CC BY
30
ЕКОНОМ1КА: реалп часу
№2(12), 2014
ECONOMICS: time realities
УДК 330.13:332.12 : 632.15(477)
РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК 1НСТРУМЕНТ ПРОСТОРОВОГО ЕКОЛОГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ В СФЕР1 ПОВОДЖЕННЯ З НЕПРИДАТНИМИ ПЕСТИЦИДАМИ (НА ПРИКЛАД1 УКРАÏНСЬКОГО
ПРИДУНАВ'Я)
О.О. Kapremo
Iнcmumуm проблем ринку ma екoнoмiкo-екoлoгiчнuх до^джень HAH Украти, Одет, Украша
Карпенко О.О. Рuзuк-менеджменm як iнcmpуменm проторового екологгчного управлтня в cфеpi поводження з непpuдamнuмu пе^ицидами (на прикладг укратпкого Придунав 'я).
В статп пpoaнaлiзoвaнo пepeдyмoви, юнуюта peaлiï та кoнцeптyaльний базис eкoлoгiчнoï бeзпeки в сфepi пoвoджeння з нeпpидaтними пeстицидaми. Зaпpoпoнoвaнo план pизик-мeнeджмeнтy з мeтoю пoслaблeння iснyючих eкoлoгiчних зaгpoз для дoвкiлля та тощуму в пpoстopoвoмy кoнтeкстi.
Ключовi cnова: ж^ждаты пeстициди, пpoстopoвe eкoлoгiчнe yпpaвлiння, pизик-мeнeджмeнт
Карпенко О.О. Рucк-менеджменm как uнcmpуменm пpocmpaнcmвеннoгo экологиче^ого управления в cфеpе обращения c непригодными пе^ицидами (на примере украижкого Придунавья).
В стати пpoaнaлизиpoвaны пpeдпoсылки, сyщeствyющиe peannn и кoнцeптyaльный базис экoлoгичeскoй бeзoпaснoсти в сфepe oбpaщeния с нeпpигoдными пeстицидaми. Пpeдлoжeн план pnœ-мeнeджмeнтa с цeлью oслaблeния сyщeствyющиx экoлoгичeских yгpoз для oкpyжaющeй сpeды и сoциyмa в пpoстpaнствeннoм кoнтeкстe.
Ключевые олова: нeпpигoдныe HeCTHHH^i, Hpo^a^ Mbernoe экoлoгичeскoe yпpaвлeниe, pиск-мeнeджмeнг
Karpenko O.O. Risk Management as an ecologically spatial management tools in the field of obsolete pesticides management (on example Ukrainian Pridunavie)
The article analyzes the background, current realities and conceptual basis of environmental safety in the treatment of obsolete pesticides. A risk management plan with the aim of weakening existing environmental threats to the environment and society in spatial context.
Keywords: unusable pesticides, spatial environmental governance, risk management
no piвню iнтeгpoвaнoгo шказника нeбeзпeки eкoлoгiчнa ситyaцiя в y^arni e дyжe нaпpyжeнoю i навиъ близькoю дo кaтaстpoфiчнoï, а стутнь зaбpyднeнoстi тepитopiï-нaдзвичaйнo висoкий. Baгoмими факто-paми eкoлoгiчнoгo pизикy e ж лишe пpoмислoвe зaбpyднeння, а й вплив на дoвкiлля нeпpидaтних пeстицидiв, який в oстaннiй час набув мaсштaбнoгo та нeкepoвaнoгo хapaктepy. Дo тoгo ж yмoви ïx збepiгaння нe вiдпoвiдaють дiючим сaнiтapним та eкoлoгiчним нopмaм, а цe, в свoю чepгy-пiдвищye piвeнь eкoлoгiчнoгo та тощаль-нoгo pизикy в пpoстopoвoмy кoнтeкстi.
Осoбливo вpaзливими щoдo нeгaтивнoгo впливу нeпpидaтниx пeстицидiв e тpaнскopдoннi тepитopiï з yнiкaльним пpиpoдopeсypсним пoтeнцiaлoм, дo яких, зoкpeмa, нaлeжить зoнa Укpaïнськoгo Пpидyнaв'я, дe збepeглися у нaближeнoмy дo пpиpoднoгo стану найбшьш цiннi eкoсистeми.. Нeдapмa Bсeсвiтнiй фoнд дикoï пpиpoди (ВВФ) вiднiс щ тepитopiï дo 200 нaйвaжливiшиx в eкoлoгiчнoмy i пpиpoдo-oxopoннoмy arnerai peгioнiв свiтy.
