуванш» визначити так: страховик - фонд сощального страхування та/або страхов1 компанп будь-яко1 форми власносп, як1 здшснюють сощальне страхування.
На ввдшну в1д активного - сощальним страхуванням - пасивним сощальним захистом вважаеться надання державно1 сощально1 допо-моги та сприяння благодшно1 соц1ально1 допо-моги.
Сощальна допомога - допомога держави певнш особ1 або його ам% як1 не мають достатшх засоб1в юнування, для досягнення ними гаранто-ваних державою мшмальних сощальних стандарт1в (прожиткового мшмуму). Сощальна допомога не залежить в1д трудово1 д1яльност1 особи, яка потребуе ïï, i здшснюеться за рахунок мюцевого державного бюджету або з добро-вшьних пожертвувань.
Сьогодш змушеш констатувати, що пpoпoзицiï' та проекти впровадження медичного страхування, як окремого виду сощального страхування, так i на базi вищезазначеного iснуючoгo фонду, наштовхуеться на oпip, як самого фонду, так i депутатських груп.
Розробка системи медичного страхування була доручена Мшютерству охорони здоров'я Украши, яке пропонуе використовувати цю систему, як додаткове джерело фшансування мeдичнoï допомоги без виpiшeння головного завдання -впровадження медичного страхування без порушення кoнституцiйнoï вимоги про безоплатне медичне забезпечення громадян краши.
Виpiшeння цiеï проблеми вбачаеться у створення единого фонду медичного сощального страхування, який би виpiшував проблеми надання мeдичнoï допомоги вщповщно до вищeвказанoï схеми.
Одним iз гальм впровадження пoвнoцiннoгo медичного страхування е проблема власника страхових кошпв. Гpoшoвi кошти, акумульoванi державою на сощальне страхування, потрапляють в управлшня самoдiяльним (за чинним законодавством Украши) фондом сощального страхування, яш вважають 1х своею власнiстю i розпоряджаються ними на свiй розсуд. Держава в 1х дiяльнiсть безпосередньо втручатися не може. Виходить так, що держава збирае гpoшi iз страхувальнишв та застрахованих oсiб та ввддае 1х у розпорядження нeдepжавнoï оргашзацп. Цей парадокс iснуе завдяки недосконалосп системи упpавлiння сoцiальним страхуванням в oсoбi фoндiв державного загальнообов'язкового сощального страхування.
Одним iз паpадoксiв iснуючoï системи е те, що директора викoнавчoï диpeкцiï фонду сoцiальнoгo страхування, працюючого на пpoфeсiйнiй oснoвi, призначае пpавлiння фонду, яке працюе на громадських засадах. Фактично директор наказом по фонду призначае самого себе. Це швелюе вщповщальшсть директора викoнавчoï диpeкцiï за результати свoеï дiяльнoстi, кpiм того людина, що працюе на громадських засадах, нiкoли не буде повною мipoю вiдпoвiдати за результати пpoфeсiйнoï дiяльнoстi когось шшого.
Держава може контролювати i впливати на дiяльнiсть фонду тiльки через свoïх представник1в в 1х пpавлiннях, знову таки працюючих на громадських засадах. Кpiм цього, контрольно-peвiзiйнe управлшня може контролювати пpавильнiсть витрачання кошпв, спрямованих на сoцiальнe страхування, а Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю може пepeвipити забезпечення прав у сощальному страхуванш застрахованих оаб. Тобто держава практично усунута вiд пoстiйнoгo контролю i впливу на роботу фoндiв сoцiальнoгo страхування, хоча е гарантом страхових виплат по сощальному страхуванню.
Ввдсуттстъ належного контролю та управлшня фондами сощального страхування призвело до тдвищених витрат на утримання та функцio-нування фoндiв. Кожен фонд несе oднi й ri ж витрати з його функцюнування. Це i peестpацiя тдприемств - платник1в внеск1в, i облш застрахованих oсiб, контроль за сплатою страхових внесшв, як1 обслуговуе одна i та ж оргашзащя - Державне казначейство. Кpiм того, пpацiвники фoндiв е державними службовцями, але при цьому не фшансуються з державного бюджету.
Нeдoлiки схеми упpавлiння фондами сoцiаль-ного страхування, 1х poздутi штати, випадки нeцiльoвoгo використання кoштiв сoцiальнoгo страхування вимагають iншoгo пiдхoду до управлшня сощальним страхуванням i, насам-перед, усунення вищевказаних нeдoлiкiв.
Передбачаються наступш oснoвнi шляхи вдосконалення сoцiальнoгo страхування:
1) оргашзацшш. Об'еднання окремих аналопчних функцiй фoндiв сoцiальнoгo страхування через 1х зосередження або в одному з iснуючих фoндiв, або у новостворенш стpуктуpi на базi одного з фoндiв, наприклад, на базi Пeнсiйнoгo фонду. В ньому найбшьш розвинений пepсoнiфiкoваний oблiк застрахованих оаб, найбшьш повний реестр страхувальнишв, шж в шших iснуючих фондах сощального страхування.
