CC BY
115
4. Еколопчш права громадян, як 'х захистити за допомогою закону. - К.: Ехо-Вос-ток, 1997. - 189 с.
5. Загвойська Л.Д., Лазор О.Я. Економiчне пщгрунтя менеджменту природних ре-сурав на засадах сталого розвитку// Економiка Украши. - 2005, № 8. - С. 75-80.
6. Закон УкраТни "Про еколопчну експертизу"// Вiдомостi Верховно'' Ради Украши. - 1995, № 8. - С. 54.
7. Закон УкраТни "Про охорону навколишнього природного середовища"// Вщомос-тi Верховно'' Ради Украши. - 1991, № 41. - 546 с.
8. Калиновський С. Ощнка впливу i еколопчна експертиза - сьогоднi i завтра// Рщ-на природа. - 2000, № 1. - С. 17-24.
9. Качинський А.Б. Концепщя ризику у свгт еколопчно'' безпеки Украши. - К.: Н1СД, 1993, вип. 14. - 49 с.
10. Качинський А.Б., Хмшь Г.А. Еколопчна безпека Украши: аналiз, оцiнка, державна полпика. - К.: Н1СД, 1997. - 127 с.
11. Лазор О.Я. Державне управлшня у сферi реалiзацii еколопчно'' полiтики в Укра-i'm: органiзацiйно-правовi засади: Монографiя. - Львiв: Лiга-Прес, 2003. - С. 24-45.
12. Лазор О.Я. Еколопчна експертиза: теорiя, методология, практика: Монографiя. -Львiв: Лiга-Прес, 2002. - 364 с.
13. Лазор О.Я., Загвойська Л.Д. Еколого-економiчнi тдходи до реатзаци еколопч-но'' полпики// Економiка Украши. - К.: Преса Украши, 2002, № 12 (493). - С. 76-79.
14. SIGMA, OECD. Ощнка впливу як споаб удосконалення шструменпв полпики. -К.: Вид. дiм "КМ Академiя". - 2002, вип. 31. - 76 с.
15. Справочник по экологической экспертизе проектов/ Под ред. М.А. Пустовой-та. - К.: Урожай, 1986. - 191 с.
16. Юридична енциклопедiя: У 6 т. - К.: Укра'нська енциклопедiя, 2001, т. 3. - 792 с.
17. Canter L.W. Environmental Impact Assessment. McGraw-Hill. 1996.
18. Gilpin А. Environmental impact assessment (EIA): cutting edge for the twenty - first century. - Cambridge university Press, 1995.
19. Leopold, L.B., Clark, F.E., Hanshaw, B.B. & Balsey, J.R. A Procedure for Evaluating Environmental Impact. US Geological Survey Circular 645, Department of Interior, Washington DC, 1971.
20. Nichols R. i Hyman E. A review and analysis of fifteen methodologies for environmental assessment, Center for Urban and regional Studies, University of North Carolina, Chapel Hill, North Carolina, USA, 1980.
21. White, G. Organizing Scientific Investigations to Deal with Environmental Impacts. Paper presented to the Careless Technology Conference, Washington, DC. The Natural History Press, New York, USA, 1968. _
УДК 330.32(33+574) Ст. наук. ствроб. Н.М. Андреева, канд. екон. наук - 1н-т проблем ринку i економiко-екологiчних до^джень НАН Украти
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ЕКОЛОГ1ЗАЩ1 ШВЕСТИЦШНО1
Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРА1Н1
Розглянуто теоретичний базис еколопзацп швестицшно'1 дiяльностi в Укрш'ш, представлено авторську позищю з основних напрямiв класифшацп еколопчно орieнтованих швестицш.
Ключовi слова: еколопзащя швестицшно'1 дiяльностi, еколопчш швестицп.
Senior research worker N.N. Andreeva - Institute ofproblems of market, economic and ecological researches of NAS of Ukraine
Theoretical bases of investment activity in ecological sphere in Ukraine
The theoretical base of investment activity in ecological sphere in Ukraine is considered, author position is represented to basic directions of classification of the ecologically oriented investments.
Keywords: investment activity in ecological sphere, ecological investments.
