CC BY
28
Н. Ю. Брюховецька
академк АЕН Украши д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-6652-4523
e-mail: N.Bryukhovetskaya@gmail.com,
I. П. Булеев
академк АЕН Украши д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-7912-3649
e-mail: buleev.ivan@gmail.com
1нститут економки прOMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кит ресурси i механ1зми швестицшно-шновацшного розвитку
промислових пщприемств украши1
Актуальшсть та постановка проблеми. Провщними шститущями, експертами прогнозуеться зниження TeMniB розвитку eKOHOMiKH свгту у найближчi роки, а деяк фахiвцi вiдмiчають велику вiрогiднiсть початку свггово! фiнансово-eкономiчноí кризи у 2019-2020 рр. У кшщ 2018 р. Свгтовий банк (СБ) змшив оцiнки розвитку свггово! e^^Mi™ (СЕ) у бiк зменшення на 2018 р. iз 3,1 до 3,0 %, на 2019 р. - iз 3,0 до 2,9%, у зв'язку iз зростанням ризиюв та несприятливих фак-торiв. У оглядi СБ «Перспективи свггово! економ1ки» (Darkening skies) оприлюднене зростання СЕ у 20202021 рр. на рiвнi 2,8% щорiчно [1]. Тобто темпи розвитку свггово! eкономiки гальмуються, як знижуються i темпи зростання eкономiки великих краш, що фор-мують ринковi вiдносини у сво!х господарствах i вибу-довують новi вiдносини зi СЕ. Прогноз СБ темтв зростання для таких краш: 2019 р. — плюс 4,2% (попере-днiй прогноз — плюс 4,7%; 2020 р. — плюс 4,5%; 2021 р. — плюс 4,6%), що нижче вщ попередшх ощнок. Щодо eкономiки Украши, яку вiднeсeно до великих держав, що формують та розвивають ринковi вщно-сини, СБ прогнозуе на 2019 р. зростання у 2,9% (ра-нше оцiнювалось у 3,5%); на 2020 р. — зростання на 3,4%; на 2021 р. — зростання на 3,8%. Якщо проаналь зувати наведет вщсотки, то можна зробити висновок про подальше вщставання eкономiки Украши вщ-носно кра'ш, що розвиваються. Тобто при умовах реа-лiзацil прогнозiв СБ вiдносно розвитку СЕ, вгтчизняна eкономiка залишиться у рядi вщстаючих, а якщо збу-дуться прогнози вщносно початку свггово! кризи у 2019-2020 рр. перспективи вгтчизняно! eкономiки та-кож не райдужнi, оскльки краша мае вiдкриту, над-мiрно eкспортно-iмпортну сировинну та низько тех-нологiчну eкономiку, яка е низько конкурентоспро-можною на зовнiшнiх i навiть на внутрiшньому ринках.
Для краш такого типу свiтовi кризи найбшьш вражаючi. Адже зменшення виробництва товарiв, якi найбшьш затрeбуванi на свгтових ринках, веде до ско-рочення потреби сировинних товарiв, паливно-енер-гетичних рeсурсiв, робочо! сили, натвфабрикапв, якi i складають основи eкономiки краш, що розвиваються та намагаються вбудуватись у господарськ вiдносини високотехнолопчних краш, тeхнологiчнi ланцюги транснацiональних компанш (ТНК). I це пiдтвeр-джено свiтовими та рeгiональними фiнансово-eконо-
мiчними кризами друго! половини ХХ ст. та початку XXI ст.
Особливютю майбутньо1 кризи, яку прогнозують фахiвцi у 20-30 роках XXI ст., на думку фшансового експерта А. Куща [2], стане зб^ спаду короткостроко-вих, середньострокових та довгострокових циклiв еко-номiчноl активностi. Короткостроковi цикли пов'язанi iз товарними, сировинними запасами, яю в умовах кризи скорочуються, тдприемства не потребують по-повнення запасiв, що скорочуе вщповщш ринки сировинних, експортно орiентованих eкономiк, якою е i Украша. Пiсля занепаду коротких циклiв пщприем-ства та суб'екти господарсько1 дiяльностi (СГД) згор-тають iнвeстицiйну дiяльнiсть, що приводить до кри-зового стану середньострокових циктв eкономiчноl активносп СГД, пiдприемств. Вихiд iз кризи середньострокових циктв eкономiчноl активноси, потребуе зростання капiтальних iнвeстицiй, що е !х основою як середньострокових, так i довгострокових циклiв, що пов'язаш iз переходом до нових технолопчних укладiв (ТУ) третього (четвертого) техшко-технолопчних ре-волюцiй. Пeрeхiд кра1н до V та VI ТУ потребуе знач-ного зростання швестицш, яких недостатньо як у СЕ, так i в eкономiках транзитивних суспшьств.
Вище названi процеси вщбуваються в умовах за-вершеного екстенсивного розширення свiтового та ре-гюнальних ринков, перерозпод^лу вже освоених рин-кiв, витiснeння традицiйних товарiв та послуг новими товарами, що виробляються за NВIС-тeхнологiями, цифровими технолопями i т. iн., що погiршуе конку-рeнтоспроможнiсть вiтчизняних СГД, промислових пщприемств реального сектору eкономiки.
Розробка концепцп розвитку eкономiки кра1ни, парадигми швестицшно-шновацшного розвитку пiд-приемств та СГД в умовах нестабильного внутрiшнього та зовншнього середовища, оптимальне викорис-тання матeрiальних та iнтeлeктуальних рeсурсiв шляхом формування та рeалiзацil мeханiзмiв стимулю-вання iнвeстицiйноl активностi СГД, тдприемств, су-часних моделей швестицшно-шновацшного розвитку промислових пщприемств е одшею iз актуальних проблем кра1н, що розвиваються на принципах ринкових вщносин, eкономiки та промисловостi Украши, СГД, промислових пщприемств рiзних форм власносп та розмiрiв.
1 Статтю пiдготовлeно за поточними матeрiалами НДР «Стимулювання iнтeлeктуалiзацil пiдприемств реального сектора економжи» 2018-2021.
Огляд сучасних публжацш та дослджень за проблемою. Починаючи iз юнця XIX ст. у свгтовш економiч-нiй науцi вщбуваеться боротьба м1ж класичною еконо-мiчною теорiею i соцiапiстичною полiтекономiею, що базуеться на трудах класично'1 полгтично! економп у марксистському трактуваннi та роботах 1х послщовни-юв у кра'1нах так званого соцiапiстичного табору. На юнець ХХ — початок XXI ст. майже вся економiчна теорiя стала базуватись на буржуазних класичнш (не-окласичнiй), лiберальнiй (неолiберальнiй) теорiях, !х рiзноманiтних течiях та школах, i навiть в економiчних теорiях кра!н, що вiцносять себе до сощалютичних (нароцних) мае мiсце конвергенщя буржуазних та со-цiалiстичних теорш, (КНР, Куба, В'етнам та ш.). Перец постсоцiалiстичними кра'1нами тсля розпацу сощ-алiстичного табору i реформування на капiталiстичний лад управлшня, власностi, iнститутiв соцiального роз-витку, об'ективно стало питання: формувати еконо-мiку як самоцостатню, що базуеться на принципах максимально можливого самозростання, викорис-тання перш за все внутршшх ресурсiв (цим шляхом тшли Росiйська Фецерацiя, КНР та ш.), чи вбудува-тись в економiку розвинутих кра!н (союзiв), в техно-логiчнi ланцюги ТНК (цим шляхом тшли пострадян-ськ1 кра!ни, схщноевропейськ постсоцiалiстичнi кра-!ни). Украша обрала шлях розвитку свое! економiки у напрямi вбудови 11 в економiку бвропейського Союзу та в економ^ ТНК США та iнших кра!н. При цьому було зруйновано перспективы напрями розвитку ви-сокотехнологiчних галузей промисловостi (аерокос-мiчну, фармацевтичну, автомобшебудування тощо), рiзко послаблено фундаментальну науку, вищу освiту, охорону здоров'я, духовшсть, цiнностi та iн. У результата до цього часу стан соцiально-економiчного розвитку кра!ни не досяг рiвня 1991 р., йдуть процеси де-iнцустрiалiзацil, м^рацп населення (перш за все пра-цеспроможного вiку). Стрiмко падае рiвень шнова-цшно-швестицшно! акгивностi СГД [3; 4; 5].
Аналiз цих процесiв i напрямiв виходу iз системно! соцiально-економiчно1 кризи викладено у нацю-нальних i наукових цоповiцях шститупв сощально-економiчного профилю НАН Украши [6; 7; 8; 9], у публжащях монографiчного характеру 1нституту еко-номiки та прогнозування НАН Украши, 1нституту економiки промисловостi НАН Украши, Науково-цослiцному центрi iнцустрiальних проблем розвитку НАН Украши, економiчних кафедр ВНЗ, Академп економiчних наук НАН Украши [5; 10; 11; 12], наукових статтях тощо. Проблеми розвитку економiки Украши, 11 промислово'1 полiтики, iнститутiв, СГД, тд-приемств цослiцжувались науковими спiвробiтниками [13; 14; 15; 16; 17 та ш.].
У бшьшоси вiцмiчених та в рядi наукових публь кацш iнших авторiв простежуеться трацицiйний даа-лектичний матерiалiстичний пiцхiц до аналiзу об'екту та предмету цослiцження, недолжом якого е фактичне iгнорування значення духовносп, цiнностей людини, спшьноти в економiчнiй цiяльностi СГД. Як один iз узагальнюючих показниюв економiки бшьшють на-уковцiв розглядають валовий внутршнш продукт (ВВП), валовий нацiональний дохщ (ВНД), не акцен-туючи уваги на те, що е три методи 1х оцшювання (ви-мiру) ВВП: за виробництвом; за споживанням; за до-бавленою вартiстю. Використання 1х дае результати, як суттево рiзняться i дане положення неможливо норувати. Також у рази рiзняться показники ВВП (ВНД) при вимiрi за номiналом (обмiнним курсом на-цiональних валют) i за паритетом кутвельно! спромо-жностi (ПКС) у доларах США i у нацюнальнш валютi.
Тому можна погодитись iз цослiцниками, як вва-жають, що ВВП перш за все характеризуе тренди еко-номiки, рiвень 11 комерцшно! активностi, критично вщносяться до отриманих за рiзними методиками кльюсних показниюв. Крiм того, методи оцшки по-слуг, що включаються до ВВП, не завжди об'ективш, а 1х обсяг у свгтовш економiцi у 2017 р. складае 64%, у розвинутих кра'1нах досягае 70-80%, (табл. 1).
Структура ВВП свггу та окремих кра'ш у 2017 р., %
Таблиця 1
Кра'1на ВВП Сектор послуг Реальний сектор
Всього у тому чи^
промисловють сшьське господарство
Свiт в цшому 100,0 64,0 36,0 32,0 4,0
США 100,0 80,0 20,0 18,0 2,0
Великобританiя 100,0 74,0 26,0 24,0 2,0
Нiмеччина 100,0 67,2 32,8 31,7 1,1
Казахстан 100,0 60,0 40,0 30,0 10,0
Роетя 100,0 58,0 42,0 35,0 7,0
Iндiя 100,0 50,0 50,0 25,0 25,0
Укра'1на 100,0 48,0 52,0 39,0 13,0
Бшорусь 100,0 41,0 59,0 46,0 13,0
Китай 100,0 35,0 65,0 51,0 14,0
* Складено за даними Светового банку: World Bank. World Development Indicators. URL: https://datacata-log.worldbank.org/dataset/world-development-indicators.
Дискусшним також e включения до ВВП ресур-ciB, що "працюють" у спекулятивному фiнансовому секторi, використовуються ряд купiвлi працюючих пiдприeмств, приватизацп тощо. Тому доцшьно оно-вити визначення категорш ВВП i ВНП, швестицп та методи !х оцшювання. 6 ще низка питань, яю необ-
хiдно уточнити, вiдкоригувати з урахуванням досвщу роботи вiтчизняних СГД в умовах ринкових вщносин.
Мета дослщження — на пщГрунп аналiзу теорп та практики функдiонування економiки Украши, 11 про-мисловостi та СГД, пщприемств в умовах формування ринкових вщносин обГрунтувати концепцiю 1х подаль-шого розвитку, парадигму активiзацil швестицшно!
