CC BY
126
12. Жалшо Я.А. Конкурентоспроможнiсть економiки Укра!ни в умовах глобашзацп / Я. А. Жалшо, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белiнськa та iH. / за заг. ред. Я.А. Жалшо. - К. : Вид-во Н1СД, 2005. - 388 с.
13. Гельвановский М. Конкурентоспособность в микро-, мезо- и макроуровневом измерениях / М. Гельвановский, В. Жуковская, И. Трофимова // Российский экономический журнал, 1998. - № 3. - С. 67-77.
Чобаль Л.Ю. Теоретические принципы исследования отраслевой конкурентоспособности
Рассмотрены теоретические подходы к определению категории "конкурентоспособность", охарактеризованы разные ее уровни и специфика каждого из них. Установлено, что устойчивое развитие отечественных предприятий, расширение рыночных границ, создание новых качественных товаров имеют наибольшее влияние на повышение конкурентоспособности страны. Акцентировано на значительном методологическом и практическом значении отраслевой конкурентоспособности, поскольку структура отрасли в значительной степени определяет правила игры, а также варианты стратегии, которые разрабатываются для предприятия.
Ключевые слова: конкуренция, предприятия, конкурентоспособность, отраслевая конкурентоспособность.
Chobal L. Yu. Theoretical principles of research of a particular branch competitiveness
The theoretical going is considered near determination of category "competitiveness", its different levels and outlined specific are described each of them. It is set that steady development of domestic enterprises, expansion of market border, creation of new high-quality commodities, is had most influence on the increase of competitiveness of country. It is accented on the considerable methodological and practical value of a particular branch competitiveness, as a structure of industry determines the rules of game, and also variants of strategy, which are developed for an enterprise, largely.
Keywords: competition, enterprises, competitiveness, of a particular branch competitiveness.
УДК336.14(477.6) Доц. Н.Б. Ярошевич, канд. екон. наук;
доц. В.€. Матвишин, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полтехтка"
ЕТАПИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМНО-ЩЛЬОВОГО МЕТОДУ ПЛАНУВАННЯ БЮДЖЕТ1В В УКРА1Н1
Дослщжено проблемш аспекти впровадження програмно-цшьового методу планування бюдже^в в Укршш, визначено етапи i напрямки його впровадження, розроблено комплексш заходи щодо впровадження програмно-цшьового методу.
Ключовг слова: програмно-цшьовий метод планування, середньострокове бю-джетне планування, бюджетна програма, стратепя розвитку.
Постановка проблеми. Велике значення в умовах обмеженост бю-джетних ресуршв мае не лише обсяг видатюв з бюджету, але й оптимальнють 1х структури та ефектившсть управлшня ними. Украша потребуе докоршно! змши идеологи щодо фшансування гарантованих державою сустльству пос-луг за рахунок бюджетних кошпв, оскшьки ефектившсть витрачання бю-джетних в Укра!ш е низькою, а методи, що використовують тд час планування бюджету, е застаршими та неефективними. Забезпечення сучасного рiвня розвитку Укра!ни передбачае застосування сучасних технологш управлшня державними фшансами, зокрема програмно-цшьового методу планування бюджелв.
Анал1з останшх досл1джень та публ1кац1й. Проблеми розвитку й удосконаленню методiв бюджетного управлшня загалом та програмно-цшьо-вого методу зокрема дослщжували вiтчизнянi учет, таю як: О. Барановський, С. Булгакова, П. Буряк, I. Запатрша, Л. Клець, М. Крупка, М. Кульчицький, В. Лагутш, Л. Омелянович, С. Онишко, В. Опарш, З. Перун, Н. Рубан, Л. Сафонова, I. Чугунов. Вагомий внесок у дослщження ефективност використан-ня бюджетних коштiв зробили такi вiтчизнянi науковщ, як С. Буковинський, О. Василик, Л. Дробозша, I. Лунiна, Ю. Ляшенко, Ц. Огонь, В. Опарш, К. Павлюк, Ю. Пасiчник, В. Сутормш, С. Юрiй та ш. Технологи бюджетуван-ня на макрофшансовому рiвнi дослiджено у працях В. Андрущенка, Т. Бабич та В. Федосова.
