Напрямки оптимізації природокористування в інвайронментальному менеджменті те- риторій локального рівня організації довкілля Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Geology • Geography

Dnipro university bulletin

Journal home page: geology-dnu-dp.ua

ISSN 2313-2159 (print) ISSN 2409-9864(online)

Dniprop. Univer.bulletin. Geology, geography., 25(2), 81-88.

doi: 10.15421/111722

Nadiya V. Maksymenko, Anastasia A. Klieshch

Dniprop. Univer. bulletin, Geology, geography., 25(2), 81-

Напрямки оптимiзацiï природокористування в iнвайронментальному менеджмент те-ритор1й локального р!вня оргашзацн довкшля

Н. В. Maкcимeнкo, А. А. Клещ

XapKiecbKuü нaцioнaльнuй ymeepcumem 1мет В. H. Kapaerna, XapKie, yKparna, e-mail: [email protected]

Received 19 October 2017

Received in revised form 05 November 2017

Accepted 18 November 2017

Резюме. Ha ocнoвi aнaлiзy пpoблeм pearàa^ï в y^aïm тeopiï ландшафтного шан^ання (ЛП), що ycпiшнo зacтocoвyетьcя за кopдoнoм, зaпpoпoнoвaнo мoдeль лaндшaфтнo-eкoлoгiчнoгo шан^ання (ЛЕП) як aльтepнaтиви ЛП. Mera - cтвopeння кapтoгpaфiчнoï мoдeлi oптимiзaцiï пpиpoдoкopиcтyвaння тepиropiй локального piвня opгaнiзaцiï дoвкiлля (ЛРОД) для ycпiшнoï pearàa^ï cиcтeми eкoлoгiчнoгo мeнeджмeнтy. Meтoди: дocлiджeння, пpoвeдeнi на тepиropiяx ЛРОД за мeтoдикoю ЛЕП; для oцiнювaння пpocтopoвoгo poзпoдiлy тepитopiй piзнoгo ЛРОД в мeжax пoлiгoнy зacтocoвaнo мeтoдикy poзpaxyнкy мoзaïчнocтi; cтвopeння цифpoвoï кapтoгpaфiчнoï мoдeлi здiйcнeнo зacoбaми Г1С. Рeзyльтaти. ЛЕП poзглядaетьcя як cиcтeмa зaxoдiв, cпpямoвaниx на eroo-лoгiчнo збaлaнcoвaнy opгaнiзaцiю пpиpoдoкopиcтyвaння на тepитopiяx piзнoгo локального piвня opгaнiзaцiï довкшля (ЛРОД). До тaкиx тepиropiй вiднeceнo ypбoлaндшaфти, aгpoлaндшaфти, лicoвi i вoднi гocпoдapcтвa, об'екти ПЗФ тощо. Ав-тopcькa мeтoдикa ЛЕП випpoбyвaнa на тepиropiï eкcпepимeнтaльнoгo пoлiгoнy - дiлянцi лicocтeпoвoï зони в мeжax Хapкiвcькoï oблacтi. пoпepeднiми дocлiджeннями нaкoпичeнo мaтepiaл для останнього eтaпy ЛЕП - poзpoблeння на^ям^ oптимiзaцiï пpиpoдoкopиcтyвaння. Для пpocтopoвoï вiзyaлiзaцiï peзyльтaтiв дocлiджeння cтвopeнo кapтoгpaфiчнy мoдeль eкcпepимeнтaльнoгo пoлiгoнy, на якiй вiдoбpaжeнo кaтeгopiï тepитopiй ЛРОД iз давним пepeлiкoм нaпpямкiв oптимiзaцiй-ниx зaxoдiв для iнвaйpoнмeнтaльнoгo мeнeджмeнтy. Оcкiльки цiльoвi кoнцeпдiï викopиcтaння тepитopiй ЛРОД можуть 6ути дiaмeтpaльнo пpoтилeжнi, зaлeжнo ввд того, xтo iнiцiюе пpoвeдeння ЛЕП, вш oтpимaе пepeлiк зaxoдiв для iнвaйpoнмeнтaль-ного мeнeджмeнry вiдпoвiднo до ^офою дiяльнocтi його opгaнiзaцiï. Стаття мicтиrь yзaгaльнeнi eкoлoгiчнo opiентoвaнi на^ям^ oптимiзaцiï для вcix тип1в ЛРОД: a^o-, yp6o-, пpиpoдooxopoнниx, лicoвиx та вoдoгocпoдapcькиx лaндшaфтiв. Bиcнoвки. Синтeзoвaнa кapтoгpaфiчнa мoдeль тepиropiй ЛРОД в мeжax eкcпepимeнraльнoгo пoлiгoнy дае мoжливicть o6pa-ти нaпpями oптимiзaцiï пpиpoдoкopиcтyвaння за peзyльтaтaми ЛЕП для iнвaйpoнмeнтaльнoгo мeнeджмeнry кoнкpeтнoï тe-pитopiï.

