CC BY
15
Посилання на статтю_
Тюунова В.М. Процеси створення шституцшного середовищадля комерцiaлiзaцN шновацмноТ дiяльностi в регiонах укра'ни / В.М. TicyHOBa, О.А. Резшк // Упрaвлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2014 - №1(49). - С. 107-117. - Режим доступу - http://pmdp.org.ua_
УДК 332.146
В.М. TicyHOBa, О.А. Резшк
ПРОЦЕСИ СТВОРЕННЯ 1НСТИТУЦ1ЙНОГО
СЕРЕДОВИЩАДЛЯ КОМЕРЦ1АЛ1ЗАЦП 1ННОВАЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ
Сформульованi 0CH0BHi умови Ыституцюнального середовища для комерцiалiзацií iнновацiйноí дiяльностi в perioHax УкраТни на 0CH0Bi узагальнення зарубiжного i вiтчизняного досвщу. Це дозволило визначити можливi межi i наслiдки його запозичення i використання у вiтчизняних умовах. Обгрунтован вимоги до бюджетного фiнансування науково-техычних дослiджень на регiональному рiвнi, як визначенi на основi виявленого порядку розподту витрат по напрямах шновацшноТ дiяльностi згiдно з технологiчними секторами, що сприятиме подальшому процесу прискорення реалiзацiТ науково-технiчних розробок. Рис. 2, табл. 1, дж. 21.
Ключовi слова: шституцп, iнституцiйне поле, комерцiалiзацiя, iнновацiйна дiяльнiсть, регiон.
В.Н. Тисунова, А.А. Резник
ПРОЦЕССЫ СОЗДАНИЯ ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОГО ПОЛЯ КОММЕРЦИАЛИЗАЦИИ ИННОВАЦИОННОЙ
ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В РЕГИОНАХ УКРАИНЫ
Сформулированы основные условия институциональной среды для коммерциализации инновационной деятельности в регионах Украины на основе обобщения зарубежного и отечественного опыта. Это позволило определить возможные границы и последствия его заимствования и использования в отечественных условиях. Обоснованы требования к бюджетному финансированию научно-технических исследований на региональном уровне, которые определены на основе выявленного порядка распределения расходов по направлениям инновационной деятельности согласно технологическим секторам, что будет способствовать дальнейшему процессу ускорения реализации научно-технических разработок. Рис. 2, табл. 1, ист. 21.
V.N. Tisunova, ОА. Ryeznik
PROCESSES CREATE A INSTITUTIONAL FIELDS COMMERCIALIZATION OF INNOVATIVE ACTIVITY IN THE REGIONS OF UKRAINE
The main conditions of the institutional environment for the commercialization of innovation in the regions of Ukraine on the basis of generalization of foreign and domestic experience are formulated. That made it possible to determine possible boundaries and consequences of its borrowing and use in domestic conditions. Requirements for budgetary financing are substantiated concerning scientific and technological research at the regional level, which are defined on the basis of
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
1
identified apportionment order of areas according to the technological innovation sector that will further accelerate the process of implementation of scientific and technical developments.
JEL R11
ВСТУП
Постановка проблеми. За роки незалежност УкраТни в краТн сформувався i дie MexaHi3M ринкових перетворень в eKOHOMi^ perioHiB [1]. Проте ефективнють його eлeмeнтiв, що вщносяться до iннoвацiйнoТ дiяльнoстi, залишаеться невисокою. Незважаючи на прогресивну тенденцш зростання промислових iннoвацiйнo-активних пiдпpиемств за останн роки: 2010 р. - 13,8%; 2011 р. - 16,2%; 2012-17,4% [2-5], тх частка в пopiвняннi з 1990 роком ютотно вщстае, де значення цього показника становило 56% [6]. В основному шновацшно-активш пщприемства poзташoванi в Киев^ Хаpкiвськiй, Запopiзькiй, МиколаТвськш та Львiвськiй областях. У бiльшoстi peгioнiв цей показник був нижче,зазначеноТ середньоТ величини.
У той же час, незважаючи на попршення eкoнoмiчних умов дiяльнoстi сектора науки, piвeнь дослщжень, що виконувалися, залишався досить високим. Однак ктькють отриманих патeнтiв i свiдoцтв, обсяг випущеноТ проданоТ шновацшноТ продукцп не вiдпoвiдае потребам украТнського суспiльства. Проблема полягае у вщставанш пpийoмiв i засoбiв ринкового впливу на процес прискорення peалiзацiТ науково-техшчних розробок.
Анал'з ocmaHHix досл'джень i публ'тацш. Питання eкoнoмiчнoгo зростання краТн та peгioнiв i формування стратегш Тх розвитку систематично дoслiджуються Нацюнальним iнститутoм стpатeгiчних дoслiджeнь при Пpeзидeнтoвi УкраТни, 1нститутом peгioнальних дoслiджeнь НАН УкраТни, 1нститутом eкoнoмiкo-пpавoвих дoслiджeнь НАН УкраТни, рядом галузевих шститу^в. Пом^ний внесок у розробку та освоення мeтoдiв ринкового впливу на перехщ eкoнoмiки peгioнiв на iннoвацiйний шлях розвитку представлений публка^ями I. Антипов, А. Гапоненко, С. Давиденко, О. Дорошко, О. бгорова, В. Новицького, Б. Малицького, А. Мазура, Н. ОсадчоТ, Т. ОрловоТ, В. Пономаренко, О. Россошанська, П. Цiбульoва, А. Щербатюк [6; 9-21]. Разом з тим було б передчасним стверджувати, що в регюнах склалася така шституцшна середа, яка створюе необхщш умови для впровадження та продажу ефективних наукових розробок.