Проте, незважаючи на значну кiлькiсть наукових робiт в галузi розвитку програмно-цiльового методу планування, макрофiнансове бюджетне планування е недостатньо дослщженим в Украш. Зокрема, потребуе уточ-нення термiнологiя та понятшний апарат, пов'язаний iз застосуванням прог-рамно-цiльового методу (ПЦМ); немае едност у поглядах рiзних дослiдникiв на склад та перелж елементiв ПЦМ, на процедуру впровадження ПМЦ, на технолопю бюджетування. Тому проблема удосконалення ПЦМ в Украш за-лишаеться актуальною i потребуе визначення етатв та процедури його впро-вадження.
Метою досл1дження е: розроблення комплексних заходiв поетапного впровадження програмно-цiльового бюджетування в Украш як iнструменту управлiння видатками бюджепв.
Виклад основного матер1алу. Багато дослщниюв [1; 2; 6; 7; 8] справедливо вважають програмно-цшьовий метод бюджетування найбiльш прог-ресивною та ефективною бюджетною технологiею в управлшш державними фiнансами. Програмно-цiльовий метод - це згрупування рiзних бюджетних витрат в окремi програми таким чином, щоб кожна стаття була закршлена за певним видом програми. Сутнють програмно-цiльового методу планування бюджету полягае у тому, що плануеться бюджетне фiнансування програм, а не установ (розпорядниюв бюджетних коштiв). ПЦМ безпосередньо пов'язуе ресурсне забезпечення бюджетних установ з результатами 1х дiяльностi. Визначення ступеня досягнення поставлених у бюджетнш програмi цiлей вщбу-ваеться за допомогою показникiв результативность
Вггчизняш дослiдники вiдзначають низку проблем впровадження ПЦМ в Украш, зокрема [1, 2, 6, 7, 8]: вщсутшсть ефективно! системи страте-пчного та середньострокового бюджетного планування; вщсутшсть комплексних методик бюджетування, як можна було б практично використовувати в Украш; неузгодженiсть програм з бюджетними ресурсами; вщсутшсть дер-жавних стандарпв надання послуг бюджету; вщсутнють методолопчно1 бази оцiнювання результативностi бюджетних програм; висока складнють вико-ристання методу та ш.
Проте основною проблемою впровадження ПЦМ в Украш, на наш погляд, е безсистемнють його впровадження, що не дае змоги оргашчного i комплексного поеднання вшх складових елементiв ПЦМ. Етапи впровадження ПЦМ в Украш визначила Концепщя застосування програмно-цшьового
методу в бюджетному процеш [3], яка передбачала переход до застосування програмно-цiльового методу у бюджетному процес Украïни в три етапи. На 1-му етат (запланованому у 2002 р.) передбачалося: удосконалення форм бюджетних запитiв головних розпорядниюв бюджетних кошпв; розроблення програмноï класифiкацiï видаткiв державного бюджету; здшснення переходу до функцiональноï класифiкацiï видатюв бюджету; запровадження окремих елементiв середньострокового планування бюджету - визначення та прогно-зування середньострокових цшей, на досягнення яких необхщно спрямувати дiяльнiсть Уряду, визначення прiоритетiв у дiяльностi головного розпорядни-ка бюджетних кошпв у межах очiкуваних бюджетних кошпв на наступнi пе-рiоди; розроблення напрямiв дiяльностi головних розпорядникiв бюджетних кошпв та базового перелiку результативних показниюв, що характеризують виконання бюджетних програм. На 2-му етапi (2003-2004 рр.) передбачалося: запровадження складання паспорпв бюджетних програм; перегляд бюджетних програм, удосконалення ïх структури та чггке визначення напрямiв дiяль-ност у межах однieï бюджетноï програми; перехiд до поглибленого се-редньострокового бюджетного планування, насамперед розроблення проце-дури прогнозування видаткiв на конкретнi бюджетш програми на майбутнi перiоди; застосування програмно-цшьового методу у формуванн i виконаннi мiсцевих бюджетiв. На 3-му етат (2005 i наступн роки) передбачалося здшснення ощнювання та подальше вдосконалення формування i виконання бюджету на основi програмно-цiльового методу у бюджетному процесь
На наш погляд, впроваджувати програмно-цiльовий метод планування бюджету в Украш доцiльно за такими етапами.
Перший етап. Складання стратепчного плану розвитку держави та стратепчних плашв головних розпорядниюв (а на рiвнi мiсцевих бюджетiв -плану стратепчного розвитку регюну, плану соцiально-економiчного розвитку мiста). На цьому етат обирають цiлi бюджетного фшансування для досягнення значущих суспшьних результатiв. Оптимальнiсть структури видаткiв бюджету забезпечуеться наявнiстю стратегiчних планiв розвитку. Стратепч-ний план розвитку Украши мае визначати прiоритети розвитку; на його осно-вi повинно бути складено Бюджетну резолюцiю (Основнi напрями бюджетноï полiтики на наступний бюджетний перюд), що визначае прiоритетнi заходи для ïх реалiзацiï, тобто прюритети бюджетного фiнансування.
