CC BY
66
УДК 339.9:504:[338.2+336.2] Оксана МиколаУвна Гаркушенко,
канд. екон. наук 1нститут економши промисловосп НАН Украши, Ки1в
НАПРЯМИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1КИ В УКРА1Н1 З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ УГОДИ ПРО АСОЦ1АЦ1Ю З ее
Вщповщно до ст. 290, 292 гл. 13 розд. IV та гл. 6 розд. V Угоди про асощ-ацш шж Укра1ною, з одше! сторони, та €С, Свропейським ствтовариством з атомно! енерги та 1х державами-членами - з шшо! [43], перед Укра1ною постае завдання активГзаци дш у сфер1 охорони довкшля з метою наближення норм, стандартГв та оподаткування у цш сфер1 до европейсь-ких.
У Свропейському СоюзГ (GC) еко-лопчне регулювання економГки здшсню-еться з 1967 р., що призвело до зниження рГвня забруднення довкшля в цьому об'еднанш промисловими тдприемства-ми (основними забруднювачами) та насе-ленням за рахунок змши 1х поведшки вб1к добросовюного ставлення до приро-дних ресурав, а також застосування при-родоохоронних технологш, що сприяють скороченню обсяпв викидГв, скидГв та утворення вщход1в на кожному з етатв виробництва, споживання й утилГзаци продукци (послуг).
Зокрема, в однш з кра1н-тонер1в i лвдерГв у сферi еколопчного регулювання економiки - ШвецГ1 завдяки впроваджен-ню у 1992 р. плати за викиди оксидГв азоту на тдприемствах енергетичного сектору у 1992-2007 рр. вдалося значно ско-ротити обсяг викидГв ще! сполуки вщно-сно обсягГв виробництва: при практично незмГнному рГвш викидГв виробництво енергГ! пГдвищилося на 77%. Також вже у 1993 р. на 62% тдприемств, дГяльшсть яких супроводжувалася викидами NOx, було встановлено обладнання зГ скоро-чення обсягГв викидГв або почали засто-
совуватися технологи щодо !х зменшен-ня, хоча до запровадження те! плати лише на 7% тдприемств використовувало-ся подГбне обладнання та технологи. У сукупносп зазначеш заходи дозволили полГпшити якГсть довкшля в кра!ш [15, с. 69].
У Имеччит екологГчне регулювання якост атмосферного повГтря за допо-могою енергетичних податкГв (у першу чергу - на викиди СО2) дозволило вже до 2009 р. на 90% порГвняно з рГвнем 1992 р. знизити викиди СО2 теплоелектростанць ями [25].
У той же час Укра!на, незважаючи на низку позитивних зрушень у сферГ екологГчного регулювання економГки, що вщбулися з моменту набуття нею неза-лежностГ, все ще залишаеться в полот пострадянсько! спадщини та значно вщс-тае у планГ охорони довкшля й екологГчного регулювання економГки вщ кра!н GC. Одтею з причин цього явища можна вважати те, що в кра!'ш, так само, як Г в багатьох шших кра!нах колишнього СРСР, охорона довкшля та збереження природних ресурсГв поступаеться позицГ-ями вирГшенню фГнансових, полГтичних, сощальних та шших проблем. Безпереч-но, !х розв'язання - важливе, проте до-вкГлля е середовищем Гснування мешкан-щв кра!ни, впливае на стан !х здоров'я, продуктивнГсть працГ, екологГчну якГсть продукцГ!, а отже, - на економГчний роз-виток держави. Разом з тим, вГдповГдно до Угоди про асощащю з €С, охорона довкГлля та наближення вГтчизняно! при-родоохоронно! полГтики до европейсько!
© О.М. Гаркушенко, 2015
стають важливим фактором взаемоди Укра'ни з цим об'еднанням. Тому питан-ня аналiзу европейського досвiду здшс-нення екологiчного регулювання еконо-мiки та визначення шляхiв наближення 1 природоохоронно'1 дiяльностi в Укра'ш до стандарт СС залишаються актуаль-ними.
Слiд зазначити, що в Укра'ш саме цим проблемам присвячено досить мало робп, хоча iнтеграцiйнi процеси спосте-р^аються щонайменше з 2008 р. Так, ще у 2006 р. О. Веклич [26] наголошувала на необхщносп наближення впчизняно!' еколопчно!' полiтики до полпики Свро-пейського спiвтовариства з метою тд-вищення конкурентоспроможностi еко-номiки УкраХни. Автор зазначала, що вже на той час в Укра'Хш принципи еколопч-но'1 полпики були дещо наближенi до европейських, проте з 1'х реалiзацiею на практищ були проблеми. Особливу ува-гу, на 11 думку, потрiбно було придiлити посиленню ролi економiчних шструмен-тiв екологiчного регулювання економши, проте конкретних кiлькiсних рекоменда-цш на той час розроблено не було.
Буквально напередодш пiдписання Угоди про асощащю з СС О. Веклич ана-лiзувала, як законодавчi iнiцiативи Мшь стерства доходiв i зборiв позначаться на екологiчних податках в Укрш'ш та як за-значенi пропозици корелюються з евро-пейськими нормами [27]. У цш роботi автор знову наголошувала на необхщнос-тi екологiчних податкiв як для фшансово'Х системи Укра'ни, так i для полiпшення стану довкшля. Також науковець пропо-нувала змшити структуру екологiчних
1 Термш «наближення» використано не випадково, оск1льки, зважаючи на значний досв1д еколопчного регулювання економ1ки в кранах СС, яш увшшли до цього об'еднання до 2004 р., та умови Угоди про асощащю з СС, саме УкраМ доведеться вносити корективи у свою еколопчну политику, про що докладнше буде у стат. Тобто йдеться про одностороннш рух (Украши до СС), а не двостороннш.
податкiв вiдповiдно до европейськоХ' та рекомендувала тдвищити ставки еколо-пчних податкiв, проте без вказiвок щодо того, наскшьки 1'х потрiбно тдвищити.
Стутнь реатзацп в УкраХ'н основного принципу еколопчного регулювання економши, вiдомого у свiтi та краХ'нах Свропи як «забруднювач платить», дос-лiджуеться в роботах В. Мщенка [36, 37]. Автор робить висновок, що у 20022008 рр. цього принципу в УкраХ'н фак-тично не було дотримано i для наближення до европейських стандар^в впчи-зняна природоохоронна полпика мала бути ретельно переглянута.
Крiм того, в робот [38] В. Мiщенко зазначае, що для того щоб УкраХ'на могла штегруватися в СС, особливу увагу при здшсненш еколопчноХ' полпики слiд придiлити питанням поводження з выходами (в цiй робот - переважно промис-ловими), що потребуе вдосконалення нормативно-законодавчоХ' бази, збшь-шення фiнансування на заходи щодо пе-реробки й уташзацп вiдходiв та створен-ня вщповщноХ' шфраструктури.
Питанням досягнення стiйкого ро-звитку в УкраХ'н з урахуванням економь чного розвитку та стану довкшля й регю-нiв присвячено статтю О. Половяна [19]. Хоча ця робота не стосуеться напрямiв зближення еколопчного регулювання економши УкраХ'ни та краХ'н СС, проте вона е актуальною в контекст зазначеноХ' статп, оскiльки, по-перше, досягнення стiйкого розвитку е одшею з цiлей Угоди про асощацш з СС, а по-друге, О. Поло-вян розробляв своХ' рекомендацп, виходя-чи з досвщу та грунтуючись на законо-давствi европейських краХ'н, що залиша-еться актуальним i в контекст! виконання УкраХ'ною вимог Угоди про асощащю з СС.
У робот М. Зашздри [33] запропо-новано методику попередньоХ' оцiнки до-даткових витрат тдприемств УкраХ'ни, з якими останн зiткнуться внаслiдок замь
ни чиннж нopмaтивiв зaбpyднeння aтмo-cфepнoгo пoвiтpя на нopмaтиви та стан-дapти GC y цiй cфepi.
Kpiм нayкoвиx poбiт, нapoднi дeпy-тати У^аши внocять дeякi пpoпoзицiï щoдo нaближeння cиcтeми eкoлoгiчниx пoдaткiв У^аши дo eвpoпeйcькиx. 3o^ peмa, caмe в цю кaтeгopiю мoжнa вщда^ ти oкpeмi пoлoжeння poзpoблeнoгo ними пpoeктy Зaкoнy У^аши «Hpo внeceння змiн дo Пoдaткoвoгo кoдeкcy щoдo пoдa-ткoвoï лiбepaлiзaцiï» [42]. ^зот^втою pиcoю цьoгo пpoeктy е пpoпoзицiя croco-внo пiдвищeння cтaвoк eкoлoгiчнoгo пo-дaткy в cepeдньoмy на 27%. У тoй жe 4ac aнi в пpoeктi, аш в cyпpoвiдниx дoкyмeн-тax да apгyмeнтyeтьcя, чoмy caмe на дай вiдcoтoк, на думку aвтopiв, мае вщбутдая пiдвищeння.
У пiдcyмкy мoжнa зазначити, щo в нaвeдeниx пyблiкaцiяx aнaлiзyютьcя да-peвaжнo oкpeмi acпeкти peфopмyвaння eкoлoгiчнoï пoлiтики У^аши та ïï на-ближeння дo eвpoпeйcькиx cтaндapтiв, тaкиx як дoтpимaння oкpeмиx пpинципiв eкoлoгiчнoгo peгyлювaння, дocягнeння стш^го poзвиткy, шиpшe зacтocyвaння eкoнoмiчниx iнcтpyмeнтiв eкoлoгiчнoгo peгyлювaння, вдocкoнaлeння oкpeмиx нopмaтивнo-зaкoнoдaвчиx aктiв, акданту-eтьcя увага на нeoбxiднocтi пocилeння poлi eкoлoгiчниx пoдaткiв в Укpaïнi.
Однак кoмплeкcнoгo aнaлiзy нopмa-тивнo-зaкoнoдaвчoï бази у cфepi emrori-чнoгo peгyлювaння eкoнoмiки, ocoбливo пicля пiдпиcaння Угoди пpo ашщащю з GC, нe здiйcнювaлocя. Так caмo нapaзi фaктичнo нeмae aктyaльниx poбiт щoдo нayкoвoгo oбгpyнтyвaння piвня, дo якoгo cлiд пiдвищyвaти eкoлoгiчнi пoдaтки в Укpaïнi 1 з ypaxyвaнням eвpoiнтeгpaцiï.
