CC BY
11
УДК 338.48:338.24 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-147-154
Н. П. Борецька,
доктор економ1чних наук, професор, ORCID 0000-0003-2372-2519, e-mail: nataliya-boretskaya@ukr.net, Кшвсъкий нац^оналъний университет технолог1й та дизайну,
Г. О. Кратвша,
кандидат наук з державного управл1ння, доцент,
ORCID 0000-0002-9549-2794, e-mail: galina3910@gmail.com, Приазовсъкий державний техмчний университет, м. Мар1уполъ
НАПРЯМИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦШНО1 СФЕРИ ЯК ОБ'СКТА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
Менеджмент
Постановка проблеми. Останшм часом з'яви-лось достатньо публшацш, присвячених проблемам формування i розвитку туристично-рекреацiйного ринку та ринково! iнфраструктури. Однак проблеми прийняття рiшень державними органами з формування та аналiзу дiяльностi регюнальних туристи-чно-рекреацiйних сфер в умовах мiнливого та неста-бiльного зовшшнього середовища економiки, особливо з позицш системного пiдходу, висвiтлюють лише деяк з них.
Значення туристично-рекреащйно! сфери та питань державного регулювання нею з точки зору механiзмiв прийняття ршень державними органами з розвитку туристично-рекреацшних територiй по-спйно зростае. Це пов'язано iз пiдвищенням впливу теоретичного напряму дослiдження туристично-ре-креацiйноi сфери як об'екта державного управлшня та механiзмiв прийняття рiшень державними органами з розвитку туристично-рекреацшних терито-рш на розвиток мiжнародних зв'язшв, а це ввдбива-еться на пожвавлен економiчного стану краши та окремих регiонiв, зростаннi можливостей попов-нення валютних надходжень бюджету.
Актуальнють теми розумieться авторами в глобальному соцiально-економiчному та полгтичному аспектах у контекст перманентних змш та транс-формацiй суспiльства. Радикальш змiни, що ввдбу-лися в економщ останнiми роками, торкнулися i ту-ристично-рекреацiйноi сфери. Розвиток ринкових вiдносин сприяв активному виходу тдприемств ту-ристично-рекреацiйних територiй на ринок платних послуг. Чiтко позначилися тенденцн до !х бiльшоi самостiйностi та вишукування оргашзащйно-еконо-мiчних напрямiв забезпечення рентабельностi ту-ристично-рекреацiйних заходiв з метою бшьш активного !х впливу на ринок. Але хоча для початку дiяльностi у туристично-рекреацшнш сферi терито-рii практично ввдсутш перешкоди, у сукупностi з ввдносно недовгим термiном окупностi iнвестицiй у розвиток туристично-рекреащйних територiй це
часто призводить до вiдсутностi стратегiй розвитку и господарюючих складових. Разом з тим, хоча ш-вестицii в туристично-рекреащйну сферу не вiдрiз-няються значними обсягами, фiнансування турис-тично-рекреацшного бiзнесу вважаеться ризикова-ним, що частково визначаеться ввдсутшстю единоi системи прийняття ршень державними органами з розвитку туристично-рекреацшно1' сфери.
Аналiз та узагальнення теоретичних напрацю-вань вгтчизняних вчених, серед яких: А. Мазараш, О. Любiцева, Ю. Миронов, Г. Горша, С. Ковальчук, С. Миколишина, Т. Куклiна, В. Зайцева, Д. Солов-йов; С. Фалько, Н. Фоменко, М. Бондаренко, О. Кирилова та ш, дозволяе запропонувати поширення пiдходiв до дослiдження розвитку туристично-рек-реацiйноi сфери як об'екта державного управлiння.
Вибiр ранiше невиршених частин загальноТ проблеми. У туристично-рекреащйнш сферi успiх можуть мати тшьки тi територii, державн1 органи управлiння якими творчо i нестандартно використо-вують концептуальнi положення наукових дослвд-жень, знаходяться у постiйному пошуку нових засо-бiв адаптацii до ринкових умов, що змiнюють та активно регулюють туристично-рекреацiйний ринок i споживацькi цiнностi населения та оперують ш-формацiею про ресурсно-рекреацшний рейтинг складових регiону та загальну оцiнку у балах його туристично-рекреацшного потенцiалу в рейтингу регiонiв Укра1'ни.
Метою статтi е формування напрямiв удоско-налення механiзмiв прийняття ршень державними органами з розвитку туристично-рекреацшно1' сфери на пiдставi впровадження системного пiдходу, цифризацii та моделювання.
Основна частина. Осшльки туристично-рекреацшна сфера е мiжгалузевим комплексом, то туристично-рекреащйний ринок мае складну структуру iз специфiчними економiчними чинниками. Дослiдження поняття «потенщйний туристично-ре-креащйний ринок» доцiльно почати з поняття «ри-
нок», до визначення якого юнуе не менш нiж два тдходи. Перший враховуе полiтико-iдеологiчну та фшософську точку зору, коли ринок розглядаеться як зааб оргашзацл суспiльного виробництва, пове-дiнки господарських об'екпв, мислення. Другий пiдхiд засновано на конкретному економiчному зна-ченнi ринку. Ринок у цьому випадку розглядаеться як мехашзм, що дозволяе збалансувати стввщно-шення попиту та пропозици на рiзнi види товарiв i послуг.
Окрiм того, е пропозици щодо визначення через поняття «ринок» усього суб'ектного складу фiрм, як дiють у сферi, що до^джуеться.