Стратегiчний план розвитку е "деревом цшей", яке мае iерархiчно вра-хувати всi потреби суспшьства i не допустити раптового незапланованого у середньостроковш перспективi виникнення програм (видатюв), ощнювання фюкального впливу яких не проводили. Вщсуттсть iерархiï цiлей, як основи для розроблення бюджетних програм, спричиняе витрачання кошпв, видiле-них на виконання програм, на реалiзацiю iнтересiв окремих головних розпорядниюв бюджетних кошпв, а не загальносуспшьних iнтересiв [7, с. 254].
1з загальнодержавними прiоритетами розвитку повинт узгоджуватися регiональнi прiоритети розвитку. Започаткування впровадження ПЦМ на рiв-нi мiсцевих бюджетiв (експериментальне впровадження ПЦМ в Украш здiйснювалося саме на рiвнi мiсцевих бюджетiв) за вщсутносп стратегiчноï програми розвитку держави i погоджених з нею мюцевих програм розвитку е
перетворенням ПЦМ на доповнення до дточого постатейного методу плану-вання бюджелв. На основi Стратегiчного плану розвитку Укра!ни мае скла-датися стратегiчний план кожного головного розпорядника бюджетних кош-тiв. В Укра!ш затверджуеться багато програм, без жодно! прив'язки до за-гальнодержавно! стратеги. Дослiдники вщзначають, що iснуе реальний ризик перетворення бюджетних програм на додатковi вiдомчi бюджети.
Сдиного загальнодержавного Стратегiчного плану розвитку Укра!ни немае, а Бюджетна резолюцiя фактично не виконуе свое! функци i е лише декларативною. Тому Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни повинен розробити, а Верховна рада затвердити загальнодержавну Стратепю розвитку Укра!ни; голов-нi розпорядники бюджетних кошпв повиннi розробити галузевi стратеги розвитку в контексп загальнодержавно! Стратеги розвитку Укра!ни.
Другий етап. Затвердження Бюджетно! резолюци на основi середньо-строкового бюджетування. Середньострокове планування мае визначити фю-кальнi межi для найбшьш оптимального розподiлу ресурсiв за визначеними прюритетами у середньостроковiй перспектив^ На цьому етапi цiлi ув'язу-ються з засобами !х досягнення (з ресурсами), формують бюджетну полггику. Мiнiстерство фiнансiв Укра!ни повинно скласти, а Верховна рада затвердити середньостроковий бюджетний план.
Середньострокове бюджетне планування у розвинених кра!нах забез-печуе обгрунтований, якiсний та детальний план на середньострокову перспективу. В умовах здшснення середньострокового бюджетного планування бюджетний процес повинен починатися з уточнення показниюв першого року середньострокового плану, який беруть за базу для розроблення бюджету на плановий рж. Це забезпечуе послщовнють бюджетно-податково! политики та гарантуе реалiзацiю (фiнансування) бюджетних програм.
В украшсьюй практицi пiд час ухвалення Закону про державний бюджет мiж першим i третiм читанням вщбуваються iстотнi змiни планових показниюв бюджету на наступний рiк. При цьому парламент не лише змшюе розподш бюджетних коштiв, але й радикально змшюе величину видатково! частини, чим змшюе запропоновану урядом бюджетну полггаку. У таких умовах середньостроковий прогноз бюджетних показниюв втрачае функщю шструмента управлiння державними фшансами, який забезпечуе обгрунтований план на середньострокову перспективу як основу для бюджетно! поллики.
Зпдно з Бюджетним кодексом [4], разом з проектом державного бюджету до Верховно! Ради Укра!ни подають прогноз зведеного бюджету на наступш два роки, проте Верховна Рада не затверджуе в обов'язковому порядку бюджет на середньостроковий перюд, отже, прогноз зведеного бюджету шяк не пов'язаний з виробленням бюджетно! поллики на середньострокову перспективу. Як наслщок, в Укра!ш юнуе багато державних цшьових програм, яю не вщповщають ш прiоритетам, ш ресурсним можливостям дер-жави. Значну частину цих програм не фшансують; спостерiгаеться постiйне недофiнансування програм розвитку. Вщсутшсть процедури фiнансування бюджетних програм за прюритетами державного розвитку веде до безсистем-ного i марнотного витрачання бюджетних кошпв.