Kлючoвi rnoea: лaндшaфmнo-eкoлoгiчнe плaнyвaння, oпmuмiзaцiя пpupoдoкopucmyвaння, iнвaйpoнмeнmaльнuй мeнeджмeнm, eкcпepuмeнmaльнuй пoлiгoн, кapmoгpaфiчнa мoдeль

Directions for optimization of natural resource use in environmental management for local areas

N. V. Maksymenko, A. A. Klieshch

V. N. Karazin Kharkiv National, Kharkiv, Ukraine, e-mail: [email protected]

Abstract. Landscape planning (LP) theory is widely used in many countries. However, there are various problems, associated with its application in Ukraine. Based on analysis of such problems, the model for landscape-environmental planning (LEP) was proposed as an alternative option to LP. The aim is to develop cartographical model on optimization of natural resource use on local areas (LA) for successful implementation of environmental management system. Methods: researches were carried out in LA with application of LEP, for evaluation of spatial distribution for various LA within a pilot site we used methodology for patchiness calculation, digital cartographic model was developed by using GIS-tools. Results: LEP is considered as a set of measures directed at sustainable nature management within LA. As LA we can consider urban landscapes, agro-landscapes, forests and water bodies, protected areas, etc. Based on approbation of author's LEP methodology on a pilot site (area of forest-steppe zone within Kharkiv Oblast) and data collected on previous stage, now we have enough information and tools for the final LEP stage - development of ways and actions for nature management optimization. For spatial visualization of research results, cartographical model for pilot site was developed. It includes categories of LA with a list of directions/actions for further environmental management. Taking into account that various LEP users and initiators can have various (in some cases, even antipodal) aims and concepts, for each separate case the model shows, a list of appropriate directions and actions for environmental management according to the organizational profile. Recommendations, given in the article, were based on the following target concepts of LA:

- nature protected landscapes - to conserve, develop and improve landscape;

- forest landscapes - to support environmental balance in forest ecosystem for provision of their sustainability and to meet forest management needs of users;

- forest sites within protected landscapes - to protect and conserve forest landscapes characteristic for various regions;

- water management landscapes - either to meet needs of users in case of sustainable use of water body (for water bodies with hy-drotechnical facilities) or to support environmental balance in water ecosystem for meeting norms for catching of bio-resources (for water bodies used for fishery).

In environmental management for urban landscapes, we have developed actions for optimization of industrial, water management, road, protected-recreational and residential types of urban landscapes. Conclusions. Developed cartographical model for LA within pilot site give us a possibility to select most promising directions/actions for nature resource use based on LEP for environmental management on specific territory.

Keywords: landscape-environmental planning, optimization of natural resource use, environmental management, pilot site, cartographical model

Вступ. Класична TeopÍH ландшафтного планування (далi - ЛП), що якнайповшше представлена у працях шмецьких учених, та скопшована, за ix участю, росшськими вченими (Landshaftnoye planirovaniye: printsipy, metody, yevropeyskiy i rossiyskiy opyt., 2002), отримала творчий розвиток та шновацшне втшення, як зазначено вище, у дослщженнях i розробках колективного проекту 1нституту географп НАН Украши у творчш сшвпращ з ученими Техшчного ушверситету Берлша, Техшчного ушверситету Дрездена та Планувального бюро Партнерство Хаге + Хоппен-штедт, м. Роттенбург (ФРН) (Fabos, 1988; The German Federal Agency for Nature Conservation ... , 2002; Schneider, 2006). В усix названих випадках, регюнальш розробки цього спрямування перед-бачають створення сери карт i пояснень до них, як це переконливо показано в останнш iз цито-ваних розробок. Вона включае ландшафтну про-граму, ландшафтний рамковий план i ланд-шафтний план.

Таким чином, визначальним критерiем та-ко] системи ЛП стае адмшстративно-територiальна одиниця. Крiм того, порядок здшснення процедури ЛП i обсяги дослщження також визначаються щею територiею.