Узагальнення цих пiдходiв стосовно туристич-но-рекреацшно1 сфери дозволяе визначити поняття «туристично-рекреащйний ринок» як суспшьно-економiчне явище, що поеднуе попит та пропозищю щодо забезпечення процесу кутвльпродажу турис-тично-рекреащйного продукту на територн, що до-слiджуеться [1].
Туристично-рекреацiйний ринок, як будь-який iнший, не може бути однорщним. У зв'язку з цим ю-нуе досить багато ознак його класифiкацiй, кожна з яких дозволяе поглибити до^дження i визначити особливосп функцiонування ринку [2]/
Отже, зусилля державних оргашв щодо форму-вання структури ринку можна вилучити в окремий напрям наукового дослiдження туристично-рекреа-щйно1 сфери як об'екта державного управлiння та механiзмiв прийняття рiшень державними органами з розвитку туристично-рекреацшних територiй, що вивчае й аналiзуе вплив державного управлшня i ре-гулювання на реалп туристично-рекреащйно1 сфери, де пропозищя туристично-рекреацшних продуктов впливае на публiчний попит на них з боку спо-живачiв.
Можна визнати, що потенщйний туристично-рекреащйний ринок охоплюе усiх користувачiв, яш виявляють iнтерес до туристично-рекреацiйних послуг i готовi споживати послуги ринку, що дослiд-жуеться.
Отже, з урахуванням мiжгалузевого характеру туристично-рекреацiйних територш визначено, що 1хшй розвиток у щлому позитивно впливае на про-цеси використання туристично-рекреацiйних ресур-ав та диверсифiкацiю економiки. Бо надае певний обсяг дiяльностi для сумiжних галузей господарства територiй, як безпосередньо беруть участь в обслу-говуван споживачiв. Останне стосуеться роздрiбноl торпвл^ громадського харчування, готельного господарства, побутового обслуговування, зв'язку, ви-готовлення сувенiрiв та iнших товарiв туристично-рекреацiйного призначення, сiльського господарства, будiвництва, рекламно! шдустрп, екскурсшно1 дiяльностi, культури та сфери розваг.
Однак ттьки наявностi у користувачiв бажання придбати туристично-рекреацiйну послугу недо-статньо. У них, окрiм всього iншого, мае бути ще й вшьний час, необхiдний для користування щею по-слугою.
Тому в межах чинного до^дження потенцш-ний туристично-рекреащйний ринок звужено до поняття «цшьовий туристично-рекреащйний ринок», який е сукупнютю споживачiв, що щкавляться ту-ристично-рекреацiйними послугами, мають намiр придбати послуги туристично-рекреацшних тдпри-емств, розташованих на територiях, якi до^джу-ються, i мають необхiдний вiльний час.
Щодо потенщалу туристично-рекреацiйного попиту територш, то з метою сегментування цшьо-вого туристично-рекреацiйного ринку у чинному до^джеш його визначено, з одного боку, недифе-ренцшованим типом цшьових потенщйних спожи-вачiв туристично-рекреацшних послуг, тобто спо-живачами, яким можна надавати одш й т ж самi стандартн послуги за однаковими щнами, але при цьому вщсутня iнформацiя про доходи бюджету вщ використання щею групою туристично-рекреацш-них ресурсiв територiй, з iншого - структурою про-позицiй територiй, що складаються з туристично-ре-креацiйних ресурав та структури туристично-рек-реащйного ринку [3].
Напрями дослiдження туристично-рекреацш-но! сфери як об'екта державного управлшня та ме-ханiзмiв прийняття ршень державними органами з розвитку туристично-рекреащйних територiй в ас-пектi туристично-рекреащйного ринку мають вра-ховувати уа чинники, визначальн характеристики, процеси, соцiально-економiчнi i природно-ресурснi аспекти цього мiжгалузевого утворення. До таких чинникiв прийнято вiдносити значний склад характеристик, з якого автори включають в подальше до-слiдження тальки статус населения щодо зайнятосп та розподш туристично-рекреащйних ресурсiв.
Щодо оптишзацп складу чиннишв шформацш-ного забезпечення механiзмiв прийняття державних рiшень, то у до^дженш виявлено, що чинники державного управлшня розвитком туристично-рекреа-щйних територiй - вiд структурно1 i процесуально1 оргашзацл та засобiв управлшня до окремих конк-ретних механiзмiв прийняття державних управлш-ських ршень - вiдкривають широкий спектр альтернатив складу шформацшного забезпечення прийняття ршень. Оптимальне ж визначення складу чиннишв механiзмiв прийняття державних рь шень можливе тальки iз застосуванням системного аналiзу, що формуе наукову основу державного уп-равлiння в межах едино1 стратеги розвитку терито-рш [4].
Таке до^дження туристично-рекреацiйного ринку е однiею iз сукупностi можливостей оцiнки державними органами ролi та мiсця складових ринку у розвитку туристично-рекреащйно1 сфери територш Результати дослщження дозволяють за-безпечити, по-перше, необхiднi умови реалiзацil державное' полiтики у туристично-рекреащйнш га-лузi як важливо1 складово1 сощально1 сфери територш, а по-друге, визнати прюритети розвитку ще1 сфери [5].
