CC BY
65
УДК 339.9:504:[338.2+336.2] Оксана МиколаУвна Гаркушенко,
канд. екон. наук 1нститут економши промисловосп НАН Украши, Ки1в
НАПРЯМИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1КИ В УКРА1Н1 З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ УГОДИ ПРО АСОЦ1АЦ1Ю З ее
Вщповщно до ст. 290, 292 гл. 13 розд. IV та гл. 6 розд. V Угоди про асощ-ацш шж Укра1ною, з одше! сторони, та €С, Свропейським ствтовариством з атомно! енерги та 1х державами-членами - з шшо! [43], перед Укра1ною постае завдання активГзаци дш у сфер1 охорони довкшля з метою наближення норм, стандартГв та оподаткування у цш сфер1 до европейсь-ких.
У Свропейському СоюзГ (GC) еко-лопчне регулювання економГки здшсню-еться з 1967 р., що призвело до зниження рГвня забруднення довкшля в цьому об'еднанш промисловими тдприемства-ми (основними забруднювачами) та насе-ленням за рахунок змши 1х поведшки вб1к добросовюного ставлення до приро-дних ресурав, а також застосування при-родоохоронних технологш, що сприяють скороченню обсяпв викидГв, скидГв та утворення вщход1в на кожному з етатв виробництва, споживання й утилГзаци продукци (послуг).
Зокрема, в однш з кра1н-тонер1в i лвдерГв у сферi еколопчного регулювання економiки - ШвецГ1 завдяки впроваджен-ню у 1992 р. плати за викиди оксидГв азоту на тдприемствах енергетичного сектору у 1992-2007 рр. вдалося значно ско-ротити обсяг викидГв ще! сполуки вщно-сно обсягГв виробництва: при практично незмГнному рГвш викидГв виробництво енергГ! пГдвищилося на 77%. Також вже у 1993 р. на 62% тдприемств, дГяльшсть яких супроводжувалася викидами NOx, було встановлено обладнання зГ скоро-чення обсягГв викидГв або почали засто-
совуватися технологи щодо !х зменшен-ня, хоча до запровадження те! плати лише на 7% тдприемств використовувало-ся подГбне обладнання та технологи. У сукупносп зазначеш заходи дозволили полГпшити якГсть довкшля в кра!ш [15, с. 69].
У Имеччит екологГчне регулювання якост атмосферного повГтря за допо-могою енергетичних податкГв (у першу чергу - на викиди СО2) дозволило вже до 2009 р. на 90% порГвняно з рГвнем 1992 р. знизити викиди СО2 теплоелектростанць ями [25].
У той же час Укра!на, незважаючи на низку позитивних зрушень у сферГ екологГчного регулювання економГки, що вщбулися з моменту набуття нею неза-лежностГ, все ще залишаеться в полот пострадянсько! спадщини та значно вщс-тае у планГ охорони довкшля й екологГчного регулювання економГки вщ кра!н GC. Одтею з причин цього явища можна вважати те, що в кра!'ш, так само, як Г в багатьох шших кра!нах колишнього СРСР, охорона довкшля та збереження природних ресурсГв поступаеться позицГ-ями вирГшенню фГнансових, полГтичних, сощальних та шших проблем. Безпереч-но, !х розв'язання - важливе, проте до-вкГлля е середовищем Гснування мешкан-щв кра!ни, впливае на стан !х здоров'я, продуктивнГсть працГ, екологГчну якГсть продукцГ!, а отже, - на економГчний роз-виток держави. Разом з тим, вГдповГдно до Угоди про асощащю з €С, охорона довкГлля та наближення вГтчизняно! при-родоохоронно! полГтики до европейсько!
© О.М. Гаркушенко, 2015
стають важливим фактором взаемоди Укра'ни з цим об'еднанням. Тому питан-ня аналiзу европейського досвiду здшс-нення екологiчного регулювання еконо-мiки та визначення шляхiв наближення 1 природоохоронно'1 дiяльностi в Укра'ш до стандарт СС залишаються актуаль-ними.
Слiд зазначити, що в Укра'ш саме цим проблемам присвячено досить мало робп, хоча iнтеграцiйнi процеси спосте-р^аються щонайменше з 2008 р. Так, ще у 2006 р. О. Веклич [26] наголошувала на необхщносп наближення впчизняно!' еколопчно!' полiтики до полпики Свро-пейського спiвтовариства з метою тд-вищення конкурентоспроможностi еко-номiки УкраХни. Автор зазначала, що вже на той час в Укра'Хш принципи еколопч-но'1 полпики були дещо наближенi до европейських, проте з 1'х реалiзацiею на практищ були проблеми. Особливу ува-гу, на 11 думку, потрiбно було придiлити посиленню ролi економiчних шструмен-тiв екологiчного регулювання економши, проте конкретних кiлькiсних рекоменда-цш на той час розроблено не було.
Буквально напередодш пiдписання Угоди про асощащю з СС О. Веклич ана-лiзувала, як законодавчi iнiцiативи Мшь стерства доходiв i зборiв позначаться на екологiчних податках в Укрш'ш та як за-значенi пропозици корелюються з евро-пейськими нормами [27]. У цш роботi автор знову наголошувала на необхщнос-тi екологiчних податкiв як для фшансово'Х системи Укра'ни, так i для полiпшення стану довкшля. Також науковець пропо-нувала змшити структуру екологiчних
1 Термш «наближення» використано не випадково, оск1льки, зважаючи на значний досв1д еколопчного регулювання економ1ки в кранах СС, яш увшшли до цього об'еднання до 2004 р., та умови Угоди про асощащю з СС, саме УкраМ доведеться вносити корективи у свою еколопчну политику, про що докладнше буде у стат. Тобто йдеться про одностороннш рух (Украши до СС), а не двостороннш.
податкiв вiдповiдно до европейськоХ' та рекомендувала тдвищити ставки еколо-пчних податкiв, проте без вказiвок щодо того, наскшьки 1'х потрiбно тдвищити.
Стутнь реатзацп в УкраХ'н основного принципу еколопчного регулювання економши, вiдомого у свiтi та краХ'нах Свропи як «забруднювач платить», дос-лiджуеться в роботах В. Мщенка [36, 37]. Автор робить висновок, що у 20022008 рр. цього принципу в УкраХ'н фак-тично не було дотримано i для наближення до европейських стандар^в впчи-зняна природоохоронна полпика мала бути ретельно переглянута.
Крiм того, в робот [38] В. Мiщенко зазначае, що для того щоб УкраХ'на могла штегруватися в СС, особливу увагу при здшсненш еколопчноХ' полпики слiд придiлити питанням поводження з выходами (в цiй робот - переважно промис-ловими), що потребуе вдосконалення нормативно-законодавчоХ' бази, збшь-шення фiнансування на заходи щодо пе-реробки й уташзацп вiдходiв та створен-ня вщповщноХ' шфраструктури.
Питанням досягнення стiйкого ро-звитку в УкраХ'н з урахуванням економь чного розвитку та стану довкшля й регю-нiв присвячено статтю О. Половяна [19]. Хоча ця робота не стосуеться напрямiв зближення еколопчного регулювання економши УкраХ'ни та краХ'н СС, проте вона е актуальною в контекст зазначеноХ' статп, оскiльки, по-перше, досягнення стiйкого розвитку е одшею з цiлей Угоди про асощацш з СС, а по-друге, О. Поло-вян розробляв своХ' рекомендацп, виходя-чи з досвщу та грунтуючись на законо-давствi европейських краХ'н, що залиша-еться актуальним i в контекст! виконання УкраХ'ною вимог Угоди про асощащю з СС.
У робот М. Зашздри [33] запропо-новано методику попередньоХ' оцiнки до-даткових витрат тдприемств УкраХ'ни, з якими останн зiткнуться внаслiдок замь
ни чиннж нopмaтивiв зaбpyднeння aтмo-cфepнoгo пoвiтpя на нopмaтиви та стан-дapти GC y цiй cфepi.
Kpiм нayкoвиx poбiт, нapoднi дeпy-тати У^аши внocять дeякi пpoпoзицiï щoдo нaближeння cиcтeми eкoлoгiчниx пoдaткiв У^аши дo eвpoпeйcькиx. 3o^ peмa, caмe в цю кaтeгopiю мoжнa вщда^ ти oкpeмi пoлoжeння poзpoблeнoгo ними пpoeктy Зaкoнy У^аши «Hpo внeceння змiн дo Пoдaткoвoгo кoдeкcy щoдo пoдa-ткoвoï лiбepaлiзaцiï» [42]. ^зот^втою pиcoю цьoгo пpoeктy е пpoпoзицiя croco-внo пiдвищeння cтaвoк eкoлoгiчнoгo пo-дaткy в cepeдньoмy на 27%. У тoй жe 4ac aнi в пpoeктi, аш в cyпpoвiдниx дoкyмeн-тax да apгyмeнтyeтьcя, чoмy caмe на дай вiдcoтoк, на думку aвтopiв, мае вщбутдая пiдвищeння.
У пiдcyмкy мoжнa зазначити, щo в нaвeдeниx пyблiкaцiяx aнaлiзyютьcя да-peвaжнo oкpeмi acпeкти peфopмyвaння eкoлoгiчнoï пoлiтики У^аши та ïï на-ближeння дo eвpoпeйcькиx cтaндapтiв, тaкиx як дoтpимaння oкpeмиx пpинципiв eкoлoгiчнoгo peгyлювaння, дocягнeння стш^го poзвиткy, шиpшe зacтocyвaння eкoнoмiчниx iнcтpyмeнтiв eкoлoгiчнoгo peгyлювaння, вдocкoнaлeння oкpeмиx нopмaтивнo-зaкoнoдaвчиx aктiв, акданту-eтьcя увага на нeoбxiднocтi пocилeння poлi eкoлoгiчниx пoдaткiв в Укpaïнi.
Однак кoмплeкcнoгo aнaлiзy нopмa-тивнo-зaкoнoдaвчoï бази у cфepi emrori-чнoгo peгyлювaння eкoнoмiки, ocoбливo пicля пiдпиcaння Угoди пpo ашщащю з GC, нe здiйcнювaлocя. Так caмo нapaзi фaктичнo нeмae aктyaльниx poбiт щoдo нayкoвoгo oбгpyнтyвaння piвня, дo якoгo cлiд пiдвищyвaти eкoлoгiчнi пoдaтки в Укpaïнi 1 з ypaxyвaнням eвpoiнтeгpaцiï.