1 Один iз тaкиx poзpaxyнкiв зaпpoпoнoвa-нo у джepeлi [40, c. 312-338], пpoтe з чатом вoни пoтpeбyють oнoвлeння з ypaxyвaнням змiн у no-дaткoвoмy кoдeкci, eкoнoмiцi, кiлькocтi нaceлeння та вимoг Угoди npo атощащю з GC.
Memoю cтaттi е зicтaвлeння ocoбли-вocтeй здiйcнeння eкoлoгiчнoгo peгyлю-вання eкoнoмiки в Укpaïнi та GC, а тaкoж poзpoбкa peкoмeндaцiй i пpoпoзицiй щo-дo нaближeння вiтчизняниx нopм, стан-дapтiв та пoдaткiв у cфepi oxopoни дo-вкiлля дo eвpoпeйcькиx.
Для дocягнeння пocтaвлeнoï мeти та бшьш лoгiчнoгo poзкpиття мaтepiaлy cтaттю пoдiлeнo на дeкiлькa пiдpoздiлiв:
нaближeння ^инцитв eкoлoгiчнoï пoлiтики та eкoлoгiчнoгo peгyлювaння eкoнoмiки Укpaïни дo eвpoпeйcькиx;
ocoбливocтi eкoлoгiчнoгo peгyлю-вання за на^ямами в GC та Укpaïнi;
нaближeння eкoлoгiчнoгo peгyлю-вання cфepи пoвoджeння з твepдими пo-бyтoвими вiдxoдaми (ТПВ) в Укpaïнi дo eвpoпeйcькoгo;
нaближeння cиcтeми вiтчизняниx eкoлoгiчниx пoдaткiв дo eвpoпeйcькиx.
Haвeдeнi мaтepiaли являють coбoю дocить cтиcлe дocлiджeння пpoблeм у cфepi eкoлoгiчнoгo peгyлювaння eкoнo-мiки в Укpaïнi в кoнтeкcтi пiдпиcaння Угoди пpo acoцiaцiю з GC, xoчa вoнo та poзpoблeнi peкoмeндaцiï oxoплюють дe-щo шиpшe кoлo нopмaтивнo-зaкoнoдaв-чиx aктiв та питань cтocoвнo cиcтeми eкoлoгiчниx пoдaткiв, нiж нaвeдeнi вищe пyблiкaцiï.
Наблuжeння прuнцuпiв eкологiчноï полiтuкu y^amu до еврошйсьшх Як зaзнaчeнo у п. 4 ст. 292 poзд. IV Угоди ^o Ашщащю з GC [43], emro-гiчнe peгyлювaння eкoнoмiки мае здiйc-нювaтиcя вiдпoвiднo дo пpинципy oбe-peжнocтi та ^инцитв, якi пoтpeбyють зacтocyвaння пpeвeнтивниx зaxoдiв (пo-пepeджeння yтвopeння зaбpyднeння), вь дшкoдyвaння у пpiopитeтнoмy пopядкy ш^ди, зaпoдiянoï нaвкoлишньoмy пpи-poднoмy cepeдoвищy (НПС), та cплaти штpaфy зaбpyднювaчeм НПС («зaбpyд-нювач платить»).
Ця вимога вщповщае европейськiй практицi. Так, згщно з Договором про заснування Свропейського ствтоварист-ва вiд 1987 р. [20, розд. XIX, пп. 174-176] та програмами з охорони довкшля, яю реалiзовувалися у СС тсля 1987 р., основу еколопчно!' полiтики цього об'еднання становлять принципи попередження утворення забруднення у джерела, обе-режносп, штеграцп та «забруднювач платить» [20, ст. 174, п. 2, 12, с. 28]. Таке закршлення принцитв означае, що вони набувають статусу закону, яким мають керуватися у сво'й дiяльностi всi еконо-мiчнi агенти краш-члетв СС. У той же час, о^м зазначених принцитв, евро-пейська екологiчна полiтика грунтуеться також на принципах кооперацп, делегу-вання повноважень i вiдповiдальностi [29, с. 25-26].
В Укра'т законодавством закршле-но ряд принципiв, на яких мае будувати-ся еколопчна полiтика краши. Проте вони мають вщмшносп вiд европейських.
Так, принципи еколопчно!' полiтики Укра'ни, закршлеш в Законi «Про охоро-ну навколишнього природного середо-вища» (№ 1264-XII) [32, ст. 3], сформу-льованi не вiдповiдно до тих, на основi яких побудовано еколопчну полiтику кра'н СС, хоча деяю з них частково ств-падають з европейськими. Наприклад, принцип прюритетносп вимог еколопч-но'1 безпеки, обов'язковють дотримання екологiчних стандартiв, нормативiв та лiмiтiв використання природних ресурав при здiйсненнi господарсько'1, управлш-сько'1 та шшо'1 дiяльностi [32, ст. 3, п. а] частково (бо т принципи значно ширш^ корелюе з европейськими принципами штеграцп та обережносп.
Принцип запобiжного характеру за-ходiв щодо охорони НПС [32, ст. 3, п. в] можна пов'язати з принципом попе-редження утворення забруднення у його джерела; принцип еколопзацп матерiаль-ного виробництва на основi комплексно-
стi рiшень у питаннях охорони НПС, використання та вщтворення вщновлюва-льних природних ресурав, широкого впровадження новiтнiх технологiй [32, ст. 3, п. г] може бути частиною принципу штеграцп еколопчно'! полiтики. Такий розподш обумовлений тим, що в укра'н-ському законодавствi зроблено акцент на матерiальне виробництво, у той час як принцип штеграцп - ширший i охоплюе ва сфери людсько!' дiяльностi.
Крiм того, принцип наукового об-грунтування, узгодження екологiчних, економiчних та соцiальних iнтересiв сус-пшьства на основi поеднання мiждисцип-лшарних знань екологiчних, соцiальних, природничих i технiчних наук та прогно-зування стану НПС [32, ст. 3, п. е] можна сприймати як частину принципу обереж-носп, оскшьки в його основу покладено саме необхщтсть застосування мiждис-циплiнарного пщходу при оцiнюваннi можливих екологiчних наслщюв для до-вкiлля i здоров'я населення, так само як урахування економiчних та сотальних iнтересiв.
Частиною принципу обережносп також можна вважати обов'язковють на-дання висновкiв державно!' еколопчно'! експертизи [32, ст. 3, п. е].
Принцип гласностi й демократизму при прийнятп рiшень, реалiзацiя яких впливае на стан НПС, формування у населення еколопчного свпогляду [32, ст. 3, п. ж] вщповщае принципу коопераций
Щодо основного принципу екологь чно! полпики, прийнятого у мiжнароднiй практицi, «забруднювач платить», то в Закот Укра'ни № 1264-Х11 вiн не знай-шов прямого вiдображення, е лише по-ложення про необхiднiсть компенсацп шкоди, заподiяноi порушенням законо-давства про охорону НПС [32, ст. 3, п. а не само!' шкоди, завдано'1 НПС.
Окремо слщ пщкреслити, що деякi елементи загальноприйнятих у европей-
^кш ^актит пpинципiв eкoлoгiчнoï пoлiтики, яю е в yкpaïнcькoмy зaкoнoдaв-crai, нiвeлюютьcя тим, як caмe cфopмy-льoвaнo пepeвaжнy чacтинy пpинципiв oxopoни НПС. У дaнoмy Зaкoнi мае мюда нeкopeктнe викopиcтaння caмoгo тepмiнa «пpинцип». Так, пpинцип вcтaнoвлeння eкoлoгiчнoгo пoдaткy, збopy за cпeцiaль-да викopиcтaння вoди, збopy за OTe^a-льнe викopиcтaння лicoвиx pecypciв, плати за кopиcтyвaння нaдpaми вiдпoвiднo дo Пoдaткoвoгo кoдeкcy У^аши [32, ст. 3, п. л] бyквaльнo oзнaчae «eтичнa нopмa, зaкoн вcтaнoвлeння eкoлoгiчнoгo пoдaткy, збopy за cпeцiaльнe викopиcтaн-ня вoди, збopy за cпeцiaльнe викopиcтaн-ня лicoвиx pecypciв, плати за кopиcтy-вання нaдpaми вiдпoвiднo дo Пoдaткoвo-гo кoдeкcy Укpaïни». Тoбтo викopиcтaн-ня paзoм тepмiнiв «пpинцип» та «emno-пчний пoдaтoк», «збip», «плата» е нeдo-peчним. Бiльш кopeктнo в цьoмy випадку вживати фopмyлювaння «пpинцип плат-нocтi викopиcтaння пpиpoдниx pecypciв та кoмпeнcaцiï шкoди, зaвдaнoï дoвкiллю, на ocнoвi зacтocyвaння плати за викopиc-тання пpиpoдниx pecypciв та eкoлoгiчниx пoдaткiв». У тaкoмy paзi в yкpaïнcькoмy зaкoнoдaвcтвi знaйшoв би вiдoбpaжeння eвpoпeйcький пpинцип «зaбpyднювaч платить».
У ц^му, з oглядy на eвpoпeйcькy рантику та викoнaний aнaлiз, мoжнa cтвepджyвaти, щo зaзнaчeнi в зaкoнoдaв-crai У^аши пpинципи eкoлoгiчнoï пoлi-тики й oxopoни дoвкiлля такими да е. Cкopiшe, пoлoжeння, визнaчeнi в Зашш У^аши M 1264-XII як ^инципи oxopo-ни НПС, ошд cпpиймaти як пoбaжaння aбo дeклapaцiю пpo нaмipи, нiж ^инци-пи, якими дiйcнo мoжнa кepyвaтиcя ^и здiйcнeннi eкoлoгiчнoï пoлiтики.
