CC BY
31
of traumatism of the services sphere was analysed. The proposed basic measures of electrical and fire safety aimed at creating the right social position of individuals for their own safety. Methodological assistance is proposed for entrepreneurs to assess the efficiency of Occupational Health and Safety Management System.
Key words: occupational safety management system in the hotel and restaurant complex, safety techniques in the hotel-restaurant complex, Methodological efficiency of Occupational Health and Safety Management System.
УДК 336.1 Acnip. АЯ. Крупка1 - Терноптьський НЕУ
НАПРЯМИ МОДЕРН1ЗАЦН СИСТЕМИ Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКЛАД1В КУЛЬТУРИ I МИСТЕЦТВА
Розглянуто стан та перспективи бюджетного фшансування raiy3i культури та мистецтва у сучасних умовах. Визначено проблемы аспекти ре^зацп програмно-цшьового методу формування бюджету та запропоновано оптимальш шляхи внршення задекларованих проблем. Запропоновано критерн якостi виконання бюджетних прог-рам у teu^î культури i мистецтва. Розроблено новi пiдходи до фiнансового забезпечен-ня закладiв культури та мистецтва на основi фiнансування за результатами дшльносп, проаналiзовано систему мотивацн персоналу, наявшсть мiсiï, маркетингових та реклам-них планiв.
Ключовi слова: бюджетне фшансування, програмно-цшьовий метод, критери якостi.
Постановка проблеми. Одним i3 найважливiших завдань державно!' фь нансово' полiтики у сферi культури е динамiчний розвиток культурного потен-цiалу регюшв, що забезпечуе пiдвищення конкурентоспроможносп, розвиток творчосп, iнновацiй та социального добробуту в суспшьств^ формування орiентацiï особистостi та сощальннх груп на цiнностi, що сприяють успiшнiй модернiзацiï суспiльства. Галузь культури традицiйно розглядаеться як ефек-тивний iнструмент з розширеного вщтворення людського потенциалу, який ввд-повщае вимогам iнновацiйноï економiки та громадянського суспшьства.
Проте скорочення бюджетних видатюв в умовах кризових явищ насам-перед позначаеться на галузi невиробничо' сфери, серед яких культура i мис-тецтво. Саме тому ниш проблема ефективносп використання грошових коштш у бюджетнiй сферi е особливо актуальною.
Анамз останшх публiкацiй. Висвиленню проблем фiнансування бюджетних закладав придiлено багато уваги з боку вчених-фшансиспв, серед яких: В.П. Кудряшов, В.М. Опарiн, Л.Н. Павлов, О.Р. Романенко, НС. Тан-клевська, В.М. Федосов, 1.В. Форкун, С.1. Юрш та iн. Проте питання щодо пок-ращення ефективностi фiнансування галузi культури i мистецтва потребують бшьш грунтовного вiдображення у науковiй лггератур^ що визначае актуаль-нiсть цього дослщження.
Метою роботи е дослщження основних проблем у галузi оцшки резуль-тативностi планування та фшансування видатюв бюджетно' установи та визна-чення можливосп пiдвищення результативностi бюджетного планування.
1 Наук. кергвник: доц. Т.О. Мзима, д-р екон. наук
Виклад основного матерiалу. Особливо!' актуальностi в умовах обме-женостi фiнансових ресурсiв набувае програмно-цiльовий метод бюджетування, що припускае розподш бюджетних ресурсiв вiдповiдно до результатов дяльнос-тi учасниюв бюджетного процесу в рамках жорстких бюджетних обмежень. Певною мiрою це означае спробу поширення на державний сектор принцишв розподалу ресурс1в, оцiнки результативносп та ефективностi витрат, характерно!' для недержавного комерцшного сектору. При цьому якщо в комерцiйному секторi прибуток е унiверсальним показником економiчноí ефективностi (пере-вищення результатiв над витратами) i кшцево!' результативностi (сшвввдношен-ня цiлей i результат проведених витрат), то пiд час бюджетного планування визначити результативнiсть бюджетних витрат будь-яким одним показником неможливо.
