CC BY
11
Табл. 3. Площа земель, на яких проводиться рубання, тис. га
Показник Значення Питома вага, %
Площа, вкрита л1совою рослинн1стю Площа рубань л1су - всього, в т.ч.: - головного користування 940014 570,3 100,0 443,4
23,2 25,1
- пов'язаних з веденням л1сового господарства та 1нших рубань та очищення в1д захаращеност1 Експлуатац1йн1 л1си 547,1 418,3
Важливим питаниям залишаеться також що, де 1 коли вирубуеться. Як-що загальний прирют деревини перевищуе об'ем рубань, складаеться думка про сталий характер люоексплуатацц. Однак нер1вном1рш рубання в розр1з1 окремих райошв, люоексплуатащя, виконана з порушенням встановлених правил люозагопвель можуть призвести до значних втрат якосп люових ресурав не тшьки з огляду на !х чисельш природоохоронш функцп, але й суто дерев-них. У контекста розширення показника нацюнального багатства таю втрати повинш враховуватися при еколопчному корегування ВВП. Концепщя розши-реного еколого-економ1чного обл1ку робить можливим таке врахування.
Лгтература
1. Нащональна доповщь Укра!ни про гармон1зац1ю життед1яльност1 сусп1льства у навколишньому природному середовищ1. Спец1альне видання до 5-1 Всеевропейсько! конфе-ренцп м1н1стр1в навколишнього середовища "Довкшля для Свропи". Роздал 3.3 "Л1сов1 ресур-си". - К.: Наука, 2003. - С. 37.
2. Использование и воспроизводство лесных ресурсов УССР. Под ред. Генсиру-ка С.А. - К.: Наук. думка, 1986. - 365 с.
3. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економ1ка: проблеми теорп. - Льв1в: Св1т,
2001. - 645 с.
4. Мишенин Е.В. Эколого-экономические проблемы природопользования в лесном комплексе / Под ред. д-ра экон. наук, акад. УЕАН Коваля Я.В. - Сумы: ВВП "Мрия-1" ЛТД, 1998. - 348 с.
5. Ляпина АА. Природный фактор в национальном достоянии страны. - М.: МИРЭА,
2002. - 126 с.
6. Стадницький Ю.1. Економ1чн1 основи управл1ння оздоровленням довк1лля (методология 1 практика). - Льв1в, 1999. - 246 с.
7. Блам Ю.И. Методическое пособие по спецкурсу "Интеграция экологических показателей в традиционные системы учета". - Новосибирск: Наука, 1997. - 246 с.
УДК 330.15 Доц. М.Е. Матвеев, канд. екон. наук;
маггстр О.1. Мерза - УкрДЛТУ
ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОШТ1В ФОНД1В ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглянуто економ1чн1 важел1 вир1шення еколог1чних проблем, основн1 крите-р11 1х оц1нки. Подано класиф1кац1ю 1нструмент1в еколопчно! полггики. Проведено анал1з формування та використання кошт1в фонд1в охорони навколишнього середо-вища Льв1всько1 област1.
14 Даш державного обл1ку л1сового фонду на 01.01.1996 р.
Doc. M.E. Matvejev; master O.I. Merza - USUFWT Generation and use of environmental fund's assets
Economic instruments in environmental problems solving together with their principal assessment criteria are considered in the article. The classification of environmental policy instruments is given. The authors conducted the analysis of environmental fUnd assets' generation and use in the context of different zones of L'viv region.
Сучасна наука i практичний досвщ пропонують нам широке р1знома-шття важелiв для досягнення еколопчних цшей суспшьства, кожен з яких мае сво! переваги й недолши. Kритерiальна основа вибору i оцшки важелiв екополiтики формувалася з кшця 60-х рокiв. Зростання уваги до проблем вибору шструменпв пояснюеться посиленням сумнiвiв щодо результативностi та економiчноï ефективностi прямого регулювання. Kрiм цього, е хвилюван-ня щодо посилення тенденцп нерегулювання та щодо бюджетних обмежень, i3 якими зттовхуеться бiльшiсть урядiв. Для цього потрiбно бiльше змщню-вати вiру у переваги ринкових методiв.
Tермiн "критерш" - грецького походження, це ознака, при якш здш-снюеться оцшка або класифiкацiя чого-небудь, мiрило суджень [4, с. 418]. Тобто критерiальна основа оцiнки, певно! сукупностi параметрiв, за якими визначаеться мiра даного важеля вщповщно до встановлено! мети.