Зaкoн У^аши «Пpo ocнoвнi зacaди (cтpaтeгiю) дepжaвнoï eкoлoгiчнoï пoлi-тики У^аши на TOp^ дo 2020 poкy» (M 2818) [31] дeщo кoмпeнcye нeдoлiки За-
кoнy M 1264-XII. Так, у ньoмy пeвнoю мipoю знaйшoв вiдoбpaжeння пpинцип «зaбpyднювaч платить». Вiдпoвiднo дo п. 10 poздiлy 2 ^oro Зaкoнy пpинципoм нaцioнaльнoï eкoлoгiчнoï пoлiтики е «пpiopитeтнicть вимoги «зaбpyднювaч нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa та кopиcтyвaч пpиpoдниx pecypciв пла-тять пoвнy цiнy».
Пpoтe в дaнoмy випадку ^ий^тей у cвiтoвiй пpaктицi ^инцип «зaбpyдню-вач платить» дyжe пoм'якшeнo. Зaпpoпo-нoвaнe в Зaкoнi M 2818 фopмyлювaння oзнaчae, щo ^и здiйcнeннi eкoлoгiчнoï пoлiтики в Укpaïнi слid вимагати, щoб зaбpyднювaчi дoвкiлля i кopиcтyвaчi пpи-poдниx pecypciв платили, а нe тe, щo пла-mumu за завданий НПС eкoлoгiчний зби-тoк, aбo викopиcтaння pecypciв - це ïx прямт обов'язок пepeд cycпiльcтвoм. ^бто нapaзi в Укpaïнi aкцeнти змiщeнo на кopиcть зaбpyднювaчiв - caмe cycпi-льcтвo мае дoвecти 1'м, щo вoни cпpичи-нили eкoлoгiчний збитoк i мають за да заплатити, а нe зaбpyднювaчi - дoвecти, щo cyмa плaтeжiв, яю вoни мають заплатити вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa, штpa-фiв та пoзoвiв opгaнiв, yпoвнoвaжeниx пpoвoдити eкoлoгiчнy eкcпepтизy та мo-нiтopинг, мeншa за завданий збитoк.
Iншi ^инципи, пpийнятi у кpaïнax GC, взaгaлi нe знайшли вiдoбpaжeння в Зашш Укpaïни «Пpo ocнoвнi зacaди (cтpaтeгiю) дepжaвнoï eкoлoгiчнoï пoлi-тики Укpaïни на пepioд дo 2020 po^». Хoчa cлiд зауважити, щo в poздiлi 3 цьo-гo дoкyмeнтa зaдeклapoвaнo iнтeгpaцiю eкoлoгiчнoï пoлiтики як cтpaтeгiчнy мeтy M 4 eкoлoгiчнoï пoлiтики Укpaïни. Тoбтo i в цьoмy випадку мае мicцe тдмша пo-нять пopiвнянo з eвpoпeйcькoю пpaкти-кoю здiйcнeння eкoлoгiчнoï пoлiтики.
Таким чинoм, в Укpaïнi для ви^-нання вимoг Угoди ^o acoцiaцiю з GC Укpaïни нeoбxiднo пpивecти cт. 3 Зaкoнy Укpaïни «Пpo oxopoнy нaвкoлишньoгo
природного середовища» у вщповщшсть до принцитв европейсько!' еколопчно!' полiтики. Також доцшьно посилити Закон Укра'1'ни «Про основш засади (стра-тегiю) державно!' еколопчно!' полiтики Укра!'ни на перюд до 2020 року» шляхом доповнення пункпв роздiлу 2 прийняти-ми у кра!'нах СС принципами еколопчно!' полпики i коригування п. 10 цього роздь лу в напрямi бiльш жорсткого формулю-вання принципу «забруднювач платить». Наприклад, може бути використано таке формулювання: принципом нацюнально!' еколопчно!' полiтики е «забруднювач навколишнього природного середовища та користувач природних ресурав пла-тять повну цiну за використання природних ресурав та шкоду, завдану довкшлю внаслiдок забруднення, що виникло в результат здшснення господарсько!' та iнших видiв активностi». При викорис-таннi такого формулювання держава не лише жорстко окреслюе свою позищю щодо необхщносп компенсацп еколопч-них та економiчних збиткiв унаслщок забруднення довкiлля та використання природних ресурав, але i фактично охо-плюе всiх можливих забруднювачiв, до яких можуть застосовуватися заходи еко-логичного регулювання. Останне може стати в нагодi при подальшiй розробщ програм та заходiв щодо тдвищення еколопчно!' свiдомостi населення та його стимулювання до змiни моделi поведшки на бiльш сприятливу по вщношенню до довкiлля (наприклад, мотивування до роздшьного збору побутових вiдходiв).
Особливост1 екологiчного регулювання економти за напрямами в €С та Украгт
Слщ тдкреслити, що в СС питання еколопчного регулювання економши регулюються директивами СС та нацю-нальним законодавством краш-члешв, яке не мае суперечити законодавству СС.
У даний час до 80% правових актв у сфери охорони НПС, яю набули чинност в кра!'нах-членах СС, походять iз рiвня СС (тобто мае мюце наслiдування рис наднацiонального рiвня нацiональним), хоча самi цi акти зазвичай приймаються тд впливом окремих краiн-членiв, зане-покоених станом довкшля [12, с. 3, 8]. Це потрiбно брати до уваги урядам кра!'н, що бажають увiйти до СС, та новим кра!'-нам-членам цього об'еднання.
Наразi в СС еколопчне регулювання здiйснюеться за кшькома основними напрямами: охорона повпря, охорона водних ресурсiв, регулювання утворення та поводження з вщходами, регулювання виробництв i продукцй'. У той же час фа-хiвцi зазначають, що захист земельных ресурыв (tрунтiв) та бюлогЫного рiзно-манття в СС залишаеться майже не врегульованим [20, с. 14, 13, с. 15].
Охорона повтря з 1987 р. була i залишаеться найважлившим напрямом еколопчного регулювання в СС. Основ-ним завданням у цш сферi е скорочення стацюнарними1 та пересувними джере-лами забруднення викидiв парникових газiв, у першу чергу СО2. Так, Директива 2008/50/СС визначае загальш вимоги щодо полшшення якосп повiтря та скорочення викидiв у нього тонкодисперс-них часточок, NO2 та бензину [8], Директива 2001/80/СС обмежуе викиди забруд-нюючих речовин великими стацюнарними джерелами забруднення [6], Директивою 2004/107/СС регулюються норми концентраци у повiтрi кадмiю, миш'яку, ртут, нiкелю та полiциклiчних аромати-чних вуглеводних сполук [7], Директиви 1999/32/СС [2] та 2012/33/Еи спрямованi
1 Стац1онарне джерело забруднення ат-мосфери - п1дприемство, цех, агрегат, установка або шший нерухомий об'ект, що збер1гае сво! просторов1 координати впродовж певного часу 1 здшснюе викиди забруднюючих речовин в атмо-сферне пов1тря [33].
на cкopoчeння вмюту (i вiдпoвiднo вики-дiв) cпoлyк cipки в пaливi [10].
Оxopoнa eodHux pecypcie у GC pe^-люeтьcя Диpeктивoю 2000/60/GC Gвpo-пeйcькoгo пapлaмeнтy [5] та шшими ди-peктивaми зi змшами та дoпoвнeннями.
Пiд дiю Диpeктиви 2000/60/GC тд-падае зaxиcт внyтpiшнix вoд кpaïн-члeнiв цьoгo oб'eднaння, rpyнтoвиx, пpибepeж-ниx та змiшaниx вoд. Вoнa задае пpaвoвi paмки у cфepi зaпoбiгaння та cкopoчeння зaбpyднeння вoдниx pecypciв, зaбeзпe-чeння cтiйкoгo вoдoкopиcтyвaння, зaxиc-ту дoвкiлля, пoлiпшeння cтaнy вoдниx eкocиcтeм, cкopoчeння наошдюв пoвнiв та пocyx. Ocoбливa увага в цьoмy дoкy-мeнтi пpидiляeтьcя нeoбxiднocтi TOpenra-ду тapифнoï пoлiтики кpaïн-члeнiв GC у cфepi вoдoпocтaчaння з мeтoю зaoxoчeн-ня cпoживaчiв вoди дo ïï paцioнaльнoгo викopиcтaння [5, cт. 9]. На нeoбxiднicть пepeглядy тapифнoï пoлiтики щoдo вoдo-пocтaчaння тaкoж нaгoлoшyeтьcя у Звep-нeннi Gвpoпeйcькoï кoмiciï з бopoтьби з пocyxaми та нecтaчeю вoдниx pecypciв [1].
Oкpeмo зaкoнoдaвcтвoм GC peгyлю-eтьcя пoвoджeння iз зaбpyднeними вна^ лiдoк пpoмиcлoвoгo, ciльcькoгocпoдapcь-кoгo та шшж виpoбництв вoдaми та опч-ними вoдaми, щo yтвopюютьcя нaceлeн-ням. Так, Диpeктивoю 91/271/GEC та змшами дo ни вcтaнoвлюютьcя давила пoвoджeння зi cтiчними вoдaми для тдп-pиeмcтв та нaceлeння, вимoги дo бyдoви та eкcплyaтaцiï кaнaлiзaцiйниx cпopyд, вимoги щoдo cтyпeня oчищeння cтiчниx вoд пpoмиcлoвими та шмунальними тд-пpиeмcтвaми з мeтoю зaпoбiгaння зaбpy-днeнню дoвкiлля, зaxoди щoдo пoпepe-джeння та бopoтьби з пoвeнями [3].