активноси СГД, моделей та мeханiзмiв забезпечення ефективносп швестицшно-шновацшно1 дiяльностi промислових пщприемств реального сектору еконо-мiки в умовах падаючих ринюв, переходу до нових технолопчних укладiв, необхщносп зростання духов-ностi та щнностей людини, колективу, суспшьства, людсько1 спшьноти.
Для досягнення поставлено1 мети використову-ються сучаснi методи дослiджeння, а також поло-ження, що у цен^ eкономiчних вiдносин знаходиться людина, спшьнота, колективи, як! мають певну духо-внiсть, цшшсть, зв'язки. Дослщження цих аспeктiв вь дносин проведено !з використанням тр!алектики, кон-цепци трьох сил розвитку. Людина розглядаеться як суб'ект, що мае духовно-бю-сощальну природи [18; 19], а спшьнота (колектив) мае сощальну духовшсть, яка може включати також релтйну духовшсть, але значно ширше за останню. Такий пщхщ дозволяе бшьш повно розкрити економ1чш процеси, як! вщбу-ваються у вгтчизнянш економщ, у СГД, на пщприем-ствах в умовах змши парадигми та вектор!в розвитку, швестицшно1 активность
Викладення основного матерiалу.
Деят тенденци розвитку економЫи Украти у роки незалежностi
Сощалютичний шлях розвитку eкономiки Укра-1на (рeспублiка у складi Союзу РСР) завершила, ма-ючи чисeльнiсть населення понад 52 млн оаб, достат-ньо розвинуту на той час промисловють i агропроми-словий сектор. За деякими оцшками li промисловють входила до десяти найбiльш розвинутих у бврот. Еко-номiка функцюнувала у тюнш кооперацп з шшими рeспублiками, СГД входили у единий народногоспо-дарський комплекс кра1ни, у довп мiжрeспублiканськi тeхнологiчнi ланцюги. Руйнування кооперацп СГД стало одним !з важливiших факторiв спаду промисло-вого виробництва незалежно1 Укра1ни. I це свщчить про те, що економ^ розвивае не лише тeхнiчний про-грес, а, перш за все, так званий людський фактор, тобто духовшсть, знання, цшносп, громадянська свь домють.
Незважаючи на достатньо велику тeриторiю, чи-сeльнiсть населення, матeрiальнi i людськ ресурси eкономiка Украши займае скромне мюце у свгтовш eкономiцi, про що свiдчать дат табл. 2.
За даними Свгтового Банку у перюд з 1991 по 2013 р. !з 157 краш свгту лише 3 краши не досягли р!вня ВВП 1991 р. Це Украша — мшус 30,1%,Груз!я — мшус 18,9%, Центральноафриканська рeспублiка — мшус 1,9%.
На цей час для Украши характерш падают ринки, низька кутвельна спроможшсть населення та суб'ектiв господарсько1 д!яльносп (СГД), нестабильна нацiональна валюта, швидка дезштегращя промисло-восп, низький рiвeнь мехашзацп сшьського господар-ства, експорт сировини та продукцп (натвфабрикатав) низьких тeхнологiчних укладiв, як! складають основну масу загального експорту краши.
За даними дослщження ряду фахiвцiв [21], голов-ними товарами експорту Украши у 2016 р. (80%) були: чорш метали; зерно; продукти продовольчого призна-
Таблиця 2
O^eMi показники економiки Украши та i'i' ресурсiв (2016 р.) у вщсотках до вiдповiдних показниыв свiту (100 %) та вщхилення вщ «досконалого ринку», %*
Показники Глоба- Вщхилення
льна вага вщ умов
Украши «досконалого ринку»
Населення 0,60 0
Робоча сила 0,65 +8,00
Безробитя 1,00 +67,0
Площа 0,40 -33,0
ВВП 0,12 -80,0
Валове нагромадження кат- 0,08 -87,0
талу
В1дплив ПП 0,01 -98,0
Експорт товарiв та послуг 0,21 -61,0
Грошова маса 0,05 -92,0
Внутршт кредити приват- 0,05 -92,0
ному сектору
* Розраховано за даними Светового Банку (World Bank) [20]. Використано удосконалений авторами метод С. Кораблша [5, с. 206].
чення; продукщя низьких передiлiв хiмiчноí промис-ловостi. Структура експорту практично не мшяеться десятирiччями. Але ситуащя на свiтовому ринку сут-тево мшяеться. Ряд заруб1жних вчених доводять, що у перюд iз 1650 р. мае мюце iсторичний тренд падшня цiн [22]: на пшеницю та цукор — iз 1830 р., на ву-гшля — iз 1890 р., на чорш метали (чавун) — iз кшця 1940 р. Тобто на товари, яю складають основу експорту Украши, цши мають довгострокову тенденщю зниження. Тому потрiбна змiна моделi господарю-вання, структури промисловостi, якщо краша прагне мати стшю позицп на свiтових ринках. Для цього не-обхiдно критично проаналiзувати теоретичш напрями стратеги розвитку та 1х використання на практицi.
Теоретичне пШрунтя розвитку економКи Украши
Майже 30 роив Украша рухаеться виключно за орiентирами, заданими Вашингтонським консенсусом: приватизации, дерегуляци та лiбералiзацn з од-ночасним демонтажем усiх попередшх шститупв державного управлiння [5, с. 7]. У результата побудована економ^: мала, вщкрита, сировинна. Бшьш детально Украша характеризуеться низькими показниками за вагою у глобальнш економщ (табл. 2), а використання рiзноманiтних методiв вимiру показниюв макрорiвня та 1х складових робить 1х неточними (табл. 3) i дае можливють манiпулювати показниками зацiкавленим полiтикам, чиновникам, правлячим групам пануючих класiв.
Як видно iз табл. 3. у розглянутий перюд ВВП за обмшним курсом гривш до дол. США у 2-3,8 раза рiзниться вщ ВВП у дол. США за ПКС. Тому доцшьно ВВП оцшювати у нацiональнiй валютi, у порiвняних (стабшьних) цiнах, доповнюючи цiновi показники на-туральними. 1накше неможливо буде i надалi довiряти статистичним даним, як вiдмiчае полiтичний аналiтик iз Нью-Йорка Майкл Овергрин в ефiрi PolitWera: не можна вiрити звггам США, цифрам, як1 вони наводять (бюджет, ВВП, ВНД та ш.)1.
1 Майкл Овергрин в прямом эфире PolitWera: efire-politwera-strategicheskie-celi-ssha-2019.html (дата
Стратегические цели США 2019.иЯЬ: http://e-news.su/ звернення 16.01.2019).
mnenie-i-analitika/261219-maykl-overgrin-v-pryamom-
Таблиця 3
ВВП Украши по ПКС i обмшному курсу нашональноТ валюти, дол. США_
Роки
Показники 2012 2013 2014* 2015* 2016 2017
ВВП за обмшним курсом, млрд 187,0 179,6 132,3 90,9 93,3 93,5
дол. США
% до 2012 р., до попереднього 100 96,0 70,7 43,6 47,4 50,0
року, % - 96,0 73,5 68,9 102,6 100,2
ВВП за ПКС, млрд дол. США 386,4 392,6 373,4 340,5 356,0 353,8
% до 2012 р., до попереднього 100 101,6 96,6 88,1 92,1 91,6
року, % - 101,6 95,1 91,2 104,6 99,4
ВВП за ПКС: ВВП в дол. США, % 206,6 218,6 282,2 374,6 381,6 378,4
* Pi3Ke падiння показникiв 2014-2015 рр. е результатом девальваци гривнi.
Слщ зменшити вплив на ВВП сектору послуг, оскльки не всi з них мають нацiйнi методи оцшювання (займаючи значну, а у деяких кранах переважа-ючу питому вагу). Необхщно окремо розглядати ВВП реального сектору економiки i ВВП сфери послуг, ви-ключивши з них неодноразово зараховаш та та, що не виконують функцiю задоволення природних потреб людини, суспшьства, спшьноти (хрематистичш товари та послуги).
При оцiнюваннi реального ВВП краши необхiцно також враховувати вплив на його розмiр державного внутршнього та зовнiшнього боргу, який у ряцi кра'1н перевищуе рiчний ВВП, а темпи зростання боргу пе-ревищують темпи росту ВВП.
Очищення узагальнюючого показника економiч-ного стану на мегарiвнi дозволить мати надшну та ре-альну базу оцшювання швестицшно-шновацшного розвитку кра'1ни, СГД, людини, як духовно-бю-соща-льного суб'екта суспшьства та виробництва. Такий пщхщ посилюе позицп цослiцникiв, як вважають, що базисом економiки, суспшьства е духовшсть, духовний стан суспшьства, а надбудовою — всi суспiльнi вщно-сини: економiчнi, полiтичнi, правовi, а також культура, держава та iншi громадськ iнститути [3; 23, с. 33].
Викладеш положення дозволяють вiцновити зв'язки сучасно'1 економiчноl теорп iз гешальними трактуваннями економiки Платоном, Ксенофонтом, Аристотелем [24; 25; 26], у яюй вони видшяли еконо-мiю (мистецтво ведення домашнього господарства та управлшня ним) i хрематистику (мистецтво робити грошi та використовувати 1х на задоволення непри-родних бажань, накопичення та використання за схемою «грошi роблять новi грошЬ> (Д ^ Д + АД). В су-часних умовах до хрематистики мають бути вiцнесенi доходи вщ спекулятивних бiржових та iнших операцш, лихварство, наркобiзнес, агресивний вшськово-про-мисловий комплекс, небажаш та небезпечнi сощальш послуги тощо. Очищений вiц хрематистики ВВП вщ-повiцного рiвня (держави, регюну, територiальних громад, товарно'1 продукцп СГД та iн.) дасть можли-вiсть реально характеризувати результати труда спшьноти конкретного рiвня, а мехашзми 1х формування та розвитку будуть орiентованi на акгивiзацiю швести-цшно'1 цiяльностi СГД.
Iнвестицiйна цiяльнiсть е основним фактором, що забезпечуе вщтворення процесу виробництва СГД уах без винятку суспшьств. 1нвестицп сприяють фор-муванню та розвитку матерiальних, трудових, духов-них ресурсiв розвитку виробництва, удосконаленню розбудови та модершзацп робочих мiсць, i у цьому ас-
пекта вони входять до реального сектору економ1ки. Ti ж швестици, що створюють умови розширення виробництва для задоволення неприродних потреб, ш-фраструктури для цього, послуг, розкошi i т. ш., пра-вомiрно вiдносити до хрематистики. Вони «вщсосу-ють» ресурси iз реального сектору економiки i повинш бути виключенi iз всiх показниюв реально! економiки. ВВП, товарну продукщю доцшьно оцiнювати через додану вартасть, з обов'язковим додатком у натураль-них показниках (у постiйних порiвняних цiнах) виго-товлено! та реалiзованоï продукцп.
Ывестицп як домтанта cmaôubHocmi та розвитку економжи
Економiчна теорiя та практика на всiх етапах свого розвитку придшяла увагу проблемам швесту-вання, iнвестицiйного розвитку, в останш десятирiччя розглядаючи його у тасному зв'язку iз iнновацiйною дь яльнiстю, технiчними революцiями (III-IV), техноло-гiчними укладами, тим не менш е необхiднiсть зупи-нитися на дефшщях та категорiях, пов'язаних iз iнве-стицiйною дiяльнiстю (IД) СГД, 1х к1льк1сним та як1с-ним оцшюванням.
В економiчнiй лiтературi, спецiалiзованих словниках, монографiях i дисертащях можна знайти чи-сельнi визначення категорп iнвестицiя, iнвестицiйна дiяльнiсть, швестицшна активнiсть i т. iн.
Одш вважають, що мета iнвестицiй — вкладення ресурсiв, (матерiальних, iнтелектуальних, фшансових тощо) для забезпечення прибутку [27, с. 630-632; 28, с. 12-13; 29, с. 258], iншi — прибутку i нарощення ак-тивiв [30, с. 488; 31, с. 23; 32, с. 85], деяю — просто довгостроковi фiнансовi вкладення в дочiрнi та пов'язанi тдприемства [33, с. 32, 352]. Значна юль-к1сть дослiдникiв пов'язуе сутшсть iнвестицiй з наро-щенням основних та оборотних капиатв (фондiв), ототожнюють iнвестицiï з капiтальними вкладеннями у виробництво, людський капiтал та ш. [30; 31; 32].