Запропонувати для кожного виду оргашзацш культури юльккш показ-ники, що адекватно характеризують результати дiяльностi по кожному функщ-ональному напряму та якi можна було б покласти в основу ирограмно-щльово-го фшансування, досить важко. Тому бюджетне фшансування установ культури на основi ушфшованих кшьккних показнитв, що характеризують результати 'х дiяльностi, не можна розглядати в як единий механiзм !'х бюджетного фшансування, а потрiбно допускати i зазвичай поеднувати з фiнансуванням на основi iнших методов.
Нормативи бюджетного фшансування закладiв культури i мистецтва по-виннi визначатися з розрахунку на одиницю профiльних послуг. Важливим iнструментом бюджетно!' реформи е нормативи фшансових витрат на надання бюджетних послуг. Ввдступ вiд нормативного методу фшансування допус-каеться у разi унiкального характеру дiяльностi, спрямовано!' на збереження i розвиток культурного потенциалу. Наприклад, для музе'в методом прямого ра-хунку доцiльно визначати обсяг бюджетного фшансування витрат на виявлен-ня, зберiгання, вивчення музейних предмепв i музейних колекцiй та створення постiйних експозицiй. На основi нормативного методу можна розраховувати обсяг бюджетного фшансування послуг, спрямованих на задоволення культур-них запитiв населения [1, с. 246].
1снуе кшька метод1в визначення нормативiв фшансування:
• анаттичний метод, заснований на аналiзi фактичних витрат минулих перiодiв. Величина нормативiв фiнансування встановлюеться вiдповiдно до фактичного значения показниюв попереднього року з урахуванням шдексу-дефлятора;
• нормативний метод, що базуеться на нормативних документах;
• метод калькуляцп, що виходить iз затверджених норм на основт процеси. Основним елементом пiд час розрахунку норматив1в фшансування е
фонд оплати пращ. Щоб його визначити, важливо правильно вибрати точку вщ-лiку. Це можуть бути: едина тарифна отка; середня заробiтна плата в регюш; р1вень заробiтноí плати оаб вiдповiдноí професп на мiжнародному ринку тощо [2, с. 97]. Пкля розрахунку базових нормативiв фшансування доцшьно вико-ристовувати систему поправочних коефiцiентiв:
• за додатковий набiр споживчих властивостей послуги (проведення екскурсп в музе! iноземною мовою тощо);
• особливi умови надання послуг;
• роботу з сощально незахищеними категор1ями споживачiв (диъми, iнвалiдами та iн.).
Установи культури повиннi самостiйно провести попередш розрахунки нормативiв фiнансових витрат на послуги, що ними надаються, причому за рiз-ними сценарiями: оптимктичний - максимальний норматив; реалктичний - се-реднiй; песимiстичний - мшшальний. Ощнка результативностi бюджетних ви-даттв головного розпорядника бюджетних коштiв i 11 пiдвищення передбачае:
• формування системи оцшювання результативностi бюджетних витрат;
• приведения системи управлшня вщповщно до принципiв бюджетування, орieнтованого на сустльно значущi результати.
Пiд час ощнювання результативностi дiяльностi установ культури необидно чике обгрунтування вибору системи та структури показникш (критерив) результативностi управлiння. Пiд результативнiстю розумкться досягнення поставлено! мети, результату. Результативнкть надання бюджетно! послуги визначаеться кшькктю споживачк, якi отримали послугу (абсолютний показ-ник), i часткою !х серед загально! кiлькостi споживачiв ще! послуги (вiдносний показник).
Велика частина керiвникiв органiв управлiння культурою пропонуе ви-мiрювати результати дiяльностi шдввдомчш 1м мережi показниками дiяльностi складових 11 установ культури; iнша !х частина - через виконання сво!х функщ-ональних обов'язкiв. Що стосуеться ощнки результатiв дiяльностi безпосе-редньо закладш культури регiону, то вони можуть бути визначенi за показниками, вiдповiдно до напрямiв роботи закладш культури.