З eкoлoгiчним peгyлювaнням гов^-pя, вoди, зeмeльниx pecypciв та пoвo-джeння з вiдxoдaми тicнo пoв'язaнe e^-лoгiчнe peгyлювaння вupoбнuцmв (npo-мuслoвoсmi). boto пociдae цeнтpaльнe
мicцe в eвpoпeйcькiй пpoмиcлoвiй пoлi-тицi, вiдпoвiднo дo яш'1 збepeжeння дo-вкiлля та пoпepeджeння yтвopeння за-бpyднeння у джepeлa мають cтaти части-нoю кyльтypи з дiлoвoï aктивнocтi. Тaкe peгyлювaння здiйcнюeтьcя на ocнoвi Ди-peктиви 96/61/GC «з iнтeгpoвaнoгo ^ot-poлю за зaбpyднeнням та пoпepeджeнням йoгo yтвopeння» [4], гoлoвнoю cпeцифi-шю яш!' е eкoлoгiчнe peгyлювaння 30 гaлyзeй пpoмиcлoвocтi в чacтинi зaбpyд-нeння вoди, rpyнтiв, пoвiтpя, кoнтpoлю за piвнeм викидiв зaбpyднюючиx peчoвин, мiнiмiзaцiï вiдxoдiв та eфeктивнoгo ви^-pиcтaння eнepгiï iз зacтocyвaнням найль пшoï з дocтyпниx тexнoлoгiй
пepepoбцi; eфeктивнo викopиcтo-вувати джepeлa e^pni'; вживати зaxoдiв щoдo пoпepeджeння нeщacниx випaдкiв. Пepш за вce тате peгyлювaння мае здiйc-нювaтиcя на лoкaльнoмy та нaцioнaльнo-му piвняx для вpaxyвaння нe лишe eкoлo-гiчниx, aлe i coцiaльнo-eкoнoмiчниx oco-бливocтeй [12, c. 176]. Пpoтe пpoблeми щoдo тpaнcгpaничнoгo зaбpyднeння та гapмoнiзaцiï cтaндapтiв oxopoни НПС мiж кpaïнaми-члeнaми GC мають виpi-шуваттея на piвнi GC.
Дo гaлyзeй пpoмиcлoвocтi, якi peгy-люютьcя Диpeктивoю 96/61/GC нaлeжaть пepш за вте мeтaлypгiя, дoбyвнa, xiмiчнa пpoмиcлoвocтi та пpoмиcлoвicть з пepe-poбки вiдxoдiв. Пiдпpиeмcтвa гaлyзeй, щo peгyлюютьcя, пoвиннi вiдпoвiдaти eкoлoгiчним вимoгaм та мати cпeцiaль-ний дoзвiл на здiйcнeння дiяльнocтi. Для oтpимaння тaкoгo дoзвoлy на пiдпpиeмc-твax мають вживаттея пpeвeнтивнi зaxo-ди щoдo пoпepeджeння yтвopeння зaбpy-днeння; piвeнь викидiв, cкидiв нe мае пepeвищyвaти вcтaнoвлeнi лiмiти; cлiд мiнiмiзyвaти yтвopeння вiдxoдiв, пepepo-бляти тi вiдxoди, щo yтвopюютьcя, aбo зaбeзпeчити eкoлoгiчнo-бeзпeчнe збepi-гання вiдxoдiв, якi нe тдлягають iз нeгa-тивними для дoвкiлля нacлiдкaми та кoм-
плекс заходiв щодо вiдновлення НПС тсля завершення (зупинки) eK0H0Mi4H0i дiяльностi. Дозвш на здiйснення еконо-Mi4Hoi дiяльностi пiдприeмствами зазна-чених галузей може надаватися лише за умови, що компашя надасть повну шфо-рмащю щодо забруднення нею довкiлля, рiвень ii викидiв не перевищуватиме встановлений нацюнальним та/або регiо-нальним законодавством, виконувати-муться вимоги щодо мошторингу дiяль-ностi та рiвня викидiв компанп, вжива-тимуться заходи щодо попередження аваршного утворення забруднення.
Слiд зауважити, що до 2005 р. еко-лопчна полiтика GC переважно була ско-нцентрована на заходах типу «кшець труби» (end-of-pipe), тобто зменшенш обсягiв викидiв забруднюючих речовин безпосередньо в довкшля, що не завжди супроводжуеться скороченням обсягiв ix утворення безпосередньо у процесi виро-бництва. Екологiчна якiсть продукцп майже не регулювалася за виключенням обмежень на вмют небезпечних сполук в електричному обладнанш, заборони на використання у виробницга продукцп канцерогенних речовин та особливих вимог щодо використання пестицидiв i бактерицидiв [12, с. 261]. Проте процеси штеграцп та глобалiзацii призвели до ускладнення мошторингу походження та безпечносп для НПС компоненпв продукцп в ланцюгах виробництва. Саме тому майже неможливо стало визначити вплив кшцево'1 продукцп на довкiлля та можливють ii безпечно'1' переробки. Для виршення цих проблем та пiдвищення безпеки продукцп для населення та довкшля в €С вживаються заходи щодо еколог1чногорегулювання продукцп.
Значним кроком уперед у цьому питанш стало прийняття Директиви 2009/125/СС [9], яка встановлюе правила проектування та виробництва продукцп, пов'язано'1' з використанням енергл (тоб-
то це або продукщя, для роботи яко'1' пот-рiбно електричне живлення, або вона е складовою частиною тако'1' продукцп). Очшуеться, що ця Директива сприятиме ращональному використанню енергп та, як наслщок, зменшенню викидiв парни-кових газiв.
Також важливе значення в екологь чному регулюваннi продукцп мае еколо-гiчне маркування - «Квпка» (Flower eco-label). Ним позначаються товари, якi впродовж свого життевого циклу мають незначний або позитивний вплив на до-вкiлля порiвняно з шшими товарами rid само'1' товарно'1' групи [12, с. 263].
Використання еколопчного маркування продукцп та реалiзацiя широких iнформацiйниx програм серед населення мають змiнити поведiнку споживачiв, пiдвищити рiвень ix еколопчно'1' свщомо-стi та сприяти зменшенню забруднення НПС. Але дос ця шщатива мала обме-жене застосування через те, що еколопч-не маркування не е однозначним свщ-ченням якост товару в iншиx, вщмшних вiд охорони довкiлля, аспектах або не е ознакою його переваги над товарами-конкурентами [12, с. 267]. Тим не менш еколопчне регулювання продукцп про-довжуе розвиватися, в тому чист завдяки використанню еколопчних податкiв.
Таким чином, еколопчне регулювання економши в крашах GC мае чiткi та ретельно розроблеш правовi рамки. В Укрш'ш також iснуе природоохоронне законодавство; незважаючи на наявнють Водного, Земельного кодекав, Кодексу про надра та Закону Украши «Про охо-рону атмосферного пов^ря», законодав-ство про охорону рослинного та тварин-ного свiтiв, потрiбно виконати аналiз щодо його вщповщносп европейському та визначити, в якому напрямi мае вщбува-тися наближення в^чизняного природо-охоронного законодавства до законодав-ства €С, що потребуе додаткових дослщ-
жeнь. Пpoтe вжe зapaз мoжнa cтвepджy-вати, щo в У^шт нeoбxiднo poзpoбити нopмaтивнo-зaкoнoдaвчy базу щoдo e^-лoгiчнoгo peгyлювaння пpoдyкцiï, виpoб-ництв й eкoлoгiчнoгo мapкyвaння.
Нaпрямu нaблuжeння eкологiчного рeгулювaння сфeрu поводжeння з ТПВ в Укран до еврошйського
Чepeз значш oбcяги yтвopeння та нaкoпичeння вiдxoдiв у НПС (лишe у 2012 p. у ^arnax Gвpoпи ïx yтвopилocя вiд 271 дo 694 кг на душу нaceлeння [21]) ocoбливe знaчeння для кpaïн-члeнiв GC мае npaeoee peгyлювaння сфepu meepdux no6ymoeux eidxodie.
Бшьшють дoкyмeнтiв щoдo peгyлю-вання cфepи вiдxoдiв (як пpoмиcлoвиx, так i ТПВ), були ^ийнят в 1975-1996 pp. Gвpoпeйcькoю кoмicieю. Ocнoвним дo-кyмeнтoм у цiй cфepi ввaжaeтьcя Рaмкoвa Диpeктивa пpo вiдxoди 75/442/GEC, щo пpoйшлa пpoцeдypy ^диф^а^'! у 2006 p. (^ли 1'й бyлo пpивлacнeнo нoмep 2006/12/GC). У 2008 p. даний дoкyмeнт бyлo пepeглянyтo та дoпoвнeнo, пicля чoгo йoмy бyлo пpиcвoeнo нoмep i наз-ва «Рaмкoвa Диpeктивa пpo вiдxoди 2008/98/GC» [22]. Цieю Диpeктивoю вcтaнoвлeнo зoбoв'язaння щoдo пoпepe-джeння yтвopeння вiдxoдiв, змeншeння ïx кiлькocтi та piвня нeбeзпeчнocтi, poзвит-ку та впpoвaджeнню eкoлoгiчнo чиcтиx тexнoлoгiй у виpoбництвo, випycк бeзпe-чнiшoï для НПС на вcix eтaпax життeвoгo циклу пpoдyкцiï, пiдвищeння eкoлoгiчнoï бeзпeки мicць poзмiщeння вiдxoдiв i ^н-тpoлю за cфepoю ТПВ на нaцioнaльнoмy piвнi, лiцeнзyвaння дiяльнocтi, пoв'язaнoï з вiдxoдaми. Зoкpeмa, кpaïни-члeни GC пoвиннi викoнaти чoтиpи ocнoвнi вимo-ги:
1) cтвopити cтимyли для загоб^ан-ня yтвopeнню вiдxoдiв ^6o, пpинaймнi, змeншeння ïx oбcягiв та маот);
2) cтимyлювaти пoвтopнy пepepoб-ку, пoвтopнe викopиcтaння, вiднoвлeння вiдxoдiв, викopиcтaння вiдxoдiв як джe-peлa oтpимaння e^prii';
3) зaбeзпeчити пepepoбкy aбo зни-щeння вiдxoдiв бeз зaгpoзи життю i здo-poв'ю нaceлeнню та бeз викopиcтaння шкiдливиx для НПС мeтoдiв iз зaбopo-нoю на бeзкoнтpoльнe знищeння вiдxoдiв (cтиxiйнi звалища, cпaлювaння cмiття бeз вiдпoвiдниx дoзвoлiв тoщo);
4) OTprara poзвиткy мepeжi OTe^a-лiзoвaниx пiдпpиeмcтв з пepepoбки вщ-xoдiв, яю мають викopиcтoвyвaти най-кpaщy з дocтyпниx тexнoлoгiй, щo нe пoтpeбye нaдмipниx витpaт.