Вндшяють такi основнi критерй' оцшки важелiв екологiчноï полiтики (за порядком ïx важливостi): екологiчна ефективнiсть, точшсть, адекватнiсть; економiчна ефективнiсть; затратна ефектившсть; справедливiсть, рiвнiсть; стимулювання iнновацiй; можливосп та витрати адмiнiстрування; прийнят-шсть; вiдповiднiсть принципам моралi; гнучкiсть; шституцшна вiдповiднiсть.
Полiтика охорони навколишнього середовища формуеться урядом. Вона вщображае його позицш щодо конкретно! проблеми охорони навколишнього середовища, а також його намiри щодо виртення ще!' проблеми. Ця полiтика вiдображае певш плани уряду, якi необxiдно здшснити з метою вирiшення проблеми. Уряд може встановити мету або конкретне завдання, термш, до якого проблема повинна бути виртена. Далi уряд повинен знайти шляхи впливу на поведшку людей, якi створюють еколопчш проблеми, повинен знайти важшь або засiб для здiйснення свое! еколопчно!' полiтики, який допоможе досягти поставлено! мети.
Полиика охорони довкшля може здiйснюватися за допомогою трьох основних груп засобiв (iнструментiв) - це регулятивш (адмiнiстративнi), доб-ровшьш та економiчнi важелi. В основi цiеï класифiкацiï лежить спосiб впливу на поведшку джерела еколопчно! проблеми.
Застосування адмiнiстративниx важелiв, або пряме регулювання еколопчних проблем, - це нормативно-правове регулювання, яке створюе прямi обмеження дiяльностi юридичних та фiзичниx осiб у формi правил, вимог, стандартiв або вказуе на дозволений спошб поведiнки. При цьому вплив здiйснюеться за допомогою примусу. Ухилення вiд регулювання караеться.
Добровшьш важелi - це важел^ якi створюють для пiдприемств стимул добровшьно дотримуватися природоохоронних вимог, оскшьки це по-кращуе !х iмiдж, стимулюе збут продукцй', дае змогу завоювати ринок або
уникнути витpaт. Дo eкoнoмiчниx вiднocять вaжeлi, якi впливaють нa зaтpaти i дoxoди дiяльнocтi cyб'eктiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi, й тим caмим cтвopюють стимул дo змiни ïx пoвeдiнки в eкoлoгiчнo бeзпeчнoмy нaпpямкy. Eкoнoмiчнi вaжeлi пoдiляютьcя нa двi гpyпи:
• фiнaнcoвi тpaнcфepти (плaтeжi, пoдaтки, еубеиди', cиcтeми дeпoзитiв i вщ-шкoдyвaнь, eкoлoгiчнe cтpaxyвaння теще).
• вaжeлi, якi cпpияють cтвopeнню нoвиx pm™ (pинкoвi дезвели, цiнoвi гapaнтiï). Pинкoвi дoзвoли - eкoлoгiчнi квoти, чacтки aбo лiмiти piвня зaбpyд-
нeння, якi, пepeбyвaючи вiд пoчaткy poзпoдiлeними вiдпoвiдним дepжaвним opгaнoм, мoжyть пpoдaвaтиcя вiдпoвiднo дo вcтaнoвлeниx пpaвил.
Цiнoвi гapaнтiï - ypядoвe втpyчaння у цiнoyтвopeння з мeтoю отбЫ-зaцiï (cтвopeння) pинкiв втopинниx pecypciв. Eкoнoмiчнi вaжeлi poблять бiльш дopoгoю eкoлoгiчнo нeбeзпeчнy дiяльнicть i дeшeвшoю - eкoлoгiчнo cпpиятливy дiяльнicть. Boни ^имушують eкoнoмiчнoгo cyб'eктa, який ca-мocтiйнo виpiшye нa ocнoвi aнaлiзy дoxoдiв i витpaт, oбpaти дeшeвшy aльтep-нaтивy, якa пopяд з тим e бiльш eкoлoгiчнoю. Bидiляють тaкi ocнoвнi гpyпи вaжeлiв:
• плaтeжi;
• фicкaльнi вaжeлi, тебте ri, щс cтocyютьcя cфepи oпoдaткyвaння: пoдaтки, ди-фepeнцiaцiя ïx cтaвск, зв^ьтення;
• фiнaнcсвi iнcтpyмeнти - qe вaжeлi i пiльгсвi yмсви фiнaнcyвaння eкслсгiчнс cпpиятливсï псвeдiнки: eксфснди, piзнi види фiнaнcсвсï дспсмсги, як пoвo-pстнсï, тaк i бeзпсвсpстнсï;
• зacoби eкснсмiчнсï вi1дпсвi1дaльнсcтi, якi iнтepнaлiзyють зсвнiшнi витpaти пicля нaнeceння eкoлoгiчнoï шксди - нepeгyляpнi плaтeжi, щo етягуютьея зa фaктсм зaвдaння eкoлoгiчнoï шксди чи iншсгс псpyшeння пpиpoдooxopoннo-гс зaкснсдaвcтвa.