Мета роботи полягае в аналiзi шституцшних умов шновацшноТ дiяльнoстi в iндустpiальнo розвиненому репош на пpикладi ЛуганськоТ област i обфунтування вiдпoвiдних peкoмeндацiй щодо процесу прискорення peалiзацiТ науково-техшчних розробок.
Методи досл'дження. У робот використано такi методи наукового тзнання: дiалeктичний, науковоТ абстракцп, аналiзу та синтезу (для дослщження наукoвo-мeтoдoлoгiчних пiдхoдiв до теоретичного розкриття сутi шституцш та напpямiв виявлення пpoцeсiв створення шституцшного середовища для кoмepцiалiзацiТ шновацшноТ дiяльнoстi в eкoнoмiцi peгioну); юторичного пiдхoду та систeмнoстi (для дослщження й формування методолопчноТ основи управлшня iннoвацiйнoю дiяльнiстю в УкpаТнi); статистичний, гpафiчний (для аналiзу та оцшки тeндeнцiй взаемодп науки i бiзнeсу); спостереження, опитування та опису (для виявлення проблем и причин низькоТ шновацшноТ активност пiдпpиемств в УкраТш); визначальних ознак (при виявлeннi тенденцш щодо кoмepцiалiзацiТ шновацшноТ дiяльнoстi в Луганськш oбластi).
ОСНОВН1 ОТРИМАН1 РЕЗУЛЬТАТИ
2
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
Основний матерiал дослiдження. 1нновацшна дiяльнiсть безпосередньо пов'язана з удосконаленням шституцюнальноТ складовоТ полiтики регiонального розвитку. Вiдповiдно до визначення одного з класиш шституцшноТ економiки Д. Норта, iнституцiТ - це правила, мехашзми, що забезпечують Тх дотримання i норми поведшки, якi структурують взаeмодiю мiж людьми [7]. 1нституцп можуть бути державними i приватними (табл. 1) [8]. Саме державы та приваты шституцп утворюють шституцшне середовище, в межах якого уряд, бiзнес i шдивщууми взаeмодiють один з одним. Якють iнституцiйного середовища значною мiрою впливае на кожну групу учасникiв, Тх швестицшш рiшення, органiзацiю виробництва.
У сучасному свт iнституцiоналiзм стае тим синтетичним алгоритмом, який вбирае в себе конструктивы елементи шших моделей i пiдходiв, iнтегруе Тх потенцiал, забезпечуе найбтьший вплив на iнновацiйнi системи i стратегiТ. Так, в США створена i ефективно працюе модель комерцiалiзацiТ результатiв наукових дослiджень, вщповщно до якоТ [9]:
1. Ушверситети i нацiональнi лаборатори, переважно за державы кошти, створюють потенцiйно привабливi для бiзнесу об'екти iнтелектуальноТ власносп та через лiцензiйнi договори i Start-up компанiТ передають Тх бiзнесу.
2. Бiзнес за пiдтримки численних фондiв i програм створюе виробництво шновацшноТ продукцiТ i реалiзуе ТТ на ринку.
3. В результат - держава отримуе новi робочi мiсця i грошовi потоки вщ податкiв. Частина отриманих коштiв вона направляе на фшансування науки i на пiдтримку трансферу технологiй, тобто утворюеться замкнений шновацшний цикл.
Така система забезпечуе взаемодш мiж наукою i бiзнесом. lснуючi iнституцiональнi умови значною мiрою цьому сприяють, продумана пол^ика мае значний вплив на кожну групу учасниш (унiверситети, бiзнес, уряд), Тх iнвестицiйнi рiшення, оргашзацш виробництва.
Таблиця 1
Види шституцш [8, с. 27-29]
!нституцп
Державы Ыституцп Право власност1. Охорона штелектуальноТ власност1. Етика i корупц1я. Нец1льове використання бюджетних коштiв. Довiра громадськостi до полiтикiв. Хабарi та неформальн платежi. Незалежнiсть судовоТ системи. Фаворитизм в ршеннях чиновникiв. Марнотратство у бюджетних витратах. Тягар адмЫютративного регулювання. Ефективнiсть правовоТ системи у врегулюваны суперечок. Ефективнiсть правовоТ системи в оскаржены регуляторних актiв. Прозорють полiтики держорганiв. Державнi послуги на пщтримку бiзнесу. Втрати бiзнесу вщ загрози тероризму. Втрати бiзнесу вщ злочинностi та насильства. Органiзована злочиннють. Надiйнiсть роботи правоохоронних органiв.
Приваты Ыституцп Корпоративна етика. Рiвень стандартiв аудиту та зв^ностк Ефективнiсть корпоративного керiвництва. Захист штереав мiноритарних акцiонерiв.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49) 3
Надтнють захисту Ывестора.
1нституц1йне середовище визначаеться правовою та адм1н1стративною 1нфраструктурою в межах якоТ приватн1 п1дприемц1, компани' та уряд взаемод1ють з метою пщвищення добробуту наци'. Значим1сть сприятливого i справедливого шституцшного середовища особливо проявилася пщ час останньоТ фшансово-економ1чноТ' кризи, де саме вщ 1нституц1й залежала стаб1льн1сть добробуту наци i темпи економ1чного розвитку краТни.