Рaмкoвy Диpeктивy 2008/98^С дo-пoвнюють iншi нopмaтивнi дoкyмeнти. Так, Рiшeнням Gвpoкoмiciï 2000/532/GC вcтaнoвлюeтьcя пepeлiк вiдxoдiв, а caмe ïx клаотфшащя iз зaзнaчeнням вiдмiннoc-тeй мiж нeбeзпeчними i бeзпeчними вщ-xoдaми. Цe piшeння тicнo пoв'язaнe з Ди-peктивoю 2008/98/GC, е ïï пpoдoвжeнням i дeтaлiзaцieю.
Диpeктивoю 1999/31/GC «Пpo зaxo-poнeння вiдxoдiв на пoлiгoнax» вcтaнoв-лeнo, щo зaxopoнeння вiдxoдiв дoпycкa-eтьcя лишe на oблaднaниx iз дoтpимaн-ням вcix eкoлoгiчниx вимoг i cтaндapтiв, щo зaбeзпeчyють зaпoбiгaння aбo матеи-мaльнo мoжливe cкopoчeння нeгaтивнoгo впливу на НПС, пoлiгoнax, а ташж ви-знaчeнo гpaдaцiю cмiттeвиx пoлiгoнiв зaлeжнo вiд клaciв нeбeзпeки вiдxoдiв iз вiдпoвiдними тexнiчними вимoгaми дo ïx oблaштyвaння та eкcплyaтaцiï. Уа зaxoди з Диpeктиви 1999/31/GC мали бути peaлi-зoвaнi дo 16 липня 2001 p., пpoтe внаош-дoк вcтyпy дo GC нoвиx члeнiв цeй дoкy-мeнт ^ втpaтив чиннocтi [22].
Диpeктивoю 2000/76^С зaпpoвaд-жeнo зaxoди щoдo зaпoбiгaння aбo змeн-шeння зaбpyднeння aтмocфepнoгo пoвiт-pя, вoди i зeмлi, якe мoжe виникнути пpи оталюванш вiдxoдiв aбo пoв'язaниx iз
цим процесами, а також скорочення ри-зику вщ даного виду поводження з выходами для здоров'я населення. Так, щею Директивою вводиться вимога про обо-в'язкове отримання спещального дозволу на здшснення дiяльностi зi спалювання вiдходiв i встановлено лiмiти на викиди та скиди певних забруднюючих речовин, до яких, зокрема, належать солi важких металiв, дюксини, фурани, чадний газ, пил, дюксид сiрки, оксиди азоту та ш. Окрема вимога стосуеться поводження iз золою: !'!' кiлькiсть мае бути мшмальною та при можливостi - пщлягати переробцi. При транспортуваннi сухо!' золи слщ до-тримуватися заходiв щодо запобiгання !'!' поширенню в повпр^ для чого слiд проводите вщповщш тести [23].
Проте наразi спалювання та похо-вання вiдходiв не е прiоритетними способами поводження з вщходами у СС. Першi позицп в цьому сенсi належать скороченню утворення вiдходiв у джере-ла, на другому мсщ - !'х переробка та повторне використання [23; 38, с. 93].
Перспективним видом вiдходiв, який може бути перероблений i стано-вить до третини всього обсягу ТПВ, що утворюються в краХнах СС, е тара i тарш матерiали. Поводження з ними регулю-еться Директивою 94/62/СС. Основними причинами прийняття дано!' Директиви, окрiм необхщносп зменшення обсягiв вiдходiв на звалищах, була потреба у створенш мережi спецiалiзованих пщп-риемств i оргашзацш з переробки тари, що мало сприяти захисту конкуренцп в кра'нах СС, де тако!' мережi не було i у виробництвi упаковки використовували-ся матерiали, отриманi з НПС (на вiдмiну вiд кра!'н, де використовувалися бiльш дешевi перероблеш матерiали).
У 2004 i 2005 рр. у зв'язку зi всту-пом до СС нових члешв у дану Директиву було внесено поправки, а в 2014 р. посилено вимоги щодо обсяггв упаковки,
яка пщлягае повторнш переробщ, зокре-ма щодо використання як пакувальних матерiалiв пластикових пакетiв [17].
В Укра!ш труднощi з реалiзацiею та навiть формулюванням не обмежуються принципами екологгчно!' полiтики, але мають свое продовження, зокрема, у сфе-рi екологiчного регулювання сфери поводження з ТПВ.
Безпосередньо регулювання сфери утворення та поводження зi см^ям за-крiплено в Законi Укра!'ни «Про вiдходи» [30], в якому надано визначення основ-ним термшам, що стосуються сфери поводження з вщходами, встановлено спо-соби поводження з ними, права та обов'я-зки громадян i органiв влади, що стосуються сфери поводження з вщходами. У цьому Закош також видшено основш способи поводження з вщходами в Укра-iнi [30, ст. 1]: обробка (переробка), утиль защя, знищення, знешкодження, захоро-нення та сортування.
Проте, виходячи з вщомих у св^о-вiй та европейськiй практицi способiв поводження з вiдходами [14, с. 21], мож-на дiйти висновку, що наведений у Зако-ш Укра!'ни «Про вiдходи» перелiк спосо-бiв поводження з вiдходами е неповним та не враховуе рiвень розвитку техшки i технологiй у цш сферi, а також кращий зарубiжний, зокрема европейський, дос-вщ.
Останне стосуеться сортування, яке розглядаеться лише як механiчний про-цес, тодi як наразi у свт вiдомi такi способи сортування вiдходiв, як гiдросепа-ращя, видiлення металовмiсних фракцiй вiдходiв, хiмiчне сортування тощо. Тобто таке вузьке трактування способiв поводження з вщходами законодавством кра-!'ни може в перспективi та з урахуванням шституцшних особливостей Укра!'ни створити для контролюючих органiв мо-жливостi накладення штрафiв, судових позовiв тощо за порушення законодавст-
ва навт за yмoви знижeння зaбpyдню-вaчeм нeгaтивнoгo впливу на дoвкiлля вiдxoдiв.
У кoнтeкcтi пoвoджeння з ТПВ oco-бливий iнтepec cтaнoвить cт. 35-1 Зaкoнy У^аши «Hpo вiдxoди» - «Вимoги щoдo пoвoджeння з пoбyтoвими вiдxoдaми». У нш визнaчeнo вимoги щoдo poздiльнoгo збopy та copтyвaння cмiття, йoгo збepi-гання на cпeцiaльнo oблaднaниx пoлiгo-нax, а тaкoж тepмiчнoï o6po6^ на OTe^-aльнo oблaднaниx пiдпpиeмcтвax. Пoдiб-нi зaxoди мають rapara cкopoчeнню нeгaтивнoгo впливу cмiття на НПС. Кpiм тoгo, у цш cтaттi aкцeнт зpoблeнo на да-oбxiднocтi зacтocoвyвaти тexнoлoгiï та cпocoби пoвoджeння з ТПВ, щo зaбeзпe-чують бiльший cтyпiнь ïx пoвтopнoï те-pepoбки, а cпaлювaння poзглядaeтьcя як кpaйнiй зaxiд i е мoжливим тiльки з мe-тою oдepжaння тeплoвoï тa/aбo eлeктpи-чнoï e^prii". Тoбтo дана cтaття Зашну У^аши «Пpo вiдxoди» вiдпoвiдae eвpo-пeйcьким тeндeнцiям та вимoгaм у cфepi пoвoджeння з ТПВ.
Hapaзi в У^шт нeмae нe тшьки пepeдбaчeниx cт. 35-1 poзpoблeниx та зaтвepджeниx мeтoдик poздiльнoгo збopy ТПВ, aлe i нaвiть зaкpiплeнoгo зaкoнo-дaвcтвoм ^аши визнaчeння тepмiнa «твepдi пoбyтoвi вiдxoди». Тoбтo на тд^ тaвi зaзнaчeнoï cтaттi Зaкoнy мoжнa зpo-бити виcнoвoк, щo «виpoбники» гобуто-виx вiдxoдiв пoвиннi пpoвoдити copтy-вання (а opгaни влади вимагати вщ ниx цьoгo) навт piдкиx i гaзoпoдiбниx пoбy-тoвиx вiдxoдiв, щo е пpoблeмaтичним у ви^нанш. Кpiм тoгo, вiдкpитим залиша-eтьcя питання пpo нaявнicть iнфpacтpyк-тypи для opгaнiзaцiï poздiльнoгo збopy ТПВ та ïx пoвтopнoï пepepoбки.
Щo cтocyeтьcя caнiтapнo-гiгieнiч-ниx вимoг, якi мають зacтocoвyвaтиcя дo мюць збepiгaння вiдxoдiв (cмiттeвиx пo-л^шв), а тaкoж пiдпpиeмcтв з ïx тepмiч-нoï oбpoбки, тo вoни е зacтapiлими, щo
пpизвoдить дo yзaкoнeння збepiгaння вiдxoдiв у нeпpиcтocoвaниx для цьoгo мicцяx та на тepитopiяx [38, c. 64].