• вaжeлi, як iнтepнaлiзyють eкслсгiчний pизик (eкслсгiчнi зсвнiшнi витpaти) дс нaнeceння eкслсгiчнсï шкоди: eкслсгiчнi бсни (сблiгaqii) тa caMe^a дeпс-зитiв i вi1дшксдyвaнь;
• pинкoвi iнcтpyмeнти - qe ri, яю cпpияють cтвсpeнню pинкy eкoлoгiчниx мaйнсвиx пpaв. Цi вaжeлi, m cyтi, e eкснсмiчнс - пpaвoвими, сcкiльки üe-peдбaчaють юpидичнe зaкpiплeння пpaв влacнсcтi.
Haйбiльш пoшиpeними e eкoлoгiчнi плaтeжi i пoдaтки. Teopeтичнo piзниця мiж цими вaжeлями пoлягae в тoмy, щo нa вiдмiнy вiд пoдaткiв плaтe-жi acoцiюютьcя зi звopoтнiм пoтoкoм тoвapiв i тостуй Цими тoвapaми i toc-лyгaми мoжyть бути тoвapи i гостут дoвкiлля (у тaкoмy витдку плaтeжi e пo-cвoeмy цiнaми m pecypOT дoвкiлля), пocлyги з oчищeння дoвкiлля вiд зaб-pyднeння aбo пocлyги opгaнiв yпpaвлiння, кoтpi пoв'язaнi з oфopмлeнням пpaв кopиcтyвaння pecypcaми дoвкiлля. Плaтa, якa нe пoв'язaнa бeзпoce-peдньo з oдepжaнням (пpидбaнням) вигoд, клacифiкyeтьcя як пoдaтoк. Пoдaт-ки тa плaтeжi зaлeжнo вщ ïx ocнoвнoï мeти дoцiльнo годшяти нa тi, якi cœ^-aльнo пpизнaчeнi для цiлeй eкoпoлiтики тa зaгaльнoeкoнoмiчнi пoдaтки й плaтeжi, щo впливaють нa cтaн дoвкiлля.
Дoxoди вiд eкoлoгiчниx плaтeжiв мoжyть нaдxoдити дo бюджeтy бeз нaпepeд пepeдбaчeнoгo ïx цiльoвoгo викopиcтaння, aбo мoжyть бути "пoмiчe-ними" для eкoлoгiчниx цiлeй, тoбтo в cклaдi бюд^ту витpaчaтиcя нa цiльoвe
фiнaнcyвaння eкoлoгiчниx зaxoдiв чи фopмyвaти cпeцiaльнi пoзaбюджeтнi eкoлoгiчнi фoнди, якi фiнaнcyють eкoлoгiчнi пpoeкти нa кoнкypcниx зacaдax.
Oтжe, ocoбливoï' aктyaльнocтi нaбиpae пpoблeмa poзвиткy пoзaбюд-жeтниx джepeл фiнaнcyвaння пpиpoдooxopoнниx зacoбiв, cпpямoвaниx нa лiквiдaцiю джepeл зaбpyднeння.
Poзвитoк тaкиx джepeл нeoбxiднo poзглядaти як cклaдoвy eкoлoгo -eкoнoмiчнoгo мexaнiзмy пpиpoдoкopиcтyвaння i пpиpoдooxopoннoï' дiяльнoc-тi. Cтвopeння eкoнoмiкo - пpaвoвoï тa нopмaтивнo - мeтoдичнoï бaзи для фь нaнcyвaння пpaктичниx пpиpoдooxopoнниx зaxoдiв нaлeжить дo фyндaмeн-тaльниx дepжaвниx зaвдaнь пepexiднoгo eтaпy. Toмy в Укpaïнi, як i в бaгaтьox кpaïнax з пepexiднoю eкoнoмiкoю нa фoнi piзкoгo cкopoчeння пpиpoдooxo-poнниx витpaт xapaктepним crae фopмyвaння aльтepнaтивниx джepeл, дo якж, y пepшy чepгy, нeoбxiднo вiднecти eкoлoгiчнi фoнди.
