CC BY
16
Т.М. Калашшкова,
науковий ствробтник 1нституту економ1ко-правових досл1джень НАН Украгни, м. Донецьк
О.1. Мошура,
начальникуправлтня сшьського господарства та навколишнього середовища
Головного управлтня статистики у Донецьшй област1
НАКОПИЧЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ В1ДХОД1В У ДОНЕЦЬКОМУ РЕГ1ОН1: СТАН ПРОБЛЕМИ
Процес накопичення вiдходiв е одним з видiв антропогенного тиску на навколишне природне сере-довище. Ефективний контроль за утворенням, зберь ганням, обробкою, транспортуванням, рекуперацiею й видаленням вiдходiв мае надзвичайно важливе зна-чення для охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища, рацiонального використання природних ресурсiв i забезпечення стшкого розвитку. Попере-дження утворення небезпечних вiдходiв i вiдновлення заражених райошв вимагае наявностi вiдповiдних знань, досвдаених фахiвцiв, споруд, фiнансових ре-сурсiв, техшчного й наукового потенщалу.
До^дженню проблем створення системи без-печного поводження з вiдходами присвячено низку публiкацiй [1; 2; 3 та ш.].
За мету в щй статп поставлено проаналiзувати стан проблеми щодо накопичення небезпечних вiдходiв у Донецькш областi та запропонувати основн напрям-ки И розв'язання.
Донецька область е найбтьш еколопчно забруд-неним репоном Укра1ни. Вкрай небезпечним компонентом техногенного впливу на довкшля обласп е забруд-нення його земельних ресурсiв, а саме накопичення небезпечних вiдходiв. Так, за даними Головного уп-равлiння статистики у Донецькш обласп [4, с. 91], у 2006 рощ внаслвдок виробничо! дiяльностi тдприемств в обласп утворилося 700,3 тис. т небезпечних вiдходiв, це 29,5% загального обсягу по Укра!т та на 3,7% бтьше, тж у минутому рощ. Основна 1х частина (75% загального обсягу) належить до III класу небезпеки, 25% — до II класу. Вдаодав I класу небезпеки (надзвичайно небезпечних) утворилось 306 т—це на 238 т, або в 4,5 разiв, бтьше, тж у 2005 рощ.
При цьому слад зауважити, що вiдходи е одним з найнебезпечних i агресивних факторiв техногенного впливу на навколишне природне середовище, що ха-рактеризуеться комплексним впливом: iнфiльтрацiею ввд захоронених вiдходiв на полпонах, впровою та водною ерозiею, пилоутворенням, iншими факторами м^ацп токсичних речовин, яш призводять до забруд -нення земельних ресурсiв та вторинного забруднення тдземних та поверхневих вод, атмосферного повгтря.
На шнець 2006 р. у спещально вщведених мюцях чи об'ектах та на територп тдприемств накопичилось 6,3 млн т небезпечних в1дход1в, це майже третина Bcix вщходав по кра1ш. У загальнш кiлькостi вiдходiв, що збер^аються у сховищах органiзованого складування та на територп тдприемств, найбтьшу питому вагу скла-дають вiдходи, що мютять неметали та 1х сполуки (5,4 млн т, або 85,2% до загального обсягу), вдаоди, що мютять метали та !х сполуки (482,8 тис. т, або 7,6%), вщходи, що мютять корозшш речовини (185,8 тис. т, або 2,9%), вщходи виробництва й застосування орган-iчноl х1мй, або вщходи, що мютять iншi органiчнi сполуки (92,1 тис. т, або 1,5%), вiдпрацьованi нафтопро-дукти, продукти нафтопереробки (33 тис. т, або 0,5%) [4, с. 91]. Бтьше всього накопичено токсичних вiдходiв тдприемствами Горлiвки, Авдлвки, Донецька, Макив-ки, Дзержинська, Дружшвки, Марiуполя.
