CC BY
56
discussion papers = Kieler Diskussionsbeitrage; 358 p.
15. Da Rin, M.; Nicodano, G.; Sembenelli, A. Public policy and the creation of active venture capital markets. — Frankfurt am Main: ECB, 2005. 44 p. — (Working paper ser./ Europ. central bank; N 430)
16. Nehorosheva L.N. Venchurnaja dejatel'nost' v kontekste Koncepcii innovacionnogo razvitija Respubliki Belarus'. [Venture activity in the context of Concept of innovative development of the Republic of Belarus]. Materialy 3-ej mezhdunarodnoj nauchno-tehnicheskoj konferencii «Priborostroenie-2010», posvjashhennoj 90-letiju Belorusskogo nacional'nogo tehnicheskogo universiteta. Mn.: BNTU, nojabr' 2010.
17. Zakon Respubliki Belarus' «O gosudarstvennoj innovacionnoj politike i innovacionnoj dejatel'nosti v Respublike Belarus'» ot 10 ijulja 2012 g. №425-3 [Law of Republic of Belarus "On State Innovative Policy and Innovative Activities in the Republic of Belarus" dated July 10, 2012, No 425-3].
18. Koncepcija formirovanija i razvitija nanoindustrii v Respublike Belarus', utverzhdena Postanovleniem Soveta Ministrov Respubliki Belarus' ot 18.02.2013 № 113. [Concept of forming and developing nano-industry in the Republic of Belarus, approved by the Decision of the Council of Ministers of the Republic of Belarus dated 18.02.2013, No 113].
19. www.science-portal.org.by
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Нехорошева Людмила Николаевна, доктор экономических наук, профессор
«Белорусский государственный экономический университет»
Партизанский проспект, 26, г. Минск, 220070, Республика Беларусь.
DATA ABOUT THE AUTHOR
Liudmila Nikolayevna Nekhorosheva, Doctor of Economics, Professor
"Belarus State Economic University"
Partizanskiy Blvd., 26, Minsk, 220070, Republic of Belarus
УДК 330.341.1:338.45
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАН1ЗМ1В ВПРОВАДЖЕННЯ НАУКОВИХ РОЗРОБОК У ПРОМИСЛОВ1СТЬ
Федулова Л.1.
Розкрито проблеми впровадження наукових розробок у промислове виробниитво. Запропоновано шляхи удосконалення механiзмiв взаемодУ науки, освти / бiзнесу у напрямi формування ефективноУ координаиУ дiяльностi з метою створення и^люно!' збалансованоУ системи, що забезпечуе необхiдний ^вень впровадження результатiв науковоУ дiяльностi у промисловсть.
Метою статтi е визначення та обфунтування напрямiв удосконалення механiзмiв взаемоди науки, освти \ бiзнесу щодо формування ефективноУ координацУ дiяльностi з метою створення и)лсноУ збалансованоУ системи, що забезпечуе необхiдний рiвень впровадження результатiв науковоУ дiяльностi у промисловсть.
Пошук ефективних шляхiв iнтеграиii' науки, освти й виробництва тривае весь перод снування УкраУни як незалежноУ держави \ дотепер вони не знайденi в реалiзованому виглядi. Необхiдно вибудувати схему «наука - вуз - виробниитво», що буде вдосконалюватися в м)ру реалiзаиiУ на практик. Потрiбно в термновому порядку налагодити ефективну систему наукового супроводу виробничих технологй з метою доведення Ух до конкурентоспроможного стану й подальшого стйкого розвитку.
Найбльшою проблемою науки е навть не низький рiвень фнансування, а УУ незатребувансть. Макроекономiчний аналiз науково-технологiчного розвитку показав, що частка новоУ науковоУ продуки'У у ВВП в останнi роки не перевищуе 1%, активнсть пдприемство з виробниитва науковоУ продуки'У - 2,3%. Наука була майже виключена )з проиесу реформування економки, тому вона не забезпечувала послiдовного створення наукового «зчплення», украй необхiдного для активiзацii' факторiв економiчного зростання.
Необхiдно прискорити проиес розгляду законопроекту про промислову полтику на територи краУни. Цей нормативний акт \ повинен лягти в основу пiдтримки реального сектора економки, де будуть запропонован нструментарй й механiзми сприяння розвитку, визначенi проритети й преферен^У для нього.
Ключов'1 слова: науковi розробки, впровадження, промисловсть, попит на iнноваиii', мехамзми, державна промислова полтика.
НАПРАВЛЕНИЯ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ МЕХАНИЗМОВ ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ НАУЧНЫХ РАЗРАБОТОК В ПРОМЫШЛЕННОСТЬ
Федулова Л.И.
Раскрыты проблемы внедрения научных разработок в промышленное производство. Предложены пути усовершенствования механизмов взаимодействия науки, образования и бизнеса в направлении формирования эффективной координаиии деятельности с иелью создания иелостной сбалансированной системы, обеспечивающей необходимый уровень внедрения результатов научной деятельности в промышленность.
Целью статьи является определение и обоснование направлений совершенствования механизмов взаимодействия науки, образования и бизнеса по формированию эффективной координаиии деятельности с иелью создания иелостной сбалансированной системы, обеспечивающей необходимый уровень внедрения результатов научной деятельности в промышленность.
Поиск эффективных путей интеграиии науки, образования и производства продолжается весь период существования Украины как независимого государства и до сих пор они не найдены в реализованном виде. Необходимо выстроить схему «наука - вуз - производство», которая будет совершенствоваться по мере реализаиии на практике. Нужно в срочном порядке наладить эффективную систему научного сопровождения производственных технологий с иелью доведения их до конкурентоспособного состояния и дальнейшего устойчивого развития.
Самой большой проблемой науки является даже не низкий уровень финансирования, а ее невостребованность. Макроэкономический анализ научно-технологического развития показал, что доля новой научной продукиии в ВВП в
50
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 21/1
© Федулова Л.1., 2013
последние годы не превышает 1%, активность предприятий по производству научной продукции - 2,3%. Наука была почти исключена из процесса реформирования экономики, поэтому она не обеспечивала последовательного создания научного «сцепления», крайне необходимого для активизации факторов экономического роста.
Необходимо ускорить процесс рассмотрения законопроекта о промышленной политике на территории страны. Этот нормативный акт и должен лечь в основу поддержки реального сектора экономики, где будут предложены инструментарий и механизмы содействия развитию, определены приоритеты и преференции для него.
Ключевые слова: научные разработки, внедрение, промышленность, спрос на инновации, механизмы, государственная промышленная политика.
DIRECTIONS OF IMPROVING MECHANISMS FOR IMPLEMENTING SCIENTIFIC DEVELOPMENTS INTO INDUSTRY
Fedulova L.I.
The article highlights the problems of implementing the scientific developments into the industrial production; proposes the ways of improving mechanisms of cooperation between science, education and business with the aim of creating integral balanced system which ensures the necessary level of implementing the results of scientific activities into the industry.
Aim of the article is determination and substantiation of the directions for improving mechanisms of cooperation between science, education and business with the aim of creating integral balanced system which ensures the necessary level of implementing the results of scientific activities into the industry.
As a result of research the following conclusions were made. Search for the effective ways of integrating science, education and business lasted for the whole period of Ukrainian independence and they have not been found by now. It is necessary to build the scheme "science -higher educational institution - production", which will be improved in the process of implementation; establish effective system of scientific accompaniment of production technologies with the aim of increasing their competitiveness and further stable development.
The serious problem of science is even not low level of financing, but absence of demand. Macroeconomic analysis of scientific and technological development showed that the share of new products in GDP in the last years does not exceed 1%, activity of enterprise producing scientific products - 2.3%. Science was almost excluded from the process of economy reforming and did not provide the necessary scientific connection necessary for activating the factors of economic growth.