В умовах кризового ресурсно-еколопчного стану Укра!ни питання еколопзацй швестицшно! дiяльностi набувають особливо! актуальностi. Су-часна ситуащя в iнвестицiйнiй сферi Укра!ни характеризуемся, з одного боку, полшшенням макроекономiчних показникiв економiки кра!ни, з шшого, нестабiльним iнвестицiйним клiматом. Обсяги швестування в рiзнi галузi i сфери економiки Укра!ни малi i не задовольняють нагальних потреб кра!ни. Необхiдно докорiнно змiнити iснуючi тенденцй в розвитку iнвестицiйного ринку Украши, особливо в еколопчнш сферi. Першi кроки в цьому напрямi вже зроблено. Уряд активно сприяе впровадженню швестицшних проектiв еколопчно! орiентацil. Так, реашзуються прiоритетнi проекти з охорони дов-кiлля, зокрема в рамках нацюнально! програми оздоровлення басейну Дншра i полiпшення якостi питно! води, Програми використання вiдходiв виробниц-тва i споживання на перiод до 2005 р., державш програми сощально-еконо-мiчного розвитку Полiського, Карпатського та Причорноморського регюшв i багато шших програм.
Важливим завданням вирiшення поставлено! проблеми е вироблення но-вих наукових пiдходiв до процесiв еколопзацй iнвестування в Укра!нi. Теоре-тичш аспекти екологiзацi! iнвестицiйно! дiяльностi частково вщображено у ба-гатьох роботах вггчизняних i зарубiжних авторiв, таких як Н.В. Пахомово!, А. Ендерса, К.К. Рiхтера, Т.С. Хачатурова, Н.Г. Фейтельмана, Т.Г. Бень, В.С. Ве-рещак, Б.В. Буркинського, Н.Г. Ковальово!, С.К. Харiчкова, Н.М. Андреево! та шших. Метою цього наукового до^дження е формулювання теоретичних основ еколопзацй швестицшно! дiяльностi.
Пiд еколопзащею iнвестицiйно! дiяльностi потрiбно розумiти комплек-сний i системний процес перетворення швестицшно! дiяльностi з урахуванням еколопчних обмежень, спрямований на зниження екодеструктивно! дi! сфер виробництва, обiгу, споживання, основним прюритетом якого е повсюдне впровадження новiтнiх досягнень науково-технiчного прогресу. Процеси пос-тiйного покращення якост довкiлля, якi закладено в основу еколопзацй швестицшно! пол^ики, можуть бути забезпеченi тiльки в рамках шновацшно! еко-логiчно! полiтики, яка реалiзовуеться на державному рiвнi. Еколопзащя швес-тицiйно! дiяльностi мае ч^ко виражений стратегiчний характер.
Теоретико-концептуальнi шдходи до вивчення питань екологiзацi! ш-вестицiйно! дiяльностi в Укра!нi потрiбно розглядати, виходячи з особливос-тей урахування еколопчного чинника в механiзмi iнвестування. У цьому контекст процес екологiзацi! iнвестицiйно! дiяльностi доцшьно вивчати у двох аспектах: вивчення теоретичних основ облжу екологiчного чинника при ре-алiзацi! всiх швестицшних процеЫв; вивчення теоретичних основ еколопчного швестування. Якщо у першому випадку розглядаються iнвестицiйнi iнструменти i механiзми, якi сприяють екологiзацi! будь-яких процешв швес-тування, то у другому йдеться про безпосередне швестування сфери приро-докористування та охорони навколишнього середовища.
Суб'екти екологiзацi! швестицшно! дiяльностi - це економiчнi суб'екти iнвестицiйно! дiяльностi, впливаючи на яю, можна досягати цiлей еколопза-цй. Умовно можна видiлити декiлька груп суб'еклв iнвестування: первиннi
(безпосереднi) суб'екти - це т^ якi безпосередньо вщповщають за процеси еколопчно! деструкцй; вториннi (непрямi) економiчнi суб'екти - це т^ якi впливають на первинних економiчних суб'ектiв i можуть сприяти ухваленню рiшень останнiми в напрямi реалiзацй еколопзацй швестицшно! полггики; суб'екти системи, яка керуе, - формують правове i/або мотивацiйне поле для перших двох груп суб'еклв; iншi суб'екти (неурядовi оргашзацй, мас медiа, установи освiти, iн.) - створюють у суспiльствi умови, сприятливi здшснен-ню еколопзацй.
