CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 24 (63). 2011 г. № 4. С. 69-76.
УДК 656.072.6+659.113.25:911.375.62:338.49
РЕКРЕАЦ1ЙНА ПРИВАБЛИВ1СТЬ I МАРКЕТИНГ ТУРИСТИЧНОГО РЕГ1ОНУ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО1 1НФРАСТРУКТУРИ
Вершицький А.В.
Тавршський нацюнальний ушверситет шеш В.1. Вернадського, Сшферополь, Украта E-mail: vershitsky@ukr.net
Розглянуто вплив наявноста та стану туристично! шфраструктури на використання рекреацшних ресурс1в регюну, проаналiзовано розташування засобiв розмiщення туристш, як важливого елементу шфраструктури по регiонам АР Крим. Взаемодш транспорту i туризму розглянуто у якоста фактору розвитку туристично! шфраструктури регiону. Проаналiзовано структуру експорту санаторно-курортних, готельних i туристичних послуг по регiонам АР Крим. Запропонований розвиток туристично! iнфраструктури у регюнах, що потребують i мають можливютъ залучення додаткових потокш туристтв для досягнення збалансованоста регiонального розвитку. Rrn4oei слова туристична шфраструктура, рекреацшна привабливгсть, маркетинг туристичного регiону, регiональний розвиток.
Постановка проблеми дослщження. При розгляд1 рекреацшно! привабливосп i маркетингу туристичних регюшв маемо на уваз1, насамперед той факт, що метою загально! маркетингово! стратеги е залучення туриста у даний регюн. Туристичний регюн - це окрема територ1альна одиниця, заснована на стльносп природних, культурних чи юторичних ресуршв, об'еднана загальною туристичною шфраструктурою, що сприймаеться як цшсний об'ект, знаходиться в межах нацюнальних кордошв, може ствпадати з конкретною адмшютративно-територ1альною одиницею, займае !! частину чи поеднуе кшька адмшютративно-територ1альних одиниць.
Одшею з1 специф1чних рис маркетингу регюшв, на в1дм1ну вщ маркетингу нацюнального р1вня, е залучення не тшьки шоземних турисив, але i внутршшх. Вщповщно маркетингов1 зусилля по просуванню здшснюються на двох р1внях: на зовшшньому ринку, як правило, вщповщно до нацюнальних стратегш i при координаци Нацюнально! туристично! адмшютраци, та на внутршньому ринку -регюном самостшно. Ще одшею специф1чною рисою маркетингу можна назвати регулювання туристських потоюв у той чи шший регюн у зв'язку з, наприклад, перевантаженням еколопчно! системи чи негативною реакщею мюцевого населення на високий потш туристов.
Реформування санаторно-курортного i туристичного сектору е прюритетним напрямком розвитку АР Крим, що вщображено у Стратеги економiчного i соцiального розвитку Автономно! Республши Крим до 2020 р. Нерiвномiрнiсть природно-ресурсного, виробничого i соцiального потенцiалу територiй АРК, а також !х економiчна спецiалiзацiя i рiвень розвитку iнфраструктури стали причиною диспропорцш внутрiшньорегiонального розвитку пiвострова [1].
Одним з шструментов перерозподiлу туристичних потоюв мiж регiонами, забезпечення збалансованосп мiжрегiонального розвитку пiдприемств iндустрi! туризму е розвиток туристично! шфраструктури. 1нфраструктура повинна
забезпечувати необхщш умови для надання туристичних послуг i високу яюсть обслуговування туристiв [2]. Розвиток шфраструктури повинен забезпечуватися загальнодержавними або регюнальними органами влади з врахуванням рекреацшно! привабливостi туристичних регiонiв, забезпечувати оптимальний рiвень облаштування регiонiв.
Питанням розвитку туризму та його шфраструктури присвячеш дослщження багатьох вiтчизняних i закордонних економiстiв, серед яких: Асплунд К., Джанджугазова Е.А., Гуляев В.Г., Котлер Ф., Рейн I., Ткаченко Т.1., Хайдер Д., Яковлева С.1. та багатьох iнших. Питання формування i просування територiального туристичного продукту з урахуванням регюнально! специфiки, аналiз причин занепаду багатьох европейських мюць вiдпочинку розглянуто в роботах Джанджугазово! Е.А. [10], Котлера Ф., Асплунда К., Рейна I., Хайдера Д.