It is necessary to accelerate the process of considering the draft law about the industrial policy on the Ukrainian territory. This legislative document shall constitute the basis for the support of real sector of economy where instruments and mechanisms of development support will be offered and priorities and preferences will be determined.
Key words: scientific developments, implementation, industry, demand for innovations, mechanisms, state industrial policy.
Постановка проблеми. За останн роки в УкраТ'н висувалось чимало Ыщатив як в Ыституцмному, так i в органзацмному план щодо формування дieвого механзму активiзацiТ науково-технолоИчноТ та Ыновацмно'Т дiяльностi. Проте державна влада поки не досягла значимих успiхiв у створенн «i нновацйного климату» в краТн: заходи щодо пщтримки Ыновацмно'Т активност носять локальний характер й не дозволяють переломити сформован негативн тенденцп (особливо це стосуеться тенденцп зниження науково-технолопчного потенцалу в промисловост).
Внаслщок непослщовно'Т державно' економiчноТ полiтики останнх роюв промисловють Укра'Тни насттьки деградувала, що бтьшють експертв серйозно наголошують на необхщносл здмснення вторинно'Т iндустрiалiзацiТ кражи й вщтворення нацюнально'Т Ыдустрп. Цей процес повинен здмснюватися на основi останнх свтових науково-технолопчних досягнень та з урахуванням тенденцй розвитку св^ово'Т економки, фунтуватися на поеднанн стратегчних Ытереав сусптьства в цлому, Ытересв людей, як працюють у промисловост, Ытересв власниюв бiзнесу, а також Ытересв регюнв, де промисловi комплекси й до цього часу досить широко зосередженк
Анашз дослщжень i публшацш. Серед укра'Тнських вчених, якi постйно в сво'Тх роботах актуалiзують проблеми формування та реалiзацiТ механiзмiв впровадження наукових розробок у промисловiсть та обфунтовують Т'х в якостi фактора забезпечення Ыновацйного розвитку економiки, слщ назвати В.М. Гейця, Ю.М. Бажала, О.С. Марченко, В.П. Семиноженка, Ю.Ф. Шкворця, А.1. Яковлева та Ы.
Натомiсть, у бiльшостi iз дослщжень головна увага акцентуеться на фЫансовому ресурс як панаце'Т для запуску Ыновацйного механiзму розвитку економiки. Проте, як свщчить досвiд провiдних кра'Тн свiту, першочерговою умовою реалiзацiТ науково-технологчних розробок е наявнiсть чiткого органзац^ного механiзму та заходiв щодо забезпечення синергетичних зусиль органзацйного ресурсу усх учасникiв iнновацiйного процесу.
Метою статт е визначення та обфунтування напрямiв удосконалення механiзмiв взаемодiТ науки, осв™ i бiзнесу щодо формування ефективно'Т координацiТ дiяльностi з метою створення цтюно'Т збалансованоТ системи, що забезпечуе необхщний рiвень впровадження результатiв науково'Т дiяльностi у промисловiсть.
Виклад основного матерiалу. Посткризовий перiод 2010-2012 рр. показуе, що УкраТ'н все складнее стае залишитися на зовнiшнiх ринках з традицйною продукцiею низьких передав, зокрема, через вплив наступних факторiв: енергоемнiсть, технологiчна вiдсталiсть (в краТн знос основних засобiв у промисловост бiльше 60%) плюс динамiка цн на газ приводять до втрати стискальних ринкiв (через тиск азiатських конкурентiв). 1нша проблема полягае в тому, що в обсязi виробництва щодо простих продуктв (середньотехнологiчних) все бтьш помiтним стае домiнування так званих нових iндустрiальних краТн, насамперед 1ндп й Китаю. Окрiм того, статистика свщчить, що технологчний розрив нав^ь мiж малими европейськими кра'Тнами й великими краТнами в останн роки продовжував збiльшуватися на об'ективнй основi.
Науково-технiчний потенцiал вiтчизняноТ науки, незважаючи на недостатнi умови розвитку через низьке фЫансування i вщсутнють належного попиту на iнновацiТ в^чизняного реального сектора економiки, продовжуе «виживати», хоч кiлькiсно скорочуеться наявнiсть наукових органзацм (рис. 1), i ця кiлькiсть на кiнець 2011 року стала ще меншою, нiж ктькють установ 1991 року. Особливо загрозливим е стан скорочення науковцв: у 2011 роц е стало у 3,3 рази менше, нiж у 1991 роц.
Одним iз показникв результативностi наукового потенцiалу е обсяг виконаних наукових та науково-технчних роб^, i хоч у 2011 роц у фактичних цiнах вiн дещо зрю, проте питома вага у ВВП продовжуе скорочуватися (рис.2).
Згщно офщмно'Т статистики, сектор так звано'Т «заводсько'Т» науки за кiлькiстю органзацй з 2005 по 2011 рр. залишаеться майже на однаковому рiвнi (рис.3).
В промисловостi традицiйно основним джерелом фiнансування технологiчних iнновацiй е власн кошти пiдприемств, проте за останн роки були й помiченi вiдмiнностi: це значне зменшення фЫансування у 2010 роцi як iз власних джерел, так i з держбюджету, та помiтна роль Ыоземних iнвесторiв у 2009-2010 рр. Однак, згщно статистичних даних, у 2011 роц спостерiгалося збiльшення фiнансування iз власних джерел i державного бюджету, та вщбулося суттеве зниження ролi iноземних iнвесторiв. Як позитивне можна в^^тити збiльшення витрат пiдприемств на дослщження i розробки з 10,6 % у 2009 роц до 12,4 % у 2010 роц, проте як негативне -
Т'хне зниження до 7,5% у 2011 роцк У той же час, у розвинених кранах св^у у фЫансуваны iнновацiйноí дiяльностi досить важливу роль вiдiграe динамична мережа приватних iнвестицiйних i венчурних фондiв.
1600
одиниць 14бз 1518
1344 —♦ 1400 ---- 1506
1200 - 1350
• -у
1435
1490 •—•—»
1477 1505
1452
1578
1303
1479 1487 1510
1404
1340
_ 295010
1000
" -ч 248456 800 ~~ ^207436
600 - 222127"*
г 400000
1;>55
- ^00000
400 -200 -0 —
160103 134413 -- 200000
120773 Ю7447 4пссп1 179799 ^-+-+-+ 100245 $4138 $9534
142532 12604Б100000 113341 104841 Ю5512 дш() д2403 84с 69
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
-+-
ос\6
?00000
0)03000000101000000000000
• ТСпыНсть органгацн. якг шисонують няукош дпстпдження н р «¡робки
Рисунок 1. Динамiка кiлькостi наукових кадрiв та органiзацiй в УкраТн
Джерело: дан/' Держстату УкраУни: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
Рисунок 2. Динамка обсягу виконаних наукових та науково-технiчних робiт в УкраТн
Джерело: дан1 Держкстату УкраУни: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
Рисунок 3. Розподш оргаызацш, пiдприeмств та установ, якi виконували науковi та науково-технiчнi роботи, за секторами науки
Джерело: Наукова та ¡нноващйна д1яльн1сть у 2011 рои / Статистичний збрник. - К. : ДП «Шформаийно-видавничий иентр Держстату УкраУни», 2012.
