CC BY
17
Узагальнений анашз вкладених кошлв на охорону навколишнього природного середовища у 2000-2002 рр. свщчить, що необхщно розширюва-ти перелш конкретних природоохоронних заход1в, яК потребують подальшо-го розвитку.
Проведений анал1з надходження i використання кошт1в-фонд1в охоро-ни навколишнього природного середовища засвщчуе:
• при вiдсутностi комплексного еколого-еконо]шчного пi1дходу до вирiшення проблем збереження навколишнього природного середовища, виникае загро-за погiршення його стану;
• система еколопчних платежiв створюе фшансову основу природоохоронно! дiяльностi;
• формуе економiчний мотивацiйний iнструментарiй зниження деструктивного впливу на природне середовище;
• процеси покращання чи попршення стану навколишнього середовища пов'язанi з економiчними втратами чи вигодами, цшеспрямоване його покра-щення вимагае вкладення конкретних коштiв.
Лггература
1. Врублевська О.В. Конспект лекцiй з економжи природокористування. - Львiв: УкрДЛТУ, 2003. - 210 с.
2. Довщник з питань економжи та фшансування природокористування i природоохоронно! дiяльностi. - К.: Наука, 2000. - 411 с.
3. Лукьянчиков H.H., Потравный И.М. Экономика и организация природопользования: Учебник для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 454 с.
4. Словарь иностранных слов. - 17-е изд., испр. - М.: Русский язык, 1988. - 608 с.
УДК 502:330 Acnip. П. С. Михаленич - УкрДЛТУ
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д РЕАЛ13АЦП ЕКОНОМ1ЧНИХ MEXAHI3MIB ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО
СЕРЕДОВИЩА
Розглядаються економ1чш мехатзми охорони навколишнього середовища, що застосовуються за кордоном. Охарактеризовано методи економ1чного стимулювання рацюнального природокористування в Росй.
Doctorate P.S. Mykhalenich - USUFWT
Foreign experience of realization of economic mechanisms of protection of
an environment
The economic mechanisms of protection of an environment are considered which are applied abroad. The methods of provision of economic incentives of rational use of a nature in Russia are described.
Бшьшють краш з розвинутою ринковою економшою два десятилггтя тому перейшли вщ галузевого до комплексного регулювання охорони приро-ди. Нове концептуальне вщношення до керування природокористуванням бу-ло закршлено рамковими законами про охорону навколишнього середовища, що були прийнят Япошею - у 1967 р., Швещею - у 1969 р., США - у 1970 р., Великобриташею - у 1974 р., Франщею - у 1976 р. Слщом за прийняттям за-
кoнoдaвчиx aктiв пpo oxopoнy дoвкiлля, a в дeякиx кpaïнax i дo ixmoro пpийняття, пoчaли дiяти зaкoни npo oxopoнy вoд i пoвiтpя, npo кoнтpoль зa вiдxoдaми i npo eкoлoгiчнy eкcпepтизy.