Великий вплив на визначення напрямiв до-слiдження туристично-рекреацiйноi сфери як об'екта державного управлшня та механiзмiв прийняття ршень державними органами з розвитку турис-тично-рекреацiйних територш мають несприятливi чинники:
населення територii мало пристосоване до ту-ристично-рекреацiйного тдприемництва;
на територii вiдсутнi стабiльнi економiчнi меха-нiзми регулювання господарських ввдносин;
економiчнi важелi i стимули розвитку турис-тично-рекреацiйноi сфери лише формуються;
соцiальну iнфраструктуру загального призна-чення (шляхи, транспортне сполучення, зв'язок, во-допостачання, каналiзацiю, торгiвлю, громадське харчування) територи розвинуто недостатньо;
на територii рiвень сервiсу надзвичайно низь-
кий;
вiдсутнiй широкий асортимент продуктов харчування та низка якють того, що е на територи;
не розвинуто сучасш системи шформатйного забезпечення туристично-рекреацiйного бiзнесу те-риторii;
вiдсутня всеохоплююча реклама територи;
спостертаеться дефiцит висококвалiфiкованих менеджерiв у сферi туристично-рекреацiйного бiз-несу;
невисока загальна культура господарювання на територи;
на територii деформованi традицii i звича1' народу;
санiтарно-екологiчна ситуацiя в багатьох ту-ристично-рекреацiйних центрах досить напружена.
Окремо автори вiдзначають полгтичний чин-ник, вплив якого на формування попиту i контингент споживачiв останшм часом надзвичайно зрю. Туристично-рекреацшний бiзнес дуже чутливий до полгтичних катаклiзмiв. Цей чинник у поеднант з падiнням життевого рiвня населення, зростанням цiн i вартост послуг, в найближчi роки буде знач-
ним гальмом розвитку туристично-рекреащйно1' сфери.
Таким чином, при визначенн ролi i механiзмiв впливу державних оргашв на розвиток туристично-рекреацiйноi сфери та формування стратепчних щ-лей з розробки режиму сприяння !х розвитку доцшь-ним е додаткове використання поняття «турис-тично-рекреацiйний ринок». Сучасна ж турис-тично-рекреацiйна сфера вiдрiзняеться важливими особливостями з погляду характеристик органiзацii виробництва. Туристично-рекреацiйнi тдприемства тюно пов'язано з ринками збуту товарiв сумiжних галузей. Туристично-рекреацiйнi тдприемства пра-цюють на декiлькох ринках. Це спонукало авторiв вилучити у разi рiвнiв дослiдження у туристично-ре-креацiйнiй сферi територто i регюн [6].
Багатьма дослiдниками висловлюеться думка, що сталий соцiально-економiчний розвиток територш в умовах регульовано1' ринково1' економiки мае стати основним напрямом у теорii регiонального уп-равлiння. При цьому соцiально-економiчний розвиток розглядаеться, i з такою точкою зору не можна не погодитись, як процес поширеного вiдтворення, закономiрностi i чинники якого визначають уа про-порцii i взаемозв'язки сотального та економiчного розвитку регiону.
Регюн у цшому i мiсто зокрема е головною формою розселення людей, а останне ще й об'ектом мюцевого самоврядування, як у розвинутих кра1'нах, так й в Украш! Саме тому наукове обгрунтування закономiрностей розвитку мiста в процесi транс-формацii системи мiсцевоi влади та управлшня, а та-кож ввдносин з надання мiських послуг (й турис-тично-рекреацiйних, зокрема) населенню i суб'ек-там пiдприемницькоi дiяльностi, е актуальним завданням науки.
Оскiльки термiн «регiон^> вживаеться дуже часто в рiзних значеннях, для фiксацii цього поняття е сенс при визначент його межi враховувати низку характеристик, синтез яких зведено на рисунку.
Характеристики регiону
Рисунок. Характеристики регшну
-149
Еконотчний вiсник Донбасу № 3(65), 2021
и
X
и ч с« атк ш
¡н
с у и
с а е
нн т
е н с и
с « с
•в
со (Я со
ГО
З точки зору чинного дослвдження кожна характеристика регюну мае значення щодо визначення межi регюнально! туристично-рекреащйно! сфери. Але особливо великий вплив на механiзми прийняття ршень органами державного управлiння щодо и розвитку вони мають у комплексi. Надалi ав-тори розглядають таку !хню iерархiю для узбережжя Азовського моря Донецько1 областi:
загальнодержавне завдання: туристично-рекре-ацiйна сфера, що використовуе однорiднi природн ресурси;
територiально-спецiалiзована частка економiки кра1ни: промисловий регюн;
адмiнiстративно-територiальна одиниця або 1'х еднють: Донецька область у складi мют та адмшст-ративно-територiальних районiв узбережжя Азов-ського моря;
економiко-географiчна еднiсть: узбережжя Азовського моря Донецько1 областi;
здiйснення сталих зв'язкiв мiж складовими регюнально! системи: м. Марiуполь та туристично-ре-креацiйнi зони узбережжя Азовського моря Донець-ко! областi.
Особливiстю мюцевого самоврядування сучас-ного рiвня е створення нових вiдносин мiж терито-рiальною громадою i державною владою, заснова-них на децентралiзацil останньо1. Контроль та оцш-ку роботи мюцевих органiв влади здiйснюе терито-рiальна громада. Цi постулати та iншi атрибути су-часного мюцевого самоврядування, зокрема управлшня туристично-рекреацшною сферою, е найваж-ливiшими щодо теоретичних напрямiв дослiдження туристично-рекреацшно! сфери як об'екта державного управлшня та механiзмiв прийняття ршень державними органами з розвитку туристично-рекре-ацшних територiй в аспект соцiально-економiчного розвитку останшх.