1 Один iз тaкиx poзpaxyнкiв зaпpoпoнoвa-нo у джepeлi [40, c. 312-338], пpoтe з чатом вoни пoтpeбyють oнoвлeння з ypaxyвaнням змiн у no-дaткoвoмy кoдeкci, eкoнoмiцi, кiлькocтi нaceлeння та вимoг Угoди npo атощащю з GC.
Memoю cтaттi е зicтaвлeння ocoбли-вocтeй здiйcнeння eкoлoгiчнoгo peгyлю-вання eкoнoмiки в Укpaïнi та GC, а тaкoж poзpoбкa peкoмeндaцiй i пpoпoзицiй щo-дo нaближeння вiтчизняниx нopм, стан-дapтiв та пoдaткiв у cфepi oxopoни дo-вкiлля дo eвpoпeйcькиx.
Для дocягнeння пocтaвлeнoï мeти та бшьш лoгiчнoгo poзкpиття мaтepiaлy cтaттю пoдiлeнo на дeкiлькa пiдpoздiлiв:
нaближeння ^инцитв eкoлoгiчнoï пoлiтики та eкoлoгiчнoгo peгyлювaння eкoнoмiки Укpaïни дo eвpoпeйcькиx;
ocoбливocтi eкoлoгiчнoгo peгyлю-вання за на^ямами в GC та Укpaïнi;
нaближeння eкoлoгiчнoгo peгyлю-вання cфepи пoвoджeння з твepдими пo-бyтoвими вiдxoдaми (ТПВ) в Укpaïнi дo eвpoпeйcькoгo;
нaближeння cиcтeми вiтчизняниx eкoлoгiчниx пoдaткiв дo eвpoпeйcькиx.
Haвeдeнi мaтepiaли являють coбoю дocить cтиcлe дocлiджeння пpoблeм у cфepi eкoлoгiчнoгo peгyлювaння eкoнo-мiки в Укpaïнi в кoнтeкcтi пiдпиcaння Угoди пpo acoцiaцiю з GC, xoчa вoнo та poзpoблeнi peкoмeндaцiï oxoплюють дe-щo шиpшe кoлo нopмaтивнo-зaкoнoдaв-чиx aктiв та питань cтocoвнo cиcтeми eкoлoгiчниx пoдaткiв, нiж нaвeдeнi вищe пyблiкaцiï.
Наблuжeння прuнцuпiв eкологiчноï полiтuкu y^amu до еврошйсьшх Як зaзнaчeнo у п. 4 ст. 292 poзд. IV Угоди ^o Ашщащю з GC [43], emro-гiчнe peгyлювaння eкoнoмiки мае здiйc-нювaтиcя вiдпoвiднo дo пpинципy oбe-peжнocтi та ^инцитв, якi пoтpeбyють зacтocyвaння пpeвeнтивниx зaxoдiв (пo-пepeджeння yтвopeння зaбpyднeння), вь дшкoдyвaння у пpiopитeтнoмy пopядкy ш^ди, зaпoдiянoï нaвкoлишньoмy пpи-poднoмy cepeдoвищy (НПС), та cплaти штpaфy зaбpyднювaчeм НПС («зaбpyд-нювач платить»).
Ця вимога вщповщае европейськiй практицi. Так, згщно з Договором про заснування Свропейського ствтоварист-ва вiд 1987 р. [20, розд. XIX, пп. 174-176] та програмами з охорони довкшля, яю реалiзовувалися у СС тсля 1987 р., основу еколопчно!' полiтики цього об'еднання становлять принципи попередження утворення забруднення у джерела, обе-режносп, штеграцп та «забруднювач платить» [20, ст. 174, п. 2, 12, с. 28]. Таке закршлення принцитв означае, що вони набувають статусу закону, яким мають керуватися у сво'й дiяльностi всi еконо-мiчнi агенти краш-члетв СС. У той же час, о^м зазначених принцитв, евро-пейська екологiчна полiтика грунтуеться також на принципах кооперацп, делегу-вання повноважень i вiдповiдальностi [29, с. 25-26].
В Укра'т законодавством закршле-но ряд принципiв, на яких мае будувати-ся еколопчна полiтика краши. Проте вони мають вщмшносп вiд европейських.
Так, принципи еколопчно!' полiтики Укра'ни, закршлеш в Законi «Про охоро-ну навколишнього природного середо-вища» (№ 1264-XII) [32, ст. 3], сформу-льованi не вiдповiдно до тих, на основi яких побудовано еколопчну полiтику кра'н СС, хоча деяю з них частково ств-падають з европейськими. Наприклад, принцип прюритетносп вимог еколопч-но'1 безпеки, обов'язковють дотримання екологiчних стандартiв, нормативiв та лiмiтiв використання природних ресурав при здiйсненнi господарсько'1, управлш-сько'1 та шшо'1 дiяльностi [32, ст. 3, п. а] частково (бо т принципи значно ширш^ корелюе з европейськими принципами штеграцп та обережносп.
Принцип запобiжного характеру за-ходiв щодо охорони НПС [32, ст. 3, п. в] можна пов'язати з принципом попе-редження утворення забруднення у його джерела; принцип еколопзацп матерiаль-ного виробництва на основi комплексно-
стi рiшень у питаннях охорони НПС, використання та вщтворення вщновлюва-льних природних ресурав, широкого впровадження новiтнiх технологiй [32, ст. 3, п. г] може бути частиною принципу штеграцп еколопчно'! полiтики. Такий розподш обумовлений тим, що в укра'н-ському законодавствi зроблено акцент на матерiальне виробництво, у той час як принцип штеграцп - ширший i охоплюе ва сфери людсько!' дiяльностi.
Крiм того, принцип наукового об-грунтування, узгодження екологiчних, економiчних та соцiальних iнтересiв сус-пшьства на основi поеднання мiждисцип-лшарних знань екологiчних, соцiальних, природничих i технiчних наук та прогно-зування стану НПС [32, ст. 3, п. е] можна сприймати як частину принципу обереж-носп, оскшьки в його основу покладено саме необхщтсть застосування мiждис-циплiнарного пщходу при оцiнюваннi можливих екологiчних наслщюв для до-вкiлля i здоров'я населення, так само як урахування економiчних та сотальних iнтересiв.
Частиною принципу обережносп також можна вважати обов'язковють на-дання висновкiв державно!' еколопчно'! експертизи [32, ст. 3, п. е].
Принцип гласностi й демократизму при прийнятп рiшень, реалiзацiя яких впливае на стан НПС, формування у населення еколопчного свпогляду [32, ст. 3, п. ж] вщповщае принципу коопераций
Щодо основного принципу екологь чно! полпики, прийнятого у мiжнароднiй практицi, «забруднювач платить», то в Закот Укра'ни № 1264-Х11 вiн не знай-шов прямого вiдображення, е лише по-ложення про необхiднiсть компенсацп шкоди, заподiяноi порушенням законо-давства про охорону НПС [32, ст. 3, п. а не само!' шкоди, завдано'1 НПС.
Окремо слщ пщкреслити, що деякi елементи загальноприйнятих у европей-
ськш практищ принципiв еколопчно!' полiтики, яю е в укра!'нському законодав-сга, нiвелюються тим, як саме сформу-льовано переважну частину принципiв охорони НПС. У даному Законi мае мюце некоректне використання самого термша «принцип». Так, принцип встановлення екологiчного податку, збору за спещаль-не використання води, збору за спеща-льне використання лiсових ресурав, плати за користування надрами вщповщно до Податкового кодексу Укра'ни [32, ст. 3, п. л] буквально означае «етична норма, закон встановлення еколопчного податку, збору за спецiальне використання води, збору за спещальне використання люових ресурсiв, плати за користування надрами вщповщно до Податкового кодексу Укра!'ни». Тобто використання разом термов «принцип» та «еколо-пчний податок», «збiр», «плата» е недо-речним. Бшьш коректно в цьому випадку вживати формулювання «принцип плат-ност використання природних ресурсiв та компенсацп шкоди, завдано!' довкiллю, на основi застосування плати за використання природних ресурав та еколопчних податкiв». У такому разi в укра'нському законодавствi знайшов би вщображення европейський принцип «забруднювач платить».
У цшому, з огляду на европейську практику та виконаний аналiз, можна стверджувати, що зазначеш в законодав-сга Укра'ни принципи еколопчно!' поль тики й охорони довкшля такими не е. Скорше, положення, визначенi в Закош Укра'ни № 1264-Х11 як принципи охорони НПС, слщ сприймати як побажання або декларащю про намiри, нiж принципи, якими дшсно можна керуватися при здшсненш еколопчно!' полiтики.
Закон Укра'ни «Про основш засади (стратегiю) державно!' еколопчно!' поль тики Укра'ни на перюд до 2020 року» (№ 2818) [31] дещо компенсуе недолши За-
кону № 1264-XII. Так, у ньому певною мiрою знайшов вщображення принцип «забруднювач платить». Вщповщно до п. 10 роздшу 2 цього Закону принципом нацюнально!' еколопчно'! полпики е «прюритетшсть вимоги «забруднювач навколишнього природного середовища та користувач природних ресурав пла-тять повну цшу».
Проте в даному випадку прийнятий у свповш практицi принцип «забрудню-вач платить» дуже пом'якшено. Запропо-новане в Закош № 2818 формулювання означае, що при здшсненш еколопчно'! полпики в Укра!'ш ^д вимагати, щоб забруднювачi довкшля i користувачi природних ресурсiв платили, а не те, що пла-тити за завданий НПС еколопчний зби-ток, або використання ресурсiв - це гх прямий обов'язок перед суспшьством. Тобто наразi в Укра!'ш акценти змiщено на користь забруднювачiв - саме суспь льство мае довести !'м, що вони спричи-нили екологiчний збиток i мають за це заплатити, а не забруднювачi - довести, що сума платежiв, яю вони мають заплатити вщповщно до законодавства, штра-фiв та позовiв органiв, уповноважених проводити еколопчну експертизу та мо-нiторинг, менша за завданий збиток.
Iншi принципи, прийнятi у краХнах СС, взагалi не знайшли вщображення в Закош Укра'ни «Про основш засади (стратегию) державно!' еколопчно!' поль тики Укра'ни на перюд до 2020 року». Хоча слщ зауважити, що в роздш 3 цього документа задекларовано штегращю еколопчно!' полпики як стратепчну мету № 4 еколопчно!' полпики Укра'ни. Тобто i в цьому випадку мае мюце пщмша понять порiвняно з европейською практикою здшснення еколопчно!' полпики.