[4].
В роботi Гуляева В. Г. розглянут питання туристсько-рекреацiйних ресуршв i районування, державного регулювання туристично! дiяльностi, органiзацiйнi схеми управлiння туристичними шдприемствами [3]. У роботах Ткаченко Т.1. i Яковлево! С.1. представлений аналiз функцiй, складу i структури галузевих i територiальних iнфраструктур [2, 9].
У проведених дослщженнях багато уваги придiляеться галузевому i регiональному рiвню розвитку туризму, розглянуто маркетинг мюць i територiй, функцп, склад i структуру галузевих i територiальних iнфраструктур, але комплексне питання розвитку шфраструктури туристичного регюну з урахуванням регюнально! специфiки, напрямiв розвитку, ресурсного потенщалу, iснуючого попиту i пропозици для такого регiону як Крим дос не вивченi детально, що i пiдкреслюе актуальнiсть дослщження.
Метою статтi е визначення впливу туристично! шфраструктури на регюнальний розвиток туризму i напрямiв розвитку шфраструктури з урахуванням рекреацшно! привабливостi i маркетингу туристичних регiонiв.
Виклад основного матерiалу. Рекреацiйнi ресурси розподiленi на планет вкрай нерiвномiрно, унаслiдок чого усе бшьша кiлькiсть людей подорожуе з рекреацiйними мотивами. Цi рекреацшш подорожi (лiкувальнi, оздоровчi, пiзнавальнi) стали основою розвитку рекреацшного туризму. Також рекреацшш аспекти завжди присутнi й у дшових видах туризму.
Щд рекреацiйними ресурсами розумiють сукупнiсть природних i штучно створених людиною об'екпв, якi придатнi для створення туристичного продукту. Як правило, рекреацшш ресурси визначають формування туристичного бiзнесу в тому чи шшому регiонi. Ц ресурси мають наступнi властивостi: привабливють, доступнiсть, ступiнь вивчення, екскурсiйна значущють, соцiальнi i демографiчнi характеристики, потенцшний запас, спосiб використання та ш. Данi ресурси використовуються в оздоровчою, лiкувальною, туристичною, спортивною i шзнавальною метою [3]. При просуваннi територш визначаеться 4 напрямки розвитку - iмiджева, iнвестицiйна, туристична i сощальна привабливiсть [4].
Укра1на мае багап природно-клiматичнi, культурно-iсторичнi i нацiонально-етнографiчнi ресурси, що створюють передумови для розвитку багатьох видiв
70
туризму. Бшьшють репошв Укра1ни мае туристичш ресурси, що належать до вшх трьох груп, що дае можливють виходу на туристичний ринок iз привабливими туристичними пропозицiями. Близько 30% рекреацшних ресурсiв Укра1ни сконцентрованi в Криму, i це при тому, що площа регiону складае всього 4,3% територи кра1ни [5].
Головним, в ефективному використанш рекреацiйних ресуршв й забезпеченнi високих результатiв розвитку туризму, е наявшсть та стан туристично! iнфраструктури. 1нфраструктура туризму - iерархiчно органiзована сукупнiсть взаемозалежних структур i ресурсний потенцiал, що у комплекс створюють умови для туризму й обслуговують туристичну дiяльнiсть [6].
Одшею з основних складових шфраструктури туризму е засоби розмiщення. На 01 вересня 2011 року в АР Крим працювало бiльш шж 3500 засобiв розмiщення, серед яких 123 санаторiя, 121 пансiонат з лшуванням, бiльш нiж 3000 приватних домоволодiнь з 10-ю i бшьш мiсцями. За оцiнками експертiв в автономи також працюють бiльш шж 10000 засобiв розмiщення до 10 лiжко-мiсць (частки будинку i квартири). [5]. Розподш основних офiцiйно зареестрованих засобiв розмiщення по регiонах АР Крим наведений на рис. 1 i рис. 2.