Для аналiзу впливу атрибутов сучасного мюце-вого самоврядування на туристично-рекреащйну сферу необхiднi фундаментальнi дослвдження i роз-робки як регюнального, так й мiсцевого рiвнiв, а та-кож концептуальш положення туристично-рекреа-щйного розвитку регiону i мюта в сучасних умовах.
Зокрема, мюто, яке характеризуеться значною територiальною концентращею робочо1 сили, спо-живачiв, сумiжних виробництв i послуг, дуже при-вабливе для дiяльностi пiдприемств туристично-ре-креацшно! сфери з погляду мiнiмiзацil витрат.
Проблема концентрацп робочо1 сили в мют! тюно пов'язана з проблемою розмщення складових туристично-рекреацшно! сфери. Так, наявнють ро-бочо1 сили й, отже, великий обсяг вшьного часу на-селення е стимулом для розмщення у великих мю-тах значно1 кiлькостi туристично-рекреацшних тд-приемств.
Розвитку регiональноl та мювдво! туристично-рекреацiйноl сфери значно сприяе трансформащя в суспiльнiй свiдомостi концепци вшьного часу, тобто змши в системi публiчних духовних ц1нностей [7].
В новгтнш icTopiï концепц1я вшьного часу трансформувалась i3 засобу ввдновлення фiзичних i розумових сил через споживання матерiальних благ як самоцш до гедонiзацiï вiльного часу, тобто споживання матерiальних благ для насолоди жит-тям. Така змiна психологи використання вшьного часу змшила мюце i роль туризму в структypi пуб-лiчних т'уристично-рекреацiйних цiнностей. Його характер реформувався вiд засобу ввдновлення ро-бочоï сили до засобу реалiзацiï кожною людиною своïх здiбностей i задоволення iнтелект'уальних за-пипв.
Таким чином, процес обслуговування спожива-чiв у т'уристично-рекреацiйнiй сферi грунтуеться, по сут^, на наявностi у них вшьного часу. При цьому межа мiж вшьним та шшими видами позаробочого часу умовна. Суспшьство вирiшуе проблему напов-нення вшьного часу iз залученням значних ресурав, зокрема у т'уристично-рекреацiйну сферу [8].
Тобто, доцшьно залучити до напрямiв дослiд-ження туристично-рекреацiйноï сфери як об'екта державного управлiння поняття «вшьний час насе-лення». Це е тдставою не тальки забезпечення ощнки якостi державних управлiнських дiй з розвитку туристично-рекреацшних територш, а й роз-робки та впровадження нових, бiльш ефективних державних управлшських структур i технологiй.
Результати до^джень показують, що нега-тивнi явища розбалансованост^ розвитку мiстоутво-рювально1' та мютообслуговуючо1' територiальних систем минулих роив, викликаш вiдсутнiст'ю у державному управлшш механiзмiв територiального ре-гулювання та узгодження планiв розташування i розвитку територш Цей процес торкнувся й турис-тично-рекреацiйних територiй [9].
У сучасних економiчних i полгтичних умовах радикальна змiна вiдносин мiж мiсцевим самовряду-ванням i вищими органами влади знайшла вiдобра-ження у т'уристично-рекреацiйнiй сферi. Воно про-являеться у тому, що деяш суб'екти надання послуг лишилися безпосередньо у пiдпорядкуваннi мiсь-кого самоврядування, але вже як об'екти комуналь-но1' власност^, iншi - е державними, трет! - стають приватними або колективними, але з правом регу-лювання 1'хньо1' виробничо1' та економiчноï дiяльно-ст^ мiською владою або державою, четверт! - пов-нiст'ю регулюються ринковими вiдносинами.
Так, до об'екпв комунально1' власностi належать мютоутворювальш пiдприемства i системи, якi беруть участь у формуванш туристично-рекреацiй-но1' сфери: державний житловий фонд, об'екти жит-лово-комунального господарства, майно установ народно!' освгти, культури, охорони здоров'я, торгiвлi, побутового обслуговування, мiсцевi енергетичнi системи, транспорт, системи зв'язку та шформацп тощо. Бшьшють цих об'ект^в мае безпосередне ввд-ношення до туристично-рекреацiйноï сфери, хоча б у ролi сумiжних.
Додатковий поштовх впровадження засад щодо удосконалення механiзмiв прийняття рiшень дер-жавними органами з розвитку туристично-рекреа-щйних територiй отримало завдяки включенню до 1'хнього перелiку туристично-рекреацiйних потошв як споживачiв, так i туристично-рекреащйних продуктов для споживачiв [10].
Таким чином, через те, що туристично-рекреа-щйна сфера е складною системою, симбюзом еконо-мiки, полiтики, екологи, культури, для досягнення позитивного туристично-рекреащйного ефекту не-обхiдна тюна координащя зусиль рiзних тдпри-емств територш, що починаеться з визначення мети та тдтримки змiии поведiнки споживачiв стосовно конкретних населених пунктов чи регюну в цiлому. Така координащя е завданням органу державного управлiння туристично-рекреацiйною сферою на ре-гюнальному рiвиi.