Механiзми еколопзацй швестицшно! дiяльностi охоплюють рiзнi рiв-нi управлiння (кра!на, регiон, галузь, конкретний суб'ект господарювання). Практичну реалiзацiю екологiзацi! iнвестицiйно! дiяльностi в рамках загаль-но! екологiзацi! економiки потрiбно здiйснювати в рамках двох основних напрямiв, якi зорiентовано на впровадження досягнень науково-техшчного прогресу i мають найбiльший потенцiал: екореструктуризацiя виробництва та еколопчна модернiзацiя виробництва.
Структурне забруднення середовища потрiбно враховувати в обгрун-туваннi екологiчно! полiтики. З уЫе! сукупностi галузевих виробництв як в окремому регюш, так i у кра!ш в цiлому, насамперед, треба видшяти тi, рь вень впливу яких на навколишне середовище вищий за середнiй. I саме в них доцшьно проводити найактивнiшi еколопчно орiентованi iнвестицiйнi заходи, що дасть змогу вирiшувати екологiчнi проблеми оперативно i з найбшь-шою ефективнiстю.
Екореструктуризацiя е процесом природозахистно! перебудови галу-зево! структури нацюнально! економжи або шляхом скорочення попиту на продукщю "брудних" виробництв, або шляхом модершзацй галузей-спожи-вачiв продукцй цих "брудних" виробництв [1, с. 231].
В основi екореструктуризацi! лежить скорочення витрат ряду найваж-ливших видiв сировини i матерiалiв (зокрема стал^ амiаку, алюмiнiю, хлору, паперу на одиницю валового випуску), яке спостер^аеться в наш час у бшь-шостi розвинутих кра!н.
Скорочення ресурсо- i матерiаломiсткостi сфер виробництва, об^у i споживання, а, тим самим, i скорочення попиту на продукцш "брудних" сек-торiв економжи, е довготривалою тенденцiею. Воно, своею чергою, зумовле-но найважливiшими чинниками: поступовим збшьшенням частки сектора послуг i зниженням частки промисловостi у ВВП; змiною споживчо! поведш-ки i системи переваг унаслiдок зростання значення нематерiальних, зокрема екологiчних складових добробуту; переходом вiд масового iндустрiального виробництва до гнучкiших iндивiдуалiзованих i спецiалiзованих форм; скоро-ченням витрат матерiальних ресурсiв на одиницю валового випуску внасль док пiдвищення якост матерiалiв (наприклад, мiцностi сталi).
О^м довгострокових, можуть дiяти i короткостроковi чинники: тд-вищення рiвня свпових цiн на тi або iншi сировиннi товари, депресивне зни-ження темтв зростання ВВП або пряме скорочення його обсяпв i, як насль док, скорочення попиту на машини, устаткування, об'екти нерухомостi i да-лi - на будiвельнi та конструкцiйнi матерiали (метал, цемент i т.iн.).
Подiбнi структурнi змiни, якi приводять до скорочення частки еколопчно брудних галузей у ВВП, у наш час спостер^аються в рядi розвинутих кра!н. В !х числi - Австралiя, Австрiя, Бельгiя, Великобританiя, Шмеччина, Данiя, Iталiя, Iрландiя, Канада, Норвепя, США i Францiя. На жаль, на цьому тлi в багатьох кра!нах Схщно! i Швденно! Свропи ситуацiя з галузевою структурою економжи, як i зi структурним забрудненням середовища, не тiльки не покращала, а ще й погiршилася [1, с. 234].
Еколопчна модершзащя торкаеться змiн не мiж галузями, а всередиш них. Цi змiни е результатом коршного технiко-технологiчного оновлення ви-робництва. Найважливiшим iндикатором тако! модершзаци е скорочення витрат енерги, води i т.iн. на одиницю вироблювано! продукци. Проте засоби досягнення ще! мети вiдмiннi вiд екореструктуризаци. Як вважають фахiвцi, цей шлях характеризуеться бшьшою результативнiстю. Так, в Японп у 1989 р. споживання кшцево! енерги (електрики) було на 58,6 % нижче за рь вень, який би спостер^ався за вщсутност технологiчних змiн. Водночас, скорочення частки енергомютких секторiв економiки забезпечило зниження споживання електроенерги тшьки на 13 %. Аналогiчнi цифри було одержано для Швеци, Шмеччини i деяких iнших кра!н [2, с. 18]
Вщ категори "еколопзацп швестицшно! дiяльностiм необхiдно, на думку автора, перейти до категори "еколопчно орiентованого iнвестування". Однаковi на перший погляд, вони мають дещо рiзне змiстовне наповнення. Якщо еколопзащя швестицшно! дiяльностi - це комплексний i системний процес постiйного вдосконалення iнвестицiйного механiзму, то екологiчне швестування - це процес поточного швестування ресурсно-еколопчно! сфери господарювання, а еколопчно орiентоване iнвестування - це швестування всього народногосподарсь-кого комплексу з урахуванням екологiчних цшей i прiоритетiв.