Омферополь
Алушта
Армянськ
Джанкой
eвпаторiя
Керч
Красноперекопськ Саки Судак -Феодоая -Ялта Бахчисарайський район Бiлогiрський район Кiровський район Красногвардмський район Нижньогiрський район Первомайський район Роздольненський район Сакський район Сiмферопольський район Советський район Чорноморський район
Рис. 1. Розподш готелiв i шших мiсць для короткострокового проживання по репонах АР Крим [7]
За станом на 01.07.2011 року на територи АР Крим зареестровано 244 санаторiя i пансюнату, бiльшiсть з яких мають потребу в комплекснш модершзаци i е потенцiйними швестицшними майданчиками. При цьому вiдсутнi швестицшш проекти, що вiдповiдають свiтовим стандартам [5].
30
25
20
15
10
5
0
2006
роки
71
140
^мферополь
Алушта
eвпаторiя
Керч
Саки
Судак
Феодоая
Ялта
Бахчисарайський район Бшопрський район Юровський район Ленiнський район Роздольненський район Сакський район ^мферопольський район Чорноморський район
2006 роки
Рис. 2. Розподш санаторно-курортних i оздоровчих установ по регюнах АР Крим [7]
120
100
80
60
40
20
0
2000
2003
2005
2007
2009
2010
Однак, одше! наявносп шфраструктури, призначено! для туризму, недостатньо. II необхщно розглядати в широкому розумшш: основш елементи iнфраструктури повиннi виконувати не тшьки виключно рекреацiйну функцiю, але i служити провiдними факторами полшшення усього соцiально-економiчного життя регiону. Це повинна бути шфраструктура загального користування, що вiдповiдаe свiтовим стандартам i орieнтована на всiх жителiв Укра!ни та II вiдвiдувачiв.
Для оргашзацп iнфраструктурного забезпечення рекреацiйного процесу одне з ключових мiсць належить транспортнш системi. Укра!на мае мережу автомобшьних дорiг i залiзниць, аеропортiв, морських порта, але, у порiвняннi з розвинутими кра!нами, забезпеченiсть i облаштування транспортними мережами залишаеться в Украш на низькому рiвнi. Наприклад у порiвняннi з США в Укра!ш на кожнi 1000 кв. км. припадае 282 км. автомобiльних шляхiв, у США -640 км., затзниць в Укра!ш 29 км. на 1000 кв. км., у США - 51 км. [2]. В АР Крим щ показники ще пршк 245 км. i 23 км. - вщповщно [7].
Транспорты шляхи i транспортнi засоби повинш вiдповiдати мiжнародним вимогам i надавати можливiсть здiйснювати перевезення швидко, безпечно, надiйно, комфортно. Саме вони е першою ланкою туристичного потоку шоземних громадян в Укра!ну.
Питома вага експортованих послуг рекреацшно! сфери в загальному обсязi вшх експортованих АР Крим послуг у 2010 рощ склала 37,4%, що вище рiвня 2009 року (35,5%), але нижче 2008 року (46,5%). У 2010 рощ у загальному обсязi
72
експорту послуг рекреацшного комплексу АР Крим частка санаторно-курортних установ склала - 13,1%, туристичних тдприемств - 13,0%, тдприемств готельного господарства - 11,3%. Частка чотирьох регюшв АР Крим склала 95,4 % експорту послуг санаторно-курортного комплексу (м. Саки - 34,3 %, м. Ялта -25,5 %, м. €впаторiя - 21,0 %, м. Алушта - 14,6 %), чотири регюни забезпечують 96,1 % туристських послуг (м. ^мферополь - 63,6 %, м. €впаторiя - 15,0 %, м. Ялта - 11,3 %, м. Судак - 6,2 %), чотири регюни забезпечують 70,3 % експорту готельних послуг (м. Ялта - 38,4%, м. ^мферополь - 16,9%, м. Алушта - 15,7 %, Омферопольський район - 8,3 %) [8].
Взаемодiя галузей транспорту i туризму допоможе кожнш з них у короткий термш виршити бшьшють питань, зокрема розвитку туристично! шфраструктури за напрямками нацюнально! мереж транспортних коридорiв iз залученням нацюнального та шоземного кашталу, розвитку державно-приватного партнерства в розвитку шфраструктури.