Сучасний етап розвитку туристично-рекреацш-но! дiяльностi, характеристиками якого е зростання коикуреидii та комерцiалiзацii, потребуе бтьш швид-кого запровадження у практику прийняття держав-них рiшеиь не тшьки засобiв ефективного регулю-вання потреб туристично-рекреацiйного ринку територш, але й постойного дослiдження.
Разом з тим туризм i рекреащя мають певнi особливосп, що, зокрема, пов'язано з характером туристично-рекреацшно1' пращ. Саме тому теоре-тичн напрями дослiдження туристично-рекреацш-но! сфери набувають рис, як вилучають !х в окре-мий науковий напрям [11].
По-перше, хоч для початку дiяльностi у турис-тично-рекреацiйнiй сферi практично вщсутш переш-коди, але для розвитку ща сфери в Украш вони юну-ють. Перш за все, вщносно недовгий термiн окупност капiталу в туристично-рекреащйнш галузi призводить до того, що в гонтв за швидкими прибутками, скла-довi туристично-рекреацiйноi' сфери не мають стратеги розвитку. До цього додаеться те, що iнвестицii' в ш-фраструктуру туристично-рекреацшно1' дiяльностi не вiдрiзняються значними обсягами, але фiнансування туристично-рекреащйного бiзнесу вважаеться ризико-ваним. I найголовшше - вiдсутнiй единий мехашзм державного управлiння туристично-рекреацiйною сферою регюну.
По-друге, туристично-рекреацшна дiяльнiсть позитивно впливае на процес диверсифшаци економiки, оск1льки надае певний обсяг роботи для сум1жних га-лузей системи господарства територiй, як безпосеред-ньо беруть участь в обслуговуванш споживачiв тд час подорож та рекреаци. Це стосуеться роздрiбноi' тор-пвл^ громадського харчування, готельного господарства, побутового обслуговування, зв'язку, виготов-лення сувенiрiв та iнших товарiв туристично-рекреа-щйного призначення, стьського господарства, будiв-ництва, рекламно1' iндустрii, екскурсiйноi дiяльностi, культури та сфери розваг.
По-трете, надання туристично-рекреацiйних послуг мае сенс для державних органiв з точки зору
прийняття ршень щодо використання ресурсiв. Адже, закордоннi туристи платять за туристично-рекреацiйний продукт та не вивозять його з Укра1'ни. 1сторико-культурний потенцiал та архгтектурш пам'ятки, природний потендiал територiй залиша-ються на мiсцi.
Тобто, сучасн мехашзми державного управ-лiння припускають не тальки забезпечення стабшь-но високо! якост практичних управлiнських дш, а й розробку i впровадження нових, бiльш ефективних управлiнських структур i технологiй. Основною метою якюного удосконалення державного управлiння е тдвищення його вiдкритостi, поширення добро-зичливостi у ставленнi до населення, прискорення управлiнських процесiв, ефективне розв'язання за-вдань, пiдвищення мобiльностi пращвниюв та 1'хнъо! задоволеност працею [12].
Чинники державного управлiння туристично-рекреацшною сферою територiй - вiд структурно1' i процесуально1' органiзацii та засобiв управлiння ок-ремими конкретними виробничими процесами i ме-хашзмами прийняття ршень - вiдкривають широкий спектр альтернатив. 1х оптимальне використання, тобто прийняття найдоцшьшших та ефективних ршень, припускае, що пращвники органiв державного управлiння чiтко уявляють собi мету, що реалiзуеться.
Разом з тим, питання систематизацii та обгрун-тування доцшьност використання у мехашзмах прийняття ршень державними органами з розвитку туристично-рекреащйних територш понять, яш наведено у таблищ, визначено у дослiдженнi з урахуванням певних особливостей, що пов'язано з характером туристично-рекреацшно1' сфери. Саме тому складовi напрямiв дослiдження туристично-ре-креацшно1' сфери як об'екта державного управлшня та механiзми прийняття рiшень державними органами з розвитку туристично-рекреащйних територш набули особливих рис, яку автори мають намiр проаналiзувати в подальшому. Тобто, напрями до-слiдження туристично-рекреацiйноi сфери як об'екта державного управлiння е складовою засад щодо удосконалення механiзмiв прийняття ршень дер-жавними органами з розвитку туристично-рекреа-цiйних територiй в межах едино1' системи положень до^дження.
