CC BY
10
Фiнанси
УДК 330.322(477) doi: 10.12958/1817-3772-2019-2(56)-114-125
Н. Ю. Брюховецька,
доктор економтних наук, ORCID 0000-0002-6652-4523, e-mail: [email protected],
I. П. Булеев,
доктор економтних наук, ORCID 0000-0002-7912-3649, e-mail: [email protected],
1нститут економти промисловостi НАН Украгни, м. Кигв
НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 АКТИВНОСТ1 В УКРА1Н11
Постановка проблеми. У системi економiчних понять i категорш, що характеризують безперерв-ний виробничий процес як постiйне вiдтворення ци-клiв «виробництво - розподiл - обмш - спожи-вання», iнвестицil займають важливе мiсце, забезпе-чуючи функцiонування та розвиток суб'екпв госпо-дарсько! дiяльностi (СГД). Iнвестицiйна пол^ика держави (макрорiвень) та iнвестицiйна актившсть пiдприeмств (мiкрорiвень) по сутi визначають про-порцп накопичення i споживання, тобто потенцiал СГД у поточний час та рiвень його спйкосп у май-бутньому. У кожнш суспiльно-економiчнiй форма-цл (СЕФ) мали мiсце сво! пiдходи до методiв та ме-ханiзмiв забезпечення iнвестицiйноl активностi. Вони визначались цiнностями суспшьства, проввд-ними економiчними моделями розвитку, що викори-стовувались на рiзних рiвнях суб'екпв господарю-вання (макро-, мезо-, мiкрорiвнях) т^е! чи iншоl СЕФ.
Стан економiки Укра!ни кiнця ХХ - початку ХХ1 ст. свiдчить про И нестабiльнiсть, пов'язану iз переходом на лiберальну модель, яка вже була пройдена захвдними крашами, рекомендована для вико-ристання кра!нам з перехiдною економiкою. У результат неспiвпадання матерiально-техmчноl бази економши Укра1ни iз системою виробничих ввдно-син прийняття ще1 моделi викликало стрiмке па-дiння економiки, деградацiю виробничих сил, руй-нування виробничих зв'язшв, цiнностей, професю-налiзму i т.п. Iнвестицiйна дiяльнiсть промислових тдприемств Укра1ни на сьогоднi мае сутгев вади, потребуе певно1 перебудови. У цьому сенсi необхвд-ним е обгрунтування i розробка нових пiдходiв фор-мування та реалiзацil сучасно1 моделi швестицшно1 активности тдприемств Укра1ни.
Огляд останнiх дослiджень i публiкацiй. Дiя-льнiсть, яка забезпечувала розширене вiдтворення у капiталiстичному суспшьств^ носить назву iнвести-щйно1 та мала мюце у всiх СЕФ. Але якщо у тради-
щйному суспiльствi, рабовласницькiй i феодальнiй СЕФ вона мала мету розширення виробництва для бiльш повного забезпечення виробнишв та суспшь-ства необх1дними !м товарами та послугами, то у ка-пiталiстичнiй СЕФ головна мета iнвестицiйноl дiя-льност - розширення матерiально-техиiчноl бази i iнфраструктури для отримання максимального прибутку власниками засобiв виробництва, владних структур, правлячих угрупувань. Тому у катталю-тичнiй СЕФ iнвестицil необхiдно роздiлити на ш-вестицп реального сектору економiки i iнвестицil хрематистичного характеру (вкладення у спекуля-тивний фiнансовий сектор, у нарко- та рейдерський бiзнес, агресивн вiйськовi ди тощо). Але, почина-ючи iз дослiджень грунтiвникiв пол^ично1 економп i до цього часу, швестицн дослiджуються у сукуп-носп, часто не розглядаючи окремо iнвестицil реального сектору економiки та iнвестицil хрематистичного характеру, не диференщюючи на кориснi (природнi) для задоволення потреб населення та СГД i на задоволення неприродних бажань со-цiально низьких груп населення. Крiм того, до-слiдження проблем iнвестицiйноl дiяльностi прово-дяться у тюному зв'язку iз проблемами створення й використання ВВП, який не мае едино1 методологи визначення та ощнювання. I це робить ще бiльш актуальною проблему активiзацil iнвестицiйноl дiяль-ност СГД. Грунтовш положения проблеми iнвести-щйно1 дiяльностi розробленi i продовжують до-^джуватись зарубiжними вченими [1-6], вггчизня-ними науковцями [7-11]. Але у постановщ диферен-щацл iнвестицiй на вiртуальнi i реальнi, економiчнi i хрематистичш, матерiальнi, духовнi й iителекту-альш дослiдження лише починаються [12-19] i по-требують конкретизацп, поглиблення, забезпечення ввдповвдними механiзмами i моделями.
Метою статт е обгрунтування напрямiв фор-мування, iнвестувания, механiзмiв !х реалiзацil та моделей активiзацil iнвестицiйноl дiяльностi суб'ек-
1 Стаття пiдготовлена за поточними матерiалами науково-дослщницько1 теми Институту економiки промисловостi НАН Укра1ни «Стимулювання штелектуалiзацп пiдприемств реального сектора економжи» (2018-2021 рр., номер держреестрацп 0118U004441).
■пв господарювання в умовах системно! структурно! кризи економiки, падiння риншв, перемiщення кат-талу з реального сектору економiки у сферу фшан-сово! дiяльностi.
Теоретичнi передумови. В економiчнiй теорi! сучасний стан розвинених кра!н, кра!н, що розвива-ються, та кра!н iз перехiдною економшою вiднесено до «шдуст^альних суспшьств», в якому дослiдники видiляютъ стадi! економiчного зростання на основi технiчного перетворення, iнвестицiйно! дiялъностi (Дж. К. Гелбрейт, П. Друкер, Д. Белл, У. Ростоу та ш.) [20-26].
У. Ростоу [23-27] у зрiлому iндустрiальному суспiлъствi видiляe п'ятъ стадiй, у яких стадiя 4 -«просування до стиглост!» («движение к зрелости»), стадiя 5 - «масове споживання» вiдповiдаютъ сучас-ност! Стадiя 3 - «тдготовка умов до «здвигу» («злъоту») та стадiя «здвиг» («злгт») i перехiд до ш-дуст^ального сустльства» частково знаходятъся у традицшному i частково в iндустрiалъному типах сустльства.
По завершенню стадi! масового споживання формуеться новий тип сустльства, який мае найме-нування: неоiндустрiалъне, постiндустрiалъне, пост-економiчне, нове iндустрiальне, iнформацiйне i т.iн.
Одним iз перших нове суспiлъство назвав пост-iндустрiалъним Д. Белл, виступаючи на конференци у Бостонi (1962 р.), повторив у статп (1971 р.) та у сво!й книзi (1973 р.) [26]. За ощнками Д. Белла, роз-винутi кра!ни Швтчно! Америки та Свропи перей-дуть до постiндустрiалъного суспiлъства вже на початку ХХ1 ст., оновивши виробничi сили.
Згiдно iз пануючою концепцiею iндустрiалъне сустльство характеризуеться накопиченням тех-нiки i капiталiв. Д. Белл вiдмiчав, що «американське сустльство вже у 1976 роцi стало iндустрiалъним, сутнiстъ дiялъностi якого - координащя машин i людей для масового виробництва товарiв, у якому «майже всi основнi галузi виробництва, як ми (Д. Белл) маемо ... були вже у Х1Х сторiччi» [26], для поспндуст^ального суспiлъства потрiбнi новi виробництва.
Розглядаючи iндустрiальне суспiлъство як один iз титв розвитку кра!н, Дж. К. Гелбрейт збер^ае вiдносно нього характерну для кейнаанства презум-пцiю про iнвестицп у фiзичний капiтал як про дви-гун виробничого прогресу.