Великою проблемою в сферi утилiзащl вiдходiв е ввдсутнють достатньо!, щодо юнуючо1 потреби, по-лiгонiв для 1х поховання та заводiв з переробки. Хоча вже ниш площа земель, зайнятих вiдходами, набли-жаеться до 2% територп обласп. Сьогодн практично щонедiлi ЗМ1 повiдомляють про акцп протесту меш-канщв, як мають небезпечне сусвдство з полiгонами по зберiганню або утилiзащl вiдходiв або мiсцями, де 1х планують створювати. Тому значна частина вiдходiв зберiгаеться на територп тдприемств. Мiсця складування вiдходiв на тдприемствах часто не ввдповвда-ють екологiчним вимогам. Практично ва дiючi нако-пичувачi вiдходiв не забезпечують еколопчно1 безпе-ки, бшьшють з них вичерпали сво! потужносп. Особливою небезпекою характеризуеться ситуащя з ввдхо-дами пiдприемств, що вже не працюють.
У зв'язку з цим е показовим приклад м. Горлiв-ки, де на територп Горлiвського х1мзаводу в неналеж-ному станi зберiгаються бiльше 300 тис. т вiдходiв II класу небезпеки [5], могильник вiдходiв уже зазнав аварн в 1989—1990 рр., речовини, яш в ньому збертаються, потребують термшового знешкодження. При цьому тдприемство власними силами не в змозi виршити проблеми забезпечення безпеки поводження з вiдходами.
Економiчний вюник Донбасу
Таблиця 1
Основш моказники поводження з вщходами
(тис. т)
2004 2005 2006
Дооблш вiдходiв за шдсумками швентаризаци, вкл. уточнення класу небезпеки 39,8 232,6 35,8
Утворилось 1025,6 675,5 700,3
Одержано вщ iиших шдприемств 2,9 12245,1 36,3
Використано 192,6 170,0 130,9
Знешкоджено (знищено) 31,2 24,3 6,7
Передано шшим пiдприемствам 2804,7 14038,0 1513,7
Вiдправлеио в мiсця неоргашзованого складування за меж пiдприемства 4,0
Вилучено з шших причин, включаючи уточнення класу небезпеки 381,2 5822,4 43,7
Наявиiсть на кшець року 14171,7 7270,1 6347,6
Джерело: [6, с. 11]
Таблиця 2
Структура швестицш в основний камгтал на охорону навколишнього природного середовища й ращональне використання мриродних ресурсiв
(у поргвняних цтах, тис. грн)
2000 2001 2002 2003 2004 2005
Усього 26422 23370 31997 46464 88011 149491
з них на:
ращональне використання, зберь гання та знешкодження вiдходiв виробництва та побутових вiдходiв 3101 3668 4151 6958 21001 40126
Джерело: [7, с. 144]
В област е потужносп для знешкодження та ути-л1заци лише окремих вид1в в1дход1в (збору та пере-робки ртутьовм1щуючих в1дход1в та свинцевм1щую-чих в1дход1в). Вщсутня система збирання та утил1защ1 в1дход1в, забруднених нафтопродуктами, тому поши-рена практика 1х спалювання.
Таким чином, можна стверджувати, що юнуюча практика поводження з в1дходами не в змоз1 виршиги весь комплекс проблем щодо забезпечення безпеки населения й довюлля. Проте проблема вщходав не повинна розглядатися окремо ввд усього технолопчного циклу виробництва певного виду продукци та 11 житте-вого циклу. Але стереотип мислення, що склався в сустльств1, як це не парадоксально, не пов'язуе прямо виробництво 1 його еколопчш насл1дки щодо процесу визначення ефективност промислово! дальност в рег-юш. Напевно, так зручшше. Але це не припустимо й стае великою проблемою, коли кожний стае просто громадянином, мешканцем певно! територи, що вияв-
ляеться забрудненою. Тода, коли ми потерпаемо в1д заб-руднення повпря, води й грунту, коли це починае в1дби-ватися на нашому здоров'! або наших близьких.