Аналiз попередшх дослщжень у галузi ЛП (Rudenko, & Maruniak, 2012; Rudenko et al., 2013; Rudenko, Maruniak & Holubtsov, 2014; Parkhuts, Sheremeta & Melnychuk, 2017) показуе, що його ефективнють розглядаеться лише на суто прикладних прагматичних засадах. А акцент, на який робиться наголос при адаптацп европейсько] методики ЛП в крашах пострадян-ського простору не вселяе еколопчного оп-тимiзму. За С. Ю. Колбовським, ЛП - це сфера дiяльностi, яка перебувае на стику географп, районного планування, мютобудування та зем-леустрою (Kolbovskyy, 2008). Жодного слова про еколопчну рiвновагу, екологiчну спрямо-ванiсть чи хоча б оптимiзацiю природокористу-вання, хоча в европейських крашах прюритет-ною е саме екологiчнiсть ЛП (Albert, Aronson,

Fürst & Opdam, 2014; Albert, Hauck, Buhr & von Haaren, 2014; de Groot, Alkemade, Braat, Hein & Willemen, 2010; Von Haaren, Galler & Ott, 2008).

Ландшафтно-еколопчне планування (далi - ЛЕП), яке нами пропонусться як альтернатива ЛП - це система заходiв, спрямованих на еко-лопчно збалансовану оргашзащю природокори-стування на територiях рiзного функщонально-го призначення. Об'ектами ЛЕП можуть висту-пати територii рiзного локального рiвня ор-ганiзацii довкiлля (далi - ЛРОД) - урболанд-шафти, агроландшафти, лiсовi i воднi господар-ства, об'екти ПЗФ тощо. Спiльною методо-логiчною основою дослiдження вказаних тери-торiй е загальна теорiя ЛЕП, але юнують певнi вiдмiнностi, зумовлеш специфiкою

функцiонування кожного виду об'екта, деяю з них аналiзувались нами (Maksymenko, Klieshch, Mykhailova & Hohol, 2015).

Мета - створення картографiчноi моделi оп-тимiзацii природокористування територш локального рiвня органiзацii довкшля для усшш-ноi реалiзацii системи еколопчного менеджменту.

Матерiали i методи дослiджень. Результати та ix аналiз. Дослiдження, проведенi на тери-торiях ЛРОД за методикою ЛЕП (Maksymenko, 2013) дозволяють розповсюдити набутий до-свiд, засоби i прийоми на аналопчш територи у межах експериментального полтону. Для оцiнювання площ, на яких доцiльно застосувати т чи iншi методичнi прийоми ЛЕП, створено синтезовану карту титв територш ЛОРД i, як наслiдок, рекомендованих методик проведення ЛЕП.

Для ощнювання просторового розподшу територiй рiзного ЛРОД в межах пол^ону за-стосовано методику розрахунку мозагёносп (Maksymenko, 2013). Оскшьки в основу визна-чення моза1'чносп експериментального полiгону ми поклали ознаковий шдхщ, тобто розподiл титв територш ЛРОД, а не 1'х площ, використо-вуемо ту частину методики, яка стосуеться ознакових характеристик. На дослщжуванш те-

ритори 3ycTpÎ4aeTbCH 7 титв територш ЛРОД, тобто kp = 7.

За формулою S m p = log k p , отримаемо величину ознаково1 складностi Smp = 0,85.

Обчислення ентропи зроблено за формулою:

S = pi log pi,

(1)

i=i

Розрахунок pi здiйснюеться як вщношен-ня pi = n / N, де ni - кшьюсть дшянок з i - ю ознакою, N - загальна кшьюсть дшянок. Ен-тропiя розрахована за двома напрямками:

• ознаково-юльюсна (S pr);

• ознаково-площинна (S pf).

Для цього спочатку розраховано ентропiю кожного типу ЛРОД, а по^м за формулою (1) мiрy загально1 ентропiï територiï S. В результат розрахyнкiв отримано значення : Spr = 0,63, а Spf = 0,38.

Причина отримання таких значень -майже рiвномiрний розподш по територи сшьських населених пyнктiв i агроландшафив та дуже нерiвномiрний розподш по територи урболандшафпв i люових дiлянок.

Для з'ясування ступеня ^eï нерiвномiр-ностi або рiвномiрностi розподшу територш ЛРОД рiзного типу в межах експериментального пол^ону використано мiрy органiзацiï, що розрахована за формулою (2).

R = 1 - —

Sm

де S - невизначенють, Sm - складшсть. а) ознаково-кiлькiсна:

(2)

Rpk = 1

Jpr

Jmp

= 1 - 0,63 = 0,37

де Spr - невизначенють ознаково-кшьюсна, Smp -складшсть площинна.