Таке категорiальне трактування автор закладае в основу подальшого розу-мiння сут екологiчно орiентованих iнвестицiй. Вiдзначимо, що незважаючи на важливють i складнiсть осмислення дано! категори, в науковш лiтературi i мiжна-роднiй практицi дотепер не юнуе сталих категорiальних понять у цш сферi.
Пiд екологiчно орiентованими iнвестицiями у дослiдженнi розумiють вс види майнових та iнтелектуальних щнностей, якi вкладаються в госпо-дарську дiяльнiсть, i спрямованi на зниження та лжвщащю негативного антропогенного впливу на навколишне середовище, збереження, полшшення i рацiональне використання природноресурсного потенцiалу територiй, забез-печення екологiчно! безпеки кра!ни, внаслiдок яких досягаються екологiчнi, соцiальнi, економiчнi i пол^ичш результати [3, с. 98].
Ц результати виявляються на таких рiвнях: екологiчнi - полягають у зниженш антропогенного i техногенного навантажень на навколишне середовище, у шдвищенш якост ресурсоспоживання; соцiально-економiчнi - у тдви-щеннi рiвня життя населення, ефективност суспiльного виробництва i примно-женнi нацiонального багатства кра!ни. Пол^ичш результати полягають у змен-шенш рiвня полiтично! залежностi кра!ни вщ зарубiжних постачальникiв ре-сурсiв, розширенш можливостей використання мiжнародних домовленостей для активiзацi! торгiвлi квотами, екологiчно орiентованою продукцiею i т.iн.
Виходячи з особливостей i напрямiв реалiзацi!, еколопчно орiентованi iнвестицi! потрiбно класифiкувати, на думку автора, таким чином: еколопчш швестицй; ресурсозберiгаючi iнвестицi!; iнвестицi!, яю спрямовують у сферу забезпечення ресурсно-еколопчно! безпеки; екологiчно орiентованi шнова-цшш iнвестицi!.
У своему дослiдженнi автор не випадково окремо видшяе три останш рiзновиди "екологiчно орiентованих швестицш". Зумовлено це насамперед специфiкою останшх i необхiднiстю глибинно! систематизацi! всього комплексу такого роду швестицш. На жаль, незважаючи на те, що тема еколопч-ного швестування розглядаеться достатньо давно в науковш лггератур^ сис-темне розумiння таких процеЫв як у теорi!, так i у практицi, вiдсутне.
В економiчнiй лiтературi по-рiзному трактують змют понять: "еколо-гiчнi iнвестицi!", "швестицй природоохоронного призначення", "ресурсозбе-рiгаючi швестицй", "еколопчно орiентованi iнвестицi!", "екологiзацiя швестицшно! дiяльностi", "екологiчна iнвестицiйна дiяльнiсть".
Зокрема, 1.Р. Смагарiнський, дослiджуючи процеси фшансування при-родоохоронних заходiв, вщзначае деякi його особливостi: будучи ресурсом iндустрiальним, вони зберiгають ресурс природний, такий, який мае кашталь-ну фондову форму грошово! оцiнки; ефектостворюючою основою для них е збиток, якому вдалося запобшти, як рiзновид економiчного ефекту в його специфiчному проявi у сферi природокористування [4, с. 76].