В Украíнi й до цього часу не сформовано дieвий ринок Ыновацм, що згiдно класичним канонам передбачае попит, який визначаеться пiдприемствами, спроможними впровадити перспективнi технологи у виробництво й Ывестувати у високо ризикован проекти, i пропози^ю на науково-технiчнi розробки, що формують науково-дослiднi iнститути й окремi команди винахщнигав, що займаються розробкою нових технолопй. Обов'язковою умовою ефективного функцюнування такого ринку е вiльний доступ до Ыформацп як з боку покупав, так i з боку продавав, i високий рiвень захисту Ытелектуально'!' власностi). У зв'язку з вщсутнютю в Украíнi чiткоí системи правил i гарантiй приватний капрал не рухаеться убiк iнновацiйноí сфери. Негативним фактором у процес реального впровадження передових науково-техычних розробок е вщсутнють релевантно' iнформацií як з боку розроблювачiв, так i з боку потенцмних iнвесторiв.
Зазначене суттево спричиняе нестiйку динамiку впровадження нових технолопчних процесiв: збiльшення íх кшькост протягом 2006-2011 рр. (до того ж суттеве саме в перюд кризи), хоч питома вага маловщходних та ресурсозберiгаючих технологiчних процесiв поступово зменшуеться протягом останнiх рокiв (рис. 4), що свщчить не лише про вщсутнють дiевих державних стимуглв щодо модернiзацií промисловостi, але й вщображае и структурну особливiсть - переважаюча частка пiдприемств низьких передав в технологiчному комплексi, якi не завжди зацiкавленi в переоснащеннi свое! технологiчноí бази в умовах отримання високоТ ренти при сприятливiй кон'юнктурi на зовнiшнiх ринках. Проте саме остання обставина в кризовий i пюля кризовий перiод суттево змЫилася - на зовнiшньому ринку з'явилися «новi чемпiони», якi досить швидко i потужно проявили свою конкурентоспроможнють завдяки своечасно упровадженим технологiям.
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
ЕИЭВпровадженс нових технолопчних процесш i :: ly т.ч маловщходга. ресурсотбер1гаю1п
—О— Питома вага маловщходних. pecypcos6q;>iraio4nx технолопчннх процеав
Рисунок 4. Динамта впровадження нових технолопчних процеав
Джерело: складено на ochobí даних Держстату УкраТни: http://www.ukrstat.gov.ua/
На даний час у в^чизнянм промисловост виробництво найчастiше фунтуеться на закордонних науково-технiчних розробках i закутвлях iмпортного технопогiчного устаткування. В^чизняы розробки в гапузi технопогiй виробництва ефективних видiв матерiапiв, через неможливють запропонувати споживачевi вiдразу комплектне технолопчне устаткування з поспугами iнжинiрингу, запишаються не завжди затребуваними. Одночасно з цим окремими в^чизняними пiдприемствами вже пщготовлеы до впровадження й пропонуються до широкого використання оригiнальнi в^чизняы розробки в галузi виробництва матерiалiв i вiдповiдне технологiчне устаткування. Однак, причини криються не просто в небажанн виробникiв впроваджувати нововведення. Справа в тому, що будь-яке впровадження ново! технiки або технологи поеднано з безлiччю ризикiв. Це ризики, пов'язан з можливим зниженням обсяпв виробництва, аварiями й зупинкою родовищ або заводiв, фiнансовими втратами. Наприклад, жоден нафтопереробний або нафтохiмiчний завод вартютю в кiлька мiльярдiв доларiв не буде будуватися за якою-небудь технологiею, що не мае мiжнародноí сертифiкацií. При вiдсутностi технологiй брендовх компанм банки не будуть ризикувати кредитними коштами для зведення подiбних об'ектiв. Приблизно така ж ситуащя при впровадженнi менш масштабних пропозицм. Для виробникiв важливо, щоб пропонован до впровадження iдеí були апробован на пiлотних установках, полiгонах, у натвпромислових або промислових умовах, що значно знижуе ризики. Виходячи з поточного стану промисловост й з огляду на те, що основними проблемами íí розвитку в середньостроковм i довгостроковм перспективi е впровадження бтьш прогресивних технологiй, модернiзацiя й техычне переозброення пiдприемств, зростае необх1днють наголошувати на освоены науково-техмчних досягнень, як на одному iз основних факторiв успшного вирiшення наведених вище проблем.
Мiжнародна практика переконливо показуе, що прирют промислового виробництва в бшьшосл промислово розвинених краж забезпечуеться за рахунок використання нових технолопй i впровадження в^чизняних i закордонних науково-техычних досягнень. Тому, у цей час впровадження науково-техычних досягнень у рiзнi галузi промисловостi УкраТни е однiею з початкових умов розвитку й вимагае Ытеграцмних зв'язгав виробникiв з науковими установами.
У сучасних умовах, коли конкурентоспроможнють i регюыв, i окремих промислових об'екпв найчастше визначаеться освоеними й впровадженими технологiчними iнновацiями, важливо не ттьки передбачати, яким буде взаемодiя постачальнигав i споживачiв виробничо-технологiчних iнновацiй, але й забезпечити стабтьнють, у тих або Ыших варiацiях, взаемодп науки й бiзнесу. Механiзм взаемодií наукових колективiв i бiзнес-суб'ектiв у формi стратегiчних альянсiв та iнших утворень дозволяе його учасникам одержувати висок економiчнi доходи, заснованi на нерiвному доступi до iнтелектуальних ресурсiв у виглядi передових наукових досягнень. Зазначене потребуе введення нових економiчних Ыститу^в для реалiзацií взаемовiдносин, що виникають при практичнiй реалiзацií законодавчо-правових норм з метою пщвищення ефективностi функцюнування промислових пщприемств, а посилення взаемозв'язку Ыституцюнальних i технологiчних змiн, що базуються на принципах координацií, узгодження й мотивацií, як основних Ыструмен^в механiзму iнституцiональних змiн, дозволить погодити дiяльнiсть всiх учасникiв i створити новi органiзацiйнi форми цих взаемодм.
Створення органiзацiйних структур та Ыституцюнальних умов для прийнятного поеднання координацп й стимулювання iнновацiйноí активностi з максимальним залученням пiдприемцiв у створення нових технолопй повинно стати окремою самоспйною функцiею, що виконують Ыновацмн системи. Це проявляеться через вiдбiр iнститутiв, а також у процес iнституцiонального проектування, що розширюе можливост одержання прибутку в нових сферах дiяльностi й на нових сегментах ринку. З Ышого боку, Ыституцмы змiни вiдкривають новi можливостi для технолопчних проривiв. Вони виступають «формоутворюючими» для змiстовно якюних технологiчних перетворень, тому що для íхнього здмснення потрiбнi ефективнi iнститути.
Одна i3 таких форм - кластеризация промисловосп УкраУни як механзму ÏÏ iнновацiйноï модернiзацiï. Кластерний пiдхiд у розвитку промисловостi, особливо на регюналыному рiвнi, повинен стати переважаючим напрямком розмiщення iнновацiйних технологй у виробничiй сферi й у сферi мiжнародноï торгiвлi експортною продукцею. lнновацiйний кластер - це науково-виробниче об'еднання, що мiститы у œ6i широке коло наукових, науково-дослщних проектних iнститутiв, учених колективiв вищих навчалыних закпадiв, галузевi дослiдницыкi органзаци й новаторсыкi групи виробничих пщприемств, i яке зможе посилити виконання доситы складних, наукомiстких iнновацiйних програм.