В УкраТш державна пол1тика у сфер1 шновацшноТ' д1яльност1, в пор1внянн1 з розвиненими краТнами, е недостатньо ефективною. Так, дос1 в УкраТш не затверджена Концепц1я розвитку нацюнальноТ' шновацшноТ' системи. Як, в1домо, стратепя - це д1евий план, який дае можливють визначити вектор розвитку краТни. 1нституц1йна стратег1я держави, що приймае участь у процесах загальнодержавноТ економ1чноТ' трансформаций обов'язково м1стить ц1л1 та 1нструменти п1дтримки учасник1в пщприемницькоТ' д1яльност1. Вона дае можлив1сть забезпечити координацш зусиль взаемоди' центральних i мюцевих орган1в державного управл1ння, а також громадських оргашзацш з питань реал1зацп державноТ науково-техшчноТ' пол1тики. У багатьох високорозвинених краТнах св1ту, а також у пострадянських державах, в тому числ1 Казахстан!, Роси', Бторуа под1бн1 концепцп д1ють вже багато рок1в.
У 2009 роц1 вщбулися парламентськ1 слухання, на яких розглядалася Стратепя шновацшного розвитку УкраТни до 2020 року, але вона так i залишилася проектом. Це негативно вщбиваеться на ефективносл державноТ пол1тики в 1нновац1йн1й сфер1, в тому числ1 ïï ф1нансовому забезпеченн1. Кр1м того, законодавством УкраТни, на вщмшу в1д б1льшост1 краТн св1ту, не передбачено залучення в науково-техшчну та шновацшну сфери позабюджетних кошт1в, що не стимулюе витрати п1дприемств промисловост на науков1 досл1дження i розробки, а також швестици' в шновацшну сферу з боку банк1в та шших 1нвестор1в.
Одн1ею з причин недостатньо ефективноТ державноТ пол1тики у сфер1 iнновацiйноï д1яльност1 в УкраТш е вщсутнють комплексного законодавчого регулювання ц1еТ сфери. Анал1з правового забезпечення фшансування iнновацiйноï д1яльност1 св1дчить про те, що норми, ям мютяться у спец1альному законодавств1 про шновацшну д1яльнють, е неузгодженими з положеннями фшансового законодавства. Р1вень ф1нансування формуе нишшнш стан науки, техн1ки та шновацш в краТн1. Д1юча в даний час система р1зного роду бюрократичних бар'ер1в часто протид1е шновацшному розвитку, е 1н1ц1атором призупинення статей закошв, що стосуються надання податкових птьг виконавцям 1нновац1йних проект1в. Пор1вняно нещодавно прийнятий Податковий кодекс вщ 02.12.2010 р. не передбачае шяких заход1в щодо стимулювання 1нновац1й, нав1ть поняття «1нновац1Т» в ньому вщсутне [10].
Значення 1нституц1й не обмежуеться нормативно-правовою базою. Ставлення уряду до ринкових вщносин, а також ефективнють його д1яльност1 в1д1грають важливу роль: занадто роздутий апарат i бюрократ1я, надлишкове державне регулювання, корупц1я, нечеснють при складанн1 та виконанн1 держзамовлень, недостатня прозорють та над1йн1сть, нездатнють надавати б1знесу необх1дн1 послуги призводять до значних витрат i уповтьнюють процес шновацшного розвитку нашоТ' держави.
1нституци залишаються найслабшим м1сцем конкурентоспроможносп украïнськоï економ1ки. У зв1т1 Всесв1тнього економ1чного форуму (ВЕФ) про глобальну конкурентоспроможнють за 2012 р1к по данш складов1й Украïна пос1ла лише 132-е м1сце з 144 краТн св1ту - на одну позицш нижче в пор1внянн1 з
4
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
минулим poкoм. Taкий peзyльтaт e oдним з нaйгipшиx нe лишe cepeд кpaïн GC тa iншиx poзвинeниx eкoнoмiк, aлe i в пopiвняннi з нaйближчими cyciдaми. 3a piвнeм poзвиткy iнcтитyцiй Укpaïнa пocтyпaeтьcя уам дepжaвaм CHД, зa виняткoм Pociï тa Kиpгизiï, у якиx - 133-e i 137-e мюця вiдпoвiднo [8 , c. 27] .
Bплив iнcтитyцiй нa eкoнoмiкy знaчнoю мipoю зaлeжить вiд тoгo, нa якoмy eтaпi eкoнoмiчнoгo poзвиткy пepeбyвae кpaïнa. BЕФ видiляe тpи c^iï eкoнoмiчнoгo poзвиткy дepжaв: пepшa - фaктopнa opieнтoвaнicть, дpyгa -opieнтoвaнicть нa eфeктивнicть, тpeтя - opieнтoвaнicть нa iннoвaцiï. Kpaïни, eкoнoмiкa якиx пepeбyвae мiж двoмa з циx тpьox cтaдiй, ввaжaютьcя кpaïнaми «^pexi^ora пepioдy», дo якиx нaлeжить i Укpaïнa.