Таким чином, в Укра'ш для вико-нання вимог Угоди про асощащю з СС Укра'ни необхщно привести ст. 3 Закону Укра'ни «Про охорону навколишнього
пpиpoднoгo cepeдoвищa» у вiдпoвiднicть дo ^инцитв eвpoпeйcькoï eкoлoгiчнoï пoлiтики. Тaкoж дoцiльнo пocилити За-кoн У^аши «Hpo ocнoвнi зacaди (crpa-тeгiю) дepжaвнoï eкoлoгiчнoï пoлiтики У^аши на пepioд дo 2020 poкy» шляxoм дoпoвнeння пyнктiв poздiлy 2 пpийняти-ми у ^arnax GC пpинципaми eкoлoгiчнoï пoлiтики i кopигyвaння п. 10 ^oro poздi-лу в нaпpямi бiльш жopcткoгo фopмyлю-вання ^инципу «зaбpyднювaч платить». Haпpиклaд, мoжe бути викopиcтaнo тaкe фopмyлювaння: пpинципoм нaцioнaльнoï eкoлoгiчнoï пoлiтики е «зaбpyднювaч нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa та кopиcтyвaч пpиpoдниx pecypciв пла-тять пoвнy цшу за викopиcтaння пpиpoд-ниx pecypciв та шкoдy, завдану дoвкiллю внacлiдoк зaбpyднeння, щo виниклo в peзyльтaтi здiйcнeння гocпoдapcькoï та iншиx видiв aктивнocтi». Пpи викopиc-тaннi ташго фopмyлювaння дepжaвa нe лишe жopcткo oкpecлюe cвoю пoзицiю щoдo нeoбxiднocтi кoмпeнcaцiï eкoлoгiч-ниx та eкoнoмiчниx збиткiв yнacлiдoк зaбpyднeння дoвкiлля та викopиcтaння пpиpoдниx pecypciв, aлe i фaктичнo oxo-плюе вcix мoжливиx зaбpyднювaчiв, дo якиx мoжyть зacтocoвyвaтиcя зaxoди e^-лoгiчнoгo peгyлювaння. Ocтaннe мoжe cтaти в нaгoдi ^и пoдaльшiй poзpoбцi пpoгpaм та зaxoдiв щoдo пiдвищeння eкoлoгiчнoï cвiдoмocтi нaceлeння та йoгo cтимyлювaння дo змши мoдeлi пoвeдiнки на бiльш OTpraTOrny пo вiднoшeнню дo дoвкiлля (на^иклад, мoтивyвaння дo poздiльнoгo збopy пoбyтoвиx вiдxoдiв).
Oco6M^ocmi eкологiчного рeгулювaння e^^Mwu за нaпрямaмu в €С та Укран
Слщ пiдкpecлити, щo в GC питання eкoлoгiчнoгo peгyлювaння eкoнoмiки peгyлюютьcя диpeктивaми GC та нацю-нальним зaкoнoдaвcтвoм кpaïн-члeнiв, якe да мае cyпepeчити зaкoнoдaвcтвy GC.
У даний чac дo 80% пpaвoвиx aктiв у cфepи oxopoни HÜC, якi набули чиннocтi в кpaïнax-члeнax GC, пoxoдять iз piвня GC (тобто мае мicцe нacлiдyвaння pTO нaднaцioнaльнoгo piвня нaцioнaльним), xoчa caмi цi акти зазвичай пpиймaютьcя тд впливoм oкpeмиx кpaïн-члeнiв, зада-пoкoeниx cтaнoм дoвкiлля [12, c. 3, 8]. Ц пoтpiбнo бpaти дo уваги ypядaм ^arn, щo бажають увшти дo GC, та нoвим ^aï-нaм-члeнaм цьoгo oб'eднaння.
Hapaзi в GC eкoлoгiчнe peгyлювaн-ня здiйcнюeтьcя за кiлькoмa ocнoвними ^^ямами: oxopoнa пoвiтpя, oxopoнa вoдниx pecypciв, peгyлювaння yтвopeння та пoвoджeння з вiдxoдaми, peгyлювaння виpoбництв i пpoдyкцiï. У тoй жe чac фа-xiвцi зазначають, щo 3axucm зeмeльнuх pecypcie (tpyHmie) ma бioлoгiчнoгo pi3Ho-мaнimmя в GC зaлишaeтьcя мaйжe да вpeгyльoвaним [20, c. 14, 13, c. 15].
OxopoHa noвimpя з 1987 p. була i за-лишaeтьcя найважлившим нaпpямoм eкoлoгiчнoгo peгyлювaння в GC. Ocнoв-ним завданням у цш cфepi е cкopoчeння cтaцioнapними1 та пepecyвними джepe-лами зaбpyднeння викидiв пapникoвиx гaзiв, у пepшy чepгy CO2. Так, Диpeктивa 2008/50/GC визначае зaгaльнi вимoги щoдo пoлiпшeння якocтi пoвiтpя та œo-poчeння викидiв у ^oro тoнкoдиcпepc-ниx чacтoчoк, NO2 та бeнзинy [В], Диpeк-тива 2001/80/GC oбмeжye викиди зaбpyд-нюючиx peчoвин вeликими cтaцioнapни-ми джepeлaми зaбpyднeння [6], Диpeкти-вoю 2004/107/GC peгyлюютьcя нopми кoнцeнтpaцiï у пoвiтpi кадмда, миш'яку, pтyтi, нiкeлю та пoлiциклiчниx apoмaти-чниx вyглeвoдниx cпoлyк [7], Диpeктиви 1999/32/GC [2] та 2012/33/EU cпpямoвaнi
1 Cтaцioнapнe джepeлo зaбpyднeння ат-мocфepи - пiдпpиeмcтвo, ^x, aгpeгaт, ycтaнoвкa aôo 1нший нepyxoмий oб'eкт, щo збepiгae cвoï пpocтopoвi кoopдинaти впpoдoвж пeвнoгo чacy i зд^нюе викиди зaбpyднюючиx peчoвин в aтмo-cфepнe пoвiтpя [33].
на скорочення вмюту ^ вiдповiдно вики-дiв) сполук сiрки в паливi [10].
Охорона водних ресурсгв у СС регу-люеться Директивою 2000/60/СС Свро-пейського парламенту [5] та шшими директивами зi змшами та доповненнями.
Пiд дiю Директиви 2000/60/СС тд-падае захист внутршшх вод кра!'н-члешв цього об'еднання, грунтових, прибереж-них та змiшаних вод. Вона задае правовi рамки у сферi запобiгання та скорочення забруднення водних ресурав, забезпе-чення стшкого водокористування, захис-ту довкiлля, полшшення стану водних екосистем, скорочення наслщюв повнiв та посух. Особлива увага в цьому документ придшяеться необхщносп перегляду тарифно!' полпики краш-члешв СС у сферi водопостачання з метою заохочен-ня споживачiв води до !'!' рацiонального використання [5, ст. 9]. На необхщшсть перегляду тарифно!' полпики щодо водо-постачання також наголошуеться у Звер-ненш Свропейсько!' комюп з боротьби з посухами та нестачею водних ресурав [1].
Окремо законодавством СС регулю-еться поводження iз забрудненими внас-лiдок промислового, сшьськогосподарсь-кого та шших виробництв водами та спч-ними водами, що утворюються населен-ням. Так, Директивою 91/271/СЕС та змiнами до не!' встановлюються правила поводження зi стiчними водами для тдп-риемств та населення, вимоги до будови та експлуатацп каналiзацiйних споруд, вимоги щодо ступеня очищення спчних вод промисловими та комунальними тд-приемствами з метою запоб^ання забру-дненню довкiлля, заходи щодо попере-дження та боротьби з повенями [3].
З еколопчним регулюванням повп-ря, води, земельних ресурсiв та поводження з вщходами тюно пов'язане еко-лог1чне регулювання виробництв (про-мисловостг). Воно посщае центральне
мюце в европейськiй промисловiй поль тицi, вiдповiдно до яко!' збереження до-вкiлля та попередження утворення за-бруднення у джерела мають стати части-ною культури з дшово!' активность Таке регулювання здiйснюеться на основi Директиви 96/61/СС «з iнтегрованого контролю за забрудненням та попередженням його утворення» [4], головною специфь кою яко!' е еколопчне регулювання 30 галузей промисловосп в частинi забруднення води, грунтв, повiтря, контролю за рiвнем викидiв забруднюючих речовин, мiнiмiзацГ! вiдходiв та ефективного використання енергл iз застосуванням найлi-пшо!' з доступних технологiй
переробцi; ефективно використо-вувати джерела енергй'; вживати заходiв щодо попередження нещасних випадкiв. Перш за все таке регулювання мае здшс-нюватися на локальному та нацюнально-му рiвнях для врахування не лише еколо-гiчних, але i соцiально-економiчних осо-бливостей [12, с. 176]. Проте проблеми щодо трансграничного забруднення та гармошзацп стандартв охорони НПС мiж краХнами-членами СС мають вирi-шуватися на рiвнi СС.
До галузей промисловосп, якi регу-люються Директивою 96/61/СС належать перш за все металурпя, добувна, хiмiчна промисловостi та промисловють з пере-робки вiдходiв. Пiдприемства галузей, що регулюються, повинш вiдповiдати екологiчним вимогам та мати спещаль-ний дозвiл на здшснення дiяльностi. Для отримання такого дозволу на тдприемс-твах мають вживатися превентивш заходи щодо попередження утворення забру-днення; рiвень викидiв, скидiв не мае перевищувати встановлеш лiмiти; слiд мiнiмiзувати утворення вiдходiв, переро-бляти тi вiдходи, що утворюються, або забезпечити еколопчно-безпечне зберь гання вiдходiв, якi не тдлягають iз нега-тивними для довкшля наслiдками та ком-
one^ зaxoдiв щoдo вiднoвлeння HÜC пюля зaвepшeння (зупинки) eкoнoмiчнoï дiяльнocтi. Дoзвiл на здiйcнeння eкoнo-мiчнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтвaми зазна-чeниx гaлyзeй мoжe нaдaвaтиcя лишe за yмoви, щo кoмпaнiя нaдacть пoвнy iнфo-pмaцiю щoдo зaбpyднeння нeю дoвкiлля, piвeнь ïï викидiв нe пepeвищyвaтимe вcтaнoвлeний нaцioнaльним тa/aбo perio-нальним зaкoнoдaвcтвoм, ви^нувати-мyтьcя вимoги щoдo мoнiтopингy дiяль-нocтi та piвня викидiв кoмпaнiï, вжива-тимyтьcя зaxoди щoдo пoпepeджeння aвapiйнoгo yтвopeння зaбpyднeння.