Потрiбно узагалынити типологiю кластерiв по репонах ïхныого розмiщення, розробити методи оптимiзацiï розмiрiв i потужностей пщприемств, вщпрацювати способи взаемного узгодження обсягв виробництва й використання при цыому фiнансових, енергетичних, трудових та Ыших ресурсiв виробництва. Подiбнi схеми маюты стати опорним науково-практичним фундаментом у виршенн завданы спецiалiзацiï й концентрацп виробництв, оптимiзацiï мiжгосподарсыких зв'язкiв i прогнозуванн розвитку нових умов ринкових взаемин в економц У цыому контекст необхiдно актуалiзувати дiялынiсты репоналыних центрiв з iнвестицiй та розвитку в частин органiзацiï та реалзаци наступних напрямiв кпастерноï полiтики:
- дослдження й aнaлiз на регулярна основi прiоритетних напрямкiв розвитку Ыновацмних технологiй для технологiчноï iнфрaструктури виробничо'1' сфери. Обфунтування й визначення прюритетних нaпрямкiв виконання наукових дослiджены та Ыновацмних проектiв;
- розробка й реалзаця скоординованих програм освоення виробництва конкурентоспроможноï iнновaцiйноï продукцГГ й технолопй;
- здмснення робiт щодо систематизацп iнформaцiï про нaукомiсткi розробки, що здмснюютыся в регiонaх, у тому числ, створення й супровiд комплексноï iнформaцiйноï платформи, що включае в себе сукупнюты баз даних з Ыформацею про компетенцiï продукцiï, яка випускаетыся, реaлiзовaних iнновaцiйних проектах. 1нщювання на основi системноï iнформaцiï про наявний потенцал i провiднi перспективы розробки нових кооперацйних зв'язкiв мiж учасниками кластера;
- iнжинiринговa дiялынiсты щодо iнiцiювaння й послiдуючоï реaлiзaцiï комплексних iнновaцiйних проектiв, що передбачаюты спiлыну участы багатыох оргaнiзaцiй рiзних форм влaсностi, у тому числ малих технологiчних компaнiй, галузевих НД1, вузiв, промисловостi, предстaвникiв бiзнес-спiвтовaриствa;
- сприяння комерцiaлiзaцiï резулытaтiв НДДКР, що виконуютыся як у рамках Уцативних розробок суб'ектiв iнновaцiйного бiзнесу, так i за пщтримки з боку бюджетв рiзних рiвнiв;
- забезпечення мiжгaлузевоï передачи технологiй, розроблених на пщприемствах рiзних галузей регiону в комуналыну й соцiaлыну сфери;
- позицюнування iнновaцiйних технологiй i продуктв, розроблених пiдприемствaми учасниками кластера, пщ единим кластерним брендом; центрaлiзовaнa виставкова й рекламна дiялынiсты та Ыил форми сприяння просуванню продукцiï учасникв кластера в регiони й на зовншн ринки;
- пiдтримкa мiжрегiонaлыного й мiжнaродного нaуково-технологiчного спiвробiтництвa в гaлузi розробки iнновaцiйних технологiй.
Важливу ролы у пiдвищеннi ефективностi впровадження наукових розробок у промислове виробництво належиты
осв^янсыш нaуцi, де розмщено значний нaуково-технологiчний потенцiaл. На даному етап посилення ролi ¡нституту oceimu необх1дно в частин1:
• освоення студентами базових компетенц1й нaуково-дослiдноï й iнновaцiйноï дiялыностi через 1хне включення у вiдповiднi практики; повноцнний перехiд на рiвневу систему вищо! професiйноï освiти «бaкaлaвр-мaгiстр», що передбачае активне використання студентiв насамперед магютратури в якостi нaйвaжливiшоï «робочоï сили» для дослiджены i розробок;
• реалыне включення бiлышостi виклaдaчiв у науково-дослщну й iнновaцiйну дiялынiсты;
• перетворення унверситетв у центри комункацп бiзнесу, суспiлыствa, держави з питаны наукового й технолоМчного прогнозування, обмЫу передовими знаннями, вирiшення глобалыних проблем;
• вщмова вiд лiнiйноï моделi «вiд фундаменталыного дослiдження до прикладное розробки» на користы тiсного спiвробiтництвa з реалыним сектором економiки як у пошуках замовлены на прикладн розробки, так i в пошуках фундaментaлыноï тематики;
• мiждисциплiнaрнiсты дослщжены i розробок;
• формування Ыновацмних виробництв i оргaнiзaцiя iнновaцiйних пщприемств;
• розвиток малого Ыновацмного пщприемництва;
• iнтернaцiонaлiзaцiя нaуковоï дiялыностi й пщключення до передовоï науки в рамках мiждисциплiнaрного науково-технологiчного спвробп"ництва, що виражаютыся у формувaннi Ытернацюналыних дослiдницыких колективiв, проведеннi стажуваны у закордонних наукових i мiжнaродних центрах, публкацп резулытaтiв наукових дослiджены у провщних закордонних журналах.
Одним iз мехaнiзмiв, що дозволяюты забезпечити яксно нову структуру системи професiйноï освiти кaдрiв, адекватну потребам бiзнес-спiвтовaриствa, е партнерсыке спiвробiтництво, що розглядаетыся як органзацйна форма взаемодп регiонaлыних освп>лх i виробничих систем, на умовах сптыного використання ресурсних потенцiaлiв пaртнерiв, з метою пiдвищення якостi фaхiвцiв, що випускаютыся, освоення нових технологй i пiдвищення конкурентоспроможностi, як вироблено! продукцiï, так i самих суб'ектв взaемодiï. Взaемодiя може здiйснювaтися й у рамках сптыних дослщницыких проектв, у процесi прогнозування розвитку науки й технологй i комерцiaлiзaцiï резулытатв дослiджены. У структурi вузiв повинн створюватися групи, якi безпосередныо займаютыся дослiдженнями в гaлузi технологiчного розвитку, науково-технологчного прогнозування, е ресурсними центрами для пщприемств i органзацм галузей економки, здiйснююты консалтингову й Ыформацйно-аналтичну дiялынiсты та iн. Основними напрямами спвробп"ництва вузiв з пiдприемствaми бiзнес-спiвтовaриствa може бути перехiд iнновaцiйних пщприемств по ланцюжку вiд НД1 й вузiв до iнновaцiйних центрiв, дал - у бiзнес-iнкубaтор, потiм - у технопарк; ведення й вщкритий доступ реестру наукових розробок i на ïхнiй основi реестр Ыновацйних пiдприемств; вiлынa участы предстaвникiв даних структур у презентацйних сесiях проектв (при розмiщеннi в iнкубaтор, технопарк i т..); створення спiлыного проектного офюу для упрaвлiння iнновaцiйними проектами. У завдання оргaнiзaцiй, що забезпечуюты освiтнiми й консулытaцiйними послугами, входиты забезпечення пiдприемств регiону кадрами для науково-технчних розробок i комерцiaлiзaцiï резулытатв iнновaцiйноï дiялыностi.
Визнаним у кранах 6С мехaнiзмом, що поеднуе зусилля представнигав бiзнесу, науки й держави, зацкавлених у проведеннi довгострокових науково-дослщних i дослщно-конструкторсыких робiт i органзацп спiлыноï дiялыностi по розробцi стратегчних плaнiв проведення дослiджены i розробок, а також по 1хныому впровадженню, е створення технологiчних платформ. Технологчна платформа - комунiкaцiйний iнструмент, спрямований на aктивiзaцiю зусилы по створенню перспективних комерцiйних технологiй, нових продуктв (послуг), на залучення додаткових ресурсв для проведення дослiджены i розробок на основi учaстi всiх зацкавлених сторiн (бiзнесу, науки, держави, громадянсыкого суспiлыствa), удосконалювання нормaтивно-прaвовоï бази в гaлузi нaуково-технологiчного, iнновaцiйного розвитку. До основних функцй технологiчноï платформи можна вщнести: оргaнiзaцiя взaемодiï представнигав бiзнесу, науки, споживaчiв i держави з питаны вибору прюритетв, визначення стратегчних цiлей, формування дорожныоï карти модернзаци й нaуково-технологiчного розвитку, а також здмснення вiдповiдних НДДКР, формування й реалзаци iнновaцiйних проектiв по I^m комерцiaлiзaцiï; спiлынa розробка представниками бiзнесу, науки, споживaчiв рекомендaцiй органам влади окремих держав i СНД у цтому щодо вироблення погодженоï держaвноï полiтики в сферi функцiонувaння конкретноï технологiчноï платформи (особливо в
напрямi наукових дослiджень та комерща^заци результатiв HOBiTHboro технологiчного укладу).