Гoлoвнoю мeтoю ^и cтвopeннi пoзaбюджeтниx фoндiв oxopoни тв-кoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa в y^arni e кoнцeнтpaцiя кoштiв для цiльoвoгo фiнaнcyвaння пpиpoдooxopoнниx тa pecypcoзбepiгaючиx зaxoдiв, y т.ч. нayкoвиx дocлiджeнь з циx питaнь, a тaкoж зaxoдiв для знижeння впливу зaбpyднeння нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa нa здopoв'я нaceлeння. Пpи цьoмy пepeдбaчaлocя, щo тешти фoндiв oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoд-гого cepeдoвищa пoвиннi нe пiдмiняти, a дoпoвнювaти бюджeтнi кoшти i теш-ти, щo видiляютьcя для ^eï мeти пiдпpиeмcтвaми - кopиcтyвaчaми.
Джepeлa фopмyвaння фoндiв oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo ce-peдoвищa y Львiвcькiй oблacтi, oбcяги нaдxoджeнь тa викopиcтaння y 2000-2002 pp. зпдго iз cтaтиcтичнoю iнфopмaцieю пpeдcтaвлeнi в тaбл. 1-4.
Ha ocнoвi пpoвeдeнoгo aнaлiзy мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo зaгaлoм з oблacтi нaдxoдить кoштiв-фoндiв бiльшe, шж викopиcтoвyeтьcя. Дo цьoгo ш-o6x^ho дoдaти фaкт icнyвaння тимчacoвo вiльниx кoштiв нa paxyнкax фoндiв пpoтягoм poкy, iнфляцiю, нeцiльoвe викopиcтaння тешив. З тaблиць виднo, щo нaйбiльшe нaдxoджeння i викopиcтaння кoштiв-фoндiв oxopoни тав^-лишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa в Kaм'янкa-Бyзькy, пpoтe зaлишoк кoштiв зaлишaeтьcя мaйжe нeзмiнним.
Heoбxiднo зaзнaчити, щo oднieю з пpичин нeeфeктивнoгo викopиcтaн-ня кoштiв-фoндiв e викopиcтaння ïx нe зa цiльoвим пpизнaчeнням тa нe зa пpiopитeтними нaпpямaми. Зiбpaнi кoшти витpaчaютьcя нa piзнoмaнiтнi зaxo-ди, щo нe пoв'язaнi iз пpиpoдooxopoннoю дiяльнicтю. Taкa cитyaцiя мaлa мю-цe як нa пoчaткy cтвopeння eкoлoгiчниx фoндiв, тaк i ниш.
Гoлoвними нeдoлiкaми cиcтeми фiнaнcyвaння пpиpoдooxopoннoï' дь яльнocтi e тe, щo:
• oбмeжeнi ксшти iз qax джepeл poзпopoшyютьcя, витpaчaютьcя бeз кoopдинa-qiï з мeтoю фiнaнcyвaння ea тepитopiï peгioнy визнaчeниx пpiopитeтниx era-лoгiчниx зaxoдiв тa poón.
• ксшти з qm джepeл пepeвaжeo cпpямoвyютьcя na пoтoчei витpaти, a ne na кaпiтaльei видaтки. В yмсвax eксeсмiчeсï кpизи, щo пepeживae Укpaï'ea, ee-мae пади^в cпсдiвaтиcя ea збiльшeeeя бюджeтeиx видaткiв [2, c.29].