Загальним принципом бшьшоста дефiнiцiй е те, що дослщники розглядають категорiю iнвестицiï як виробничий, технолопчний процес, дослiджують дану категорда, керуючись принципами матерiалiстичноï дiалектики, яка мало уваги прид1ляе людиш з ïï ду-ховно-бiо-соцiальною природою, а звщси й категорi-ями «свобода-вщповщальшсть», гуманiстичною метою iнвестицiй. !нвестицшний ресурс — сукупнiсть духов-них, матерiальних i соцiальних ресурсiв, яю реально використовуються або готовi для 1х використання у розвитку вщповщного СГД з метою досягнення головного — реалiзацiï духовно-бiо-соцiальноï сутноста людини, виготовлення товарiв та послуг для задово-
лення природних потреб людини, суспшьства. Мето-долопею дослiдження ще1 категорп повинна стати трiапектика. Iнвестицiйна дiяльнiсть — це процес реа-лiзацil iнвестицiйного ресурсу.
Як правило, кожна держава мае стратегiю швес-тицшно! дiяльностi, програми 11 реалiзацi!. Аналопчш
Навeдeнi у табл. 4 та шш1 статистичнi данi свщ-чать про зниження iнвeстицiй за останш 8 роив як у вщсотках до ВВП (частка iнвeстицiй у ВВП), так i в грошовому вим1р1 (у дол. США та у пор!вняльних щ-нах) з урахуванням шфляцп та волатильностi нацюна-льно! валюти.
Структура капiтальних швестицш у промислово-сп наведена у табл. 5.
Наведет в табл. 5 дан! свщчать про спад питомо1 ваги швестицш у переробнш та добувнш промислово-сп (з 82,0% у 2010 р. до 78,4% у 2017 р.), суттеве зро-стання у розвитку енергоноспв. У цшому це попршуе структуру швестицш промисловоси.
Проведений в 2015 р. за даними СБ кореляцшний анал!з показниюв 210 кра1н свгту (пакет IBM SPSS 27) показав, що статистично значущими факторами висо-кого р!вня швестицшно! активносп економ!ки е освгга, наука, шформатика, комушкацшш технологи. Факторами швестицшно! активносп СГД, пщпри-
У свт на НДР та ДКР використовуеться вщ 2 до 3% ВВП, а у розвинутих крашах 3% i больше. У 2018 р. краши 6С у цшому на фшансування науки видшили 2,07% сукупного ВВП. Дан! конкретних кра1н 6С фь нансування науки так! [38]: Швещя — 3,33% ВВП; Ав-стр!я — 3,16; Дашя — 3,06; Естотя — 1,29; Хорватая — 0,96; Болгар!я — 0,76; Литва — 0,88% (372 млн евро); Латв!я — 0,51; Мальта — 0,55; Кшр — 0,56; Румушя — 0,5%. Так! краши, як Шмеччина, Франщя, Iталiя, к-пашя, Австр!я та шш1, фшансують науку на р1вш 1,5-
д11 проводиться суб'ектами господарсько! дiяльностi, пiдприемствами. 1х задача — удосконалення структури економiки, гармонiзацiя iнтересiв рiзних прошарк1в суспшьства. Стан швестицшно1 роботи в економщ Укра1ни характеризують данi табл. 4.
Таблиця 4
Бшьш детальний аналiз показав, що у перiод 2007-2017 рр. валове нагромадження основного кат-талу у постшних цiнах 2010 р. зменшилось в економiцi Украши у 2,45 раза, а у ВВП вщповщно iз 27,1% у 2007 р. до 15,7% у 2017 р. У структурi валового нагромадження основного катталу 77% складають машини, устаткування, обладнання, бущкт та споруди. На частку швестицш у штелектуальну власнiсть припадае лише 4%. Таке положення веде до подальшо1 дешдус-трiалiзацi!, падiння темтв розвитку, технiко-техноло-гiчного в1дставання порiвняно зi свiтовою економi-кою, економжою розвинутих кра!н.
Таблиця 5
емств е рiвень розвитку iнститутiв економiки, розмiр економiки, органiзованiсть фiнансового ринку, вщ-критiсть економiки, розвиток освгга, науки, впро-вадження iнновацiй, розвиток та використання N810-технологiй [36; 37]. Регрес iнвестицiйно! активностi в економщ Укра!ни пiдтверджуеться даними табл. 6.
Таблиця 6
3% ВВП, що у рази вище н1ж в Украш, ВВП яко! е одним iз самих низьких у бврот (фiнансування науки у 2017 р. склало 0,45% ВВП або 377 млн евро, Литва — 372 млн евро).
Низью показники iнвестицiйно! дiяльностi в еко-номiцi Укра!ни i СГД е результатом некритичного сприяння рекомендацш «Вашингтонського консенсусу» його вимогам до формування джерел iнвесту-вання економiки постсоцiалiстичних кра!н взагалi i економiки Укра!ни особисто за рахунок iноземних
Показники iнвeстування економжи Укра'ни*
Види економ!чно! д!яльност! 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р.
1. Каштальш iнвeстицil в економ!ку, млрд грн 180,6 241,3 273,2 249,9 219,4 273,1 359,2 448,5
2. Шдекс до попереднього року, % 118,8 133,6 113,2 91,5 87,8 124,5 135,5 124,9
3. Частка швестицш у ВВП, % 16,7 18,3 19,4 17,2 14,0 13,5 15,1 15,0
4. ВВП у поточних цшах, млрд грн 1082,6 1316,6 1408,9 1454,9 1556,7 1979,5 2385,4 2982,9
5. Капи-альт швестицй до 2010 року, % 100,0 133,6 151,3 138,4 121,5 151,2 198,9 248,3
* Складено за даними Держкомстату Укра!ни.
Структура капiтальних швестицш за видами промислово? дiяльностi, % [34; 35]
Вид промислово! дшльносп Роки
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Промисловють 100 100 100 100 100 100 100 100
Добувна промисловють i розроблення кар'ер!в 27,5 28,1 24,3 22,2 23,2 21,1 19,2 24,8
Переробна промисловють 54,4 53,6 46,2 45,8 49,2 52,7 52,8 51,6
Постачання електроенергп, газу, пари та кондицшованого повиря 16,8 17,1 27,7 30,0 26,6 24,4 26,1 21,6
Водопостачання; канал!зац1я, поводження з вщходами 1,25 1,3 1,8 2,0 1,0 1,8 1,9 2,1
Деяи показники напрямiв використання ресурсу капiтальних iнвeстицiй
Показники
Роки
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
180,6 241,3 273,2 249,9 219,4 273,1 359,2 448,5
0,75 0,65 0,67 0,70 0,60 0,53 0,48 0,45
0,33 0,29 0,33 0,32 0,25 0,20 0,16 0,16
0,08 0,14 0,11 0,10 0,08 0,11 0,12 0,13
Каттальт iнвeстицil, млрд грн Фшансування НДР, % до загального ВВП, у т.ч. за рахунок держбюджету, % до ВВП на розвиток штелектуального кап!талу, млрд грн
швестицш, вимоги забезпечення вшьного руху кат-талу через кордони. Непродумане виконання реко-менцацiй привело до того, що структура джерел фшан-сування попршилась, П11 зменшились, мае мюце вщ-тiк капiталiв з Украши за кордон, головним чином в офшори (табл. 7).
Даш табл. 7 свщчать, що переважна частина ка-ттальних швестицш — це власш кошти СГД. Струк-
тура !х за роками мало змшюеться. На долю катталь-них власних iнвестицiй СГД припадае бшьш як 70% !х загально! величини. Вкрай низью кредити банив (близько 5%) та шоземш швестицп (близько 2%). Ни-зький рiвень банювських кредита пояснюеться тим, що ключова ставка та вщсоток за кредит перевищуе рентабельнiсть СГД зацiкавлених у позикових коштах.
Таблиця 7
Капiтальнi швестицп за джерелами ф1нансування (без АР Крим _ та частини Донецько? та Лугансько? областей), млрд грн __
Показники 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 (9 мю.) %
Всього 157,62 211,55 244,21 231,32 204,06 251,15 326,16 259,54 100,0
в тому чи^ кошти держбюджет 8,92 16,69 15,71 6,00 1,51 6,11 7,47 5,27 2,0
мiсцевий бюджет 4,51 6,90 7,84 6,65 5,28 12,42 23,22 17,42 6,7
Власш кошти пщприемств та ор-ганiзацiй 96,21 130,49 151,04 152,86 145,88 169,26 226,40 188,57 72,2
Кредити банкiв та iншi позики 19,87 28,38 33,73 30,56 17,99 18,30 23,25 14,19 5,5
Кошти iноземних iнвесторiв 3,28 4,01 н/д 3,72 5,54 7,83 9,42 4,79 1,8
Кошти населення на будiвлю жи-тла 18,29 7,89 н/д 23,75 21,36 30,28 29,12 21,95 8,4
Iншi джерела 6,54 7,87 16,86 8,08 6,49 6,94 7,29 7,35 2,9
Вщсутшсть довгострокових кредита (бшьшють крецитiв мають строки повернення до одного року), не сприйнятливе для СГД. З цих же причин практично вщсутш П11. Незважаючи на те, що шоземш швестори мають пшьги в результата недооцшки у 2-2,5 раза гривш, П11 розмiщуються у високорентабельнi галузi, а це фшансовий сектор, фонцовi бiржi, спекулятивнi операцп та iн., що створюе вiртуальний ВВП, грошовi
1 — екс-посол США в Укра'1ш у 2013 р. оцшював рiчну потребу Укра'1ни у П11 на рiвнi не менше 40 млрд дол. США. Але реальних перспектив отримати П11 такого рiвня вiцсутнi.
У найближчi п'ять роив Укра'1ш необхiцно випла-тити зовншшх боргiв (з урахуванням обслуговування отриманих крецитiв) в сумi 40 млрд дол. США, i проблема фшансування швестицшно1 цiяльностi загост-рюеться.
Дж>ча в Украш нормативно-правова база забезпечення швестицшно1 цiяльностi потребуе суттевого доопрацювання та оновлення. Перш за все, це повинна бути державна довгострокова програма забезпе-чення та розвитку швестицшно1 цiяльностi, де слiц ви-дшити швестицшну цiяльнiсть на рiвнi держави та на рiвнi суб'ектiв господарсько'1 цiяльностi (пщпри-емств, органiзацiй) рiзних форм власноста, прiоритетiв вдосконалення структури економiки, промисловостi. Держава повинна нести вщповщальшсть за форму-вання та розвиток виробничо'1 iнфраструктури на рiвнi економiки в целому, регiонiв, територiй, а також за розвиток тдприемств (галузей, компанiй), як е драйверами нацюнально1 економiки. Це може бути ВПК, машинобудування, галузi VI технолопчного укладу, а також фундаментальна наука. Робота може бути роз-почата з аналiзу виконання планiв швестицшно1 дая-льноста, вщображених у документацп, викладено'1 в
"бульби". В юнцевому пiцсумку банювський кредит та П11 практично не впливають на швестицшну даяль-шсть в Укра1ш, погiршують структуру швестування та економiки взагалi. Тому П11 доц^льно використову-вати виключно гад регулюванням та коорцинацiю дер-жавних та громадських iнститутiв у реальному секгс^ економiки.
Потреба Укра1ни у П11 iснуе. Так, Джон Теффт матерiалах по приватизац11. У разi 1х невиконання держава мае право внести вщповщш корективи в ранше прийнятi рiшення по приватизацп.
В Украlнi iноземнi iнвестицil складають 2-9% iн-вестицiй промисловостi (див. табл. 7).Владш структури переконанi, що активiзацiя iнвестування можлива лише за рахунок шоземних iнвесторiв, а особиста ште-реси успiшнiше, на 1хню думку, можуть бути вирiшенi за кордоном. Це глибока помилка. Реальний розвиток можливий, головним чином, за рахунок внутршшх ресурсiв конкретних кра'1н, суб'ектiв господарсько'1 дь яльностi, якщо кра1на бажае зберегти свою економiку.
Моделi та механими твестування розвитку тдприемств реального сектора економЫи.