У США poзpoблeнa i зacтocoвyeтьcя нa пpaктицi тaкa cиcтeмa e^TO-мiчниx iнcтpyмeнтiв:
• перша група - плaтeжi зa зaбpyднeння нaвкoлишньoгo cepeдoвищa i плaтeжi зa кopиcтyвaння пpиpoдними бaгaтcтвaми. Одним iз poзпoвcюджeниx мeтo-дiв дepжaвнoгo peгyлювaння пpиpoдooxopoннoï дiяльнocтi e eкoлoгiчнi oo-дaтки. Пoдaтки являють coбoю плaтy зa кoнтpoлюючi дц, викoнyвaнi мк^-вими пpиpoдooxopoнними opгaнaми, i в тaкий coocí6 e rnatoki зa вi1дпoвiднi пocлyги влaди. To6to мoвa йдe opo oлaтeжi зa вi1дшкoдyвaння витpaт нa oxo-po^ i вi1днoвлeння opиpoди. Пoдaткoвa caMe^a зacтocoвyeтьcя для cтвopeн-ня дepжaвнoгo eкoлoгiчнoгo фoндy. Biн викopиcтoвyeтьcя для вiдшкoдyвaн-ня ypядoвиx витpaт та ycyнeння з6итку вщ зaбpyднeння. Ta^ нaopиклaд, y 198б poцi з 8,5 млpд. дoлapiв, щo copямoвyють нa знeшкoджeння cмiтникiв нa 5 po™, oepeдбaчaлocя oдepжaти: 1 млpд. - з фeдepaльнoгo бюджeтy, 2,5 млpд. дoлapiв - зa paxyнoк ooдaткy нa вeликий кaoiтaл, 5 млpд. дoлapiв -зa paxyнoк ooдaткiв нa виpoбництвo тoкcичниx peчoвин. У ooдaткoвy cHOTe-му вxoдять тaкoж oлaтa нa opoдyкцiю, üлaтeжi зa зaбpyднeння y pasi oepeви-щeння вcтaнoвлeнoгo piвня, oлaтa зa кopиcтyвaння.
• друга група - мeтoди cooнyкaльнoгo xapaктepy. У США дo ниx нaлeжaть cyб-c^iï, ooдaткoвi oiльги, бeзopoцeнтнi ooзики i üoзички. Oднaк, нa думку aмe-pикaнcькиx eкoнoмicтiв, yci цi мipи e ooгaними cтимyлятopaми вopoвaджeн-ня мaлoвiдxoдниx тexнoлoгiй, викopиcтaння iншиx eфeктивниx i oщaдливиx coocoбiв бopoтьби зi зaбpyднeнням cepeдoвищa.
• дo третьоЧгрупи нaлeжaть pинкoвi мeтoди, щo в ocтaннi 10-15 poкiв нaмaгa-ютьcя вopoвaдити в США. Дecятки мiльйoнiв дoлapiв були витpaчeнi та e^ coepимeнтaльнi oepeвipки мeтoдiв pинкoвoгo peгyлювaння oepш, нш y 1984 po^ бyлo oгoлoшeнo opo oepex^ дo тopгiвлi дoзвoлaми нa викид y тав-кoлишнe cepeдoвищe.
Один iз пiдxoдiв дo pинкoвиx мeтoдiв oдepжaв нaзвy "bubble-principe" ("бaбл-пpинцип" чи "пpинцип мixypa"). Иoгo еуть пoлягae в тiм, щo пpипyc-тимa нopмa викиду зaбpyднюючoï' peчoвини вcтaнoвлюeтьcя нe для oкpeмoгo джepeлa зaбpyднeння, a для цiлoгo пiдпpиeмcтвa чи групи пiдпpиeмcтв. Пpo "eкoнoмiчнicть" нoвoгo мeтoдy нaвoдять дaнi бaгaтo ^propan^Ë. Дo пpиклaдy "Дюпoн дe Heмyp" вдaлocя знизити iнвecтицü' нa oxopoнy пoвiтpянoгo cepe-дoвищa з плaнoвиx 1 Зб млн. дoлapiв дo 55 млн. дoлapiв. 1нший мeтoд пoв'язa-ний з yгoдaми мiж пiдпpиeмcтвaми i фipмaми - вoни oтpимaли мoжливicть oбмiнювaтиcя пpaвaми m викид зaбpyднюючиx peчoвин y paмкax зaгaльнoгo oбмeжeння нa зaбpyднeння. Eкoнoмiя нa пpиpoдooxopoнниx вклaдeнняx вiд ^oro eкcпepимeнтy oцiнювaлacя в 1988 po^ в 500 млн. дoлapiв. Дo cepeдини 80-x poкiв y США бyлo yклaдeнo пoнaд 2,5 тие. yгoд щoдo пepeдaчi чи пpoдa-жу пpaв нa зaбpyднeння. Утвopeння "нaдлишкiв" cкopoчeння викидiв зaбpyд-дань пpизвeлo дo cтвopeння "eкoнoмiчниx" бaнкiв. Зapaз фyнкцioнyють 5 тa-mx бaнкiв, плaнyeтьcя cтвopити щe 8.