Дотримання законодавчо''' норми - одне i3 головних завдань владi, яка пред'являе npeTeH3iï до науки. В напрямi забезпечення взаемодп науки, держави та бзнесу необхщним е приведення системи фЫансування державних наукових оргаызацм у вiдпoвiднiсть з реально здмснюваною ними дiяльнiстю щодо задоволення державних запилв, включаючи: введення iнституту незалежно''' пoзавiдoмчoï науково' експертизи для науково-дослщницьких прoектiв; розробку процедури змiщення фЫансування вiд базового до фiнансування, заснованого на участ oрганiзацiй в наукових проектах; регулярну oцiнку вкладу науково' оргаызацп у розв'язання задач, в тому чиот й щодо обсяпв фЫансування грантiв та кoнтрактiв та встановлення залежност рiшень щодо фЫансово''' пщтримки державою oрганiзацiй та про рoзмiри базового фiнансування вiд присвоення оргаызацп певного рангу внаслiдoк здмснення процедури oцiнки якoстi та релевантности здiйснюваних наукoвo-дoслiдних рoбiт.
Державi доцтьно закрiпити за собою виключнi права ттьки на результати наукoвo-технiчнoï дiяльнoстi, пoв'язанi з iнтересами оборони i нацioнальнoï безпеки, а також права на результати науково-технолопчно''' дiяльнoстi, по вщношенню до яких вона мае намiр самoстiйнo довести розробки до промислового застосування i реалiзацiï готово' продукцп. В всiх iнших випадках права на результати науково-технолопчно''' дiяльнoстi повинн бути вiдданi oрганiзацiям-рoзрoблювачам ново' технки, якi i будуть прямо взаемoдiяти з iнвестoрами.
В основу державно' пoлiтики в галузi науки i технолопй мае бути покладена переoрiентацiя дiючих цiльoвих програм наукових дос^джень та експертних розробок на забезпечення прюритетних напрямiв розвитку науки, технолопй з урахуванням номенклатури першочергових важливих основних прoектiв державного значення. Роль держави повинна виражатися в наданн державного замовлення на конкурснм oснoвi пiдприемствам, що вoлoдiють сучасною технoлoгiею, заснованою на нoвiтнiх наукових досягненнях. Це, в свою чергу, повинно бути iмпульсoм для таких пщприемств в частин надання екoнoмiчнoï пiдтримки науковим установам (iнститутам, лабoратoрiям), якi здатнi постачити виробництву технолопчы розробки, що забезпечують виробництво конкурентоспроможно' прoдукцiï. Саме за таких умов наука як Ыститут набувае статусу впливового, рiвнoправнoгo партнера в мережi сoцiальнo-екoнoмiчних взаемoдiй.
В умовах УкраТни для забезпечення результативнoстi дiяльнoстi в сферi трансферу технoлoгiй вiд державних НД1 й унiверситетiв, неoбхiднo активiзувати участь бiзнес-сектoра в iдентифiкацiï й установлены прюрите^в дoслiджень, фiнансoваних з державного бюджету; стлвфЫансуваны тако' дiяльнoстi. Завдання oрiентацiï наукових дoслiджень на потреби бiзнесу вимагають залучення кoмпанiй-спoживачiв технoлoгiй не тiльки на завершальних стадiях розробки нового продукту, але й на стадп визначення прюрите^в дoслiдження. 1снуюча укра'нська система розподту бюджетних ресурсiв, що спрямовуються в дос^дження й розробки, слабко сприяе розвитку ствроб^ництва наукового сектора й промислових компанм, не стимулюе вiдбiр i розвиток нових висoкoтехнoлoгiчних галузей.
Для реа^зацп зазначеного напряму на рiвнi НАНУ пoтрiбнo розробити план стратеги маркетингу, спрямовано' на просування в^браних наукoвo-технiчних розробок на национальному й мiжнарoднoму рiвнях; пiдгoтувати План дм по кoмерцiалiзацiï результатiв науково-дослщно' дiяльнoстi, забезпеченню зв'язгав з потенцмними кгiентами на нацioнальнoму й мiжнарoднoму рiвнях, iнтеграцiï в еврoпейськi мережi трансферу технoлoгiй, сприяння iнтеграцiï в мiжнарoднi наукoвo-дoслiднi кoнсoрцiуми.
Одним iз найважливiших завдань реалiзацiï державно' промислово' пoлiтики повинна бути державна пщтримка наукового пoтенцiалу й посилення його впливу на процес технолопчного вщновлення промислового виробництва. Реалiзацiя вищевказаного завдання можлива тiльки при активнiй пщтримц зацiкавлених мiнiстерств, вiдoмств i мюцевих виконавчих oрганiв державно' влади за допомогою вдосконалених правових норм, що конкретизують мехаызм впровадження на виробництво нових науково-техычних досягнень. Найважлившими заходами пщтримки мае бути:
- координащя дiяльнoстi мiнiстерств i вiдoмств на державному рiвнi й мiсцевих виконавчих органах державно' влади по ствроб^ництву з метою впровадження сучасно' технологи в промислове виробництво;
- створення державного й обласних мiжгалузевих рад з питаень оцЫц прюритетних науково-техычних досягнень i впровадження нових технолопй у промислове виробництво;
- фЫансова пщтримка найважливших Ыновацмних прoектiв згщно Програми державних Ывестицм, грантiв i техычно''' допомоги;
- прийняття нормативних правових акпв, спрямованих на забезпечення нормальних податкових, фiнансoвo-кредитних i митних умов для промислових пщприемств i науково-дослщних установ з метою прискорення впроваджень науково-дослщних досягнень у промисловють;
- сприяння розвитку мiжнарoдних i регюнальних спiврoбiтництв, спрямованих на впровадження науково-техычних досягнень iз застосуванням Ыоземних патентiв таких, як технoлoгiчне устаткування, техычы засоби, машини й матерiали неoбхiднi для виробництва конкурентоспроможно' i iмпoртoзамiщаючoï продукцп та пiдвищення експортного потентату екoнoмiки Укра'ни;
- сприяння спiврoбiтництву вiдпoвiдних oрганiв з метою забезпечення вщповщно''' iнфраструктури oрганiзацiï технолопчних центрiв i технoпаркiв, науково-виробничих i дослщно-конструкторських виробництв комплексами сучасних устаткувань, яю е важливою ланкою впровадження наукових розробок у прoмислoвi виробництва, передача на використання науково-дослщним i конструкторським установам i вищим навчальним закладам об'екпв, устаткувань i виробничих примщень нефункцюнуючих пiдприемств. lннoвацiйнi проекти, як перебувають у стадiï переведення вщ науково' прoдукцiï до дослщно-промислового виробництва, пoвиннi бути предметом спещально''' державно' пiдтримки з такою умовою, що освоення ново' технологи й виробництво продукцп будуть визнан значимими.