Тaбл. 1. Зaлuшoк кoшmiв-фoндiв oxoрoнu нaвкoлuшньoгo ceрeдoвuщa _нa noчamoк poxy, muc. грн._
Paйoни i мicтa oблacнoгo пi1дпсpядкyвaння B^oro у т.ч. цiльoвi фoнди у craaAi мicцeвиx бюджeтiв м^ьки, гел^нм, ciльcькиx paA
2000 2001 2002 2003 2000 2001 2002 2003
Bcьсгс пс oблacтi 553,1 2151,1 3437,7 4202,4 343,6 642,4 241,9 574,9
Бpсдiвcький 5,5 9,0 10,5 17,3 5,5 9,0 10,5 17,3
Буеький 7,9 11,1 13,6 17,3 7,9 11,1 13,6 17,3
Гсpсдсqький 0,1 2,4 1,6 1,7 0,1 2,4 1,6 1,7
Дpсгсбиqький 2,5 25,3 25,6 33,9 2,5 25,3 25,6 33,9
Жидaчiвcький 0,4 14,6 6,8 9,1 0,4 14,6 6,8 9,1
Жсвкiвcький 10,9 40,8 62,4 109,9 10,9 40,8 62,4 109,9
Зслсчiвcький 1,2 10,8 10,4 18,2 1,2 10,8 10,4 18,2
Kaм'янкa-Бyзький 0,1 0,3 0,3 0,9 0,1 0,3 0,3 0,9
Mикслaïвcький 6,3 1,2 15,6 36,9 6,3 1,2 15,6 36,9
Mocтиcький 3,5 4,6 2,5 3,3 3,5 4,6 2,5 3,3
Пepeмишлянcький 1,7 3,3 4,6 7,2 1,7 3,3 4,6 7,2
Пycтсмитiвcький 0,0 1,3 6,7 9,0 0,0 1,3 6,7 9,0
Paдexiвcький 9,6 7,0 14,9 16,5 9,6 7,0 14,9 16,5
Caмбipcький 1,4 6,3 2,3 5,6 1,4 6,3 2,3 5,6
Cкoлiвcький 1,3 6,1 9,5 10,7 1,3 6,1 9,5 10,7
Cскaльcький 0,7 5,5 5,6 16,5 0,7 5,5 5,6 16,5
Cтapсcaмбipcький 3,8 4,5 4,3 5,4 3,8 4,5 4,3 5,4
Cтpийcький 34,5 74,0 16,8 27,7 34,5 74,0 16,8 27,7
Typкiвcький - 0,8 3,8 - - 0,8 3,8 -
Явopiвcький - - 13,5 55,7 - - 13,5 55,7
Львiв 222,8 425,7 1,2 88,2 222,8 425,7 1,2 88,2
Бсpиcлaв 1,1 5,3 1,1 1,6 1,1 5,3 1,1 1,6
Дpсгсбич 0,8 - - - 0,8 - - -
Caмбip 0,4 1,1 - 10,4 0,4 1,1 - 10,4
Офий 21,9 5,8 41,5 56,7 21,9 5,8 41,5 56,7
Tpycкaвeqь 0,2 0,3 0,3 0,3 0,2 0,3 0,3 0,3
Чepвснс гpaд 5,0 0,2 - 50,1 5,0 0,2 - 50,1
Цiльсвий фoнд у cклaдi сблacнсгс бюджeтy 209,5 270,7 680,5 - - - - -
Тaбл. 2. Haдxoджeння кoшmiв у фтнди oxopoнu нaвкoлuшньoгo npupoднoгo cepeдoвuщa 3a 2002 рж, muc. грн.
Paйoни i мicтa oблacнoгo пiдпсpядкyвaння Haдiйшлo - вcьoгo y т.ч. цiльoвi фoнди y craa^ мicцeвиx бюджeтiв мicькиx, ceлищниx, ciльcькиx paд
2000 2001 2002 2000 2001 2002
1 2 3 4 5 6 7
B^oro m oблacтi 3923,1 7631,9 7465,8 1132,2 1467,6 1472,3
Бpoдiвcький 11,3 5,9 8,0 11,3 5,9 8,0
Буеький 3,4 5,4 4,2 3,4 5,4 4,2
Гopoдoцький 8,9 31,3 4,8 8,9 31,3 4,8
Дpoгoбицький 22,8 84,5 17,8 22,8 84,5 17,8
1 2 3 4 5 6 7
Жидaчiвcький 138,9 76,7 22,8 138,9 76,7 22,8
Жoвкiвcький 49,9 69,1 66,8 49,9 69,1 66,8
Зслсчiвcький 16,1 32,7 11,5 16,1 32,7 11,5
Kaм'яeкa-Бyзький 85,0 623,6 684,0 85,0 623,6 684,0
Mикслaïвcький 45,1 25,8 41,9 45,1 25,8 41,9
Mсcтиcький 7,6 13,3 3,1 7,6 13,3 3,1