Нeгaтивними чинниками щoдo зaбeзпeчeння стaлoгo сoцio-eкoнoмiкo-eкoлoгiчнoгo poзвиткy сyбpeгioнy виступають нe лишe зaстapiлi й eкoлoгiчнo нeбeзпeчнi тexнoлoгiï у вах галузях, щo чинить значний тexнoгeнний вплив на тepитopiю зaгaлoм, а й наявшсть знaчниx залишк1в да^идата^ пeстицидiв. Рaзoм з тим У^ажь^ Пpидyнaв'я e iдeaльним та ушкальним за свoïми цiлющими влaстивoстями мювдм для poзвиткy «зeлeнoгo» тypизмy.
Мiж тим aнaлiтичнi oцiнки свiдчaть, щo стан дoвкiлля в зoнi Нижньoдyнaйськoгo peгioнy визнaчaeться як кpитичний, а шщальш iндикaтopи знaчнo нижчi в пopiвняннi з iншими paйoнaми perio^. Пepш за всe цe стoсyeться тpивaлoстi життя нaсeлeння та piвня йoгo eкoлoгoзaлeжнoгo зaxвopювaння. Знaчнoю мipoю сaмe eкoлoгiчнi пpoблeми e чиннитом дeмoгpaфiчнoï кpизи в peгioнi. Так за oстaннiми статистичними даними , смepтнiсть мiсцeвoгo нaсeлeння пepeвищилa нapoджyвaнiсть у 2 paзи, а пpиpoднa вт^ата нaсeлeння стaнoвить 8% у сepeдньoмy. Смepтнiсть дiтeй дo 1 po^ була в 3,5 paзи вищe, нiж у сepeдньoмy ш всiй Укpaïнi за oстaннi pora.
Таким чином, аналiз ситуацп в 30Hi Нижньодунайського perioHy свiдчить про депресивнiсть еколопчно1 та соцiальноï складово1 системи життезабезпечення. Це потребуе визначення кiлькiсноï оцшки ризику та подальшоï розробки на ïï основi плану ризик-менеджменту з метою швелювання екологiчних та сошальних загроз [1].
Амaлiз останнк дослвджень та публiкацiй
Управлiння екологiчною безпекою в сферi з вiдходами пестицидiв в Украïнi пiдпадае пiд дш наступних законодавчих i нормативних докумен-тiв:Законy Украши «Про вщходи»; Закону Украши «Про загальнодержавну програму повод-ження з токсичними выходами»; Закону Украши «Про приеднання Украши до Базельско1' конвенцiï про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних вiдходiв та ïx видаленням»;Наказу Мiнздравy Украши «Про оргашзацш виконання загальнодержавно1' програми поводження з токсичними выходами» Наказу Мшстерства економiки й з питань £вропейсько1' iнтеграцiï Украши «Про затвердження порядку збору, сортування, транспортування, переробки й yтилiзацiï використано1' тари (упаковки)» тощо. Крiм того вже юнуе достатня к1льк1сть наукових праць, присвячених проблемi вiдxодiв та найбiльш токсичним з них непридатних пестицидiв [1-3].
Видшення мевир1шеми\ panirne частин загальноТ проблеми
Аналiз законодавчих нормативно-методичних докуменпв у сферi yправлiння й поводження з выходами в Украïнi показуе, що питания, як1 стосуються керування й поводження з выходами пестицидiв, як1 в дiйсний час е одними з найпоширешших i небезпечних видiв токсичних вiдxодiв, вiдбитi в цих документах явно недостатньо. Так, наприклад, у Закош Украши «Про загальнодержавну Програму поводження з токсичними выходами» лише декларативно визначено, що метою Програми е запобтання нагромадження токсичних вiдxодiв i обмеження 1'хнього шкодливого впливу на навколишне природне середовище й здоров'я людини без якого-небудь натяку надалi на можливi меxанiзми запобiгания, наприклад, нагромадження запаав пестицидiв i ïxнix вiдxодiв i зменшення 1'хнього шкодливого впливу на людину й навколишне середовище. У США, наприклад, вщходи пести-цидiв пiдпадають пiд юрисдикцiю трьох закошв: FIFRA (Федеральний Акт про шсектициди, фyнгiциди й родентициди), RCRA (Акт про збереження й повернення ресурав) i CERCLA (Акт про всебiчнy вiдповiдaльнiсть за навколишне середовище й компенсацп).У зв'язку iз цим доцшьно розробити стрaтегiю yпрaвлiния й поводження з выходами пестицидiв з ураху-ванням зaгaльноï стрaтегiï yпрaвлiния выходами, що прописана в Зaконi Украши «Про вщходи», пiдкрiпивши розроблену стратепю низкою пiдзaконниx aктiв i постанов [4].