Висновки та пропозицп. В статп сформульо-вано напрями удосконалення механiзмiв прийняття рiшень державними органами з розвитку туристи-чно-рекреацiйноi сфери на пiдставi впровадження системного пiдходу, цифризаци та моделювання, що дозволило визначити таке:
окремим напрямом наукового до^дження ту-ристично-рекреацiйноi сфери як об'екта державного управлiння та механiзмiв прийняття рiшень державними органами з розвитку туристично-рекреащйних територш е зусилля державних оргашв щодо форму -вання структури ринку з метою вивчення й аналiзу впливу державного управлiння i регулювання на
Таблиця
Понятшний апарат державних оргашв з розвитку туристично-рекреацiйних територiй (фрагмент)_
№ з/п Поняття Змют поняття
1 Туристично-рекреа-цшний продукт Процес комплексного обслуговування споживачiв у туристично-рек-реац1йн1й сфер^ якiсть якого для орган1в державного управлшня по-лягае у визначенш ступеня вiдповiдностi туристично-рекреацiйних територiй мет! державного управлiння i регулювання
2 Туристично-рекреа-цшний ринок Визначае роль i механiзми впливу державних оргашв на розвиток та швестування туристично-рекреащйно! сфери, а також формування стратеги прийняття рiшень державними органами з розробки режимiв сприяння туристично-рекреащйнш дiяльностi
3 Вшьний час населення Об'ект державного управлiння туристично-рекреащйними потоками дозволяе не тальки ощнити як1сть державних управлiнських дiй, але й визначае необхiднiсть у розробщ та впровадженн1 нових державних управлшських структур i механiзмiв
реали туристично-рекреашйно! сфери та пропозици туристично-рекреацiйних продуктiв, що впливають на публiчний iнтерес до них з боку споживачiв ту-ристичних послуг;
на процеси використання туристично-рекреа-шйних ресурив та диверсифiкацiю економiки позитивно впливае мiжгалузевий характер туристично-рекреацшно! сфери за рахунок мультиплiкацiйного ефекту для сумiжних галузей господарства терито-рiй, якi безпосередньо беруть участь в обслугову-ванi споживачiв туристичних послуг;
мiсто, яке характеризуеться значною територь альною концентрацiею робочо! сили, споживачiв, сумiжних виробництв i послуг, дуже привабливе для дiяльностi тдприемств туристично-рекреашйно! сфери з погляду мiнiмiзацi! витрат;
при визначеннi ролi та механiзмiв впливу державних оргашв на розвиток туристично-рекреацш-но! сфери та формування стратегiчних цiлей з роз-робки режиму сприяння !х розвитку доцiльним е до-^дження туристично-рекреацiйного ринку те-риторп;
Л1тература
1. Любщева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторовi аспекти). Ки!в: Альтерпрес, 2002. С. 44-48.
2. Миронов Ю. Б. Маркетинг в туризм. Дрогобич: ДДПУ iм. I. Франка, 2005.
3. Горша Г. О. Ринок туристичних послуг: управлшня розвитком в умовах просторово1 поляризацй. Кривий Р1г: Вида-вець ФОП Чернявський Д.О., 2016. 305 с.
4. Бондаренко М. П. Теоретичш засади розвитку шдустрп туризму. Економiчний часописХХ1. 2012. № 3-4. С. 19-22.
5. Ковальчук С. В., Миколишина В. В. Поняття туристичного ринку та особливостi його функцюнування. Вкник Хмельницького нащональногоутверситету. 2011. № 6. Т. 4. С. 60-65.
6. Куклша Т. С., Зайцева В. М. Сучасний стан розвитку туризму в Украш Економжа. Управлшня. Ыновацп. 2014. Вип. № 2 (12).
7. Соловйов Д. I. Вдосконалення понятшного апарату теоретичного забезпечення функцюнування туристично1 сфери. Вiсник Бердянського утверситету менеджменту i бiзнесу. 2011. № 4(16). С. 82-88.
8. Кратвша Г. О. Вшьний час населення як шструмент впровадження корпоративно: сощально! вдаоввдальност (на прикладi м. Марiуполь). Економiчний вкник Донбасу. 2019. №1(55). С.43-49. Б01: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-1(55)-43-48.
9. Фоменко Н. В. Рекреацiйнi ресурси та курортолог1я. Ки1в: Центр навчально1 лггератури, 2007. 312 с.
10. Мазараю А. А. та iн. Стратепчний розвиток туристичного бiзнесу. Кшв, 2010. 596 с.
11. Кирилова О. Маркетинг на ринку туристичних послуг. Маркетинг в Украгт. 2009. № 3. С. 57-59.
12. Крашвша Г. О. Моделювання туризму як зайняпсть населення в сучасних умовах. Вкник економiчноiнауки Украгни. 2018. №1(34). С.60-70.
розвитку регюнально! та мюцево! туристично-рекреацiйноl сфери значно сприяе трансформацiя в суспiльнiй сввдомосп концепцИ вiльного часу, тобто змши в системi публiчних духовних щнностей;
для досягнення позитивного ефекту в турис-тично-рекреац1йн1й сферi необхiдна тюна координа-ц1я зусиль п1дприемств територп, що починаеться з визначення мети та тдтримки змiни поведiнки спо-живачiв туристичних послуг стосовно конкретних населених пунктiв чи регiону в цшому;
Для визначення подальших шляхiв розвитку туристично-рекреацiйноl сфери як об'екту державного управлiння в Укра1ш необхiдно забезпечити виконання основно! мети яшсного удосконалення державного управлiння розвитком туристично-рек-реац1йно! сфери, а саме тдвищення його вiдкрито-стi, поширення доброзичливост^ у ставленнi до населення, прискорення управлiнських процесiв, ефективне розв'язання завдань, п1двищення мобiль-ност^ пращвниюв туристично-рекреацiйних п1дпри-емств та ххньо! задоволеностi працею.
References
1. Liubitseva, O. O. (2002). Rynok turystychnykh posluh (heoprostorovi aspekty) [Market of tourist services (geospatial aspects)]. Kyiv, Alterpres. 436 р. [in Ukrainian].
2. Mironov, Yu. B. (2005). Marketing v turizm [Marketing in tourism]. Drohobych, DDPU them I. Franko [in Russian].
3. Gorina, G. O. (2016) [Tourism services market: development management in terms of spatial polarization]. Kryvyi Rih, Publisher FOP Chernyavsky D. O. 305 p. [in Ukrainian].