Традицшно швестицшна дiяльнiсть — в;дтво-рення, оновлення, моцернiзацiя засобiв виробництва та умов пращ на основi прогресивних технолопчних уклацiв, досягнень науки та передового досвщу. У ми-нулих СЕФ нововведення освоювали та фiнансували, як правило, виробники процукцil, до яко1 сусп^льство звикло та зберiгае попит на нього. Новi розробки здш-снювались за кошти трацицiйних виробниюв, для задоволення потреб шших виробник^в, споживачiв. У разi прийняття 11, нова (оновлена) процукцiя виробля-еться, реалiзуеться та в^дбуваеться вщшкодування ра-нiше використаних на швестицп кошта. Якщо нова
1 John F. Tefft. Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary (Ukraine), 2009-2013. Office of the historian. URL: https://history.state.gov/departmenthistory/people/tefft-john-f.
16
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ
^одук^я не сщийнята суспгльством, не коpистyeться попитом, виpобник - швест^ несе збитки.
Заpаз ситyацiя шша. Мemoю вuрoбнuцmвa cmaюmь nomрeбu, як нaв'язyюmьcя вuрoбнuкoм cnoжuвaчeвi ma збыьшують doxodu вuрoбнuкa. Pu3urn omрuмye ma cnлa-чуе cnoжuвaч. Bиpобник випyскаe пpодyкцiю та шля-xом а^естно! pеклами нав'язye ïï споживачевi, фоp-мye нову потpебy, яка iнодi навiть шкгдлива спожива-чевi (rapara™, алкоголь, заняття небезпечними видами споpтy, вiдпочинкy та iн.). Bитpати ще невиpоб-лено'1 пpодyкцiï вже закладеш в цiнy тpадицiйноï що-дукцп, так що за пеpшi зpазки нового товаpy потен-цшний споживач вже заплатив. Якщо щодукщя не пiде, то втpати (збитки) вже вщшкодовано навiть не сталим, а можливо, потенцiйним споживачем. В^об-ник збиткгв не отpимаe, але ймовipнiсть отpимання пpибyткy досить висока. У цж yмоваx досить активно деpжава повинна бpати участь у pегyлюваннi швести-цiйноï дiяльностi на всix piвняx. Bважаeться за дощ-льне в економiчно pозвинениx деpжаваx мати швести-цiï на piвнi не менше 15% доxодy (выучки) сyб'eкта господаpювання. Для кpаïн, що pозвиваються, та по-стpадянськиx деpжав доцгльно нижню межу мати не менше 20%. Bеpxнiй piвень визначаeться сyб'eктом господаpювання самостiйно, виxодячи з того, що ко-жен вщсоток зpостання iнвестицiй понад нижньо'1 межi забезпечye зpостання ВВП (виpyчки, доxодy) на piвнi 0,1-0,3%. Для економжи зpостання pеальний pi-вень швестицш pекомендyeться мати больше 30-35%. Слщ також встановити поpядок, коли невикоpистанi кошти iнвестицiйного фонду сyб'eкта господаpювання в обов'язковому поpядкy збеpiгаються на спещаль-ному pаxyнкy та викоpистовyються або сyб'eктом гос-подаpювання в майбутньому pоцi, або пеpеpаxовy-ються в центpалiзованi iнвестицiйнi фонди деpжави (оpганiв мiсцевого yпpавлiння) та викоpистовyються на pозвиток економiки теpитоpiï (ствоpення та щд-тpимка малого бiзнесy, iнфpастpyктypи тощо). ^об-xiдно також визначити стввщношення iнвестицiй, ма-теpiальниx i нематеpiальниx активiв та дотpимyватися його. Активiзацiю iнвестицiйноï дiяльностi доцгльно також пов'язувати з системами оподаткування, як! ма-ють бути ^о^естними.
Hевiд'eмною та обов'язковою частиною що^ам iнвестицiйноï д!яльносп повинш бути pоздiли щодо iнвестyвання pозвиткy. Пеpш за все, витpати на оплату щащ, подготовку та пеpепiдготовкy кадpiв ( починаючи з загально'1 освгга), оxоpонy здоpов'я, оздоpовчy ф!з-кyльтypy, як! слщ вщносити до iнвестицiй. Чггко pоз-дглити швестицп в матеpiальнi та в нематеpiальнi ак-тиви, швестицп бюджетш та швестицп !з iншиx дже-pел. Opieнтyватися в актив!зацп швестицшно1 д!яль-носи на вну^ши pесypси, а не оч!кування ПП, як це маe мюце в сучаснш економщ постсоцiалiстичниx ^вш, та кpаïн, що pозвиваються. Pозвиток тpyдовиx pесypсiв слщ звести в одну систему, починаючи з до-шкшьно'1 освгга до завеpшення тpyдовоï д!яльносп лю-дини. Пpи цьому вс витpати на дошкгльну освиу та подготовку, на сеpедню освиу та пpофесiйнy п!дго-товку в навчальнж закладаx пpофесiйно-теxнiчноï осв!ти, в теxнiкyмаx пеpедбачати за pаxyнок коштав бюджет!в (деpжавниx та мiсцевиx). Вся система вищо'1 осв!ти фiнансyeться за pаxyнок кошт!в бюджету. Але якщо пpотягом 5 pокiв п!сля заюнчення навчання у вищому навчальному заклад! фаxiвець пеpеxодить на pоботy в оpганiзацiï, на пiдпpиeмства недеpжавноï
фоpми власност!, то даний фаxiвець або пiдпpиeмство (оpганiзацiя) вiдшкодовye витpати на навчання в!дпо-вщному бюджету в повному pозмipi. Hедеpжавна фоpма п!дготовки фаxiвцiв може бути виключно лише в школаx б!знесу та п!слядипломно1 п!дготовки (пеpе-тдготовки) кадpiв, i пpоводитися за pаxyнок того, xто навчаeться або защкавленого в цьому сyб'eкта госпо-даpювання. П!дготовка в аспipантypi, доктоpантypi та аналопчнж 1м фоpмаx навчання пpоводиться виключно в оpганiзацiяx (iнститyтаx) HАH Укpаïни, iншиx деpжавниx академiяx Укpаïни. Спец!ал!зован! pади по заxистy дисеpтацiй ствоpюються в iнститyтаx системи деpжавниx академ!й наук Укpаïни. Винятки можуть бути для пpовiдниx нацюнальнж yнiвеpситетiв Укpа-1ни. Але й в цж pадаx понад 50% складу спещал!зоваш pади повинн! бути пpедставленi вченими нац!ональ-ниx академш, пpовiдниx пiдпpиeмств у дан!й сфеpi д!-яльност!. Видачу диплом!в доводить BАK Укpаïни, безпосеpедньо п!длегла HH^H Укpаïни та Kабiнетy Mi-тс^в Укpаïни. Ф!нансування всix фyндаментальниx дослщжень пpоводиться чеpез HАH Укpаïни, яка несе також вщповщальшсть за актуальшсть та як!сть до-сл!джень. Пдготовка та атестац!я доцент!в та щофе-соpiв пpоводиться в пpовiдниx нацюнальнж yнiвеpси-тетаx Укpаïни. В!дпов!дн! атестати видаe BАK Укpаïни за piшенням вiдповiдниx вчениx pад нацiональниx уш-веpситетiв. Такий пiдxiд може забезпечити наявшсть та випеpеджyючy п!дготовку квал!ф!ковано1 твоpчоï pобочоï сили, що вiдповiдаe пpоблемам !нновац!йного pозвиткy економ!ки. Дов!чна система випеpеджyючиx пеpепiдготовки та пщвищення квал!ф!кац!1 кадpiв ствоpюe пеpедyмови фоpмyвання та функц!онування суспгльства знань, pеалiзацiй дyxовно-бiо-соцiальноï пpиpоди людини, соц!ально1 функцп суспгльства, що у сукупност! складаe основу !нвестиц!йно1 пол!тики СГД.
^ pисyнкy пpедставлено алгоpитм фоpмyвання та pеалiзацiï !нвестиц!йно1 пол!тики пiдпpиeмства (ш-вестиц!йного пpоектy).
Пpи фоpмyваннi полггаки !нвестиц!йного pоз-витку важливо вpаxовyвати обмеження, як! пов'язан! з! специфжою джеpел !нвестування, що включають визначення потpеби в pесypсаx, джеpела фшансування i оцшку плати за обpанi джеpела ф!нансування. Pеалi-зац!я швестицшно1 пол!тики (пpоекта) включаe п!дго-товку необxiдноï документац!1, пpоведення економ!ч-нж, оpганiзацiйниx i теxнологiчниx заxодiв, як! пов'язан! з пpоектними pоботами, пpидбанням земл!, зведенням об'eктiв, ^идбанням i монтажем устатку-вання тощо. Pезyльтатом !нвестиц!йно1 пол!тики e pе-ал!зац!я економiчниx iнтеpесiв учасник!в швестицш-ного пpоцесy. Hайбiльш важливими фоpмами !нвести-цiйниx iнтеpесiв e pеалiзацiя потенц!алу пpацiвник!в, зб!льшення додано'1 ваpтостi пpибyткy, зpостання ваp-тост! пiдпpиeмства, п!двищення конкypентниx пеpе-ваг.
Фактоpами, як! стpимyють pеалiзацiю !нвестиц!й-но1 полггаки пiдпpиeмств (пpоектiв) e:
• нестабшьшсть соц!ально-пол!тично1 ситуац!1 в кpаïнi. Значне скоpочення активност! iнвестоpiв у зв'язку з конфл!ктом на сxодi Укpаïни;
• викоpистання застаpiлоï виpобничо-гpошовоï модел! !нвестування;
• висок! пpоцентнi ставки ^еди^в i надмipно жоpстк! вимоги до гаpантiйного забезпечення кpеди-т!в. (Сеpедньозважена ставка по кpедитаx у 2017 p. склала 21,3% у Tpram, а pентабельнiсть опеpацiйноï
д!яльносп пiдпpиeмств за видами пpомисловоï д!яль-ност! становить 6,62%, це свщчить що кpедити не стали i не можуть стати сутгевим дж^елом фшансу-вання швестицшно1 д!яльносп);
• адмiнiстpативнi, бюpокpатичнi баp'epи та ко-pyпцiйнiсть;
г.
3. Етап pеалiзацiï швестицшно! поливки
• недосконала оpганiзацiйно-пpавова та ноpма-тивна база на piвнi деpжави, СГД, пiдпpиeмств;
• xибна оpieнтацiя значно'1 частини людей влади та пpовладниx суб^ктав на деiндyстpiалiзацiю еконо-м!ки та пеpетвоpення Укpаïни на агpаpнy.
i_____________________________________________________________________________
Рысутк. Aлгoрumм фoрмyвaння ma рeaлiзaцiï imecmu^moí noлimuкu niдnрueмcmвa
У зв'язку !з цим не можна не погодитись !з по-глядами академтв HАH Укpаïни B.M. Гейця1, що «... без iндyстpiального pозвиткy Укpаïна pозвивати-меться за сценаpieм великого коpпоpативного сектоpy
1 Укpаïнi потpiбна нова iндyстpiалiзацiя. Мiжнaрoднa нayкoвo-nрaкmuчнa кoнфeрeнцiя «Hoвa iндycmрiaлiзaцiя: вu-клuкu, мoжлuвocmi ma neрcneкmuвu для Укрaïнu» (Хшв,
агpаpноï економ!ки i, на щевеликий жаль, пеpебyва-тиме у повнш теxнологiчнiй залежносп» [39] та Б^. Данилишина «швестування в теxнологiчнi сек-тоpи нашо'1 економ!ки в бшьшоси випадюв e eдиною
15 ^удня 2017 p.). URL:https://ucci.org.ua/press-center/ ucci-news/ ukrayini-potribna-nova-industrializatsiia.
можливютю залучення «розумного катталу», який е ключовим фактором технологiчного розвитку Украши й нацалi буде збер^атися тенценцiя до зниження ви-сокотехнолопчних пiцприемств на користь сировин-ного бiзнесу, який критично залежить вщ свгтово1 щ-ново1 кон'юнктури, що пщвищуе економiчнi ризики в разi пацiння цiн на сировину на свгтових товарних ринках» [40];
• таорування того, що мае мюце чiтка тенценцiя зростання iнвестицiй у крашах з високим рiвнем розвитку економжи (у цiапазонi 20-25 % ВВП). При цьому 1х частка у пасивних основних засобах вироб-ництва зменшуеться, а в активних — зростае. Випе-реджаючими темпами зростають швестицп шновацш-ного характеру, штелектуальний капiтал. На певному етат простежуеться зв'язок м1ж змшами коефiцiента Джинi i iнвестицiями — чим менше коефщент, тим вище швестицп. М1ж темпами зростання швестицш i ВВП при перевищеннi рiвня iнвестицiй 15-20% ВВП, кожен вщсоток зростання iнвестицiй забезпечуе зростання ВВП на 0,1-0,3%, i чим бшьш наукоемнi на-прями швестицш, тим бшьше вiцсоток зростання. Але вш циференцiюеться за секторами економiки, сферами виробництва, видами економiчноl цiяльностi, що пiцтверцжено як у роботах закордонних [23; 41-43], так i вiтчизняних цослiцникiв-економiстiв та наукових ко-лективiв [3; 4; 8; 9; 44-45].