б) ознаково-площинна:

Rpf = 1 - с

pf

= 1 - 0,45 = 0,55

mp

де Spf - невизначенють ознаково-площинна, Smp - складшсть площинна.

Таким чином, установлено, що за розподшом типiв ознак (ЛРОД) експеримен-тальний полiгон належить до простих систем, а за розподшом площ ознак (ЛРОД) - до складних систем зпдно з ранжуванням (Nekos, 1986). За-значимо, що вщносна простота була задана до-слщником пiд час вибору перелшу типiв тери-торiй ЛРОД, а площинна строкатють - це

об'ективний показник, що характеризуе при-родну систему як стшку до зовшшшх збурень.

Оскiльки простота системи в ознаковому вщношенш небезпечна, з еколопчно1 точки зо-ру, необхiдно розробити i застосувати певнi заходи (назвемо !х оптимiзацiйними) для тдви-щення стiйкостi екосистеми полiгону до несприятливих природних i антропогенних впливiв.

Створено синтезовану картографiчну модель напрямюв оптимiзащl природокористуван-ня, що рекомендован за результатами ЛЕП для територш рiзного локального рiвня оргашзаци довкiлля (рис.1), якi можуть бути використаш в iнвайронментальному менеджментi територш.

Завдяки рiзному господарському викори-станню i пiдпорядкуванню деяких територiй, для них бачиться можливим проведення ЛЕП за кшькома методиками залежно вiд замовника i цiльового призначення дослiдження. До таких територш, наприклад, належать лiсовi господар-ства й об'екти ПЗФ, розташоваш на 1х площi.

Оскiльки цiльовi концепци використання територи лiсгоспiв i заповiдних територiй дiа-метрально протилежш, то залежно вiд того, хто шщдае проведення ЛЕП, вiн отримае перелiк заходiв для iнвайронментального менеджменту саме вщповщно до профiлю дiяльностi його оргашзаци.

Беззаперечно, кожна агрофiрма, селище, лiсгосп чи НПП мае сво! особливостi природо-користування, що в^^зняють !х вiд ана-логiчних територiй свого типу ЛРОД, але ми пропонуемо ушфшований перелш заходiв, що рекомендуеться використовувати в швайрон-ментальному менеджментi територiй вщповщ-ного типу оргашзаци довкiлля (див. рис. та умовш позначення до нього).

Агроландшафти. Зпдно iз цшьовою кон-цепцiею використання територи, а саме: виро-щування сшьськогосподарсько1 продукци, ш-вайронментальний менеджмент агроландшаф^в мае вiддати перевагу:

- ращональному користуванню землею як ресурсом виробництва;

- попередженню деградаци, яка полягае у спрощенш структури i попршенш природних властивостей rрунтiв, а також у зниженш про-дуктивностi агроекосистем;

- ув'язщ просторово1 оргашзаци госпо-дарсько-технологiчних заходiв з особливостями природних комплекшв як на етапi освоення, так i в процесi використання агроландшафта;

- рацiональнiй територiальнiй оргашзаци агроландшафтiв;

ТЕРИТОРШ Р13НИХ ТИПЕ ЛОКАЛЬНОГО РШНЯ ОРГАШЗАЦП

урболацдшафти

селггебм ландшафт сиьського шп\-

'¿¿¿77.

Л1С0Е1 ландшафт

л1с0б1 д1ляню1 б

прнродоохоронннх ландшафтах

агроландшафш

прнродоохоронт ландшафт

л1с0е1 д1ллнк31 б

урболандшафтах

водогосподарсьи ландшафт

^ Рис. 1. Напрямки оптишзацй природокористування територш ЛРОД в межах експериментального полигону - частини люостепово! зони в межах Харювсько! облает

- оптимально^! cпiввiднoшeння дe-craбiлiзyвaльниx cклaдoвиx (piлля, caди) i craбiлiзyвaльниx (пpиpoднi кopмoвi упддя, лicи, лicocмyги);

- зacrocyвaнню ландшафтной адаптивно^ pecypcoзбepiгaльнoï i пpeцизiйнoï (точно1') cиcreм зeмлepoбcrвa;

- opгaнiзaцiï i дoтpимaнню пoльoвиx, кopмoвиx та iншиx ciвoзмiн;

- пepexoдy на ^orpecram фopми oбpoбirкy зeмлi, eфeкrивнi та лeгкi машини й мexaнiзми, cкopoчeння пoвropнoгo oбpoбirкy rpyнry, пepexoдy на бeзплyжний oбpoбiroк;

- yпpoвaджeнню пopяд з yльrpaxiмiзoвa-ним мeroдoм гocпoдapювaння opгaнiчнoгo (бioлoгiчнoгo) зeмлepoбcrвa бeз зacтocyвaння orpyroxiмiкariв i нeякicниx мiнepaльниx дoбpив;

- мoжливocri вiднoвлeння бioroпiв та cтвopeння eкoкopидopiв в aгpoлaндшaфrax.