Отже, впровадження середньострокового бюджетного планування в Украш потребуе проведення структурних реформ зi змiною iнституцiйних зв'язкiв та якост роботи органiв державноï влади.
Третш етап. Складання бюджетних програм та тдпрограм (ïхнiх складових).
Бюджетна програма - це комплекс взаемопов'язаних заходiв, спрямо-ваних на досягнення единоï мети, виконання я^ пропонуеться i здшснюеться розпорядником бюджетних коштiв вiдповiдно до покладених на нього функцiй. Основою для формування бюджетноï програми е ïï паспорт (документ, в якому мiститься основна iнформацiя щодо цiеï програми). Бюджетна програма е фшансово-обгрунтованим варiантом вирiшення визначе-ноï на попереднiх етапах проблеми. У разi неузгодження бюджетних програм з прюритетами розвитку програмно-цiльовий метод втрачае щеолопю.
Бюджетна програма повинна мати чпта критерiï та показники виконання, яю пiдлягають вимiрюванню. Для цього передушм необхiдно розроби-ти державш стандарти надання послуг за рахунок бюджету, що вiдображають яюсш i кiлькiснi характеристики послуг.
Практика експериментального впровадження ПЦМ у деяких мюцевих бюджетах показуе, що коли структура бюджетноï програми не вщповщае фактичному перелiку послуг, що ïх надае бюджетна установа, то головний розпорядник просто змiнюе структуру бюджетноï програми, що базуеться на фактичному перетку послуг бюджетноï установи зашсть змiни послуг, як того вимагае виконання бюджетноï програми. Як наслщок - кошти, якi видшя-ють на бiльшiсть бюджетних програм, фактично стають рiзновидом кошто-рисного фшансування виконуваних бюджетними установами поточних фун-кцiй, спотворюеться iдеологiя ПЦМ, а впровадження ПЦМ стае спробою мо-дифжувати неефективний традицiйний постатейний метод.
Необхщно розробити стандарти юльюсних нормативiв послуг, що мае стати основою для розрахунку ïх вартосп. Бюджетна програма повинна скла-датися з тдпрограм (це поняття вщповщае загальноприйнятiй свiтовiй прак-тицi, але вiдсутне у Бюджетному кодексi). Бюджетш програми не мають за-конодавчо визначеноï класифiкацiï, на вiдмiну вщ державних цiльових програм, яю за своею спрямованiстю подiляють на економiчнi, науковi, науково-технiчнi, сощальт, нацiонально-культурнi, екологiчнi, оборонi, правоохорон-ш. Необхiдним е законодавче закрiплення унiфiкованоï номенклатури (пере-лiку) бюджетних програм для уникнення рiзного тлумачення одних i тих же програм у рiзних бюджетах [1] та затвердити утверсальну програмну класи-фiкацiю для державного та мюцевих бюджетiв.
Головт розпорядники бюджетних коштiв повиннi розробити перелж результативних показникiв щодо кожноï бюджетноï програми.
Четвертий етап. Внесення бюджетноï програми до проекту бюджету на наступний рж та затвердження паспорту бюджетноï програми. На цьому етапi необхiдно здiйснювати оцiнювання доцшьносп програми i розрахунок ïï вартосп на основi унiверсальних Державних стандарпв надання послуг бюджету. Якщо бюджетна програма е доцшьною, то, зпдно з Бюджетним кодексом Украши, головний розпорядник бюджетних кошпв протягом 45 дшв
з дня набуття чинност законом про Державний бюджет Укра!ни (ршенням про мюцевий бюджет) затверджуе спiльно з Мшстерством фiнансiв Укра!ни (мiсцевим фiнансовим органом) паспорт бюджетно! програми.
П'ятий етап. Виконання бюджетно! програми. Виконання одше! або низки бюджетних програм забезпечуе вщповщальний виконавець. Вщповь дального виконавця бюджетних програм визначае головний розпорядник бюджетних кошпв за погодженням з Мшстерством фiнансiв Укра!ни (мюцевим фiнансовим органом). Вiдповiдальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних кошпв, або розпорядник бюджетних кошпв нижчого рiвня, який виконуе бюджетнi програми у системi головного розпорядника. Вiдповiдальний виконавець бюджетних програм у процеш !х виконання забезпечуе щльове та ефективне використання бюджетних кошпв протягом усього строку реатзацп вiдповiдних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
Шостий етап. Монiторинг ходу виконання бюджетно! програми.