Зважаючи на вищевикладене, одним iз ефективних шляхiв вирiшення проблеми еколопчно! безпеки мае стати формування репонально! системи поводження з непридатними пестицидами шляхом iмплементацi! мiжнародних mдходiв та розробки ефективного сценарiю забезпечення мiнiмiзацil екологiчного ризику в просторовому контекстi.
Метою статтi е визначення теоретико-органiзацiйних засад забезпечення еколопчно! безпеки в сферi поводження з непридатними пестицидами в просторовому вимiрi (на приклащ Нижньодунайського регiону).
Виклад основного матерiалу дослiдження
На сьогодш в Укра!ш, за рiзним даними, е близько 25-30 тисяч тон непридатних пестицидiв. Це один з найбшьш високих показник1в накопичення вiдходiв у свiтi. При цьому за наявшстю непридатних ХЗЗР Одеська область займае 2 мюце по Укра!ш. Деяк1 пестициди накопичувалися в протягом 50 рок1в.
Найбiльш загальна причина нагромадження запаав пестицидiв полягала в створенш стратегiчних запасiв пестицидiв на випадок виникнення надзвичайних ситуацiй, Основними факторами, як привели до нагромадження непридатних запаав пестицидiв е неадекватне зберiгання й управлiння запасами; заборона використання деяких пестицидiв; погана яшсть закуплених пестицидiв, змiна нацюнально! политики тощо. На сучасному етапi основними джерелами вiдходiв пестицидiв е контейнери й упаковки пестицидiв; грунт, забруднений пестицидами; запаси непридатних пестицидiв [4].
Значний обсяг накопичення цих токсичних вiдходiв вiдмiчаеться саме в зош Придунав'я, що обумовлено дiею низки факторiв як сощально-економiчного, так i технiко-технологiчного та органiзацiйного характеру. Крiм цього викликае занепокоення питання щодо наявностi складiв непридатних до використання ХЗЗР, яш знаходяться в незадовшьному станi та не вшповшають дiючим санiтарним та екологiчним нормам. До найбшьш значущих факторiв, що негативно впливають на соцiум та яшсть довшлля в зонi Нижньодунайського репону можна вiднести: посилення антропогенного
навантаження внаслiдок господарсько! дiяльностi, вшсутшсть належно! iнфраструктури (каналiзу-вання, яшсного водопостачання, знищення небезпечних вiдходiв тощо), наявнiсть певних транскордонних загроз. Аналiз ситуацп в цiй зош свщчить про депресивнiсть еколопчно! та сощально! складово! системи життезабезпечення.
На основi розрахунк1в iнтегрального показника стану довшлля було визначено стутнь загрози в зонi Нижньодунайського регiону, що призводить до деградацп природо ресурсного потенщалу та обмежуе розвиток суспшьного капiталу.
Враховуючи багаторiчнi статистичнi даш та на основi системних аналгтичних дослiджень можна
EKOHOMIKA: peajiii nacy
№2(12), 2014
ECONOMICS: time realities
KOHcraTyBaTH, ^o Han6inbm Bpa3nHBHMH eneMerna-mh eKOCHCTeMH e:
— aHTponoreHHe 3a6pygHeHHa BogHHx 06'eKTiB BHacnigoK BigcyTHocri Hane®Hoi iH$pacrpyK-Typu Ta nonagaHHa b hhx HenpugaTHHx neCT^ugiB;
— noripmeHHa CTaHy rpyHTiB npH6epe®Hoi CMyru b 30Hi Hu^HbogyHaHCbKoro perioHy 3anumKaMH HenpugaTHHx neCT^ugiB Ta iHmHMH xiMiHHHMH eneMernaMH;
— nocuneHHa HeraTHBHoro BnnHBy HenpugaTHHx neCT^ugiB Ha KinbKicHHH Ta aKicHHH CTaH 6iopi3H0MaHirra b 30Hi Hu^HbogyHaftcbKoro perioHy.