Cьoгoднi в У^шт мае мicцe тевна «вiдipвaнicть» i бeзcиcтeмнicть нopмaти-внo-зaкoнoдaвчиx aктiв у cфepi пoвo-джeння з ТПВ, у тoй чac як ïï peгyлювaн-ня мае здiйcнювaтиcя на пiдcтaвi пeвнoï пpoгpaми, яка oxoплюe eкoнoмiчнi, eкo-лoгiчнi acпeкти, а тaкoж пepeдбaчae poз-poбкy та пpийняття вiдпoвiдниx нopмa-тивнo-зaкoнoдaвчиx aктiв, якi мають вщ-пoвiдaти eвpoпeйcьким. З ypaxyвaнням вищeвиклaдeнoгo пepeд ypядoм Укpaïни пocтae завдання poзpoбки цiлicнoгo i cиc-тeмaтизoвaнoгo пaкeтa нopмaтивнo-зaкoнoдaвчиx aктiв у cфepi пoвoджeння з ТПВ, пoгoджeнoгo iз зaкoнoдaвcтвoм GC. Для ^oro, зoкpeмa, пoтpiбнo:
1) poзpoбити нацюнальну cтpaтeгiю (пpoгpaмy) пoвoджeння з ТПВ;
2) у paмкax вищeзгaдaнoï cтpaтeгiï ввecти (вдocкoнaлити, дooпpaцювaти) зaкoни У^аши з poздiльнoгo збopy та пepepoбки ТПВ, caнiтapнo-гiгieнiчнi пpa-вила щoдo oблaштyвaння cмiттeвиx пoлi-гoнiв, тexнiкo-eкoлoгiчнi вимoги дo cмiт-тecпaлювaльниx зaвoдiв та iншиx пiдпpи-eмcтв з тepмiчнoï oбpoбки ТПВ;
3) poзpoбити на piвнi мicцeвиx op-гашв влади мeтoдики та мexaнiзми poз-дiльнoгo збopy ТПВ, щo зaзнaчeнo у cт. 35-1 Зaкoнy У^аши «Пpo вiдxoди» та вpaxoвye зaкoнoдaвcтвo GC у цiй cфepi;
4) poзpoбити нopмaтивнo-зaкoнo-дaвчi акти У^аши, щo пepeдбaчaють фiнaнcoвy вiдпoвiдaльнicть зaбpyднювa-чiв за пopyшeння пpaвил poздiльнoгo збopy та пepepoбки ТПВ, визначають opгaни, вiдпoвiдaльнi за кoнтpoль за здш-cнeнням poздiльнoгo ТПВ та ïx пepepoб-кoю, а ташж cфepy кoмпeтeнцiï та пoв-нoвaжeння циx opгaнiв.
Oкpeмo нeoбxiднo пiдкpecлити, щo пoдiбнi пpoгpaми i нopмaтивнo-зaкoнo-дaвчi акти мають poзpoблятиcь у тюнш
cпiвпрацi оргашв влади з екологами та економютами, щоб y зазначених документах бyла врахована нeобхiднicть оторочена обcягy ТПВ та ïx негативного впливу на НПе до мiнiмального.
Наближення cucmeMu в^ч^нян^ eкологiчнuх податтв до eeponeücbKux
Щодо безпотередньо еколопчного оподаткyвання як одного з ефективних eкономiчних iнcтрyмeнтiв eкологiчного регулювання eкономiки cлiд зазначити таке.
У ее еколопчш податки з 1992 р. ввдграють значнy i в^ важливiшy роль y полiпшeннi стану довкiлля та загально'1 еколопзацп («озеленены») eкономiки. Проте надходження вiд них y вщноотому виражeннi порiвняно з, наприклад, над-ходженнями ПДВ [28], e незначними та в тередньому у 2009-2013 рр. отлали 2,362,45% ВВП цього об^днання. Hайнижчi показники мали мюце в кпани (1,55% ВВП краши у 2012 р.), найвищi - у Дани (4,25% ВВП у 2013 р.). Проте в абюлют-ному вираженш надходження еколопч-них податкiв у деяких «старих» крашах -членах ее перевищують рiчнi бюджети менш розвинутих краш cвiтy. Так, наприклад, у Великобританп у 2012 р. було заф^овано рекордну для ща краши cyмy надходжень вiд eкологiчних подат-юв - 51,2 млрд eвро. Рекордним для Hi-меччини cтав 2011 р. (58,7 млрд eвро), хоча показники надходжень вщ еколопч-них податкiв у цiй кршш e традицiйно виcокими в абcолютномy вираженш й у 2009-2013 рр. перевищували 55 млрд eвро [11].
У 13 крашах, яю приeдналиcя до ее толя квiтня 2004 р., надходження вщ eкологiчних податкiв у 2009-2013 рр. в абшлютному вираженш дошть вiдрiз-няютьcя: лiдeром з надходжень e Польща (9,71 млрд eвро у 2012 р.), наймeншi над-
ходження - на Ki^i (0,03 млрд eвро у 2010-1013 рр.). У той же чаc у вщноото-му виражeннi надходження в цих крашах перебувають приблизно на тередньому для ее рiвнi. Пeршi позицп займаe Сло-вешя з 3,87% ВВП у 2013 р., а найнижчi показники - у Лит (1,64% ВВП у 2013 р.) [11].
Aналiз розподшу надходжень еко-логiчних податкiв за cфeрою заcтоcyван-ня в окремих крашах ее 1 пiдтвeрджye важливе значення в еколопчному регу-люванш eкономiки цього об'eднання енергетичних податюв: у 2013 р. бiльшe 50% вcieï cyми надходжень eкологiчних податюв у цих крашах припадало cамe на них (див. таблицю).
Другими за значенням e траноторт-ш eкологiчнi податки, а податки за за-бруднення довкiлля та користування природними рecyрcами в cyмi зазвичай не перевищують 5% загально'1 cyми надходжень eкологiчних податкiв. Виклю-ченням з цього правила e Хорватя, яка cтала членом ее у 2013 р. Можливо, тим, що ця краша не встигла гармошзувати cвоe податкове та еколопчне законодав-cтво з вимогами ее, пояcнюeтьcя те, що у 2013 р. податки за забруднення та користування природними рecyрcами ста-новили тут майже 20% (найвищий показ-ник теред краш ее). Приблизно таку cа-му cyмy надходжень було отримано в цш кршш вiд eкологiчних транcпортних по-даткiв. У той же чаc cyciднi з Украшою Польща, Румушя та Чeхiя мають cхожy зi «cтарими» членами ее cтрyктyрy розподшу надходжень вщ eкологiчних подат-кiв (див. таблицю).
1 У таблиц наведено краïни-лiдeри ее (Франщя, Hiмeччина), краши з виcокими рiвнями надходжень вiд eкологiчних податкiв (Великоб-ританiя), краши з довгою icторieю еколопчного регулювання (Hорвeгiя, Швещя), краши, що ме-жують з Украшою та/або нещодавно увшшли до
cs^ïy ее.
Таблиця
Надходження екологiчних податюв за сферами застосування _в деяких кратах СС (станом на 2013 р.) 1_
Кра1на Еколопчш податки, всього 1з них:
енергетичш за забруднення та користування при-родними ресурсами транспорты
млрд евро % млрд евро % млрд ев-р° % млрд евро %
СС 331,4 100 248,5 75,0 16,3 4.9 66,6 20,1
Чехiя 3,4 100 3,1 92,7 0,1 0,6 0,2 6,7
Дашя 10,8 100 6,3 58,4 0,7 6,1 3,8 35,4
Нiмеччина 57,6 100 46,9 81,3 1,3 2,3 9,4 16,4
Францiя 42,9 100 33,9 79,0 3 7 6,0 14,0
Хорватiя 1,5 100 0,9 58,6 0,3 18,6 0,3 22,8
Польща 9,4 100 8,3 87,6 0,3 4,3 0,8 8,1
Румушя 3,0 100 2,5 86,2 0,0 0,4 0,4 13,5
Фiнляндiя 5,9 100 4,0 66,6 0,1 2,1 1,9 31,3
Швецiя 10,3 100 8,3 80,3 0,1 1,2 1,9 18,5
Великобританiя 50,9 100 36,6 72,0 1,8 3,5 12,5 24,5
Норвегiя 9,3 100 4,7 50,7 0,4 4,7 4,1 44,6
1 Складено за джерелом [11], розрахунки автора.
Щодо ставок еколопчних податюв, то 1х аналiз ускладнений через значнi розбiжностi в базах оподаткування. Однь ею з причин цього явища е те, що лише оподаткованих енергоресурав у кранах СС iснуе велика кшькють. Тому виникла потреба в застосуванш розрахунково! одиницi вимiру для порiвняння ставок цього податку мiж кранами. Нею стала ставка енергетичного податку, конверто-вана у евро в розрахунку на тонну вики-дiв СО2. У кранах СС ця ставка колива-еться в межах вщ 20 евро/т СО2 (Австрiя) до 90 евро/т СО2 (Норвегiя) [16, с. 62]. Разом з тим ставка енергетичного податку виключно на моторш палива складае вщ 130 евро/т СО2 (Iспанiя) до 260 евро/т СО2 (Великобританiя) [16, с. 47].
В Укршш ситуацiя з екологiчним оподаткуванням, так само як i з законо-давчо-нормативним забезпеченням еко-лопчного регулювання економiки наразi
складаеться прше, нiж у СС, хоча в останш 4-5 рокiв е позитивш зрушення.
Так, завдяки прийняттю Податково-го кодексу, з'явився екологiчний податок, що успадкував ознаки збору за забруд-нення НПС, який використовувався ра-нiше. Так само, як i збiр за забруднення НПС, еколопчний податок не можна однозначно класифшувати за сферою застосування: вш включае елементи енергетичного еколопчного податку та податку за забруднення НПС, оскшьки вщповщно до ст. 243 i ст. 244 Податкового кодексу [41] ним оподатковуються як викиди за-бруднюючих речовин, пов'язанi з енерге-тичним сектором економши i викорис-танням палива в транспорт^ так i викиди, скиди забруднюючих речовин i утворен-ня вiдходiв, якi не можуть бути безпосе-редньо пов'язаш iз зазначеними сферами.
Проте в еколопчному податку е ряд вщмшностей вiд цього збору, зокрема
пщвищення бшьш нiж у 15 разiв ставок за викиди забруднюючих речовин стаць онарними джерелами забруднення та ро-зширення перелiку оподатковуваних ви-дiв палива. Окремим пунктом встановле-но ставку екологiчного податку за викиди стацюнарними джерелами забруднен-ня СО2 [41, п. 243.3].
Також до еколопчних належать платежi за користування природними ресурсами: збiр за спецiальне викорис-тання води, плата за користування над-рами, збiр за спецiальне використання лiсових ресурав [41].
В Укра!ш надходження вщ екологь чних платеж1в (екологiчний податок та вищезазначеш платежi за користування природними ресурсами) навпь пiсля на-буття чинностi Податковим кодексом не перевищували 0,6% ВВП, що було, при-наймш, у 6 разiв нижче за аналогiчнi по-казники в СС та в 300 разiв менше за щ надходження в абсолютному вираженш. У кризовому 2014 р. надходження вщ еколопчних податюв не перевищували 0,24% ВВП кра!'ни, що було вже в 10 ра-зiв нижче за значення середнього по СС показника [11, 34].