Для бтьш конкретного i результативного упровадження уах зазначених вище пропозицм та захoдiв на державному рiвнi, враховуючи секторальний пiдхiд в управлЫы прoмислoвiстю, пoтрiбнo розробити наступнi документи:
1. Програму впровадження науково-технiчних досягнень у промислове виробництво УкраТни на перюд 2014-2020 рр. Програма покликана забезпечити концентращю наукового й Ытелектуального потенщалу на прюритетних для економки кражи напрямах наукових дoслiджень iз наступним ïхнiм впровадженням у виробництво, а також на створены ефективно' системи державного регулювання наукoвo-технoлoгiчнoгo процесу в галузях промисловосп. Зокрема, в якост основно' мети тако' Програми е оргаызащя, згiднo прioритетних напрямгав екoнoмiки кра'ни, на вiтчизняних пщприемствах промислового виробництва готово' конкурентоспроможно' продукцп з мюцево''' сировини на oснoвi науковово обгрунтованих прoпoзицiй учених, науково-дослщних оргаызацм, винахiдникiв i рацioналiзатoрiв, а також залучення нових закордонних технолопй.
2. 1Мжгалузевий план науково-технолопчного розвитку краУни до 2020 року, вщповщно до якого передбачити створення галузевих центрiв передових технoлoгiй. Основним завданням головного координуючого iнституту мае бути методичне забезпечення елеменлв науково' Ыфраструктури в межах повного циклу дос^джень - аж до вирiшення екoлoгiчних проблем. Дослщницьк оргаызацл пoвиннi виконувати oрiентoванi на ганцеву продукцию наукoвi розробки, апробуючи 'хн результати на власних виробничих базах, у рамках реа^зованих програмно-цтьових НДДКР або по запитах промислових пщприемств. Такий пщхщ дозволить бтьш цтеспрямовано й з бiльшoю вщдачею виконувати, з одного боку, державне замовлення на наукoвi дoслiдження, а з Ышого боку -забезпечувати сптьну ефективну роботу промислових пщприемств i наукових оргаызацй
Головним критерiем наукових дoслiджень повинна бути 'хня практична спрямoванiсть. Дoслiдження пoвиннi працювати на
створення нових секторiв економки й виробництв У-У! технологiчних укладiв, на зниження матерiало-, енерго- та iмпортоeмностi, забезпечувати максимальне зростання доданоТ вартостi в промисловостi, сприяти зростанню експортного потенцiалу краТни.
Для того щоб досягти таких результатiв, важливо виробити механiзми економiчного стимулювання промислових шновацш, створити правовi умови для стiйкого фiнансування iнновацiйних проектiв, а також систему монторингу iнновацiйних програм.
В краТн повинна бути розроблена спецальна Стратегя розвитку науки та технологй новтнього технологчного укладу, до напрямiв якоТ, зокрема, повинно входити: 1) удосконалювання законодавчоТ бази за рахунок усунення бар'eрiв i «бтих плям», що перешкоджають активному впровадженню нано- та бiотехнологiй й розвитку нано- та бютехнолопчних виробництв в УкраТн; 2) розробка системи ефективних заходiв державноТ пiдтримки розвитку бютехнолопй в Украíнi, що включае податковi й фiнансовi стимули; 3) удосконалювання освiтнiх програм в галузi нано- та бютехнолопй (розробка нових i коректування iснуючих освiтнiх програм); 4) розробка ефективноТ системи забезпечення послщовносп кадрiв у науково-освiтнiй сферi та ш.
Сьогоднi модернiзацiя економiчноí моделi розвитку в промисловостi на практиц означае змiну всiеí сукупностi цлей, методiв, показникiв i критерiíв оцнки ефективностi промислового виробництва, визначення закономiрностей, факторiв i шляхiв стiйкого розвитку. Тому план технологчного розвитку промисловост на середньострокову перспективу повинен включати наступнi заходи (табл. 1). Зазначен заходи обов'язково повиннi бути ув'язан iз стратегiчними планами загальнодержавного рiвня. Стратегiчна необхiднiсть пiдвищення науково-технологiчного рiвня виробничого потенцiалу, як передумови економiчного розвитку УкраТни, диктуе доцiльнiсть запровадження системи заходiв щодо вiдновлення науково-технологчного потенцiалу з урахуванням його структурно!' перебудови i розширення ринкових механiзмiв розвитку.
Таблиця 1. План технолопчного розвитку промисловостi на середньострокову перспективу (витяг)
№ Назва заходу Сутн1сть Дата проведення В1дпов1дальж
1 Оргажзацшноннституцшж
1.1 Формування оргажзацмноТ структури управлшня промисловим сектором економки Розробка оргажзацшно-правових документ1в, регламентуючих функц1Т, права, обов'язки та вщповщальнють орган1в влади, що повинн оп1куватися проблемами промислового комплексу до 1.04. 2013 Мшпромисловост УкраТни
1.2. Перегляд Концепцп розвитку промисловост УкраТни та ТТ опрацювання у контекст! зм1ни статусу та рол1 промислового комплексу З позицш стратег1чноТ рол1 промисловост1 в господарств1 УкраТни, згдно в1дпов1дних орган1зац1йних документ1в, що регламентують функц1Т та взаемозв'язки промислового комплексу, розробити новий вар1ант проекту Концепцп й подати ТТ на обговорення до 1.04. 2013 Мшекономрозвитку та торпвлi УкраТни. Мшпромисловост УкраТни
1.3 Визначення статусу галузевих наукових установ, що знаходяться в тдпорядкуванж М1нпромпол1тики Зд1йснення мон1торингу д1яльност1 наукових установ та проведення атестацп наукових прац1вник1в до 1.12.2013 Мшпромисловост Мшекономрозвитку та торпвлi УкраТни; НАНУ, ДАНИ
1.4. Формування шформацшно-технологнноТ 1нфраструктури технолог1чного розвитку промисловост1 Розробка та прийняття в1дпов1дноТ Концепцп до 1.05. 2013 Мшпромисловост УкраТни Мшекономрозвитку та торпвлi УкраТни; ДАН11
1.5. Розробка проекту Стратеги технологнноТ модержзацп промисловост УкраТни Формування робочоТ групи, розробка плану та графшв роботи, проведення консультацй до 1.03.2013 Мiнпромисловостi Мiнекономрозвитку та торпвлi УкраТни; ДАН11; НАНУ Мiнфiн
1.6. Розробка промисловоТ пол1тики УкраТни Формування робочоТ групи, розробка плану та графшв роботи, проведення консультацй до 1.02 2013 Мшекономрозвитку та торпвлi УкраТни; ДАН11, НАНУ Мшфш чиннi Мiнiстерства, агенцiТ
1.7 Розробка Концепцп оргажзацп випереджаючоТ розробки 1 виробництва нових засоб1в виробництва для формування нових вид1в продукцп Формування робочоТ групи, розробка плану та графшв роботи, проведення консультацй до 1.06. 2012 Мшпромисловост Мiнекономрозвитку та торгiвлi УкраТни; ДАН11; НАНУ
2 Економ1ко-технолог1чн1