Природоохоронт ландшафти. Цшьова кoнцeпцiя пpиpoдoкopиcryвaння: збepeжeння, poзвиroк, пoлiпшeння ландшафту.

Iнвaйpoнмeнraльний мeнeджмeнт ^Hpo-дooxopoнниx repиropiй мае зaбeзпeчyвaти:

- дoдepжaння вcraнoвлeнoгo законодав-ством Укpaïни peжимy викopиcraння зeмeль, що пiдлягaюrь ocoбливiй oxopoнi;

- дoтpимaння вcraнoвлeниx oбмeжeнь на зeмeльнy дшянку;

- дorpимaння оптимального ^вв^но-шeння зeмeль ciльcькoгocпoдapcькoгo, ^и-poднo-зaпoвiднoгo та шшого пpиpoдooxopoн-ного, oздopoвчoгo, icтopикo-кyльтypнoгo, pe-кpeaцiйнoгo пpизнaчeння, а також зeмeль лicoвoгo та водного фoндiв;

- здiйcнeння зaxoдiв щодо запобпання нeгarивнoмy i eкoлoгo-нeбeзпeчнoмy впливу на зeмeльнi дiлянки та лiквiдaцiя наолдюв цього впливу;

- дorpимaння eкoлoгiчниx вимог, уста-нoвлeниx зaкoнoдaвcrвoм У^аши, пiд чac пpoeкryвaння, poзмiщeння та бyдiвництвa roc-пoдapcькиx oб'екriв;

- зaбeзпeчeння зaxиcry зeмeль вiд нeбeз-пeчниx пpиpoдниx пpoцeciв;

- oбмeжeння дiяльнocri щодо: в^о-щування пeвниx ciльcькoгocпoдapcькиx куль-ryp, зacrocyвaння oкpeмиx rexнoлoгiй ïx ви-poщyвaння або пpoвeдeння oкpeмиx a^oTCx-нiчниx oœpanrn на ciльcькoгocпoдapcькиx yгiддяx, пpилeглиx до мeжi eкoлoгiчнoгo rap^ дopy;

- зaбopoнa нeoбrpyнroвaнo iнreнcивнoгo викopиcraння зeмeль;

- зaбopoнa та oбмeжeння викopиcтaння пecrицидiв та orpyroxiмiкariв, що за^ожують eкoлoгiчнiй бeзпeцi;

- виконання зaxoдiв, що зaпoбiгaюrь yrвopeнню вiдxoдiв та зacмiчeнню зeмeль;

- облаштування peкpeaцiйниx зон згiднo з eкoлoгiчними нopмaтивaми.

Урболандшафти. Cклaднicrь iнвaйpoн-мeнraльнoгo мeнeджмeнтy в ниx полягае y тому, що ypбoлaндшaфт об'еднуе y cвoïx мeжax piзнi за цiльoвoю конвдпщею викopиcraння rep^ ropiï.

Загалом можна poзглядaти цiльoвy кон-цeпцiю oпrимiзaцiï мicькoгo cepeдoвищa за rpьoмa на^ямками:

• пpиpoднo-гocпoдapcькe cepeдoвищe,

• ^^одж cepeдoвищe;

• пpиpoдoкopиcryвaння.

Цiльoвa конвдпщя oпrимiзaцiï ^^одно-гocпoдapcькoгo cepeдoвищa - ^onec, cпpямo-ваний на дocягнeння гapмoнiйнoгo й зpiвнoвa-жeнoгo стану мiж його пpиpoдними, гоото-дapcькими та coцiaльними cклaдoвими, що yтвopюють cклaднi aнrpoпoгeннo мoдифiкoвaнi repиropiaльнi ^ct^^

Цiльoвa кoнцeпцiя oпrимiзaцiï ^^одно-го cepeдoвищa полягае y пошуку можливост! його збepeжeння i вiднoвлeння за вж icнyючиx rexнiчнo здiйcнювaниx i eкoнoмiчнo об^унто-вaниx умов.

Цшьова конвдпщя oпrимiзaцiï ^^одо-кopиcryвaння - ад cyкyпнicrь дiй, cпpямoвaниx на пiдrpимaння гapмoнiзoвaнoгo функцюнуван-ня пpиpoдниx, aнrpoпoгeннo мoдифiкoвaниx та aнrpoпoгeнниx repиropiaльниx cиcreм шляxoм ïx кoмплeкcнoгo ocвoення, пeperвopeння, пoлiпшeння та oxopoни.