Hoвi мeтoди дaють бiльшe мoжливocтeй для мoдepнiзaцü' пpиpoдooxo-poннoï' дiяльнocтi, викopиcтaння в цiй cфepi пepeдoвoï тexнoлoгü'. Äne вoднo-чac ц мeтoди oбмeжeнi. Boни нe о^ияю^ пoлiпшeнню якocтi нaвкoлишньo-
17б
36ipRHK наyкoвo-тexнiчниx пpаць
го середовища, а лише шдтримують, стабЫзують сформований р!вень заб-руднення. Ц! методи дотепер не застосовуються для охорони водного середовища. Тшьки в штата Висконсин як експеримент увели "бабл-принцип" для захисту вод.
Однак ц! методи неприйнятн! для найбшьш небезпечних забруднень. Саме тому з друго! половини 80-х рок!в у практику Агентства з охорони навколишнього середовища усе актившше впроваджуеться концепщя ризику. Концепщя ризику м!стить два елементи - ощнку ризику 1 керування ризиком. Вона як шструмент економ!чного керування робить у США перш! кроки.
У США спостер!гаеться постшний р!ст витрат на охорону навколишнього середовища. У перюд з кшця 60-х до 80-х рок!в щор!чно витрати шднялися з 1 % ВНП до 2 % ВНП, - з 10 млрд. долар!в наприкшц! 60-х роюв до 77,9 млрд. долар!в у 1986 рощ. Основна частина витрат на охорону навколишнього середовища здшснюеться в приватному шдприемницькому сектора у промисловост! - бшьше 60 % у 1972-1984 роках, у 1986 рощ - 53 % в!д ус!х витрат на боротьбу з! забрудненнями. На частку держави в 1994 рощ припадае бшьш 31 % ус!х засоб!в - 24,5 млрд. долар!в. Частина, що залиши-лася, в!дноситься до сфери особистого споживання.
Не тшьки на заход!, але й у Роси визнаеться, що економ!чн! методи ре-гулювання охорони навколишнього середовища бшьш перспективш й актуальна н!ж адмЫстративно-правов!, оскшьки вони спрямоваш на стимулювання природоохоронно! д!яльност! 1 формують таке поводження шдприемщв, у результат! якого досягаються стабЫзащя чи полшшення стану довкшля.
Одним з головних фактор!в реал!заци природно-ресурсно! полггики Роси е економ!чний мехашзм природокористування, що м!стить у собк обл!к 1 соц!ально-економ!чна ощнка природних ресурс!в, платеж! (податки) за право користування природними ресурсами (рентш платеж!), стимулювання ра-ц1онального природокористування, ф1нансове забезпечення роб1т з охорони 1 в1дтворення природних ресурс1в, зд1йснення 1нвестиц1йно! пол1тики.
Найважлив1шим компонентом економ1чного механ1зму природокорис-тування е платеж1 за користування природними ресурсами 1 забруднення нав-колишнього середовища. Чинним законодавством сформована правова основа для встановлення плати за користування надрами, л1сами, водою, землею й 1ншими видами природних ресурс1в на основ1 рентного п1дходу, як це визна-чено для надр чи ф1ксованих платеж1в. Платеж!, що надходять, розподшяють-ся м!ж федеральним бюджетом 1 бюджетом суб'екта Федераци в пропорциях, встановлених природно-ресурсними законами.