У 60-11 роки ХХ ст. У. Ростоу у сво!й концепцл стадiй економiчного зростання видшяе окремi ста-дi! - «стало! технолопчно! зрiлостi» та «еру висо-кого масового споживання». Пiзнiше у робот! 1971 р. «Политика и стадии роста» [24, с. 230] вш вводить шосту «стадто пошуку якостi» (духовнiстъ людини). Часом досягнення «технологiчно! зршо-сп» У. Ростоу називае для Великобританi! 1850 р., США - 1900 р., Шмеччини та Францп - 1910 р., Швецп - 1930 р., Японi! - 1940 р., Росi! (СРСР) та Канади - 1950 р. [23, с. 319]. Часом вступу в еру ви-сокого масового споживання У. Ростоу вважае для
США 1913-1914 рр., для Захвдно! Свропи i Японiï -50-т роки ХХ ст. Глобальним фактором, за яким вчений вiдносить краïни до Tieï чи iншоï стадiï розвитку, прийнято частку збережень та iнвестицiй у нацiональному доходi (НД). При 5-10% збережень та iнвестицiй у ВНД краша та ïï економша вiднесенi до третьо!' стадiï розвитку, при 10-20% - до стадп технолопчно!' зршост (четверто!' стадiï). Закрши-лось положення, що збiльшення частини збережень та iнвестицiй само по собi (разом iз активною роллю держави) пояснюе та щдукуе економiчне зростання, «технологiчна зрiлiсть» досягаеться без науковоï ор-ганiзацiï прац i без наукового менеджменту масового поточного конвеерного виробництва. Тобто мае мюце перебшьшення ролi техшко-технолопч-них факторiв i недоотнка людського фактору, ду-ховностi, цiнностей.
Для I-II стадiй економiчного зростання пануючою була виробничо-грошова модель iнвестицiй-ноï дiяльностi, джерелами iнвестування якоï були переважно власш кошти пiдприемцiв-капiталiстiв, у тому чи^ залученi завдяки вiйнам, колонiальнiй системi тощо. Але вже на III стадiï зароджуеться кредитно-емюшна модель iнвестування, яка з 6070 рр. ХХ ст. стала домiнуючою у розвинених краï-нах. Мехашзми й моделi, якi використовують на IV i частково на V стадп економiчного зростання най-бiльш розвиненi краïни, не можуть бути механiчно перенесенi в умови сьогодення краïнами iз перехвд-ною економшою, у тому числi Украшою, хоча тен-денцiя до цього чiтко простежуеться.
На вiдмiну ввд краш, що розвивалися за законами каmталiстичноï СЕФ й еволющйним шляхом перейшли до IV стадп розвитку, Украшу у складi Росiйськоï iмперiï революцiйним шляхом було переведено (у складi Союзу РСР) у сощалютичний тип розвитку, де вона за загальними принципами даноï СЕФ будувала соцiалiстичну економiку радянського типу на iндустрiальнiй основi, у чомусь аналогiчнiй капiталiстичнiй СЕФ, але у дечому суттево вiдрiзня-лась ввд останньоï. Загальний вектор розвитку був орiентований фактично на швидке зростання шляхом значно бшьших темпiв росту iнвестицiй (у 23 рази вищi, нiж передовi капiталiстичнi краши на етапi «тдйому» або «зльоту»). Це дало можливють швидко перейти на стабiльний iндустрiальний шлях розвитку. Але ери високого масового споживання так i не було досягнуто. У результат! подш, пов'яза-них iз розпадом Союзу РСР, переходом до ринкових ввдносин, капiталiстичноï економiки, Украïна знов опинилася на стадiï пiдготовки переходу до еконо-мiчного розвитку (2-3 стадiя) i лише у деяких точках наближаеться до IV стадiï. Але як самостийна держава вона функцюнуе у значно гiрших умовах.
Характеристика стану економжи та швести-цiйноï дiяльностi Украши. Ще у 1990-1991 рр. Ук-раïна була одтею iз промислово розвинутих краш Свропи i свiту. II обгрунтовано можна було ввдно-сити до iндустрiального типу сустльства, IV стадп
розвитку «стойкого просування до стабшьносп». У табл. 1 наведено показники ВВП та ВНД (валовий нацюнальний дохiд)1, розрахованi за рiзними методиками у вшьнш конвертованiй валют! (ВКВ - дол. USD) по обмшному курсу дол. США до гривш та по паритету кутвельно! спроможност (ПКС).
Як видно i3 табл. 1, визначальний вплив на pi-вень ВВП та ВНД мае курс нащонально! валюти до ВКВ (у даному pазi - $ USD) та методи формування споживчого кошика для розрахунку ПКС2.
ВВП та ВНД Ук
ра'ши (2010-2017 рр.)
Таблиця 1
Рж ВВП за обмшним курсом дол., млрд USD ВВПдо 2010 р. (рази) ВНД за ПКС, млрд дол. ВНД до 2010 р. (рази) ВНД у % до ВВП (гр.4/гр.2)
1 2 3 4 5 6
2010 136,4 100,0 351,3 100,0 257,6
2013 177,8 130,4 392,8 111,8 220,9
2014 130,9 96,0 373,4 106,3 285,2
2015 90,5 59,0 340,5 97,0 376,2
2016 93,3 68,4 353,0 100,5 378,3
2017 109,3 80,1 366,8 104,4 335,6
* Всемирный банк рассчитывает ежегодно ВНД на душу населения и определяет по нему страны: с высоким уровнем ВНД на душу населения - свыше 12615 $; со средним уровнем ВНД на душу населения - от 1036 до 12615 $; с низким уровнем ВНД на душу населения - до 1036 $. (Цит. за мовою джерела [31]).
Розраховано за даними Свггового банку [27]; Державного комитету статистики Укра!ни [28].
Зпдно iз ощнками СБ, у 2016 р. Украша за об-сягом ВВП займала 65 мюце у свггевому рейтингу, а за обсягами ВНД (по ПКС у $) - 50-те. Це сввдчить про необхвднють корегування (суттево! переробки методик) методiв визначення ВВП, ВНП, ВНД. Тренд макроекономiчних показнишв вказуе на стаг-нацто та деградащю економiки Укра1ни.
У рейтингу самих нещасних економiк свiту, який складае В1оошЬ1ег§ (2018), Укра1на зайняла сьому позицш iз 66 кра!н (у 2017 р. - п'яту). У все-свiтньому рейтингу процвiтання у 2013 р. Украша займала 64 мюце, у 2018 р. - 111 мюце. У рейтингу щастя (2015-2017 рр.) займала 118 мюце серед 150 кра1н свпу, щодо яких розраховувався вiдповiдний iндекс.
Наведет вище данi свiдчать як про нестшкють економiки Укра1ни, так i про ненадiйнiсть показни-кiв (ВВП, ВНП, ВНД), як з 1991 до 2018 р. знизи-лись майже на третину3.
З метою вияснення, до яко! iз стадш розвитку можна вiднести Украшу, можна скористатись як
вище викладеними показниками та !х динамiкою, так i безпосередньо поpiвнявши фактори та показники, що характеризують стадп розвитку (кшькюш та якiснi) i ввдповвдт фактори економiки Укра1ни (табл. 2).
Аналiз наведених у табл. 2 матеpiалiв свщчить, що в Укрш'ш на пpотязi трьох десятиpiч згортаються передумови та впливовi сили, здатнi забезпечити пе-pехiд вгтчизняно! економiки до бшьш високих ста-дiй iндустpiального суспшьства, не говорячи про постiндустpiальне суспшьство. Пpовладнi струк-тури, власники фшанив та засобiв виробництва не мають вмiння та бажання засвоювати та pеалiзову-вати сучаснi форми ринкових вiдносин, маючи ни-зький piвень вiдповiдальностi перед суспiльством, високий piвень жадоби до незаробленого накопи-чення, витрат доходiв на задоволення надмipних ба-жань, утому числi неприродних, суспiльно небез-печних.