Щодо розподшу надходжень вщ екологiчних податкiв за сферами засто-сування, то в Укра!ш на частку платеж1в за спещальне використання природних ресурсiв припадае 50-59% надходжень вщ екологiчних платежiв, що вище за аналопчш показники СС. Вщповщно, частка енергетичних екологiчних подат-кiв, до яких в Укра!ш можна було вщнес-ти еколопчний податок на викиди в ат-мосферне повiтря забруднюючих речо-вин пересувними джерелами забруднення (ст. 244 Податкового кодексу Укра!'ни) та податок на викиди в атмосферне повпря СО2 стацiонарними джерелами забруд-нення (ст. 243 п. 4 Податкового кодексу Укра!'ни), значно нижче за европейську. Точно визначити обсяг таких надходжень в Укра!ш складно, оскшьки наразi вони е
складовими еколопчного податку та окремо не видшяються, проте вiдомо, що, наприклад, податок на паливо у 2014 р. в Укра!ш становив лише 0,02% ВВП [34]. Ураховуючи те, що в грудш 2014 р. ст. 244 було виключено з Податкового кодексу, можна очшувати, що у 2015 р. частка енергетичних податюв у структурi еколопчних податюв Укра!'ни ще змен-шиться.
У рамках виконання Угоди про асо-щащю з СС уряду Укра!'ни потрiбно пе-реглянути структуру еколопчних подат-кiв з метою !'!' гармошзацп з европейсь-кою та значно пiдвищити частку енергетичних податюв у ВВП кра!'ни. Про це, зокрема, вже наголошувалося в робот О. Веклич [27]. Однак таю змши слщ здшснювати з урахуванням надходжень вщ екологiчного податку на викиди в атмосферне пов^ря СО2 стацiонарними джерелами забруднення, статистично!' iнформацii щодо яких наразi немае. Також доцшьно дослiдити обгрунтованiсть виключення податку за викиди забруд-нюючих речовин пересувними джерела-ми забруднення з Податкового кодексу з урахуванням впливу саме транспорту на забруднення довкiлля.
Окремо слщ пщкреслити, що ставки еколопчних податюв в Украiнi значно нижче за европейсью. Так, наприклад, тсля рiзкоi змiни курсу валют ставки еколопчного податку на бензин неетило-ваний в УкраХш у 2014 р. були приблизно у 140 разiв менше за мшмальш европей-ськi, в той час як у 2013 р. - у 60 разiв.
Тобто якщо в цшу бензину етило-ваного в УкраХш у 2013 р. включалося лише 5,03 коп./л (6,49 коп./л у 2014 р.) еколопчного податку на цей вид палива, то при пщвищенш ставок еколопчного податку до европейського рiвня ця сума мала зрости до 3,02 грн/л у 2013 р. та 9,08 грн/л у 2014 р. А з 2015 р., як зазна-чено вище, в УкраХш еколопчний пода-ток на паливо було скасовано, що не
сприяе наближенню до европейських стандарт.
Крiм цього, запропонована в Пода-тковому кодексi Украши ставка податку за викиди СО2 (0,26 грн/т) наразi майже у 2000 разiв нижче за мiнiмальну европей-ську.
Автори проекту Закону про внесен-ня змш до Податкового кодексу Украши щодо податково! лiбералiзацп [42] про-понують пiдвищити майже на 27% ставки еколопчного податку в Укрш'ш, в тому числi за викиди СО2. Проте таке тдви-щення можна розцiнювати не як набли-ження до европейських стандартiв, а як намагання врахувати в цих ставках вплив iнфляцiйних процесiв у 2014 р., яке, зва-жаючи на деякi попереднi оцiнки [35], у 2015 та 2016 рр. вже не буде актуальним та потребуватиме змш.
У будь-якому випадку при прийн-ятп ршення щодо тдвищення ставок еколопчних податкiв слщ брати до уваги не лише вимоги СС, але i вплив такого тдвищення на економiчних агентсв Украши: воно мае вiдбуватися поступово для того, щоб у забруднювачiв - як тдп-риемств, так i населення - був час на за-провадження екологiчно безпечних тех-нiки i технологiй. Такий тдхщ у перспе-ктивi сприятиме скороченню рiвня за-бруднення в крш'ш та забезпечить посту-пове наближення до европейських стан-дартсв.
Проблемним питанням в Укршш залишаеться екологiчне оподаткування ТПВ. Так, хоча в Податковому кодека зазначено, що в кра'ш стягуеться еколо-пчний податок за розмiщення вiдходiв у спещально вiдведених для цього мюцях чи об'ектах [41, ст. 246]), проте це стосу-еться переважно промислових вiдходiв. Це частково обумовило проблеми з фь нансовим забезпеченням регулювання сфери поводження з ТПВ. Як показуе практика, програми у сферi поводження з ТПВ фшансуються державою в кращому
випадку на 23% [38, с. 139, 156-161], що тдтверджуе необхщнють бiльш активних дiй уряду у сферi поводження з ТПВ.
Зазвичай аналiз рiвня ставок еколопчного податку, надходжень вiд нього та надання рекомендацш щодо вдоскона-лення еколопчного регулювання еконо-мiки в Укршш здiйснювався виходячи з порiвняння ситуацп з екологiчним регу-люванням економши в кранах СС та ш-ших провiдних економiк свпу. Проте цi краши значно випереджають Украшу за рiвнем економiчного розвитку та доходiв на душу населення.
У зв'язку iз зазначеним юнуе iмовi-рнiсть, що спроба встановити в Укршш максимально наближенi до европейських ставки еколопчних податюв може негативно вплинути на дiяльнiсть тдпри-емств кра'1ни (аж до 1'х повно'! зупинки). Це, природно, дозволить скоротити обся-ги викидiв забруднюючих речовин у НПС, але призведе до зростання безро-б^я, соцiальноi напруженостi та погiр-шення соцiально-економiчного стану кра'1ни, що не сприятиме сталому розвитку Украши, досягнення якого також е метою Угоди про асощащю з СС [43, розд. V, ст. 289]. Саме тому ще раз потрь бно наголосити на важливосп здшснення ретельних розрахунюв та дослiджень, яю мають передувати пiдвищенню ставок еколопчних податюв, а також на доцшь-ностi поступового пiдвищення 1'х рiвня в разi прийняття вiдповiдного ршення державою.
Висновки
Наразi перед Украшою постае важ-ливе завдання виконання вимог, зазначе-них в Угодi про асоцiацiю з СС, зокрема, в частиш екологiчного регулювання еко-номiки. Проте в данiй сферi Укра'1на значно вiдстае вщ кра'1н СС. Для подолання цього розриву уряду кршш потрiбно здшснити серiю заходiв.
Так, у частиш вдосконалення нор-мативно-законодавчого забезпечення не-обхвдно:
привести ст. 3 Закону Укра!'ни «Про охорону навколишнього природного се-редовища» у вiдповiднiсть до принципiв европейсько!' еколопчно!' полiтики;
посилити Закон Укра!'ни «Про ос-новнi засади (стратепю) державно!' еколопчно!' полiтики Укра!'ни на перiод до 2020 року» шляхом доповнення пункпв роздiлу 2 прийнятими у краХнах СС принципами еколопчно!' полiтики i кори-гування п. 10 цього роздшу в напрямi бiльш жорсткого формулювання принципу «забруднювач платить»;
розробити нацюнальну стратегiю (програму) поводження з ТПВ;
у рамках вищезгадано!' стратеги ввести (вдосконалити, доопрацювати) закони Укра!'ни з роздшьного збору та переробки ТПВ, саштарно-гшешчш правила щодо облаштування см^евих поль гонiв, технiко-екологiчнi вимоги до смп-теспалювальних заводiв та шших тдпри-емств з термiчноi обробки ТПВ;
розробити на рiвнi мюцевих органiв влади методики та мехашзми роздiльного збору ТПВ, що зазначено у ст. 35-1 Закону Укра!'ни «Про вщходи», з урахуван-ням законодавства СС у цш сферi;
розробити нормативно-законодавчi акти Укра!'ни, що передбачають фшансо-ву вщповвдальшсть забруднювачiв за порушення правил роздшьного збору та переробки ТПВ, визначають органи, вщ-повщальш за контроль за здшсненням роздiльного ТПВ та його переробки, а також сферу компетенцп та повноважен-ня цих оргашв.
У частинi вдосконалення екологгч-ного оподаткування в Укра'ш:
переглянути структуру еколопчних податкiв з метою !'!' гармошзацп з евро-пейською;
пвдвищити частку енергетичних по-даткiв у ВВП кра!'ни;
здiйснити дослiдження щодо обгру-нтованостi виключення податку за вики-ди забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення з Податкового кодексу з урахуванням впливу забруд-нення довкшля саме транспортом та европейсько!' практики;
розробити та запровадити економь чш шструменти екологiчного регулю-вання сфери поводження з ТПВ (застав-но-поворотна система, еколопчш подат-ки тощо).
Виходячи з особливостей економiч-ного розвитку Укра!'ни, змiни у структурi екологiчних податюв та пiдвищення !'х ставок мають здшснюватися з урахуван-ням не лише вимог СС, але i впливу такого тдвищення на економiчних агентiв Укра!'ни: воно мае вщбуватися поступо-во, для того щоб у забруднювачiв - як тдприемств, так i населення був час на запровадження еколопчно безпечних техшки i технологiй.
Виконання наданих рекомендацш сприятиме створенню бiльш послщовно!' екологiчноi полiтики, пiдвищенню ефек-тивносп екологiчного оподаткування та зближенню стандартв i норм охорони довкiлля з европейськими. Це, у свою чергу, мае позитивно позначитися на якосп довкшля, здоров'!' населення Укра-!'ни та сприятиме встановленню тюшших вщносин iз кра!'нами-членами СС.