2.1 Зд1йснення технолог1чного аудиту д1яльност1 п1дприемств галузей промисловост1 Розробка Програми Технолог1чного аудиту та Порядку ТТ реал1зацГТ, визначення показникв оц1нки, процедур та 1нструментар1ю до 1.05.2013 Мiнпромисловостi Мiнекономрозвитку та торпвлi УкраТни; ДАН11 ; спецiальнi комiсiТ
2.2 Розробка мереж1 високотехнолог1чних п1дприемств в УкраТн1 Вивчення св1тового методолог1чного та практичного досвщу. Формування робочоТ групи та програми ТТ роботи Техжчж та технолопчн р1шення до 1.10.2013 Мiнпромисловостi Мiнекономрозвитку та торгiвлi УкраТни; ДАН11, спецiальнi комiсiТ; МОН УкраТни
2.3 Розробка системи технчного регулювання Актив1зувати реал1зац1ю стратег1чних р1шень про поширення менеджменту якост1 за м1жнародним стандартом ISO 9001: 2002. Управлшня як1стю розглядати як Цлеспрямований процес впливу на об'екти управлшня, зд1йснюваний при створенн1 й використанн1 продукцГТ, послуг для встановлення забезпечення й пщтримки необх1дного р1вня якост, що задовольняе вимоги споживач1в i сусп1льства в ц1лому до 1.12.2013 Мiнпромисловостi Мшекономрозвитку та торпвлi УкраТни; ДАН11; спецальн комiсiТ; Держстандарт УкраТни
Продовж. табл. 1
2.4 Удосконалювання державного регулювання в сферi патентно' активност розвитку вп^чизняних винахщникв Посилення рoлi прoвiдних наукoвo-дoслiдних органзацй галузей прoмислoвoстi й генеральних кoнструктoрiв стратегiчнo значимих систем (зразкiв) цивтьного, вiйськoвoгo й пoдвiйнoгo призначення, вщповщальних за формування й проведення науково-технолотно' пoлiтики в сферi реалiзацi' закртлених за ними напрямкiв розвитку науки, технологш i технiки; розвитку оборонно-промислового комплексу, змщнення пoзицiй вiтчизняних виробниив на свiтoвoму ринку озброення й вмськово' технiки, у тому чи^ через патентування охороноздатних oб'ектiв права промислово' власнoстi; нормативно-правове закрiплення за державою прав на об'екти Ытелектуально' власност й iншi результати науково' й наукoвo-технiчнo' дiяльнoстi, ствoренi за рахунок коштв державного бюджету, насамперед пов'язан з iнтересами оборони й безпеки кра'ни; нормативно-правове врегулювання механзму передачi oрганiзацiям-рoзрoблювачам, iнвестoрам або шшим господарюючим суб'ектам прав держави на результати науково' й науково-техжчно' дiяльнoстi для введення 'х у господарський оборот; створення системи облку iнфoрмацi' про результати НДДКР, отриманих органзацями рiзнo' органзацмно-правово' форми й форми власнoстi, забезпечення доступу до це' iнфoрмацi'; стимулювання створення, правово' охорони (патентування), захисту та використання результатв науково' й науково-техжчно' дiяльнoстi; удосконалювання патентно' й лЩензмно' дiяльнoстi через посилення координаци' взаемoдi' oрганiв виконавчо' влади, вщповщальних за iннoвацiйну, промислову, наукoвo-технoлoгiчну пoлiтику та пoлiтику охорони прав на об'екти промислово' власностк до 12.2015 р. Мшпромисловост Мiнекoнoмрoзвитку та тoргiвлi Укра'ни; ДАН11 спецiальнi кoмiсi'; Держпатент
3 Екoнoмiчнi
3.1. Розробка норм стимулювання реалiзацi' програми розвитку нацюнального господарства на базi високих технолопй Визначення та юридичне закртлення упровадження прогресивно' шкали оподаткування з диференцiацiею ставок по секторам промисловост i наукомюткого сектора виробництва, диференцшованого процента в залежност вiд рентабельнoстi рiзних сектoрiв до 1.12..2013 Мiнекoнoмрoзвитку та тoргiвлi Укра'ни; Мiнфiн Укра'ни
3.2. Активiзувати процес iнвестування та реалiзацi' iннoвацiйних прoектiв на oснoвi розробки механiзмiв надання пiльг (у тому чи^ податкових) промисловим пщприемствам. Основы птьги у сферi наукoвo-технiчнo' та Ыновацшно' дiяльнoстi визначенi Законами Укра'ни „Про плату за землю", „Про податок на додану вартсть", „Про оподаткування прибутку пщприемств", „Про шновацшну дiяльнiсть", „Про спецiальний режим Ывестицмно' та iннoвацiйнo' дiяльнoстi технoлoгiчних паркв". Податкова система повинна виступити в рoлi одного з важливих шструментв iнвестицiйнoгo забезпечення засад iн-новацшно' мoделi розвитку прoмислoвoстi Укра'нi. до1.12. 2014 Мшекономрозвитку та тoргiвлi Укра'ни; МшфЫ Укра'ни
3.4. Здiйснити прoектнi розрахунки формування технологчних платформ у сферi висoкoтехнoлoгiчнoгo виробництва На oснoвi концепцГ' створення окремих технологчних платформ здiйснити неoбхiднi прoектi рохрахунки до 1.12. 2014 Мiнекoнoмрoзвитку та тoргiвлi Укра'ни; МшфЫ Укра'ни
Джерело: розроблено автором
Вироблення й реалiзацiя стратепчних планiв сoцiальнo-екoнoмiчнoгo розвитку повинно вщбуватися в oрганiчнiй взаемoдiï з роботою експертних груп суспльства щодо формування екoнoмiчнoï, iннoвацiйнoï й промислово' пoлiтики. lннoвацiйна пoлiтика, яка на сучасному етап розвитку суспiльства мае досить рiзнoстoрoннiй характер й у багатьох розвинених кражах включае промислову пoлiтику, повинна стати тiею сферою пoлiтичних дiй, де прогнозна науково-технолопчна iнфoрмацiя безпосередньо узгоджуеться з можливостями виробництва й потребами суспiльства й стае базою наступних процесв планування екoнoмiчнoгo розвитку. Управлiння промисловим комплексом Укра'ни без врахування зазначених вище умов, положень та прoгнoзiв е ризиком втрати назавжди прoмислoвoстi як ядра технолопчно''' безпеки кра'ни та основи забезпечення конкурентоспроможност на зовтштх ринках.
На жаль, в укра'нсьюй практицi використовуються застарiлi методи прогнозування: методи роботи iз сoцiальними, пoлiтичними, фiнансoвими, культурними аспектами впровадження технолопй. Вщбуваеться нехтування класичного положення, виробленого досвщом iнших: кра'на, що активно жвестуе тiльки в розробку технолопй, але не забезпечуе 'хне вбудовування в нацюнальну промисловють, працюе на жтереси iнших держав — тих, де жновацмний цикл е замкнутим до рiвня виробництва. Якщо в краж недобудована iннoвацiйна екoнoмiка, то профжансован наукoвi дoслiдження пoтiм повертаються у виглядi тoварiв iз кра'н з вибудованим iннoвацiйним циклом. У цьому контекст метoдoлoгiя Форсайта робить предметом аналiзу i передбачення повний цикл розгорнення технологи - вщ задуму до утилiзацiï i режвестування кoштiв, а не тiльки науково-дoслiднoï частини. Тому i кльксть учасникiв Форсайта значно бiльша i, головне, позицйно рiзнoманiтнiша — адже це всi тi, хто залучен до повного циклу розвитку технологи: споживач^ тoргoвельнi мережi, виробники, вчен, iнвестoри.