Бюджетним кодексом передбачено, що учасники бюджетного процесу на вшх його стадiях у межах сво!х повноважень повинш здiйснювати ощню-вання ефективносп бюджетних програм, що передбачае заходи з мониторингу, аналiзу та контролю за щльовим та ефективним використанням бюджетних кошпв. Мошторинг фiнансування бюджетних програм здiйснюеться шляхом порiвняння фактичних показниюв з плановими та визначення вщсот-ка виконання (фшансування). Необхiдно розробити та застосувати адекватш механiзми постiйного монiторингу та ощнювання результативностi програм. Критерiем у мошторингу результативностi виконання бюджетних програм мае бути думка кшцевих отримувачiв гарантованих послуг (населення).
Показники результативносп е кiнцевими показниками результатiв виконання програми, тому для здшснення мониторингу та оцiнювання результа-тивност виконання програми пiд час виконання необхщними е також про-мiжнi показники, на основi яких потрiбно приймати рiшення про продовжен-ня або припинення реалiзацil програми.
Сьомий етап. Ощнювання та визначення результативност бюджетно! програми. Ощнювання ефективносп бюджетних програм здшснюеться на пiдставi аналiзу результативних показникiв бюджетних програм, а також ш-шо! iнформацil, що мютиться у бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звiтах про виконання кошторишв та звiтах про виконан-ня бюджетних програм.
Зпдно з Бюджетним кодексом Укра!ни, результати оцiнювання ефек-тивносп бюджетних програм, зокрема висновки оргашв виконавчо! влади, уповноважених на здшснення фшансового контролю, е пiдставою для прийняття ршень про внесення в установленому порядку змш до бюджетних призначень поточного бюджетного перюду, вщповщних пропозицiй до проекту бюджету на плановий бюджетний перюд та до прогнозу бюджету на наступш за плановим два бюджетш перюди, включно з зупиненням реалiза-цп вiдповiдних бюджетних програм.
У науковш лiтературi та нормативно-правових актах Укра!ни немае едностi щодо визначення суб'екта ощнювання ефективносп бюджетних прог-
рам та суб'екта, що приймае ршення про доцшьшсть подальшого фшансу-вання бюджетноï програми, зокрема, оцiнювання ефективностi бюджетних програм повинш здiйснювати: 1) учасники бюджетного процесу в межах сво-ïх повноважень [4] ; 2) головш розпорядники та вiдповiднi контролюкт орга-ни [5, ст. 1, роз. IV]; 3) аудиторсью групи на замовлення головних розпорядниюв [6]; 4) спецiальна комiсiя, яка на колепальних засiданнях прийматиме ршення про фiнансування бюджетних програм за результатами перевiрок контролюючих органiв [7, с. 255]; 5) органи Державного казначейства Украши, яю, виконуючи бюджет, володтть широкою шформащею з усього спектра показниюв виконання бюджету [8]; 6) групи аналiзу полиики та Центр iнформацiйних ресурив уряду Украïни [9].
В Украш необхiдно розробити та затвердити правовий акт, який би, зпдно зi свiтовими стандартами, визначав принципи ощнювання, суб'екпв оцiнювання, системи показникiв ощнювання, порядок здшснення аудиторсь-коï перевiрки ефективностi бюджетних програм та використання результапв оцiнювання.
Восьмий етап. Звпування про виконання бюджетноï програми та до-сягнутi результати. Правила складання звтв про виконання бюджетних програм встановлюються Мшютерством фiнансiв Украïни. Головш розпорядники кошпв державного бюджету здшснюють публiчне представлення та публжащю iнформацiï про бюджет за бюджетними програмами та показни-ками, вщповщно до вимог та за формою, встановленими Мшютерством фь нансiв Украши. У США - краш виникнення ПЦМ, зпдно iз "Законом про ефектившсть i результати роботи уряду" (1993 р.), кожне вщомство готуе рiч-ний звгт про виконання програм, де вказуе шформащю щодо досягнення чи недосягнення цш програми.
О^м викладеного, для ефективного впровадження ПЦМ на рiвнi мю-цевих бюджепв передусiм необхiдно переглянути видатковi повноваження та змiцнити ресурсну базу мюцевих бюджетiв Метою реформування бюджетного планування е демократизащя i професiоналiзацiя бюджетноï полiтики, що можливо i необхщно здiйснити лише зверху вниз, а не навпаки.