Викладеш положення пщтверджеш як теоретично [23, 41-45], так i практично найбшьшим у свт падш-ням економiки Украши у перюд свггово! кризи 20082009 рр., пацiнням цохоцiв металургiйного комплексу, зниженням рентабельностi пiцприемств державного i приватного секторiв у поточному цесятирiччi. Так, за
даними «Укра1нсько1 правди» [46], на початок 2019 р. в Укра1ш налiчуеться 3364 державних тдприемства, iз
яких працюють лише 1524. Сукупш активи 100 най-бшьших цержпiцприемств складають 93,3% уах акти-вiв державних пiцприемств (ДП). За 6 мiсяцiв 2018 р. прибуток 100 найбшьших ДП зменшився на 41,6% (за 6 мюящв 2017 р. чистий прибуток склав 37 млрд грн, за 6 мюящв 2018 р. 21,5 млрд грн, що складае мшус 15,5 млрд грн). 51% усього падшня чистого прибутку 2018 р. належить НАК «Нафтогаз Украши», отрима-ного в результата втрат вiц транзиту газу у 6С свое1 структурно1 оциницi «Укртрансгаз», яка за 6 мюящв 2018 р. мала збитки 18,3 млрд грн. При цьому чиновники i головно1, i доч!рньо'1 компанiй отримали бага-томшьйонш премп, больше 45 млн дол. (лише в осеш 2018 р. про що повщомляли ЗМ1 Украши Strana.ua та ш.).
Дослiцники справедливо вiдмiчають, що чиновники Украши знаходяться i живуть за парадигмою приватизацп, безвiцповiцальностi, прiоритетiв закордонних швестицш, вшьного вивозу капiталiв з Украши та переховування !х в офшорах, де обсяг капiталiв оль гархiв досягае 70 млрд дол. США [47]. ^ малi ресурси, що ще е в кра1ш направляються в трацицiйнi сектори економiки, як1 ще дають суттевих реальних прибутк^в. Це фiнансовий спекулятивний сектор, сировинний, експортоорiентований сектори, придбання застарш о1 технiки та технологiй тощо. В результата збер^аеться вкрай недосконала структура технологiчних iнвестицiй (табл. 8), гальмуеться технiчний прогрес, згортаеться внутршнш ринок.
Як свiцчать цанi табл. 8, три чверта усiх катталь-них iнвестицiй припадае на низько- та середньо-низь-кий технологiчний рiвень, аналогiчна ситуацiя i по за-руб1жному iнвестуванню. Тому необхiцне обГрунту-вання державних прiоритетiв забезпечення швестицш-но'1 активностi вiцповiцно до завдання модершзацп промисловостi в краlнi.
Таблиця 8
Структура технолопчних iнвестицiй в УкраЫ, % *
Показник за рiвнем технологiчностi 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р.
Капiтальнi iнвестицil з них 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Low/me dium-low-te chnology manufacturing Низький/середньо-низький рiвень технологiчностi 73,9 77,2 78,7 79,3 82,4 79,5
High/medium-high-technology manufacturing Високий/середньо-високий рiвень технологiчностi 26,1 22,8 21,3 20,7 17,6 20,5
Прямi шоземш iнвестицil (акцiонерний капiтал), з них 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Low/me dium-low-te chnology manufacturing Низький/середньо-низький рiвень технолопчноста 84,0 84,8 79,7 80,0 80,0 80,6
High/medium-high-technology manufacturing Високий/середньо-високий рiвень технологiчностi 16,0 15,2 20,3 20,0 20,0 19,4
Прямi шоземш швестици (борговi iнструменти), з них - - - - 100,0 100,0
Low/me dium-low-te chnology manufacturing Низький/середньо-низький рiвень технолопчноста - - - - 68,5 73,8
High/medium-high-technology manufacturing Високий/середньо-високий рiвень технолопчноста - - - - 31,5 26,2
* Розраховано за даними джерел [34, 48].
При бшьш активнiй позиц11 провладних структур та вiдповiдальностi чиновников, навиъ без суттевих до-даткових залучених фiнансових витрат можна значно покращити структуру швестицш та завантаження СГД, реального сектору економiки. За численними даними економша США, 6С, Китаю тощо на 60-70% працюе на внутршнш ринок. Цьому сприяе весь дер-
жавний чиновничий апарат — вщ президента до рядового клерка. 1нша картина в Укра1ш, де прюритети на-даються iмпорту товарiв. Так, Украша буде закупати у КНР турбши, як1 може виготовляти харювський "Тур-боатом", у США — тепловози, як! за характеристиками гiршi за укра1нськ1, у Франц11 — вертольоти i т.д. Тому доцшьно було б прийняти закон про вщповщальшсть
держструктур та держслужбовщв за забезпечення зростання якосп життя населення, пращвниюв, де пе-редбачались би матерiальна i кримiнальна вщповщаль-нiсть за зменшення робочих мiсць, зниження piBM до-ходiв, зростання безробiття та м^рацп тощо, органiв законодавчо'1 та виконавчо'1 влади, чиновниюв ycix pi-внiв, починаючи iз Кабiнету Мiнiстpiв, Верховно'1 Ради, адмiнiстpацiï Президента до мюцевого piвня.
Позитивнi результати може забезпечити перехщ до сучасних моделей швестицшного розвитку СГД. До цього часу постсощалютичш краши використовують виробничо-грошову модель iнвестування, хоча розви-нуп краши з 70-х роюв ХХ ст. перейшли до кредитно-емюшно1 моделi iнвестування, з використанням фiат-них грошей як основного джерела авансового фшан-сування пpоектiв, швестицшно-шновацшного розвитку пiдпpиeмств.
Фiатнi гpошi — це гpошi, не забезпечеш реаль-ними ресурсами. Емiсiя фiатних грошей, забезпечених лише борговими зобов'язаннями створюе номiнальнi багатства бiльшi, н1ж труд, капiтал, науково-технiчний прогрес разом взят [43, с. 597]. Обсяг тчим не забезпечених боргових зобов'язань у грошовому екшваленп значно перевищуе валовий продукт пpовiдних краш i свiтовоï економiки, але у певному дiапазонi не ви-кликае iнфляцiï. Поява фiатних грошей забезпечила провщну роль кpедитно-емiсiйноï моделi розвитку економiки, активiзацiï iнвестицiйноï дiяльностi СГД, тдприемств. Елементи цieï моделi, як вже вщзначено вище, використовувались у Союз РСР у 30-тi роки ХХ ст., забезпечуючи гpiшми внутршнш ринок краши на стадп ïï iндустpiалiзацiï. Краши бвропи та Азп, перш за все, Шмеччина, Фpанцiя, Японiя, використо-вували фiатнi гpошi i кpедитно-емiсiйну модель швес-тування гад час вiдбудови свое'1 економiки пiсля II Свь тово'1 вшни. 1з 70-х роюв ХХ ст. ïï широко використовують США, провщш краши свгту i вона становиться свгтовою. Перш за все, фiатнi гpошi використовуються для авансового фшансування швестицшних пpоектiв вiйськово-пpомислового комплексу, у тому чист в РФ i в Украшь Однак у остантх — це не система, а окрем1 випадки. У провщних кpаïнах вона системна та посту-пово набувае свiтових масштабiв.
Досвщ використання кpедитно-емiсiйноï модел1 i фiатних грошей у проектному iнвестуваннi СГД за-кордонних кpаïн доцшьно використати в вгтчизнянш економiцi з урахуванням гх особливостей. Це перш за все стосуеться необхщносп розширення прав задiяних у проектах СГД, збшьшення вiдповiдальностi за надаш ïм функцп, оpieнтацiю пpоектiв як на НТП, так i на зростання духовносп населення, пращвниюв, колек-тивiв.
Для пiлотноï проробки може бути задiяно один, або деюлька пpоектiв, яю пpийнятi на нацiональному piвнi, але не pеалiзованi iз piзних причин, перш за все, iз-за вщсутносп фiнансових pесуpсiв.
Обраний проект (проекти) мусить пройти додат-ково експертизу НАН Укpаïни i в них (якщо е необ-хiднiсть) вносяться вщповщш корективи.
Оновлений та доопрацьований проект затверджу-еться спшьним ршенням вiдповiдного органу вико-навчоï влади, НБУ, НАН Украши, базового СГД. Од-ночасно цими ж органами створюеться робоча коор-динацiйна група, яка отримуе достатш для pеалiзацiï проекту повноваження та вiдповiдальнiсть.
Строк pеалiзацiï проекту не менше 3-х роив. Емь сiя фiатних грошей здшснюеться за затвердженим гра-фжом. При цьому перший транш складае не менш 25% повноï вартосп проекту. Фiнансування та контроль використання грошей на проект контролюе ЦБ, або уповноважений ним шший державний банк. Сто-рони-учасники проекту заключають контракт, де записано обсяги робгт, джерела фiнансування та графж забезпечення фiнансування, конкpетнi особи, що вщ-повiдають за pеалiзацiю проекту в целому та окремих його етатв. Там же оговорюеться держзамовлення на майбутнi товари (послуги), завдання постачання товару на експорт i на внутршнш ринок, можливi ри-зики та шляхи гх уникнення.
Для проекту НБУ встановлюе ключову ставку на piвнi не вище pентабельностi СГД учасника проекту (з урахуванням банкiвськоï марж1 та iнфляцiï). Гpошi фi-нансування проекту — нацюнальна валюта.
Кожний квартал робоча група робить звгт учасни-кам проекту про хщ його виконання та робить пропо-зицiï щодо можливого корегування.
Узагальнений та дороблений механiзм форму-вання та pеалiзацiï кpедитно-емiсiйноï моделi швестування може стати основним напрямом активiзацiï ш-вестицiйно-iнновацiйноï роботи СГД, пщприемств Укpаïни.
Одночасно iз доведенням до робочого стану кре-дитно-емiсiйноï моделi iнвестування та механiзмiв ïï pеалiзацiï необхiдно також удосконалювати ддачу ви-робничо-грошову модель, методи ïï використання СГД, пщприемствами реального сектору економiки, виходячи iз того, що:
• на швестицп в умовах Украши необхщно на-правляти не менш 30% ВВП;
• нарощувати питому вагу швестицш, у яких використовуються технологи V - VI ТУ, МБ1С- та циф-pовi технологiï як суттевий фактор розвитку СГД;
• нарощення швестицш досягаеться шляхом спрямування ':Сх на тдвищення якостi життя населення, розвиток духовносп як базису суспшьства, ду-ховно-бiо-соцiальноï природи людини;
• створення нових та модершзащю ддачих робочих мiсць дасть можливють повернути в економiку людей, яю на постiйнiй, чи на сезоннш роботах (вiдпо-вiдно 3,2 млн та 7-9 млн оетб) працюють за кордоном [49];
• деpжавi слщ стати регулятором швестицшних процеетв СГД уах форм власность При цьому НБ Ук-раши, комеpцiйнi та деpжавнi банки мусять не менш 60% кредитування направляти СГД реального сектору економiки;
• скорочення розриву у децшьному та квадрощ-льному коефщентах доходiв, зниження коефщенту Джиннi, який в Украш складае 24,6% (данi ЦРУ), 28,1% (дат ООН) [50] сприяють зростанню ресуретв iнвестування;
• перетворення внутршнього падаючого ринку товаpiв i послуг на зростаючий ринок шляхом збшьшення купiвельноï спроможносп населення;
• опора на внутршш iнвестицiйнi ресурси, П11 ефективнi лише у реальному секгс^ економiки i пiд регулюванням держави для удосконалення структури економiки, пpомисловостi;
• вщпрацювання механiзмiв використання фiат-них грошей в швестицшно-шновацшних проектах СГД провщних галузей промисловостi;
• державне регулювання процесiв вивозу катта-лiв iз Укра!ни як резидентами, так i нерезидентами СГД, повинно бути дieвим i ефективним;
• пщвищення ролi нацюнально! валюти як швес-тицiйного ресурсу, його стабшьтсть;
• розробка системи приведення структури профе-сiй фахiвцiв iз вищою освiтою до потреб економiки (зростання фахiвцiв-iнженерiв, скорочення менедже-рiв, економюив, юристiв i т. iн.). Шдвищення рiвня пiдготовки фахiвцiв i робпниюв провiдних професiй повинне проводитись на плановш науковiй основi за рахунок роботодавщв.