У вiтчизнянiй практицi репонального прогнозування слiд враховувати: по-перше, ч^ке визначення замовника Форсайта на першому етапi структурування; по-друге, здiйснювати правильну оцнку тимчасового oбрiю планування (зокрема, не рекомендуеться виходити з поточно' структури потреб у довгостроковому прогнозу структура майбутнх потреб буде зовам
iншою); по-трете, розходження Ытересв рiзних грaвцiв при нaявностi науково-технолоМчного компонента форсайта: ключовi технологiï, цiкaвi для одних, нaйчaстiше можуты бути вщкинул iншими (необхiдно враховувати наявнюты можливого конфлiкту iнтересiв: на мaкрорiвнi, на рiвнi гaлузi/секторa, регiону, технологп/винахщника). Актуалыною вбачаетыся необхiднiсты врахування таких важливих фaкторiв розвитку суспiлыствa, як: глобaлiзaцiя, розвиток суспiлыствa знаны, Ыформаця, особливостi iнформaцiйно-комунiкaцiйних технологiй, здоров'я наци, середовище, рацюналыне природокористування.
Вiдповiдно до мiжнaродного досвiду проведення Форсайта до уваги повинн прийматися можпивостi регюну для розвитку технологiй: по-перше, можливост прийняти технологiï (для багатыох регюнв уже це проблема), по-друге, можпивостi розвивати цi технологiï як вщповщ на основнi виклики людства. ^м того, у регiонaлыних форсайтах варто уважнше ставитися до реaлiзaцiï можпивостей усунення бaр'ерiв i перешкод. Для регюнв Укрaïни, що маюты потужн iнтелектуaлынi можпивостi для вiдповiдей на виклики, однею з таких перешкод може стати бажання все зарегупювати.
В украТнсыгай прaктицi важпиво враховувати досвщ Зaхiдноï та Схiдноï бвропи щодо використання програми "Форсайт", осктыки прiоритети дaноï програми висвiтлююты найактуапынцп нaуково-технiчнологiчнi та соцiaлыно-економiчнi перспективнi проблеми, виступаючи як маяки всыого сусптыства. У той же час вони не е жорсткими критерiями бюджетного фЫансування НДДКР, тому його структура лише частково спвпадае з прюритетами "Форсайта". Зокрема, даний пiдхiд доцтыно використовувати для розробки прiоритетiв фЫансування нових нaпрямiв НДДКР, як механзм визначення необхiдних iнституцiйних змiн у сферi НДДКР, при формувaннi регiонaлыноï iнновaцiйноï системи. Важливу ролы даний пщхщ вiдiгрaв би у змцненн контaктiв регiонaлыного мунiципaлыного сектора, приватного бiзнесу та суспiлыствa в цтому, розвитку кулытури спiвробiтництвa при розробц принципових рiшены про шляхи Ыновацмного розвитку регiону. В той же час для успшного застосування Форсайту з метою пщвищення ефективностi регiонaлыноï нaуково-технiчнологiчноï полiтики необхiдно чiтко сформувати його мету i завдання, а також визначити фiнaнсовi i кaдровi ресурси, що можна зaдiяти у мюцевому мaсштaбi. При цыому однею з головних умов ефективного застосування даного механзму е готовнiсты сусптыства керуватися довгостроковими перспективами розвитку як крайни, в цтому, так i регюну, зокрема, а не короткостроковими кон'юнктурними Ытересами.
Як ми вже вщзначали, якщо перелiчити всi елементи проекту форсайту, те його формування включае: побудова iнституцiонaлыноï структури форсайта, розробку методологи форсайта, вироблення сферы форсайта, пщготовку експертноï бази, пщготовку експертв i работу з ними, вироблення мaтерiaлiв форсайта (доповiдей, звтв, оглядiв) i iнформaцiйне забезпечення, у тому чисп ознайомлення широкоï прощественности з форсайтом i його мaтерiaлaми.
Органам державноТ влади потрiбно звернути увагу на формування ефективноï координаци дiялыностi iнститутiв розвитку, спрямовaноï на пщтримку iнновaцiйних проектiв з метою формування цiлiсноï збaлaнсовaноï системи, що забезпечуе необхщний рiвены пiдтримки на всх фазах iнновaцiйного процесу. Одним iз таких iнститутiв е фонди прямих Ывестицм в iнновaцiйнi проекти й пщприемства високотехнологiчних секторiв економки за участю бaнкiв, у т.ч. проектв, профiнaнсовaних на попереднiй стади iнновaцiйного циклу фондами, що одержали пщтримку з коштв Держaвноï венчурноТ компaнiï (яку давно пропонуетыся створити). Використання ресурсв iнститутiв розвитку для пщтримки конкретних iнновaцiйних проектiв повинно мати наступний порядок: нaуковi органзаци й вищi нaвчaлынi заклади, Фонд сприяння розвитку малих форм пщприемств в нaуково-технологiчнiй сферi, фонди посвних iнвестицiй, венчурнi компaнiï, профiлынi компани, банки. З метою реaлiзaцiï такого «нновацйного лiфтa» буде оргaнiзовaнa взaемодiя на стиках зон вiдповiдaлыностi Ыститутв розвитку по мiрi розвитку проектв i компaнiй, що ïх реaлiзуюты. Крiм того, координaцiя дiялыностi Ыститулв розвитку й державних оргaнiв виконавчоТ влади з метою пiдвищення ефективност комерцiaлiзaцiï резулытaтiв, що одержaнi у рамках державних цтыових програм, буде забезпечуватися в рамках вiдповiдних угод про спвроб^ництво й процедур спiлыноï роботи над проектами. Висновки. 1. Пошук ефективних шляхiв iнтегрaцiï науки, освiти й виробництва тривае весы перюд iснувaння УкраТни як незaлежноï держави i дотепер вони не знайден в реaлiзовaному виглядi. Необхiдно вибудувати схему «наука-вуз-виробництво», що буде вдосконапюватися в мiру реaлiзaцiï на практиц. Потрiбно в термiновому порядку напагодити ефективну систему наукового супроводу виробничих технологй з метою доведення Тх до конкурентоспроможного стану й подапышого стiйкого розвитку.
2. Нaйбiлышою проблемою науки е нав^ы не низыкий рiвены фiнaнсувaння, a ïï незатребуванюты. Мaкроекономiчний aнaлiз нaуково-технологiчного розвитку показав, що частка новоТ нaуковоï продукци у ВВП в остaннi роки не перевищуе 1 %, активнюты пiдприемство з виробництва нaуковоï продукци - 2,3%. Наука була майже викпючена iз процесу реформування економки, тому вона не забезпечувапа послщовного створення наукового «зчiплення», украй необхщного для aктивiзaцiï фaкторiв економiчного зростання.
3. Необхщно прискорити процес розгляду законопроекту про промислову полiтику на територи краТни. Цей нормативний акт i повинен лягти в основу пщтримки реалыного сектора економiки, де будуты зaпропоновaнi iнструментaрiй й механзми сприяння розвитку, визнaченi прiоритети й преференци для ныого. I як ттыки з'явитыся законодавчий норматив, то виникнуты i потрiбнi формати, а саме: як Ыновацмний цикл буде розвиватися й пщтримуватися, як буде здмснюватися пiдтримкa наукових установ, що представляюты НДДКР.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Федулова Любов iBaHiBHa, доктор економiчних наук, професор, зaвiдуючa вiддiлом технологiчного прогнозування та iнновaцiйноï полiтики Державна устансва «1нститут екснсмки i прогнозування НАНУ» вул. Панаса Мирного, 26, м. КиУв, 01011, Украна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Федулова Любовь Ивановна, доктор экономических наук, профессор, заведующая отделом технологического прогнозирования и инновационной политики Государственное учреждение «Институт экономики и прогнозирования НАНУ», ул. Панаса Мирного, 26, г. Киев, 01011, Украина
DATA ABOUT THE AUTHOR
Liubov Ivanivna Fedulova, Doctor of Economics, Professor, Head of Unit of Technological Forecasting and Innovative Policy
State Institution "Institute of Economy and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine" Panasa Myrnogo Str., 26/1103, Kyiv, 01011, Ukraine