1 ВНД = ВВП + сальдо первинних доходiв. Первиннi
доходи - це оплата пращ, дивщенди i т.п. доходи, отри-манi iз-за кордону або передан за кордон. ВНД практично
дорiвнюе ВНП i незначно вiдрiзняеться вiд ВВП. До lхнiх загальних недолтв вiдноситься те, що вони не врахову-ють збиток, що наноситься природ^ не виключають дiяль-нiсть ВПК i витрати на нього, не виключають вироб-ництво сустльно непотрiбних i шкiдливих товарiв i по-слуг (алкоголь, наркотики, д1яльшсть спекулятивних фiнансових органiзацiй, казино i т.п.), тобто дiяльнiсть, яку мислителi давнини виключали з економжи i вiдно-сили до хрематистики. Фшансовий капiталiзм включив
хрематистику, результати И дiяльностi в грошовiй фор]ш у фiнанси, в eKOHOMiKy. ^ питання потребують глибоких дослiдженнях i прийняття рiшень по ним.
2 Украша знаходиться у середнш груш за даною кла-сифiкацieю СБ (2016 р. - 2220 тис. $ по обмшному курсу, 8400 $ по ПКС).
3 Перспектива самого нищего государства в Европе. Глядя в будущее из далекого прошлого. URL: http://e-news.su/in-ukraine/256346-perspektiva-samogo-nischego-go sudarstva-v-evrope-glyadya-v-buduschee-iz-dalnego-proshlo go.html.
Таблиця 2
Показники, що визначають стадi'l' розвитку мередових краУ'н i порiвняння з ними моказмикчв УкраУии
Стадп зростання Показники краш, що належать до даноl стадп Показники Украши Порiвияиия й ощнка Украши (вiдповiдае + не вщповдае -)
1 2 3 4
II. Пщготовка умов для «здвигу» (стри-бка, зльоту), до бшьш високо! стадп ВВП - зростання на 2-3% за рiк -стабшьно. Рiвеиь заробiтиоl плати - середнш. ВНД на душу населення - середнш. Населення i робоча сила стабшьна i зростае. Ьвестицп на рiвиi до 5% ВВП. Модель швестування - виробничо-грошова Зростання регулярно «зриваеться» у рiзкi спади. Рiвеиь заробiтноl плати - низький. ВНД на душу населення низький. Населення i ринок труда зменшу-еться. ВВП не зростае i швестицп знижу-ються. Модель швестування виробничо-грошова +
III. Просування до «здвигу» (зльоту, стрибка) ВВП - зростання на рiвиi середньо-св^ового, але не менше 5% у рж. Рiвеиь заробiтиоl плати вище серед-нього. Внутршнш ринок зростае. ВНД на душу населення вище сере- днього. Швестицп на рiвиi 10-20% ВВП. Модель швестування виробничо -кредитна. Ьвестицшний клiмат позитивний. Робоча сила iз середньою та серед-ньо професшною освiтою. III-IV техиологiчиий уклад (ТУ). Теидеицiя до зростання, але недо-статня. Рiвеиь заробiтноl плати низький. Виутрiшиiй ринок «зхлопуеться», падае ВНД низький i практично не зрос-тае. Ьвестицп иизькi, особливо в сферi реального сектору. Модель швестування виробничо-грошова. Iивестицiйиий клiмат несприятли-вий. Середня та середиьотехиiчиа освiта. III-IV ТУ. +
IV. Масове виробництво товарiв та послуг i масове !х споживання ВВП - стабшьне зростання на рiвиi 3,0-3,5%. Високий рiвеиь ВНД на душу насе-лення. Кредитио-емiсiйиа модель швесту-вання. Збалаисоваиi виробнича i робоча сили, експорт i iмпорт, низький рь вень шфляцп. Високий рiвень оплати i доходiв. Випереджаюче зростання сфери послуг, шновацш, циф-ровiзацil, iителектуальиого капi-талу. ^^ ТУ Низький рiвень зростання ВВП. Низький душовий ВНД. Виробничо-товарна модель швестування. Розбалансування риикiв товарiв, пращ i м^ацп. III-IV ТУ
V. Високе масове споживання това-рiв та послуг Зростання ВВП в основному за ра-хунок сфери послуг (1,0-3,0%). Стабшьшсть сфери реального сектору економжи. Реструктуризацiя за рахунок iителектуалiзацil труда. Стабiлiзацiя доходiв. Кредитио-емiсiйиа модель швестування. V-VI ТУ В^сутш осиовиi ознаки V стадп.
VI стадiя пошуку якiсиого зростання людей Зростання ВВП за рахунок освiти, охорони здоров'я, культури. Ьвес-тицп в людей. Кредитно-емюшна модель швесту- вання. V-VI ТУ В^сутш ознаки V-VI стадп
* V - VI стадп не розглядаються детально, оскiльки для Украши це занадто далеке майбутне.
-117
Економiчний вiсник Донбасу № 2(56), 2019
Нехтуючи об'ективними економiчними та ш-ституцiйними передумовами переходу до розвину-того iндустрiального суспiльства, правл.^ кола по-страдянських кра1н проголошуючи лозунги форму-вання сучасних стадiй розвитку, попадають у так званi пастки: «нехватки капiталiв» та кола «ввдста-
лосп» (рис. 1 i 2), ям вiдомi фахiвцям [29-31], але не отримують протидп у крашах з низьким рiвнем розвитку економiки. Iз деякими особливостями щ «пастки» та «кола» мають мюце у пострадянських кра1нах, у тому чи^ в Укра1ш.
Рис. 1. Коло нехватки камгталу (по Р. Нурксе) [30, с. 5; 32, с. 453]
Наведена схема Р. Нурксе е одним iз варiаитiв «порочных кругов нищеты» та пояснюе обмеже-нють виутрiшнього ринку та (або) недостатнють ре-сурсiв для ^естування, модершзацл.
Коло нехватки катталу доповнюеться «колом вiдсталостi» Б. Кналла [32, с. 454], рис. 2.
Рис. 2. «Коло вщсталосп» Б. Кналла
Наведет схеми можуть бути використаш для вивчення iнвестицiйних процеив в Украlнi, але «се-редню купiвельиу спроможнiсть» треба замiнити на «низьку куп1вельну спроможнiсть», а «наявнють ка-
п1талу» - на «недостатшсть вiтчизняного капiталу» та «низький iнвестицiйний клiмат», що показано на-рис. 3.
Рис. 3. Взаемозв'язок моделi розвитку та нехватки камiталiв (на мрикладi УкраУ'ни)
Розробка авторiв.
На основi використання схем (рис. 1-3) та ана-лiзу ввдповвдних процесiв в Укра1ш вiдображено схему «кола ввдсталосп» на прикладi сучасно! вгт-чизняно! економiки (рис. 4).
До^дження свiдчать, що бiльшiсть проблем в економщ Украши пов'язано iз використанням в нiй неолiберальноl моделi розвитку, а в iнвестицiях -використанням виробничо-грошово! моделi (ВГМ), у той час як краши, що мають висом темпи роз-
витку, практикують комбiнованi моделi, в яких ви-користовуються позитивнi сторони у«х економiч-них шкiл, а проввдна модель iнвестування - кре-дитно-емгайна. Це дозволяе розвинутим крашам, закршившись на V стадп стабiльно високого масо-вого виробництва i споживання, переходити до VI стадп «яшсного зростання людини». Але економiка переходить у стан «боргово!», що потребуе нових глибоких дослiджень.
Рис. 4. Коло ввдсталосл та нехватки капiталiв в УкраТш
Розробка авторiв.
У вгтчизнянш економiцi доцшьно просуватись до iндустрiального суспiльства, використовувати концепцл Форда - Тейлора - Друкера [22; 32, с. 483], ям ввдкрили шляхи потокам продукцн галу-зей масового виробництва у домашне господарство i зробили «середнi верстви» найманих працiвникiв впливовими власниками матерiального виробництва. В основi концепцн лежить презумпщя стихш-ного розвитку масових ринкiв в економiчно-лiдиру-ючих крашах за рахунок: 1) розширення зайнятост у трудоемних поточно-конвеерних процесах галузей масового виробництва з високими заробгтками пра-цюючих; 2) поширення споживчих кредитив сiм'ям iз зростаючими потребами (в автомашинах, ко-теджах, побутових приладах та iнших товарах дов-гострокового користування). Основний ланцюг ще! концепцИ - «розвиток технологiй i товарного свiту -зростання продуктивности працi, заробiткiв i зайня-тост - розвиток працiвникiв та ввдносин на вироб-
ництвi - розвиток кредипв i ринков - розвиток суспшьства». Визначальними при цьому е iнвести-цiйно-iнновацiйна дiяльнiсть, активнiсть яко! ввдпо-вiдае рiвням iнвестицiй у ВНД краши, валовiй про-дукцп СГД, використання кредитно-емюшно! мо-делi iнвестування.