зауважити, щo дo 2005 p. e^-лoгiчнa пoлiтикa GC пepeвaжнo була œo-нцeнтpoвaнa на зaxoдax типу «кiнeць тpyби» (end-of-pipe), тобто змeншeннi oбcягiв викидiв зaбpyднюючиx peчoвин бeзпocepeдньo в дoвкiлля, щo да завжди cyпpoвoджyeтьcя cкopoчeнням oбcягiв ïx yтвopeння бeзпocepeдньo у пpoцeci виpo-бництва. Екoлoгiчнa якicть пpoдyкцiï мaйжe нe peгyлювaлacя за виключeнням oбмeжeнь на вмicт нeбeзпeчниx cпoлyк в eлeктpичнoмy oблaднaннi, зaбopoни на викopиcтaння у виpoбництвi пpoдyкцiï кaнцepoгeнниx peчoвин та ocoбливиx вимoг щoдo викopиcтaння пecтицидiв i бaктepицидiв [12, c. 261]. Пpoтe пpoцecи imerpa^ï та глoбaлiзaцiï пpизвeли дo ycклaднeння мoнiтopингy пoxoджeння та бeзпeчнocтi для HOC кoмпoнeнтiв ^o-дукцп в лaнцюгax виpoбництвa. Caмe тoмy мaйжe нeмoжливo cтaлo визначити вплив кiнцeвoï пpoдyкцiï на дoвкiлля та мoжливicть ïï бeзпeчнoï пepepoбки. Для виpiшeння циx пpoблeм та пiдвищeння бeзпeки пpoдyкцiï для нaceлeння та дo-вкшля в GC вживaютьcя зaxoди щoдo eкoлoгiчнoгo peгyлювaння npoдyкцiï'.
Значним кpoкoм yпepeд у цьoмy питaннi cтaлo пpийняття Диpeктиви 2009/125/GC [9], яка вcтaнoвлюe пpaвилa пpoeктyвaння та виpoбництвa пpoдyкцiï, пoв'язaнoï з викopиcтaнням eнepгiï (тоб-
тo цe aбo пpoдyкцiя, для poбoти яш'1' пoт-piбнo eлeктpичнe живлeння, aбo вoнa е cклaдoвoю чacтинoю та^' пpoдyкцiï). Oчiкyeтьcя, щo ця Диpeктивa cпpиятимe paцioнaльнoмy викopиcтaнню eнepгiï та, як нacлiдoк, змeншeнню викидiв пapни-кoвиx гaзiв.
Тaкoж вaжливe знaчeння в eкoлoгi-чнoмy peгyлювaннi пpoдyкцiï мае emno-гiчнe мapкyвaння - «Kвiткa» (Flower eco-label). Hим пoзнaчaютьcя тoвapи, якi впpoдoвж cвoгo життeвoгo циклу мають дазначний aбo пoзитивний вплив на дo-вкiлля пopiвнянo з шшими тoвapaми rid caмoï тoвapнoï гpyпи [12, c. 263].
Викopиcтaння eкoлoгiчнoгo мapкy-вання пpoдyкцiï та peaлiзaцiя шиpoкиx iнфopмaцiйниx пpoгpaм cepeд нaceлeння мають змiнити пoвeдiнкy cпoживaчiв, пiдвищити piвeнь ïx eкoлoгiчнoï cвiдoмo-cтi та cпpияти змeншeнню зaбpyднeння HHC. Aлe дoci ця шщатива мала oбмe-жeнe зacтocyвaння чepeз тe, щo eкoлoгiч-нe мapкyвaння нe е oднoзнaчним cвiд-чeнням якocтi тoвapy в iншиx, вiдмiнниx вiд oxopoни дoвкiлля, acпeктax aбo нe е oзнaкoю йoгo пepeвaги над тoвapaми-кoнкypeнтaми [12, c. 267]. Тим да мeнш eкoлoгiчнe peгyлювaння пpoдyкцiï пpo-дoвжye poзвивaтиcя, в тoмy чиcлi завдяки викopиcтaнню eкoлoгiчниx пoдaткiв.
Таким чинoм, eкoлoгiчнe peгyлю-вання eкoнoмiки в ^arnax GC мае чiткi та peтeльнo poзpoблeнi пpaвoвi paмки. В У^шт тaкoж icнye пpиpoдooxopoннe зaкoнoдaвcтвo; дазважаючи на нaявнicть Вoднoгo, Зeмeльнoгo кoдeкciв, Koдeкcy пpo нaдpa та За^ну Укpaïни «Пpo oxo-poнy aтмocфepнoгo пoвiтpя», зaкoнoдaв-cтвo пpo oxopo^ pocлиннoгo та твapин-нoгo cвiтiв, пoтpiбнo викoнaти aнaлiз щo-дo йoгo вiдпoвiднocтi eвpoпeйcькoмy та визначити, в я^му нaпpямi мае вщбува-тиcя нaближeння вiтчизнянoгo пpиpoдo-oxopoннoгo зaкoнoдaвcтвa дo зaкoнoдaв-cтвa GC, щo пoтpeбye дoдaткoвиx дocлiд-
жень. Проте вже зараз можна стверджу-вати, що в Укра!ш необхщно розробити нормативно-законодавчу базу щодо еко-логичного регулювання продукцп, вироб-ництв й еколопчного маркування.
Напрями наближення екологiчного регулювання сфери поводження з ТПВ в Укран до европейського
Через значш обсяги утворення та накопичення вiдходiв у НПС (лише у 2012 р. у краХнах Свропи !'х утворилося вщ 271 до 694 кг на душу населення [21]) особливе значення для кра'н-члешв СС мае правове регулювання сфери твердых побутових в1дход1в.
Бшьшють докумешив щодо регулювання сфери вiдходiв (як промислових, так i ТПВ), були прийнят в 1975-1996 рр. Свропейською комiсiею. Основним документом у цш сферi вважаеться Рамкова Директива про вщходи 75/442/СЕС, що пройшла процедуру кодифшацп у 2006 р. (коли !'й було привласнено номер 2006/12/СС). У 2008 р. даний документ було переглянуто та доповнено, тсля чого йому було присвоено номер i наз-ва «Рамкова Директива про вщходи 2008/98/СС» [22]. Цiею Директивою встановлено зобов'язання щодо попере-дження утворення вiдходiв, зменшення !'х кшькосп та рiвня небезпечностi, розвит-ку та впровадженню еколопчно чистих технологий у виробництво, випуск безпе-чшшо!' для НПС на всiх етапах життевого циклу продукцп, пiдвищення еколопчно!' безпеки мюць розмiщення вiдходiв i контролю за сферою ТПВ на нацюнальному рiвнi, лiцензування дiяльностi, пов'язано!' з вiдходами. Зокрема, краХни-члени СС повиннi виконати чотири основш вимо-ги:
1) створити стимули для запоб^ан-ня утворенню вiдходiв (або, принаймнi, зменшення !'х обсяпв та маси);
2) стимулювати повторну перероб-ку, повторне використання, вщновлення вiдходiв, використання вiдходiв як дже-рела отримання енергГ!;
3) забезпечити переробку або зни-щення вiдходiв без загрози життю i здо-ров'ю населенню та без використання шкiдливих для НПС методiв iз заборо-ною на безконтрольне знищення вiдходiв (стихiйнi звалища, спалювання смптя без вiдповiдних дозволiв тощо);
4) сприяти розвитку мереж! спеща-лiзованих пiдприемств з переробки вщ-ходiв, якi мають використовувати най-кращу з доступних технологiй, що не потребуе надмiрних витрат.
Рамкову Директиву 2008/98/СС до-повнюють iншi нормативнi документи. Так, Рiшенням Сврокомюп 2000/532/СС встановлюеться перелiк вiдходiв, а саме !'х класифiкацiя iз зазначенням вщмшнос-тей мiж небезпечними i безпечними вiд-ходами. Це ршення тiсно пов'язане з Директивою 2008/98/СС, е !'!' продовженням i деталiзацiею.
Директивою 1999/31/СС «Про захо-ронення вiдходiв на полiгонах» встанов-лено, що захоронення вiдходiв допуска-еться лише на обладнаних iз дотриман-ням всiх екологiчних вимог i стандартiв, що забезпечують запоб^ання або максимально можливе скорочення негативного впливу на НПС, пол^онах, а також ви-значено градащю смiттевих полiгонiв залежно вщ класiв небезпеки вiдходiв iз вщповщними технiчними вимогами до !'х облаштування та експлуатацп. Усi заходи з Директиви 1999/31/СС мали бути реаль зоваш до 16 липня 2001 р., проте внасль док вступу до СС нових члешв цей документ не втратив чинносп [22].
Директивою 2000/76/СС запровад-жено заходи щодо запоб^ання або зменшення забруднення атмосферного повп-ря, води i землi, яке може виникнути при спалюваннi вiдходiв або пов'язаних iз
цим пpoцecaми, а ташж cкopoчeння p^ зику вiд дaнoгo виду пoвoджeння з вiдxo-дами для здopoв'я нaceлeння. Так, цieю Диpeктивoю ввoдитьcя вимoгa пpo o6o-в'язкoвe oтpимaння cпeцiaльнoгo дoзвoлy на здiйcнeння дiяльнocтi зi cпaлювaння вiдxoдiв i вcтaнoвлeнo лiмiти на викиди та жиди пeвниx зaбpyднюючиx peчoвин, дo якиx, зoкpeмa, нaлeжaть coлi вaжкиx мeтaлiв, дioкcини, фypaни, чадний газ, пил, дюкотд cipки, oкcиди aзoтy та ш. Oкpeмa вимoгa cтocyeтьcя пoвoджeння iз зoлoю: ïï кiлькicть мае бути мiнiмaльнoю та пpи мoжливocтi - пiдлягaти пepepoбцi. Пpи тpaнcпopтyвaннi cyxoï зoли cлiд дo-тpимyвaтиcя зaxoдiв щoдo зaпoбiгaння ïï пoшиpeнню в пoвiтpi, для чoгo ошд ^o-вoдити вiдпoвiднi тecти [23].
Пpoтe нapaзi cпaлювaння та пoxo-вання вiдxoдiв нe е пpiopитeтними oto-coбaми пoвoджeння з вiдxoдaми у GC. Пepшi пoзицiï в цьoмy ceнci нaлeжaть cкopoчeнню yтвopeння вiдxoдiв у джepe-ла, на дpyгoмy мicцi - ïx пepepoбкa та пoвтopнe викopиcтaння [23; 3 В, с. 93].