4. Bondarenko, M. P. (2012). Teoretychni zasady rozvytku industrii turyzmu [Theoretical bases of development of the tourism industry]. Ekonomichnyi chasopys-XXI - Economic annals-XXI, 3-4., pp. 19-22 [in Ukrainian].
5. Kovalchuk, S. V., Mykolyshyna, V.V. (2011). Poniattia turystychnoho rynku ta osoblyvosti yoho funktsionuvannia [The concept of the tourist market and features of its functioning]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu - Bulletin of Khmelnytsky National University, 6, Vol. 4, pp. 60-65 [in Ukrainian].
6. Kuklina, T. S., Zaitseva, V. M. (2014). Suchasnyi stan rozvytku turyzmu v Ukraini [The current state of tourism development in Ukraine]. Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii - Economy. Management. Innovations, 2(12) [in Ukrainian].
7. Soloviov, D. I. (2011). Vdoskonalennia poniatiinoho aparatu teoretychnoho zabezpechennia funktsionuvannia turystychnoi sfery [Improving the conceptual apparatus of theoretical support for the functioning of the tourism sector]. Visnyk Berdianskoho universytetu menedzhmentu i biznesu - Bulletin of Berdyansk University of Management and Business, 4 (16), pp. 82-88 [in Ukrainian].
8. Krapivina, H. O. (2019). Vilnyi chas naselennia yak instrument vprovadzhennia korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti (na prykladi m. Mariupol) [Leisure time of the population as a tool for the introduction of corporate social responsibility (on the example of Mariupol)]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1(55). pp. 43-49. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-1(55)-43-48 [in Ukrainian].
9. Fomenko, N. V. (2007). Rekreatsiini resursy ta kurortolohiia [Recreational resources and balneology]. Kyiv, Center for Educational Literature. 312 p. [in Ukrainian].
10. Mazaraki, A A et al. (2010). Stratehichnyi rozvytok turystychnoho biznesu [Strategic development of tourism business]. Kyiv. 596 p. [in Ukrainian].
11. Kyrylova, O. (2009). Marketynh na rynku turystychnykh posluh [Marketing in the market of tourist services]. Marketynh v Ukraini - Marketing in Ukraine, 3, pp. 57-59 [in Ukrainian].
12. Krapivina, H. O. (2018). Modeliuvannia turyzmu yak zainiatist naselennia v suchasnykh umovakh [Modeling of tourism as employment of the population in modern conditions]. Visnykekonomichnoinauky Ukrainy, 1(34), pp.60-70 [in Ukrainian].
Борецька Н. П., Кратвша Г. О. Напрями дослвдження розвитку туристично-рекреацшно1 сфери як об'екта державного управлшня
У статт ^облема визначення напpямiв дослщження po3BHTKy Typ^TMHHO-peKpeaurnHOï сфеpи як об'екта деpжавного упpaвлiння набувае подальшого тeоpeтичного та методолопчного обфунтування. Сфоpмульовaно навями удосконалення мeхaнiзмiв nprnrnxra piшeнь дepжaвними оpгaнaми з pозвитку туpистично-peкpeaцiйноï сфepи на пiдстaвi в^овадження системного тдходу, цифpизaцiï та моделювання. Розглянуто зусилля дepжaвних оpгaнiв щодо фоpмувaння стpуктуpи pинку з метою вивчення й aнaлiзу впливу дepжaвного у^авлиня i peгулювaння на peaлiï туpистично-peкpeaцiйноï сфepи та пpопо-зицiï туpистично-peкpeaцiйних пpодуктiв, що впливають на публiчний iнтepeс до них з боку споживaчiв туpистичних послуг та е о^емим нaпpямом наукового дослiджeння туpистично-peкpeaцiйноï сфepи як об'екта дepжaвного упpaвлiння та механь змiв пpийняття pimem дepжaвними оpгaнaми з pозвитку туpистично-peкpeaцiйних тepитоpiй. Показано, що на ^оцеси вико-pистaння туpистично-peкpeaцiйних peсуpсiв та дивepсифiкaцiю eкономiки позитивно впливае мiжгaлузeвий хapaктep туpис-тично-peкpeaцiйноï сфepи за paхунок мультиплiкaцiйного ефекту для сумiжних галузей господapствa тepитоpiй, якi безпосе-peдньо бepуть участь в обслуговуват споживaчiв туpистичних послуг. Доведено, що мюто, яке хapaктepизуеться значною тepитоpiaльною концeнтpaцiею pобочоï сили, споживaчiв, сумгжних виpобництв i послуг, дуже ^ивабливе для дiяльностi гад^ием^'в туpистично-peкpeaцiйноï сфepи з погляду мiнiмiзaцiï витpaт, а доцшьним пpи визнaчeннi pолi та мeхaнiзмiв впливу дepжaвних оpгaнiв на pозвиток туpистично-peкpeaцiйноï сфepи та фоpмувaння стpaтeгiчних цiлeй з pозpобки peжиму спpияння ïx pозвитку е дослщження туpистично-peкpeaцiйного pинку тepитоpiï. Розвитку peгiонaльноï та мiсцeвоï туpисти-чно-peкpeaцiйноï сфepи значно спpияе тpaнсфоpмaцiя в суспшьнш свiдомостi концeпцiï вiльного часу, тобто змши в систeмi публiчниx духовних цiнностeй, а для досягнення позитивного ефекту в туpистично-peкpeaцiйнiй сфepi необхщна тiснa ro^p-динацш зусиль пiдпpиемств тepитоpiï, що починаеться з визначення мети та ^д^имки змiни поведшки споживaчiв туpис-тичних послуг стосовно кон^етних населених пунктiв чи peгiону в целому. Основною ж метою яюсного удосконалення дep-жавного у^авлиня pозвитком туpистично-peкpeaцiйноï сфepи е тдвищення його вiдкpитостi, поmиpeння добpозичливостi у ставленш до населення, пpискоpeння у^авл^ьим пpоцeсiв, ефективне pозв'язaння завдань, тдвищення мобшьносп opa-цiвникiв туpистично-peкpeaцiйниx п^^жм^в та ïxньоï зaдоволeностi пpaцeю.