За розрахунками С. Кузнеця [33], частка внут-рiшнiх накопичень у ВНД при 5%, характерних для стадiй розвитку традицiйних суспшьств, перед ста-дiею злiтання (стрибка) була у США у 40-50 роках
XIX ст. - 15-20%; у Канадi в 1870 р. - 15,0%, 1890 р. - 15,5%, 1900 р. - 13,5%. СРСР у 30-т роки
XX ст. мав бшьше 40%, Китай у шнщ XX - початку
XXI ст. - вад 30 до 40%.
Узагальнення дослвджень зарубiжних фахiвцiв свдаать, що на стадп зрiлостi накопичення на ргвт 10-12%ВНДзабезпечуютъ стабтъне щоргчне зростання економгки на 1-3%, а кожен 1% зростання накопичення (при умовI структурног перебудови) за-
безпечуе зростання ВВП на 0,1-0,3%. Але, якщо кра-1на значт суми з бюджету витрачае на вшськово-промисловий комплекс (ВПК), на товари та послуги непершо1 потреби, економить на наущ, освiтi, охо-ронi здоров'я, допускае надмiрну диференщащю на-селення за доходами i т. iн., цi концепцп не спрацьо-вують. Так явища мають мюце не лише у транзи-тивних кра1нах та у крашах третього свiту, але i у розвинутих кра1нах свiту.
У робот «Теория изобилия» Дж. Гелбрейт [34; 32, с. 486-487] ввдзначае, що: нав'язування рiзних малокорисних, а то й шшдливих предметов побуту i престижного вiдпочинку проходить у США на про-тивагу задоволенню життево важливих потреб iите-лектуального i духовного розвитку людей; роль ор-ганiзатора формування, фiнансування (авт.) суст-льно важливих потреб повинна взяти на себе держава, осшльки майже усi «швестицн в людину» про-ходять повз ринково1 системи; ВПК прямо впливае на рiвень шфляцн (знижения iнвестицiй у громадян-ськ галузi, знижения доходiв населення - авт.); «ш-вестицп у людину» усупереч <анвестищям у матерь альний капiтал» невидимi i не тддаються оцiнцi (вiдсутнi методики - авт.); фактичне катталовкла-дения у матерiальнi цiнностi або максимiзацiя дохо-дiв (прибутку - авт.), а саме «швестицл» в сво1х дь тей становиться головною метою i людини, i суст-льства, але це ще не усввдомлено економiчною наукою i практикою.
Викладет вище положення необхiдно врахову-вати при формуванш концепцп активiзацil iнвести-тйно! дiяльностi в економiцi, у промисловосп та на пiдприемствах Украши. I видiлення хрематистики, «очищения» ВВП, диференщащя послуг та удоско-налення методiв 1'х оцiиювания може дiево цьому сприяти.
Iнвестицiйна дiяльнiсть та мехашзми УУ мо-тиващУ'. В катталютичнш економiцi iнвестицil ви-значаються як довгострокове вкладения капiталу у промисловють, сiльське господарство, транспорт та iншi галузi господарства з метою отримання при-
Реальнi iнвестицil на рiвиi тдприемства деякi автори розглядають як катталовкладения - сукуп-нiсть товарiв для збiльшення нагромадженого кат-талу [36, с. 330]. До iнвестицiй вiдносять також про-цеси, пов'язаш iз приватизацiею, змiною титулу дь
бутку. В економiчнiй лiтературi видшяють iнвести-цл фiнансовi (IФ) - вкладення капiталу в акци, обль гацil та iншi цiннi папери, що перемщае титули вла-сносп та дае право отримання нетрудового доходу, i реальнi - створення нових кап1тальних благ, нового катталу або збшьшення уже юнуючого вироб-ничого кап1талу. Використовуються також поняття: валовi реальнi iнвестицil (ВР!) - вкладання у основ-ний виробничий капiтал (будiвлi, споруди, облад-нання), житлове будiвництво, товарно-матерiальнi запаси (сировина, матерiали, готова продукцiя та не-завершене виробництво); чист^ iнвестицil (ЧI) - ВРI за виключенням iз них суми амортизацil основного катталу [35].
Ывестицп е державт (ДI) та приватнi (ПI). Дер-жавнi iнвестицil фiнансуються за рахунок державного бюджету та використовуються для розвитку ш-фраструктури, нових виробництв, вiйськово-про-мислового комплексу, науки, освгти та iн.
Приватнi iнвестицil направляються у т^ галузi, де iнвестор чекае отримати бажаний прибуток. Дже-релом 1'х фiнансувания е прибуток, амортизатйш вiдрахувания, кредити банив та фiнансових органi-зацiй, кошти пратвнишв п1дприемства. Починаючи iз 60-х роив ХХ ст. головним джерелом фiнансу-вания РI розвинутих кра1н стали кредити, а модель -авансова, кредитно-емiсiйна. В Украlнi у реальному секторi економiки все ще збертаеться застарiла модель iнвестування, де до 70-80 % РI фiнансуеться за рахунок власних кошт^в п1дприемства (прибуток, амортизацiя), тобто застосовуеться виробничо-гро-шова модель iнвестувания, де кредити та ПП не ма-ють суттевого значення (табл. 3).
Iнвестицil можуть дати iмпульс до розвитку, якщо вони забезпечують швидш нововведения, пов'язанi iз науково-технiчним прогресом, розши-ренням зовнiшнiх та внутршшх ринков, i 1'х вiдно-сять до автономних, iнновацiйних. Так1 iнвестицil викликають ефект мультиплiкацil, котрий необхвдно закрiпити i таку роль викоиують iндукованi iнвести-
ц11.
Таблиця 3
ючого СГД, «гру» на бiржах i т.iн., що не ввдповвдае сутност^ iнвестицiйноl дiяльностi.
Дослiджения проблем iнвестицiй (капiталов-кладень) мусить дати ввдповвдь на питания: яким чином результати виробництва певного перюду розпо-
Камiтальнi iнвестицil за джерелами фшансування, %
(без АР Крим i частини Донецько! та Лугансько! областей)
Джерела 2010 2013 2014 2015 2016 2017
Усього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
у тому числг
Кошти держбюджету 5,6 2,6 0,7 2,4 2,6 3,4
Кошти мюцевого бюджету 2,9 2,8 2,6 4,9 7,1 9,3
Власнi кошти суб'ектiв господарювання 61,0 66,1 70,5 67,4 69,3 69,2
Кредити банкiв та гнших фш. органИв 12,6 13,2 9,8 7,3 7,5 6,7
Кошти закордонних iнвесторiв (ПП) 2,1 1,6 2,7 3,1 2,7 1,2
Кошти населення (будавництво житла) 11,6 10,3 10,5 12,0 8,5 7,3
Iншi джерела 4,2 3,4 2,2 2,9 2,3 2,9
Розраховано за даними Державного комитету статистики Укра'ии [28].
дiляються мiж поточним споживанням i майбутнiм ^нвестицп для збiльшення обсягу в перспективi); яку роль у визначенш рiвнiв виробництва та безро-бiття в економiцi вiдiграють коливання iнвестицiй-но! активности фiрм; який вплив iнвестицiй на дов-гострокове економiчне зростання [36, с. 58].