Удосконалення структури сoцiальнoгo страхування з розмежуванням видатк1в на спещальш функцiï фoндiв (забезпечення прав застрахованих оаб на стpахoвi виплати) та дoпoмiжнi (забезпечення роботи самих фoндiв сoцiальнoгo страхування). Перегляд системи наглядових рад. В даний час члешв наглядових рад досить багато, працюють вони на громадських засадах, заадають раз в квартал. Заслуговуе на увагу створення
одше! наглядово! ради на всю систему сощального страхування з тдвищенням вщповщальносп за прийняте ршення за рахунок, наприклад, частково! оплати роботи в рад!.
2) кадров!. Прийом на роботу директор!в виконавчих дирекцш фонд!в сощального страхування на контрактнш основ!. Директор повинен тдписувати контракт з державною владою на предмет гарантованого цшьового використання акумульованих державою кошпв на сощальне страхування, а не призначати самого себе. Вплив правлшня фонд!в сощального страхування (працюючого на громадських засадах) на кер!вний кадровий склад фонд!в повинно обмежуватися контрольними функщями, шж прямим прийомом на роботу. Досвщ роботи з громадськими оргашзащями показав, що поки ще жоден шститут громадського контролю та управлшня за професшною д!яльшстю свое! ефективносп не показав.
3) фшансовг Шдвищення ефективносп контролю над нецшьовим використанням кошпв сощального страхування. Контрольно-рев!зшне управлшня не в змоз! встановити постшний контроль над використанням кошпв за призначенням, та це й не входить в !х функщю. Вихщ бачиться в залученш як державних контролюючих фшансових оргашв, наприклад податково! адмшстращ!, так ! незалежних, недержавних оргашзацш
Необхщно тдвищити ефектившсть державного нагляду за додержанням законодавства у сфер! сощального страхування. Державний нагляд за дотриманням законодавства сьогодш здшснюе державна сторона в правлшнях фонд!в на громадських засадах, Департамент державного нагляду за додержанням законодавства про працю (тшьки в частиш дотримання прав застрахованих оаб). Фактично повного ! всеосяжного державного нагляду за додержанням законодавства у сфер! сощального страхування немае.
Назван! основш шляхи вдосконалення сощаль-ного страхування спрямованих на виршення наступних завдань:
— створення стшко! ! стабшьно! фшансово! системи сощального страхування для гаранто-ваних страхових виплат застрахованим особам за рахунок страхових внесшв;
— створення ефективно! системи управлшня сощальним страхуванням за участю представ-ник1в трьох сторш сощального партнерства;
— удосконалення системи виплат;
— встановлення д!евого контролю над цшьовим використанням кошпв цшьових страхових фонд!в;
— встановлення д!евого контролю над дотриманням законодавства в сощальнш сфер!. Виршенню зазначених проблем сприятиме
пропонована схема реоргашзащя управлшня фондами загальнообов'язкового державного сощального страхування в Укра!ш, ввдмшш риси яко! полягають у наступному.
Оргашзацшш - ва однаков! функцп виконавчих дирекцш фонд!в сощального страхування об'еднуються в Адмшстрацп сощального страхування, а за фондами сощального страхування залишаються функцп безпосередньо! роботи з матер!ального забезпечення прав застрахованих оаб вщповщно до чинного законодавства.
Кадров! - директор адмшстраци укладае контракт з Кабшетом Мш!стр!в Укра!ни або з державним органом, що вщповщае за державну полпику в сощальнш сфер! (в даному випадку з Мшстерством пращ та сощально! полпики Укра!ни), за погодженням з Наглядовою радою Адмшстрацп. У раз! порушень умов контракту, при звшьненш директора адмшстраци узгоджен-ня Наглядово! ради не потр!бно.
Директора виконавчих дирекцш вщповщних фонд!в сощального страхування е заступниками директора Адшшстрацп та укладають контракт з Адмшстращею сощального страхування.
Фшансов! - фшансова дисциплша суб'екпв сощального страхування контролюеться державою як гарантом матер!ального забезпечення застрахованих оаб при настанш страхових випадшв, його представниками в особ! Контроль-но-рев!зшного управлшня (перюдичш ! цшьов! перев!рки) фшансових шдроздшв, мшстерств ! вщомств, тдпорядкованих Кабшетов! Мш!стр!в Укра!ни, зокрема Мшстерству пращ та сощально! поливки (постшний контроль фшансово! звпносп, перюдичш ! цшьов! перев!рки).
Перев!ркою фшансово! дисциплши займати-муться також вщповщт шдроздши Адмшютрацп та фонд!в сощального страхування (плапжна дисциплша, правильшсть нарахування страхових внеск1в, своечасшсть ! вщсутшсть зловживань при виплат! страхово! матер!ально! допомоги).