В iнвaйpoнмeнraльнoмy мeнeджмeнri yp-бoлaндшaфriв можна poзглянyти oпrимiзaцiйнi зaxoди для:

- npoмucлoвoгo muny лaндшaфmiв: кон-тpoль за вiдпoвiднicrю викидiв i cкидiв встанов-лeним нopмarивaм; зaбeзпeчeння функцюнування caнirapнo-зaxиcниx зон iз вiдпoвiдним пopoдним cклaдoм,

- вoдoгocnoдapcькoгo muny ypбoлaнд-шaфmiв: повж пpипинeння cкидy в ниx ^оми-cлoвиx, гocпoдapcькo-пoбyroвиx та iншиx видiв criчниx вод бeз oчищeння; зacrocyвaння водо-peкyльriвaцiйниx rexнoлoгiй (гiдporexнiчниx та бiorexнiчниx); poзчищeння piчищa; бepeгoyкpi-плeння; обладнання aepyвaльними пepeпaдaми; дorpимaння нopмarивнoï шиpини i отладу водо-oxopoннoï зони, poбorи oчиcниx cпopyд i засто-cyвaння iншиx вiдпoвiдниx rипiв гiдporexнiчниx зaxoдiв

- лiнiйнo-дopoжньoгo muny ypбoлaн-дшaфmiв: peгyляpнe np^MpaRra узб1ч; oзe-лeнeння вщповщно до iнтeнcивнocтi pyxy, в

т. ч. вертикальне, забезпечення безаваршно'1 роботи зливо стокових уловлювач1в, розва-нтаження вулиць у години «тк», створення шумопоглинальних та звукозахисних екра-шв; обмеження руху важкого транспорту в мют1 тощо.

- захисно-рекреацтного типу урболанд-шафтiв: в мюцях iнтенсивноï рекреацiï створю-вати дшянки органiзованого вiдпочинкy з централiзованим вивезенням смiття; пщтриму-вати саштарний стан деревостанiв та узбережжя водойм; проводити оргашзацшно-виховш заходи зi зниження рiвня рекреацiйноï дигресiï зелено!' зони мюта;

- селитебного типу уpболандшафтiв -тдтримання належного саштарного стану тери-торiï; оргашзоване збирання побутового смiття i недопущення утворення стихшних звалищ; озе-ленення територи, у т. ч. вертикальне рослина-ми, що здатш уловлювати забруднення, не алер-геннi i стшю до хiмiчних впливiв; застосування принцитв вiдеоекологiï для створення психоло-гiчно комфортного середовища.

1нвайронментальний менеджмент у ландшафтах сшьських населених пунктов мае деяю вщмшносп. В них, окрiм зазначених вище оп-тимiзацiйних заходiв для yрболандшафтiв, до-цiльно звернути увагу на еколопзащю присади-бного господарства, а саме: оргашзоване збирання i yтилiзацiя вiдходiв тваринництва, зниження обсяпв використання засобiв хiмiзацiï (пестициди, гербщиди, iнсектициди тощо);

Л1сов1 ландшафти. Цшьова концепцiя природокористування в лiсових ландшафтах, що не е заповщними, полягае у шдтримщ еко-логiчноï рiвноваги в лiсовiй екосистемi для забезпечення ïï стiйкостi i задоволення люогоспо-дарських потреб природокористувача.

В iнвайронментальномy менеджментi цих територш слщ звернути увагу на таю питання:

- господарське навантаження необхщно планувати вщповщно до природних можливо-стей лiсового ландшафту (самовщновлення, екологiчна рiвновага, внyтрiшнe породне роз-маггтя);

- проводити санiтарнi рубки вщповщно до бюлопчних потреб люу;

- забезпечити умови для оргашзовано1' рекреацiï з облаштуванням маршрyтiв, видшен-ням мiсць для автостоянок, yтилiзацiï смiття, розведення багаття тощо без перевищення норм рекреацiйного навантаження;

- контролювати не виснажливу для еко-системи заго^влю недеревинно1' лiсовоï про-дyкцiï (живиця, сш, ягоди, гриби, лiкарськi рос-лини, об'екти полювання);

- проводити оргашзацшно-виховну роботу з населенням щодо оптимiзацiï природокористування в люах.

Л1сов1 дшянки у природоохоронних ландшафтах мають дещо шшу цшьову кон-цепцiю природокористування - це збереження характерних для регюшв люових ландшафта.