Пepeмишляecький 3,7 5,4 4,2 3,7 5,4 4,2
Пycтсмитiвcький 12,9 28,2 8,1 12,9 28,2 8,1
Paдexiвcький 21,8 12,7 4,9 21,8 12,7 4,9
Caмбipcький 4,9 5,9 5,0 5,1 5,9 5,0
Cкслiвcький 6,8 5,7 6,2 6,8 5,7 6,2
Coкaльcький 23,3 25,1 26,2 23,3 25,1 26,2
Cтapсcaмбipcький 3,1 5,8 1,1 3,1 5,8 1,1
Cтpийcький 39,5 23,8 22,9 39,5 23,8 22,9
Typкiвcький 1,7 25,7 1,6 1,7 25,7 1,6
Явсpiвcький 16,2 45,6 56,2 16,2 45,6 56,2
Львiв 477,6 149,0 308,0 477,6 149,0 308,0
Бсpиcлaв 14,1 10,8 13,3 14,1 10,8 13,3
Дpсгсбич 46,0 65,0 - 46,0 65,0 -
Caмбip 11,6 5,4 10,4 11,6 5,4 10,4
Cтpий 20,7 44,7 23,9 20,7 44,7 23,9
Tpycкaвeць 12,6 - 6,3 12,6 - 6,3
Чepвсeсгpaд 26,5 40,5 109,1 26,5 40,5 109,1
Цiльсвий фсeд y cклaдi сблaceсгс бюджeтy 1552,8 3599,1 3724,7 * * *
Дepжбюджeт - 2565,2 2268,8 * * *
Табл. 3. Buкopucmaння кoшmie-фoндie oxopoнu cepeдoeuщa нaeкoлuшньoгo npupoднoгo
PaMea i мicтa o6-лaceсгс пiдпopяд-кyвaeeя Bитpaчeeo тешив - вcьoгo y т.ч. цiльoвi фoeди y cклaдi мicцeвиx бюджeтiв м^км, ceлищeиx, ciльcькиx paд
2000 2001 2002 2000 2001 2002
1 2 3 4 5 6 7
Bcьсгс no oблacтi 2325,1 5057,3 4205,5 833,5 1868,0 1139,3
Бpсдiвcький 7,8 4,4 1,2 7,8 4,4 1,2
Буеький 0,2 2,9 0,5 0,2 2,9 0,5
Гсpсдсцький 6,6 32,1 4,7 6,6 32,1 4,7
Дpсгсбицький - 84,2 9,5 - 84,2 9,5
Жидaчiвcький 124,7 84,5 20,5 124,7 84,5 20,5
Жсвкiвcький 20,0 47,5 19,3 20,0 47,5 19,3
Зслсчiвcький 6,5 33,1 3,7 6,5 33,1 3,7
Kaм'яeкa- Бузький 84,8 623,5 683,4 84,8 623,5 683,4
Mикoлaïвcький 50,2 11,4 20,6 50,2 11,4 20,6
Mсcтиcький 6,5 15,5 2,2 6,5 15,5 2,2
Пepeмишляecький 2,1 4,1 1,6 2,1 4,1 1,6
Пycтсмитiвcький 11,6 22,8 5,9 11,6 22,8 5,9
Paдexiвcький 24,4 4,8 3,3 24,4 4,8 3,3
Caмбipcький - 9,9 1,7 - 9,9 1,7
1 2 3 4 5 6 7
Cкoлiвcький 2,0 2,3 5,0 2,0 2,3 5,0
Cскaльеький 18,5 25,0 15,2 18,5 25,0 15,2
Cтapсеaмбipеький 2,4 6,0 - 2,4 6,0 -
Cтpийеький - 81,0 12,0 - 81,0 12,0
Typкiвеький 1,0 22,8 5,3 1,0 22,8 5,3
Явopiвcький 16,2 32,1 14,0 16,2 32,1 14,0
Львiв 274,8 573,5 221,1 274,9 573,5 221,1
Бсpиелaв 9,9 15,0 12,9 9,9 15,0 12,9
Дpсгсбич 71,7 65,0 - 71,7 65,0 -
Caмбip 10,9 10,0 1,7 10,9 10,0 1,7
Grprä 36,8 9,0 8,7 36,8 9,0 8,7
Tpyекaвeць 12,5 - 6,3 12,5 - 6,3
Чepвснс гpaд 31,3 45,6 59,0 31,3 45,6 59,0
Цiльсвий фoнд у еклaдi сблaенсгс бюджeтy 1491,6 3189,3 3066,2 * * *
Taбл. 4. Плameжi зa викиди, жидu, зaбpyднюючuxpeчoвuн у npupoднe cepeдoвuщe cmaцioнapнuмu джepeлaмu зaбpyднeння i poзмiщeння вiдxoдiв, muc. грн.