Проблеми мотивацп iнвестицiйноl роботи на макро- та мiкрорiвнях знаходяться у полi зору на-уково! економiчноl спiльноти як заходу, так i по-страдянських кра!н. Але, оскшьки рiвень розвитку економiки, промисловостi, швестищйно! дiяльностi у кра!нах суттево вiдрiзняеться, то i методи мотива-цл, стимулювання iнвестицiй також рiзняться, особливо на мiкрорiвнi. На заходi пiдприемства функщ-онують в умовах розвинутого i ефективно дiючого ринку фшанав. Тому наробки захiдних вчених, у тому числi нобелевських лауреатов, бiльш стосу-ються мотивацИ iнвестицiй за активною участю фь нансового ринку. Суттевий внесок зроблено в тео-рiю iнвестицiй i мотиващю !х розвитку нобелев-ським лауреатом в галузi економiки (1981 р.) Джеймсом Тобшом - автором теорп iнвестицiй q (к'ю). У роботах «Нова економша: погляд через де-сятирiччя» (1972 р.), «Полiтика процмтання», «На-риси з точки зору кейнсианця» (1987 р.), «Грошi, кредит i капiтал» (1997 р.) та ш [цит. за 36, с. 58-62] Дж. Тобш розвивае теорто iнвестицiй q - модель ди-намiки iнвестицiй, згiдно з якою витрати на катта-льнi товари залежать вiд спiввiдношення ринково! щни функцюнуючого капiталу (К) та його ввдновно! вартост (К),
<¡=1 . <1)
Якщо ц > 1, тобто К <К+ /, складаються при-вабливi умови для збшьшення iнвестицiй, при ц < 1, тобто К+ г < К, iнвестицil знижуються.
Теорiя дае можливють оцiнювати роль ринку тнних паперiв в економiцi. Але для економiки Ук-ра!ни, фондовий ринок яко! знаходиться у ембрюна-льному сташ, даний метод стане дiевим у майбут-ньому.
Певний iнтерес для вгтчизняно! швестицшно! науки та практики представляе сучасна теорiя порт-фельних iнвестицiй. Вона характеризуе процеси, що ввдбуваються в iнвестицiйнiй дiяльностi у зв'язку iз виникненням единого мiжнародного фшансового ринку. Традицiйнi iнструменти швестищйно! дiяль-ност (цiннi папери, акцп та обл^ацп, борговi зо-бов'язання, шоземна валюта) доповнюють так фь нансовi iнструменти, як депозитарнi розписки, фор-варднi контракти, ф'ючерси на товари, опщони, ва-ранти, фондовi iндекси, свопи на вiдсотковi ставки тощо, як i стали iменуватись портфельними швес-титями. Вони обслуговують боргову економшу, систему та мехатзми кредитного iнвестування. II автор - нобелiвський лауреат з економши (1990 р.) Г.-М. Марковiц. Суттсть теорп портфельних швес-тицш коротко можна сформулювати як «кшьшсний аналiз», що застосовуеться для пiдбору портфельних iнвестицiй та управлiння ризиками. Очiкувана
дохiднiсть портфеля цiнних паперiв визначаеться як середне значення розподшу ймовiрностей, а ризик -як стандартне вiдхилення можливих значень доходности (г) вiд очiкуваного.
Доходнють (г) - це сума двох компонентов: ди-вщендно! дохiдностi (ДД) та доходности внаслiдок змiну курсу акцш (ДА)
г = ДД + ДА,%
(2)
дд = —————————Д——х 100 % (3)
початкова ц1н— акци
ДА =
к1нцева ц1на акцп-початкова ц1на акцп початкова ц1на акцп
х 100 % (4)
Приклад: куплено акщю за 100 грн. За рш воло-дiння покупець чекае отримати на не! дивщенд (при-пустимо ДД = 3% вартосп акцп) та щновий дивь денд (ДА) внаслiдок змiни курсу акцш (припус-тимо - 7%). Оч^вана доходнiсть (г) складае 10% (3% + 7%).
Якщо у наступному рощ показники тдприем-ства зростають, то зростае i очшуваний коефiцiент доходности (г) i (ri) буде бiльше (г):
r1 > r. (5)
Якщо показники попршуються, то (г1) стае меншим тж (г):
r1 < r . (6)
Якщо показники залишаються незмiнними, то: r1 = r. (7)
Положения, висловлеш Г.-М. Марковiцем у статп «Вибiр портфеля» (1952 р.), розвинуп ним разом iз його учнем В.-Ф. Шарпом (нобелiвський лауреат, 1990 р.) i сформульованi у моделi оцiнки кат-тальних активiв САМР (capital assetpгicing model). У цш моделi превалюють пiдходи [36, с. 199 - 201]:
iнвестори ввддають перевагу високо очiкуванiй дохщносп iнвестицiй i низькому стандартному ввд-хиленню. Портфелi звичайних акцiй, ям забезпечу-ють найвищу очiкувану дохвднють заданого стандартного вiдхилення, е ефективними;
щоб визначити граничний вплив акцп на ризик портфеля, необхвдно враховувати не ризик акци само! по соб^ а !! внесок у ризик портфеля. Цей внесок залежить вiд чутливостi акци до змiн вартосп портфеля;
чутливють акцп до змiн вартосп ринкового портфеля позначаеться показником «бета» (чутли-вiсть дохiдностi ц1нних паперiв до вишрювання до-хiдностi ризишв портфеля);
якщо швестори можуть брати позики або нада-вати кредити за безризиковою вiдсотковою ставкою, то 1м слiд завжди мати комбiнацiю безризикових ш-вестицiй i портфель звичайних акцш Склад такого портфеля акцш залежить лише ввд того, як iнвестор оцшюе перспективи кожно! акцп, а не вiд його став-лення до ризику. Якщо швестори не мають додатко-во! шформацл, то 1м слiд сформувати такий самий
портфель акцш, як i в iнших, тобто ринковий портфель щнних паперiв.
Модель Г.-М. Марковща використовуеться пе-реважно на першому етапi формування портфеля ак-тивiв при розподiлi iнвестованого катталу у рiзнi типи активiв: акцп, обл^аци, нерухомiсть тощо. На другому етат, коли каттал, iнвестований у певний сегмент ринку активiв, розподiляеться мгж окре-мими конкретними активами, що формують обра-ний сегмент (тобто з конкретних акцiй, облiгацiй тощо), використовують однофакторну модель В.-Ф. Шарпа.
Сучасна теорiя портфельних iнвестицiй грунту -еться на таких постулатах [36, с. 207]:
• ринок складаеться з шнцевого числа активiв, дохвдтсть яких для певного перiоду е величиною випадковою;
• швестор в змозi на основi статистичних даних отримати оцiнку очiкуваиих (середнiх) значень до-хiдностей та ступенiв можливост диверсифшацл ризишв;
• iнвестор може формувати рiзнi допустимi (для певно! модел^ портфелi;
• дохiднiсть портфелiв - величини випадковi;
• порiвияння портфелiв грунтуеться лише на двох критерiях - середнiй дохiдностi та ризику;
• iнвестор не схильний до ризику у тому сена, що з двох портфелiв з однаковою дохвдшстю вiн обов'язково перевагу ввддасть портфелю iз меншим ризиком.
Наведет теори та моделi частково (за окре-мими елементами) можуть бути корисш у вгтчизия-нiй практит. Для 1'х реалiзацil розробляються прак-тичнi рекомендаций як сприяють активiзацil швес-тицшно! дiяльностi промислових тдприемств Укра-1'ни.
Основним напрямом активiзацil iнвестицiйноl дiяльностi промислових пiдприемств в умовах пада-ючих ринков мае стати перехвд вiд виробничо-гро-шово! моделi iнвестувания, де основне джерело фь нансування е власнi ресурси СГД, до кредитно-емь айно! моделi iнвестування, в якiй основна форма е швеститйний проект, а головним джерелом фшан-сувания - баншвсьш кредити та кредити iиших фь нансових iнституцiй. При цiй моделi мае мiсце активна роль i ствробгтництво держави, банкiв та СГД (державно-приватне партнерство), цiльове дов-гострокове кредитування конкретних iнвестицiйних проектов, баншвська ставка на рiвнi шфляцл плюс 12% банкiвська маржа, державний та громадський контроль за реалiзацiею проекту.