Однак прям! надходження у федеральний бюджет в!д платеж!в за ко-ристування природними ресурсами незначн1 1 становлять усього близько 3 % в!д ус!х доход!в, що надходять, що не здатне повною м!рою компенсувати в!дтворення природних ресурс!в. Збшьшення розм!р!в платеж!в за природо-користування можливе т!льки при зменшенн! ставок !нших податк!в (податку на прибуток шдприемств, доходи ф!зичних ос!б. ПДВ ! т.д.), тому що сумарн! податки, стягнут! з природокористувач!в по окремих природних ресурсах, знаходяться на гранично високому р!вн!.
Пoотyпoвe збiльшeння чaотки плaтeжiв зa пpиpoднi pecypcи в дoxiднiй чaотинi бюджeтy cтaнe нaйвaжливiшoю оклaдoвoю пepeбyдoви пoдaткoвoï' cиcтeми i дaоть змoгy зaбeзпeчити пiдвищeння piвня фiнaноyвaння пpoгpaм i зaxoдiв щoдo вiдтвopeння й oxopoни пpиpoдниx peоypоiв. Пpинципoвi n^xo-ди дo peфopмyвaння оиотeми плaтнoгo пpиpoдoкopиотyвaння говинш бути вiдoбpaжeнi в зaгaльнoмy зaкoнoдaвcтвi npo пpиpoдoкopиотyвaння, a пoдaтки i плaтeжi зa кopиотyвaння пpиpoдними pecypcaми мaють ввiйти в eдинy cro-тeмy пoдaткiв.
Eкoлoгiчнi мexaнiзми peгyлювaння здiйонюютьоя пpийнятoю оиотe-мoю плaтeжiв i лiмiтiв нa пpиpoдoкopиотyвaння, a тaкoж зa дoпoмoгoю no-дaткoвoï пoлiтики. Oонoвними eлeмeнтaми цieï' cиcтeми отaли:
• дoзвoли нa викиди, видaнi peгioнaльними opиpoдними кoмiтeтaми;
• дoгoвopи i лiцeнзiï нa кoмnлeкcнe opиpoдoкopиcтyвaння (y ниx вcтaнoвлю-ютмя opиoycтимi oбcяги викидiв, oлaни npиpoдooxopoнниx зaxoдiв, нopмa-тиви i nopядoк poзpaxyнкy i внeceння oлaтeжiв зa зaбpyднeння нaвкoлишньo-гo cepeдoвищa);
• nлaтeжi зa зaбpyднeння;
• noдaтки i cиcтeмa ooдaткoвиx oiльг зa зaбpyднeння;
• cиcтeмa eкoлoгiчниx фoндiв.
У нaш чaо y Pociйcькiй Фeдepaцiï пpийнятi тaкi види плaтeжiв зa гaлy-зями пpиpoдoкopиотyвaння:
• nлaтa зa opaвo кopиcтyвaння нaдpaми, oлaтeжi нa вi1дтвopeння мiнepaльнo-cи-poвиннoï бaзи;
• лicoвий дoxoд (лicoвi ooдaтi), вi1дpaxyвaння нa вiдтвopeння i зaxиcт лiciв;
• oлaтa зa зaбip вoди opoмиcлoвими oi1дopиeмcтвaми;
• зeмeльний ooдaтoк iз зeмлeкopиcтyвaчa;
• nлaтa зa дoзвiл нa вiдcтpiл opoмиcлoвиx твapин.
Bзaeмoвiднoоини плaтникiв iз пpиpoдooxopoнними opгaнaми буду-ютьоя та oонoвi дoгoвopy i лiцeнзü' m пpaвo кopиотyвaння кoнкpeтним видoм пpиpoднoгo pecypcy чи нa кoмплeконe пpиpoдoкopиcтyвaння. Цi дoгoвopи e юpидичнoю пiдотaвoю для отягyвaння плaтeжiв. У дoгoвopi фiкоyютьоя poз-мipи дoзвoлeниx виквддв, oбyмoвлeнa вeличинa отaвки плaтeжy no шжтому iнгpeдieнтy, щo e ^жутим y викидax, визнaчaютьоя плaтeжi зa нaднopмa-тивнi викиди i вcтaнoвлюeтьcя пopядoк i пepioдичнiоть внeоeння плaтeжiв.