k^mhobhmh eKonoriHHHMH acneKTaMH b 30Hi yKpaiHCbKoro npugyHaB'a e noTeH^HHHH HeraTHB-hhh BnnHB cxobh^ gna THMnacoBoro 36epiraHHa HenpugaTHHx go 3acrocyBaHHa пecтнцнgiв Ha aKicrb BogHHx 06'eKTiB Ta cinbCbKorocnogapcbKHx yrigb b Me®ax caHiTapH0-3axHCH0i 30hh. Оцiнкa eKonoro-eKOHOMinHoro 36uTKy BHacnigoK po3TamyBaHHa мicцb CKnagyBaHHa HenpugaTHHx X33P Ha TepHTopiax perioHy 3a aBTopcbKHMH po3paxyHKaMH CKnagae npu6nH3Ho 10-20 MnH. eBpo 6e3 BpaxyBaH-hhm co^aflbHo-eKoHoMiHHoi' cKnagoBoi.
y пpoцeci gocnig®eHHa 6yno BH3HaneHo, ^o Meiogonoria oцiнкн pH3HKy b yKpaiHi Ha 3aKoHogaBnoMy piBHi ^e ocraToHHo He c^opMoBaHa. OgHaK, icHye B®e neBHa «gopo®Ha KapTa» y BHrnagi 3aKoHy yKpaiHH «npo ochobh gep®aBHoi eKonorinHoi noniTHKH yKpaiHH Ha nepiog go 2020 poKy)» Big 21.12.2012 №2818-VI, aKa nepeg6anae, KpiM ycboro iHmoro geKnapa^w nigroToBKH go 2015 poKy gep^aBHoi ^nboBoi nporpaMH npoBegeHHa oцiнкн Ta 3ano6iraHHa pH3HKiB 3gopoB'w HaceneHHa yKpaiHH Big hhhhhkIb HaBKonumHboro npupogHoro cepegoBH^a, ^o nepeg6anae 3acTocyBaHHa Meiogo-norii o^hkh pH3HKy Ta 3anpoBag®eHHa go 2020 poKy KepoBaHoro ynpaBniHHa цнм npo^coM.
BpaxoByroHH BH^e3a3HaneHe, goBegeHo, ^o 6a3oBHM eTanoM, ^o go3Bonae c^opMyBara crpaTe-riw ynpaBniHHa pH3HKaMH b c$epi noBog®eHHa 3 HenpugaTHHMH пecтнцнgaмн e eTan oцiнкн pH3HKy. B cbow nepry ronoBHow HaciHHow eTany o^hkh pH3HKy e пpoцegypa aHani3y pH3HKy, ^o 3anMae oco6nHBe мicцe b пpoцeci ynpaBniHHa ph3hkom i BH3Hanae e^eKTHBHicrb noro 3HH®eHHa. CaMe ix cyKynHicTb go3Bonae He nume bhsbhth icHywni npo6neMH, po3po6HTH mnaxu ix BHpimeHHa, a h ctbophth yMoBH gna npaKTHHHoi peani3a^i' цнx pimeHb [5].
npu цb0мy nponoHyeTbca HacrynHHH anropuTM eKonoro-eKoHoMinHoro pH3HKy, ^o BHHHKae BHacnigoK 3a6pygHeHHa HenpugaTHHMH X33P:
Ri ^(^B.p., R3.P.' RpeKp.p.' Riw Rc)' (1)
ge Rj - pH3HK Big 3a6pygHeHHa i-oro pecypcy, ge Re.p. - pH3HK Big 3a6pygHeHHa BogHHx pecypciB; Rs.p. - pH3HK Big 3a6pygHeHHa 3eMenbHHx pecypciB; RpsKp.p. - pH3HK Big 3a6pygHeHHa peKpea^HHHx pecypciB;
RiH - pH3HK Big 3a6pygHeHHa rnmux BHgiB pecypciB; Rc - co^anbHHH pH3HK BHacnigoK BnnHBy 3a6pygHeHHa HenpugaTHHMH X33P.
npu цb0мy b aKocTi KpHTepiiB ynpaBniHHa
eKonorinHoro 6e3neKow b npocTopoBoMy BHMipi goцinbнo BH3HanHTH: HaaBHicTb aK cycninbHHx, TaK i 6i3Hec-iHTepeciB b HanpaMKy BHKopucraHHa rpaHc-KopgoHHHx TepHTopiH; 3HaHHa iHBecm^HHa npHBa6nHBicTb npupogooxopoHHHx nporpaM b ^h nno^HHi. Bu^e3a3HaneHe cBigHHTb npo Heo6xig-HicTb iHTerpoBaHoro nigxogy go oцiнкн eKonoro-
eKoHoMinHoro pH3HKy Ha TpaHcKopgoHHoMy piBHi.