Вщзначимо, що вщповщно до рекомендацiй конференцi! европейсь-ких статистиюв, викладених в Gдинiй европейсьюй стандартнiй статистичнiй класифiкацi! природоохоронних об'екив i витрат на охорону навколишнього середовища (Париж, 13-17 червня 1994 р.), розрiзняють двi конкретнi форми природоохоронно! дiяльностi: поточну природоохоронну дiяльнiсть i приро-доохороннi заходи. Поточна природоохоронна дiяльнiсть - це неперервно здшснювана дiяльнiсть, спрямована на досягнення стабшьност або полш-шення стану навколишнього середовища. Вона пов'язана, в основному, з експлуатащею, а не створенням основних фондiв природоохоронного призначення. Природоохоронш заходи - це природоохоронна дiяльнiсть, яка здшснюеться з метою ютотного полiпшення стану навколишнього природного середовища або створення умов для його полшшення. Результатом природоохоронних заходiв може бути створення основних фондiв природоохоронного призначення [5, с. 185]. Саме тому термш "природоохоронш заходи" часто асощюеться з термшом "природоохоронш швестицшш заходи".
Проте, природоохоронш швестицй е тшьки деякою складовою части-ною швестицш еколопчних. Пiд екологiчними швестищями у дослiдженнi ро-зумiють вш види майнових та iнтелектуальних цшностей, якi вкладаються в народногосподарський общ основною метою яких е запобшання, обмеження, усунення i вiдновлення забруднень навколишнього природного середовища.
Певну особливу шдгрупу, яка безпосередньо пов'язана з проблемами безпеки, автор зараховуе до категорй швестицш, яю спрямовують у сферу забезпечення ресурсно-еколопчно! безпеки. 1нвестицй, пов'язаш з проблемами ефективного використання природно-ресурсного потенщалу, яю мають iмо-
вiрнiсний характер i забезпечують збереження життево важливих компонен-тiв природно-ресурсного середовища суспiльства, у своему дослiдженнi автор вщносить до категорi! швестицш, спрямованих на забезпечення ресур-сно-еколопчно! безпеки.
Бiльшiсть економiстiв взагалi не вщносять iнвестицi! ресурсозбер^а-ючого призначення до категори "еколопчних" i видшяють !х в особливу са-мостшну групу [6]. Пов'язано це насамперед з тим, що такого роду швестици характеризуються не тшьки економiею природних (мiнерально-сировинних, паливно-енергетичних, водних, люових, атмосферних та iн.) i матерiальних (створених людиною) ресурсiв, але й економiею трудових, фiнансових, ш-формацiйних та iнших видiв ресурЫв. Такого роду iнвестицi! часто характеризуються отриманням значних прямих економiчних ефегав.
Пiд "ресурсозберiгаючими iнвестицiями" автор мае на увазi тiльки ш-вестицi!, якi характеризуються економiею природних ресурЫв. Дану катего-рiю автор видшяе в особливу пiдгрупу еколопчно орiентованих iнвестицiй.
Iнвестицi!, як пов'язаш з питаннями забезпечення ресурсно! складово! ресурсно-екологiчно! безпеки, автор вiдносить до групи iнвестицiй, якi спря-мовано у сферу забезпечення ресурсно-еколопчно! безпеки. Початкове базис-не поняття "ресурсно-еколопчна безпека" (РЕБ) визначають в науковш л^ера-турi у двох аспектах [7]: стан задоволеност життево важливих потреб держави (особи, суспшьства в цшому) у природних ресурсах i здоровому середовищi; система законодавчо за^плених полiтичних, правових, економiчних i еколопчних гарантш, якi забезпечують за допомогою сукупност певних умов i за-ходiв, створення i шдтримку прийнятного (з соцiально-економiчних позицiй) рiвня захищеностi держави (особи, суспiльства) вщ дi! дестабiлiзуючих чинни-кiв розвитку, у першу чергу таких, як зростання дефщиту ресурЫв, втрата (виснаження) компоненпв природно-ресурсного потенцiалу, життево важливих для здоров'я i благополуччя населення внаслiдок порушення стабiльностi i функцiонування екологiчних систем рiзного iерархiчного рiвня.
Пiд iнвестицiями, призначеними для забезпечення ресурсно-еколопчно! безпеки, автор розумiе всi види майнових та штелектуальних цiнностей, якi вкладаються в народногосподарську дiяльнiсть, !х основною метою е захист життево важливих штерешв ошб, суспiльства, господарюючих суб,ектiв вiд ре-альних або потенцiйних загроз, викликаних антропогенним, техногенним або природним впливом на навколишне середовище, а також не рацюнальним при-родокористуванням, що призводить до виснаження природних ресуршв.