Пepcпeктивним видoм вiдxoдiв, який мoжe бути пepepoблeний i ct^o-вить дo тpeтини вcьoгo oбcягy ТПВ, щo yтвopюютьcя в ^arnax GC, е тapa i тapнi мaтepiaли. Пoвoджeння з ними peгyлю-eтьcя Диpeктивoю 94/62/GC. Ocнoвними пpичинaми пpийняття дaнoï Диpeктиви, oкpiм нeoбxiднocтi змeншeння oбcягiв вiдxoдiв на звaлищax, була пoтpeбa у cтвopeннi мepeжi cпeцiaлiзoвaниx тдп-pиeмcтв i opгaнiзaцiй з пepepoбки тapи, щo мaлo cпpияти зaxиcтy кoнкypeнцiï в ^arnax GC, дe таш!' мepeжi нe бyлo i у виpoбництвi yпaкoвки викopиcтoвyвaли-cя мaтepiaли, oтpимaнi з HDC (на вiдмiнy вщ ^arn, дe викopиcтoвyвaлиcя бiльш дeшeвi пepepoблeнi мaтepiaли).
У 2004 i 2005 pp. у зв'язку зi всту-пoм дo GC нoвиx члeнiв у дану Диpeкти-ву бyлo внeceнo пoпpaвки, а в 2014 p. пocилeнo вимoги щoдo oбcягiв yпaкoвки,
яка пiдлягae пoвтopнiй пepepoбцi, зoкpe-ма щoдo викopиcтaння як пaкyвaльниx мaтepiaлiв плacтикoвиx па^^в [17].
В Укpaïнi тpyднoщi з peaлiзaцieю та нaвiть фopмyлювaнням да oбмeжyютьcя пpинципaми eкoлoгiчнoï пoлiтики, aлe мають cвoe пpoдoвжeння, зoкpeмa, у cфe-pi eкoлoгiчнoгo peгyлювaння cфepи пo-вoджeння з ТПВ.
Бeзпocepeдньo peгyлювaння cфepи yтвopeння та пoвoджeння зi cмiттям за-кpiплeнo в Зашш Укpaïни «Пpo вiдxoди» [30], в яшму нaдaнo визнaчeння ocнoв-ним тepмiнaм, щo cтocyютьcя cфepи пo-вoджeння з вiдxoдaми, вcтaнoвлeнo oto-coби пoвoджeння з ними, ^ава та oбoв'я-зки гpoмaдян i opгaнiв влади, щo crocy-ютьcя cфepи пoвoджeння з вiдxoдaми. У цьoмy Зaкoнi тaкoж видiлeнo ocнoвнi cпocoби пoвoджeння з вiдxoдaми в У^а-rni [30, ст. 1]: o6po6^ (пepepoбкa), утиль защя, знищeння, знeшкoджeння, зaxopo-нeння та copтyвaння.
Пpoтe, виxoдячи з вiдoмиx у cвiтo-вiй та eвpoпeйcькiй пpaктицi cпocoбiв пoвoджeння з вiдxoдaми [14, c. 21], мoж-на дшти виcнoвкy, щo нaвeдeний у Заш-нi У^аши «Пpo вiдxoди» пepeлiк cпoco-бiв пoвoджeння з вiдxoдaми е нeпoвним та да вpaxoвye piвeнь poзвиткy тexнiки i тexнoлoгiй у цiй cфepi, а ташж кpaщий зapyбiжний, зoкpeмa eвpoпeйcький, дoc-вiд.
Ocтaннe cтocyeтьcя copтyвaння, якe poзглядaeтьcя лишe як мexaнiчний пpo-цec, тoдi як нapaзi у cвiтi вiдoмi тaкi oto-coби copтyвaння вiдxoдiв, як i^poce^-paцiя, видiлeння мeтaлoвмicниx фpaкцiй вiдxoдiв, xiмiчнe copтyвaння тoщo. Тoбтo таш вyзькe тpaктyвaння cпocoбiв пoвo-джeння з вiдxoдaми зaкoнoдaвcтвoм кpa-1'ни мoжe в пepcпeктивi та з ypaxyвaнням iнcтитyцiйниx ocoбливocтeй Укpaïни creoprn^ для кoнтpoлюючиx opгaнiв мo-^™ocri нaклaдeння штpaфiв, cyдoвиx пoзoвiв тoщo за пopyшeння зaкoнoдaвcт-
ва навпь за умови зниження забрудню-вачем негативного впливу на довкшля вiдходiв.
У контекстi поводження з ТПВ осо-бливий iнтерес становить ст. 35-1 Закону Укра!'ни «Про вщходи» - «Вимоги щодо поводження з побутовими вщходами». У нш визначено вимоги щодо роздiльного збору та сортування см^я, його зберь гання на спецiально обладнаних полi гонах, а також термiчноi обробки на спець ально обладнаних тдприемствах. Подiб-нi заходи мають сприяти скороченню негативного впливу смiття на НПС. Крiм того, у цш статтi акцент зроблено на не-обхiдностi застосовувати технологи та способи поводження з ТПВ, що забезпе-чують бшьший ступiнь !'х повторно!' пе-реробки, а спалювання розглядаеться як крайнш захiд i е можливим тiльки з метою одержання теплово!' та/або електри-чно'1 енерги. Тобто дана стаття Закону Укра'ни «Про вiдходи» вiдповiдае евро-пейським тенденцiям та вимогам у сферi поводження з ТПВ.
Наразi в Укра!ш немае не тшьки передбачених ст. 35-1 розроблених та затверджених методик роздшьного збору ТПВ, але i навiть закрiпленого законо-давством кра!'ни визначення термiна «твердi побутовi вiдходи». Тобто на тдс-тавi зазначено!' статтi Закону можна зро-бити висновок, що «виробники» побуто-вих вiдходiв повиннi проводити сортування (а органи влади вимагати вщ них цього) навпь рщких i газоподiбних побу-тових вiдходiв, що е проблематичним у виконанш. Крiм того, вiдкритим залиша-еться питання про наявнiсть шфраструк-тури для оргашзаци роздiльного збору ТПВ та !'х повторно!' переробки.
Що стосуеться саштарно-гшешч-них вимог, яю мають застосовуватися до мюць зберiгання вiдходiв (смiттевих по-лтошв), а також пiдприемств з !'х термiч-но!' обробки, то вони е застаршими, що
призводить до узаконення збертання вiдходiв у непристосованих для цього мюцях та на територiях [38, с. 64].
Сьогодш в Украiнi мае мiсце певна «ввдрвашсть» i безсистемнiсть нормати-вно-законодавчих акпв у сферi поводження з ТПВ, у той час як !'!' регулюван-ня мае здшснюватися на пiдставi певно!' програми, яка охоплюе економiчнi, еко-лопчш аспекти, а також передбачае роз-робку та прийняття вiдповiдних норма-тивно-законодавчих актiв, якi мають вщ-повiдати европейським. З урахуванням вищевикладеного перед урядом Укра'ни постае завдання розробки цiлiсного i сис-тематизованого пакета нормативно-законодавчих акпв у сферi поводження з ТПВ, погодженого iз законодавством СС. Для цього, зокрема, потрiбно:
1) розробити нацюнальну стратегiю (програму) поводження з ТПВ;
2) у рамках вищезгадано!' стратеги ввести (вдосконалити, доопрацювати) закони Укра'ни з роздшьного збору та переробки ТПВ, саштарно-гшешчш правила щодо облаштування см^евих поль гонiв, технiко-екологiчнi вимоги до смп-теспалювальних заводiв та шших пiдпри-емств з термiчноi обробки ТПВ;
3) розробити на рiвнi мiсцевих ор-ганiв влади методики та мехашзми роз-дшьного збору ТПВ, що зазначено у ст. 35-1 Закону Укра'ни «Про вщходи» та враховуе законодавство СС у цш сферц
4) розробити нормативно-законо-давчi акти Укра!'ни, що передбачають фшансову вiдповiдальнiсть забруднюва-чiв за порушення правил роздiльного збору та переробки ТПВ, визначають органи, вщповщальш за контроль за здш-сненням роздшьного ТПВ та !'х переробкою, а також сферу компетенци та пов-новаження цих оргашв.
Окремо необхiдно пiдкреслити, що подiбнi програми i нормативно-законо-давчi акти мають розроблятись у тюнш
cпiвпpaцi opгaнiв влади з eкoлoгaми та eкoнoмicтaми, щoб у зaзнaчeниx дoкyмe-нтax була вpaxoвaнa нeoбxiднicть œopo-чeння oбcягy ТПВ та ïx нeгaтивнoгo впливу на HDC дo мiнiмaльнoгo.
Наблuжeння cucmeMu в^ч^нян^ eкологiчнuх податтв до eeponeücbKux
Щoдo бeзпocepeдньo eкoлoгiчнoгo oпoдaткyвaння як oднoгo з eфeктивниx eкoнoмiчниx iнcтpyмeнтiв eкoлoгiчнoгo peгyлювaння eкoнoмiки cлiд зазначити тaкe.
У GC eкoлoгiчнi пoдaтки з 1992 p. вщ^ають значну i в^ вaжливiшy poль у пoлiпшeннi стану дoвкiлля та зaгaльнoï eкoлoгiзaцiï («oзeлeнeннi») eкoнoмiки. Пpoтe нaдxoджeння вiд нж у вiднocнoмy виpaжeннi пopiвнянo з, нaпpиклaд, над-xoджeннями ПДВ [2В], е дазначними та в cepeдньoмy у 2009-2013 pp. cклaли 2,362,45% ВВП цьoгo oб'eднaння. Haйнижчi пoкaзники мали мicцe в кпани (1,55% ВВП ^аши у 2012 p.), нaйвищi - у Дани (4,25% ВВП у 2013 p.). Пpoтe в абюлют-нoмy виpaжeннi нaдxoджeння eкoлoгiч-ниx пoдaткiв у дeякиx «cтapиx» ^amax-члeнax GC пepeвищyють piчнi бюджeти мeнш poзвинyтиx ^arn cвiтy. Так, на-^иклад, у Вeликoбpитaнiï у 2012 p. бyлo зaфiкcoвaнo peкopднy для ще'1 ^aï™ cyмy нaдxoджeнь вiд eкoлoгiчниx пoдaт-кiв - 51,2 млpд eвpo. Рeкopдним для Hi-мeччини cтaв 2011 p. (58,7 млpд eвpo), xoчa пoкaзники нaдxoджeнь вщ eкoлoгiч-ниx пoдaткiв у цш ^ami е тpaдицiйнo виcoкими в aбcoлютнoмy виpaжeннi й у 2009-2013 pp. пepeвищyвaли 55 млpд eвpo [11].