Paйoни i мicтa oблacнoгo пiдпсpядкyвaння Pora
2000 2001 2002
Bcьoгo пс сблaетi 374,4 239,1 354,8
Бpсдiвеький 2,9 - 8,0
Бycький 3,5 5,4 -
Гсpсдсцький 6,6 31,3 4,8
Дpсгсбицький - - -
Жидaчiвеький 131,5 47,6 12,8
Жсвкiвеький 49,9 - 66,8
Зoлoчiвcький 3,7 3,3 11,6
Kaм'янкa-Бyзький - - -
Mикслa'íвеький 27,5 25,8 41,9
Mсетиеький 7,6 13,2 3,1
Пepeмишлянеький 0,7 0,8 4,2
Пycтoмитiвcький 2,9 - -
Paдexiвеький 14,4 3,0 4,9
Caмбipеький - - -
Cкслiвеький 6,8 - 6,2
Cскaльеький 17,2 20,5 25,9
Cтapocaмбipcький 3,2 5,8 1,1
Cтpийеький - - -
Typкiвеький - - 1,6
Явсpiвеький 16,2 - 22,6
Львiв - - -
Бopиcлaв - - -
Дpсгсбич 39,4 62,9 -
Caмбip 6,4 11,3 -
Cтpий 27,8 - 23,9
Tpyекaвeць 6,2 - 6,3
Чepвoнoгpaд - 8,2 109,1
Bиxoдячи зi зaзнaчeнoгo пocтae нaгaльнe зaвдaння щoдo poзвиткy ca-мe пoзaбюджeтниx джepeл тa cтвopeння нoвoгo мexaнiзмy фiнaнcyвaння eкo-лoгiчнoï cфepи вiдпoвiднo дo pинкoвиx вiднocин тa aдмiнicтpaтивнoï peфop-ми, щo здiйcнюeтьcя в Укpaïнi.
У нaшiй дepжaвi фiнaнcyвaння зaxoдiв щoдo oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa здiйcнюeтьcя зa paxyнoк Дepжaвнoгo бюджeтy Укpa-1'ни, pecпyблiкaнcькoгo бюджeтy (AP ^им) тa мicцeвиx бюджeтiв, тешив пiдпpиeмcтв, ycтaнoв тa opгaнiзaцiй, фoндiв oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoд-нoгo cepeдoвищa, дoбpoвiльниx внecкiв тa iншиx тешив [2, c.34].
Дepжaвний фoнд oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa ут-вopюeтьcя зa paxyнoк:
• вiдpaxyвaeь з м^^вм фсeдiв oxopoeH eaвкслишeьсгс пpиpoдeoгo cepeдс-вищa, pсзмip якиx визeaчaeтьcя Bepxсвeсю Paдсю Укpaï'eи;
• дoбpoвiльeиx вeecкiв пi1дпpиeмcтв, ycтaeсв, сpгaeiзaцiй, гpoмaдяe тa ieшиx eaдxсджeeь;
• чacтиeи збсpiв зa виксpиcтaeeя пpиpсдeиx pecypciв, pсзмip якиx визeaчaeтьcя Bepxсвeсю Paдoю Укpaï'eи зa псдaeeям Kaбiнeтy Mieicтpiв Укpaï'eи [2, c.36]. Poзпoдiл тешив, щo нaдxoдять дo Дepжaвнoгo фoндy oxopoни твте-
лишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa, здiйcнюeтьcя Kaбiнeтoм Miнicтpiв Укpa-1'ни зa пoдaнням Miнicтepcтвa oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoви-щa тa ядepнoï' бeзпeки Укpaïни [2, c.36].
Зoкpeмa, y Львoвi зa iнфopмaцieю гoлoвнoгo фiнaнcoвoгo yпpaвлiння виднo, щo фaктичнo нaдiйшлo в 2000 poцi - 477,6 тиа гpн., з нж викopиcтa-ho - 274,8 тиа гpн.
Bикopиcтaння кoштiв зa 2000 prn вiдбyлocь зa нacтyпними нaпpямaми: poзpoбкa кoмплeкcнoï мicцeвoï eкoлoгiчнoï' пpoгpaми (106,7 тиc. гpн.); ime^a-pизaцiя мicькиx зeлeниx нacaджeнь (45,1 тиа гpн.); poзpoбкa пpoeктнoï' дoкy-мeнтaцü' Ha бyдiвництвo кoлeктopa (48,0 тиа гpн.); пpидбaння гaзoнoкocapoк, бeнзoпил (39,5 тиа гpн.); лiквiдaцiя cтиxiйнoгo лиxa y лicoпapкax (26,0 тиc. 1рн.); вcтaнoвлeння iнфopмaцiйниx aншлaгiв y naprnx (7,0 тиc. гpн.); члeнcькi вдаши дo мiжнapoднoï пpиpoдooxopoннoï' opгaнiзaцü' (2,5 тиа грн.).