У будь-якому випадку дослщження е одним iз перших крокiв у визначеннi шляхiв зближення укра!'нських та евро-пейських природоохоронних норматив-но-законодавчих актiв. У цьому напрямi потрiбнi додатковi дослiдження, напри-клад, щодо: наближення впчизняного природоохоронного законодавства до законодавства СС за напрямами «охорона водних ресурсiв», «охорона повiтря», «охорона надр та земельних ресурсiв», «охорона тваринного та рослинного свь тiв»; розробки нормативно-законодавчо!' бази з еколопчного регулювання проду-
кцп, виробництв й еколопчного марку-вання, розробки моделей оцшки впливу такого наближення на eKOHOMi4HHx аген-TiB Украши, змiну напрямiв та обсяпв мiжнародних торговельних операцiй пiд дieю такого наближення тощо, що е пер-спективним напрямом подальших досль джень.
Л1тература
1. Commission Communication: "Addressing the challenge of water scarcity and droughts in the European Union" COM(2007) 414 final of 18 July 2007 [Електронний ресурс] // EUR-lex. - Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/? qid=143773 5142694&uri= URISERV:l28196
2. Council Directive 1999/32/EC relating to a reduction in the sulphur content of certain liquid fuels and amending Directive 93/12/EEC of 26 April 1999 // Official Journal. - 11 May. - 1999. - L 121. - P. 1318.
3. Council Directive 91/271/EEC concerning urban waste-water treatment of 21 May 1991// Official Journal. - 30 May. -1991. - L 135. - P. 40-52.
4. Council Directive 96/61/EC concerning integrated pollution prevention and control of 24 September 1996 // Official Journal. - 10 Oct. - 1996. - L 257. - P. 2640.
5. Directive 2000/60/EC of the European parliament and of the Council establishing a framework for Community action in the field of water policy of 23 October 2000 // Official Journal. - 22 Dec. - 2000. -L 327. - P. 1.
6. Directive 2001/80/EC of the European Parliament and of the Council on the limitation of emissions of certain pollutants into the air from large combustion plants of 23 October 2001 // Official Journal. -27 Nov. - 2001. - L 309. - P. 1-21.
7. Directive 2004/107/EC of the European Parliament and of the Council relat-
ing to arsenic, cadmium, mercury, nickel and polycyclic aromatic hydrocarbons in ambient air of 15 December 2004 // Official Journal. - 26 Jan. -2005. - L 23. - P. 3-16.
8. Directive 2008/50/EC of the European Parliament and of the Council on ambient air quality and cleaner air for Europe of 21 May 2008 // Official Journal of the European Union. - 11 June. - 2008. -L152/1. - P. 1-44.
9. Directive 2009/125/EC of the European Parliament and of the Council establishing a framework for the setting of ecode-sign requirements for energy-related products of 21 October 2009 // Official Journal of the European Union. - 31 Oct. - 2009. -L 285. - P. 10-35.
10. Directive 2012/33/EU of the European Parliament and of the Council amending Council Directive 1999/32/EC as regards the sulphur content of marine fuels of 21 November 2012 // Official Journal of the European Union. - 27 Nov. -2012. -L 327. - P. 1-13.
11. Environmental tax revenue [Електронний ресурс] / Офщшний сайт European Commission. Eurostat. - 30 черв. -2015. - Режим доступу: http://appsso.euro-stat.ec.europa.eu/nui/submitViewTableAction. do.
12. EU Environmental policy handbook: A Critical Analysis of EU Environmental Legislation / ed. by S. Scheuer. -Bruxelles: European environmental bureau, 2005. - 344 p.
13. Home R. A short guide to european environmental law / R. Home // Papers in Land Management. - 2007. - №4. -Р. 21.
14. Nag A. Environmental Education and Solid Waste Management / A. Nag, K. Vizayakumar. - New Delhi: New Age International (P) Limited, Publishers, 2005. -95 p.
15. OECD. Taxation, innovation and the environment / OECD. - Paris: OECD Publishing, 2010. - 249 p.
16. OECD. Taxing energy use 2015: OECD and selected partner economies [Електронний ресурс] /OECD. - Paris: OECD Publishing. - 2015. - Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1787/978926423233 4-en. - 150 p.
17. Packaging and packaging Waste [Електронний ресурс] / Сайт European Comission. - Режим доступу: http://ec. europa.eu/environment/waste/packaging/in-dex_en.htm.
18. Petkova N. Medium-term management of green budget: the case of Ukraine [Електронний ресурс] / N. Petkova, R. Stanek, A. Bularga // OECD: OECD Environmental working papers. - 2011. -March. - 29. - № 31. - 81 p. - Режим доступу: www.oecd.org/env/workingpapers.
19. Polovyan O.V. Main directions of forming state strategy of sustainable regional development in Ukraine: realities and perspectives / O.V. Polovyan, M.G. Kaza-kova // Економша промисловост! - 2014. -№ 1(65). - С. 32-43.
20. Treaty establishing the European Community (Consolidated version 2002) // Official Journal. - 24 Dec. - 2002. - C 325. -P. 0033-0184.
21. Waste - municipal solid waste generation and management [Електрон-ний ресурс] // European Environment Agency. - 6 May. - 2015. - Режим доступу : http://www.eea. europa.eu/soer-2015/ countries-comparison/waste.
22. Waste framework Directive [Еле-ктронний ресурс] / Сайт European Comis-sion. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/ environment/waste/framework/revision.htm.
23. Waste incineration [Електронний ресурс] / Сайт European Comission. - Режим доступу: http://europa.eu/legislation_ summaries/environment/waste_management/ l28072_en.htm.
24. Бюджетний кодекс Украши вщ 08.07.2010 р. № 2456-VI // Вщомосл Верховно'! Ради Украши. - 2010. -
№№ 50-51. - Ст. 572. - (3i змш. та допов.).
25. Валле Й. Путь к современной и устойчивой климатической и энергетической политике [Електронний ресурс] / Й. Валле // Сайт «Германия. Факты». -26 нояб. - 2009. - Режим доступу: http://www.tatsachenueber-deutschland.de/ ru/environment-climate-water-energy/start-seiteklima/trailblazing-and-efficient-renewable-energy.html.
26. Веклич О. Потрiбен «евроремонт» економiчного мехашзму еколопч-ного регулювання / О. Веклич, В. Бугас // Вюник НАН Украши. - 2006. - № 3. -С. 49-57.
27. Веклич О.А. Как навредить экологическому налогообложению? / О.А. Веклич // Зеркало недели. - 2014. -12 сент. - № 32.
28. Гаркушенко О.М. Перспективи застосування в Укрш'ш зворотного мехашзму нарахування зобов'язань з податку на додану вартють / О.М. Гаркушенко // Фшанси Украши. - 2015. - № 5. - С. 8191.
29. Гаркушенко О.М. Принципи еколопчно!' полпики та 'х вплив на еко-лопчне оподаткування: наук. доповщь / О.М. Гаркушенко; НАН Украши, 1н-т економши пром-сп. - Донецьк, 2012. -68 с.
30. Закон Украши "Про вщходи" вщ 05.03.1998 р. № 187/98-ВР // Вщомос-т Верховно'' Ради Украши. - 1998. -№ 36-37. - Ст. 242. - (3i змш. та допов.).
31. Закон Украши "Про основш засади (стратегию) державно'' еколопчно'' полпики Украши на перюд до 2020 року" вщ 21.12.2010 р. № 2818-VI // Вщомосл Верховно'' Ради Украши. - 2011. - № 26. -Ст. 218.
32. Закон Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 25.06.1991 р. № 1264-XII // Вщомосл Верховно'' Ради Украши.- 1991. - № 41. -Ст. 546. - ^i змш. та допов.).
33. Заниздра М.Ю. Методика оценки дополнительных расходов на предприятии при переходе на экологические стандарты ЕС в сфере охраны атмосферного воздуха / М.Ю. Заниздра // Економь ка промисловосп. - 2015. - №2 (70). -С.108-119.
34. Звп про виконання Зведеного бюджету Укра!ни станом на 1 ачня 2014 р. [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Державно! казначейсько! служби Укра!-ни. - Режим доступу: http://www.treasury. gov.ua/main/uk/doccatal og/list? currDir=212 666&&documentList_stind=21.
35. Индекс инфляции (Украина) [Электронный ресурс] // Минфин: финансовый портал. - Режим доступа: http://index.minfin.com.ua/index/infl/?2014.
36. Мщенко В. Дieвiсть економiч-них пщойм еколопчно! полiтики (чи «за-бруднювач платить»?) / В. Мщенко // Економiка Укра!ни. - 2002. - № 7. -С. 62-69.
37. Мщенко В. Фiнансування при-родоохоронно! сфери (чи е критерiй дос-татносп?) / В. Мiщенко // Економша Укра!ни. - 2008. - № 8 (561). - С. 46-55.
38. Мщенко В.С. Оргашзацшно-економiчний механiзм поводження з вщ-ходами в Укршш та шляхи його вдоско-налення / В.С. Мщенко, Г.П. Виговсь-ка. - К.: НВП "Видавництво "Наукова думка" НАН Укра!ни", 2009. - 296 с.
39. Наказ Мшютерства охорони навколишнього природного середовища та ядерно! безпеки i Державно! податко-
во! адмЫстрацп Укра!ни "Про затвер-дження 1нструкш! про порядок сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища" вiд 19.07.1999 № 162/379 // Офщшний вюник Укра!ни. -1999. - № 32. - Ст. 148. - (3i змш. та допов.).
40. Налоговая политика: методология, теория и практика: моногр. / В.П. Вишневский, О.В. Виецкая, Ю.А. Мазур и др.; под общ. ред. В.П. Вишневского / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2011. - 528 с.
41. Податковий кодекс Укра!ни вщ 02.12.2010 р. № 2755-VI // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни.- 2011. - № 1314/15-16/17. - Ст. 112. - (3i змш. та допов.).
42. Проект Закону про внесення змш до Податкового кодексу Укра!ни щодо податково! лiбералiзацi! № 3357 вщ 26.10.2015 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада Укра!ни: офщшний веб-портал. - Режим доступу: http://w1.c1. rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511= 56874.
43. Угода про асошашю мiж Укра-!ною, з одше! сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським ствтовариством з атомно! енергл i !хшми державами-членами, з шшо! сторони [Електронний ресурс] // Верховна Рада Укра!ни: офь цшний веб-портал. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/984_0 11/page.
Надшшла до редакцИ 28.09.2015 р.