На жаль, часто кшцевий результат дiяльностi оцiнюеться за такими показниками, як: кшьккть проведених заходiв, чисельнiсть íхнiх вiдвiдувачiв то-що, хоча, зрештою, бшьш важливим е не сам процес надання послуги, а тi змши в суспiльнiй та iндивiдуальнiй свщомосп, до яких вiн приводить. Ц змiни проявляються:
• у виглядi поширення сталих соцiальних цiнностей та щеалш;
• у формуваннi способу життя;
• у встановленнi сощального спокою;
• в успiшнiй мотивацп населення до працi;
• у створент засобами культури позитивного iмiджу регiону краши [3, с. 84].
У процес оцiнювання результативностi необхiдним е визначення взаемозв'язку мiж виконаними заходами щльових програм i отриманням результата, якi сприяють виртенню вiдповiдних завдань.
При цьому плануеться, що ощнка результативностi бюджетних витрат буде грунтуватися на показниках, ят характеризують:
• ступiнь досягнення щлей, вирiшення тактичних завдань;
• стутнь вiдповiдностi запланованому рiвню витрат;
• ешномiчну ефективнiсть, пiд якою розумкться стввщношення безпосереднiх результатiв дiяльностi, результапв вiд отриманих i планованих програмних за-ходiв, iз витратами на 1х досягнення;
• суспiльну ефективтсть, пiд якою розумieться спiввiдношення сустльно значу-щого результату дiяльностi вщносно безпосереднiх результатiв дiяльностi;
• суспiльно-економiчну ефектившсть, пiд якою розумieться стввщношення ве-
личини суспiльно значущого результату i величини витрат на його досягнення
[4, с. 55].
Отже, сьогоднi iснуe необхiднiсть посилення контролю за використан-ням бюджетних ресурав та управлiння ними за допомогою переходу на бюдже-тування, орieнтованого на результат, адже в бюджетних установах ддача модель кошторисного фiнансування не враховуе результат функщонування закла-дiв i зводить контроль бюджету лише до зктавлення вiдповiдностi планових i фактичних сум.
Ключовою проблемою бюджетного планування е не брак ресурав, а вщ-сутнiсть об'ективного критерда розподшу наявних ресурсiв або ресурав, отри-маних у бюджет понад рiвень минулого року, а також i критерiíв скорочення наявних видаткових зобов'язань.
Поеднання рiзних методiв планування бюджетних витрат - нормативного методу i методу, орiентованого на кiнцевий результат, - з урахуванням до-сягнутого ршня дае змогу об'ективно визначити потребу регюну в бюджетних коштах. Причому повнiстю виключаеться можливiсть впливу суб'ективних факторов. За недостатностi власних коштiв необхвдно регулювати процес форму-вання доходiв за допомогою податтв, субвенцiй, субсидiй, дотацiй. Така система дасть змогу здшснити принцип прозоросп бюджету не тiльки на папер^ але й у реальному житп, оскiльки створюе можливiсть здшснення контролю як за доходами, так i за витратами бюджету, покращуе управлiння ними.
Пiдвищення ефективностi бюджетних витрат стае для оргашв державно! влади ключовим завданням. Очевидно, що додатковi вкладення коштiв в кну-ючi державнi установи не приводять до полiпшення кiнцевих результатов - шд-вищення якостi та доступносп бюджетних послуг для населення. Тому, необ-хiдно реформувати бюджетний сектор, щоб перейти вiд фiнансування самого факту кнування бюджетних установ за кошторисом до фiнансування кiнцевих результатов !х дiяльностi вiдповiдно до затверджених показникiв.
1снуюче кошторисне фiнансування бюджетних установ оркнтоване не на споживача, а на утримання мережi установ. Саме таке положення призво-дить до неефективносп бюджетних витрат i мае бути переглянуто.