Вщповщно до зонування територи об'екта ПЗФ, в яких е лiсовi дшянки, завдання швай-ронментального менеджменту в них - це:

- постшне тдтримання сукцесш з мшмальним втручанням людини;

- обмеження доступу рекреанта;

- сприяння розвитковi рослинного по-криву, мiграцiï тварин тощо;

- шформування населення про режим природокористування на дшянках люу, що вхо-дять до складу ПЗФ, iз метою запобiгання негативному антропогенному впливу на них.

Водогосподарсьт ландшафти. Практично вш водотоки в межах експериментального пол^ону можна вщнести до цieï категори ланд-шафтiв, завдяки високому рiвню освоення тери-торiï. Рiзниця мiж ними полягае лише в цшьовш концепцiï природокористування. Для водойм iз гiдротехнiчними спорудами головна мета при-родокористування - це задоволення потреб споживача за умови невиснажливо1' експлуатацп водотоку. Для водойм рибогосподарського при-значення головна мета природокористування -пiдтримка екологiчного балансу водно1' екоси-стеми для виконання норм вилову бюресуршв. Природокористування iнших водойм повинно орieнтyватись на невиснажливе збалансоване антропогенне навантаження, що не шкодить екосистемi водойми.

1нвайронментальний менеджмент водо-господарських ландшафта будь-якого цшьового призначення мае акцентувати увагу на:

- забезпеченш роботи очисних споруд i заборош скиду у водойми стiчних вод без очи-щення;

- пщтриманш гщролопчного режиму та гiдрохiмiчного балансу;

- збереженш бiологiчного рiзноманiття та бюлопчно1' продyктивностi водойми;

- застосyваннi водорекультивацшних те-хнологiй (гiдротехнiчних та бютехшчних);

- розчищеннi рiчища та берегоукршлен-

ня;

- дотриманнi нормативно1' ширини i складу водоохоронно1' зони;

- вщповщносп нормам рекреацiйного навантаження мюць органiзованоï рекреацiï та обмеженнi стихшно1' рекреацiï;

- узгодженш заходiв екологiчно opierno-ваного природокористування Bcix суб'екпв во-дoзбipнoгo басейну.

Загальним напрямком швайронменталь-ного менеджменту всiх типiв територш ЛРОД бачиться пpoсвiтницька робота з мюцевим насе-ленням щодо можливих еколопчних pизикiв незбалансованого природокористування. Висновки

1. Ландшафтно-еколопчне планування розглядаеться нами як процес, що умовно можна подшити на блоки, вщ yспiшнoстi виконання кожного з яких залежить результат ydei' роботи: швентаризащя природних умов i джерел забру-днення, аналiз кoнфлiктiв природокористування, oцiнювання природного потенщалу й еколо-гiчних проблем, узагальнення i прогноз змш зпдно з цiльoвoю кoнцепцieю використання те-pитopiï, розроблення oптимiзацiйних захoдiв для еколопзацп yпpавлiння.

2. Об'ектами ЛЕП можуть виступати те-pитopiï piзнoгo ЛРОД - урболандшафти, агро-ландшафти, лiсoвi i вoднi господарства, об'екти ПЗФ тощо. Спiльнoю метoдoлoгiчнoю основою дослщження вказаних теpитopiй е загальна тео-piя ЛЕП, але юнують певнi вiдмiннoстi, зумов-ленi специфшою фyнкцioнyвання кожного виду об'екта, що доводить проведене нами досл> дження.

3. На oснoвi ствopенoï карти територш ЛРОД у межах експериментального полпону стало можливим обрати тип методики ЛЕП для отримання шформацп для швайронментального менеджменту кoнкpетнoï теpитopiï.

4. Синтезована карта напрямюв оп-тимiзацiï природокористування територш ЛРОД експериментального полпону мютить конкрет-ний пеpелiк захoдiв для кожно1' дiлянки його теpитopiï.

Б1бл1ограф1чн1 посилання

Albert, C., Hauck, J., Buhr, N., & v. Haaren, C. (2014). What ecosystem services information do users want? Investigating interests and requirements among landscape and regional planners in Germany. Landscape ecology, 29(8), 1301-1313. Albert, С., Aronson, J., Fürst, C., & Opdam, P. (2014). Integrating ecosystem services in landscape planning: requirements, approaches, and impacts. Landscape Ecology, 29(8), 1277-1285. Antipov, A., Drosdov, A. Kravchenko, V., Semenov, Yu., Gagarinova, O., Plyusin, V. et al. (2002) Landshaftnoye planirovaniye: printsipy, metody, yevropeyskiy i rossiyskiy opyt [Landscape planning: main principles, methods, European and Russian experience]. Antipov, A., Drosdov, A.