Ocнoвними пpoблeмaми poзвиткy iннoвaцiйнoï дiяльнocтi в Укpaïнi e [1, б, 921]:
- низький piвeнь кoнкypeнтocпpoмoжнocтi вiтчизнянoï iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï , якa пocтyпaeтьcя зapyбiжним aнaлoгaм;
- низькa cпpийнятливicть пiдпpиeмницькoгo ce^opy дo iннoвaцiй, щo oбмeжye зpocтaння пpoдyктивнocтi пpaцi, знижeння eнepгoeмнocтi виpoбництвa, нe cтвopюe пщфунтя для мoдepнiзaцiï eкoнoмiки, нe зaбeзпeчye ïï якicнoгo oнoвлeння, yнeмoжливлюe cтaлий poзвитoк, як oкpeмиx peгioнiв, тaк i кpaïни в цiлoмy;
- знижeння чacтки iнвecтицiй, щo cпpямoвyютьcя нa дocлiджeння;
- нeдocтaтнe iнвecтyвaння у фiзичний i людcький кaпiтaл;
- нeдocтaтнi зв'язки мiж бiзнecoм, нayкoю, ocвiтoю;
- нeпpoфeciйнicть cyб'eктiв iннoвaцiйнoï дiяльнocтi з питaнь кoмepцiaлiзaцiï peзyльтaтiв нayкoвиx дocлiджeнь;
- пoвiльнo викoнyютьcя ^e^^mm зoбoв'язaння, пepeдбaчeними дoгoвopaми (кoнтpaктaми) мiж oкpeмими cyб'eктaми пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi тa opгaнaми мicцeвoгo caмoвpядyвaння.
Ocнoвнi пpичини низьш!' iннoвaцiйнoï aктивнocтi пiдпpиeмcтв:
- вiдcyтнicть cтaбiльнocтi зaкoнoдaвcтвa, нeзaвepшeнicть peфopм пoдaткoвoï тa cyдoвoï cиcтeм, дepжaвнoгo yпpaвлiння, виcoкa чacткa тiньoвoгo ce^opa (зa oцiнкaми eкcпepтiв 30-60 %) тa iн. нe фopмye cпpиятливий iнвecтицiйний клiмaт для peaлiзaцiï iннoвaцiйниx пpoeктiв, як нa peгioнaльнoмy piвнi, тaк i в цiлoмy пo Укpaïнi;
- нe cфopмoвaнicть пoвнoю мipoю iнcтитyцiйниx yмoв для poзвиткy iннoвaцiйнoï iнфpacтpyктypи (тexнoпapкiв, тexнoпoлiciв, виcoкoтexнoлoгiчниx iннoвaцiйниx пiдпpиeмcтв, вeнчypниx фoндiв, цeнтpiв тpaнcфepy тexнoлoгiй тoщo);
- нeвизнaчeнicть opгaнiзaцiйнo-пpaвoвиx зacaд фyнкцioнyвaння клacтepiв нe дoзвoляe пoвнoю мipoю зaдiяти peгioнaльний пoтeнцiaл iннoвaцiйнoгo poзвиткy.
Пoтeнцiaл пoшиpeння знaнь виcтyпae як cиcтeмний мexaнiзм, зa дoпoмoгoю якoгo peaлiзyютьcя витди вiд iнвecтицiй в HДP (нayкoвo-дocлiднi poбoти) [6, 9, 14-15]. Kлючoвa poль у цьoмy нaлeжить cтpyктypaм, щo пpocyвaють i peaлiзyють iннoвaцiï: iнcтитyтaм пpиклaднoï cпpямoвaнocтi, тexнoпapкaм тa iншим iннoвaцiйним cтpyктypaм, a тaкoж cпeцiaльним iнвecтицiйним фoндaм, гpoмaдcьким нayкoвo-тexнiчним opгaнiзaцiям, мacoвим i cпeцiaльним зacoбaм iнфopмaцiï, щo впливae, зoкpeмa, нa фopмyвaння iннoвaцiйнoï кyльтypи cycпiльcтвa.
Пpoцec cтвopeння i фyнкцioнyвaння тexнoлoгiчниx пapкiв пoчaвcя в Укpaïнi у 2000 p. Cтaнoм нa 1 ачня 2013 зaкoнoдaвcтвoм Укpaïни пepeдбaчeнo фyнкцioнyвaння 16 тexнoлoгiчниx пapкiв в 9 peT^ax, oднaк фaктичнo peaлiзaцiя iннoвaцiйниx пpoeктiв здiйcнювaлacя лишe в 8 з ниx, a цe: «^титут мoнoкpиcтaлiв», «1нститут eлeктpoзвapювaння iм. Е.O.Пaтoнa», «Byглeмaш»,
"Упpaвлiння пpoeктaми тa poзвитoк виpoбництвa", 2014, № 1(49)
5
«Нашвпровщников1 технологи' i матер1али, оптоелектрон1ка та сенсорна техшка», «Явор1в», «КиТвська пол1техн1ка», «1нститут техшчноТ теплоф1зики» i «Текстиль» у Донецькш, КиТ'вськш, Льв1вськ1й, Харшськш, Херсонськ1й областях [12, с. 27].