У 13 ^arnax, яю пpиeднaлиcя дo GC пicля кв^ня 2004 p., нaдxoджeння вiд eкoлoгiчниx пoдaткiв у 2009-2013 pp. в aбcoлютнoмy виpaжeннi дocить вiдpiз-няютьcя: лiдepoм з нaдxoджeнь е ^льща (9,71 млpд eвpo у 2012 p.), нaймeншi над-
xoджeння - на Krnpi (0,03 млpд eвpo у 2010-1013 pp.). У той жe чac у вiднocнo-му виpaжeннi нaдxoджeння в циx ^arnax пepeбyвaють пpиблизнo на cepeдньoмy для GC piвнi. Пepшi тази^'х займае ^o-вeнiя з 3,87% ВВП у 2013 p., а нaйнижчi пoкaзники - у Литвi (1,64% ВВП у 2013 p.) [11].
Aнaлiз poзпoдiлy нaдxoджeнь e^-лoгiчниx пoдaткiв за cфepoю зacтocyвaн-ня в oкpeмиx ^arnax GC 1 пiдтвepджye вaжливe знaчeння в eкoлoгiчнoмy pe^-лювaннi eкoнoмiки цьoгo oб'eднaння eнepгeтичниx пoдaткiв: у 2013 p. бiльшe 50% вае'1 cyми нaдxoджeнь eкoлoгiчниx пoдaткiв у циx ^arnax пpипaдaлo caмe на ниx (див. таблицю).
Дpyгими за знaчeнням е тpaнcпopт-нi eкoлoгiчнi пoдaтки, а пoдaтки за за-бpyднeння дoвкiлля та кopиcтyвaння пpиpoдними pecypcaми в cyмi зазвичай нe пepeвищyють 5% зaгaльнoï cyми над-xoджeнь eкoлoгiчниx пoдaткiв. Виклю-чeнням з ^oro пpaвилa е Хopвaтiя, яка стала члeнoм GC у 2013 p. Мoжливo, тим, щo ця ^ama нe вcтиглa гapмoнiзyвaти cвoe пoдaткoвe та eкoлoгiчнe зaкoнoдaв-cтвo з вимoгaми GC, пoяcнюeтьcя тe, щo у 2013 p. пoдaтки за зaбpyднeння та кo-pиcтyвaння пpиpoдними pecypcaми cтa-нoвили тут мaйжe 20% (найвищий пoкaз-ник cepeд кpaïн GC). Пpиблизнo таку ca-му cyмy нaдxoджeнь бyлo oтpимaнo в цiй кpaïнi вiд eкoлoгiчниx тpaнcпopтниx пo-дaткiв. У той жe чac cyciднi з Укpaïнoю Пoльщa, Рyмyнiя та Чexiя мають cxoжy зi «cтapими» члeнaми GC cтpyктypy poзпo-дiлy нaдxoджeнь вщ eкoлoгiчниx пoдaт-кiв (див. таблицю).
1 У таблищ RabeAeno кpaïни-лiдepи GC (Фpaнцiя, HiмeччиRa), кpaÏRи з витокими piвRями RaдxoджeRь в1д eкoлoгiчRиx пoдaткiв (Вeликoб-pитaнiя), кpaÏRи з дoвгoю icтopieю eкoлoгiчROгo peгyлювaRня (Hopвeгiя, Швeцiя), кpaÏRи, щo мe-жують з УкpaÏROЮ тa/aбo ReщoдaвRO увшшли дo cклaдy GC.
Таблиця
Надходження екологiчних податюв за сферами застосування _в деяких кратах СС (станом на 2013 р.) 1_
Кра1на Екологiчнi податки, всього 1з них:
енергетичш за забруднення та користування при-родними ресурсами транспорты
млрд евро % млрд евро % млрд ев-р° % млрд евро %
СС 331,4 100 248,5 75,0 16,3 4.9 66,6 20,1
Чехiя 3,4 100 3,1 92,7 0,1 0,6 0,2 6,7
Данiя 10,8 100 6,3 58,4 0,7 6,1 3,8 35,4
Нiмеччина 57,6 100 46,9 81,3 1,3 2,3 9,4 16,4
Францiя 42,9 100 33,9 79,0 3 7 6,0 14,0
Хорватя 1,5 100 0,9 58,6 0,3 18,6 0,3 22,8
Польща 9,4 100 8,3 87,6 0,3 4,3 0,8 8,1
Румунiя 3,0 100 2,5 86,2 0,0 0,4 0,4 13,5
Фiнляндiя 5,9 100 4,0 66,6 0,1 2,1 1,9 31,3
Швецiя 10,3 100 8,3 80,3 0,1 1,2 1,9 18,5
Великобриташя 50,9 100 36,6 72,0 1,8 3,5 12,5 24,5
Норвегiя 9,3 100 4,7 50,7 0,4 4,7 4,1 44,6
1 Складено за джерелом [11], розрахунки автора.
Щодо ставок еколопчних податюв, то 1х аналiз ускладнений через значнi розбiжностi в базах оподаткування. Однь ею з причин цього явища е те, що лише оподаткованих енергоресурав у кранах СС iснуе велика кшькють. Тому виникла потреба в застосуванш розрахунково! одиницi вимiру для порiвняння ставок цього податку мiж кранами. Нею стала ставка енергетичного податку, конверто-вана у евро в розрахунку на тонну вики-дiв СО2. У кранах СС ця ставка колива-еться в межах вщ 20 евро/т СО2 (Австрiя) до 90 евро/т СО2 (Норвегiя) [16, с. 62]. Разом з тим ставка енергетичного податку виключно на моторш палива складае вщ 130 евро/т СО2 (Iспанiя) до 260 евро/т СО2 (Великобританiя) [16, с. 47].
В Укршш ситуацiя з екологiчним оподаткуванням, так само як i з законо-давчо-нормативним забезпеченням еко-лопчного регулювання економiки наразi
складаеться гiрше, нiж у СС, хоча в останш 4-5 роюв е позитивнi зрушення.
Так, завдяки прийняттю Податково-го кодексу, з'явився еколопчний податок, що успадкував ознаки збору за забруд-нення НПС, який використовувався ра-нiше. Так само, як i збiр за забруднення НПС, еколопчний податок не можна однозначно класифшувати за сферою застосування: вш включае елементи енергетичного еколопчного податку та податку за забруднення НПС, оскшьки вщповщно до ст. 243 i ст. 244 Податкового кодексу [41] ним оподатковуються як викиди за-бруднюючих речовин, пов'язанi з енерге-тичним сектором економiки i викорис-танням палива в транспорт^ так i викиди, скиди забруднюючих речовин i утворен-ня вiдходiв, якi не можуть бути безпосе-редньо пов'язанi iз зазначеними сферами.
Проте в еколопчному податку е ряд вщмшностей вiд цього збору, зокрема
пiдвищeння бшьш нiж у 15 paзiв cтaвoк за викиди зaбpyднюючиx peчoвин стаць oнapними джepeлaми зaбpyднeння та po-зшиpeння пepeлiкy oпoдaткoвyвaниx ви-дiв палива. Oкpeмим пyнктoм вcтaнoвлe-нo cтaвкy eкoлoгiчнoгo пoдaткy за викиди cтaцioнapними джepeлaми зaбpyднeн-ня CO2 [41, п. 243.3].
Ташж дo eкoлoгiчниx нaлeжaть плaтeжi за кopиcтyвaння пpиpoдними pecypcaми: збip за cпeцiaльнe викopиc-тання вoди, плата за кopиcтyвaння над-paми, збip за cпeцiaльнe викopиcтaння лicoвиx pecypciв [41].
В Укpaïнi нaдxoджeння вiд eкoлoгi-чниx плaтeжiв (eкoлoгiчний пoдaтoк та вищeзaзнaчeнi плaтeжi за кopиcтyвaння пpиpoдними pecypcaми) нaвiть толя на-буття чиннocтi Пoдaткoвим кoдeкcoм нe пepeвищyвaли 0,6% ВВП, щo бyлo, ^и-нaймнi, у 6 paзiв нижчe за aнaлoгiчнi пo-казники в GC та в 300 paзiв мeншe за щ нaдxoджeння в aбcoлютнoмy виpaжeннi. У кpизoвoмy 2014 p. нaдxoджeння вщ eкoлoгiчниx пoдaткiв нe пepeвищyвaли 0,24% ВВП ^аши, щo бyлo вжe в 10 pa-зiв нижчe за знaчeння cepeдньoгo пo GC пoкaзникa [11, 34].
Щoдo poзпoдiлy нaдxoджeнь вiд eкoлoгiчниx пoдaткiв за cфepaми заего-cyвaння, тo в Укpaïнi на чacткy плaтeжiв за cпeцiaльнe викopиcтaння пpиpoдниx pecypciв пpипaдae 50-59% нaдxoджeнь вiд eкoлoгiчниx плaтeжiв, щo вищe за aнaлoгiчнi пoкaзники GC. Вiдпoвiднo, чacткa eнepгeтичниx eкoлoгiчниx пoдaт-кiв, дo якиx в Укpaïнi мoжнa бyлo вщда^ ти eкoлoгiчний пoдaтoк на викиди в ат-мocфepнe пoвiтpя зaбpyднюючиx peчo-вин пepecyвними джepeлaми зaбpyднeння (ст. 244 Пoдaткoвoгo кoдeкcy У^аши) та пoдaтoк на викиди в aтмocфepнe пoвiтpя CO2 cтaцioнapними джepeлaми зaбpyд-нeння (cт. 243 п. 4 Пoдaткoвoгo кoдeкcy Укpaïни), знaчнo нижчe за eвpoпeйcькy. Тoчнo визначити oбcяг тaкиx нaдxoджeнь в Укpaïнi cклaднo, ocкiльки нapaзi вoни е
cклaдoвими eкoлoгiчнoгo пoдaткy та oкpeмo да видiляютьcя, пpoтe вiдoмo, щo, на^иклад, пoдaтoк на пaливo у 2014 p. в У^шт cтaнoвив лишe 0,02% ВВП [34]. Уpaxoвyючи тe, щo в гpyднi 2014 p. ст. 244 бyлo виключeнo з Пoдaткoвoгo кoдeкcy, мoжнa oчiкyвaти, щo у 2015 p. чacткa eнepгeтичниx пoдaткiв у cтpyктypi eкoлoгiчниx пoдaткiв У^аши щe змeн-шитьcя.
У paмкax викoнaння Угоди пpo aco-цiaцiю з GC ypядy У^аши пoтpiбнo да-peглянyти cтpyктypy eкoлoгiчниx пoдaт-кiв з мeтoю ïï гapмoнiзaцiï з eвpoпeйcь-кoю та знaчнo пiдвищити чacткy eнepгe-тичниx пoдaткiв у ВВП ^аши. ^o цe, зoкpeмa, вжe нaгoлoшyвaлocя в po6otc O. Вeклич [27]. Oднaк тaкi змiни cлiд здiйcнювaти з ypaxyвaнням нaдxoджeнь вiд eкoлoгiчнoгo пoдaткy на викиди в aтмocфepнe пoвiтpя CO2 cтaцioнapними джepeлaми зaбpyднeння, cтaтиcтичнoï iнфopмaцiï щoдo якиx нapaзi дамае. Та-кoж дoцiльнo дocлiдити oбгpyнтoвaнicть виключeння пoдaткy за викиди зaбpyд-нюючиx peчoвин пepecyвними джepeлa-ми зaбpyднeння з Пoдaткoвoгo кoдeкcy з ypaxyвaнням впливу caмe тpaнcпopтy на зaбpyднeння дoвкiлля.