Висновок. Дослiджения свiдчать, що стан iиве-ститйно! дiяльностi у свiтi, Укра1т, суб'екпв господарсько! дiяльностi характеризуеться тим, що у ХХI ст. провiднi iндустрiально-розвииутi кра!ни ввiйшли на хвилi завершения етапу розвитку, в ос-новi якого знаходиться техиiко-технологiчний про-грес. I якщо ранiше розвиток йшов на базi нарощу-вання катталу у техиiцi, то тепер домшантою розвитку становиться розкриття та реалiзацiя творчого
потенцiалу людини, домогосподарств, iителектуалi-зацiя виробництва та суспшьства, куди зроста-ючими темпами перетшае каттал.
Зростае роль духовностi та тнностей людини, колективiв, сустльства у розвитку економши, держави. Стала проблема: чи Укра!на буде залишатись iндустрiальною державою i тодi треба ввдбудову-вати промисловiсть, чи вона i надiлi буде руйнувати промисловють i перетворюватись у аграрну державу, чи буде вона формувати самодостатню неза-лежну економiку, що вiдповiдае вимогам IV техно-логiчноl революцil та базуватись на V - VI техноло-пчних укладах (ТУ), чи вона буде i надалi прагиути вбудуватись в економiку (економiки) бшьш розви-нених кра1'н (США, Польщi та iн.), союзiв чи асота-цiй (СС, iншi союзи, асотацп).
Викладенi у статт^ напрями швестування орiен-тованi на створення дшсно незалежно!, самодостат-ньо! постiндустрiальноl вгтчизняно! економiки, су-часно! ефективно! промисловосп, iнвестицiйно-iнновацiйного розвитку суб'ект^в господарсько! дiя-льност^ (СГД). Для цього проводиться об'ективна оцiнка стану економiки, що вирiшуеться шляхом ви-користання дiючих та запропонованих методiв оць иювання показник1в макро- та мiкрорiвня. Нинi дi-ючi методи отиювання показують тренд, а не реа-льнi якiснi i кiлькiснi досягнення економiки. Так, данi рiвия ВВП за методиками Свгтового Баику значно вiдрiзняються вiд даних ООН, МВФ, ЦРУ США, рiзних нацiональних та мiжнародних агенцiй та iнститутiв. Особливо гостро сто1'ть проблема оцiнки результапв дiяльностi сфери послуг, очищения показнишв вiд повторного врахувания, ви-ключення iз показник1в товарiв та послуг спрямова-них на задоволення неприродних бажань спожива-чiв (iндивiдуальних, групових, колективних i т.п., агресивних намiрiв держав тощо), якi ввднесеш до сфери хрематистики.
Сутнiсть людини доцiльно розглядати як ду-ховно-бiо-соцiальну, i в до^дженнях використову-вати методи трiалектики, концепцiю трьох сил розвитку, метафiзику. Лише конкретнi матерiальнi (фь зичнi) процеси можуть дослiджуватись з викорис-танням дiалектики. Потрiбна загальнодержавна iдеологiя, соцiально-економiчна та науково-соцiа-льно-техтчна полiтика, система цiнностей, орiеито-ват на саморозвиток та самореалiзацiю людини.
Напрями розвитку мусять враховувати таку особливють падаючих ринков: згортания ринку йде меншими темпами, анiж сходять з нього нерентабельно працюючi пiдприемства, органiзацil. При цьому суб'екти господарсько! дiяльностi, що успiшно адаптоват до нових умов, зростають на падаючих ринках, а 1'х власники та топ-менеджмент отримують бiльшi доходи. Одним iз показник1в, тд-тверджуючих цi положения (за думкою деяких вче-них - закономiрностей) е те, що, наприклад в Укра-1'н1 у 2017 р. мали власнiсть бiльш нiж 50 млн дол. США 115 оаб, у 2018 р. 1'х стало 135 [38]. Але при цьому 30,5% населения, за отнками Всесвгтнього банку, мали доход нижче прожиткового мiнiмуму
(менше шж 1,9 дол. США в день на одну особу). Така ситуащя заводить економшу у пастки хрошч-но! нестачi капiталу, кола бвдносп, вихiд з яких можна досягти через ефективне використання, перш за все, внутршшх та залучених ресурав. На виpi-шення цих питань направлена дана модель та меха-нiзми li pеалiзаци, формуються новi пiдходи до шве-стищйно! дiяльностi пiдпpиемств, запpопонованi у статп.
Напрями подальших дослiджень: до^дження проблеми спiввiдношення базису та надбудови у сучасному постiндустpiальному сус-тльств^ pолi духовностi та економiчних ввдносин у розвитку суспшьства i виробництва;
вплив iнфоpмацiйних та цифрових технологш на духовнiсть i цiнностi людини як духовно-бю-со-цiального суб'екта, на стан трудових колективiв (персоналу), суспшьства;
зростання pолi iнвестицiй у людину, в iнтелек-туалiзацiю виробництва з метою сталого розвитку суспшьства, запоб^ання негативному впливу на на-вколишне середовище.
u Лiтература 1. Шумпетер Й. А. Теория экономического развития. Москва: Прогресс, 1982. 453 с. 2. Шумпетер Йо-зеф. Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия. В 2-х томах. Москва: Эксмо, 2007. 864 с. 3. Гэлбрейт Дж. К. Экономические теории и цели общества: пер. с англ. / под общ. ред. и предисл.
H.Н. Иноземцева, А.Г. Милейковского. Москва: Прогресс, 1976. 406 с. 4. Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке / пер. с англ. Москва: ИД «Вильямс», 2001. 272 с. 5. Львов Д.С. Экономика развития. Москва: «Экзамен», 2002. 512 с. 6. Хазин М. Черный лебедь мирового кризиса. Москва: РИПОЛ классик; Санкт Петербург: ООО «Издательство «Пальмира», 2017. 415 с.
7. Соцiально-економiчний стан Украши: наслщки для народу та держави: нащональна доповщь / за заг. ред. В.М. Гейця та ш. Кшв: НВЦНБУВ, 2009. 687 с.