Значення технопарк1в i доц1льн1сть Тх утворення в УкраТш полягае в тому,
що:
- вони е ефективною формою зближення науки i виробництва, осктьки зменшуеться до м1н1муму тривалють циклу «досл1дження - розробка -впровадження»;
- у технопарках зосереджуються висококвал1ф1кован1 кадри р1зних спец1альностей - учен1, розробники, досл1дники, анал1тики, 1нженери, фах1вц1 р1зного проф1лю, що забезпечуе можливють м1жгалузевих досл1джень;
- у технопарках зосереджуеться ун1кальне устаткування, обчислювальш центри, лабораторп, що дае змогу проводити дослщження i науков1 експерименти;
- у парках е фшансовий кап1тал, представлений в найб1льш досконалих формах - венчурному каштал1;
- у технопарках, формуеться еталонне середовище з точки зору як економ1чних, так i орган1зац1йно-географ1чних умов для створення нових, наукомютких виробництв;
- шновацшна та 1нвестиц1йна д1яльн1сть технолопчних парк1в базуеться на матер1ально-техн1чн1й i виробничш баз1 Тх учасник1в;
- учасниками технопармв можуть бути вже юнуюч1 п1дприемства, як1 зац1кавлен1 у сп1впрац1 з науковим центром у сфер1 впровадження його розробок, або у використанш 1нфраструктури та обладнання наукового центру;
- наукова та виробнича шфраструктура технопарш здатна забезпечити проведення всього комплексу роб1т вщповщно до проект1в - в1д наукових дослщжень до промислового випуску шновацшноТ' продукцп, маркетингових досл1джень i нав1ть навчання персоналу [13].
Досв1д функцюнування технолог1чних парк1в п1дтверджуе, що вони з1грали ключову роль в комерц1ал1заци' результат1в науково-техшчноТ д1яльност1 науково-дослщних структур та стимулюванн1 1нвестиц1йно-1нновац1йних процеав в ц1лому в краТ'ш, а також стали фундаментом для формування «точок шновацшного прориву».
Але, на жаль, спец1альне законодавство щодо технопарш виявилося ор1ентованим в основному на велик! науково-техшчш комплекси та 1нновац1йн1 проекти. Це ютотно обмежило сферу застосування цього закону. Тому можна стверджувати, що шновацшна шфраструктура нерозвинена, багато ТТ рашше створених елемент1в зруйноваш непродуманими д1ями попередн1х рок1в.
В УкраТш наука i б1знес юнують у р1зних сферах, як1 практично не перетинаються. Це вабить не сттьки необ1знанють, ск1льки в1дсутн1сть зацкавленосп в 1нновац1йному розвитку на перспективу. Через вщсутнють продуктивного контакту м1ж цими сферами, винаходи поповнюють арх1ви ВНЗ, науковц1 продовжують працювати за мш1мальну зарплату, а б1знес-структури розвиваються найбтьш простим, а не найбтьш ефективним способом.
Що стосуеться фшансування науки, хот1лося б п1дняти деяк1 проблеми.
По-перше, ф1нансування науки не вщповщае задекларованим положенням. У статп 34 Закону УкраТни «Про наукову i науково-техшчну д1яльнють» бюджетне фшансування науковоТ та науково-техн1чноТ д1яльност1 (кр1м витрат на оборону) передбачаеться в розм1р1 не менше 1,7% валового внутр1шнього продукту (ВВП) УкраТни. Обсяг фшансування науковоТ та науково-техшчно'Т д1яльност1 у 2012 роц1 склав: за рахунок ус1х джерел - 10558,5 млн. грн., або 0,75 % ВВП; за рахунок держбюджету - 4739,2 млн. грн. (44,9 %) [4]. Вщомо, що економ1чна функц1я
6
"Управлiння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
науки починаеться з обсяпв ТТ фшансування бiльше 0,9 % ВВП. У передових краТнах цей показник склав: СхщноТ Карели - 4,0 %; в Фшлянди - 3,78 %; в Япони - 3,36 %; в Сполучених Штатах - 2,87 %; в ЕС - 2,03 % [4, с .149-151] рис.1. В УкраТш частка витрат на виконання наукових дослщжень i розробок поступалася рiвню Словени, Мальти, Латви, БолгарiТ, Кiпру, Румунп.
По-друге, надмiрне зниження рiвня витрат на власну науку найчаспше обертаеться для краТни вимушеним зростанням iнвестицiй в закордонну науку. Наприклад, УкраТна, починаючи з 1995 р. скоротила фшансування власних фармацевтичних дослщжень вдвiчi. Тим самим фактично був п^рваний в^чизняний науковий потен^ал i тепер ми змушен iнвестувати в зарубiжну фармацевтичну науку, бтьше 1 млрд. дол. на рк шляхом масштабноТ закупiвлi iмпортних лiкiв [15, с.12].
Ще одна важлива соцiальна трансформацiя пов'язана з наростанням бюджетних витрат на утримання державного апарату i правоохоронних оргашв. Так, в УкраТш бюджетнi витрати на науку в 10 разiв менше витрат на держапарат i правоохороннi органи, в той час як у Нiмеччинi вони менше в 2 рази, а в США Ще одна важлива со^альна трансформа^я пов'язана з наростанням бюджетних витрат на утримання державного апарату i правоохоронних оргашв. Так, в УкраТш бюджетш витрати на науку в 10 разiв менше витрат на держапарат i правоохоронш органи, в той час як у Ымеччиш вони менше в 2 рази, а в США -бтьше в 1,3 рази [15, с. 18].