Oкpeмo cлiд пiдкpecлити, щo cтaвки eкoлoгiчниx пoдaткiв в У^шт знaчнo нижчe за eвpoпeйcькi. Так, нaпpиклaд, пicля piзкoï змши кypcy валют cтaвки eкoлoгiчнoгo пoдaткy на бeнзин нeeтилo-ваний в У^шт у 2014 p. були пpиблизнo у 140 paзiв мeншe за мiнiмaльнi eвpoпeй-cькi, в той чac як у 2013 p. - у 60 paзiв.
^бто якщo в цiнy бeнзинy eтилo-вaнoгo в Укpaïнi у 2013 p. включaлocя лишe 5,03 шп./л (6,49 кoп./л у 2014 p.) eкoлoгiчнoгo пoдaткy на дай вид палива, то ^и пiдвищeннi cтaвoк eкoлoгiчнoгo пoдaткy дo eвpoпeйcькoгo piвня ця cy-ма мала зpocти дo 3,02 гpн/л у 2013 p. та 9,08 ^н/л у 2014 p. A з 2015 p., як зазна-чeнo вищe, в Укpaïнi eкoлoгiчний пoдa-тoк на пaливo бyлo cкacoвaнo, щo нe
сприяе наближенню до европейських стандартв.
Крiм цього, запропонована в Пода-тковому кодексi Украши ставка податку за викиди СО2 (0,26 грн/т) наразi майже у 2000 разiв нижче за мiнiмальну европей-ську.
Автори проекту Закону про внесен-ня змш до Податкового кодексу Украши щодо податково! лiбералiзацп [42] про-понують пiдвищити майже на 27% ставки еколопчного податку в Укрш'ш, в тому числi за викиди СО2. Проте таке тдви-щення можна розцiнювати не як набли-ження до европейських стандартiв, а як намагання врахувати в цих ставках вплив iнфляцiйних процесiв у 2014 р., яке, зва-жаючи на деякi попереднi оцiнки [35], у 2015 та 2016 рр. вже не буде актуальним та потребуватиме змш.
У будь-якому випадку при прийн-ятп ршення щодо тдвищення ставок еколопчних податкiв слщ брати до уваги не лише вимоги СС, але i вплив такого тдвищення на економiчних агешив Украши: воно мае вiдбуватися поступово для того, щоб у забруднювачiв - як тдп-риемств, так i населення - був час на за-провадження екологiчно безпечних тех-нiки i технологiй. Такий тдхщ у перспе-ктивi сприятиме скороченню рiвня за-бруднення в кршт та забезпечить посту-пове наближення до европейських стан-дартв.
Проблемним питанням в Укршт залишаеться екологiчне оподаткування ТПВ. Так, хоча в Податковому кодека зазначено, що в крат стягуеться еколо-пчний податок за розмiщення вiдходiв у спетально вiдведених для цього мюцях чи об'ектах [41, ст. 246]), проте це стосу-еться переважно промислових вiдходiв. Це частково обумовило проблеми з фь нансовим забезпеченням регулювання сфери поводження з ТПВ. Як показуе практика, програми у сферi поводження з ТПВ фшансуються державою в кращому
випадку на 23% [38, с. 139, 156-161], що тдтверджуе необхщнють бiльш активних дiй уряду у сферi поводження з ТПВ.
Зазвичай аналiз рiвня ставок еколопчного податку, надходжень вiд нього та надання рекомендацш щодо вдоскона-лення еколопчного регулювання еконо-мiки в Укршт здiйснювався виходячи з порiвняння ситуацп з екологiчним регу-люванням економши в кранах СС та ш-ших провiдних економiк свпу. Проте цi краши значно випереджають Украшу за рiвнем економiчного розвитку та доходiв на душу населення.
У зв'язку iз зазначеним юнуе iмовi-рнiсть, що спроба встановити в Укрш'ш максимально наближенi до европейських ставки еколопчних податюв може негативно вплинути на дiяльнiсть тдпри-емств кра'1ни (аж до 1'х повно'! зупинки). Це, природно, дозволить скоротити обся-ги викидiв забруднюючих речовин у НПС, але призведе до зростання безро-б^я, соцiальноi напруженостi та погiр-шення соцiально-економiчного стану кра'1ни, що не сприятиме сталому розвитку Украши, досягнення якого також е метою Угоди про асотатю з СС [43, розд. V, ст. 289]. Саме тому ще раз потрь бно наголосити на важливосп здшснення ретельних розрахунюв та дослiджень, яю мають передувати пiдвищенню ставок еколопчних податюв, а також на доцшь-ностi поступового пiдвищення 1'х рiвня в разi прийняття вiдповiдного ршення державою.
Висновки
Наразi перед Украшою постае важ-ливе завдання виконання вимог, зазначе-них в Угодi про асоцiацiю з СС, зокрема, в частит еколопчного регулювання еко-номши. Проте в данiй сферi Укра'1на значно вiдстае вщ кра'1н СС. Для подолання цього розриву уряду крат потрiбно здшснити серiю заходiв.
Так, у частиш вдocкoнaлeння нop-мamuвнo-зaкoнoдaвчoгo зaбeзneчeння да-oбxiднo:
пpивecти ст. 3 Зашну У^аши «Пpo oxopoнy нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo ce-peдoвищa» у вiдпoвiднicть дo пpинципiв eвpoпeйcькoï eкoлoгiчнoï пoлiтики;
пocилити Зaкoн У^аши «Hpo oc-нoвнi зacaди (cтpaтeгiю) дepжaвнoï e^-лoгiчнoï пoлiтики У^аши на пepioд дo 2020 poкy» шляxoм дoпoвнeння пyнктiв poздiлy 2 ^ий^тами у ^arnax GC пpинципaми eкoлoгiчнoï пoлiтики i ^p^ гування п. 10 ^oro poздiлy в нaпpямi бiльш жopcткoгo фopмyлювaння ^инци-пу «зaбpyднювaч платить»;
poзpoбити нaцioнaльнy cтpaтeгiю (пpoгpaмy) пoвoджeння з ТПВ;
у paмкax вищeзгaдaнoï cтpaтeгiï ввecти (вдocкoнaлити, дooпpaцювaти) зaкoни У^аши з poздiльнoгo збopy та пepepoбки ТПВ, caнiтapнo-гiгieнiчнi ^а-вила щoдo oблaштyвaння cмiттeвиx пoлi-гoнiв, тexнiкo-eкoлoгiчнi вимoги дo cмiт-тecпaлювaльниx зaвoдiв та шш^ гад^и-eмcтв з тepмiчнoï o6po6^ ТПВ;
poзpoбити на piвнi мicцeвиx opгaнiв влади мeтoдики та мexaнiзми poздiльнoгo збopy ТПВ, щo зaзнaчeнo у cт. 35-1 Заш-ну У^аши «Пpo вiдxoди», з ypaxyвaн-ням зaкoнoдaвcтвa GC у цш cфepi;
poзpoбити нopмaтивнo-зaкoнoдaвчi акти У^аши, щo пepeдбaчaють фшанш-ву вiдпoвiдaльнicть зaбpyднювaчiв за пopyшeння пpaвил poздiльнoгo збopy та пepepoбки ТПВ, визначають opгaни, вщ-пoвiдaльнi за кoнтpoль за здiйcнeнням poздiльнoгo ТПВ та йoгo пepepoбки, а тaкoж cфepy кoмпeтeнцiï та пoвнoвaжeн-ня циx opгaнiв.
У чacтинi вдocкoнaлeння eкoлoгiч-нoгo onoдamкувaння в Укpaïнi:
пepeглянyти cтpyктypy eкoлoгiчниx пoдaткiв з мeтoю ïï гapмoнiзaцiï з eвpo-пeйcькoю;
пiдвищити чacткy eнepгeтичниx пo-датюв у ВВП ^аши;
здiйcнити дocлiджeння щoдo oбгpy-нтoвaнocтi виключeння пoдaткy за вики-ди зaбpyднюючиx peчoвин пepecyвними джepeлaми зaбpyднeння з Пoдaткoвoгo кoдeкcy з ypaxyвaнням впливу зaбpyд-нeння дoвкiлля caмe тpaнcпopтoм та ев-poпeйcькoï пpaктики;
poзpoбити та зaпpoвaдити eкoнoмi-чнi iнcтpyмeнти eкoлoгiчнoгo peгyлю-вання cфepи пoвoджeння з ТПВ (застав-нo-пoвopoтнa cиcтeмa, eкoлoгiчнi пoдaт-ки тoщo).
Виxoдячи з ocoбливocтeй eкoнoмiч-нoгo poзвиткy Укpaïни, змiни у cтpyктypi eкoлoгiчниx пoдaткiв та пiдвищeння ïx cтaвoк мають здiйcнювaтиcя з ypaxyвaн-ням да лишe вимoг GC, aлe i впливу таш-го пiдвищeння на eкoнoмiчниx aгeнтiв Укpaïни: вoнo мае вщбуватдая пocтyпo-вo, для того щoб у зaбpyднювaчiв - як пiдпpиeмcтв, так i нaceлeння був чac на зaпpoвaджeння eкoлoгiчнo бeзпeчниx тexнiки i тexнoлoгiй.
Викoнaння нaдaниx peкoмeндaцiй cпpиятимe cтвopeнню бiльш пocлiдoвнoï eкoлoгiчнoï пoлiтики, пiдвищeнню eфeк-тивнocтi eкoлoгiчнoгo oпoдaткyвaння та зближeнню cтaндapтiв i нopм oxopoни дoвкiлля з eвpoпeйcькими. Цe, у cвoю чepгy, мае пoзитивнo пoзнaчитиcя на яшст1 дoвкiлля, здopoв'ï нaceлeння Укpa-ши та cпpиятимe вcтaнoвлeнню тicнiшиx вiднocин iз кpaïнaми-члeнaми GC.