У 1993 poцi вeликe пoшиpeння oтpимaлa пpaктикa зaлiкy здiйонeниx пiдпpиeмотвoм пpиpoдooxopoнниx iнвeотицiй y paxyнoк crnara плaтeжiв. Цe тeж peгyлюeтьоя дoгoвopoм, дe вiдзнaчaeтьоя, якi оaмe imec™^' й y якoмy oбоязi мoжyть бути зapaxoвaнi пiдпpиeмотвy в paxyнoк плaтeжiв.
Iншe вaжливe питaння взaeмин зaбpyднювaчa з пpиpoдooxopoнними opгaнaми - да мoнiтopинг. У бiльшoотi випaдкiв викopиотoвyeтьоя фopмa отaтиотичнoï' звiтнoотi i бaлaнcи вiдxoдiв. Як пpaвилo, щ дoкyмeнти зaпoвню-ютьоя poзpaxyнкoвим шляxoм. Бiльшiоть iнфopмaцü', щo мiотитьоя в нж, нe кoнтpoлюeтьоя i вимaгae кopeктyвaння.
Cиотeмa плaтeжiв зa зaбpyднeння нaвкoлишньoгo оepeдoвищa офop-мyвaлaоя в Pociï пoeтaпнo. З 1 ciчня 1992 poкy були ввeдeнi плaтeжi зa зaб-pyднeння, y тому чтелк
• oлaтeжi зa викиди шкi1дливиx peчoвин;
• плaтeжi зa cкидaння в пoвepxнeвi водойми;
• плaтeжi зa poзмiщeння твepдиx вi1дxoдiв.
Зa викидaми в aтмocфepy 6ули вcтaнoвлeнi плaтeжi для 211 peчoвин, a зa cкидaнням y пoвepxнeвi води - для 92. Щ cтaвки ввaжaлиcя бaзoвими. ^a-тeжi зa зaбpyднeння, що нaдxoдять в eкoлoгiчнi фонди, здiйcнюютьcя зa дво-мa cтaвкaми. Зa oднieю cтaвкoю oплaчyютьcя викиди в мeжax ycтaнoвлeнoгo нopмaтивy, a зa iншoю - пiдвищeнoю, пiдпpиeмcтвo ^гатить зa пepeвищeння нopмaтивниx викидiв. Cтaвкa плaтeжy зa нaднopмaтивнi в п'ять paзiв пepeви-щye бaзoвy, aлe пicля iндeкcaцü' плaтeжiв може бути вищою в 25 paзiв. Peri-oнaльнi eкoлoгiчнi opгaни можуть кopeктyвaти бaзoвy cтaвкy, пpивoдячи ïï y вщповщнють з peгioнaльними ocoбливocтями тepитopiï.
Дiючa cиcтeмa oпoдaткoвyвaння зa зaбpyднeння нaдae мaкcимaльнy волю зaбpyднювaчy y вибopi cтpaтeгiï викopиcтaння eкoнoмiчниx мeтoдiв. Oпoдaткoвyвaнню пiдлягaють пepвиннi pecypcи i ixm викopиcтaння. Boнo виcтyпae y видi лiцeнзiйнoгo збopy зa пepвиннi pecypcи, piзниx cyбcидiй, a тa-кож y видi виплaт кoмпeнcaцiй зa зaбpyднeння пpиpoдниx oб'eктiв.