Викладенi напрями сприятимуть активiзацi! шве-стицшно! дiяльностi при наявносп вiдповiдного ресурсного, фiнансового, наукового i т. п. забезпечення ш-вестицшно-шновацшно! роботи СГД, пiдприeмств.
В Укра!т ресурси обмеженi, але все ще е у наявносп. Це, перш за все, можливють збшьшення заван-таження виробничих потужностей, яю використову-ються на 30-40%. Для цього внутршнш ринок мусить бути iз падаючого перетворено на зростаючий, що до-сягаеться, перш за все, збшьшенням попиту населення у придбант вiтчизняних товарiв у результата зростання реальних доходiв, зменшення розриву у доходах населення i пануючих верхiв, удосконалення системи оподаткування юридичних i фiзичних оаб, рацюналь-ного використання бюджетiв уетх рiвнiв. Ресурси для iнвестицiй теоретично можна нарощувати шляхом:
■ збшьшення питомо! ваги iнвестицiй у ВВП;
■ збшьшення додано! вартосп i питомо! ваги ш-вестицiй у доданш вартостi;
■ використання частини золотовалютного резерву;
■ зниження вартосп iнвестицiйних проектiв (1Ш);
■ зниження вартосп ресурав на 1Ш;
■ оподаткування доходiв за прогресивною шкалою;
■ зростання квалiфiкацi! працiвникiв;
■ зростання духовностi пращвниюв i колективiв;
■ використання досягнень НТШ, V - VI техноло-гiчних укладiв;
■ скорочення строив реалiзацi! 1Ш;
■ зменшення ключово! ставки кредитiв i банюв-сько! марж1;
■ оптимiзацiя витрат на лопстику тощо.
1з сукупностi перелiчених факторiв, перш за все, видшимо специфiчнi та найбшьш вагомi. Економжа нормально функцiонуe, якщо iнвестицi! у ВВП пере-вищують деяку мшмальну питому вагу у ВВП.
Нобелевсью лауреати в галузi економiки (1981 р.) Дж. Тобш [51], (1971 р.) С. Кузнець [52] та iншi вва-жали, що для стабильно! економiки iнвестицi! треба мати не менш 15%-19% ВВП, яю будуть диференцшо-ванi за групами кра!н, за окремими кра!нами. На по-дальших етапах кожен вщсоток росту iнвестицiй ВВП зростае на 0,1-0,3% ^зниться по кра!нах та видах еко-номiчно! дiяльностi). Для СГД таю зростання почина -ються, коли, за твердженням П. Друкера, швестицп перевищують 20% доходу [41]. Для Укра!ни, щоб мати зростання ВВП на рiвнi 5-6% на рж iнвестицi! мусять складати не менш, н1ж 30% ВВП.
Чи е таю грошi в Укра!т? Фахiвцi вiдповiдають позитивно i вказують на шляхи пошуку, доводять !х
реальнiсть при наявноси полггично! волi законодавчо! i виконавчо! влади, вiдповiдальностi чиновников, власниюв СГД, громадян.
За оцiнками фшансового експерта В. Скаршев-ського [53], за 10 останшх роюв iз Укра!ни виведено вiд 110 до 116 млрд дол. США, 70 млрд з яких знахо-дяться на закордонних банювських рахунках. За ш-шими даними щорiчно з Укра!ни виводиться 1015 млрд дол. США. У 2017 р. лише у формi дивiдендiв виведено 1,8 млрд дол., у 2018 р. — 3,5 млрд дол.
В. Шабунш наводить дат, що в Укра!т, за роз-рахунками Центру економiчних дослщжень [54], одноразово втрачено 26 млрд дол., i додатково укра!нський бюджет щорiчно втрачае ще 8 млрд дол. через не-ефективне управлiння державою та корупщю. Грош1 втрачаються за напрямами:
7 млрд дол. — ухилення вщ податюв (щорiчно); 12,5 млрд дол. одноразово та 52 млн дол. щорь чно — через вщсуттсть цивМзованого ринку земл^ 10,0 млрд дол. — неповернення "поганих" боргiв; 1,3 млрд дол. — щорiчно втрачаеться через не-ефективне управлiння iнфраструктурою;
4,2 млрд дол. — через неефективну приватизащю. До цього слщ додати втрати вщ корупцп, як! у се-редньому в свiтi складають не менш як 5% ВВП (за даними Генерального секретаря ООН А. Гутеррi це 2,6 трлн дол. США щорiчно), а в Укра!т вщсоток втрат значно бшьший.
Наведет дат показують, що частини втраченого було б достатньо, щоб вщмовитись вщ кредитiв МВФ та шших "допомог" (пiд 6-10% рiчних), стати на шлях активiзацil iнвестицiйно! дiяльностi економiки, СГД, пiдприeмств реального сектору економiки, i на обслу-говування борпв кра!ни, яю досягають 10% i больше бюджету кра!ни [55]. До цього слщ додати:
необхщтсть розширення внутршнього ринку шляхом покращення якосп життя населення, зростання доходiв персоналу з низькими та середтми рiв-нями оплати;
пщняти до середньо! заробiтно! плати неоподат-ковуваний мiнiмум доходiв у поеднант з прогресивною шкалою оподаткування доходiв, що перевищують середнiй рiвень, оподаткування спадкоемства;
переглянути систему оподаткування бiзнесу тощо.
У сукупностi все це буде сприяти збшьшенню ре-сурсiв, необхiдних для активiзацi! швестицшно-шно-вацiйно! роботи СГД, пiдприeмств реального сектору економiки.
Висновки. Громадсьюсть Укра!ни продовжуе зна-ходитись у парадигмi оцiнювання кра!ни, !! економiки як велико!, шдус^ально!, що мае велико швести-цiйно-iнновацiйнi ресурси, високоосвiчене населення, квалiфiковану робочу силу й спроможтсть швидко наздогнати розвинутi кра!ни свиу, вбудувавшись у !х систему, союзи та ш. Реальнiсть далека вщ iлюзiй. Економiка Укра!ни мала, сировинна, деiндустрiалiзо-вана, з падаючими ринками, експортоорieнтована на низько-технологiчнi товари, сировину та робочу силу, продукщю з низькою доданою варпстю, вiдкрита, ко-лонiального типу. Економiчним мейнстримом !! стали принципи неолiберально! теорп, Вашингтонського консенсусу, яю з самого початку не вщповщали рiвню розвитку виробничих сил, виробничих вщносин та ду-ховностi суспшьства, колективiв пiдприeмств, людини. Результатом теоретичних прорахунюв стали системна
сощально-економ1чна та структурна економ!чна кри-зи, як! гальмують розвиток суспшьства протягом майже трьох десятир!ч.
Перехщ до стану стабЫзаци та швестицшно-шновацшного розвитку може вщбутись при змш пщ-ход!в як до Грунтовних положень економ!чно1 теори, так i використання сучасних мехашзм!в i моделей !х реал!заци на макро- та мжрор1внях. Доцшьно визнати, що базисом суспшьства, економ!ки е духовшсть, цш-носи, а надбудовою — вс вщносини: економ!чш, ви-робнич!, полгтичш, сощальш, культура, громадськ та державш шститути i т.д., що людина мае духовно-бю-сощальну природу, яка i формуе сощально-духовну формащю (цивЫзащю), здатшсть долати перепони, гармошзувати штереси пщприемств, людини, як голо-вних фактор!в розвитку суспшьства.
Для переходу на траекторда стшкого розвитку по-требують змши ставлення до домшуючих макропока-зник1в (ВВП, ВНД, деяких цшових), до методологи дослщження (переходу до тр!алектики, концепци трьох сил розвитку, обмеживши домшукч д1алектичш методи), до метсдав !х розрахунку, а також формування ставлення до них як показниюв тренду розвитку, що характеризуюсь р!вень комерцшно1 активноси СГД на р!зних р!внях господарювання. У майбутньому вщ еко-номжи, як сукупносп метод!в господарювання та уп-равлшня, доцшьно вщокремити хрематистику та ви-вести li !з складу ВВП, ВНП, товар!в реального сектору економ!ки.
Анал!з пщтверджуе, що динамжа економ!ки тюно пов'язана з швестищями, визначаеться р!внем швес-тицшно1 активноси, створюе та забезпечуе ресурси ш-вестицшно-шновацшно1 д!яльноси. Встановлено ю-льюсш i яюсш залежносп цих економ!чних категорш.
Доведено, що коли суспшьство та правляч! кола прагнуть мати аграрну крашу, яка вбудовуеться в еко-ном!ку шшо1 велико1 держави, чи союзу, то достатньо мати швестици на р1вш 10% ВВП та залежну вщ зов-ншшх кл економ!ку. Якщо ж е прагнення формувати самодостатню сучасну економ!ку, питому вагу швес-тицш слщ тримати на р1вш 20% ВВП i больше, маючи на уваз!, що зростання швестицш на кожен вщсоток вище 20% ВВП забезпечуе зростання ВВП на 0,1-0,3%.
Для актив!заци швестицшно-шновацшно1 роботи СГД необхщно змшити парадигму економ!чного розвитку на таку, що передбачае духовшсть в д!ях суб'екив господарювання. Держав! доцшьно стати ак-тивним учасником швестицшних процеетв СГД. Бан-ювська система мусить працювати на реальний сектор економ!ки, забезпечувати СГД «довгими» грошима пщ низький вщсоток кредитування. Необхщно сформу-вати довп технолопчш ланцюги, мщш зв'язки проце-етв «щея-наука фундаментальна-наука галузева (прик-ладна) — ДКБ — дослщне виробництво — масове ви-робництво». Рекомендувати СГД перейти вщ вироб-ничо-грошово1 модел! швестування до кредитно-емюшно1 модел! з використанням ф!атних грошей.
Викладено напрями, як свщчать теор!я та практика, що сприяють формуванню та реал!заци ресуретв, здатних пщвищити швестицшну активтсть СГД, про-мислових пщприемств.
Напрями подальших дослщжень з проблеми. Пода-льш! дослщження доцшьно проводити у напрям! роз-робки метсдав забезпечення швестицшно1 активноси СГД в умовах штелектуал!заци виробництва, розвитку
NBIC-технологш, цифров!заци економжи, штелекту-ал!заци виробництва, формування та удосконалення вщносин суб'екпв ринкових вщносин в умовах як зро-стаючих. так i падаючих ринюв, зростання духовносп людини, колектив!в, суспшьства.
Список використаних джерел
1. Word Bank. Global Economic Prospects. Darkening Skies. URL: http://documents.worldbank.org/curated/ en/307751546982400534/pdf/133493-PUB-97814648138 63.pdf.
2. Кущ А. Все говорят о мировом кризисе в 2019. Чего ждать? KoppecnoHdeHm.net. 2018. 29 декабря. URL: https://korrespondent.net/world/4048874-vse-hovoriat-o-myrovom-kryzyse-v-2019-cheho-zhdat.
3. Булеев И. П., Брюховецкая Н.Е. Социально-экономические проблемы экономики на современном этапе ее развития. Вкник eKOHOMiHHoi науки Украти. 2018. №1(34). С. 11-24.
4. Жмеренецький О. Глобальш економ1чш тренди та Украша без майбутнього. Укратська правда. 2017. 17 липня. URL: https://www.epravda.com.ua/ publications/2017/07/17/627005/.
5. Кораблш С. О. Макроеконом!чна динам!ка Ук-ра1ни: пастка сировинних ринюв: монограф!я. Ки1в: ДУ «1нститут економ!ки та прогнозування НАН Укра-1ни», 2017. 308 с.
6. Соц!ально-економ!чний стан Укра1ни: нас-л!дки для народу та держави: нацюнальна доповщь / за заг. ред. В.М. Гейця [та ш.]. Ки1в: НВЦ НБУВ, 2009. 687 с.