MeTogonoria oцiнкн pH3HKy b npocTopoBoMy KoHTeKcri noBHHHa 6a3yBaTHca Ha BignoBigHocri ii пpннцнпiв GBponencbKHM gupeKTHBaM Ta 6yTH opieHToBaHow Ha тpaнc$opмaцiro Ha^oHanbHoro npupogooxopoHHoro 3aKoHogaBcTBa [6].
npu ^oMy gocarHeHHa no3HTHBHoi gHHaMiKH b o6Me®eHHi mKignHBoro BnnHBy Ha HaBKonumHe npupogHe cepegoBH^e Ta 3gopoB'a HaceneHHa mnaxoM cKoponeHHa o6cariB HaKonuneHHx tokchh-hx BigxogiB Mo^Ha 3gincHHTH Hepe3:
— Hanarog^eHHa nocTiHHoro MoHiTopHHry 3a o^hkow aKocTi goBKinna b Me^ax HaKonuneHHa tokchhhhx BigxogiB (X33P);
— rapMom3a^w нaцioнanbнoгo 3aKoHogaBHo-HopMaTHBHoro nona ctocobho 3HemKog®eHHa HenpugaTHHx go BHKopucTaHHa X33P BignoBigHo BHMor ^.HpeKTHBH 2000/76/GC;
— po3po6Ky e^eKTHBHoro nnaHy pH3HK-MeHg^Memy b npocTopoBoMy KoHTeKcTi 3 MeTow мiнiмiзaцil HeraTHBHoro BnnHBy HenpugaTHHx neci^ugiB Ha goBKinna Ta coцiyм;
— nigBH^eHHa piBHa iH^opMoBaHocii ^ogo eianiB, TepMiHiB Ta npaKTHKH BHganeHHa HenpugaTHHx go BHKopucTaHHa X33P Ha TpaHcKopgoHHHx TepHTopiax.
gocarHeHHa цiel MeTH noipe6ye igeнтн$iкaцil ochobhhx acneKTiB gianbHocii Ta crpaTeriHHHx BeKTopiB po3BHTKy Hepe3 ^opMyBaHHa gieBoi cucieMH ynpaBniHHa eKonoriHHow 6e3neKow b c$epi noBog^eHHa 3 X33P Ha perioHanbHoMy piBHi.
Ha cborogHi 3aKoHogaBHo-HopMaTHBHe nigrpyHTa 3a6e3neneHHa eKonoriHHoi 6e3neKH b c$epi noBog-®eHHa 3 X33P 3oKpeMa noipe6ye goKopiHHoro goonpauwBaHHa BignoBigHo Mi^HapogHHx gupeKTHB Ta pernaMeHTiB.
npu ^oMy goBegeHo, ^o e^eKTHBHicTb 3aciocyBaHHa, 3a3HaneHHx eKoHoMiHHHx 3axogiB 3ane®HTb Big piBHa ix nigipuMKH Ta KoHTponw 3 6oKy gep^aBH, po3Mipy gep^aBHHx cy6cugiH Ta goтaцiн b eKonoroHe6e3neHHi rany3i rocnogapcTBa, a TaKo® Big 3a6e3neneHHa gieBocii Hane^Hoi eKono-riHHoi iH^pacrpyKTypu [3; 4].
Pe3wMywHH BHKnageHe, Mo®Ha KoHciaiyBaTH, ^o noHarra «eKonoriHHa 6e3neKa b c$epi noBog-®eHHa 3 X33P» BKnwnae b ce6e cucieMy 3aKoHogaBHo-HopMaTHBHHx, iнcтнтyцiнннx Ta eKo-HoMiHHHx Ba®eniB 3a6e3neneHHa gieBocii cianoro npHpogoKopucryBaHHa Ta 3anyneHHa iHcipyMeHTiB
^iHaHcoBoi TexHiHHoi gonoMoru 3 6oKy £C.