У тш чac poзглядaeтьcя пpoeкт Пoдaткoвoгo Koдeкcy, y якому шокон-вiчнo зaклaдeнi нeдopoбки, нaпpиклaд: Глaвa 42 дaнoгo зaкoнoпpoeктy "Еколо-гiчний пoдaтoк", eкoнoмiчнo мaлo oбIpyнтoвaнa i вплине нa пpиpoдooxopoннy дiяльнicть, якiй дoтeпep не пpидiляeтьcя нaлeжнoï' yвaги. Пoдaтки вcтaнoвлю-ютьcя з метою фантового зaбeзпeчeння фyнкцioнyвaння cycпiльcтвa i дepжa-ви, тобто oбcяг пoдaткoвиx збopiв, y пepшy чepгy, зaлeжить вщ величини опо-дaткoвyвaнoï бaзи, що повинт мaти тeндeнцiю до poзвиткy i poзшиpeння.
Плaтa ж зa нeгaтивний вплив нa нaвкoлишнe cepeдoвищe вcтaнoв-люeтьcя з метою cтимyлювaння дiяльнocтi cyб'eктiв, що xaзяйнyють, по зни-женню зaзнaчeнoгo впливу зa допомогою введення eкoнoмiчнoï' вщповдаль-rocri зa його peзyльтaти. Eфeктивнicть вcтaнoвлeння плaти зa зaбpyднeння виявляeтьcя в ïï зниженш, отже, не викoнyeтьcя вимoгa, зaклaдeнa y пoдaт-rnx, зaбeзпeчeння нaдxoджeння фiнaнcoвиx зacoбiв. З чого випливae, що ma-тa зa зaбpyднeння не вiдпoвiдae вимогам, пpoпoнoвaним до пoдaткiв, i вклю-чення ïï в пoдaткoвy стогему пpocтим пepeклaдoм в eкoлoгiчний пoдaтoк e, влacнe кaжyчи, помилковим.
Heoбxiднo poзглядaти плaтy зa зaбpyднeння в мeжax гpaничнo пpипycти-миx нopмaтивiв як пoдaткoвy кaтeгopiю з позицш eкoнoмiчнoгo змicтy. Hera-тивний вплив m твколишш cepeдoвищe e неминучим ташдком eкoнoмiчнoгo poзвиткy, aлe в гpaничнo пpипycтимиx нopмaтивax вiн вiднocитьcя до дозволе-ного, пpи якому викopиcтoвyeтьcя acимiлюючa здaтнicть нaвкoлишньoгo cepe-дoвищa. Це дae змогу poзглядaти плaтy зa зaбpyднeння як огобливу фopмy по-дaткy зa пpaвo кopиcтyвaння пpиpoдним cepeдoвищeм, що зa cвoïм eкoнoмiчни-м пpизнaчeнням мae зaбeзпeчyвaти нaдxoджeння нeoбxiдниx фiнaнcoвиx зaco-бiв, для oxopoни нaвкoлишньoгo cepeдoвищa й eкoлoгiчнoï безпеки.
Bплив m твколиште cepeдoвищe пoнaд гpaничнo пpипycтимi нopмa-тиви e пpямим еколопчним пpaвoпopyшeнням, зa яке вcтaнoвлюeтьcя дте-циплiнapнa, aдмiнicтpaтивнa, кapнa чи iншa вiдпoвiдaльнicть y фopмi вщшко-дyвaння зaпoдiянoгo збитку. З чого випливae, що плaтa зa нeгaтивний вплив
нa тв^лиш^ оepeдoвищe пoнaд гpaничнo пpипyотимi нopмaтиви нi з e^-нoмiчнoï', ш з пpaвoвoï' тoчoк зopy ш мoжe бути вiднeоeнa дo пoдaткiв i pe^-лювaтиоя пoлoжeннями пoдaткoвoгo зaкoнoдaвотвa.
Heпpипyотимa вiдоyтнiоть y poзглянyтiй глaвi пpoeктy Пoдaткoвoгo кoдeкоy Pociйcькoï' Фeдepaцü' отaттi, щo пepeдбaчae пшьги no пoдaткax зa ш-гативний вплив нa нaвкoлишнe оepeдoвищe. Ддачими в цeй чaо нopмaтивнo-пpaвoвими aктaми пepeдбaчaютьоя визнaчeнi пiльги no плaтeжax зa зaбpyд-нeння нaвкoлишньoгo оepeдoвищa для oкpeмиx кaтeгopiй плaтникiв, щo вип-paвдaлo оeбe m opa^'Hui Biдпoвiднi отaттi no n^rax пpиоyтнi y воix глaвax зaкoнoпpoeктy, щo peгyлюють отягyвaння iншиx пoдaткiв.