Рис. 1. Частка витрат на виконання дослщжень I розробок у ВВП заруб1жних краТнах у 2011 р., % (за даними Свростату) [4, с.154]
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49) 7
У 2012 роц виконувалося наукових роб^ - 53,2 тис. од. З них було створено всього 20,9 тис. од. основних ви^в науко-техшчно'Т продукци, тобто тiльки 39 % склав результат вщ проведених дослщжень. У промисловостi всього 10,4 % склали придбання науково-дослщних робiт (НДР). Найбтьше витрат в промислове виробництво було на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення - 70,1 % (рис. 2) [4, с.161]. Аналiз розподту витрат за напрямами шновацшно'Т дiяльностi та технологiчними секторами у 2012 роц^ показав дiаграмi 4 i 5, що за технолопчними секторами частка НДР зменшувалася в середньонизкотехнологiчному секторi (виробництвi) i склала 2,4 %, а в низько технолопчних - 1,2 %. У той же час в цих секторах збтьшилася частка на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення вщповщно 64,1% та 88,4%.
В шдус^ально розвинених державах впровадження шформацшних технологш i новий рiвень НДР забезпечуеться активною полiтикою уряду. Саме державы установи формують ключовi принципи освiти i - опосередковано -парадигму комерцшних витрат на НДР. Наприклад, по державах ОЕСР (Оргашза^я економiчного спiвробiтництва та розвитку) середнш показник державних витрат на науку становить 12,5 вах державних витрат. Держава стимулюе проведення НДР податковими та ш. iнституцiйними способами [20, с. 76].
Розиоды витрат за напрямами ¡нновацшнох дгяльнот та
технолопчними секторами у 2012 р.
12 3 4?
■Внтратана проведения та придбання НДГ' ■Вшратана придбання машин обладнання та Ш ■Бптрлшна гцмщбання 1нших зовнипткзнянь □ 1нш1 ¡нновац1гт вмтратп
де; 1 - промислове виробництво, всього:
2 - високотехнолопчне виробництво:
3 -середньовисокотехнолопчне виробництво;
4 - середньониэькотехнолопчне виробництво:
5 - низькотехнолопчне виробництво
Рис. 2. Розподт витрат за напрямами 1нновац1йноТ д1яльност1 за технолог1чними
секторами у 2012 роц1
8
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
Що стосуеться регюшв УкраТни, то в них тривае становлення шституцшноТ системи комерцiалiзацiТ науково-технiчноТ дiяльностi.
В нш найбiльш помiтнi наступнi три тенденцп, що проявляються одночасно.
Перша полягае в експериментуванн форм i методiв активiзацiТ державноТ науково-технiчноТ дiяльностi. Вщповщно до законодавства мiсцевi органи державноТ влади i управлiння мають таку компетенцю У Луганськiй областi прикладом цьому е утворення Луганського обласного шновацшного фонду. Його дiяльнiсть забезпечувалася спе^альним штатом спiвробiтникiв i радою, що складався з вчених, фахiвцiв пщприемств i пiдприемцiв.
На самому початку дiяльностi фонду з'ясувалося, що його сприяння в стимулюванн шновацшноТ дiяльностi не принесло бажаних результат. У багатьох випадках кредити не поверталися i таку практику довелося припинити. Це знизило авторитет обласного шновацшного фонду i послабило надп на дiевiсть Закону «Про шновацшну дiяльнiсть». ОднiеТ законодавчоТ норми про забезпечення доступност кредитiв на шноваци виявилося недостатньо, щоб система виявилася результативною. У нш була вщсутня економiчна вiдповiдальнiсть за впровадження результат дослiджень i розробок.
1ншим прикладом невдалого експерименту було створення в обласнш державнш адмшютраци вiддiлу науки як самостшного структурного пiдроздiлу. Залучення в якост його керiвника доктора техшчних наук також виявилося не достатшм для того, щоб функци вiддiлiв обласноТ держадмiнiстрацiТ були гармоншно взаемопов'язанi мiж собою. У результат вiддiл науки довелося скасувати, як не сприйнятий сформованою системою. Наведет приклади свщчать про необхiднiсть пошуку iнших способiв впливу на науковий потен^ал областi.
Це породило другу тенден^ю розробки обласних та спе^альних (по галузях) стратегш i програм розвитку з використанням як вщповщальних розробниш фахiвцiв з академiчних, галузевих шститу^в i ВНЗ областi. Така сшвпраця обласноТ держадмiнiстрацiТ та наукових оргашзацш не мае стiйкого характеру, вщбуваеться епiзодично i не змшюе науково-технiчний рiвень регiону. Однак порядок i практика розробки державних програм розвитку для областей е найважлившим елементом Тх iнституцiйних систем.
Досить ефективним також може бути створення вщповщних ком^е^в у складi регюнальних торгово-промислових палат. Тому третьою найбльш важливою тенденцею розвитку шституцшного середовища науково-техшчноТ дiяльностi е самостiйний пошук пщприемцями сучасних науково-технiчних рiшень, що приносять найбтьший комерцiйний ефект. Наприклад, у 2005 ро^ Луганською обласною державною адмшютра^ею була проведена мiжнародна науково-практична конференцiя з перспектив отримання паливних вуглеводшв з вугiлля Донбасу. 1нформа^я конференцiТ викликала великий штерес у зарубiжних краТнах, а ТТ рекомендацiТ мають iстотну значимiсть в даний час. Вiдомо, що Китай погодився в 2013 ро^ про швестувати будiвництво двох великих заводiв в Луганськiй областi з газифкаци кам'яного вугiлля i це повинно розглядатися як факт комерцiалiзацiТ наукових та оргашзацшно-технолопчних пропозицiй, що сформувалися в репош. У порiвняннi з дорогим природним газом, що поставляеться з Роси, газ з вуплля дозволить ютотно послабити економiчнi проблеми обласл i забезпечити економiчний розвиток ЛуганськоТ областi.