Склaдовi для розробки плану ризик-менеджменту
Оцшка стану довкiлля
Методичне пiдrрyитя для розрахунку оцiики екологiчиого ризику
S Аитропогеиие забруднення водних об'екпв виaслiдок вiдсyтиостi иaлежиоï шфраструктури та попадання в них иепридaтииx пестицид1в;
S Попршення стану Грун-пв прибережиоï смуги в зош Нижиьодyиaйського регюну залишками иепридaтииx пестицид1в та шшими х1м1чними елементами;
S Посилеиия иегaтивиого впливу непридатних пестицид1в на кiлькiсиий та яюсний стан бiорiзиомaиiття в зош Нижньодунайського регюну.
S Мiжиaродиi директиви; S Методики оцшки еколопчного збитку; S Авторсью шдходи.
Оргатзащйно-екоиомiчиi вaжелi
S Еколопчний аудит територiï; S Декомпозищя; S Iиформaцiйие та iивестицiйие забезпечення; S Законодавче регулювання.
1нституц1йне забезпечення
- удосконалення нормативно-розрахунково! бази i порядку сплати податку на еколопчно шкщливу продукщю з урахуванням кнуючих недолтв та вщповщно до принципу «платить забруднювач»;
- реформування методики вщшкодування заподiяноl шкоди i обчислення штрафiв вiдповiдно до !х економiчноl суп як запобiжного iнструменту щодо нерацюнального природокористування;
- розширення бази оподаткування забруднюючих речовин i екологiчно небезпечно! продукцп, враховуючи досвiд краш - члешв СС/ОЕСР.
Результати
- забезпечення актив1зацп формування ринку знешкодження непридатних пестицид1в;
- створення мереж1 спещал1зованих шдприемств 1з видалення та знешкодження токсичних вщход1в;
- впровадження процедури еколопчного аудиту в практику поводження з небезпечними вщходами регюну;
- знешкодження та видалення переважно! частини непридатних ХЗЗР, зосереджених у сховищах централ1зованого зберЬання;
- еколопчне оздоровлення та рекультиващя земель, чде знаходились мкця розташування ХЗЗР.
Рис. 1. План ризик-менеджменту в сфер1 поводження з ХЗЗР складено автором на основ1 [3, 4]
Вищезазначене сввдчить про необxiднiсть iнтегровaного пiдxодy до оцшки еколого-еконо-мiчного ризику на транскордонному рiвнi [6].
Серед основних нaпрямiв екологiчноï безпеки в сферi поводження з непридатними ХЗЗР в транскордонному вимiрi необxiдно виокремити гармошзацш нaцiонaльного природоохоронного законодавства, стaндaртiв екологiчноï безпеки господaрськоï дiяльностi та забезпечення всебiч-ноï aдaптaцiï ïx до европейських вимог. Одним iз ефективних нaпрямiв вирiшения цих питань може стати створення нaлежиоï трaнскордонноï шфраструктури iз збирання, захоронення та переробки небезпечних вiдxодiв, зокрема пестицидiв. Тому важливим е нагальне виклю-чення зaстaрiлиx реглaментiв як таких, що не застосовуються на прaктицi, усунення внyтрiшнix протирiч мiж ними, а також напрацювання доктринальних пропозицiй по ïx удосконаленню. При цьому проблема полягае у вщсутносп законодавчо обгрунтованого плану дiй (план
ризик-менеджменту) щодо забезпечення еколого-безпечного поводження з непридатними пестицидами в просторовому вим1р1. Досягнення ще! мети потребуе щентифшацп основних аспекпв д1яльност1 та стратепчних вектор1в розвитку м1жнародного та м1жрепонального сшвробгт-ництва в транскордоннш площиш.
Реал1зац1я плану ризик-менеджменту в сфер1 поводження з непридатними ХХЗР в просто-ровому контекст базуеться на забезпеченш методичного тдгрунтя визначення еколого-економ1чного та сощального збитку, а також мехашзм1в щодо !х компенсацп та шституцшного забезпечення цього процесу (рис. 1).
При цьому нагально! уваги потребують питання узгодженосп шституцюнальних перетво-рень з довгостроковими щлями реал1зацп плану дш в сфер1 поводження ХЗЗР.