Сьогоднi вс доходи бюджетних закладiв, зокрема отримаш вiд шд-приемницько! та iншоí дiяльностi, приносять дохвд, у повному обсязi врахову-ються у кошторис доходiв i видаткiв бюджетно! установи та ввдображаються як неподатковi доходи вщповвдного бюджету, отриманi вiд використання державно! власностi або надання платних послуг. Таким чином, можливосп бюджет-но! установи у витрачанш коштiв жорстко обмеженi бюджетним законодав-ством (передбачено вичерпний закритий перелж напрямiв видатков, заборо-няеться нещльове використання коштов тощо). Реструктуризацп бюджетного сектору може передбачати для бюджетних установ ширшi можливосп з використання позабюджетних доходiв i одночасно змша форм бюджетного фшансу-вання, а саме: поступова вiдмова вщ кошторисного фшансування; перехвд до програмно-щльового фiнансування, що забезпечуе виконання державних зо-бов'язань; розмiщення на конкурснш основi державного сопiального замовлен-ня; впровадження методов бюджетування, орiентованого на результат.
Ознакою, що характеризуе мехашзм фiнансування установи з результату його дiяльностi, е необхщшсть доведения процесу до певного лопчного результату - забезпечення безперервно'1 якiсноí роботи установи в умовах ринково! економiки. На рисунку наведено можливий варiант схеми фiнансування освгг-нiх установ.
Рис. Схема фтансування заклаЫв культури i мистецтва за результатами
дiяльностi
Безумовно, наведена схема розглядаеться як загальна, однак описуе про-цес надання бюджетних кошпв закладам культури i мистецтва за допомогою наведеного ланцюжка.
Для отримання достовiрноí комплексно! опiнки ефективностi дмльност установ сфери культури можна запропонувати таку систему опiнок:
1. Ощнка сощальноУ ефективностi. Соцiальна ефективнють пов'язана з сощ-альним завданням, для виршення якого i було створено установу, яка отри-муе бюджетне фiнансування. Соцiальна ефективнiсть - шдикатор, що пока-зуе здатнють установи досягати поставленi перед нею сощальш та суспть-но значушд цiлi. ОргашзацЙ культури можуть брати участь в реамзащУ програми вдосконалення соцiального капiталу товариства. Багато проблем сучасного сусптьства пов,язанi саме з якютю людських ресурсiв.
2. Ощнка економiчноl ефективностi. Щодо оцiнки ефективност використання бюджетних коштiв можна запропонувати показники ощнки якостi бюджетних вкладень, що розраховуються як стввщношення витрат бюджету за звiтний перюд до найбiльш важливих показникiв сощальноУ ефективностi. Якщо перед бюджетною установою ставиться завдання скорочення бюджетних витрат i переходу на принципи самофiнансування власних проек-тiв, то можна ввести показник комерцшноУ активноси та розрахувати його як вщношення власних (зароблених) грошових коштiв до бюджетних кош-тiв. Як мотивацшну мету на перехiдний перiод можна запропонувати шдикатор "1+1" - тобто на одну зароблену гривню бюджетна установа буде до-туватися ще на одну гривню з бюджету [5, с. 241].
3. Ощнка оргашзацшно!' ефективност1 З аналiзом економiчноl ефективност тюно пов'язаний аналiз оргашзацшноУ ефективностi бюджетноУ установи, який особливо важливий за умови прагнення установи культури виявити сво1 приховаш резерви, сильнi та слабкi сторони.
Шд час дослiдження органiзапiйноí ефективносп варто виявляти: чи працюе заклад за сучасними кадровими технологiями; чи мае вона чггку структуру - затверджеш посадовi iнструкпií, ясну форму облiку i контролю дiяльнос-тi; чи здiйснюе комп'ютеризований бухгалтерський i кадровий облiк; чи мае
програму щодо роботи з персоналом. Потрiбно проаналiзувати i систему моти-вацп персоналу, наявнiсть i усвiдомлення власно! мiсií, власного стилю, марке-тингових та рекламних планДв, програми щодо оргашзацц зв'язкiв з громадсь-кДстю та роботи з клiентами [6, с. 308].
Отож, оцДнка зазначених видДв ефективностi: соцiальноí, економiчноí та оргашзацшно! дае змогу представити повнДстю дДяльнДсть бюджетно! установи за розглянутий перiод, результати яко! можна застосовувати для порiвняння дД-яльностi з Дншими закладами, що працюють в рДзних умовах. За значениями по-казникiв ефективностi влади рДзних рДвнДв можуть приймати рiшения про про-довження, збiльшения або скорочення видДленого фiнансувания.