7. Вщновлення Донбасу: оцшка соц!ально-еконо-м!чних втрат i пр!оритетн! напрями державно1 пол!-тики: нац!ональна допов!дь/ за заг. ред. Е.М. Л1баново1 [доп вар!ант: НАН Украши]. Ки'1в: НАН Укра1ни, 2015. 208 с.
8. Политика iнтeграцil укра1нського суспшьства в контекст! виклиюв та загроз подш на Донбас!: нац!о-нальна допов!дь / [Л!банова Е.М., Горбулш В.П., Пирожков С.1. та ш.]; за ред. Е.М. Л1баново1. Ки'1в: НАН Укра1ни, 2015. 363 с.
9. Промисловють Укра1ни 2014-2016: невикорис-тан! можливост!, шляхи вщновлення, модершзаци та сучасно1 розбудови: наукова доповщь / редкол.: О.1. Амоша, 1.П. Булеев, Ю.С. Залознова.Ки1в: НАН Украши, 1н-т економ!ки пром-си, 2017. 554 с.
10. Булеев И. П. Трансформация общества и экономики: опыт и перспективы: монография. Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. 336 с.
11. Булеев И. П. Предприятие в системе общественных отношений: институциональный аспект: монография. Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. 374 с.
12. Хаустова В. 6. Промислова пол!тика в Укра1ш: формування та прогнозування: монограф!я. Харюв: ВД «1нжек», 2015. 384 с.
13. Брюховецька Н.Ю., Коритько Т.Ю., Бриль 1.В. Оц!нювання !нвестиц!йно1 активносп п!дприемс-тва за критер!ем додано1 вартост!. Сmpаmeгiя i мехат-зми регулювання промислового розвитку: зб. наук. праць. Ки'1в: НАН Украши, 1н-т економжи пром-ст!, 2016. С. 28-40.
14. Булеев И. П. Некоторые аспекты выхода из кризиса экономики Украины. Проблемы экономики. 2016. № 1. С. 65-83.
15. Брюховецкая Н.Е., Иваненко Л.В. Факторы и показатели инвестиционной активности предприятий и добавленной стоимости в Украине. Бiзнec 1нформ. 2018. № 4. С. 74-80.
22
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ
16. Булеев Е.И., Рябыкина Н.И., Ревва А.Н. Интеллектуализация труда как высшая форма его разделения на современном этапе экономического развития. Стратегiя i мехатзми регулювання промислового розвитку. зб. наук. пр. Ки1в: 1ЕП НАНУ, 2017. С. 2031.
17. Черная А.А., Брюховецкий Я.С., Лыгус О.Е. Направления мотивации и повышения производительности труда в условиях кризиса для обеспечения инвестиционной активности предприятий. Стратегiя i механзми регулювання промислового розвитку. зб. наук. пр. Ки!в: 1ЕП НАНУ, 2017. С. 96-111.
18. Задорожный Г. В., Задорожная О.Г. Триалек-тика как методология истинного хозяйственного постижения реальности и человека (препринт научного доклада на Харьковском Каразинском междисциплинарном методологическом семинаре). Харьков: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2017. 32 с.
19. Задорожный Г.В., Задорожная О. Г. Человечное мирохозяйственное видение: очерки новой личностной методологии. Харьков: Точка, 2017. 260 с.
20. World Bank. World Development Indicators. URL: https: //datacatalog. worldbank. org/dataset/world-development-indicators.
21. Устенко О., Джангиров Д. Кредиты: берем, чтобы снова брать. URL: https://www.youtube.com/ watch?v= NbbmwnXt_jg.
22. Arezki P., Hardi K., Loungani P., Rao Y. Testing the Prebisch-Singer Hypothesis since 1650 : Evidence from Panel Techniques that Allow for Multiple Breaks. IMF Working Paper. August 15, 2013.WP/13/180. URL: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1. 643.7241&rep=rep1&type=pdf.
23. Катасонов В.Ю. Капитализм. История и идеология «денежной цивилизации» / науч. ред. О. А. Платонов. Москва: Институт русской цивилизации, 2013. 1072 с.
24. Платон. Государство. Перевод В. Карпов. Москва: Ленанд, 2014. 536 с.
25. Ксенофонт. Киропедия / перевод Д.Э. Фролова, В.Г. Боруховича. Москва: Наука, 1976. 96 с.
26. Аристотель. Политика / пер. з давньогрецько! та передмова О. Кислюка. Ки1в: Основа, 2000. 239 с.
27. Мочерний С. 1нвестицп (стаття). Економiчна енциклопедiя: у трьох томах. Т. 1. Ки1в: Видавничий центр "Академiя", 2000. 863 с.
28. Пелих О. О. 1нвестицшний менеджмент: нав-чальний поетбник. Видання друге перероблене i допо-внене. Донецьк: Юго-Восток, 2012. 413 с.
29. Борисов А.Б. Большой энциклопедический словарь. Москва: Книжный мир, 2003. 895 с.
30. Советский энциклопедический словарь/ гл. ред. А.М. Прохоров; редкол.: А. Гусев и др. [изд. 4-е]. Москва: Советская энциклопедия, 1997. 1600 с.
31. Гончаров В.М., Навроцький А.А., Коломшцев О.А. 1нвестицшт ресурси та !х економiчне регулювання: монограф. Донецьк: СПД Купрiянов В. С., 204 с.
32. Проблеми розвитку швестицшно! дiяльностi: монограф. [Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.1. та ш.] / за заг. ред. В.М. Гриньово!. Харюв: Видавни-цтво ХДЕУ. 464 с. (С. 85).
33. Уолш К. Ключовi фiнансовi показники. Ана-лiз та управлшня розвитком тдприемства: пер. з англ. Ки!в: Всеувито; Наукова думка, 2001. 367 с.
34. Державна служба статистики Укра!ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
35. Каттальт швестицп за видами промислово! дiяльностi за 2010-2017 роки / Державна служба статистики Укра!ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
36. Божевольнов Ю., Кобзева С., Коротаев А., Малков А., Хаматшин А. Факторы инвестиционной активности. Полит.Ру. 2010. 1 декабря. URL: http://polit.ru/article/2010/01 /12/investactivity/.
37. The Global Innovation Index 2015 Effective Innovation Policies for Development. Fontainebleau, Ithaca, and Geneva: Cornell University, INSEAD, and WIPO,
2015. URL: https://www.globalinnovationindex.org/ user files/file/reportpdf/GII-2015-v5.pdf.
38. Стало известно, какие страны ЕС меньше всего финансируют науку. Корреспондент^.et. 2019. 13 января. URL: https://korrespondent.net/tech/4053032-stalo-yzvestno-kakye-strany-es-menshe-vseho-fynansyru uit-nauku.
39. Геець В. М. Економ^ Украши: ключовi проблеми i перспективи. Науковий вкник Дипломатичной академн Украгни. 2016. Вип. 23(3). С. 164-176.
40. Данилишин Б. Як Укра!т досягти довгостро-кового зростання економжи. Новое время. 2017. 13 ли-пня. URL: https://nv.ua/ukr/opinion/jak-ukrajini-dosja gti-dovgostrokovogo-zrostannja-ekonomiki-1476840.html.
41. Друкер П. Ф. Задачи менеджмента в XXI веке: пер. с англ. Москва: ИД «Вильямс», 2001. 272 с.
42. Львов Д.С. Экономика развития. Москва: «Экзамен», 2002. 512 с.
43. Глазьев С. Экономика будущего. Есть ли у России шанс? («Коллекция Изборскогоклуба»). Москва: Книжный мир, 2016. 640 с.
44. Кизим М.О., Проноза П.В., Омаров Ш.А. Проблеми та цМ розвитку Укра!ни в свт глобальних проблем свггово! спшьноти: монограф. Харюв: ВД «1НЖЕК», 2010. 96 с.
45. Матюшенко 1.Ю. Розробка i впровадження конвергентних технологiй в Укра!т в умовах ново! промислово! революцп: оргатзащя державно! пщтри-мки: монограф. Харюв: ФОП Александрова К.М.,
2016. 556 с.
46. Укра!нська правда. 2019. 9 мчня. URL: https: //www.pravda.com.ua/rus/news/2019/01/09/694131.
47. Кеворкян К. Перспективы самого нищего государства в Европе. Глядя в будущее из далекого прошлого. Украина.ру. 2018. 17 декабря. URL: https: //ukraina.ru/opinion/20181217/1022098883.html.
48. High-technology versus low-technology manufacturing. Eurostat statistics explained. URL: http: //ec. europa. en/eurostatistatistics-explained/index.plip/Archive: High-technology versus low-technology manufactur-ing#cite note-2.
49. Рева А. Виступ на пресс-конференцп, 112 канал ТВ Укра!на. 22.12.2018 р.
50. Украина. Коэффициент Джини. URL: https: //knoema. ru/atlas/Украина/Коэффициент-Джини.
51. Tobin J, Golub S.S. Money, Credit, and Capital. Irwin: McGraw-Hill, 1998. 316 с.
52. Kuznets S. Notes of take off. The Economics of Take-Off into Sustained Growth. London: Palgrave Macmillan UK, 1963. Pp. 22-43.
53. Скаршевский В. На чем держалась экономика Украины 2014-2019 гг.? URL: https://www.youtube. com/watch?v=jNoIxrO69fI.
54. Шабунш В. Величезт суми: сюльки щороку витрачае Укра!на через бездiяльнiсть влади та коруп-щю. 24 канал. 2018. 8 грудня. URL: https: //24tv.ua /skilki_ukrayina_shhoroku_vtrachaye_cherez_bezdiyalnist _vladi_ta_koruptsiyu_shokuyuchi_tsifri_n1077330.
55. Ярмощук Т. Вiдсутнiсть грошей МВФ може мати позитивт наслщки для Укра!ни — експерт. Радо Свобода. 2016. 30 серпня. URL: https://www.radiosvo boda. org/ a/27955695.html.
References
1. Word Bank. Global Economic Prospects. Darkening Skies. (n.d.). documents.worldbank.org. Retrieved from http://documents.worldbank.org/curated/en/30775154698 2400534/pdf/133493-PUB-97814648138 63.pdf.
2. Kushch A. Vse govoryat o mirovom krizise v 2019. Chego zhdat'? [Everyone is talking about the world crisis in 2019. What to expect?l. (2018). Korrespondent.net — Correspondent.net, December 29. Retrieved from https://korrespondent.net/world/4048874-vse-hovoriat-o-myrovom-kryzyse-v-2019-cheho-zhdat [in Russian].
3. Buleyev I. P., Bryukhovetskaya N.Ye. (2018). Sotsial'no-ekonomicheskiye problemy ekonomiki na sovremennom etape yeye razvitiya [Socio-economic problems of the ukrainian economy at the present stage of its development]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1(34), pp. 11-24 [in Russian].
4. Zhmerenetskyi O. (2017). Hlobalni ekonomichni trendy ta Ukraina bez maibutnoho [Global economic trends and Ukraine without the future]. Ukrainska pravda — Ukrainian Pravda, 17th of July. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/publications/2017/07/17/62 7005/ [in Ukrainian].
5. Korablin S.O. (2017). Makroekonomichna dynamika Ukrainy: pastka syrovynnykh rynkiv [Macroeco-nomic dynamics of Ukraine: trap of commodity markets]. Kyiv, Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
6. Heiets V.M. et al. (Eds.). (2009). Sotsialno-ekonomichnyi stan Ukrainy: naslidky dlia narodu ta derzhavy: natsionalna dopovid [Socio-economic status of Ukraine: consequences for the people and the state]. Kyiv, NSC of NIBU [in Ukrainian].
7. Libanova E.M. (Ed.). (2015). Vidnovlennia Donbasu: otsinka sotsialno-ekonomichnykh vtrat i priorytetni napriamy derzhavnoi polityky [Donbass Restoration: Assessment of Socioeconomic Losses and Priority Areas of State Policy]. Kyiv: NAS of Ukraine [in Ukrainian].
8. Libanova E.M., Horbulin V.P., Pyrozhkov S.I. et al. (2015). Polityka intehratsii ukrainskoho suspilstva v konteksti vyklykiv ta zahroz podii na Donbasi [Policy of Integration of Ukrainian Society in the Context of Challenges and Threats of Events in the Donbass]. Kyiv, NAS of Ukraine [in Ukrainian].
9. Promyslovist Ukrainy 2014-2016: nevykorystani mozhlyvosti, shliakhy vidnovlennia, modernizatsii ta suchasnoi rozbudovy [Industry of Ukraine 2014-2016: unused opportunities, ways of restoration, modernization and modernization]. (2015). Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
10. Buleyev I.P. (2006). Transformatsiya obshchestva i ekonomiki: opyt i perspektivy [Transformation of society and economy: experience and prospects]. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine [in Russian].