На наш погляд, шституцюнальне забезпечення природокористування в транскордонному контекст повинно бути трансформовано в напрямг
ЕКОНОМ1КА: реалП часу
№2(12), 2014
ECONOMICS: time realities
— запровадження мехашзм1в еколого-еконо-м1чно! санаци 1 екоаудиту транскордонних територш, забруднених непридатними пестицидами;
— забезпечення прийняття програми поводження з небезпечними выходами як на загально-нацюнальному так й репональному р!внц
— забезпечити створення шфраструктури 1з збирання, захоронення та переробки небез-печних в1дход1в та шформування громадян 1з зазначених питань.
В1дпов1дно до цих напрям!в необхщно удосконалювати економ!чш важел! забезпечення еколопчно! безпеки в сферi поводження з непридатними пестицидами та запроваджувати льготш режими оподаткування та субсидування для вщповщних суб'ектiв господарювання з метою налагодження ефективного ринку знешкодження непридатних ХЗЗР. Для цього доцшьно створити репональш центри з мошто-рингу еколого-економiчного ризику внаслiдок забруднення непридатними пестицидами, яш будуть базуватися на засадах «зелено!» економiки
та принципах транскордонно! взаемодп i партнерства та сприяти вирiшенню проблеми знешкодження особливо небезпечних в1дход1в. Реалiзацiя запропонованого сценарш дш дозволить забезпечити належний рiвень екологiчно! безпеки та послабити 1снуюч1 екологiчнi загрози для довк1лля та сощуму в просторовому контекстi [6].
Висновки
Можна констатувати, що на сьогодш недостатньо ефективна реалiзацiя екологiчного шструментарш визначення зон та ступеню ризику в сферi поводження з ХЗЗР пояснюеться вкрай мiзерною концентрацiею зусиль оргашв репональ-ного та мiжрегiонального управлiння в форматi единого транскордонного простору.
Тому формування регiонального плану ризик-менеджменту щодо швелювання негативного впливу непридатних пестицидiв (ХЗЗР) дозволить п1двищити рiвень еколопчно! безпеки та покращити стан юнуючо! системи життеза-безпечення в просторовому вим1р1.
Список лiтератури:
1. Еколого-економiчна оцiнка впливу непридатних пестицидiв на довшлля регiону / за наук. ред. Т. П. Галушкшо!. - Одеса - Саки: 1ПРЕЕД НАН Укра!ни - ПП «Фенiкс», 2011 -С. 7 - 115.
2. Губанова Е. Р. Механизм экономико-экологического стимулирования использования вторичных ресурсов : монография / Е. Р. Губанова. - Одесса : Одесский государственный экологический университет, 200. - 280 с.
3. Мщенко В. С. Органiзацiйно-економiчний мехашзм поводження з выходами в Укра!ш та шляхи його вдосконалення : монографiя / В. С. Мщенко, Г. П. Виговська ; НАН Укра!ни, Рада по вивч. продукт. сил Укра!ни. - К. : Наукова думка, 2009. - 294 с.
4. Карпенко О. О. Регулювання еколопчно! безпеки на р1вш транскордонних репошв / К. О. Костецька, О. О. Карпенко. // Економ1чш шновацп: зб. наук. праць - Одеса, 2009. -Вип. 35. - С. 372 - 381.
5. Карпенко О. О. Еколопчне управлшня в сферi поводження з непридатними та забороненими до використання х1м1чними засобами захисту рослин / Хижнякова Н. О., Чабаненко В. Т., Карпенко О. О. // Економ1чш шновацп: зб. наук. праць - Одеса, 2011 -Вип. 44 - С. 315 - 327.
6. Карпенко О. О. Оцшка еколого-економiчних насладив в1д нерацюнального використання пестицидiв на репональному р1вш / О. О. Карпенко, М. О. Муравкша // Економ1чш шновацп: зб. наук. праць. - Одеса, 2012. - Вип. 5 - С. 8 - 12.
Надано до редакцп 20.01.2014
Карпенко Ольга Олекспвна / Olga O. Karpenko
work_tp@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Ризик-менеджмент як шструмент просторового екологiчного управлшня в сферi поводження з непридатними пестицидами (на прикладi украшського Придунав'я) [Електронний ресурс] / О.О. Карпенко // Економiка: реали часу. Науковий журнал. — 2014. — № 2(12). — С. 225-229. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n2. html