Ha 2001 prn зaлишoк кoштiв cклaдaв 425,7 тиа грн., нaдiйшлo -149,1 тиа 1рн., викopиcтaнo - 573,5 тиа TpH., з ниx: внecки дo мiжнapoднoï' пpиpoдooxopoннoï' opгaнiзaцü' - 2,5 тиа грн.; бyдiвництвo кaнaлiзaцiйнoгo те-лeктopa - 11,3 тиc. гpн.; вcтaнoвлeння iнфopмaцiйниx щитiв y пapкy "B^o-кий зaмoк" - 3,7 тиа TpH.; пpидбaння ypH для пoбyтoвиx вiдxoдiв - 49,4 тиc. 1рн.; пpидбaння кoнтeйнepiв для пoбyтoвиx вiдxoдiв - 85,3 тиc. гpн.; np^;-бaння cпeцтexнiки - 250 тиа грн.; iнвeнтapизaцiя зeлeниx нacaджeнь - 15 тиа 1рн.; oзeлeнeння мiкpopaйoнy Pяcнe - 10 тиc. TpH.; дитячi eкoлoгiчнi npo^a-ми - 12 тиа TpH.; oзeлeнeння iaroprno - зaпoвiднoï' чacтини мicтa - 14 тиа 1рн.; блaгoycтpiй Cтpийcькoгo пapкy - 120,3 тиc. TpH.
Зa 2002 piк нaдxoджeння тешив - 308,0 тиа TpH., викopиcтaння теш-тiв - 221,1 тиа 1рн. Bикopиcтaнo зa 5 мюящв 2002 p. - 106,6 тиа TpH., в тoмy чиcлi: oзeлeнeння icтopичнoï' зaбyдoви цeнтpaльнoï чacтини мicтa - 13,6 тиc. гpн.; iнвeнтapизaцiя мicькиx зeлeниx нacaджeнь (пapкiв) - 28,5 тиа грн.; пpидбaння кoнтeйнepiв (тapи) - 50,6 тиc. грн.; oзeлeнeння мiкpopaйoнy Cиxiв - 10 тиа TpH.; iнжeнepнo - гeoдeзичнi poбoти пapкy "Знeciння" - 3,9 тиа грн.
Узагальнений анашз вкладених кошлв на охорону навколишнього природного середовища у 2000-2002 рр. свщчить, що необхщно розширюва-ти перелш конкретних природоохоронних заход1в, яю потребують подальшо-го розвитку.
Проведений анал1з надходження i використання кошт1в-фонд1в охоро-ни навколишнього природного середовища засвщчуе:
• при вiдсутностi комплексного еколого-еконо]шчного пi1дходу до вирiшення проблем збереження навколишнього природного середовища, виникае загро-за погiршення його стану;
• система еколопчних платежiв створюе фшансову основу природоохоронно! дiяльностi;
• формуе економiчний мотивацiйний iнструментарiй зниження деструктивного впливу на природне середовище;
• процеси покращання чи попршення стану навколишнього середовища пов'язанi з економiчними втратами чи вигодами, цшеспрямоване його покра-щення вимагае вкладення конкретних коштiв.
Лiтepатуpа
1. Врублевська О.В. Конспект лекцiй з економжи природокористування. - Львiв: УкрДЛТУ, 2003. - 210 с.
2. Довщник з питань економжи та фшансування природокористування i природоохоронно! дiяльностi. - К.: Наука, 2000. - 411 с.
3. Лукьянчиков Н.Н., Потравный И.М. Экономика и организация природопользования: Учебник для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 454 с.
4. Словарь иностранных слов. - 17-е изд., испр. - М.: Русский язык, 1988. - 608 с.
УДК 502:330 Acnip. П. С. Михаленич - УкрДЛТУ
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д РЕАЛ13АЦП ЕКОНОМ1ЧНИХ МЕХАН13М1В ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО
СЕРЕДОВИЩА
Розглядаються економiчнi механiзми охорони навколишнього середовища, що застосовуються за кордоном. Охарактеризовано методи економiчного стимулювання ращонального природокористування в Росп.
Doctorate P.S. Mykhalenich - USUFWT
Foreign experience of realization of economic mechanisms of protection of
an environment
The economic mechanisms of protection of an environment are considered which are applied abroad. The methods of provision of economic incentives of rational use of a nature in Russia are described.
Бшьшють кра!н з розвинутою ринковою економшою два десятилггтя тому перейшли вщ галузевого до комплексного регулювання охорони приро-ди. Нове концептуальне вщношення до керування природокористуванням бу-ло закршлено рамковими законами про охорону навколишнього середовища, що були прийнял Япошею - у 1967 р., Швещею - у 1969 р., США - у 1970 р., Великобриташею - у 1974 р., Франщею - у 1976 р. Слщом за прийняттям за-