11. Buleyev I.P. (2006). Predpriyatiye v sisteme obshchestvennykh otnosheniy: institutsional'nyy aspekt [Enterprise in the system of public relations: institutional aspect]. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine [in Russian].
12. Khaustova V.Ye. (2015). Promyslova polityka v Ukraini: formuvannia ta prohnozuvania [Industrial policy in Ukraine: formation and forecasting]. Kharkiv, PH "Inzhek" [in Ukrainian].
13. Briukhovetska N.Yu., Korytko T.Yu., Bryl I.V. Otsiniuvannia investytsiinoi aktyvnosti pidpryiemstva za kryteriiem dodanoi vartosti [The evaluation of investment activity of an enterprise taking into account the criterion of added value]. Stratehiia i mekhanizmy rehuliuvannia
promyslovoho rozvytku — Strategy and mechanisms of regulation of industrial development, (pp. 28-40). Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainianl.
14. Buleyev I.P. (2016). Nekotoryye aspekty vykhoda iz krizisa ekonomiki Ukrainy [Some aspects of overcoming the crisis of the Ukrainian economy]. Problemy ekonomiki — Problems of economics, 1, pp. 65-83 [in Russianl.
15. Bryukhovetskaya N.Ye., Ivanenko L.V. (2018). Faktory i pokazateli investitsionnoy aktivnosti predpriyatiy i dobavlennoy stoimosti v Ukraine [Factors and indicators of investment activity of enterprises and value added in Ukraine]. Biznes Inform — Business Inform, 4, pp. 74-80 [in Russian].
16. Buleyev Ye.I., Ryabykina N.I., Revva A.N. (2017). Intellektualizatsiya truda kak vysshaya forma yego razdeleniya na sovremennom etape ekonomicheskogo razvitiya [Intellectualization of labor as the highest form of its division at the present stage of economic development]. Stratehiia i mekhanizmy rehuliuvannia promyslovoho rozvytku — Strategy and mechanisms of regulation of industrial development, (pp. 20-31). Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Russian].
17. Chernaya A.A., Bryukhovetskiy Ya.S., Lygus O.Ye. (2017). Napravleniya motivatsii i povysheniya proizvoditel'nosti truda v usloviyakh krizisa dlya obespecheniya investitsionnoy aktivnosti predpriyatiy [Directions motivation and increases of the labor productivity in the conditions of crisis for providing of investment activity of enterprises]. Stratehiia i mekhanizmy rehuliuvannia promyslovoho rozvytku — Strategy and mechanisms of regulation of industrial development, (pp. 96-111). Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Russian].
18. Zadorozhnyy G. V., Zadorozhnaya O.G. (2017). Trialektika kak metodologiya istinnogo khozyaystvennogo postizheniya real'nosti i cheloveka [Trialectics as a methodology of true economic comprehension of reality and man]. Kharkiv, V.N. Karazin Kharkiv National University [in Russian].
19. Zadorozhnyy G.V., Zadorozhnaya O. G. (2017). Chelovechnoye mirokhozyaystvennoye videniye: ocherki novoy lichnostnoy metodologii [Human world economic vision: essays of a new personal methodology]. Kharkiv, Tochka [in Russian].
20. World Bank. World Development Indicators. (n.d.). datacatalog.worldbank.org. Retrieved from https: //datacatalog.worldbank.org/dataset/world-development-indicators.
21. Ustenko O., Dzhangirov D. Kredity: berem, chtoby snova brat' [Credits: we take to take again]. (n.d.). youtube.com. Retrieved from https://www.youtube.com/ watch?v=NbbmwnXt_jg [in Russian].
22. Arezki P., Hardi K., Loungani P., Rao Y. Testing the Prebisch-Singer Hypothesis since 1650 : Evidence from Panel Techniques that Allow for Multiple Breaks. IMF Working Paper. August 15, 2013.WP/13/180. Retrieved from http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download? doi= 10.1.1. 643.7241&rep=rep1&type=pdf.
23. Katasonov V.YU. (2013). Kapitalizm. Istoriya i ideologiya «denezhnoy tsivilizatsii» [Capitalism. History and ideology of "monetary civilization"]. Moscow, Institute of Russian Civilization [in Russian].
24. Platon. (2014). Gosudarstvo [State]. (Trans. by V. Karpov). Moscow, Lenand [in Russian].
25. Ksenofont. (1976). Kiropediya [Kyropedia]. (Trans. by E.E. Frolov&V.G. Borukhovich). Moscow, Nauka [in Russian].
26. Arystotel. (2000). Polityka [Politics]. (Trans. from ancient Greek and preface by A. Kislyuk). Kyiv, Osnova [in Ukrainian].
27. Mochernyi S. (2000) Investytsii (stattia) [Investments (Article).]. Ekonomichna entsyklopediia: u trokh tomakh. — Economic Encyclopedia: in three volumes, Vol. 1. Kiev, Publishing Center "Academy" [in Ukrainian].
28. Pelykh O.O. (2012). Investytsiinyi menedzhment [Investment Management]. : Tutorial. (2nd edition is redone and supplemented). Donetsk, Yuho-Vostok [in Ukrainian].
29. Borisov A.B. (2003). Bol'shoy entsiklopedicheskiy slovar' [Big encyclopedic dictionary]. Moscow, Book World [in Russian].
30. Sovetskiy entsiklopedicheskiy slovar' [Soviet Encyclopedic Dictionary]. (1997). (A.M. Prokhorov (Ed.)). [4th ed.]. Moscow, Soviet Encyclopedia [in Russian].
31. Honcharov V.M., Navrotskyi A.A., Kolomiitsev O.A. (2006). Investytsiini resursy ta yikh ekonomichne rehuliuvannia [Investment resources and their economic regulation]. Donetsk, SPD Kupriianov V.S. [in Ukrainian].
32. Hrynova V.M., Koiuda V.O., Lepeiko T.I. et al. (2002). Problemy rozvytku investytsiinoi diialnosti [Problems of investment development]. Kharkiv, KDEU Publishing House [in Ukrainian].
33. Uolsh K. (2001). Kliuchovi finansovi pokaznyky. Analiz ta upravlinnia rozvytkom pidpryiemstva [Financial Indicators. Analysis and management of enterprise development]. Kyiv, Vseuvyto; Naukova dumka [in Ukrainian].
34. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
35. Kapitalni investytsii za vydamy promyslovoi diialnosti za 2010-2017 roky [Capital investment by types of industrial activity for 2010-2017]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy — State Statistics Service of Ukraine. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
36. Bozhevol'nov YU., Kobzeva S., Korotayev A., Malkov A., Khamatshin A. (2010). Faktory investitsionnoy aktivnosti [Factors of investment activity]. Polit.Ru, December 1. Retrieved from http://polit.ru/article/2010/ 01/12/investactivity/ [in Russian].
37. The Global Innovation Index 2015 Effective Innovation Policies for Development. Fontainebleau, Ithaca, and Geneva: Cornell University, INSEAD, and WIPO. (2015). Retrieved from https://www.globalinnovationin-dex.org/ user files/file/reportpdf/GII-2015-v5.pdf.
38. Stalo izvestno, kakiye strany YES men'she vsego finansiruyut nauku [It became known which EU countries finance science least of all]. (2019). Korrespondent.net — Correspondent.net, January 13. Retrieved from https: //korrespondent.net/tech/4053032-stalo-yzvestno-kakye-strany-es-menshe-vseho-fynansyru uit-nauku [in Russian].
39. Heiets V. M. (2016). Ekonomika Ukrainy: kliuchovi problemy i perspektyvy [The Economics of Ukraine: Key Problems and Perspectives]. Naukovyi visnyk Dyplomatychnoi akademii Ukrainy — Scientific Herald of the Diplomatic Academy of Ukraine, Issue 23(3), pp. 164176 [in Ukrainian].
40. Danylyshyn B. (2017). Yak Ukraini dosiahty dovhostrokovoho zrostannia ekonomiky [How to achieve long-term economic growth in Ukraine]. Novoe vremia — New time, 13th of July. Retrieved from https: // nv.ua/ukr/opinion/jak-ukrajini-dosjagti-dovgostrokovogo-zrostannja-ekonomiki-1476840.html [in Ukrainian].
41. Druker P.F. (2001). Zadachi menedzhmenta v XXI veke [Tasks of management in the XXI century].
(Translated from English). Moscow, Williams Publishing House [in Russian].
42. L'vov D.S. (2002). Ekonomika razvitiya [Development economics]. Moscow, «Ekzamen» [in Russian].
43. Glaz'yev S. (2016). Ekonomika budushchego. Yest' li u Rossii shans? («Kollektsiya Izborskogokluba») [Economics of the Future. Does Russia have a chance? ("Collection of Izborsk Club")] Moscow, Book World [in Russian].
44. Kyzym M.O., Pronoza P.V., Omarov Sh.A. (2010). Problemy ta tsili rozvytku Ukrainy v sviti hlobalnykh problem svitovoi spilnoty [Problems and Objectives of Ukraine's Development in the World of Global Problems of the World Community]. Kharkiv: PH "INZHEK" [in Ukrainian].
45. Matiushenko I.Yu. (2016). Rozrobka i vprovadzhennia konverhentnykh tekhnolohii v Ukraini v umovakh novoi promyslovoi revoliutsii: orhanizatsiia derzhavnoi pidtrymky [Development and implementation of convergent technologies in Ukraine in the conditions of the new industrial revolution: organization of state support]. Kharkiv, FOP Alexandrova K.M. [in Ukrainian].
46. Ukrainska pravda [Ukrainian Pravda]. (2019, January 9). Retrieved from https: //www.pravda.com.ua/rus/ news/2019/01/09/694131 [in Ukrainian].
47. Kevorkyan K. (2018). Perspektivy samogo nishchego gosudarstva v Yevrope. Glyadya v budushcheye iz dalekogo proshlogo Prospects for the most impoverished state in Europe. Looking to the future from the distant past]. Ukraine.ru. December 17. Retrieved from https: //ukraina. ru/opinion/20181217/1022098883. html [in Russian].
48. High-technology versus low-technology manufacturing. Eurostat statistics explained. (n.d.). ec.europa.en. Retrieved from http: //ec.europa.en/eurostatistatistics-ex-plained/index.plip/Archive: High-technology versus low-technology manufacturing#cite note-2.
49. Reva A. Vystup na pres-konferentsii, 112 kanal TV Ukraina. 22.12.2018 r. [Reva A. Speech at a press conference, Channel 112 TV Ukraine. 22.12.2018].
50. Ukraina. Koeffitsiyent Dzhini [Ukraine. Gini coefficient]. (n.d.). knoema.ru. Retrieved from https: //knoema.ru/atlas/yKpaHHa/KQ^^^HeHT-flxHHH [in Russian].
51. Tobin J, Golub S.S. Money, Credit, and Capital. Irwin: McGraw-Hill. (1998).
52. Kuznets S. (1963). Notes of take off. The Economics of Take-Off into Sustained Growth. London, Palgrave Macmillan UK, pp. 22-43.
53. Skarshevskiy V. Na chem derzhalas' ekonomika Ukrainy 2014-2019 gg.? [On what kept the economy of Ukraine 2014-2019?]. youtube.com. Retrieved from https: //www.youtube. com/watch?v=jNoIxrO69fI [in Russian].
54. Shabunin V. Velychezni sumy: skilky shchoroku vytrachaie Ukraina cherez bezdiialnist vlady ta koruptsiiu [Huge amounts: how much Ukraine spends each year due to inaction and corruption]. (2018). 24 kanal — Channel 24, December 8. 24tv.ua. Retrieved from https: //24tv.ua /skilki_ukrayina_shhoroku_vtrachaye_cherez_bezdiyalnist _vladi_ta_koruptsiyu_shokuyuchi_tsifri_n1077330 [in Ukrainian].
55. Yarmoshchuk T. Vidsutnist hroshei MVF mozhe maty pozytyvni naslidky dlia Ukrainy — ekspert [Lack of money The IMF can have positive consequences for Ukraine - an expert]. (2016). Radio Svoboda — Radio Liberty, 30 August. radiosvoboda.org. Retrieved from https: //www.radiosvoboda.org/a/27955695.html [in Ukrainian].