Головна мета вДд фшансування з результату полягае в придбанш додат-кових конкурентних переваг, яка дасть змогу реалiзувати основнД стратепчш цш: ефективне використання фiнансових коштДв; пiдвищения якостД надання послуг; шдвищення капiталiзацií.
Внаслiдок такого фiнансувания за результатами дДяльностД з'являться си-нергетичний ефект:
• ращональне використання ресурсiв: збшьшення мотиваци у керiвника установи, залучення нових технологiй, мiнiмiзацiя упущено!' вигоди;
• шдвищення швестицшно! привабливостi: збшьшення капiталiзацi'í, полiпшення менеджменту, зростання вартоси активiв [7, с. 14].
Висновки. Система критерив якостД е рацДональною, оскДльки вона дае змогу залучити в галузь працiвникiв Дз високою професшною квалiфiкацiею, пДдвищити якДсть, розширити спектр послуг, що надаються установами. ФДнан-сування установ за результатами !х дДяльностД повинно позитивно вДдображати-ся на якостД вДтчизняно! системи освДти, Д дасть потужний мотивацшний пош-товх для установ. 1з застосуванням критерД!в якостД, заклади почнуть намагати-ся брати участь у рДзних заходах, стараннДше працювати з потенцДйними спожи-вачами культурних послуг.
Лiтература
1. Кудряшов В.П. Курс фшанав : навч. поибн. / В.П. Кудряшов. - К. : Вид-во "Знания", 2008. - 431 с.
2. Кириленко В.В. До питання про суть 1 функци фшансово!' пол^ики держави / В.В. Кириленко // Свгг фшанив : зб. наук. праць. - 2007. - Вип. 4 (13). - С. 94-99.
3. Фшанси : п1дручник / за ред. С.1. Юрш, В.М. Федосова. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. -К. : Вид-во "Знання", 2012. - 687 с.
4. Орлатий М.К. Заруб1жний досвщ управлiиия розвитком соцiальиоi шфраструктури / М.К. Орлатий, Т В. Гоголь // Науковий вюник Академii муниципального управлшня : зб. наук. праць. - 2011. - № 3. - С. 51-57.
5. Танклевська Н.С. Концептуальш основи формування фiиаисовоi полiтики розвитку сiльського господарства краши / Н.С. Танклевська // Вюник СевНТУ : зб. наук. праць. - Сер.: Економжа i фшанси. - 2012. - Вип. 130. - С. 241-245.
6. Фшанси: курс для фшансистпв : навч. поабн. / за ред. В.1. Осшщева. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 567 с.
7. Карлова В.В. Державна политика у сферi культури: сутшсть та особливост реалiзацii в сучасних умовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.01 - "Теорш та iсторiя державного управлшня" / В.В. Карлова; Укр. Акад. держ. упр. при Президенте^ Украши. - К., 2003. - 17 с.
Крупка А.Я. Направления модернизации системы финансового обеспечения учреждений культуры и искусства
Рассмотрены состояние и перспективы бюджетного финансирования отрасли культуры и искусства в современных условиях. Определены проблемные аспекты реализации программно-целевого метода формирования бюджета и предложены оптимальные пути решения задекларированных проблем. Предложены критерии качества выполнения бюджетных программ в области культуры и искусства. Разработаны новые подходы к финансовому обеспечению учреждений культуры и искусства на основе финансирования по результатам деятельности, проанализирована система мотивации персонала, наличие миссии, маркетинговых и рекламных планов.
Ключевые слова: бюджетное финансирование, программно-целевой метод, критерии качества.
Krupka A. Ya. Some Trends for the Modernization of Financial Support of Cultural And Art Institutions
The state and prospects of budget financing of arts and culture in today's environment are studied. Some aspects of PPB method of budgeting and proposes for the best solutions to the declared problems are identified. The criteria of quality of budget programs in arts and culture are proposed. A new approach to financial security institutions of culture and the art-based funding for performance is developed; the system of motivation of personnel, presence of mission, marketing's and publicity plans, is analysed.
Key words: financing, target-oriented method quality criteria, art and culture.