У будь-яшму випадку дocлiджeння е oдним iз пepшиx кpoкiв у визнaчeннi шляxiв зближeння yкpaïнcькиx та eвpo-пeйcькиx пpиpoдooxopoнниx нopмaтив-нo-зaкoнoдaвчиx aктiв. У цьoмy нaпpямi пoтpiбнi дoдaткoвi дocлiджeння, нaпpи-клад, щoдo: нaближeння вiтчизнянoгo пpиpoдooxopoннoгo зaкoнoдaвcтвa дo зaкoнoдaвcтвa GC за ^^ямами «oxopoнa вoдниx pecypciв», «oxopoнa пoвiтpя», «oxopoнa нaдp та зeмeльниx pecypciв», «oxopoнa твapиннoгo та pocлиннoгo cвi-тiв»; poзpoбки нopмaтивнo-зaкoнoдaвчoï бази з eкoлoгiчнoгo peгyлювaння пpoдy-
кцп, виробництв й еколопчного марку-вання, розробки моделей оцшки впливу такого наближення на eKOHOMÏ4HHx аген-TiB Украши, змiну напрямiв та обсяпв мiжнародних торговельних операцiй пiд дieю такого наближення тощо, що е пер-спективним напрямом подальших досль джень.
Л1тература
1. Commission Communication: "Addressing the challenge of water scarcity and droughts in the European Union" COM(2007) 414 final of 18 July 2007 [Електронний ресурс] // EUR-lex. - Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/? qid=143773 5142694&uri= URISERV:l28196
2. Council Directive 1999/32/EC relating to a reduction in the sulphur content of certain liquid fuels and amending Directive 93/12/EEC of 26 April 1999 // Official Journal. - 11 May. - 1999. - L 121. - P. 1318.
3. Council Directive 91/271/EEC concerning urban waste-water treatment of 21 May 1991// Official Journal. - 30 May. -1991. - L 135. - P. 40-52.
4. Council Directive 96/61/EC concerning integrated pollution prevention and control of 24 September 1996 // Official Journal. - 10 Oct. - 1996. - L 257. - P. 2640.
5. Directive 2000/60/EC of the European parliament and of the Council establishing a framework for Community action in the field of water policy of 23 October 2000 // Official Journal. - 22 Dec. - 2000. -L 327. - P. 1.
6. Directive 2001/80/EC of the European Parliament and of the Council on the limitation of emissions of certain pollutants into the air from large combustion plants of 23 October 2001 // Official Journal. -27 Nov. - 2001. - L 309. - P. 1-21.
7. Directive 2004/107/EC of the European Parliament and of the Council relat-
ing to arsenic, cadmium, mercury, nickel and polycyclic aromatic hydrocarbons in ambient air of 15 December 2004 // Official Journal. - 26 Jan. -2005. - L 23. - P. 3-16.
8. Directive 2008/50/EC of the European Parliament and of the Council on ambient air quality and cleaner air for Europe of 21 May 2008 // Official Journal of the European Union. - 11 June. - 2008. -L152/1. - P. 1-44.
9. Directive 2009/125/EC of the European Parliament and of the Council establishing a framework for the setting of ecode-sign requirements for energy-related products of 21 October 2009 // Official Journal of the European Union. - 31 Oct. - 2009. -L 285. - P. 10-35.
10. Directive 2012/33/EU of the European Parliament and of the Council amending Council Directive 1999/32/EC as regards the sulphur content of marine fuels of 21 November 2012 // Official Journal of the European Union. - 27 Nov. -2012. -L 327. - P. 1-13.
11. Environmental tax revenue [Електронний ресурс] / Офщшний сайт European Commission. Eurostat. - 30 черв. -2015. - Режим доступу: http://appsso.euro-stat.ec.europa.eu/nui/submitViewTableAction. do.
12. EU Environmental policy handbook: A Critical Analysis of EU Environmental Legislation / ed. by S. Scheuer. -Bruxelles: European environmental bureau, 2005. - 344 p.
13. Home R. A short guide to european environmental law / R. Home // Papers in Land Management. - 2007. - №4. -Р. 21.
14. Nag A. Environmental Education and Solid Waste Management / A. Nag, K. Vizayakumar. - New Delhi: New Age International (P) Limited, Publishers, 2005. -95 p.
15. OECD. Taxation, innovation and the environment / OECD. - Paris: OECD Publishing, 2010. - 249 p.
16. OECD. Taxing energy use 2015: OECD and selected partner economies [Електронний ресурс] /OECD. - Paris: OECD Publishing. - 2015. - Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1787/978926423233 4-en. - 150 p.
17. Packaging and packaging Waste [Електронний ресурс] / Сайт European Comission. - Режим доступу: http://ec. europa.eu/environment/waste/packaging/in-dex_en.htm.
18. Petkova N. Medium-term management of green budget: the case of Ukraine [Електронний ресурс] / N. Petkova, R. Stanek, A. Bularga // OECD: OECD Environmental working papers. - 2011. -March. - 29. - № 31. - 81 p. - Режим доступу: www.oecd.org/env/workingpapers.
19. Polovyan O.V. Main directions of forming state strategy of sustainable regional development in Ukraine: realities and perspectives / O.V. Polovyan, M.G. Kaza-kova // Економша промисловосп. - 2014. -№ 1(65). - С. 32-43.
20. Treaty establishing the European Community (Consolidated version 2002) // Official Journal. - 24 Dec. - 2002. - C 325. -P. 0033-0184.
21. Waste - municipal solid waste generation and management [Електрон-ний ресурс] // European Environment Agency. - 6 May. - 2015. - Режим доступу : http://www.eea. europa.eu/soer-2015/ countries-comparison/waste.
22. Waste framework Directive [Еле-ктронний ресурс] / Сайт European Comis-sion. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/ environment/waste/framework/revision.htm.
23. Waste incineration [Електронний ресурс] / Сайт European Comission. - Режим доступу: http://europa.eu/legislation_ summaries/environment/waste_management/ l28072_en.htm.
24. Бюджетний кодекс Украши вщ 08.07.2010 р. № 2456-VI // Вщомосл Верховно] Ради Украши. - 2010. -
№№ 50-51. - Ст. 572. - (3i змш. та допов.).
25. Валле Й. Путь к современной и устойчивой климатической и энергетической политике [Електронний ресурс] / Й. Валле // Сайт «Германия. Факты». -26 нояб. - 2009. - Режим доступу: http://www.tatsachenueber-deutschland.de/ ru/environment-climate-water-energy/start-seiteklima/trailblazing-and-efficient-renewable-energy.html.
26. Веклич О. Потрiбен «евроремонт» економiчного мехашзму еколопч-ного регулювання / О. Веклич, В. Бугас // Вюник НАН Украши. - 2006. - № 3. -С. 49-57.
27. Веклич О.А. Как навредить экологическому налогообложению? / О.А. Веклич // Зеркало недели. - 2014. -12 сент. - № 32.
28. Гаркушенко О.М. Перспективи застосування в Укрш'ш зворотного мехашзму нарахування зобов'язань з податку на додану вартють / О.М. Гаркушенко // Фшанси Украши. - 2015. - № 5. - С. 8191.
29. Гаркушенко О.М. Принципи еколопчно!' пол^ики та ix вплив на еко-лопчне оподаткування: наук. доповщь / О.М. Гаркушенко; НАН Украши, 1н-т економши пром-сп. - Донецьк, 2012. -68 с.
30. Закон Украши "Про вщходи" вщ 05.03.1998 р. № 187/98-ВР // Вщомос-т Верховно] Ради Украши. - 1998. -№ 36-37. - Ст. 242. - (3i змш. та допов.).
31. Закон Украши "Про основш засади (стратегию) державное! еколопчно]! пол^ики Украши на перюд до 2020 року" вщ 21.12.2010 р. № 2818-VI // Вщомосл Верховно] Ради Украши. - 2011. - № 26. -Ст. 218.
32. Закон Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 25.06.1991 р. № 1264-XII // Вщомосл Верховно] Ради Украши.- 1991. - № 41. -Ст. 546. - ^i змш. та допов.).
33. Заниздра М.Ю. Методика оценки дополнительных расходов на предприятии при переходе на экологические стандарты ЕС в сфере охраны атмосферного воздуха / М.Ю. Заниздра // Економь ка промисловосп. - 2015. - №2 (70). -С.108-119.
34. Звп про виконання Зведеного бюджету Украши станом на 1 ачня 2014 р. [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Державно' казначейсько'' служби Укра'-ни. - Режим доступу: http://www.treasury. gov.ua/main/uk/doccatal og/list? currDir=212 666&&documentList_stind=21.
35. Индекс инфляции (Украина) [Электронный ресурс] // Минфин: финансовый портал. - Режим доступа: http://index.minfin.com.ua/index/infl/?2014.
36. Мщенко В. Дieвiсть економiч-них пiдойм еколопчно'' полiтики (чи «за-бруднювач платить»?) / В. Мщенко // Економiка Украши. - 2002. - № 7. -С. 62-69.
37. Мщенко В. Фiнансування при-родоохоронно'' сфери (чи е критерiй дос-татносп?) / В. Мiщенко // Економша Украши. - 2008. - № 8 (561). - С. 46-55.
38. Мщенко В.С. Оргашзацшно-економiчний механiзм поводження з вщ-ходами в Укра'н та шляхи його вдоско-налення / В.С. Мщенко, Г.П. Виговсь-ка. - К.: НВП "Видавництво "Наукова думка" НАН Украши", 2009. - 296 с.
39. Наказ Мшютерства охорони навколишнього природного середовища та ядерно'!' безпеки i Державно'!' податко-
во'' адмЫстрацп Украши "Про затвер-дження 1нструкцп про порядок сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища" вiд 19.07.1999 № 162/379 // Офщшний вюник Украши. -1999. - № 32. - Ст. 148. - (3i змш. та допов.).
40. Налоговая политика: методология, теория и практика: моногр. / В.П. Вишневский, О.В. Виецкая, Ю.А. Мазур и др.; под общ. ред. В.П. Вишневского / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2011. - 528 с.
41. Податковий кодекс Украши вщ 02.12.2010 р. № 2755-VI // Вщомосл Верховно'' Ради Украши.- 2011. - № 1314/15-16/17. - Ст. 112. - (3i змш. та допов.).
42. Проект Закону про внесення змш до Податкового кодексу Украши щодо податково'' лiбералiзацii № 3357 вщ 26.10.2015 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада Украши: офщшний веб-портал. - Режим доступу: http://w1.c1. rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511= 56874.
43. Угода про асотатю мiж Укра-'ною, з одте'' сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським ствтовариством з атомно'' енергл i 'хтми державами-членами, з шшо'1 сторони [Електронний ресурс] // Верховна Рада Украши: офь цшний веб-портал. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/984_0 11/page.
Надшшла до редакцИ 28.09.2015 р.