У звiтi Всесв^нього економiчного форумупро глобальну конкурентоспроможнiсть за 2012 рк Луганська область входить в десятку лiдерiв серед украТнських регiонiв за рiвнем розвитку бiзнесу та iнновацiй [8, с. 75-78]. У той же час протягом дектькох рош область програе бтьшосп регiонiв за iнституцiями в охорош здоров'я i початковiй освiтi, ефективносп ринку працi,
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
9
piBHeM розвитку фшансового ринку, а за оцшками технолопчно1 roTOBHOCTi область потрапила в число ayTca^qepiB.
Податкова пол^ика, як i минулого року, е найбiльш проблемним фактором для бiзнeсy, за нею йдуть нeстабiльнiсть державно!' пол^ики i кopyпцiя. Найбiльш проблемними для област залишаються показники захисту права штелектуальноГ власнoстi (20-е мюце, втрата 5 пoзицiй в рейтингу), дoвipи до пoлiтикiв (21-е мюце), марнотратства в бюджeтнiй сфepi (21-е мюце), прозорост пoлiтики дepжopганiв (23-е мюце, втрата 8 позицш), оргашзовано'Г злoчиннoстi (21-е мiсцe), корпоративной' етики (24-е мюце). Оцшка останнього вщповщае дуже низькому 122-у мiсцю у глобальному рейтингу 144 краш. Слщ вiдзначити також iстoтнe зниження рейтингу в пopiвняннi з вiднoснo конкурентними перевагами в минулому рощ зокрема такими як неформальн платeжi та хабаpi (зниження з 5-го на 11-е мюце) i нецтьове використання бюджетних кoштiв (зниження з 10-го на 17-е мюце).
Таким чином, шституци' дозволяють судити про дiяльнiсть уряду i мiсцeвих оргашв влади у пpoвeдeннi реформ. Неефективн шституци' - це проблема, яка потребуе негайного виршення, без цього подальше просування Украши в напрямку конкурентоспроможност буде вкрай складним.
ОБГОВОРЕННЯ
Висновки. Кoмepцiалiзацiя науково-техшчно1 дiяльнoстi в УкраМ та ïï peгioнах е важливою умовою ïx сталого розвитку. Однак до тепершнього часу вона не пщкртлена вiдпoвiдними iнститyцiями, або ряд з них не дiе. Це положення можна змшити, забезпечивши пepexiд вiд приватних кoмepцiйниx ршень в окремих сферах i виробництвах до комплексно!' взаемоди всix видiв eкoнoмiчнoï дiяльнoстi в peгioнаx.
Для цього необхщно:
1. Систeматизацiя досвщу peгioнiв Украши, що е важливою умовою для виршення проблеми неефективних шституцш.
2. Визначення пpiopитeтiв у розвитку кoмepцiалiзацiï peзyльтатiв науково-техшчно!' дiяльнoстi на oснoвi розмежування повноважень мiж центром i peгioнами щодо !х стpатeгiчнoгo i комплексного планування со^ально-eкoнoмiчнoгo розвитку на oснoвi прийняття стpатeгiчниx дoкyмeнтiв.
3. Визначення галyзi oсвiти i науки прюритетною в кожному peгioнi.
4. Удосконалення мехашзму фiнансyвання та вкладення бюджетних та позабюджетних кoштiв для виконання науково-дослщних poбiт та пiдвищeння !х peзyльтативнoстi.
5. Розширити кpитepiï формування науково-техшчних та iннoвацiйниx пpiopитeтiв, вщповщно до яких здшснюеться бюджетне фшансування, спpямoванiсть peзyльтатiв на використання у високотехнолопчному виpoбництвi.
6. Сприяти збтьшенню попиту на наyкoвo-тexнiчнy пpoдyкцiю шляхом впровадження системи стимyлiв i шльг, насамперед, для пiдпpиемств висoкoтexнoлoгiчнoгo сектора.
7. Визначити найбтьш прийнятну на репональному piвнi форму ^новац^но^' шфраструктури, яка забезпечуватиме кoopдинацiю взаемoдiï та пщтримку yчасникiв науково-тех^чноГ дiяльнoстi.
Перспективи подальших досл'джень. Для створення i пщтримки сприятливого шституцшного середовища вимагають подальших дослщжень практика регулювання шновацшно'|' дiяльнoстi та процес прийняття стратепчних дoкyмeнтiв сoцiальнo-eкoнoмiчнoгo розвитку тepитopiй. Актуальним завданням е вдосконалення мeтoдiв пщтримки шновацшних структур в peгioнi i здшснення мoнiтopингy за ïx станом.
10
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
Л1ТЕРАТУРА
1. Тюунова, В.М. Pmhkobî перетворення в економщ! perioHy [Текст]. / В.М. Тюунова; наук. ред. В.М. Василенко. - Луганськ: РВВ ЛДУВС iM. Е.О. Дщоренка, 2011. - 472 с.