(Eds.). Irkutsk: Izd-vo Instituta geografii SO RAN. (in Russian)

de Groot, R.S., Alkemade, R., Braat, L., Hein, L., & Willemen, L. (2010). Challenges in integrating the concept of ecosystem services and values in landscape planning, management and decision making. Ecological Complexity, 7(3), 260-272.

Fabos, J. (1988). Computerization of Landscape Planning. Landscape and Urban planning, 75(3-4), 712.

Kolbovskyy, E. (2008). Landshaftnoye planirovaniye: uchebnoye posobiye dlya studentov vysshikh uchebnykh zavedeniy [Landscape planning: a textbook for university students]. Moskva: Iz-datel'skiy tsentr «Akademiya» (in Russian).

Maksymenko, N. (2013). Metodychni pidkhody do otsinky landshaftnoi mozaichnosti terytorii [Methodical approaches to estimation of landscape mosaicity of the territory]. Liudyna ta dovkillia. Problemy neoekolohii. - Man and environment. Issues of neoecology, 1-2, pp.28-33 (in Ukrainian).

Maksymenko, N. (2013). Landshaftno-ekolohycheskoe planyrovanye terrytoryi dlia nuzhd hosudarstven-noho rehulyrovanyia pryrodopolzovanyia v Ukrayne [Landscape - ecological planning of territories for the needs of state regulation of nature management in Ukraine]. In a Nauchno-metodycheskye y prykladnye aspektu ekolohy-zatsyy: monohrafiya - Scientific-methodical and applied aspects of ecologization: monograph. (pp. 274-291). Symferopol: DYAIPY (in Russian).

Maksymenko, N., Klieshch, A., Mykhailova, K., & Ho-hol, O. (2015). Osoblyvosti landshaftno-ekolohichnoho planuvannia terytorii riznoho funktsionalnoho pryznachennia [Features of landscape-ecological planning of territories of different functional purposes]. Proceedings from Geography, ecology, tourism: theory, methodology, practice : Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii 21-23 travnya 2015 -Materials of the International Scientific and Practical Conference. (pp. 249-251). Ternopil: SMP «Taip» (in Ukrainian).

Nekos, V. (1986). Osnovy radiofizicheskoy geografii [Fundamentals of Radiophysical Geography: Textbook]. Khar'kov: KHGU (in Russian).

Parkhuts, L., Sheremeta, Z., Melnychuk, S. (2017). Dosvid ta metodolohiia landshaftnoho planuvan-nia v Ukrainskykh Karpatakh [Experience and methods of landscape planning in Ukrainian Carpathians]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy- Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine of Ukraine, 23.17, 375-384 (in Ukrainian).

Rudenko, L., & Maruniak, Ye. (2012). Landshaftne planuvannia ta yoho rol u vyrishenni zavdan staloho prostorovoho rozvytku Ukrainy [Landscape planning and it's importance for sustainable spatial development of Ukraine]. Ukrainskyi

Heohrafichnyi Zhurnal - Ukrainian Geographical Journal, 1, 3-8 (in Ukrainian).

Rudenko, L., Holubtsov, O. Lisovs'kyy, S., Marunyak, Ye., Farion, Y., & Chekhniy, V. (2013). Land-shaftna prohrama Cherkas'koyi oblasti: metodychni pidkhody ta osnovni rezul'taty planuvannya [Cherkassy region landscape program: methodological approaches and main results of the planning]. Ukrayins'kyy heohrafich-nyy zhurnal - Ukrainian Geographical Journal, 2, 30-39 (in Ukrainian).

Rudenko, L., Maruniak, Ye., Holubtsov, O. et al. (2014). Landshaftne planuvannya v Ukrayini

[Landscape planning in Ukraine] Rudenko, L. (Eds.) Kiev: Referat (in Ukrainian). Schneider, G. (2006). Unterlagen zur Uorlesung mit Seminar "Theorie und Methodik der Landschaftsplanung". Wien: BOKU, ILAP. The German Federal Agency for Nature Conservation (BfN-AS Leipzig field office). (2002). Landscape planning for sustainable municipal development. Leipzig: Druckerei Jürgen Risse. v. Haaren, C., Galler, C., & Ott, S. (2008). Landscape planning. The basis of sustainable landscape development. Leipzig: Gebr. Klingenberg Buchkunst Leipzig GmbH.