Оск1льки реестращя страхувальнишв та контроль над сплатою ними страхових внесшв зосереджеш в одному мющ, посилюеться плапж-на дисциплша платник1в страхових внеск1в, збшьшуеться сума !х надходжень, як це показав проведений експеримент по об'еднанню однако-вих оргашзацшних функцш на баз! вщдшень Пенсшного фонду Укра!ни.
Збшьшуеться фшансова стабшьшсть, а значить ! гарантовашсть страхових виплат тому, що фшансов! кошти акумулюються в одному мющ -Адмшютрацп сощального страхування. Спро-щуються фшансов! потоки ! !х оборот, так як страхувальники та застрахован! особи сплачують страхов! внески однш юридичнш особ! -Адмшютрацп сощального страхування, яка надал! розносить отримаш грошов! кошти на субрахунки фонд!в сощального страхування в Державному казначейств!.
Ефектившсть державного нагляду за додер-жанням законодавства тдвищуеться в!дразу ж при укладенн! контракту з директором Адмшстрацп, в якому передбачаеться вщповщальшсть за так1 порушення аж до зв!льнення.
Так1 ж умови передбачаються i при укладeннi кoнтpактiв з директорами виконавчих дирекцш фoндiв сощального страхування. Нагляд за дотриманням законодавства фондами сощального страхування матepiальних прав застрахованих oсiб виконуе Департамент державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Загальний нагляд за дотриманням законо-давства зд1йснюватиме Мшютерство пpацi та сoцiальнoï пoлiтики Украши, як центральний орган упpавлiння, вщповщальний за державну пoлiтику в сощальнш сфepi Укpаïни.
Висновки
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що альтернативи загальнообов'язковим сощальним страхуванням як найбiльш повного сощального захисту трудящих, пiдвищeнoï гаpантiï матepiальнoгo забезпечення прав застрахованих oсiб в Украш немае.
Питання загальнообов'язкового медичного страхування стoïть на порядку денному, але в зв'язку з политичною ситуацiею його piшeння в практичнш плoщинi досить ускладнене.
Список л^ератури:
1. Конституцiя Украши - К.: Економша, 2006. - 34 с.
2. Про сощальний дiалог в Украш : Закон Украши // Урядовий кур'ер. - 2011. - №29.
3. Про страхування Закон Украши // Инвестгазета. - 2007. - №6.
4. Балахонова О. В. Мотивация социальной ответственности бизнеса : методология и направления реализации / О. В. Балахонова // Вюник НТУ «ХП1», 2011. - №7. - С. 77 - 85.
5. Валентей С. Д. Развитие общества в теории социальных альтернатив /С. Д. Валентей. - М.: Наука, 2003. - 173 с.
6. Гонтмахер Е. Ш. Социальная политика: уроки 90-х / Е. Ш. Гонтмахер. - М.: Гелнос АРВ, 2000. - 336 с.
7. Захарченко В. И. Социальная ответственность бизнеса и институциональные новации (научный доклад) / В. И. Захарченко, О. В. Балахонова. - Винница: Винницкая газета, 2012. - 60 с.
8. Майер В. Ф. Планирование социального развития и повышения уровня жизни народа / В. Ф. Майер. - М.: Изд-во МГУ, 1988. - 271 с.
9. Общество и экономика, 2008. - №8. - С. 171 - 184.
10. Осадчая Г. И. Социальная сфера общества : теория и методология социологического анализа / Г. И. Осадчая. - М.: Союз, 1996. - 209 с.
11. Рутгайзер В. М. Социальная сфера: проблемы планирования / В. М. Рутгайзер. - М.: Экономика, 1989. - 239 с.
12. Социальная сфера : политическое и духовное развитие общества / под. ред. В. Н. Иванов, В. З. Роговин. - М.: Наука, 1991. - 208 с.
13. Социальное управление. Словарь-Справочник. - М.: Моск. ун-т, 1994. - 266 с.
14. Труд и социальное развитие. Словарь. - М.: ИНФРА - М., 2001. - 266 с.
15. Управление социальной сферой : учебник / под ред. В. Э. Гордина. - СПб.: Изд-во СПб ГУЭФ, 1998. - 289 с.
16. Франчук В. И. Современные основы социального управления / В. И. Франчук. - М.: МЭСН, 1997. - 345 с.
17. Шутов М. М. Свропейська штегращя програм сощального захисту у крашах £С / М. М. Шутов// Прометей. - 2010. - №1 (31). - С. 16 - 18.
Надано до редакцп 05.01.2015
Балахонова Олеся Василiвна / Olesya V. Balahonova
vizach@mail.ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Напрямки вдосконалення сощального страхування в Украш [Електронний ресурс] / О.В. Балахонова // EKOHOMirn: реалН часу. Науковий журнал. — 2015. — № 1 (17). — С. 13-18. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n1. html