В област юнуе дисбаланс м1ж накопиченням в1дход1в та заходами, спрямованими на забезпечення запоб1гання 1х утворення, розширення утил1заци, знешкодження та видалення, загрожуе поглибленням еко -лопчно! кризи (табл. 1). У розрахунку на 1 кв. км територи у 2007 рощ в област утворено 239,4 т в1дход1в I—III клас1в небезпеки. Ситуащя, що склалася в об-ласт у сфер1 поводження з токсичними в1дходами, е, по суп, наслщком дыльносп промислового комплексу Донецько! област в рамках шдустр1ально1 модел1 роз-витку. Багатор1чне утворення великих обсяпв вщходав та вщсутшсть протягом десятилпъ адекватно! реакци на небезпеку, яку вони утворюють, сьогодш робить цший регюн заручником економ1чного его1'зму. Загальновь домо, що розвинуп кра1ни свпу здшснили перехвд до поспндустр1ального розвитку на основ1 використання
Таблиця 3
Ошовш MOuajMNK'N eкономiчного мexaшзмy природокориcтyвaння
2000 2002 2003 2004 2005 2006
Eкoлoгiчнi збopи, пpeд'явлeнi пiдпpиeмcт-вам, opгaнiзaцiям, ycтaнoвaм за зaбpyднeння пpиpoдниx pecypciв, млн ^н 72,9 63,1 77,4 97,0 103,0 230,1
Eкoлoгiчнi збopи, фaктичнo cплaчeнi, млн ^н 19,0 41,5 72,4 84,0 85,1 187,6
Haдxoджeння кoштiв в eкoлoгiчнi фoнди oxopoни нaвкoлишньoгo cepeдoвищa, млн ^н 13,9 31,9 56,1 59,4 63,4 181,9
y тoмy чиcлi
в oблacний фoнд 6,7 21,5 39,8 42,7 45,3 45,5
y мicцeвий фoнд 7,2 10,4 16,3 16,7 18,1 18,2
Пoтoчнi витpaти пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй, усташв на oxopoнy й paцioнaльнe викopиc-тання пpиpoдниx pecypciв, млн ^н 446,8 516,9 691,3 717,2 997,0 905,4
y тoмy чиcлi з:
дepжaвнoгo бюджeтy 1,7 6,3 3,4 5,4 5,0 5,9
мicцeвиx бюджeтiв 2,9 2,2 2,2 3,3 2,1 0,2
влacниx тош™ пiдпpиeмcтв 441,2 507,9 685,2 708,2 988,6 898,9
Bитpaти пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй, усташв на кaпiтaльний peмoнт ocнoвниx виpoбничиx фoндiв пpиpoдooxopoннoгo пpизнaчeння, млн ^н 29,4 41,5 52,9 46,1 29,1 84,9
y тoмy чиcлi з:
дepжaвнoгo бюджeтy 0,2 0,0 1,5 0,6 0,3 0,5
мicцeвиx бюджeтiв 2,4 0,7 2,7 3,5 1,2 2,1
влacниx тешив пiдпpиeмcтв 26,7 40,8 48,3 42,0 27,6 82,3
Пoтoчнi витpaти пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй, ycтaнoв на oxopoнy й paцioнaльнe викopиc-тання пpиpoдниx pecypciв за на^ямками викopиcтaння, млн гpн
вoднi pecypcH 286,8 316,8 457,9 394,9 530,0 517,8
aтмocфepнe пoвiтpя 98,3 110,5 125,0 171,6 258,6 168,9
зeмeльнi pecypcH 13,9 18,1 23,5 23,7 37,4 44,7
Джepeлo: [б, c. 20]
дocягнeнь y нayкoвo-тexнiчнiй cфepi, яш мали за мeтy cкopoчeння eнepгoeмнocтi й мaтepiaлoeмнocтi виpoб-ництва i, y тому чийт, кiлькocтi вiдxoдiв виpoбнищБa. Мaтepiaлoeмнicть нaшoï ж пpoдyкцiï, за piзними ками, дo 10 paзiв вища й oбepтaeтьcя тоннами вiдxoдiв, яю cyпpoвoджyють виpoбнищ•вo кiнцeвoгo пpoдyктy.
Таким чинoм, пpoблeмa вiдxoдiв e пoxiднoю вiд пpoблeми мopaльнoгo й фiзичнoгo знocy cтaнy ocнoв-ниx фoндiв, зacтapiлиx тexнoлoгiй. I xoчa 75% irnec-тицiй в ocнoвний каттал cпpямoвyeтьcя на тexнiчнe пepeoзбpoeння й peкoнcтpyкцiю дiючиx пiдпpиeмcтв,
з oглядy на cтaн виpiшeння пpoблeми, цьoгo виявляeть-cя ш дocтaтньo. У пepeвaжнiй бiльшocтi випадшв — цe влacнi кoшти пiдпpиeмcтв, тoмy й cпpямoвyютьcя вoни в ií cфepи, як e rpioprneraH^ для mдпpиeм-cтвa, пiдвищeння peнтaбeльнocтi й кoнкypeнтоcпpo-мoжнocтi. У табл. 2 poзглянyто cтpyктypy iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл на oxopoнy нaвкoлишньoгo ^и-poднoгo cepeдoвищa, з яю1' виднo, щo в ocтaннi po^ cпocтepiгaeтьcя збiльшeння фiнaнcyвaння пpиpoдooxo-poнниx зaxoдiв y cфepi paцioнaльнoгo викopиcтaння, збepiгaння та знeшкoджeння вiдxoдiв.