Не менш важливою складовою iнфраструктури е юнуюча мережа прикордонних переходiв iз крашами-сусщами, И розширення i сервiсна облаштованють. У 2010 роцi 76,6 % шоземних туристiв прибули в АР Крим з Росшсько! Федераци [8]. Але юнуе багато проблем з перетином державного кордону. Негативним прикладом е переправа Крим-Кубань: на перетин кордону i вщсташ близько 5 км. туристи витрачають мiнiмум 3 години i змушенi чекати у багаточасовш черзi. Пором не здатен перевезти бшьш 3500 тис. людей та 100 автомобшв за день. Недостатнш розвиток прикордонних переходiв приводить до зниження туристичного потоку до залежних вiд нього регiонiв.
Неможливий розвиток туризму без функцюнування рiзних служб сервiсу, розвитку суспiльного харчування i побутового обслуговування, оргашзаци культурно-розважального обслуговування. Потрiбен розвиток iнфраструктури шдустри туризму, яка створюе умови для функцюнування тдприемств, що входять до И складу [6].
Змшюються функци iнфраструктури, И пiдприемства i мережi, змiнюються потреби туристiв та мюцевого населення, але соцiально-економiчна i просторова роль iнфраструктури залишаеться, i саме цi рольовi функци характеризують шфраструктуру як активний фактор територiального розвитку [9].
Актуальною для туристських регюшв залишаеться проблема водопостачання i каналiзацil населених пунктiв. 1нфраструктурш питання, пов'язанi iз серйозними саштарними проблемами, повиннi вирiшуватися за допомогою комплексу проекпв, спрямованих на розробку технiко-економiчних обгрунтувань систем водопостачання, каналiзацil та очистки стiчних вод з урахуванням механiзмiв фiнансування, побудованих на сшвпращ мiж районами та цшьовими населеними пунктами.
У незадовiльному сташ знаходяться пiд'lзнi шляхи до пам'ятниюв iсторil, культури, природи, що користуються тдвищеним попитом у туристiв. Щ шляхи i туристичнi маршрути, в бшьшост випадкiв, не обладнанi, вщсутне !х маркiрування як державною, так i на iноземною мовами [5].
73
Маркетинг туристсько! шфраструктури е одним зi стратегiчних напрямкiв маркетингу територи [10]. Це набувае особливо! актуальносп у зв'язку зi зниженням популярност традицiйних видiв туризму в АР Крим (рис. 3) [7, 8, 11, 12] i потребуе розвитку нових туристичних послуг, залучення iснуючих, та створення нових об'екпв iнфраструктури, особливо у регiонах, яю використовуються з туристичною метою ще недостатньо.
службова, д^лова,бизнес, навчання
дозв1лля, В1Дпочинок
"спортивно-оздоровчий туризм
-Линейный (Всього)
/нкуьан
Рис. 3. Динамша кiлькостi туристiв в АР Крим за видами туризму зпдно статистично! звiтностi за формою № 1-ТУР
Забезпечення розвитку туристичних регiонiв та !х iнфраструктури дозволить досягти рiвномiрностi i збалансованостi антропогенного навантаження на рекреацшш територi!.
Висновки. Головним фактором ефективного використання рекреацшних ресурсiв й забезпечення високих результатiв розвитку туризму, е наявшсть та стан туристично! iнфраструктури. Бiльша частина туристично! шфраструктури Автономно! Республши Крим не вщповщае сучасним вимогам. Об'екти туристично! шфраструктури розташоваш по територi! пiвострова вкрай нерiвномiрно, що приводить до високо! концентрацi! потокiв туристiв в окремих, найбiльш розвинених туристичних регiонах.
Маркетинг туристично! шфраструктури е стратепчним напрямком розвитку туристичного регюну. У зв'язку зi зниженням популярностi традицiйних вцщв туризму в АР Крим потрiбен розвиток нових, затребуваних ринком туристичних послуг, залучення юнуючих, та створення нових об'екпв iнфраструктури.
74
Розвиток туристично! шфраструктури найбшьш потрiбен у регюнах, що потребують залучення додаткових туристичних потокiв для досягнення збалансованосп мiжрегiонального розвитку та у тих регюнах твострова, що мають можливосп розвитку нових видiв туризму i якi будуть вiдповiдати вимогам туристов.