Iотoтним нeдoлiкoм poзглянyтoгo зaкoнoпpoeктy e вiдоyтнiоть глaв, щo пepeдбaчaють ввeдeння i отягyвaння цiльoвиx eкoлoгiчниx пoдaткiв. Пpизнaчeння eкoлoгiчниx пoдaткiв пoлягae в oдepжaннi бюджeтaми фiнaноo-виx pecypciв з нaотyпним цiльoвим нaпpямкoм та piшeння зaдaч зi зaбeзпe-чeння eкoлoгiчнoï' бeзпeки. Eкoлoгiчнi пoдaтки вcтaнoвлюютьcя нa npo^y^ цiю (тoвapи, тexнoлoгiï, втopиннi мaтepiaльнi peоypои), виpoбництвo, збepe-жeння, тpaнопopтyвaння i опoживaння якж чинить шкiдливий вплив нa тав-кoлишнe оepeдoвищe, здopoв'я нaоeлeння чи пoв'язaнe з eкoлoгiчним pro^ том. Зaзнaчeнi пoдaтки мoжyть вотaнoвлювaтиоя та фeдepaльнoмy i peri-oнaльнoмy piвняx. Peжим нaйбiльшoгo опpияння з 6o^ дepжaви мoжe голя-гaти в отвopeннi i впpoвaджeннi нoвиx pecypcoзбepiгaючиx, eкoлoгiчнo чте-тиx тexнoлoгiй. Heoбxiднi piзнoгo poдy оaнкцü' зa викopиcтaння зaотapiлoï' тexнiки, низькoï' якoотi пpoдyкцü', нeвикoнaння вимoг eкoлoгü'.
Baжливим пpинципoм pecypco- i пpиpoдoзбepeжeння e викopиcтaння вiдxoдiв, щo пpeдотaвляють оoбoю втopиннi мaтepiaльнi peоypои. Brnopro-тaння втopиннoï' оиpoвини дae змoгy, знaчнo c^porara кaпiтaльнi вклaдeння нa oдepжaння нeoбxiдниx кoмпoнeнтiв з пepвиннoï' оиpoвини, a тaкoж знизи-ти eкоплyaтaцiйнi витpaти в гaлyзяx, щo викopиотoвyють втopиннy оиpoвинy, дoоягaeтьоя eкoнoмiя eнepгeтичниx pecypciв. Oоoбливoгo знaчeння нaбyвae eкoлoгiчний фaктop, пepepoбкa i викopиотaння втopиннoï' cиpoвини знижye нaвaнтaжeння нa нaвкoлишнe cepeдoвищe.
У Pocu кaпiтaльнi вклaдeння m пepepoбкy втopиннoï' оиpoвини npa^ тичто зaмopoжeнi, нa вiдмiнy вiд poзвинyтиx кpaïн, дe вoни оиотeмaтичнo pocтyть, a peжим нaйбiльшoгo опpияння з 6o^ дepжaв пoлягae в нaдaннi no-зик, пiльгoвoмy oпoдaткoвyвaннi й шшш фiнaноoвiй дoпoмoзi в cтвopeннi i впpoвaджeннi тexнoлoгiй no пepepoбцi вiдxoдiв.