Ключовi слова: туpистично-peкpeaцiйнa сфepa, туpистично-peкpeaцiйнa тepитоpiя, дepжaвнe упpaвлiння, туpистично-peкpeaцiйнi peсуpси, туpистично-peкpeaцiйний pинок вiльний час населення.
Boretskaya N., Krapivina G. Areas of Research on the Development of the Tourist and Recreational Sphere as an Object of Public Administration
In the article, the problem of determining the directions of research of the development of the tourist and recreational sphere as an object of public administration acquires further theoretical and methodological substantiation. The directions of improving the mechanisms of decision-making by state bodies for the development of the tourist and recreational sphere are formulated on the basis of the introduction of a systematic approach, digitization and modeling. The efforts of state bodies to form the structure of the market in order to study and analyze the impact of public administration and regulation on the realities of the tourist and recreational sphere and the proposals of tourist and recreational products that affect the public interest in them on the part of consumers of tourist services are a separate area of scientific research in tourism. -recreational sphere as an object of public administration and decision-making mechanisms by state bodies for the development of tourist and recreational territories It is shown that the processes of using tourist and recreational resources and diversification of the economy are positively influenced by the intersectoral nature of the tourist and recreational sphere due to the multiplier effect for related sectors of the economy of the territories, directly involved in the tourist services served by consumers. It has been proved that a city characterized by a significant territorial concentration of labor, consumers, related
industries and services is very attractive for the activities of enterprises in the tourism and recreation sector in terms of minimizing costs, and it is expedient in determining the role and mechanisms of government influence on the development of the tourism and recreation sector. and the formation of strategic goals for the development of a regime for promoting their development is the study of the tourist and recreational market of the territory. The development of the regional and local tourist and recreational sphere is greatly facilitated by the transformation in the public consciousness of the concept of free time, i.e. changes in the behavior of consumers of tourism services in relation to specific settlements or the region as a whole. The main goal of the qualitative improvement of state management of the development of the tourist and recreational sphere is to increase its openness, spread goodwill towards the population, accelerate management processes, effectively solve problems, increase the mobility of workers in tourist and recreational enterprises and their satisfaction with work.
Keywords: tourist and recreational sphere, tourist and recreational territory, public administration, tourist and recreational resources, tourist and recreational market, free time of the population.
Борецкая Н. П., Крапивина Г. А. Направления исследования развития туристско-рекреационной сферы как объекта государственного управления.
В статье проблема определения направлений исследования развития туристско-рекреационной сферы как объекта государственного управления приобретает дальнейшее теоретическое и методологическое обоснование. Сформулированы направления усовершенствования механизмов принятия решений государственными органами по развитию туристско-ре-креационной сферы на основе внедрения системного подхода, цифризации и моделирования. Рассмотрены усилия государственных органов по формированию структуры рынка с целью изучения и анализа влияния государственного управления и регулирования на реалии туристско-рекреационной сферы и предложения туристско-рекреационных продуктов, которые влияют на публичный интерес к ним со стороны потребителей туристических услуг, являются отдельным направлением научного исследования туристско-рекреационной сферы как объекта государственного управления и механизмов принятия решений государственными органами по развитию туристско-рекреационных территорий. Показано, что на процессы использования туристско-рекреационных ресурсов и диверсификации экономики положительно влияет межотраслевой характер туристско-рекреационной сферы за счет мультипликационного эффекта для смежных отраслей хозяйства территорий, непосредственно участвующих в обслуживании потребителей туристических услуг. Доказано, что город, характеризующийся значительной территориальной концентрацией рабочей силы, потребителей, смежных производств и услуг, очень привлекателен для деятельности предприятий туристско-рекреационной сферы с точки зрения минимизации затрат, а целесообразным при определении роли и механизмов влияния государственных органов на развитие туристско-рекреационной сферы и формирование стратегических целей по разработке режима содействия их развитию является исследование туристско-рекреационного рынка территории. Развитию региональной и местной туристско-рекреационной сферы значительно способствует трансформация в общественном сознании концепции свободного времени, т. е. изменения поведения потребителей туристических услуг по отношению к конкретным населенным пунктам или региону в целом. Основной же целью качественного усовершенствования государственного управления развитием туристско-рекреационной сферы является повышение его открытости, распространение доброжелательности по отношению к населению, ускорение управленческих процессов, эффективное решение задач, повышение мобильности работников туристско-рекреационных предприятий и их удовлетворенность трудом.
Ключевые слова: туристско-рекреационная сфера, туристско-рекреационная территория, государственное управление, туристско-рекреационные ресурсы, туристско-рекреационный рынок, свободное время населения.
Стаття надшшла до редакци 30.07.2021 Прийнято до друку 24.09.2021