Список лiтератури
1. Стратегия экономического и социального развития Автономной Республики Крым на 2011-2020 годы [Электронный ресурс] / Верховная Рада Автономной Республики Крым. - 2010. - № 121-6/10. - Режим доступа:
http://wwwarkgovua/blog/2010/12/15/strategiyarazvitiyaarkobsuzhdaemvmeste
2. Ткаченко Т.1. Стадий розвиток туризму: теорш, методолопя, реали б1знесу: [монографш] / Т.1. Ткаченко. - К.: Ки1в. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 537 с.
3. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности: [учебное пособие] / В.Г. Гуляев - М.: Нолидж. - 1996. - 312 с.
4. Котлер Ф. Маркетинг мест. Привлечение инвестиций, предприятий, жителей и туристов в города, коммуны, регионы и страны Европы / Ф. Котлер, К. Асплунд, И. Рейн, Д. Хайдер. - СПб: Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге, 2005. - 376 с.
5. Программа развития и реформирования рекреационного комплекса Автономной Республики Крым на 2012-2013 годы [Электронный ресурс] // Верховная Рада Автономной Республики Крым. -2011. - Режим доступа:
http://wwwcrimeagovш/programmarazvitiya-2012-2013.
6. Вершицкий А. В. Инфраструктурное обеспечение повышения конкурентоспособности туризма /
A.В. Вершицкий, Е.Р. Вершицкая // Ученые записки Таврического национального университета им.
B.И. Вернадского. Серия: Экономика и управление, 2010. - Т. 23 (62). - № 3. - С. 72-80.
7. Статистичний щор1чник Автономно! Республжи Крим за 2010 рж. - С1мферополь: Головне управлшня статистики в Автономий Республщ Крим, 2011. - 553 с.
8. Статистический бюллетень «Крым. Курорты. Туризм. 2010». - Симферополь: Министерство курортов и туризма АР Крым, 2011. - 28 с.
9. Яковлева С.И. Инфраструктурные системы: территориальное развитие и управление: [монография] / С.И. Яковлева. - Тверь, 2002. - 200 с.
10. Джанджугазова Е. А. Маркетинг туристских территорий: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е.А. Джанджугазова. - М.: Издательский центр «Академия», 2006. - 224 с.
11. Статистичний щор1чник Автономно! Республжи Крим за 2004 рж. - С1мферополь: Головне управлшня статистики в Автономнш Республщ Крим, 2005. - 597 с.
12. Статистичний щор1чник Автономно! Республжи Крим за 2007 рж. - С1мферополь: Головне управлшня статистики в Автономнш Республщ Крим, 2008. - 619 с.
Поступила в редакцию 01.12.2011 г.
Вершицкий А.В. Рекреационная привлекательность и маркетинг туристского региона как основа развития туристской инфраструктуры / А.В. Вершицкий // Ученые записки ТНУ. Серия: Экономика и управление. - 2011. - Т. 24 (63), № 4. - С. 69-76.
Рассмотрено влияние наличия и состояния туристской инфраструктуры на использование рекреационных ресурсов региона, проанализировано распределение средств размещения туристов, как важного элемента инфраструктуры по регионам АР Крым. Взаимодействие транспорта и туризма рассмотрено как важный фактор развития туристской инфраструктуры региона. Проанализирована структура экспорта санаторно-курортных, гостиничных и туристических услуг по регионам АР Крым. Предложено развитие туристической инфраструктуры в регионах, нуждающихся и имеющих возможность привлечения дополнительных потоков туристов для достижения сбалансированности регионального развития.
75
Ключевые слова: туристическая инфраструктура, рекреационная привлекательность, маркетинг туристического региона, региональное развитие.
VershitskyA.V. Recreational attraction and marketing of tourism in the region as a basis for tourist infrastructure development / A.V. Vershitsky // Uchenye zapiski TNU. Series: Economy and management. - 2011. - Vol. 24 (63), № 4. - P. 69-76.
The influence of the presence and condition of tourist infrastructure for the region's recreational resources use is considered in the article, the dissemination of tourists' accommodation as an important infrastructure element in the regions of the Crimean Autonomous Republic is analyzed. Interaction of transport and tourism are considered as a basic factor for region's tourist infrastructure development. The structure of export of recreational, accommodation and tourist services in the regions of the Crimean Autonomous Republic. The development of the tourist infrastructure in the regions that need to attract additional tourists flow to achieve the balance of regional development is proposed.
Keywords: tourism infrastructure, recreational attraction, marketing tourism in the region, regional development.
76