8. Полггика штеграцп украшського суспшьства в контекст виклишв та загроз подш на Донбаа: нащональна доповщь / [Шбанова Е.М., Горбулш В.П., Пирожков С.1. та ш.]; за ред. Е.М. Лiбаново!. К.: НАН Украши, 2015. 363 с. 9. Промышленная политика и управление развитием промышленности в условиях системных дисбалансов: концептуальные основы: мо-ногр. / под общ. ред. В.П. Вишневского, Л.А. Збараз-ской. Донецк: ИЭП НАН Украины, 2013. 180 с. 10. Ха-устова B.C. Промислова полггика Украши: фор-мування та прогнозування: моногр. Харшв: 1НЖЕК, 2015. 384 с. 11. Промисловкть Украши - 2016: стан та перспективи розвитку: науково-аналгтична доповщь [Амоша О.1., Булеев 1.П., Землянк1н А.1., Брюхо-вецька Н.Ю. та ш] Ки!в: 1ЕПНАН Украши, 2017. 120 с. 12. Катасонов В.Ю. Капитализм. История и идеология «денежной цивилизации». Москва: Институт русской цивилизации, 2015. 1120 с. 13. Промисловкть Украши 2014-2016: невикористаш можливосп, шляхи вщновлення, модершзацп та сучасно! розбу-дови: наукова доповщь / ред. кол.: О.1. Амоша,
I.П. Булеев, Ю.С. Залознова; Кшв: 1ЕПНАН Украши,
2017. 554 с. 14. Булеев И.П., Брюховецкая Н.Е. Социально-экономические проблемы экономики Украины на современном этапе ее развития. BicHUK еко-HOMiHHOi науки Украти, 2018. №1(36). С. 11-24. 15. Булеев И.П. Некоторые аспекты выхода из кризиса экономики Украины. Проблемы экономики, 2016. №1. С. 75-83. 16. Брюховецька Н.Ю., Коритько Т.Ю., Бриль 1.В. Ощнювання швестицшно! активносп тдприемства за критерiем додано! вартостг Стра-тегiя i механгзми регулювання промислового розвитку: зб. наук. праць. Ки!в, 2016. С. 28-40. 17. Брюховецкая
H.Е., Иваненко Л.В. Фактори та показники швестицшно! активносп пiдприемств i додано! вартосп в Укра!нi. Бизнес-Информ. 2018. №2. C. 74-80. 18. Булеев И.П., Брюховецкая Н.Е. Корпоративный анализ движущих сил капиталистической и социалистической экономик: возможности применения в Украине. Проблемы экономики, 2018. №2. С. 276-288. 19. Булеев
I.П., Брюховецька Н.Ю. Економша i хрематистика в iндустрiальному та постiндустрiальному сустльствах. Конкурентоспроможнкть та тновацИ: проблеми науки та практики: матерiали М!жнародно! науково-практично! конференцi!, 15-16 листопада 2018 р. Харшв: ФОП Лiбуркiна Л.М., 2018. С. 397-400. 20. Гэлбрейт Дж.К. Новое индустриальное общество / пер. с англ. Л.Я. Розовского, и др. Общ. ред. Н.Н. Иноземцева, С. М. Меньшикова, А.Г. Милейковского. Москва: Прогресс, 1969. 480 с. 21. Друкер П. Посткапиталистическое общество. М.: «Academia», 1999. 288 с. 22. Druker Peter F. The New Sosiety. The Anatomy of Industrial О^г. NewYoA: Haгpeг, 1950. 362 p. 23. Rostow W. The Process of Economic Growth. New YoA: W. W. Norton, 1952. 24. Rostow W. Politics and the Stages of Growth. Cambridge: Cambridge Univeгsity Press, 1976. 25. Rostow W. Therists of Economics Growth from David Hume to the Present: With a Perepective on the Next Century. NewYoA: ОхЮМ Univeraty Press, 1990. 733 p. 26. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество / пер. с англ. Москва: Академия, 1999. 788 с. 27. Показатели мирового развития. URL: http://datatopics.worldbank.org/ consump tion/ courtiy/Ukraine. 28. Державна служба статистики Укра!ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua. 29. Глазьев С. Экономика будущего. Есть ли у России шанс? Москва: Книжный мир, 2016. 634 с. 30. Nurkse R. Problems of Capital Forna^on^ Under development Countries. NewYoA: OxfOTd Univeraty Press, 1975. Р. 5. 31. Baran P. A. The Political Economy of Growth. New Delhi, 1962. 32. История экономических учений (современный этап). Учебник / под. общ. ред. А.Г. Худо-кормова. Москва: ИНФРА-М, 2002. 748 с. 33. Kuznets S. Notes on Take-off. The Economics of Take - off into Sustained Growth. Proceeding of a Conference held by the International Economic Association. Edited by W.W. Rostow. London: The Macmillan Press Ltd, 1963. Pp. 22-43. 34. Гэлбрейт Дж. К. Теория изобилия. Москва: Олимп-Бизнес, 2018. 420 с. 35. Инвестиция. Экономическая энциклопедия / гл. ред. А.М. Румянцев. Москва: «Советская энциклопедия», 1972. Т. 1. С. 548. 36. Довбенко М.В. Сучасна економiчна теорiя (Еко-номiчна нобелелопя). Ки!в: Вид-во «Академiя», 2005. 336 с. 37. Модильяни Ф., Миллер М. Сколько стоит фирма? Теорема ММ. Москва: Дело ЛТД, 1997. 272 с.
H. ro. EproxoBe^Ka, I. n. EyneeB
38. AKHMOBa r. CTpaHa hh^hx h MHOTuoHepoB: yKpa-HHa b mhpobmx peHTHHrax. URL: https://nk.org.ua/ ekonomika/strana-nischih-i-millionerov-ukraina-v-mirovy ih-reytingah-173756 (gara 3BepHeHHa 25.03.2019).
References
1. Schumpeter, Y. (1982). Teorijaj ekonomicheskogo razvitija [Theory of Economic Development]. Moscow, Progress [in Russian].
2. Shumpeter Y.A. (2007). Teoriya ekonomicheskogo razvitiya. Kapitalizm, sotsializm i demokratiya [Theory of Economic Development. Capitalism, socialism and democracy]. Moscow, Eksmo [in Russian].
3. Gelbreyt Dzh. K. (1976). Ekonomicheskiye teorii i tseli obshchestva [Economic Theories and Goals of Society: Trans. from English]. Moscow, Progress [in Russian].
4. Druker P.F. (2001). Zadachi menedzhmenta v XXI veke [Tasks of management in the XXI century]. (Translated from English). Moscow, Williams Publishing House [in Russian].
5. L'vov D.S. (2002). Ekonomika razvitiya [Development economics]. Moscow, «Ekzamen» [in Russian].
6. Khazin M. (2017). Chernyy lebed' mirovogo krizisa [The Black Swan of the World Crisis]. Moscow, RIPOL classic; St. Petersburg, OOO Palmira Publishing House [in Russian].
7. Heiets V.M. et al. (Eds.). (2009). Sotsialno-ekonomichnyi stan Ukrainy: naslidky dlia narodu ta derzhavy: natsionalna dopovid [Socio-economic status of Ukraine: consequences for the people and the state]. Kyiv, NSC of NIBU [in Ukrainian].
8. Libanova E.M., Horbulin V.P., Pyrozhkov S.I. et al. (2015). Polityka intehratsii ukrainskoho suspilstva v konteksti vyklykiv ta zahroz podii na Donbasi [Policy of Integration of Ukrainian Society in the Context of Challenges and Threats of Events in the Donbass]. Kyiv, NAS of Ukraine [in Ukrainian].
9. Vishnevsky V.P. & Zbarazskaya L.A. (Eds.). (2013). Promyshlennaya politika i upravleniye razvitiyem promyshlennosti v usloviyakh sistemnykh disbalansov: kontseptual'nyye osnovy [Industrial policy and management of industrial development in the context of systemic imbalances: conceptual foundations]. Donetsk, IIE NAS of Ukraine [in Russian].
10. Khaustova V.Ye. (2015). Promyslova polityka Ukrainy: formuvannia ta prohnozuvannia [Industrial Policy of Ukraine: Formation and Forecasting]. Kharkiv, INZhEK [in Ukrainian].
11. Amosha O.I., Bulieiev I.P., Zemliankin A.I., Briukhovetska N.Yu. et al. (2017). Promyslovist Ukrainy - 2016: stan ta perspektyvy rozvytku: naukovo-analitychna dopovid [Industry of Ukraine - 2016: the state and prospects of development]. Kyiv, IIE NAS of Ukraine [in Ukrainian].
12. Katasonov V.YU. (2015). Kapitalizm. Istoriya i ideologiya «denezhnoy tsivilizatsii» [Capitalism. History and ideology of "monetary civilization"]. Moscow, Institute of Russian Civilization [in Russian].
13. Promyslovist Ukrainy 2014-2016: nevykorystani mozhlyvosti, shliakhy vidnovlennia, modernizatsii ta suchasnoi rozbudovy [Industry of Ukraine 2014-2016: unused opportunities, ways of restoration, modernization and modernization]. (2015). Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
14. Buleyev I.P., Bryukhovetskaya N.Ye. (2018). Sotsial'no-ekonomicheskiye problemy ekonomiki na sovremennom etape yeye razvitiya [Socio-economic problems of the ukrainian economy at the present stage of its development]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy -Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1(34), pp. 11-24 [in Russian].
15. Buleyev I.P. (2016). Nekotoryye aspekty vykhoda iz krizisa ekonomiki Ukrainy [Some aspects of overcoming the crisis of the Ukrainian economy]. Problemy ekonomiki - Problems of economics, 1, pp. 6583 [in Russian].