Eкoнoмiчний вicник Дoнбacy
Вiдходи виробництва е небезпечним продуктом певного виробництва. З погляду шституцшнох теори 1х слiд розглядати як негативн екстернальш ефекти, як виробники перекладають на все населенна регюну. I до того часу, поки на державному рiвнi не будуть створен так1 «правила гри», коли ввдбудеться iнтегруван-ня цих екстернальностей у щну продукци, навряд слiд сподiватися на iстотне покращення ситуацп. У зв'яз-ку з цим вкотре слiд повернутися до тези про не-обхiднiсть створення в державi й у регiонi, зокрема, ефективно! й справедливо! щодо населення регюну системи природокористування (табл. 3).
Одним з важливих i значних джерел фшансування природоохоронно! дiяльностi регюну е кошти фондiв охорони навколишнього середовища. Грошовi надход-ження ввд тдприемств-платниюв у Донецькш областi в останш роки зростали; так, у 2006 р. до фондiв охорони НПС уах рiвнiв надшшло 182 млн грн, що у 2 рази бтьше, нж у 2005 р. Практика розподшення зiбра-них кошт^в така, що на рiвнi мiсцевих бюджетiв зали-шаеться лише 10% ще1 суми й 25 % — кошти облас-ного фонду Хоча саме ввд мюцево! влади вимагають адекватних дш щодо вирiшення екологiчних проблем.
Еколопчний блок украшського законодавства вва-жаеться одним з прогресивмших, але закони не викону-ються, або це вщбуваеться не в повному обсязг Установлен! норми припустимого забруднення потребують перегляду в бгк посилення, проте практика показуе, що не дотримуються навiть юнуючих. За порушення природо-охоронного законодавства щодо поводження з вдаода-ми Державною еколопчною iнспекцiею в Донецькш обласп у 2006 р. було пред'явлено 15 претензiй на суму 160,5 тис. грн, стягнуто — 24,4 тис. грн (15,2%).
Таким чином, стан довкшля Донецько! обласп е
вкрай незадовiльним, зокрема мае мюце прогресую -че накопичення небезпечних в!дход!в. Проблема на-копичення небезпечних в!дход!в у Донецькш обласп потребуе комплексного розв'язання й повинна спира-тися на принцип оптимального використання ресурав i мiнiмiзацil кшькосп в1дход1в. Ця проблема повинна розглядатися в рамках усього життевого циклу продукту. 1снуючий економiчний мехашзм природокори-стування також мае певн1 вади, його вдосконалення потребуе подальших наукових розввдок.
Лiтература 1. Виговська Г.П. економ!чн1 i екологiчнi ас-пекти нормування вiдтворення в!дход!в // Еколопчний вкник. — 2004. — № 9—10. — С. 12—13. 2. Мальований М.С. Шляхи утилiзацil твердих в!дход!в // Еколопчний вюник. — 2004. — № 1—1.
— С. 10—11. 3. Мамутов В.К, Благодарний О.1. Проблеми утворення небезпечних в1дходав виробництва в Донецькш обласп // Вщкритий даалог: влада, про-мисловють та громадянське сустльство. Сталий роз-виток довюлля в Украш: Зб. матерiалiв М1жнар. наук.-практ. конф. (18-21 вересня 2006 р.) / За ред. К.В. Балабанова. — Марiуполь, 2006. — С. 225—228. 4. Довкшля Донеччини: Статистичний зб1рник № 34/114. — До-нецьк: Головне управлiння статистики, 2007. — 181 с. 5. Шевченко И. Очень химическая сага // Донецкий кряж. — 2007. — № 25. — 13—19 июля. 6. Стан навколишнього природного середовища в Донецькш обласп у 2006 рощ: Економiчна доповщь. — Донецьк: Головне управлiння статистики, 2007. — 27 с. 7. Статистичний щор!чник Донецько1 обласп за 2005 рш.
— Донецьк: Головне управлiння статистики, 2006. — 403 с.