Еколопчно орiентованi iнновацiйнi iнвестицi! - це одна з форм еколопчно орiентованого швестування, яка здшснюеться з метою впровадження досягнень науково-техшчного прогресу в iнвестицiйну дiяльнiсть тд-приемства [8, с. 105].
Особливютю екоiнновацiйних iнвестицiй е !х висока кашталомю-ткiсть. У зв'язку з цим можна зробити висновки про складшсть акумуляци необхiдних фiнансових ресурЫв пiдприемствами на даному етапi розвитку економжи Укра!ни, про неможливiсть ефективного використання багатьох фшансових джерел i необхiдностi державного стимулювання i фшансово! пiдтримки еко-iнновацiйно! iнвестицiйно! дiяльностi.
Державне стимулювання мае передбачати як стимули позитивно! мо-тиваци (нове украшське швестицшне та iнновацiйне законодавство може бути визнане прогресивним у цьому напрям^, спрямоваш на стимулювання i впровадження еколопчно орiентованих iнвестицiй, так i стимули негативно! мотивацiï (нормування викидiв, штрафи, збори за використання природних ресурЫв i забруднення навколишнього природного середовища тощо).
Варто наголосити, що ршення про участь в швестицшному проектi та його державну фшансову пiдтримку необхiдно приймати з урахуванням рiзних груп критерiïв i оцшок. У зв'язку з цим процедура вщбору екологiчно орiенто-ваних iнвестицiйних проектiв мае включати як формашзоваш методи розрахун-ку кшьюсних критерiïв оцiнки економiчноï ефективностi в рамках екологiчноï атестацiï проектiв, так i неформашзоваш (експертнi) методи анашзу рiзних ас-пектiв проектiв. Методична i методолопчна база реалiзацiï та економiчних ощ-нок екологiчно орiентованих iнвестицiйних проектiв перебувае на стади ста-новлення. Тому першорядним завданням украшсько!" держави повинна стати шдтримка академiчноï i вузiвськоï науки, яка займаеться дослщженням у цьому напрямь
Резюмуючи викладене вище, можна констатувати, що створення теоретичних засад еколопзацй швестицшно!" дiяльностi створюе базисну основу теоретичного осмислення еколопзацй економжи Украши в цшому. Еколо-гiзацiя економiки Украïни (в рамках концепци сталого розвитку) е не-вiд,емною умовою швидкоï iнтеграцiï нашоï краïни у свiтову економiку.
Лггература
1. Пахомова Н.В., Рихтер К.К. Экономика природопользования и экологический менеджмент: Учебн. для вузов. - СПб.: Изд-во С-Пет. ун-та, 1999.- 488 с.
2. Janicke M., Binder M., Monch H. Dirty industries: patterns of change in industrial countries// Environmental and resource economics. Vol.9. - 1997. - P. 14-20.
3. Андреева Н.Н., Харичков С.К. Экологоориентированные инвестиции в системе обеспечения ресурсно-экологической безопасности. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2000. - 196 с.
4. Инвестиционная политика природопользования/ Под ред. Т.С. Хачатурова, Н.Г. Фейтельмана. - М.: Наука, 1989.- 277 с.
5. Шимова О.С., Соколовский Н.К. Экономика природопользования: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 377 с.
6. Эндерс А., Квернер И.. Экономика природных ресурсов, 2-е изд. - СПб.: Питер, 2004.- 256 с.
7. Степанов В.Н., Круглякова Л. Л., Харичков С.К. и др. Система ресурсно-экологической безопасности: основные понятия и определения/ НАН Украины. - Одесса: ИП-РЭЭИ, 1995. - 65 с.
8. Андреева Н.Н. Экологические инновации как базис процессов экологизации инвестиционной деятельности в Украине// Наук. пращ Донецького НТУ. - Донецьк: ДонНТУ, 2003, вип. 68. - С. 101-107. _
УДК 502.33: 658.012.32 Acnip. 1.М. Кобушко - Сумський
державный ушверситет
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО БЮДЖЕТУВАННЯ
Дослщжено проблеми фшансового забезпечення еколого-економiчноï збалансова-ност господарсько1' дiяльностi пщприемсгв. Одним з шструменпв виршення дано'1 проб-