Висновки. Планування бюджету за принципом "утримання" мережi бюджетних установ, з частковим використання ПЦМ не приведе до ефектив-носп витрачання бюджетних кошпв. Вiдсутнiсть iерархiï цiлей розвитку дер-жави, як основи для розроблення бюджетних програм, спричиняе витрачання кошпв, видiлених на виконання програм, на реалiзацiю iнтересiв окремих головних розпорядниюв бюджетних кошпв, а не загальносуспшьних iнтересiв. Впровадження середньострокового бюджетного планування в Украш потре-буе проведення структурних реформ зi змiною iнституцiйних зв'язкiв та якос-тi роботи органiв державноï влади. Безсистемне i непослщовне запровадження ПЦМ, що не супроводжуеться необхщними реформами бюджетноï сфери, призведе до втрати ПЦМ своеï iдеологiï та сенсу. Пропоноваш етапи впровадження ПЦМ в Украш повнiстю вщповщають обгрунтованим в науковiй ль тературi [1, с. 30] принципам впровадження програмно-цшьового методу: цiльовоï спрямованостi; системности альтернативностi; едностi у виконаннi
бюджетних показниюв, здiйсненi бюджетних розрахунюв, 3acTocyBaHHi едино! методологи; комплексностi; npo3opocTi та персошфжаци вщповщальнос-Ti. Проблема удосконалення бюджетного процесу в Укра!ш в умовах застосу-вання прогрaмно-цiльового бюджетування залишаеться актуальною i потре-буе подальших дослiджень.
Л1тература
1. Крупка М. Програмно-цшьовий метод бюджетування в Укра!ш / М. Крупка // Вюник Льв1вського ушверситету. - Сер.: Економ1чна. - Льв1в : Вид-во ЛНУ 1м. 1вана Франка. - 2009. - Вип. 41. - С. 16-34.
2. Бабич Т.С. Бюджетування в Укра!ш: становлення та перспективи розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.08 - грош1, фшанси i кредит / Т.С. Бабич. - К., 2008. - 22 с.
3. Концепщя застосування програмно-цшьового методу в бюджетному процесс схвале-на розпорядженням Кабшету Мшютр1в Укра!ни вщ 14.09.2002 р., № 538-р.
4. Бюджетний кодекс Укра!ни вщ 8 липня 2010 р., № 2456-VI. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.rada.gov.ua.
5. Наказ Мшютерства фшанав Укра!ни "Правила складання паспорт1в бюджетних прог-рам, звгту про !х виконання" 29.12.2002 р., № 1098.
6. Криворучко О.В. Особливосп використання програмно-цшьового методу на р1вш мюцевих бюджетов / О.В. Криворучко, Д. А. Харитонов, М.1. Цюцюра // Управлшня проектами. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/natu-ral/urss/2010_3/27-32.pdf.
7. Рожко Д.Д. Особливосп використання програмно-цшьового методу бюджетного пла-нування в Укршш / Д.Д. Рожко // Зб1рник наукових праць Нацюнального ушверситету державно! податково! служби Укра!ни. - 2010. - № 1. - С. 250-256.
8. Фролов С.М. Основш теоретичш положення сучасного бюджетного менеджменту / С.М. Фролов, О.О. Бшопшьська. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/VUABS/2010_1 /Contents.html.
9. Впровадження середньострокового бюджетного планування як мехашзму узгодження сощально-економ1чно! та бюджетно! полгтик // Зелена книга. - Проект: Д1яльшсть груп анаш-зу полижи у державних органах / М1жнародний центр перспективних дослщжень. - 2006. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.icps.com.ua.
Ярошевич Н.Б., Матвиишин В.Е. Этапы внедрения программно-целевого метода планирования бюджетов в Украине
Исследованы проблемные аспекты внедрения программно-целевого метода планирования бюджетов в Украине, определены этапы и направления его внедрения; разработаны комплексные мероприятия по внедрению программно-целевого метода.
Ключевые слова: программно-целевой метод планирования, среднесрочное бюджетное планирование, бюджетная программа, стратегия развития.
Yaroshevych N.B., Matviyishyn V.Ye. Steps of implementation of program-target method of budget planning in Ukraine
The problem's aspects of implementation of program-target method of budget planning in Ukraine there are in article. The principles shown below steps and directions of implementation of program-target method of budget planning, work out complex measures to introduction of program-target method
Keywords: program-target method of planning, middle-term based budgeting, budget program, strategy of development.