Для пepexoдy дo cпpaвдi pинкoвиx вiднoоин мae бути cтвopeнa eдинa динaмiчнa дepжaвнa оиотeмa oблiкy й eкoнoмiчнoï oцiнки пpиpoднo-peоyp-croro пoтeнцiaлy Pocu в цiлoмy i ^жгого зi оклaдoвиx ïï cyб'eктiв зa овiтo-вoю i внyтpiшньoю кoн'юнктypoю цiн нa пpиpoднy cиpoвинy. Ha жaль, ця po-бoтa вeдeтьоя вкpaй пoвiльними тeмпaми i 'й нe пpидiляeтьоя нaлeжнoï yвaги з бoкy Уpядy Poоiйоькoï Фeдepaцiï. Цe e oднieю з ^ичин бeзпpeцeдeнтниx мaоштaбiв poзкpaдaння poоiйоькoï пpиpoднoï оиpoвини, poзпpoдaжy ïï нa cвi-тoвиx pинкax зa дeмпiнгoвими щтами i, як нaолiдoк, нeдooдepжaння бю^^-тaми piзниx piвнiв вeличeзниx cyм.
Лггература
1. Закон РФ Про охорону навколишнього середовища, 1992 р.
2. Закон РФ Про надра, 1995р.
3. Mатeрiали Конференцл ООН у Рю-де-Жанейро, 1992 р.
4. Економжа природокористування Нормативно-методичт документа Минприроды. - М.: Наука, 1996.
5. Донченко В.К. Еколопчна штегращя , ч.1, - С-П. 1995 р.
6. Дж. В1льям Фунтрелл. Зелене законодавство в США: джерела i перспективи. Зе-лений свiт N 10, 1995 р.
7. Еколопчне оздоровлення економiки. - М.: Наука, 1994 р.
УДК 630*33 Студ. А.В. Проюп15 - УкрДЛТУ
ЕФЕКТИВН1СТЬ ОТРИМАННЯ ЕНЕРГП З ДЕРЕВИНИ
Bисвiтлюються основнi питання використання деревини як енергетичного ресурсу, вказуеться на основт i"i переваги i недолжи. Викладено деякi переваги спалювання деревини для отримання тепловоi' енергп, порiвняно i3 iншими енергетичними джере-лами. Ствставлено еколопчну сторону отримання енергп з р1зних вид1в палива.
Stud. A. V. Prokip - USUFW Efficiency of Extracting Energy from Wood
In the scientific study basic problems of usage of wood as energy resource are pointed, main advantages and disadvantages that appear when using it. The basic positives of wood burning for reception of energy are stated in comparison with other energy resources. Ecological compatibility of extracting energy from different energy recourses is compared.
З поступовим загостренням енергетично! i еколопчно! ситуацп у свш, людство робить спроби пошуку нових джерел енергп, яю б не поступались вже вщомим по кшькосп енергп, яку можна з них отримати, i водночас наносили якнайменше шкоди навколишньому середовищу. Саме тому дедал! бшь-ше уваги придшяеться деревиш, яка може бути джерелом теплово! i елек-трично! енергп i вiдповiдае умовам екологiчностi. Якщо провести детальний аналiз використання деревини як енергетичного ресурсу, то можна побачити що вона мае ряд !стотних переваг пор1вняно з шшими природними джерела-ми енергй'. Наведемо деяю з цих переваг.
За рахунок спалювання деревини можна отримувати додаткову тепло-ву чи електричну енергiю, яка акумулювалася у деревинi у процей фотосинтезу шд час життедiяльностi деревини.
Спалювання виртуе проблему утилiзацil деревних в1дход1в. У проце-d будь-яко! д1яльност1 утворюються в1дходи як1 потр16но переробляти або зберiгати у спещально вiдведених для цього м1сцях, якщо переробка немож-лива. А спалювання деревини повшстю вирiшуе цю проблему з одночасним виртенням екологiчноl проблеми забруднення довк1лля деревними вiдхода-ми. Окремi в1дходи л1сового чи деревообробного виробництва можуть вико-ристовуватись для виготовлення певно! деревообробно! продукцИ. Тут постае проблема використання уживано! деревини, яка може бути покрита лаками,
15 Наук. керiвник: доц. М.Е. Матвеев, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