2. Статистичний збiрник «Регюни Украши» 2010 Ч.2 [Електронний ресурс] / Вщповщний за випуск 1.В. Калочова. - К.: Державний ком^ет статистики Украши, 2010. - Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publ6_u.htm.
3. Статистичний щорiчник Украши за 2011 рк / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: ТОВ «Август-Трейд», Державна служба статистики Украши, 2012. - 558 с.
4. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украïнi у 2012 роцк Статистичний збiрник [Електронний ресурс] / Вщповщний за випуск 1.В. Калочова. - К.: Державна служба статистики Украши, 2013. - Режим доступу: http://ukrstat.Org/u k/dru k/publi cat/kat_u/publ6_u.htm.
5. Количество инновационных промпредприятий в Украине выросло [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://minfin.com.ua/2013/05/13/756388.
6. Мазур, А.А. Технологические парки Украины - достижения и проблемы / А.А. Мазур, Н.В. Осадчая [Электронный ресурс]. - Режим доступа :http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Ei/2012_48/But-V ol.pdf.
7. Douglass, C. North. 1989. Institutions and Economic Growth: A Historical Introduction// World Development, vol. 17, no.9, p. 1319-1332.
8. Зв^ про конкурентоспроможнють репошв Украши 2011 [Электронный ресурс] // Фонд «Ефективне управлшня» за пщтримки Всесвтього економiчного форуму. - Режим доступу : www.feg.org.ua/.../Report_on_the_Competitiveness_of_Regions_of_Ukraine _2011.pdf.
9. Цибульов, П.М. Комерцiалiзацiя результа^в наукових дослщжень: досвщ Украши та США / П.М. Цибульов // Комерцiалiзацiя результа^в науково-техшчно''' дiяльностi: стан та перспективи: круглий стт (Ки'в: 7 травня 2013 р.), вщп. ред. В.С. Шовкалюк. - К. : 2013. - С.105-112.
10. Податковий Кодекс: Закон Украши № 2755-VI вщ 02 грудня 2010 року: станом на 01 ачня 2014 року [Електронний ресурс] // Офщмний веб-сайт Верховно' Ради Украши. Законодавство Украши. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17.
11. Антипов, 1.В. 1нновацшний розвиток нацюнально''' економки в контекстi створення шновацмних iнфрастрyктyр в освiтнiй галyзi / 1.В. Антипов // Збiрник наукових праць Донецького державного ушверситету управлшня, 2010. - Вип. 148. - С. 1-8.
12. Давиденко, С.В. Комерцiалiзацiя результат науково-техшчно''' дiяльностi в рамках технолопчних та наукових парюв у контекстi впливу на економiчнy безпеку держави / С.В. Давиденко, О.О. Сгорова //Комерцiалiзацiя резyльтатiв науково-техшчно''' дiяльностi: стан та перспективи: круглий стт (Ки'в: 7 травня 2013 р.), вщп. ред.
B.С. Шовкалюк - К., 2013. - С. 26-31.
13. Дорошко, О.О. Технопарки як зааб стимулювання шновацмно''' дiяльностi [Електронний ресурс] /О.О. Дорошко // Днтропетровський державний аграрно-економiчний ушверситет: електронне наукове фахове видання "Ефективна економка". - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=507.
14. Гапоненко, А.Л. Управление знаниями. Как превратить знания в капитал / А.Л. Гапоненко, Т.М. Орлова. - М.: Эксмо, 2008. - 400 с.
15. Малицкий, Б.А. Стратегия инновационного развития Украины: от разработки к реальной практике / Б.А. Малицкий // Science and Science of Science, 2011. - № 2. -
C. 6-20.
16. Репональна шновацмна система: теорiя i практика: монографiя / Пщ наук. ред. д-ра. екон. наук, проф. В.С. Пономаренко. - X.: ВД «1НЖЕК», 2011. - 688 с.
17. Цибульов, П.М. Щодо комерцiалiзацiï результат дослщжень науковими шститутами Украши [Електронний ресурс] / П.М. Цибульов, В.Ф. Корсун. - Режим доступу: http://ttb.kpi.ua/ua-s/publications/cibulov3.
18. Цибульов, П.М. Бар'ери на шляху комерцiалiзацiï результат наукових дослщжень в Укра'ш [Електронний ресурс] / П.М. Цибульов. - Режим доступу: http://ttb.kpi.ua/ua-s/publications/cibulovl.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
11
19. Цибульов, П.М. Рекомендацп щодо подолання бар'ер1в, що 1снують на шляху комерц1ал1зацп результат1в наукових досл1джень в УкраТш / П.М. Цибульов, В.Ф. Корсун // Теоретичш та прикладн аспекти економ1ки та ЫтелектуальноТ власносп: 3б. наук. пр. - Мар1уполь: ПДТУ, 2010. -С. 154-161.
20. 1нституц1йн1 основи 1нновац1йного розвитку економки: навчальний пос1бник / За заг. ред. В.е. Новицького. - К.: КНТ, 2008. - 360 с.
21. Россошанська, О.В. 1нновац1йна праця як шструмент забезпечення стратепчноТ економнноТ безпеки 1нновац1йних проектно-ор1ентованих п1дприемств / О.В. Россошанська, А.1. Щербатюк // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2013. - №3(47). - С. 5-18.
Рецензент статп Стаття надшшла до peдакцiï
д.е.н., проф. Заблодська 1.В. 15.02.2014 р.
12
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