16. Briukhovetska N.Yu., Korytko T.Yu., Bryl I.V. (2016). Otsiniuvannia investytsiinoi aktyvnosti pidpryiemstva za kryteriiem dodanoi vartosti [Estimation of investment activity of the enterprise on the criterion of added value]. Stratehyia y mekhanyzmu rehulyrovanyia promushlennoho razvytyia - Strategy and mechanisms of regulation of industrial development. Kyiv: IIE NAS of Ukraine [in Ukrainian].
17. Bryukhovetskaya N.Ye., Ivanenko L.V. (2018). Faktory i pokazateli investitsionnoy aktivnosti predpriyatiy i dobavlennoy stoimosti v Ukraine [Factors and indicators of investment activity of enterprises and value added in Ukraine]. BiznesInform - Business Inform, 4, pp. 74-80 [in Russian].
18. Buleyev I.P., Bryukhovetskaya N.Ye. (2018). Korporativnyy analiz dvizhushchikh sil kapitalisticheskoy i sotsialisticheskoy ekonomik: vozmozhnosti primeneniya v Ukraine [Corporate analysis of the driving forces of the capitalist and socialist economies: possible applications in Ukraine]. Problemy ekonomiki - Problems of economics, 2, pp. 276-288 [in Russian].
19. Bulieiev I.P., Briukhovetska N.Yu. (2018). Ekonomika i khrematystyka v industrialnomu ta postindustrialnomu suspilstvakh [Economics and chroma-tist in industrial and postindustrial societies]. Konkurentospromozhnist ta innovatsii: problemy nauky ta praktyky - Competitiveness and Innovations: Problems of Science and Practice. Proceedings of the International Scientific and Practical Conference, (pp. 397-400). Kharkiv, FBI Liborkina L.M. [in Ukrainian].
20. Gelbreyt Dzh.K. (1969). Novoye industrial'noye obshchestvo [New Industrial Society]. Moscow, Progress [in Russian].
21. Drucker P. (1999(. Post-capitalist society. Moscow, "Academia" [in Russian].
22. Druker Peter F. (1950. The New Sosiety. The Anatomy of Industrial Order. NewYork, Harper.
23. Rostow W. (1952). The Process of Economic Growth. New York, W. W. Norton.
24. Rostow W. (1976). Politics and the Stages of Growth. Cambridge, Cambridge University Press.
25. Rostow W. (1990). Therists of Economics Growth from David Hume to the Present: With a Perspective on the Next Century. NewYork, Oxford University Press.
26. Bell D. (1999). The coming post-industrial society: Trans. from English. Moscow, Academy [in Russian].
27. Pokazateli mirovogo razvitiya [World Development Indicators]. (n.d.). datatopics.worldbank.org. Retrieved from http://datatopics.worldbank.org/ consumption/ country/Ukraine [in Russian].
28. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
29. Glaz'yev S. (2016). Ekonomika budushchego. Yest' li u Rossii shans? («Kollektsiya Izborskogokluba») [Economics of the Future. Does Russia have a chance? ("Collection of Izborsk Club")] Moscow, Book World [in Russian].
30. Nurkse R. (1975). Problems of Capital Formationin Under development Countries. NewYork, Oxford University Press, p. 5.
31. Baran P.A. (1962). The Political Economy of Growth. New Delhi.
32. Khudokormov A.G. (Ed.). (2002). Istoriya ekonomicheskikh ucheniy (sovremennyy etap) [History of economic studies (modern stage)]. Moscow, INFRA-M [in Russian].
33. Kuznets S. (1963). Notes on Take-off. The Economics of Take - off into Sustained Growth. Proceeding of a Conference held by the International Economic Association. Edited by W.W. Rostow. London, The Macmillan Press Ltd.
34. Gelbreyt Dzh. K. (2018). Teoriya izobiliya [Theory of abundance]. Moscow, Olymp-Business [in Russian].
35. Rumyantsev A.M. (Ed). Investitsiya. Ekono-micheskaya entsiklopediya [Investment. Economic Encyclopedia]. Moscow, "Soviet Encyclopedia" [in Russian].
36. Dovbenko M.V. (2005). Suchasna ekonomichna teoriia (Ekonomichna nobelelohiia) [Modern Economic Theory (Economic Nobel's)]. Kyiv, Publishing House "Academy" [in Ukrainian].
37. Modil'yani F., Miller M. (1997). Skol'ko stoit firma? Teorema MM [How much does a firm cost? MM theorem]. Moscow, Delo LTD [in Russian].
38. Akimova G. Strana nishchikh i millionerov: Ukraina v mirovykh reytingakh [Country of Beggars and Millionaires: Ukraine in the world rankings]. (n.d.). nk.org.ua. Retrieved from https://nk.org.ua/ekonomika/ strana-nischih-i-millionerov-ukraina-v-mirovyih-reytinga h-173756 [in Russian].
Брюховецька Н. Ю., Булеев I. П. Напрями забезпечення швестицшноТ активност в УкраТш
ДослГдженнями встановлено недосконалють методiв розрахунку ВВП, ВНД, пов'язаш Гз вклю-ченням до них хрематистичних товарГв та послуг, використанням оцшок за обмшним курсом валют i за ПКС, ввдсутнютю об'ективних методГв оцшю-вання послуг. У результат тдГрунтя розрахуншв ВВП та швестицш достатньо умовне. Запропоно-вано наводити окремо показники реального сектору економши, СГД, сфери послуг у незмГнних цшах на-цюнальних грошових одиницях та у натуральних показниках, а порГвняння - у ВКВ за ПКС. Розгля-нуто моделГ забезпечення ефективност Гнвестицш СГД на рГзних стадГях розвитку суспшьства. Об-Грунтовано наявнють падаючих риншв в Укра1т, доведено доцшьтсть використання проектного методу швестування, використання поряд з вироб-ничо-грошовою кредитно-емгешною моделГ фшан-сування Гнвестицшних проектов тдприемств реального сектору економГки.
Ключовi слова: iнвестицil, iнвестицiйна актив-тсть, суб'екти господарсько! дiяльностi, ощню-вання результатов дiяльностi, виробничо-грошова модель iнвестування, кредитно-емiсiйна модель фь нансування, проектне iнвестування, падаючi ринки.
Брюховецкая Н. Е., Булеев И. П. Направления обеспечения инвестиционной активности в Украине
Исследованиями установлено несовершенство методов расчета ВВП, ВНД в связи с включением в них хрематистичных товаров и услуг, использованием оценок по обменному курсу валют и по ППС, отсутствием объективных методов оценки услуг. В результате основы расчетов ВВП, инвестиций достаточно условные. Предложено приводить отдельно показатели реального сектора экономики, СХД, сферы услуг в постоянных ценах национальных денежных единицах и в натуральных показателях, а сравнения - в СКВ по ППС. Рассмотрено модели обеспечения эффективности инвестиций СХД на различных стадиях развития общества. Обоснованно наличие падающих рынков в Украине, доказана целесообразность использования проектного метода инвестирования, использования наряду с производственно-денежной кредитно-эмиссионной модели финансирования инвестиционных проектов предприятий реального сектора экономики.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционная активность, субъекты хозяйственной деятельности, оценка результатов деятельности, производственно-денежная модель инвестирования, кредитно-эмис-сионная модель финансирования, проектное инвестирование, падающие рынки.
Bryukhovetskaya N., Buleev I. Directions of providing investment activity in Ukraine
Research has found the imperfection methods of calculating GDP, GNI due to the inclusion of chrematic goods and services, the use of exchange rate estimates and purchasing power parity (PPP), and the lack of objective methods for estimating services. As a result, the basis for calculating GDP and investment is rather conditional. Was invited to give separately indicators of the real economy, business entities, and service-sector in constant prices of national currency and quantity terms, and comparisons in a free currency at PPP. The models to ensure investment performance of business entities at various stages of societal development was considered. The existence of falling markets in Ukraine was substantiated; usefulness of project investment techniques was proved, to use along with the production-money credit-emission financing model for investment projects of enterprises in the real economy.
Keywords: investments, investment activity, business entities, performance evaluation, production-money investment model, credit-emission financing model, project investment, falling markets.
Стаття надшшла до редакцл 02.04.2019
Прийнято до друку 19.06.2019
